Духовний центр пресвятої Діви Марії на Ясній горі у Гошеві

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДУХОВНИЙ ЦЕНТР ПРЕСВЯТОЇ ДІВИ МАРІЇ НА ЯСНІЙ ГОРІ У ГОШЕВІ

Доц. Р.В. Одрехівський, канд. мистецтвознавства;

доц. С.С. Мергель, канд. техн. наук -НЛТУ України, м. Львів

Східний фасад майбутньої лаври Пресвятої Діви Марії на Ясній Горі у Гошеві варто прикрасити так, щоб він був виразником сприйняття вірянами величі навколишнього середовища. На головній стіні вище парадних дверей встановити скульптуру Ісуса з лілією у правій руці посеред Йосипа і Марії. Таку скульптурну композицію виготовити із білого мармуру, висотою 14 м на повний зріст. Скульптура повинна створити враження єдності форми і неповторності духовного сприйняття кольорів із найрізноманітніших тонів веселки. Світло-зелена тональність кольорів скульптури повинна гармонійно поєднатись з небесною блакиттю в пору настання перших сонячних променів над обрієм аж до краю небосхилу, а вірні отримують від цього природного дива довгоочікувану насолоду і надзвичайно піднесене й урочисте сприйняття божої благодаті Воскресіння Христового.

Розрахункова висота тридільної лаври становитиме 125,8 м, у плані по осях схід- захід 100 м, північ-південь 75 м матиме форму тризуба. Висота дзвіниці 72,4 м з хрестом та із встановленням на третьому ярусі чотирьох дзвонів: Великого Урочистого масою 72 т, Святкового - 32,8 т, Поліелейного - 16,4 т, а також Буденного - 8,2 т. Склепіння дзвіниці потрібно використати для встановлення системи ОР8-спостереження за небесними світилами. Дахи будівлі доцільно виготовити із нержавіючої сталі, яку покрити нітрид титаном способом напилення під колір золота або міді, а для кращого захисту від атмосферних впливів додатково покрити тонким шаром алмазного пилу.

Вступ. Вперше у "Повісті минулих літ" (907 р.) згадуються племена, які можливо заселяли Прикарпаття. Це Білі Горвати й Тиверці. Вдруге у "Повісті" плем'я горватів згадується так: "В літо 992 року пішов Володимир на горва- тів" [1]. У 1141 р. князь Володимир осів у Галичині, об'єднавши Звенигородський, Перемишлянський і Галицький уділи в одне князівство. Найбільшого розквіту Галицько-Волинська держава зазнала за короля Данила Галицького. Однак загарбники не дрімали. Населення Г алицької землі не устояло перед угорським військом, а восени 1387 р. польсько-шляхетське військо захопило міста і села Прикарпаття, а Гошів був підпорядкований Жидачівському староству. Саме в документах цього староства знаходимо першу письмову згадку про Гошів, датовану 1393 р., як про село, що здавна засновано [2].

Про Гошів і Ясну Гору дуже гарно описує Іван Франко: "Гошівська церква, що біліє далеко своїми мурованими стінами, і справді, рідко де побачиш таку гарну будівлю, щоб так мальовничо рисувалася серед прекрасної природи. Гошівська церква із чудовим образом Богородиці притягає до себе рік-річно безліч богомольців із всіх сторін. Вона здіймається разом із монастирем на велику гору, - і ще й те додає їй незвичайної мальовничості, що та гора, остання з того досить довгого побічного пасма Карпат, врізується глибоко в Болохівську гладку рівнину, що аж до краю небосклона хвилями спадає на північний схід. Монастирська гора гордо стримить над долиною, поросла з боків ліщиною та глодами, котрі, мов малі діти, обтулюють собою ті боки і ребра матері-гори. А внизу під тими кручами шумить і піниться Свіча, бистра і немала гірська ріка, б'ючись о округле каміння, що залягає її дно, як кам'яні барани. За нею, на широкій рівнині, розсілося гарне, велике й охайне село Гошів. А ген дальше сердита Свіча сховалася між лозами, мов та розсерджена пані, що завине своє чудове, молоде личко в серпанок і відвернеться набік" [3].

Процес формування духовного середовища на Ясній горі у Гошеві, що на Івано-Франківщині, знаходиться в стані розвитку, який повинен передбачати зміни в сучасній забудові території. Перспективним і найбільш важливим принципом створення архітектурних шедеврів сучасних будівель є використання творчо переосмислених традиційних архітектурно-художніх засобів та елементів минулих епох, які допомагають збереженню самобутності архітектурної забудови Гошева. Нову забудову Ясної Гори у Гошеві необхідно композиційно підпорядкувати умовам навколишнього архітектурно-ландшафтного середовища. Це означає збереження історично сформованого ландшафту забудови, використання характерних для Гошева архітектурних форм і традиційних місцевих будівельних матеріалів. До характерних прикладів композиційного підпорядкування історичної забудови Гошева можна віднести сам чоловічий монастир, що височить над скелястим обривом Ясної Гори поблизу ріки Лужанка, яка зливається із Свічею, а також у підніжжі гори з одного боку - жіночий монастир, а з іншого - церква Святого Миколая.

Людина має дуже важливу і глибоко-підсвідому властивість порівнювати свої відчуття від сприйняття навколишнього середовища, непізнаних об'єктів із образами, які запам'яталися їй в глибині душі протягом життя, а також переданими по спадковості потрібної інформації. Сприймаючи архітектурні форми, людина не усвідомлено пов'язує їх з певними факторами, що породили ці форми, з прихованою в них інформацією, ніби прагнуть перетворитися в системи значень [4]. Оточення, в якому перебуває людина, це світ різноманітних предметів, що існують навколо, активно впливаючи на її світосприйняття. Воно може діяти на людину сприятливо, породжуючи відчуття задоволення, умиротво рення, радості від сприйняття гармонії та краси, а може пригнічувати, дратуючи, викликаючи негативні емоції, а інколи провокуючи на негативні вчинки [5]. Позитивне середовище в архітектурі є тим ключем, що формує в неї образно-емоційні картини про приємне і прекрасне.

Аналіз основних досліджень і публікацій. На зламі двох епох і тисячоліть, за провидінням Божим у Москві здійснилось диво, 31 грудня 1990 р. напередодні 2000-річчя Різдва Христового відкрив свої царські врата зановозбудо- ваний Храм Христа Спасителя [6] - кафедральний собор Руської Православної Церкви. Храм Христа Спасителя був задуманий як релігійно-благодатний, що свідчить про велике божественне заступництво за Росію у війні 1812 р., як пам'ятник історії і звершення надії великого російського народу на довгоочікувану Волю від тоталітарного режиму в минулому.

Найбільший собор Руської Православної Церкви Храм Христа Спасителя вміщує до 10 тис. осіб. Храм у плані горизонтального січення нагадує рів- носторонній хрест шириною більше 85 м. Висота нижнього блоку 37 м. Стіло- батна частина має висоту 17 м. У стілобатній частині розташована церква Преображення Г осподнього, Зал Церковних Соборів, Зал Священного Синоду, трапезні палати, а також технічні й службові приміщення. Висота круглої стін під склепінням 28 м. Висота склепіння з хрестом 35 м. Загальна висота будівлі 103 м. Товщина стін до 3,2 м. Площа розписаних стін у храмі більше 22 тис. м², з яких 9000 м2 золотіння сусальним золотом. Висота іконостаса 26,6 м. Головний іконостас у храмі виконано у вигляді восьмигранної каплички із білого мармуру, з орнаментом та інкрустацією кольоровими породами мармуру. Для Храму Христа Спасителя було відлито чотири важких дзвони: Великий Урочистий масою 29,8 т, Святковий - 18 т, Поліелейний - 9,2 т і Буденний - 5 т [6]. Будівництво храмів та поширення християнства серед слов'ян почалося ще до його утвердження у Київській Русі - 998 р.

Дзвони Ростова Великого були знамениті по всій Русі. Разом з Ростовською дзвіницею вони збереглися до цього дня у головному Успенському соборі Ростова. Ростовські дзвони відливалися за певною пропорційною схемою один до одного: Сисой - 2000 пудів (1689 р.), Поліелейний - 1000 пудів (1683 р.), Лебідь - 500 пудів (1682 р.), Баран - 80 пудів (1654 р.), Червоний - 30 пудів, Козел - 20 пудів, але значно виділявся Голодар-дзвін, яким дзвонили у Великий Піст, звідки і пішла його назва. Він важив 171 пуд (1856 р.). Голодар видає звук ля-бемоль великої октави, в той час як всі інші звучать в діапазоні обертонових звуків до великої октави, тому Сисой є основним для всіх нижніх тонів. На великих дзвіницях дзвонили за певними правилами, які розподілялися по функціях: низькі-середні-високі. Низькі (великі, важкі, повільні) задають темп дзвону. Низькі дзвони створюють ритмічну й гармонійну основу всього звучання.

На Успенській дзвіниці Московського Кремля збереглися дзвони-гіганти XVII ст. масою 32,76 т, в 19,66 т і 16,35 т. У лаврській Сергієв Посад - дзвіниці висотою 87 м підняли дзвін на висоту 18 м масою 72 т, який настроєний на ноту "Соль", вилитий із сплавів міді та олова, що забезпечує йому звучання за низьких температур (-40 °С) [7]. Середні дзвони підтримують основний ритм низьких дзвонів, а разом з безіменними дзвонами вони утворюють складну ритмічну мелодію із декількох звуків. Високі дзвони утворюють дзвінку мелодію, яка підтримується двома низькими дзвонами "Баран" і "Голодар" - вони і створюють святкову атмосферу дзвоніння. Найбільшим або великим дзвоном в історії дзвоноливарної справи став Цар-колокол: його маса становить 12332 пуди або 202 т (1753 р.), висота 6,14 м, а діаметр 6,6 м [7].

Назва дзвона Поліелейний походить від назви поліелейних псалмів (134й і 135-й), які духовенство оспівує посеред храму і є найурочистішою частиною літургії. Урочиста обстановка у храмі посилюється дзвоном в клепало і кадінням кадильницею. На поліелеї засвічують на панікадилах й хоросі всі свічки, співають всі три псалми майже дві години й від цього у храмі надзвичайно урочисто. Почаївська Свято-Успенська Лавра, найбільша святиня України, може одночасно вмістити більше 6 тис. вірян. Лавра - це унікальний пам'ятних храмового будівництва, що створювався руками скульпторів, художників й моза- їків протягом багатьох віків. Вона повернута вівтарем на північ тому, що тільки так можна було зберегти в середині будівлі місце з відбитком Ступні Пресвятої Богородиці. Висота лаври 56 м, довжина 54 і ширина 40 м. Лаврська дзвіниця висотою 65 м своєю архітектурною вишуканістю композиційно доповнює красу і велич Почаївського монастиря. Це чотирьохповерхова будівля, перший поверх якої має вигляд хреста, а інші прямокутні. Дзвони розташовані на третьому ярусі. Всіх дзвонів на дзвіниці двадцять п'ять. Найбільший дзвін важить 11,504 т [7].

У Парижі 15 січня 2015 р. урочисто відкрили нову філармонію, а це один із найдорожчих концертних майданчиків у світі. Філармонію будували вісім років замість запланованих п'яти. Витрати на це удвічі зросли від затвердженої суми грошей - 386 млн євро із бюджету [8, 9]. Якщо б це будівництво велось за планом, то кошторисні витрати були б удвічі меншими - 200 млн євро. Комплекс філармонії містить шість залів для репетицій, десять студій, виставкові майданчики і ресторан з панорамним виглядом на Париж. Спостерігати за концертом на сцені одночасно можуть дві з половиною тисячі глядачів. З нагоди відкриття найдорожчої у світі філармонії відбувся концерт, який відвідали, зокрема, президент Франції і мер міста Парижа.

У Польщі на увіковічення пам'яті Папи Римського Івана-Павла II збудовано сім церков і пам'ятників, а з них у Кракові збудували найбільший пам'ятник Івану-Павлу II із білого мармуру висотою 14 м [10].

Результати дослідження. Абстрактне осмислення природних об'єктів із штучними, створеними руками і волею людини наводить на думку, що всі штучні об'єкти ніби викристалізувалися з явищ природи під впливом свідомої діяльності людини. З огляду на те, що практична й теоретична творчість будівничих перебуває у синкретичній єдності з мистецтвом, наукою, філософією й релігією, можна стверджувати про високу обізнаність цих майстрів у галузі точних знань. У процесі дослідження параметрів конструкції або проекту було знайдено певну закономірність при співвідношенні довжини об'єкта до його ширини. Внаслідок ділення одного параметра на інший отримуємо десятковий дріб, і в 90 % випадків такі дроби будуть періодичними. Періодичність була відома ще багато тисячоліть тому. Наприклад, значення дробу 22/7 = 3,142857142857... використовували творці єгипецьких пірамід під час побудови одного з див світу [11]. Цифра сім є священною в багатьох релігіях і згадується

у святих писаннях багатьох народів, і саме цифра сім є головною одиницею періодичних дробів. Варто зробити висновок, що архітектори застосовували метод математичного підбору чисел при виборі параметрів для своїх моделей або проектів.

Підсумовуючи зазначені вище спостереження встановлених співвідношень між параметрами будівлі і періодичністю, спробуємо створити свій проект будівлі. Розрахуємо всі параметри майбутнього проекту будівлі в діапазоні довжини від 100 м до її ширини - 90 м. Перевіримо шляхом ділення довжини на ширину, отримаємо періодичний дріб для співвідношень чисел: 100/90 = 1,1111...; 100/75 = 1,3333... та 100/66 = 1,51515151... якщо одне з цих співвідношень виберемо випадково, наприклад 100/75, то його можна прийняти для будівництва духовного центра Пресвятої Діви Марії на Ясній Горі у Гошеві. Ця будівля в плані повинна ділитися як тридільна споруда, на святилище або вівтар, де є пристіл і кивот з Пресвятою Євхаристією; на храм вірних, де стоять вірні, й на притвор. Святилище від храму вірних відділяє іконостас. Вірні, що виконують обряд моління до Бога, обернені обличчям до Сонця, до світла. Сонце - життя і вічність. Світло йде до нас із Сходу. "Бог - Світло, і ніякої в Ньому темряви”. Три бані або склепіння, поставлені в один ряд по осі схід-захід, складуть типову триверху церкву. Внутрішні стіни, склепіння і підлоги у храмі вірних на Ясній Горі у Гошеві прикрасити мозаїкою із різнокольорового колотого мармуру, смальти і яшми. Стіни і склепіння вівтарної частини у храмі прикрасити мозаїкою, красу якої неможливо передати жодним іншим способом, її треба бачити. Переливи барв, блиск, сяйво золота зачаровує погляд, вони завжди яскраві й свіжі, вони вражають ніжністю барв. Вівтар відділений від храму вірних особливою перегородкою або стіною з іконами, що називають іконостасом. Іконостас виник з дерев'яного храмового будівництва. В минулому фресок у дерев'яній церкві не було, а тому їх замінювали великою кількістю ікон, звідки і виникли багатоярусні іконостаси. В іконостасі знаходиться троє дверей: середні - царські ворота; ліві - паламарські із зображенням Архангела Михаїла і праві або дияконські ворота - із зображенням Архангела Гавриїла. Посередині над царськими воротами встановлюють ікони із життя Ісуса Христа. Над всім іконостасом встановлюють хрест.

Щоб зробити дерев'яний іконостас, треба бути архітектором, художником, добре знати столярну справу, бути висококваліфікованим різьбярем із художньої оброблення дерева і меблів та знати властивості деревини. Створювати іконостаси - тяжка і трудомістка робота, для цього треба використовувати найкращі матеріали. Найбільше підходить деревина дуба, груші, клена, горіха чорного, палісандра, кипариса і ялівця, без якої не можна отримати природних кольорових відтінків тому, що вона наділена такою природною структурною ознакою, як текстура. Для виготовлення дерев'яних іконостасів висококваліфікований художник-різьбяр затрачає багато часу, а його шедеври оцінюють від 500 до 1200 дол. США за метр квадратний [12]. гошів духовний діва марія

Місце для будівництва церкви ніколи не було випадковим, для неї завжди вибирали мальовничі місця ландшафту. Улюбленим місцем Ісуса Христа для молитви була гора Оливна. Святе Письмо вказує, що місця молитви, а також храми повинні будуватись у мальовничих, найгарніших місцях - на узгір'ях, підвищеннях, біля водойм, гармонічно поєднуючись з ландшафтом. Одним із першочергових питань, яке має вирішити архітектор ще до проектування храму, є вибір місця для будівництва. Ділянка для будівництва храму має відповідати всім будівельно-планувальним нормам, а також виділятися на рельєфі місцевості. Будівля храму має зайняти належне місце в навколишній забудові для того, щоб стати основною композиційною домінантою у вирішенні силуету населеного пункту. Під час формування генерального плану території храму необхідно композиційно поєднати місце церкви з дзвіницею, яка буде збудована окремо від церкви, місце освячення води з резервуаром яка не повинна змішуватися з ґрунтовими водами, фігури, передбачити під'їзди і проходи, а також смугу шириною 9 м навколо храму, вільну від забудови і насаджень, для проведення обхідних літургійних процесій.

Проектуючи храм, необхідно звернути увагу на економічні затрати, оскільки будівництво храмів потребує неабияких пожертв, здебільшого за парахіальний кошт. Місце для будівництва майбутньої лаври на Ясній Г орі у Гошеві повинно бути вибране самою природою ландшафту, а це найвища її західна частина по осі схід-захід діючого монастирського комплексу.

Головний фасад майбутньої лаври на Ясній Горі у Гошеві варто прикрасити скульптурою Ісуса Христа з лілією у правій руці посеред Йосипа і Марії над головними дверима (рис. 1).

Рис. 1 Скульптура на головному фасаді вище дверей

Уся будівля повинна увінчатися трьома банями або склепіннями, із яких середній значно більший за інші, що придасть храму унікального вигляду в навколишньому середовищі. Кругла або яйцеподібна стіна середнього склепіння має спиратися на стілобатну частину будівлі. Під час планування і технології будівництва стілобатної частини висотою 17 м повинні бути передбачені приміщення для Церковних Соборів, Зал засідань Священного Синоду, трапезні палати, приміщення для зберігання вина, а також технічні й службові приміщення. У горизонтальній площині майбутня лавра на Ясній Горі у Гошеві повинна нагадувати форму тризуба шириною 75 і завдовжки 100 м (рис. 2).

Висота яйцеподібної стіни середнього або головного склепіння лаври повинна виступати вище нижньої частини будівлі на 34 м. Загальна висота яйцеподібної стіни або серцевини без склепіння з хрестом матиме 98,6 м, висота нижньої частини - 47,6 м, висота склепіння з хрестом - 27,2 м, загальна висота будівлі з хрестом - 125,8 м, головний іконостас з хрестом - 34,2 м. Іконостас потрібно виготовити способом інкрустації із цінних порід деревини. Прийняти за основу розрахунків всіх розмірів будівлі висоту стандартної кімнати - 3,4 м, а товщину стін будівлі - 3,2 м. Діаметр головного склепіння яйцеподібної стіни по осі схід-захід - 60 м, а по осі північ-південь - 40 м. Діаметр склепіння вище вівтарної частини - 23 м, а вище притворної частини - 9 м.

Потрібно зазначити особливості дахів над склепіннями майбутньої лаври на Ясній Горі у Гошеві. Велике склепіння є особливим конструктивним елементом будівлі. Усі дахи склепіння необхідно виготовити із нержавіючої сталі, яку покрити нітрид титаном способом напилення під колір золота або міді, а для кращого захисту від атмосферних впливів додатково покрити тонким шаром алмазного пилу (рис. 3).

Рис. 3 Склепіння вівтарної частини

Окремо, зліва від головного входу, майбутньої лаври на Ясній Г орі у Г оше- ві потрібно збудувати дзвіницю висотою 72,4 м з хрестом і встановити на третьому ярусі чотири дзвони: Великий Урочистий масою 72 т, Святковий - 32,8 т, Полі- елейний - 16,4 т та Буденний - 8,2 т. Склепіння дзвіниці доцільно використати для встановлення системи ОР8-спостереження за небесними світилами.

Весь благоустрій території майбутньої лаври Пресвятої Діви Марії на Ясній Горі у Гошеві необхідно виконувати із матеріалів, які мають підсилювати святково-піднесений або хвилюючо-сумний настрій під час урочистих або траурних процесій. Зокрема, на південно-східному схилі можна створити виноградні насадження, на північно-західному схилі - сад із традиційних порід: черешня, вишня, яблуня, груша, слива й горіх-грецький. Ці дерева з давніх-давен ростуть і плодоносять на глинистих ґрунтах цих природно-кліматичних умов. Алеї, сквери доцільно озеленити тисом ягідним і ялівцем козачим. Місця парку- вань, підходи і під'їзди до лаври по периметру генерального плану можна озеленити дубом звичайним, ясеном звичайним, а також акацією і липою як медоносами, створивши при цьому монастирську пасіку.

Вигідне місце розташування населеного пункту відіграє важливе значення при будівництві церкви у сільській місцевості. Навколо Ясної Гори у Гошеві добре розвинена магістральна інфраструктура, але є і недоліки, які необхідно враховувати. Насамперед автомобільне та залізничне сполучення поблизу Го- шева. Недобудоване, розпочате наприкінці ХХ ст., електрифіковане залізничне сполучення на ділянках Львів - Стрий - Моршин - Болехів - Івано-Франківськ, зменшує потік як вірних, так і мандрівників до монастиря. Також потрібно продовжити будівництво об'їзної автомагістралі Стрий - Моршин - Болехів - Долина. Отже, конкретні ландшафтні умови визначають специфічне і по-своєму унікальне місце розташування монастирського комплексу на Ясній Горі у Го- шеві, де архітектурно-ландшафтна композиція має не менш важливе значення, ніж функціонально-планувальне.

Висновки. Рекомендувати Українській Світовій спільноті та прочанам розпочати процес формування і розвитку духовного середовища на Ясній Горі у Гошеві, що на Галичині. Пропонуємо виконати певні детальні роботи із проектування іконостасів, запрестольних крісел в інтер'єрах церков у Г аличині, вітражів у дверних і віконних проймах. Загальний мистецький напрям проектних робіт має відповідати канонам церкви Східного Обряду. Під час виконання робіт із художнього оформлення інтер'єрів варто окремо звернути увагу на єдність ансамблевого вирішення стилістики орнаментів і рисунків.

Література

1. Борис М. Під покровом Богородиці / М. Борис. Гошів-Брошнів-Осада: Вид-во "Таля", 2012. 288 с.

2. Збір документів малопольських. Варшава. 1974. Т. 6. С. 111.

3. Іван Франко. Повісті. Львів: Вид-во "Каменяр", 1990. С. 250.

4. Раппапорт А.Г. Форма в архитектуре / А.Г. Раппапорт, Г.Ю. Сомов. М.: Изд-во "Стройиздат", 1990. 340 с.

5. Тюхтин В.С. О природе образа / В.С. Тюхтин. М.: Изд-во "Высш. шк.", 1963. 283 с.

6. [Электронный ресурс]. Доступный с http://www.xxc.ru.

7. [Электронный ресурс]. Доступный с http://www.portal-slovo.ru.

8. [Электронный ресурс]. Доступный с http://www.m-r.co.ua.

9. [Электронный ресурс]. Доступный с http://www.philharmoniedeparis.fr.

10. [Электронный ресурс]. Доступный с http://www.wikipedia.org.

11. Пуцентела О.М. Теорія та практика скрипкобудування / О.М. Пуцентела. Львів: Вид- во "Сполом", 2011. 192 с.

12. Одрехівський Р.В. Сакральне різьблення по дереву в Г аличині - XIX - перша половина ХХст. як феномен художньої культури України / Р.В. Одрехівський // Вісник Харківської державної академії дизайну і мистецтв. 2014. № 2. С. 83-87.

Размещено на Allbest.ru