Релігії світу

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вступ

Релігія - складова духовного життя людини. Головна функція релігії - здійснення зв'язку людини з Вищим, постійним - Богом. Цей зв'язок здійснюється за допомогою церкви, що є складним соціальним інститутом і що впливає на всі сторони буття людини.

Релігії об'єднують людей на ґрунті спільних вірувань, обрядів, мети життя. Це стародавня система соціального захисту, спрямована на оберігання й виховання дітей до їхнього дорослішання. У стародавні часи вона створювала основу для культури, пов'язуючи воєдино символи, легенди, заборони, рекомендації. У багатьох релігіях важливе місце відведено питанням, пов'язаним з організацією побуту, харчування, контролювання статевих стосунків, оскільки від цих сторін життя людини залежить виживання. Релігія визначає моральні норми, кодекс поведінки в різних ситуаціях, що приносить людині почуття впевненості. Релігійний світогляд відбивається на багатьох складових матеріальної культури, а також на економіці та політиці. релігія християнство іслам монотеїстичний

Однак релігії можуть не тільки об'єднувати людей, а й розділяти їх, бути причинами кровопролитних конфліктів, як це відбувається в Північній Ірландії, Боснії, на Кіпрі, Близькому Сході, в індійських штатах Кашмір і Пенджаб, на Кавказі. Усі релігії тією чи іншою мірою модернізуються й реформуються, одні зникають, інші з'являються. Кожна з них по-своєму пояснює, в чому полягає сенс життя, пропонує зробити вибір, який, проте, має зробити кожна людина самостійно. Залежно від поширення у світі та ролі всі релігії поділяють на світові та національні (етнічні). Значна частина населення світу зберегла свої давні родоплемінні вірування, до яких відносяться тотемізм, магія, анімізм, шаманізм. Племінні культи збереглись у Центральній Америці, Амазонії, Африці, серед народів півночі й аборигенів Австралії.

Сьогодні існує три основні релігії, які прийнято називати світовими: буддизм, іслам, християнство. Вони поширені в усьому світі й мають численних віруючих.

Під релігією, на думку вчених, розуміють духовний феномен, який виражає не лише віру людини в існування надприродного Начала, що є джерелом буття всього існуючого, а й виступає для неї засобом спілкування з ним, входження в його світ. Витоки релігії знаходять відмінне тлумачення у дослідників різних світоглядних орієнтацій. Однак релігія мала виразний прояв впродовж всієї історії суспільства. І в сучасну епоху вона посідає важливе місце у житті окремої людини й суспільства загалом. В ході історичного розвитку людства поступово формувалися світові - монотеїстичні - релігії, які подолали етнонаціональні межі й набули відкритості для всіх. Такими релігіями, поширеними серед кількох або багатьох народів, є християнство, іслам, буддизм. Часто вчені відносять до світових релігій також індуїзм, що останнім часом почав збільшувати кількість віруючих по всьому світі.

Головною метою даної роботи є охарактеризування релігій світу, їх територіального розповсюдження по різних країнах світу та частинах світу в цілому. Для досягнення цієї мети розглянемо окремо кожну частину світу за територіальним розміщенням релігій в її межах та в окремих країнах на її території.

Дана тема є актуальною в наш час через недостатню увагу, та незнання пересічного громадянина про те, які релігії є головними, та як саме вони поширені по світу, де переважають певні релігії і якими етнічно-територіальними чинниками це зумовлено.

Об'єктом дослідження є релігії світу та їх географічна орієнтація по континентах. Предметом дослідження є частини світу та окремі країни на їх території.

1. Релігії світу та їх поширення

Якщо донедавна світовими називали тільки 3 релігії (християнство, іслам, буддизм), то сьогодні у науковій літературі вже називають світовими 12 найбільш поширених у світі релігій: християнство, іслам, бахаїзм, буддизм, індуїзм, джайнізм, сикхізм, зороастризм, конфуціанство, даосизм, синтоїзм, іудаїзм.

Ці релігії акумулюють більше ніж 95% всі віруючих в світі і близько 80% населення світу.

1.1 Християнство та його поширення у світі

Найближчою нам релігією є християство.

Християнство -- найпоширеніша зі світових релігій, яку сповідує майже 2 млрд людей, включає три основні напрямки:православ'я, католицизм, протестантизм. Воно виникло в І ст. і на сьогодні має найбільший вплив у країнах Європи, Америки, Австралії.

У 1054 р. відбувся поділ християнської церкви на католицьку та православну.

Православ'я склалося на території Візантії після поділу Римської імперії. Єдиного духовного центру не має. Існує 15 автокефальних, православних церков. Має широку систему свят і обрядів, що певним чином відрізняються від духовної практики західного християнства. Православ'я поширене в Росії, Східній та Південно-Східній Європі (Україна, Білорусь, Сербія, Болгарія, Македонія, Румунія, Молдова, Греція), у Грузії. Досить значні громади православних вірних існують у Південній та Північній Америці, у деяких країнах Західної Європи.[10]

Католицька церква відрізняється від православної тонкощами віровчення, богослужіння, обрядами. Більшого, ніж у православ'ї, набув поширення культ Діви Марії. Католицизм поширений у Західній Європі (Франція, Італія, Іспанія), у Східній Європі (Польща, Чехія, Словаччина, Угорщина, країни Балтії), Латинській Америці, Африці. Для церковної організації католицизму характерні сувора централізація, наявність усесвітнього центру (Папський Престол - Ватикан), єдиного глави (Папа Римський). Важливі позиції посідає чернецтво, організоване в ордени, які провадять місіонерську діяльність.[3]

У ХVІ ст. в католицькій церкві відбувся розкол, що призвів до утворення нової протестантської церкви. Протестанти відстоювали пряме спілкування з Богом без священиків, спрощували до мінімуму обряди. Нова релігія добре вписувалася в нові ринкові (капіталістичні) відносини. Протестантизм широко поширений у Північній Європі, Німеччині, Північній Америці. Найбільше протестантів у США (70 млн осіб), Великій Британії, Австралії. Протестанство становить велику кількість самостійних церков і напрямів.

У світі налічують близько 400 млн людей, що сповідують буддизм. Історія буддизму бере початок у Північній Індії VI?V ст. до н. е. Ця релігія поширена в Китаї, Японії, Непалі, Монголії, Південно-Східній Азії, Росії (Калмикія, Бурятія, Тува). В останні роки буддизм став популярним в країнах Європи, США, Канаді.[2]

1.2 Іслам та його географічне поширення

Іслам, або мусульманство, виник у VІІ ст. серед арабів -- корінних мешканців Аравії. Іслам не знає поділу на світське й духовне. Уряди мусульманських держав у своїй діяльності керуються шаріатом - зводом законів мусульманського права. В ісламі існує декілька течій, що часто ворогують між собою: шиїзм, сунізм, ваххабізм, суфізм та ін.

Іслам поширений на Близькому Сході, у Південно-Східній Азії, Росії (Північний Кавказ, Поволжя), Україні (Крим), Північній Африці. Найбільше прихильників ісламу мешкає в Індонезії, Пакистані, Індії. Багато мусульман-іммігрантів живе у Франції, Великій Британії. Іслам сповідують у Південно-Східній Європі на території колишньої Османської імперії.[9]

1.3 Поширення національних та монотеїстичних релігій

Одна з найперших монотеїстичних релігій, що виникла в І тис. н. е. в Палестині. Поширений юдаїзм серед євреїв Ізраїлю, США, Росії, України, Аргентини та багатьох інших країн. Священним місцем для юдеїв став Єрусалим, куди прочани їдуть, щоб помолитися біля Стіни плачу -- решток стародавнього храму.[7]

Індуїзм -- національна релігія мешканців Індії, Непалу, Бангладеш. Він виник з давніх релігій у 2500-1500 рр. до н. е. Течіями індуїзму є вішнуїзм, шиваїзм, шактизм.[1]

Даосизм - виник як учення й набув поширення в Китаї та В'єтнамі.

Конфуціанство - помітно вплинуло на традиції, релігійне й повсякденне життя Китаю, поширене у В'єтнамі, Кореї. Ґрунтується на вченні Конфуція та покликане утвердити гармонію між небом, землею і людиною.

Синтоїзм - національна релігія Японії, уперше згадана в VII ст., у перекладі з японської означає «шлях, що милий камі». Камі -- це священні сили, які є всюди у Всесвіті. У синтоїзмі простежують дві течії -- храмовий та сектантський синтоїзм. Для того, щоб чіткіше розглянути як поширені релігії в світі, та які релігії переважають в тій чи іншій країні, розглянемо окремо кожну частину світу та деякі країни, що в ній розташовані.[7]

2. Географічне поширення релігій в Євразії та Африці

2.1 Релігії Європи та деяких європейських країн

Християнська релігія проникла до Європи незабаром після свого виникнення. Однак на перших порах вплив цієї релігії було невелика, причому поширення її обмежувалося районом Середземномор'я. У центральноєвропейські країни християнство впровадити кілька пізніше, а на північ і схід Європи - лише в VIII-XII ст.[3]

З поділом християнства в XI ст. на західну і східну гілки країни Південно-Західної, Західної, Центральної та Північної Європи пішли за Римом, Схід та Південний Схід - за Константинополем. Реформаційний рух, що розгорнувся в Європі в першій половині XVI ст., ще більш ускладнило релігійну картину в цій частині світу: поряд з католиками і православними з'явилися ще протестанти. Протестантизм утвердився в ряді районів Центральної та Західної Європи, а також на всьому Півночі.

З того часу географія різних релігійних напрямків в Європі не зазнала істотних змін. Протестантизм як і раніше переважає серед віруючих північноєвропейських країн (Фінляндія, Швеція, Норвегія, Данія, Фарерські острови, Ісландія), а також окремих країн Західної та Центральної Європи (Великобританія і Північна Ірландія, Германська Демократична Республіка). У країнах Південно-Західної Європи (Італія, Іспанія, Португалія, Мальта), а також в деяких країнах Західної (Ірландія, Франція, Бельгія, Люксембург), Центральної (Австрія) та Східної Європи (Польща, Чехословаччина, Угорщина) більшість віруючих - католики. Католики утворюють приблизно половину віруючого населення також у Федеративній Республіці Німеччині, Нідерландах, Швейцарії.[7]

Православ'я переважає серед віруючих Південно-Східної Європи (Румунія, Болгарія, Греція). В Югославії крім православних багато католиків і мусульман.

Іслам поширений в Європі порівняно вузько. Лише в Албанії і в європейській частині Туреччини до цієї релігії відноситься велика частина віруючих.

Яка ж конкретна картина розповсюдження релігійних вірувань в зарубіжній Європі? Розглянемо для прикладу кілька країн, з різним географічним розташуванням.

Картина поширення релігій у Фінліндії виглядає наступним чином: християнство проникло до Фінляндії в XII в. В епоху Реформації в цій країні поширилося лютеранство, яке сповідують 90% населення. Більшість лютеран - члени Фінської євангелічно-лютеранської церкви. Є також послідовники Лютеранської згромадження Швеції (2 тис.) і Вільної асоціації євангелічно-лютеранських згромадження у Фінляндії (близько 1 тис.). В якості самостійної організації виступає Фінська вільна церква (11 тис.). Невеликі групи утворюють п'ятидесятники (40 тис.), послідовники Армії порятунку, свідки Єгови (12 тис. повноправних членів), адвентисти сьомого дня (5 тис.), баптисти (2 тис), методисти (2 тис.). Є також група мормонів (4 тис.).

Другий за кількістю послідовників церковною організацією в країні є Фінська православна церква (54 тис.), яка, однак, набагато поступається лютеранської церкви. Католиків у Фінляндії 3 тис. Є також іудаїсти (1 тис.), мусульмани (близько 1 тис.), бехаісти.[9]

У Швеції християнство було введено в IX ст. З часу Реформації в країні цілком панує лютеранство (лютерани складають приблизно 95% населення). Незважаючи на проголошення свободи віросповідань, лютеранської церкви в Швеції надано державний характер. З інших протестантських організацій і сект слід назвати п'ятидесятників (101 тис.), Армію порятунку (33 тис.), Шведську армію порятунку (2 тис.), баптистів (22 тис.), методистів (5 тис.), адвентистів сьомого дня (3 тис.), Шведська місіонерський союз (80 тис.), євангельської національне місіонерське суспільство (24 тис.), Місіонерське товариство Еребру (22 тис.), Місіонерське суспільство шведського альянсу (14 тис.), Місію святості (6 тис.). Католицизм сповідують тільки 116 тис. осіб, іудаїзм - 17 тис. Є невелике число бехаістов.[7]

Соціологи відзначають падіння релігійності населення в останні роки. Так, протестантський соціолог Густавсон повідомляє, що в 1960 р. державні лютеранські церкви регулярно відвідувало лише 3% населення Швеції.

Досить рано, на самому початку VIII ст., християнство утвердилося в Данії, Після Реформації офіційним віросповіданням країни стало лютеранство. До державної Євангелічно-лютеранської народної церкви Данії належить 94% населення країни (цікаво, що регулярно відвідує церкву лише 3% населення). Є в країні послідовники п'яти-десятніческой Апостольська церкви (9 тис.), адвентисти сьомого дня (8 тис.), баптисти (6 тис.), прихильники Данського місіонерського союзу (4 тис.), методисти (2 тис.), реформати, моравські брати, послідовники Армії порятунку, квакери, анг-ліканів, члени секти "Християнська наука", унітарії, мормони та ін Католицизм сповідують 27 тис. осіб, іудаїзм - 7,5 тис. Є також невелике число православних і мусульман (серед іммігрантів), а також бехаістов.

Ірландія прийняла християнство у V ст. Вона завжди вважалася одним з бастіонів католицизму. Римські католики становлять 94% усього населення країни. З протестантів найбільш численні англікани (98 тис.), за ними йдуть пресвітеріани (16 тис.) та методисти (6 тис.). Є невелике число іудаїстів (2 тис.).

До Франції християнство проникло на початку нової ери. Зазвичай вважається, що переважна більшість населення країни (близько 90%) дотримується католицизму. У Франції нараховується понад 800 тис. протестантів. Більшість з них реформати. Вони об'єднані в три церкви: реформатська церква Франції (400 тис.). Реформатська церква Ельзасу та Лотарингії (42 тис.) і Незалежну євангелічну реформатська церква (10 тис.). Лютерани у Франції утворюють дві церкви: Церква Аугсбурзькому сповідання Ельзасу та Лотарингії (230 тис.) і Євангелічної Лютеранської церкви Франції (45 тис.). Реформатів більше за все в Парижі, Нормандії і поблизу Марселя, лютеран - в Ельзасі і Лотарингії. Інші групи протестантів невеликі. Це свідки Єгови (70 тис.), п'ятидесятники (25 тис.), баптисти (20 тис.), дарбісти (10 тис.), послідовники Армії порятунку (6 тис.), адвентисти сьомого дня (6 тис.), прихильники Народної Євангелічної місії (4 тис.), меноніти (3 тис.), Плімутські брати (3 тис.), старокатолікі (3 тис.), послідовники Християнського дії на Сході (організації, об'єднує вірменських протестантів; 2 тис.), методисти (3 тис.), квакери, прихильники секти "Християнська наука". У країні є також вірмено-Григо-Ріанна (180 тис.), православні (150 тис., переважно росіяни і греки), мормони (15 тис.), старокатолікі (3 тис.). Крім християн у Франції живе чимало мусульман (близько 2,4 млн., з них понад 750 тис. живуть в районі Марселя) і іудаїстів (650 тис.).[15]

У Монако, розташованому на Середземноморському узбережжі, 90% населення дотримується католицизму.Є також англікани і інші протестанти і невелика група іудаїстів.

У Нідерландах протестанти становлять 34% населення, католики - 40%. Католики особливо численні на півдні країни, де в провінціях Північний Брабант і Лімбург вони становлять 90-95% населення. Чимало їх також у провінціях Північна Голландія, Оверейссел і Гелдерланд. Послідовників Євангелічно-люте-ранской церкви трохи (32 тис.). Порівняно мало прихильників інших протестантських груп: менонітів (70 тис.), які дотримуються принципів армініанскіх ремонстрантов (13 тис. повноправних членів), баптистів (12 тис.), адвентистів сьомого дня (4 тис.), моравських братів (3 тис), послідовників Оновленої Апостольська місіонерської церкви (2 тис.), прихильників Шведської вільної місії (1 тис.), послідовників Армії порятунку, членів секти "Християнська наука "та ін живуть в країні німці і англійці відвідують відповідно німецькі євангелічні і англіканські церкви. До протестантам примикають Старокатоліческая церква Нідерландів (12 тис) і Ліберально-католицька церква (1,4 тис). З нехристиян в Нідерландах є мусульмани (понад 100 тис.) і бехаісти, індуїсти (близько 50 тис) і іудаісти (30 тис.).

У Люксембурзі велику частина населення становлять католики (96%). Протестантів, головним чином лютеран, мало (4 тис., або 1% населення). Є в країні невелика група іудаїстів (1 тис.). Частина жителів Люксембургу під час перепису або оголосили себе атеїстами, або відмовилися вказати свою релігійну приналежність.

У Німеччині в цілому протестанти складали, за даними перепису 1970 р., 48% населення (з них 46% - лютерани і 2% -- реформати). Є в країні також старокатолики (28 тис.).

Великим впливом користується у Німеччині і Римська католицька церква. До неї примикає 46% населення країни. Католицизм займає особливо сильні позиції на заході та півдні країни - в землях Саар (74% населення), Баварія (70%), Рейнланд-Пфальц (56%) і Північний Рейн-Вестфалія (52%). У ФРН є також невеликі групи православних. Є в країні мусульмани (1,5% населення) і іудаісти (25 тис.).[15]

У маленькому князівстві Ліхтенштейн, розташованому між Швейцарією і Австрією, переважають католики (85% усього населення). Мешканці князівстві протестанти (9%) зосереджені головним чином в районі столиці князівства - Вадуц.

У Португалії християнство вперше проникло в IV ст. Зараз більшість населення країни (88%) дотримується католицизму. Існує також ряд протестантських груп. Це свідки Єгови (20 тис.), пресвітеріани (3,5 тис.), баптисти (8 тис.), п'ятидесятницьких Асамблеї бога (24 тис.), "брати" (8 тис.), адвентисти сьомого дня (6 тис.), методисти (2,5 тис.), Лузітанская католико-апостольської-євангельська церква (4,5 тис.), Незалежне товариство (2 тис.) та ін Є невеликі групи іудаїстів (0,6 тис.) і бехаістов.

На Мальті Римська католицька церква є державної і користується величезним впливом. До католицизму відноситься переважна більшість (98%) населення країни. Зустрічаються дуже невеликі групи протестантів. Є маленька група іудаїстів (50 осіб).

Італія - одна з перших європейських країн, на території якої широко поширилося християнство. Католики складають переважна більшість населення країни. Функціонує в Італії також греко-католицька церква, що веде роботу серед проживаючих в Італії греків і албанців. Є й православні. Протестантів у країні близько 100 тис. (більше всього в П'ємонті). Це послідовники п'ятидесятницьких Асамблей бога (55 тис.), вальденси (25 тис.), лютерани (2 тис.), адвентисти сьомого дня (5 тис.), баптисти (5 тис.), методисти (4 тис.), прихильники Армії порятунку і ін Іудаїстів в країні 41 тис. Вони зосереджені головним чином у Римі, Туріні, Генуї, Флоренції, Венеції та Ліворно. Є в країні і невелике число бехаістов. В останні десятиліття в Італії, особливо в північних промислових районах, різко зросло число атеїстів.

В Албанії поширені християнство і іслам. Християнство стало поширюватися в цій країні ще з II-III ст. н. е.., іслам же почав входити з XVII ст., після турецького завоювання. Мусульманами є більшість віруючих країни. Основна маса їх - суніти, близько третини відноситься до шиїтської секти бекташи (в Албанії знаходився світовий центр бекташізма). Головний район розповсюдження ісламу - центральна частина країни. Християнство представлено православною церквою, послідовниками якої вважають себе більше 20% албанських віруючих, і Римською католицькою церквою, до якої належить близько 10% усього віруючого населення. Є невелика група іудаїстів (0,3 тис.), майже виключно сефардів.

Проникнення християнства до Румунії відносять до IV ст. У Нині приблизно 85% віруючих - православні. Основна маса їх об'єднана Румунською православною церквою. До православних примикає невелика група старообрядців (нащадки вихідців з Росії). Досить значне число віруючих (1,2 млн.) дотримується католицизму. Це перш за все частина живуть в Румунії угорців (в повітах Харгіта, Ковасна і Тіміш) та німців (у повітах Тіміш і Сату-Маре) і невелика чісло румунів. Серед протестантів найбільш численні реформати (600 тис., віруючі угорці в повітах Му-реш, Клуж, Біхор і Сату-Маре) і лютерани (139 тис., більшість віруючих німців і невелика група угорців у повіті Брашов). Протестантські сектанти представлені баптистами (90 тис.), унітаріями (80 тис. угорців), адвентисти сьомого дня (70 тис.), п'ятдесятників (50 тис.), послідовниками Синод-пресвітеріан-ської євангельської церкви (30 тис. угорців). Віруючі з числа що живуть в країні вірмен - Вірмено-Григо-Ріанна (є невелика група вірмено-католиків). У Румунії живуть також 32 тис. іудаїстів (євреї) і 40 тис. мусульман (турки і татари).

2.2 Характеристика розміщення релігій світу в Азії та деяких азійських країнах

Азія є частиною світу, де зародилися всі найбільші релігії земної кулі: іудаїзм, зороастризм, християнство, іслам, індуїзм, сікхізм, буддизм, джайнізм, даосизм, конфуціанство, синтоїзм. Однак доля цих релігій була різною. Одні з них широко поширилися і в інших частинах світу (християнство, іслам, іудаїзм), інші ж залишилися в основному азіатськими релігіями (зороастризм, індуїзм, сікхізм, буддизм, джайнізм, даосизм, конфуціанство, синтоїзм).[8]

В даний час в Південно-Західній Азії найбільш поширений іслам. Це відноситься до Туреччини, Сирії, Йорданії, Саудівської Аравії, Єменської Арабській Республіці, Народній Демократичній Республіці Ємен, Оману, Об'єднаним Арабським Еміратам, Катару, Бахрейну, Кувейту, Іраку, Ірану, Афганістану.

У переважній більшості цих країн іслам поширений у формі сунізму. Лише в Ірані різко переважає шиїзм. Шиїти складають понад половину населення в Іраку і в Єменської Арабській Республіці. Немусульманським в цьому районі є тільки дві країни: Кіпр, де переважають християни, і Ізраїль, в якому більшість жителів сповідує іудаїзм. Крім того, в Лівані близько половини віруючого населення складають християни.

У центрі Південної Азії панує індуїзм, в периферійних же районах населення сповідує інші релігії: на заході і сході (у Пакистані, Бангладеш і Мальдівської Республіці) - іслам, на півдні та півночі (в Шрі Ланці, Бутані, частково в Непалі)-буддизм (в Шрі Ланці - у формі тхеравади, в інших країнах - у формі махаяни).

У Південно-Східної Азії зазвичай виділяють два підрайони. У перший з них, що включає півострів Індокитай без Малакки, серед віруючих переважає буддизм у формі тхеравади (Бірма, Таїланд, Лаос, Кампучія) або махаяни (В'єтнам). По друге, що охоплює Малаккський півострів і Малайська архіпелаг, поширені головним чином дві релігії: у Федерації Малайзії, Індонезії, Брунеї - іслам, на Філіппінах - християнство.[13]

У Східній та Центральній Азії віруючі сповідають кілька релігій, нерідко вигадливо переплітаються між собою. Це буддизм у формі махаяни - у всіх країнах (Китай, МНР, Корея, Японія), конфуціанство -- в Китаї та Кореї, даосизм-в Китаї, синтоїзм - в Японії.[8]

Останнім часом з року в рік зростає кількість людей, поділяють атеїстичні погляди. Щоправда, атеїзм ще не отримав тут повсюдного поширення, однак у соціалістичних країнах Центральної і Східної Азії чисельність атеїстів дуже значна.

Як же характеризується релігійний склад населення окремих країн?

На території Туреччини з кінця XI ст. почав поширюватися іслам, який поступово витіснив пануюче тут перш за християнство. В даний час переважна більшість населення Туреччини (99%) сповідує іслам, переважно у формі сунізму ханіфітського толку. У країні існує ряд релігійних орденів (хоча офіційно вони й заборонені), найбільш відомі з них мевлевійя, накшбандійя, тіджанійя, а також бекташи (останній - шиїтський). Шиїти складають приблизно 16% населення Туреччини. У країні є послідовники двох шиїтських сект: али-Ілах (курди в Дерсімскіх горах і на півночі Хар-путской рівнини, а також частина юрю-ков і туркменів) і нусайріти (араби по кордону з Сирією; 80 тис.). Серед курдів деяких районів південно-східної Туреччини зустрічаються також йазіди (70 тис.). З християн (0,7% населення) представлені православні (74 тис., головним чином греки, а також болгари і частина арабів), вірмено-грігоріане (70 тис.), Халдей-католики (11 тис.), католики латинського обряду (7 тис., в значній частині левантінци), вірмено-католики (4 тис.), греко-католики (невелика частина греків і болгар), сиро-католики (загальна чисельність всіх католиків 26 тис.), протестанти (23 тис.; англікани, лютерани, пресвітеріани, конгрегаціоналістів, адвентисти сьомого дня та ін, головним чином європейці і американці), якобиты (у прикордонних із Сирією районах), копти, несторіане. Живе в країні і невелика група іудаїстів (24 тис., майже виключно сефарди, половина їх зосереджена в Стамбулі).

У створеній в 1948 р. державі Ізраїль панівною релігією є іудаїзм. Його дотримуються всі віруючі євреї. У країні представлені дві секти іудаїзму, але вони мають дуже мале число послідовників: караїми (12 тис. чоловік) і самаритяни (близько 500 чоловік). Крім іудаїстів в Ізраїлі живуть мусульмани і християни (4/5 живуть в Ізраїлі арабів дотримуються ісламу, 1/5 - християнства). Основна маса мусульман - суніти різних пересудів. Є також друзи (50 тис.). Християнство представлено в Ізраїлі біля церков. Найбільш численні католики. Це головним чином що живуть у Хайфі та інших районах мілину-кити (41 тис.), а також католики латинського обряду (12 тис.) і мароніти (6 тис.). Є й православні (22 тис.). У невеликому числі в країні живуть прихильники Єпископальної (англіканської за віровченням) церкви (1 тис.), лютерани, пресвітеріани, баптисти, вірмено-грігоріане (900 чоловік), послідовники монофісітскіх церков - Коптської (700 чоловік) та Ефіопській. Майже всі християни живуть у великих містах.[13]

Переважна більшість населення Саудівської Аравії (99%) сповідує іслам. У різних частинах країни ця релігія представлена своїми різними формами. 9/10 всіх мусульман - суніти. У центральній частині держави - Неджд - майже все населення ханбаліти-ваххабіти (до них відноситься більше половини всіх сунітів країни). На заході, в Хіджаее, переважає шафіїтського толк сунізму. Зустрічаються також ханіфіти і маликіти, ханбаліти-салафійя і ханбаліти-ваххабіти. Крім того, в Хид-жазе в невеликому числі проживають шиїти-имамиты і зейдитів. На південному заході, в Асир, більшість населення дотримується сунізму шафіїтського толку. Суніти (ханбаліти, маликіти) переважають і в Східній провінції (Ель-Хаса). Однак у цій провінції живе і велика група шиїтів (близько третини населення). Серед шиїтів Саудівської Аравії багато вихідців з інших країн (персів, єменців, пакистанців, індійців). Немусульман в Саудівській Аравії мало. У місті Джідца (Хідоказ) є невеликі групи іудаїстів, православних (греки), протестантів (американці й англійці) і католиків (італійці та ін; загальна чисельність в країні - 13 тис.).

В Омані майже всі жителі - мусульмани. Більшість мусульман дотримується ібадітского напрямки ісламу. Понад чверть населення-суніти. Серед сунітів є хан-баліти, а також ханбаліти-ваххабіти (секта азракітов) і шафіїти. У містах серед персів, осілих арабів-Баха-рина і частини пакистанців та індіанців поширений шиїзм. Частина проживають у країні індійців - індуїсти. Християнства дотримуються що живуть в Омані португальці і англійці.

Об'єднані Арабські Емірати (Абу-Дабі, Диба, Шарджа, Аджман, Умм-ель-Кайвайн, Ель-Фуджайра, Рас-ель-Хайма) також мають переважно мусульманське населення (89%). Близько 2/з мешканців сповідують суннізм ганбалітського толку з ухилом в ваххабізм, є також суніти-маликіти і невелика група сунні-тов-шафіїти. В ОАЕ можна зустріти і шиїтів (1/5 населення; це вихідці з Ірану і невелика частина вихідців з Пакистану та Індії). На сході і півдні живе група ібадітов (близько 40 тис.). Зустрічаються також християни (6% населення, головним чином англійці і американці), індуїсти.

У Катарі переважна більшість населення (98%) -- мусульмани-суніти. Серед них є маликіти і ханбаліти-ваххабіти. Шиїтів небагато (араби-бахаріна і перси). У невеликому числі зустрічаються індуїсти і іудаісти, а також християни (які проживають в країні європейці).

В Іраку іслам сповідують 96% жителів (54% мусульман -- шиїти, 46%-суніти). Сунізму ханіфітського і в меншій мірі шафіїтського толків дотримуються кочівники-бедуїни в різних районах країни, частина городян (в першу чергу жителі Багдада і Басри), осілі араби Верхній Месопотамії, а також курди, турки, черкеси, більша частина туркменів. Осіле арабське землі?? ельческое населення південній та центральній частині Іраку, перси, лури і близько третини туркмен-шиїти. Є також невелике число алі-Ілах (курди і невелика частина туркменів), ісмаїлітів, бехаістов. 3% населення Іраку становлять християни, сконцентровані у великих містах країни, а також у сільській місцевості в районі Мосула. Це в основному ассірійці, вірмени і частина арабів. Найбільш велику групу серед християн утворюють католики, в основному послідовники різних уніатських церков. Переважна більшість їх Халдо-католики, є також сиро-католики (35 тис.) і вірмено-католики. Католиків латинського обряду трохи (3,5 тис.), переважно це мешканці Іраку іноземці. З інших християн представлені не-сторіане (65 тис.), вірмено-грігоріане (23 тис.), якобиты (12 тис.), православні, протестанти. Значну групу складали перш іудаісти, але на початку 50-х років переважна більшість їх виїхало в Ізраїль, а в Іраку залишилося тільки 450 чоловік. У країні збереглися послідовники ряду давніх релігій і сект: йазіди (70 тис.; частину курдів в районі Мосула, Кіркука і Синджар), мандейци (14 тис., зосереджені в районі Ен-Насирія).

На території Афганістану іслам почав поширюватися з кінця VII - початку VIII ст., і в даний час переважна більшість населення країни складають мусульмани. Найбільш поширений в Афганістані суннізм ханіфітського спрямування, якого дотримуються 80-90% всіх жителів. Сунітами є основна маса афганців і таджиків, узбеки, туркмени, белуджі, більша частина Чаран-маків (Джамшиді, хазараі-калайінау, фірузкухі, Тайманов), нуристанці (останні ще наприкінці XIX ст. дотримувалися місцевих племінних вірувань, за що іменувалися своїми сусідами-мусульманами окупантами, тобто невірними; іслам був поширений серед них насильницькими заходами). У Афганістані функціонує ряд сунітських орденів - кадірійя, накшбан-дійя, каландарійя. Незначна група населення (приблизно 0,5%) ставиться до секти Ахмаді. У країні є значна кількість шиїтів. Це Хазарейці-бербери, а також Теймур, кизилбашів й афганці-дзадзі, невеликі змішані афгано-перські групи в Сістані, перси. Шиїтів можна зустріти також у районі Кабула, Герата, Газні. Народи Бадахшана і частина таджиків сповідують Ісмаїлізм (загальна чисельність ісмаїлітів становить приблизно 3% населення країни). Крім того, в Афганістані є індуїсти (20 тис.), а також сикхи, зороастрійці і іудаісти (0,2 тис.).[12]

В Індії 83% населення дотримується індуїзму. Індуїзм поділяється на два основних напрямки - вішнуїзм і шиваїзм. В даний час більше поширення отримав культ бога Вішну, однак серед низки індійських народів (наприклад, серед тамілів, ассамців) переважають шіваіти. Де-не-де сильно розвинений і шактізм, наприклад у що зберігають традиції материнського роду малаялам. Крім ортодоксальних індуїстів-санатані в країні є і послідовники реформованого індуїзму, перш за все релігійної громади Арья самадж.[13]

Мусульмани в Індії складають 11% населення (у 1979 р. їх налічувалося 80 млн.). Переважна більшість індійських мусульман -- суніти ханіфітського толку. На Малабарський узбережжі поширений шафіїтського толк, а в ряді районів Уттар-Прадеш і Західної Бенгалії суннізм має ясно виражені ваххабітського тенденції. Шиїти становлять менше десятої частини мусульманського населення. Більше всього шиїтів можна зустріти в містах. Є в Індії і невелика група бехаістiв.

Третьою великою релігійною групою Індії є християни (близько 3% населення). У Південній Індії перші християни з'явилися ще в I ст. н. е.. В даний час більше половини індійських християн зосереджено на півдні країни (перш за все в штаті Керала, а також у районі міста Мадраса). Багато християн і в штаті Нагаленд. Всіх індійських християн можна розділити на дві основні групи. До першої з цих груп відносяться нащадки древнього християнського населення Індії, що колись дотримується Нестор-Андської віровчення. З вторгненням до Індії португальських колонізаторів останні почали насильно насаджувати католицизм. Індійських християн примусили вступити в унію з Римом, в результаті чого була створена Сіро-Малабарський церква, яка визнала догмати католицизму, але зберегла свою обрядовість. Через деякий час значна група послідовників цієї церкви порвала з Римом, проте не повернулася назад до несторіанства, а прийняла якобітскіе (монофізитських) догмати. Від якобитов, у свою чергу, відгалузилися Мала-панська сірійська церква святого Томи, що наблизилася до протестантизму. Згодом невелика частина якобитов вступила в унію з Римом, що призвело до утворення Сіро-ма-ланкарской церкви. Пізніше уніатські церкви втратили частину своїх послідовників, зокрема від Сіро-мала-панської церкви відкололася Халдейська сірійська (неонесторіанская) церква. Таким чином, в даний час в Південній Індії існують наступні старохрістіанскіе церкви, уніатські Сіро-Малабарський церква (Халдо-католицька, 2178 тис. послідовників) і Сіро-Маланкарською церква (сиро-католицька - 213 тис.), якобітскіе Маланкарською сірійська православна церква (1,5 млн.) і Ма-лабарская сірійська церква святого Томи (550 тис.) і, нарешті, неонесторіанская Халдейська сірійська церква (5 тис.).

Освіта другої групи християн пов'язано з діяльністю європейських місіонерів. Проповідники особливо активізували свою роботу в Х1Х-ХХ ст., і в даний час саме ця друга група утворює більшу частину християнського населення Індії. Найбільш впливова Римська католицька церква (9704 тис. послідовників, включаючи католиків східних обрядів). Католиків найбільше на півдні країни, а також у деяких західних районах (наприклад, в Гоа, Дамане і Диу, де несколько'сто-летій панували португальські колонізатори). З протестантських церков (4,3 млн.) найбільшу число прихильників мають Церква Південної Індії (700 тис.) і Церква Північної Індії. Церква Південної Індії (1530 тис. чоловік) була створена в 1947 р. шляхом злиття основних протестантських організацій південній частині країни. До складу новоствореної церкви влилися Методистських церква, південноіндійському об'єднана церква (пресвітеріан і конгрегаціоналістів), а також південні єпархії англіканської Церкви Індії. Церква Північної Індії (більше 600 тис. чоловік) була організована в 1970 р. в результаті злиття англіканської Церкви Індії та Об'єднаної церкви Північної Індії. Крім того, у країні чимало баптистів (2,1 млн.), лютеран (1,1 млн.), обелівську-нітов, п'ятидесятників. Є в Індії і прихильники Армії порятунку (227 тис.). що вийшов з надр індуїзму сикхізм в даний час займає в Індії положення самостійної релігії. Сікхи утворюють близько 2% населення країни. Переважна більшість їх зосереджено в Пенджабі.

В Індії живе також 3,8 млн. буддистів. Найбільше буддистів в Махараштра. Поширена тільки в межах Індії релігія джайнізм налічує близько 2,6 млн. послідовників. Основна маса джайнов зосереджена в Раджастхане, Гуджарат і Махараштра. Невелику релігійну спільність утворюють в Індії зороастрійці-Парс, нащадки переселенців з Персії, бігли в VII-XII ст. від переслідувань з боку прихильників ісламу. Чисельність парсів-понад 120 тис. (за іншими даними -200 тис.). Понад половини всіх індійських зороастрійців зосереджене в Бомбеї. Іудаїстів в Індії - 8 тис. Переважна більшість їх зосереджено в Махараштра та Керале.[4]

Населення Мальдівських островів - мусульмани. У переважній більшості вони належать до сунітів.

У Таїланді буддисти складають 95% всього населення. Так само як і в Бірмі, тут панує буддизм південній школи - тхеравада (головним чином секта маханікайя, частково-секта дхаммаютіканікайя). Тхеравади дотримуються сіамци, кхмери, Мони, більшість лао, Карен, частина гірських кхмерів і деякі інші етнічні групи. Буддизм північної школи -- махаяну - сповідують частина що живуть в Таїланді китайців і в'ється і деякі лао. 4% населення утворюють мусульмани (малайці, тями, вихідці з Бангладеш і Пакистану), в переважній більшості суніти-шафіїти. Є невелике число ханіфітов-сунітів і шиїтів. Частина китайців - прибічники конфуціанства і даосизму. Невелика група жителів Таїланду сповідує християнство. Християнські місіонери працюють в цій країні з XVI ст., Однак успіхи їх невеликі. Християни (0,5% населення) зосереджені в Бангкоку і на півночі країни. Католики (загальна чисельність - 165 тис.) в основному зустрічаються серед що живуть в Таїланді в'ється, а також євразійських метисів. Основна маса протестантів в Таїланді (30 тис.) - це послідовники пресвітеріанської по віровчення Церкви Христа. Є також п'ятидесятники, баптисти, адвентисти сьомого дня, лютерани, прихильники Християнського і місіонерського альянсу і ін протестантів були частина Карен і кая, розселення по західному кордоні країни, і представники деяких інших народів. У центральних районах є маленька група індуїстів (4 тис., переважно вихідці з Індії), у Бангкоку є невелике число сикхів. Деякі гірські племена Таїланду (частина гірських кхмерів, гірських тай, МЕО, або мяо, яо, акха, лисицю, Карен і ін) дотримуються традиційних культів. 14 тис. жителів Таїланду не сповідують ніякої релігії.

2.3 Характеристика географічного поширення світових релігій на території Африки

В даний час серед народів Африканського континенту поширено кілька груп віросповідань: місцеві традиційні культи і релігії, іслам, християнство, меншою мірою індуїзм, іудаїзм і деякі інші. Особливе місце займають синкретичні християнсько-африканські церкви і секти.

Місцеві традиційні культи і релігії - це автохтонні вірування, культи, обряди, що склалися у народів Африки в процесі історичного розвитку до появи на цьому континенті арабів і європейців. Поширені серед більшої частини місцевого населення країн Тропічної, Південної Африки і на острові Мадагаскар

Всього місцевих традиційних релігій дотримується понад третини (близько 130 млн.) жителів Африки. Майже всі вони проживають на південь від Сахари, складаючи близько 42% загальної чисельності населення цієї частини континенту. Більше половини зосереджена у Західній Африці, причому близько п'ятої частини прихильників традиційних релігій проживає в Нігерії. У країнах Південної Африки понад половини місцевого населення дотримується автохтонних релігій. Що стосується окремих держав, то послідовники місцевих традиційних релігій складають 80% населення Центральноафрі-канський Республіки; понад 70%-у Мозамбіку, Ліберії, Буркіна-Фасо, Того, більше 60% - у Гані, Березі Слонової Кості, Беніні, Кенії, Руанді, Замбії, Зімбабве, Ботсвані, Сьєрра-Леоне, Анголі та Свазіленді.[14]

Іслам - релігія, принесена в Африку з Аравійського півострова. У середині VII ст. Північна Африка була завойована арабами Прибульці поширювали іслам за допомогою адміністративних та економічних заходів: що прийняли іслам звільнялися від важкої подушної подати, отримували такі ж права, якими користувалися араби-мусульмани, і т. д. Повна ісламізація Магріба (загальна назва країн Північної Африки від Лівії до Марокко) закінчується до XII в. У протягом 1Х-Х1 ст. іслам поширюється і серед народів Західного Судану. У Східний Судан мусульманська релігія стала проникати в IX ст. Негроїдні народи Південного Судану зберігали традиційні культи і релігії аж до другої половини XIX ст., Але потім також стали поступово переходити в іслам. У Східну Африку іслам завезли мусульманські купці, торговці, переселенці з Азії (переважно з Аравійського півострова і Індостану). До XVIII ст. відбувається ісламізація народів східного узбережжя Африки і північно-західній частині острова Мадагаскар. Трохи пізніше вплив мусульманства поширилося на всю Тропічну Африку, де іслам став успішно змагатися з християнством.

Серед мусульманського населення сучасної Африки поширений головним чином іслам суннітського напрямку. Суннізм представлений всіма чотирма мазхаба (або релігійно-правовими школами): малікітскім, шафіїтського, ганбалітського і ханіфітського. Переважна більшість мусульман північно-і західноафриканських країн дотримується ма-лікітского мазхаба; в Єгипті та від-точноафріканскіх державах - ша-фіітского, в Південно-Африканській Республіці вихідці з Індостанського півострова є прихильниками ха-ніфітского і Капських малайці - шафіїтського мазхабів. Значну роль серед африканських мусульман грають суфійські ордена (або братства), яких в Африці налічується кілька десятків. Представників другого напрямку в ісламі- шиїзму - в Африці менш чверті мільйона чоловік. Здебільшого це іноземці - вихідці з Індостанського півострова, що відносяться до різних відгалуженням ісмаїлізму (Бохеру, ходжа), имамитам та ін, і в меншій мірі місцеве населення. Крім того, в Африці близько 150 тис. ібадітов (представників третього напряму в ісламі - Хариджизм). З них переважна більшість проживає в країнах Північної Африки-Лівії, Тунісі, Алжирі, Марокко і невеликі групи - в країнах Східної Африки і на островах Індійського океану. У перерахованих державах Північної Африки, а також у Єгипті, Мавританії та Сомалі іслам є державною релігією.

Іслам сповідує понад 41% населення Африки (бл. 150 млн. чоловік). Близько половини прихильників ісламу (47,2%) зосереджено в країнах Північної Африки, причому в Єгипті проживає більше п'ятої частини африканських мусульман. У Західній Африці мусульмани становлять понад 33% населення, половина з них знаходиться в Нігерії. У Східній Африці зосереджено менше п'ятої частини мусульманського населення, де вони складають про 31% жителів. Що стосується окремих держав, то послідовники ісламу переважають, складаючи понад 90% населення, в Єгипті, Лівії, Тунісі, Алжирі, Марокко, Мавританії, Республіці Джібуті, в Сомалі і на Коморських островах. Більше половини жителів є мусульманами в Гвінеї, Сенегалі, Гамбії, Малі, Нігерії, Чаді, Судані, Західній Сахарі. Крім того, велике число прихильників ісламу є також в Ефіопії, Танзанії та Кенії.

Поширення християнства в Африці почалося з II в. н. е

Християнство в даний час сповідують 85 млн. чоловік. Близько 8 млн. з них - вихідці з Європи або їхні нащадки. Прихильники окремих напрямків у християнстві розподіляються таким чином: католики - Понад 38% (33 млн.), протестанти - близько 37% (31 млн.), мо-нофізіти - більше 24% (20 млн.), решта - православні та уніати. Найбільше сконцентровано християн у країнах Східної Африки-понад третини (35% населення), стільки ж у Західній Африці. У Південній Африці християни становлять четверту частину населення регіону, причому тут католиків приблизно в три рази менше, ніж протестантів. У східному регіоні більше половини християн - монофізити, і майже всі вони проживають в Ефіопії. У більшості країн католики переважають над протестантами. У Заїрі живе п'ята частина всіх африканських католиків. Більш ніж по 2 млн. їх у Нігерії, Уганді, Танзанії і Бурунді. З інших держав найбільш католіцізірован-ними є Острови Зеленого Мису, Екваторіальна Гвінея, Сан-Томе і Прінсіпі, Лесото, острів Реюньйон та Сейшельські Острови.[7]

Половина всіх африканських протестантів припадає на дві країни - ПАР (27%) і Нігерії (22%). По одному з гаком мільйону протестантів проживає в Гані, Заїрі, Уганді, Танзанії і на острові Мадагаскар. Монофізити представлені прихильниками з Ефіопською церкви (16,7 млн.), Коптської церкви в Єгипті (3,5 млн.) і невеликим числом вірмено-грігоріан в Єгипті, Судані та Ефіопії. Православних менше чверті мільйона чоловік, причому половина відноситься до Олександрійської православної церкви, понад третину - до африканських православних церков Східної Африки (85 тис.). Чверть мільйона адептів належить до різних уніатським церквам, в переважній більшості до Коптської-католицької і Ефіопії-католицької.

Християнсько-африканські церкви і секти представляють собою організації, які відкололися від західних церков і сект і створили свою догматику, свої ритуали, обряди і т. п., що поєднують традиційні елементи вірувань і культів з елементами християнства. У західній літературі їх називають по-різному - синкретичним, незалежними, тубільними, пророчими, месіанським, сепаратистськими церквами або сектами. Як правило, в ці церкви і секти входять тільки африканці, в переважній більшості вихідці з одного племені чи народу. Християнсько-африканські церкви і секти поширені у всіх регіонах Тропічної і Південної Африки. Ці організації спочатку носили антиколоніальні характер і були своєрідною формою протесту проти поневолення. З часом ці рухи переходили на суто релігійний грунт. У Нині всі вони є лише релігійними організаціями і нерідко знаходяться в опозиції до урядів своїх країн. За деякими оціночними даними, прихильників християнсько-Африкан-ських церков і сект нараховується по всій Тропічної Африці 9 млн., що становить 3% населення цього регіону. Близько половини їх зосереджено в Південній Африці, в Західній Африці, у Східній-менше десятої частини. У ПАР знаходиться третина всіх прихильників християн-сько-африканських церков і сект, в Заїрі та Нігерії - понад мільйона адептів у кожній. Всього на ці три країни припадає 60% прихильників синкретичних організацій. З інших країн, що мають значне число прихильників (по кілька сот тисяч) цих релігійних організацій, слід назвати Кенії, Гани, Бенін, Зімбабве, Берег Слонової Кості, Замбію і острів Мадагаскар. Деякі синкретичні церкви і секти досить впливові й численні (налічують по кілька сот тисяч прихильників). Наприклад, "Херувими і серафими", церква Лумпа, секти кімбангістов, мацуаістов, харрістов, кітавала (на останню великий вплив робить секта свідків Єгови). Християнсько-африканські церкви і секти поширені в 27 країнах Тропічної, Південної Африки і на острові Мадагаскар.

Індуїзм в Африці сповідують вихідці з Індостанського півострова та їхні нащадки, яких нараховується нині понад 1,1 млн.-близько 0,3% населення Тропічної і Південної Африки. Розподілені вони нерівномірно. На острові Маврикій, де індуїсти складають понад половину населення, зосереджено понад 2/5 їх загальної чисельності, в ПАР-більше третини, а в Кенії - десята частина. Невеликі громади індуїстів є в країнах Східної Африки і на інших островах Індійського океану. З інших південно-і восточноазіат-ських релігій, що мають поширення серед індійців і почасти китайців, слід назвати сикхізм -25 тис. прихильників, джайнізм -12 тис., буддизм і конфуціанство -25 тис. чоловік.[4]

Іудаїзм сповідують близько 270 тис. жителів Африки, Містера - євреї Північної Африки (понад 100 тис.), ашкеназі - вихідці з європейських країн, що проживають головним чином у Південній Африці (понад 120 тис.), і фалаша - представники одного з аборигенних народів Ефіопії (близько 30тис.).

Розглянемо релігійний склад населення окремих африканських країн.

Державною релігією Арабської Республіки Єгипет є іслам. Близько 90% жителів є мусульманами. У Єгипті поширений іслам суннітського напрямку шафіїти-ського мазхаба. Крім того, в невеликому числі є прихильники інших мазхабів (ханіфіти, маликіти, ханбаліти). Серед єгипетських мусульман є прихильники суфійських орденів. Найбільш Найпоширеніші з них кадірійя, ріфайя, ідрісійя, бедавійя, шаділійя та ін районі оазисів Сива зустрічаються сенусіти. Християни, які проживають переважно у містах, становлять понад 10% населення країни (близько 4 млн.). Переважна більшість, прихильники монофізитських напрямки, належить до двох церквах - Коптської (близько 3,5 млн.) і Вірмено-григоріанської (близько 50 тис.). Православних налічується до 100 тис., головним чином прихильники Олександрійської православної церкви. Уніати представлені шістьма церквами: Коптської-католицької (до 120 тис. чоловік), Греко-католицької (до 30 тис.), маронітської (понад 8 тис.), Вірмено-католицької (3 тис.), Сіро-католицької (3 тис.) і халдеїв (1 тис.). Прихильників Римсько-католицької церкви - близько 6 тис. Протестантів-близько 170 тис. Переважна більшість - копти (понад 125 тис.), прихильники пресвітеріанської церкви. Крім того, у Єгипті є англікани, адвентисти сьомого дня, п'ятидесятники та ін Серед нечисленного єврейського населення (близько 10 тис.) можна зустріти прихильників іудаїзму.[14]

У Туніської Республіці іслам - державна релігія. Мусульмани становлять понад 98% населення країни, з них переважна більшість дотримується малікітского мазхаба, але є кілька десятків тисяч ханіфітов. Серед частини туніських мусульман (3%) поширені суфійські ордена рахманійя, кадірійя, ісавійя тощо (всього близько 20). Бербери острови Джерба і оазисів є членами секти ібадітов (30 тис. чоловік). Християн в Тунісі близько 25 тис. Це головним чином католики (понад 18 тис. осіб), решта-протестанти і частково вірмено-грігоріане. У столиці та на острові Джерба проживає понад 50 тис. євреїв-іудаїстів.

В Алжирській Народній Демократичній Республіці іслам - державна релігія. Більше 99% населення країни є прихильниками суннітського напрямку малікітской релігійно-правової школи. Є групи ханіфітов, шафіїти і ханбалітов. Серед частини алжирських мусульман отримали поширення суфійські ордени, особливо рахманійя, тіджанійя, кадірійя, тайбійя, шейхійя, ісавійя, деркауа та ін Крім того, є невелика кількість сенусітов. Серед берберів оазисів Мзаби (в районах міст Уаргла та Гарда) є прихильники секти ібадітов, відомі тут як мозабіти (близько 50 тис.). Християн менше 70 тис., усі вони європейці. З них понад 60 тис. - католики (французи та італійці). Протестантів кілька тисяч чоловік - методисти, реформати і адвентисти сьомого дня. У містах Алжиру проживає близько 4 тис. євреїв, серед яких багато прихильників іудаїзму.[7]

У КотД'івуарі велика частина жителів дотримується традиційних вірувань (близько двох третин). Велику роль відіграють таємні спілки. Іслам сповідує понад п'ятої частини місцевого населення. Мусульмани, які проживають на півночі, північному заході (Малинка, бамбара, діула та ін) і в містах узбережжя країни, - прихильники суннітського ісламу малікітского мазха-ба. Поширені суфійські ордени, особливо тіджанійя, кадірійя і Шаді-лійя. Християни - це жителі півдня, узбережжя, великих міст - становлять понад 11% населення. Прихильників Римсько-католицької церкви налічується близько 617 тис. Протестанти (понад 100 тис.) представлені методистами, Плімутські братами, адвентистами сьомого дня, євангелістами, п'ятдесятників та ін Широке поширення набули християнсько-африканські церкви і секти, прихильники яких становлять понад 5% населення (чверть мільйона чоловік). Найбільш впливові з них секта Харріса, церкви Деіма (або Марії Лапу), Адаістов, Тетекпан та ін.