Національні релігії сучасності

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національні релігії сучасності

Вступ

Нині у світі існує кілька десятків оригінальних, самостійних великих релігій. Головними з них є християнство, іслам, іудаїзм, буддизм, даосизм, індуїзм. Кожна з цих релігій в різних формах і під різними найменуваннями присвячена служінню єдиному всемогутньому і всюдисущому Богу. Внутрішні розбіжності у межах тієї чи іншої релігії визначають їх напрями, або течії. Християнство має три основні течії: православ'я, католицизм та протестантизм. В ісламі, наприклад, існують два головних напрями -- сунізм і шиїзм; у буддизмі -- хінаяна і махаяна. Крім головних, існує багато внутрішніх течій. Так, християнами вважають себе і католики, і православні, і лютерани, і баптисти, і мормони, й інокентіївці та ін.

Церкви -- це течії, які більшою чи меншою мірою виокремились у самостійні релігії і спираються на певну історичну основу. У християнстві основними церквами є католицька, православна, лютеранська, англіканська, кальвіністська. В іноземній літературі їх називають ще деномінаціями (віросповіданнями). До них, крім церков, відносять і релігійні конфесії, що склались порівняно недавно: адвентизм, баптизм, п'ятидесятництво тощо.

Секти, або розколи -- це нові утворення всередині церкви, які виникли внаслідок відокремлення від основної церкви. До сект належать баптисти, єговісти, п ятидесятники та ін.; до розколів -- старокатолики, старообрядницькі розколи, ста-ропольська церква та ін.

Усередині кожної церкви і віросповідання можуть існувати ще відмінні одна від одної школи, які церковна ортодоксія визнає як припустимі. Наприклад, в ісламі існують чотири школи тлумачення його віровчення: ханбалістська, ханфітська, маликітська та мафіїтська.

У межах певної церкви можуть існувати спеціальні ордени для виконання окремих цільових завдань тієї чи іншої релігії. Такими орденами в католицькій церкві є єзуїти, августіанці, домінікани, василіани та ін., в ісламі -- ахмадія, синусія та ін.

В історії релігієзнавства відомо чимало спроб здійснити класифікацію релігійних вірувань, охопити єдиною схемою всі існуючі релігії. На наш погляд, доцільно класифікувати всі відомі в світі релігії за етнічною (від грец. «етнос» -- народ тієї чи іншої місцевості) ознакою та рівнем розвитку.

Християнство

Християмнство (від грец. Чсйуфьт -- «помазанник», «месія») -- один з напрямків єдинобожжя. Поряд з ісламом та буддизмом входить в число трьох світових релігій. Характерною особливістю християнства, яка відрізняє його від інших напрямків єдинобожжя, є віра в Ісуса Христа як втілення і прояв Бога заради спасіння всього людства і людського суспільства і настанови в істині. На відміну від християнства іслам та іудаїзм не визнають Ісуса Христа як одну з іпостасей Всевишнього.

Християнство зародилося на сході Римської імперії (території сучасного Ізраїлю, в Палестині) в I ст. Засновником вважається Ісус Христос. В наш час християнство є однією з найпоширеніших у світі релігій -- його притримуються більше чверті людства. Християнство займає перше місце у світі за географічним розповсюдженням, тобто майже в кожній країні світу є хоча б одна християнська громада.

Згідно зі Святим Писанням, а також інших джерел того часу, перші спільноти християн (коло віруючих, християнська Церква) виникли в 1 столітті у східних провінціях Римської імперії в Палестині, місці народження Христа, Святій Землі унаслідок проповіді учнів Христа, святих апостолів та їх послідовників.

Як фактично єдина географічно-адміністративна спільнота проіснувала приблизно до 484 року. Хоча вже з кінця I століття в ній виникали різні секти, протистояння. Остаточний розкол Християнської Церкви на Східну (Православ'я) та Західну (Католицизм) відбувся 1054 року. У 1517 виник Протестантизм. Це три основні розгалуження в християнстві.

На чолі Католицької Церкви стоїть римський єпископ -- Папа Римський.

Православ'я спершу мало 5 патріархів: римського, константинопольського, єрусалимського, антіохійського, александрійського. Згодом відбувся розкол з римською церквою, а також виділились нові патріархати (грузинський, київський, московський, сербський, румунський та болгарський) та інші помісні церкви, що очолюються митрополитами або архієпископами (кіпрська, елладська, албанська, польська тощо). Усі помісні православні церкви, що утворюють Вселенську православну церкву, є рівними між собою, відрізняються лише за честю. У наш час першим серед рівних вважається Константинопольський патріархат. Окрім канонічного Православ'я, існує ряд невизнаних православних церков, наприклад Українська Православна Церква Київського Патріархату, Македонська Православна Церква, старообрядці, Істинно-Руська Православна Церква (катакомбники)тощо.

Від Православ'я потрібно відрізняти дохалкідонські церкви (Коптська, Вірменська, Ефіопська тощо), які не визнали рішень Халкідонського собору. Хоч у перекладі їх назв і використовується слово «Православна», але вони не належать до Вселенської Православної Церкви. Ці церкви довгий час вважалися монофізитськими (тобто єретичними стосовно Православ'я), але на сьогоднішній день вони практично повністю відійшли від монофізитства. Дохалкідонські церкви іноді звуть «східним християнством».

Як єдиної Протестантської Церкви не існує. Ця течія представлена сотнями, тисячами Церков, з чисельністю від сотні членів до багатомільйонних спільнот. В цьому напрямі є безліч течій, зокрема: П'ятидесятники та Харизмати близько 400--500 млн. чол, Баптисти близько 120 млн. чол., Англікани, Кальвіністи різних напрямів, Лютерани, Адвентисти та багато інших. Деякі релігійні течії, які вийшли з протестантизму і ідентифікують себе як християнські -- Мормони, Муністи, Свідки Єгови, не визнаються за такі конфесіями християнського світу через розбіжність у розумінні основоположних християнських доктрин (догмат Трійці, іншу христологію).

Іслам

Ісламм (араб. ЗбЕУбЗг, буквально означає підкорення, покірність) -- одне з декількох світових (нарівні з християнством, буддизмом) віровчень, які сповідують віру у єдиного Бога. Прихильники ісламу нині живуть у всьому глобальному суспільстві, на всіх континентах і в більшості локальних суспільств країн світу.

Символ Віри (шахада) в ісламі звучить як "Немає бога крім Бога і Мухаммад - пророк його" або на староруській (мові, якою користувались білоруські татари - перші мусульмани на старій Русі - "«Нямаш іншага, толькі адзіни Пан Бог, і Мухаммад - Пасол Божи»")

Іслам також називають мусульманством, магометанством, а людей, що її сповідують -- мусульманами, магометанами. В українській мові також збереглися такі нині маловживані форми як басурманин-- запозичена через тюркські мови, агарянин та ізмаїлтянин - тобто людина з племені нащадків Агарі і її спільного з Авраамом сина Ізмаїла.

Мусульмани складають переважну більшість населення багатьох країн Азії й Африки. Ісламське віровчення відіграє помітну роль у сучасному політичному житті глобального суспільства.

На руських землях, зокрема в Україні про ісламське віровчення стало відомо практично після його появи, оскільки з тих часів збереглися згадки про арабських купців з Арабського халіфату, які відвідували Русь. Іслам також мав значний вплив у Волзькій Булгарії -- сусідові Русі. Значення ісламу підтверджується також тим, що серед віровчень, з-поміж яких Володимир Великий обирав майбутнє офіційне державне нарівні з грецьким і латинським напрямками християнства знаходимо також юдаїзм та іслам -- тобто основні чотири напрямки єдинобожжя у тогочасному світі.

У XIV ст. на Русі, яка тоді входила до Великого Князівства Руського і Литовського при князівських замках виникають спільноти служивих русько- і тюркомовних людей, які сповідували іслам і яких, незважаючи на їхнє походження, об'єднували під назвами «татари» або «козаки». У їхньому середовищі здобули значне поширення кітаби -- книги релігійного змісту, написані староруською мовою, але за допомогою арабської абетки. В 1350 році Литовський князь запросив «татар» (в ті часи так часто називали всіх мусульман, не лише тюркомовних) приєднатися до його війська. Кількість татар була настільки великою, що в 1591 році їхня кількість становила близько 100 000 і вони мали близько 400 мечетей у Західній Україні, Польщі і Білорусі.

Всі ці факти дають підстави розглядати Русь, а пізніше Україну як важливий центр розвитку і поширення єдинобожжя у Європі і світі, оскільки всі основні його напрямки -- християнство, іудаїзм, а також іслам мають в Україні давні традиції і коріння.

Іслам -- це монотеїстична Авраамічна релігія походить від вчення Мухаммаду, арабського релігійного і політичного діяча 7-го століття. Термін Іслам має на увазі «підпорядкування», або повну віддачу себе Богу (Арабська: Зббе, Allвh).[1]Прихильники ісламу відомі, як мусульмани, маючи на увазі «той хто представляє Бога».[2][3] Зараз кількість мусульман між 1,1 мільярдами і 1,8 мільярдами, роблячи іслам, другою світовою релігією після християнства.[4]

Мусульмани вважають, що Бог зробив одкровення в Корані Мухаммаду, Бог навернув пророка, і беруть до уваги Коран і сунна (слова і справи Мухаммада) як фундаментальні джерела ісламу.[5]Вони не розцінюють Мухаммеда як засновника нової релігії, але як реставратор оригінальної монотеїстичної віри Авраама, Мойсея, Ісуса, і інших пророків. Мусульманська традиція вважає, що юдеї і християни спотворили одкровення, Бог надав цим пророкам змінений текст, вводячи різновид брехні.[6]

Іслам включає багато релігійних фундацій. Загалом потрібно, щоб прихильники виконували П'ять фундацій ісламу, які є п'ятьма обов'язками, які об'єднують мусульман в суспільстві.[7] На додаток до П'яти фундацій, ісламський закон розвинув традицію управлінь, які торкаються фактично всіх аспектів життя і суспільства. Ця традиція містить у собі все від практичних питань від регламентації їжі, шлюбних зносин й банківської справи до джихаду.[8]

Майже всі мусульмани належать до однієї з двох головних течій, Сунізму і Шиїзму. Єресь розвивалася наприкінці 7-го сторіччя, через розбіжності в керівництві ісламського суспільства в релігійних і політичних питаннях.

Сьогодні у світі приблизно 85% сунітів і 15% -- шиїтів. Іслам -- панівна релігія на Близькому Сході, також як і в деяких місцевостях в Африці і Азії. Велика ісламська громада є в Китаї, на Балканському півострові у Східній Європі і Росії. Є також великі ісламські громади серед іммігрантів в інших частинах світу, як наприклад у Західній Європі. Близько 20% мусульман живуть у країнах арабського світу.[9]

Буддизм

Буддимзм (санскр, buddha dharma?; палі, buddha dhamma, «Вчення Просвітленого»[1]) -- релігійно-філософське вчення (дгарма) про духовне пробудження (бодгі), яке виникло біля VI століття до н. е. в Давній Індії. Засновником вчення вважається Сіддхартха Гаутама, в подальшому отримав ім'я Будда Шак'ьямуні.

Буддимзм -- одна зі світових релігій[2], яка зародилася в Індії і поширена переважно в Азії: від Шрі Ланки до Бурятії, і від Калмикії до Японії[2]. Найбільше послідовників має в країнах Південно-Східної Азії, Східній Азії та Тибеті[2]. Предмет науки буддології. Оригінальна назва: Дгарма (Закон, Вчення) або Буддга-дгарма (вчення Будди). Слово «буддизм» створене європейцями у XIX столітті[2].

Вважається, що це одна з найдавніших світових релігій, яка сповідується в багатьох регіонах світу. «Без розуміння буддизму неможливо зрозуміти і великі культури Сходу -- індійську, китайську, не говорячи вже про культури Тибету та Монголії, які пронизані духом буддизму до їх останніх основ».

Даосизм

релігійний християнство даосизм

Даосимзм -- китайське традиційне вчення, в якому присутні елементи релігії, містики, гадань, шаманізму, медитацій, а також традиційна філософія і наука. Послідовники даосизму звуться даосами.

В історії Даосизму має місце розділення вчення на філософський Даосизм (дао цзя), що розвинувся в неодаосизм, і релігійний (дао цзяо), що включив алхімію, демонологію, лікування. За час свого існування даосизм не створив єдиної церкви, а догматичні положення його ортодоксальних направлень не сформувалися в конкретний, спільний для всіх віруючих догмат, подібно до християнського «Символу Віри». Це відбилося на поліморфізмі даоської доктрини особливостях ритуальної діяльності і організаційних рівнях. Проте даосизм є цілісний соціокультурний феномен, що робить значний вплив на життя сучасного китайського суспільства.

Размещено на Allbest.ru