"Public religion, ambient faith": міжнародний практикум з антропології релігії у Києві

Размещено на http://www.allbest.ru/

«PUBLIC RELIGION, AMBIENT FAITH»: МІЖНАРОДНИЙ ПРАКТИКУМ З АНТРОПОЛОГІЇ РЕЛІГІЇ У КИЄВІ

Культурна антропологія як окрема галузь української гуманітаристики наразі має досить невизначений статус. Ця спеціальність не отримала належного розвитку ні в академічному середовищі, ні у системі української університетської науки і вищої освіти, адже сьогодні не існує жодного факультету чи окремого осередку у вищих навчальних закладах України, у межах якого здійснювалася б підготовка фахівців зі спеціальності «соціальна» або «культурна антропологія» Винятком є відділ соціальної антропології в Інституті народознавства, що функціонує уже кілька років, однак це структурна одиниця академічної установи. Про систему підготовки відповідних спеціалістів у вищих навчальних закладах України, на жаль, досі не йдеться.. Водночас факультети та кафедри соціальної чи культурної антропології відносно довго (у середньому від десяти до двадцяти років) існують як у постсоціалістичних державах (Польща, Чехія, Словаччина, Угорщина, Сербія та ін.), так і в низці пострадянських країн (Естонія, Литва, Молдова, Росія, Казахстан). Відповідно вирішальною для подальшої долі цієї дисципліни є популяризація в українському академічному та університетському середовищах провідних теоретичних і методологічних розробок у царині соціокультурної антропології, які досі маловідомі або й цілком незнані в Україні.

Третій рік поспіль Кетрін Ваннер, професор історії, антропології та релігієзнавства з Університету штату Пенсільванія, США (Catherine Wanner, Professor of History, Anthropology and Religious Studies, Penn State University, USA)², проводить у Києві семінар-практикум (workshop) на межі якісної соціології та антропології релігії. Вперше професор Ваннер організувала такий практикум у формі камерної конференції під назвою «Релігія у часи кризи» у вересні 2014 р. Другий практикум «Religion in the Black Sea Region Workshop», що відбувся 29 червня - 1 липня 2015 р., зібрав молодих українських науковців та відомих дослідників-антропологів і соціологів з різних країн (США, Великобританія, Росія, Польща).

У третьому практикумі «Public Religion, Ambient Faith. Religion and Politics in the Black Sea Region. Third Annual Workshop», що відбувся у Києві 29 вересня - 1 жовтня 2016 р., пощастило взяти участь автору цього тексту з доповіддю, присвяченою вивченню мультиконфесійного паломництва з України до римо-католицької святині у Польщі, що розташовується на пограниччі. Основна мета цьогорічного воркшопу полягала у тому, щоб зібрати у рамках триденного інтенсивного семінару дослідників, які Кетрін Ваннер займається української проблематикою багато років, фокусуючись, головним чином, на явищах, пов'язаних з історичною пам'яттю, політикою релігії та процесами секуляризму у постсоціалістичних та посттоталітарних суспільствах. Див. детальніше її монографії: Catherine Wanner. State Secularism and Lived Religion in Soviet Russia and Ukraine, editor. New York: Oxford University Press, 2012; Catherine Wanner. Communities of the Converted: Ukrainians and Global Evangelism. Culture and Society after Socialism Series, Bruce Grant and Nancy Ries, editors. Ithaca: Cornell University Press, 2007; Catherine Wanner. Burden of Dreams: History and Identity in Post-Soviet Ukraine. Post-Communist Cultural Studies Series, Thomas Cushman, editor, University Park. PA: Penn State Press, 1998.

Головним завданням такого практикуму в Україні є залучення молодих українських фахівців до напрацювань західної антропології та соціології з перспективою їхньої адаптації в реаліях української гуманітарної науки. Умовою участі у цьому заході були доповідь та презентація англійською мовою, відповідно всі виступи, лекції та дискусії протягом трьох днів заходу відбувалися виключно англійською.

Практикум складався із презентацій доповідей, дискусій та програмної лекції (keynote lecture) Метью Енгельке, професора факультету антропології Лондонської школи економіки і політичних наук, члена Королівського Антропологічного Інституту (Matthew Engelke, Professor of the Department of Anthropology, the London School of Economics and Political Science, a Council Member of the Royal Anthropological Institute). У воркшопі взяли участь дослідники - антропологи, соціологи, релігієзнавці та історики - з багатьох країн: США, Канади, Великобританії, Ірландії, Франції, Швейцарії, Польщі, України, Росії. Основні питання, які порушувалися під час виступів та обговорень, стосувалися того, якою є релігія після секуляризації, адже вона так і не перетворилася на невидиме, приватне чи нейтральне явище. Інакше кажучи, що відбувається, коли релігія повертається до суспільної сфери, до громадського поля? Релігія стає тим, що антропосоціологія називає «суспільною релігією» (public religion). Цей поворот є доволі непростим, оскільки релігія мусить «обумовити» свою присутність у суспільній сфері - те, що у минулому видавалось абсолютно непотрібним.

Основні питання, які обговорювали учасники практикуму, були такі:

моделі секулярності (світськості) та релігійні (між)суб'єктивності;

дебати над секуляризмом, світською державою, правами людини та ідентичностями;

відповідність таких понять, як «політичне православ'я» та «політичний католицизм», громадянська релігія (civil religion), політична теологія та суспільна релігія, для вивчення релігії у надрегіоні Чорного моря;

релігійний екстремізм та радикалізм; стосунки між чуттєвим, тілесним знанням і практиками та суспільною сферою;

етнографія емоцій, сумніву, байдужості, приватна релігія (vernacular religion);

релігія, що проживається (lived religion), та віра, що оточує (ambientfaith);

феномен «духовності» без релігійності (spiritual but not religious phenomenon); паломництво католицький антропологія релігія

релігія, віра і творення публічного простору.

Підсумовуючи практикум заключною лекцією, Марат Штерін, старший викладач соціології релігії Королівського коледжу в Лондоні (Dr Marat Shterin, Senior Lecturer in Sociology of Religion, Department of Religious Studies, King's College London), наголосив, що міждисциплінарні дослідження у царині якісної соціології та антропології релігії допомогли б знайти відповіді на багато проблем сучасності. На його думку, релігійний екстремізм та радикалізм - це проблема, яку свого часу зрозуміли неправильно і представили у мас-медіа так, як це було вигідно політичним гравцям. У результаті це породило потужну індустрію з вирішення проблем радикалізації, на що виділяються величезні суми грантових коштів. Вихід із ситуації дослідник вбачає у розробці прозорих міждисциплінарних наукових підходів до вирішення ситуації.

Насамкінець зазначимо, що міжнародні академічні заходи такого ґатунку, із подальшою їхньою популяризацією в українській науковій спільноті та за її межами, надзвичайно потрібні, враховуючи виклики, які стоять перед українським суспільством сьогодні.

Размещено на Allbest.ru