Іудаїзм як релігія

Размещено на http://www.allbest.ru

Вступ

Іудаїзм - це перша й найдавніша монотеістична релігійна система. Всі три монотеістичні релігійні системи, що відомі історії світової культури тісно пов'язані одна з іншою, виходять одна з іншої і своїми коренями сягають в один і той же регіон на близькому сході. Про іудаїзм написано багато. Ця релігія зі всіма її догматами та обрядами, багатими історико-культурними традиціями, що зафіксовані у священих писаннях, фундаментально досліджувалась багатьма спеціалістами. За століття кожна значна релігія розвиває у собі велику кількість різноманітних течій. Іслам містить у собі кілька конкуруючих течій, християнство поділено на сотні конфесій. Сучасний іудаїзм також не є однорідним. У даному рефераті я намагаюсь описати іудаїзм як однорідну релігійну систему, не акцентуючи увагу на різні її течії.

Враховуючи, що окрім 14,8 млн. іудеїв у світі проживає щонайменше 1750 млн. віруючих, релігія яких тісно пов'язана з іудаїзмом, легко зрозуміти, що вивчення іудаїзму є обов'язковим для розуміння феномену світових релігій. Тим паче що я сама є представником цієї релігії.

1. Іудейська Тора (Біблія)

Вся історія і теорія іудаїзму знайшли своє відображення у Старому завіті Біблії. Хоча Біблія, як сума священих книг, стала складатися ще на межі ІІ-І тис. до н.е. , основна частина текстів, і, напевно, редакція загального зібрання датується періодом Другого храму. Вавілонський полон лише прискорив написання цих книг: жерці, що знаходилися у полоні, мали багато вільного часу і могли зосередитися на переписуванні та редагуванні свитків, написанні нових текстів. Після повернення з полону ця праця була продовжена і, нарешті, закінчена. Згідно традиції Старий Завіт поділяється на три частини:

Перш за все це книги закону (по-єврейські "Тора"), або так зване "П'ятикнижжя Моїсея", - книги, складання яких приписується легендарному-міфічному Моїсею. В п'ятикнижжі викладені основні постулати іудаїзму.

Перша біблейська книга п'ятикнижжя у євреїв називається Берейшіт - "В начале" або книга Буття. Ця книга - це розповідь про створення Богом світу, про життя перших людей в Раю і про їхнє вигнання з раю, про розмноження людства і про його стародавню історію, про всесвітній потоп і про врятувавшогося Ноя з сім'єю, про патріархів-родоначальників єврейського народу - Авраама, Іцхака, Яакова та Йосефа з братами, про поселення євреїв у Єгипті.

Друга книга називається "Шемот" (по-єврейські "Ізмена") - книга, котра розповідає про про життя та діяльність законодавця євреїв Моїсея та про визволення євреїв з єгипетського плену. Ця книга містить відомі 10 заповідей та інші релігійні приписи.

Третя книга - "Ваикра " ("І воззвал") - книга релігійного законодавства.

Четверта книга - "Бимідбар" ("В пустелі") розповідає про законодавство та історію євреїв після виходу євреїв з Єгипту і до завоювання Палестини.

П'ята і остання книга - "Диварім" ("Слова") - книга релігійного законодавства.

Другу групу біблейських книг устворюють"історичні" книги або "писання". В цю групу входять: книга причей Соломонових, книга Пісні Пісень(Шір а Шірім), збірка псалмів Давида ("Тегілім"), книги царств.

Третю групу утворюють пророцькі книги: книги пророків Данііла, Черекііля, Іерімія та книги 12 "малих пророків": Авдія, Аггея, Осія, Амоса та ін.

Відомі дві редакції Старого Завіту - масоретська і септуагинта.

Масорети - це єврейські рабини, які остаточно відредагували Старий Завіт у ІІ ст. до н.е. , а септуагинта - це переклад староєврейського тексту на грецьку мову. Останній текст успадкований християнством і є найбільш розповсюдженим серед християн.

У текстах Тори присутньо багато роздумів про світостворення і першооснови буття, про відносини між людьми, про моральні норми, соціальні цінності і.т.п. , що зазвичай зустрічається в кожній священній книзі.

2. Іудейські обряди та свята

Чи не найбільш відомим серед них є обряд обрізання. Згідно з легендами Бог подарував єврейському патріарху Аврааму землю ханаанську, а вдячні євреї повинні за це у всьому йому підкорятися і на знак союзу з ним у всіх хлопчиків на восьмий день після народження відбувається обряд обрізання. Талмуд вважає, що це повинно бути символом незалежності до богообраного народу.

На житлі віруючого єврея прибивається (коробочка з молитвами на пергаменті), щоб до будинку не проникало нічого поганого, щоб усі в домі були здорові і щасливі це медуза - кусок пергаменту, на якому написані вірші з Тори, головним чином це означає що будинок охороняється Б-м від всіляких напастей. Схожі символи охорони, що називаються тфелінами, кожен чоловік починаючи з 13 років повинен мати свій(він необхідний для ранкової молитви) вони одягаються на лоб і на ліву руку особливим методом.

Не останнє місце в іудаїзмі займає ритуальний обряд омивання. Рабін приписують віруючим напередодні суботи та інших релігійних свят здійснювати обмивання рук в мікві - спеціальному басейні з дощовою або джерельною водою - перед кожною молитвою для того щоб бути очищеними перед святами.

Головним зі свят є Йом кипу - Судний день. В цей день Бог вирішує долю кожної людини на майбутній рік. В це свято віруючі повинні виявити найбільшу покірність і смиренність, повинні розкаюватись у гріхах поститися, не носити на собі нічого тваринного і просити у Б-га прощення. Свято обов'язково супроводжується "жертвоприношенням". За чоловіка - білого півня, а за жінку - курку. Це необхідно для того щоб люди подивилися що сталося б з ними за їхні гріхи й не хотіли більше грішити. А м'ясо птиці потім готують і роздають бідним.

За дев'ять днів до цього свята відмічається Рош а шана (голова року) свято, яке у іудаїзмі називається святом нового року. Згідно з вченням іудаїзму в цей день Всевишній нібито все підраховує, щоб через дев'ять днів винести вирок.Це пояснювалося так нібито він приписує все в книгу долі лише олівцем, а потім в Судний день пише чорнилом, чим вирішує остаточну долю людини на наступний рік. Дореці в єврейському календарі теперішній рік вже 5770 рік. Тому що літовичеслення йде від самого створення світу.

Значне місце в іудейському релігійному календарі займає свято Суккот. У давніх євреїв його святкували щорічно після жнив і збору винограду. На святі глава сім'ї приносив жертву, частина якої йшла священику, а іншу частину з'їдала сім'я,але це було під час існування храму. Вісім днів продовжувалися молебни, під час яких древні євреї розмахували на честь

Б-га зеленими гілками, благали дати хороший врожай, а також проводили обряд водовиливання з метою забезпечити своєчасні дощі, з супроводженням необхідних молитов. Це давнє свято в сучасному іудаїзмі набуло іншого вигляду і присвячене спогадам прос вихід євреїв з Єгипту. Як і колись свято продовжується вісім днів, під час яких віруючий повинен щоденно вранці та увечері відвідувати синагогу, а також повинен жити весь цей час в шалаші,як колись євреї в пустелі .У ці дні закликають повернутися до землі батьків, до Ізраїлю -- духовного центру іудаїзму, святої землі.

Віруючі під час свята махають над головою правою рукою з лулавом (своєрідний букет з верби, мірти і пальмових листів), в лівій тримають етрог (плід одного з різновидів лимона). При цьому обов'язково згадують Всевишнього.. На восьмий день -- з ним танцюють навколо синагоги на знак того, що закінчилося читання останнього розділу П'ятикнижжя .

В танці беруть участь всі присутні в синагозі -- бідні та багаті. Цей обряд трактується як прояв єдності та класового миру серед єврейського народу.

В дні зимового сонцестояння також вісім днів відзначається свято Ханука -- свято світла та великого дива. Воно повинно нагадувати про запалювання перших свічок в Єрусалимському храмі,після перської осади, надаючи виключного значення цій події як врятуванню релігії євреїв. Диво свята полягає у тому що єдиний горщик з маслом для запалювання світильника - менори, що стояв у храмі, якого мало вистачити лише на один день, вистачило на вісім, якраз стільки скільки треба було для виготовлення нового. Головне в обряді -- запалювання ханукальних свічок, додаючи щовечора по одній свічці. В честь того дива що сталося в прадавні часи.

Ідеї богообраності єврейського народу підтримуються і розповсюджуються і під час свята Пурим. Воно святкується в березні і являє собою підготовку до весняного свята -- Песаха. Дуже значним щорічним святом іудейської релігії є Песах. Песах пов'язується з виходом євреїв з Єгипту. Жертовні церемонії під час Паски повинні віддячити богові за те, що він зробив древніх євреїв обраним народом. Потім рабіни, котрі прийшли на зміну первосвященникам, розробили церемонію святкування Паски, пов'язавши її ще й з вірою в прихід машіяха(месії), перетворили її в сімейне свято. Ця ідея знайшла своє відображення серед обрядів, котрі винайшли та застосували рабини. За Їх вказівкою двері приміщенння, де відбувається пасхальна вечеря, повинні залишатися відкри-тими, щоб Ільягуа (пророк) міг вільно увійти туди. Для нього заздалегідь накривають стіл, наповнюють бокал вином, до якого ніхто не .має права доторкнутися. Перед розчиненими дверима проголошується: "Благословен той, хто повинен прийти". До молитви рабіни додали ще й побажання: "В майбутньому році в Єрусалимі", -- то була віра в те, що очікуваний прихід месії здійсниться протягом наступного року, і що всі євреї будуть жити на своїй рідній землі.

Згідно з нововведенням, заборонялось приносити в жертву тварин, але мацу потрібно було вживати обов'язково. Замість ритуальної проби жертовного м'яса під час пасхальної вечері (седера - порядку) рабини пропонували вживати страви із смаженого м'яса, риби, яєць, овочів. В такому вигляді Паска, що склалася ще від сьомого століття до нашої ери, дійшла до наших днів. іудаїзм релігія тора

Потрібно також сказати і про щотижневе свято суботи (Шабат). Про значення цього свята свідчить те, що в Талмуді про порядок його проведення записано таке: не можна в суботу здійснювати 39 дій -- їхати, залазити на дерево, їсти яблуко зірване в суботу, пити видоєне в суботу молоко, їсти яйце, знесене в суботу, запалювати вогонь і т.ін. висуваються такі причини святкування суботи: Бог створював світ шість днів, а на сьомий відпочивав, і благословив його, тому в останній день тижня треба відпочивати; субота святкується на ознаменування союзу Б-га з іудейським народом;

Висновки

Іудаїзм як монотеїстична релігія, як розвинена культурна традиція відіграв надзвичайно важливу роль у розвитку світової культури, і перш за все релігії. Беручи свій початок з Єгипту культурно-релігійна спадщина іудаїзму проникла і на захід і на схід. Залишається незрозумілим, чому іудаїзм у своїй першотворній формі не розповсюдився так, як, скажімо, християнство чи іслам. Ми можемо визнати надзвичайно важливий вплив іудаїзму на розвиток світової культури і релігії, так як багато найвідоміших релігій іслам та християнство,караїми та інші - пішли саме з нього. Тому на мою думку та вибір це є найрідніша мені релігія, бо лише в ній закони які вказують людині що робити треба не лише бездумно робити, але й думати чому вони такі, розуміти їх, та розбиратися в світі, та причинах чому Всевишній вирішив дати життя і свободу людям, і що ми маємо це цінувати!

Размещено на Allbest.ru