Характерні ознаки нових релігійних течій в українських та закордонних наукових дослідженнях

Размещено на http: //www. allbest. ru/

Характерні ознаки нових релігійних течій в українських та закордонних наукових дослідженнях

В.M. Орлов

Анотація

У цій статті проаналізовано характерні ознаки нових релігійних течій, відображені у науковому доробку українських та закордонних дослідників.

Ключові слова: еклектика, нова релігійна течія, орієнталізм, синкретизм, харизматичний лідер.

Феномен нової релігійності сьогодні не є достатньо визначеним. Для останньої характерним є релятивізм та відсутність чітких термінологічних меж. Екстраполяція негативних особливостей діяльності окремих громад позначається на загальній оцінці усіх нових релігійних течій (далі НРТ). Уникнення цього факту можливе лише за чіткого селекціонування ознак нової релігійності, що залишається актуальним питанням для сучасних дослідників. Тому простежити за причинами походження НРТ та притаманними їм ознаками є метою цієї розвідки. Для розкриття поставленої мети необхідно розв'язати конкретні дослідницькі завдання: акцентувати увагу на існуванні великої кількості НРТ, які поєднують у своїй діяльності та віровченні елементи різних релігій; прослідкувати за різноманітністю форм, характерних для нової релігійності; зосередитись на існуванні харизматичного лідера як обов 'язкової умови формування НРТ; проаналізувати характерні для НРТ пошуки нових цілей, перетворення світу, досягнення змін у житті людини та неоднозначне трактування подібних змін серед дослідників.

Проблемою характерних рис нової релігійності займаються такі українські дослідники, як В. Єленський, А. Колодний, П. Косуха, Г. Лозко, В. Петрик, О. Тупик, О. Федотова, Л. Филипович, О. Шуба. Феномен НРТ вивчають і зарубіжні науковці, в тому числі І. Адліванкін, Є. Арінін, С. Арутюнов, Є. Балагушкін, Ю. Борунков, Дж. Гуенці, М. Епштейн, М. Жеребятьєв, Я. Здоровець, Є. Калужская, В. Кітоко Матумона, Т. Короткая,

Н. Купряшина, А. Ло Бьянко, Р. Лункін, А. Малашенко, Л. Мітрохін, В. Мусіту Луфунгула, А. Мухін, І. Нефьодова, К. Ніконов, А. Ожиганова, Т. Оленич, В. Пашковський, А. Радугін, Ю. Рижов, Е. Ріпареллі, Г Светлов, Д Таєвський, Д. Угринович, Б. Уілсон, Б. Фаліков, В. Ферроні, С. Філатов, Ю. Філіппов, М. Фішер, В. Харитонова, С. Хассен, Л. Шинн, І. Яблоков, Ю. Яковлева.

Нові релігійні течії відрізняються особливостями походження, типом організації та керівництва. Більшість нових релігійних організацій намагається сформувати образ єдиного і монолітного утворення, але кожна релігійна група має свої структурні нюанси, не говорячи вже про відмінності ідеології [1, 161]. На думку англійського науковця Б. Уілсона, який займається проблемами нових релігійних течій, частина з них має орієнтальне походження, інші поєднують еклектичні елементи з усіх релігійних традицій, використовуючи прийоми змішування культур Заходу і Сходу, створюють власні вчення [2, 3]. Окремі релігійні громади спираються на коріння народної релігії, деякі ґрунтуються на досягненнях у галузі природничих наук, а також різних форм психічної терапії, використовують широкий спектр містичних, окультних, спіритуалістичних та інших концепцій [3, 364]. Таке використання складових багатьох релігій дослідниця Т. Оленич називає «ефектом всеїдності» [4, 125]. Як приклад, можна привести Велике Біле Братство та Віру Багаї [5, 122].

Важливою особливістю НРТ став їх вихід за рамки одного віровчення, що пояснюється прагненням до пошуку нових цілей та шляхів їх здійснення На думку дослідників НРТ Ю. Рижова, Е. Ріпареллі, особливістю феномену нової релігійності є синкретизм [6, 35; 7, 102103]. Постійні зміни вигляду трансформації віровчення, так звана дифузійність, на думку А. Мухіна та Я. Здоровець, викликає складність їх класифікації [8, 182-183]. Українські релігієзнавці В. Єленський та О. Федотова відзначають, що НРТ синкретично поєднують не тільки релігійні, але й світські елементи [9, 34; 10, 5]. У новітніх релігійних течіях практикуються психофізичні практики, цілительські методи [11, 177; 12, 33].

Таким чином, для більшості НРТ характерні адогматизм і певний релігійний плюралізм, прийняття різних форм духовного досвіду та цінностей «ліберальної свідомості», відсутність чіткої ієрархічної структури незавершеність, аморфність та відкритість [13, 10; 14, 15]. У своїй культовій практиці представники НРТ приділяють найбільшу увагу зовнішній атрибутиці, першочергову роль відіграють характерні обрядові театралізовані дійства [15, 7; 16, 183].

Нетрадиційні релігійні течії представлені різноманітними інституційними та організаційними формами: від шкіл спортивно-релігійного спрямування, клубів і центрів з надання духовних послуг до повноцінних культів, деномінацій, церков [17, 240-241]. Причому, як висловили свою позицію Дж. Гуенці та М. Фішер, довготривалість існування, життєздатність багатьох НРТ пояснюється такими факторами, як присутність духу єдності, сильною організацією, значимістю особистості, постійно високим рівнем зацікавленості особистістю [18, 2; 19, 304].

Особливою умовою поширення і розвитку нової релігійності є поява харизматичного лідера, здатного використати загальне незадоволення застарілою системою цінностей для створення свого віровчення, ідеї якого на цей момент часу стають актуальними для значного відсотка людей [20, 11]. Хоча у дослідженнях вітчизняних і закордонних дослідників не заперечується і негативний вплив культу лідера як на життя особистості, так і на всіх адептів, що підтверджує Л. Мітрохін, аналізуючи діяльність Церкви уніфікації [21, 35]. У політичному житті нетрадиційні релігійні організації, як правило, дотримуються відстроненої позиції. Ведучи активний пошук нового образу світу, багато НРТ мають на меті змінити оточуюче суспільство, відрізняються розробкою глобальних проектів перетворення світу [22, 5] .Маючи сильну церковну організацію, вони претендують на статус надрелігії, богообранності своїх послідовників [23, 794]. На думку російського релігієзнавця Є. Балагушкіна, домінантною рисою будь-якої громади НРТ є акцент на її унікальності та месіанстві, єдиноправильності свого віровчення [24, 112]. Досліджуючи характерні риси НРТ, російський психолог та критик НРТ І. Адліванкін вказує на необхідності їх розподілу на дві категорії: ті, які мають певні деформації відносно існуючих моральних норм і ті, які прагнуть подолати недоліки, існуючі у суспільстві [25, 24].

НРТ увійшли у сучасне життя нашого суспільства, несучи чимало проблем, що не тільки пов'язані з їх неоднозначним сприйняттям з боку традиційних церков, представників влади чи пересічних громадян. Деякі нові релігійні громади, переконуючи своїх послідовників у неминучому кінці світу, спричинили самогубство десятків і навіть сотень людей, їх діяльність викликає асоціальну орієнтацію і сектантську замкненість. В результаті заняття деякими релігійними практиками, в основному східними, люди досягають неочікуваних психологічних ефектів, впадають у несвідомі стани, не володіють собою. Крім того, у зв'язку з подібними НРТ виникли й інші проблеми: глибинні зміни в свідомості сучасної людини, відмова від існуючих форм релігійної віри, звичного способу життя, від стосунків з близькими [23, 783]. Як приклад, можна відзначити Біле Братство, в якому існувала проблема жертвоприношень. Негативний вплив на людину виявляють різноманітні організації сатаністів.

На підтвердження цього можна привести слова конголезьких дослідників В. Мусіту Луфунгула і В. Кітоко Матумона про те, що робота у деяких неорелігійних громадах спрямована на те, щоб переконати особистість у тому, що вона не здатна контролювати себе повною мірою, і завжди її життя залежить від фізичних чи соціальних факторів [26, 19]. Хоча у цьому питанні можуть існувати протилежні думки. Російські історики В. Харитонова, А. Ожиганова та психолог Н. Купряшина не згодні з такою позицією і наголошують на тому, що нові релігійні течії у жодній мірі не змінюють людину, особа не є «деградантом» [27, 23].

Водночас у діяльності нових релігійних течій багато позитивних моментів: діалоговий режим існування в суспільстві, плюралізація релігійного життя, різноманітність і варіативність релігійного досвіду, адекватність вчення і діяльності потребам часу Російська дослідниця Ю. Яковлєва наголошує, що представники НРТ намагаються налагодити взаємовідносини з представниками традиційних релігій. Як приклад можна звернути увагу на прагнення Міжнародного Товариства Свідомості Крішни встановити контакт з існуючими православними конфесіями [28, 102].

Р Лункін вказує, що ідеологія нових релігійних течій ґрунтується на відомих цінностях, і створена глобалізацією. Сутністю ціннісних орієнтацій НРТ є відчуття гармонії з космосом і самим [29, 332,334]. Існування протилежних суджень відносно діяльності і самих НРТ пов'язане з характерною для них різноманітністю. Крім так званих «конфронтаційних нетрадиційних релігійних груп», потрібно звернути особливу увагу на те, що більшість має на меті позитивні зміни у житті людини. У цьому сенсі особливо важливим є не поширювати негативні ознаки деяких нерелігійних груп на всі інші НРТ.

Таким чином, сучасні НРТ мають наступні характерні особливості: пристосування до умов соціуму, порівняно невеликий період їх існування; нечіткість організаційної структури; незначний ступінь сформованості віровчення аж до аморфності, що диктується намаганнями поєднати культурні та релігійні традиції, науковідосягнення, сучасні технології; застосування різноманітних, старих і новітніх, психотехнік та імітацій; доступний стиль викладу серед широкого кола сучасних мас; використання найновітніших засобів комунікації, спрямоване на збільшення чисельності релігійної громади, пропаганди та реклами віровчення; неподільність суспільної, релігійної та політичної діяльності; наявність лідерства.

НРТ прагнуть до фундаментальних змін і трансформацій, спрямовують свою діяльність з метою перебудувати світ, адаптувати до соціального оточення, чим відрізняються від історичних конфесій та державних інституцій, а у загальному сприйнятті уявляються незрозумілим, небезпечним явищем.

Поява НРТ сприяє підвищенню уваги суспільства до проблем віри, релігійної ідентифікації, відродження інтересу до всіх релігій, але з альтернативною спрямованістю. релігійність церква духовний послуга

Історичні церкви, здатні критично оцінювати не тільки свої здобутки, а й прорахунки, мають змогу скористатися підходами нових релігійних об ' єднань у вирішенні питань, збільшити число своїх послідовників, зміцнивши їх у традиційній вірі. Завдяки новітнім релігійним рухам на новому рівні пожвавився релігійний діалог між традиційними та нетрадиційними церквами, віруючими, їх лідерами щодо важливих питань культури та системи цінностей.

Література

1. Хассен С. Противостояние сектам и контролю над сознанием /Пер. с англ. -- М., 2006.

2. Wilson B.R. Social Change and New Religious Movements.

3. Los Angeles, 1995 [Електронний ресурс]. -- Режим доступу: www.humanrights-germany.org.

4. Основы религиоведения: Учеб. пос. / Ю. Борунков и др.М, 2005.

5. Оленич Т.С. Трансформация русского религиозного сектантства в контексте современного философскокультурологического знания. -- Ростов-н/Д, 2004.

6. Сучасна релігійна ситуація в Україні: стан, тенденції, прогнози: /Редкол.: П. Косуха та ін. -- Ч. 1. -- К., 1994.

7. Рыжов Ю.В. Новая религиозность как социокультурный феномен. -- М., 2005.

8. Рипарелли Э. Христианские ереси: вчера и ceгодня / Пер. с ит. -- М., 2008.

9. Мухин А., Здоровец Я. Религиозные конфессии и секты.М., 2005.

10. Єленський В. Біле братство як підручник соціології релігії//Людина і світ. -- 1997. -- № 5 -- 6.

11. Федотова О.В. Антропологічні підстави неорелігійних впливів на особу: Дис. ... канд. філос. наук. -- Х., 2005.

12. Угринович Д.М. Психология религии. -- М., 1986.

13. Короткая Т.П. Социальный идеал в современном религиозном сознании // Государство, религия, церковь в России и за рубежом. -- М., 2010. -- № 4.

14. Тупик О.О. Язичницькі традиції в духовній культурі українців (90-тірр. ХХст.): Автореф. дис. ... канд. іст. наук. -- К., 2002.

15. Эпштейн М. Новое сектантство: типы религиознофилософских умонастроений в России (70 -- 80-е гг. XX вв.). -- М., 1994.

16. Фаликов Б. Встречные волны: сакрализация и секуляризация // Наука и религия. -- 2010. -- № 10.

17. Шуба О.В. Релігія в етнонаціональному розвитку України (політологічний аналіз). -- К., 1999.

18. Радугин А.А. Введение в религиоведение: теория, история и современные религии: Курс лекций. -- М., 2004.

19. Guenzi G.E. I nuovi movimenti religiosi: aspetti pcicogiuridici dall'adesione all'abbandono // Psicologia e Giustizia articoli. -- 2002. -- № 1 [Електронний ресурс]. -- Режим доступу: www.psicologiagiuridica. com.

20. Фишер М.П. Живые религии / Пер. с англ. -- М., 1997.

21. Таевский Д.А. Христианские ереси и секты І -- ХХІ вв. : Словарь. -- М., 2003.

22. Митрохин Л.Н. Религии «Нового века». -- М., 1985.

23. Калужская Е.В. Современное сектантство как явление эпохи постмодерна: социально-философский анализ: Автореф. дисс. ... канд. филос. наук. -- М., 2010.

24. Академічне релігієзнавство: Підручник / За ред. А. Колодного. -- К., 2000.

25. Петрик В. Технології маніпулювання свідомістю, які використовуються в неокультах та деструктивна діяльність їхніх представників //Юридичний журнал. -- 2009. -- № 6.

26. Адливанкин И. Нашествие: в окружении сект и оккультизм. -- М., 2004.

27. Musitu Lufungula W., Kitoko Matumona W. Nouveaux mouvements religieux et identitй culturelle. -- Chicoutimi, 2007 [Електронний ресурс]. -- Режим доступу: http:// classiques.uqac. ca/collectionsciencesdeveloppement.

28. Харитонова В.И., Ожиганова А.А., Купряшина Н.А. В поисках духовности и здоровья (новыерелигиозные движения, неошаманизм, городской шаманизм) //Исследования по прикладной и неотложной этнологии. -- М., 2008. -- Вып. 207.

29. Яковлева Ю. А. Нетрадиционные религиозные организации и социальная среда (Дисфункциональность взаимодействия) // Общественные науки и современность. -- 2009. -- № 3.

30. Двадцать лет религиозной свободы в России / Под ред. А. Малашенко, С. Филатова. -- М., 2009.

Размещено на Аllbеst.ru