Неорелігійні течії

10

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ

ЛУБЕНСЬКА ЗАГАЛЬНООСВІТНЯ ШКОЛА № 1 І-ІІІ СТУПЕНІВ

РЕФЕРАТ

ТЕМА:

Неорелігійні течії

Виконала:

учениця 11-В класу

Кущ Вікторія

Лубни 2010

В останні десятиліття ми стали свідками нових тенденцій в релігійному житті планети. Утворилося надзвичайно багато нових релігійних явищ, що в релігієзнавстві називають по-різному - «нетрадиційні релігії», «культи», «неорелігії» але найчастіше використовується словосполучення Нові релігійні рухи (НРР). Вони називаються гак не тільки тому, що їхнє піднесення припадає на другу половину XX ст. (адже деякі з них мають тривалу історію), але тому, що за своїм віровченням, культовою практикою та формами релігійної організації суттєво відрізняються від «традиційних» релігій.

Згідно з останніми статистичними даними, до прихильників НРР зараховують себе 160 млн. людей. Достатня кількість інформації є тільки про приблизно 30 НРР, постійно оновлюються відомості про понад 200 НРР. Загалом у світі кількість нетрадиційних релігійних організацій вимірюється п'ятизначними цифрами, позаяк абсолютна більшість з них -- одиничні нечисленні групи сектантського типу.

Послідовниками НРР стають переважно люди, які втратили або не мали твердих духовних орієнтирів, люди, вибиті зі звичної життєвої колії. У НРР їх приваблює тверда організація, усталені основи життя, авторитет лідера, чіткі незаперечні відповіді на питання морального й духовного характеру. Таким чином, популяризація неорелігій у першу чергу пов'язана із кризою світової цивілізації у XX ст. У релігійному вимірі йдеться про ситуацію «мовчання Бога» у відповідь на кричущі страждання та поневіряння людства від світових війн, несправедливості, тощо. Ось вражаючий приклад такої бездіяльності, усупереч очікуванням Його надприродного рішучого втручання: «Есесівці повісили двох чоловіків та юнака перед усім табором. Чоловіки померли відразу, однак смертельні муки юнака тривали півгодини. «Де ж Бог? Де ж Він?» -- запитував хтось позаду мене. Я почув свій власний голос, що відповів йому: «Де ж Він? Він тут. Він висить тут, на шибениці...».

Однак дедалі більше західних дослідників розглядають неорелігії як систему окремих груп людей, метою яких є заміна уявлення про особистісного Бога переконанням про те, що тільки людство є центром усього. Власне, вони уявляють, що кожна людина -- Бог, яка має абсолютну всемогутність, однак за умови постійного розвитку свого внутрішнього потенціалу. Відтак, на наш погляд, феномен «нових релігійних рухів» є не стільки наслідком глибокої всеохоплюючої кризи сучасної цивілізації, скільки наслідком її перетворень. Європейська цивілізація, яка з часів Просвітництва узялася на перетворення самої себе внаслідок розвитку науки і техніки, загальної освіти та морального удосконалення, зрештою створила якісно нове, «сучасне», суспільство. Релігія, представлена «традиційними» конфесіями, через консерватизм віровчення і культу, відразу не змогла пристосуватися до цього стану й досі із тривалим запізнення реагує на швидкоплинні соціально-економічні та політичні зміни в світі. Замість слідування мінливим умовам життя, вона продовжує сповідувати необхідність прилучення якомога більшої кількості людей до вічних божественних цінностей.

Крім вищезгаданих, поширенню НРР в Україні сприяють наступні фактори:

Руйнаційної комуністично-атеїстичної ідеології і втрата у зв'язку з ним тих цінностей, що були створені на її основі. Натомість з'явилась духовна порожнеча, яку одразу не встигли заповнити традиційні релігійні організації.

Формування в Українській державі відкритого демократичного суспільства, орієнтованого на Захід.

Висока активність зарубіжних неорелігійних центрів у найширшому спектрі -- від прямої місіонерської роботи, завезення відповідної літератури, матеріальної і моральної допомоги своїм одновірцям до гуманітарної допомоги, організації курсів іноземних мов тощо.

За даними українських соціологів, більшість прихильників НРР в України складають люди віком від 20 до 39 років (приблизно 90%). Більшість з них (понад 50%) має високий освітній рівень (вища або незакінчена вища освіта). Дві третини послідовників НРР в Україні становлять жінки. Тут, як нам здається, ми зіштовхуємося з досить незвичайним проявом емансипації в суспільстві, де ще досить стійкі і помітні риси патріархальності.

Усі ці нові релігійні утворення мають деякі спільні елементи. По-перше, НРР об'єднує уявлення про засновника організації, як про людину, яка відкрила або якій відкрилась нова абсолютна істина. Осмислення його особи може бути різним. Він може вважатися великим пророком, геніальним мислителем, посланником або навіть живим утіленням Бога. Засновник учення відкриває своїм послідовникам певну істину, обіцяє спасіння всім, хто прийняв її, за умов виконання ними визначених розпоряджень, заборон тощо. Володіння таким новим знанням робить їх «святими», невизнаною, але «істинною елітою» світу.

По-друге, багато НРР вважає, що епоха, яка передувала заснуванню організації, була часом блукань, помилок і страждань. Подібна оцінка минулого виправдує сам факт появи нового вчення, бо якщо нове вчення - це велика істина, то, виходить, минуле було епохою помилок. Сучасна епоха обов'язково розцінюється як «перехідна», коли істина вже відкрилася, але ще не перемогла, як час боротьби сил зла і добра, що має земний відповідник у боротьбі послідовників нової релігії з їхніми суперниками в навколишньому світі.

По-третє, кожний з НРР переконаний у неминучості перемоги «істини», що йому відкрилася. Тому в ньому обов'язково присутнє уявлення про те, що світ незабаром буде радикально змінено в результаті остаточної перемоги сил добра. Невіруючі або ті, хто не належать до НРР, будуть знищені (або не воскреснуть) або будуть підкорені віруючими, котрі залишаться єдиними жителями нового перетвореного світу.

Однак у різних НРР цей елемент віровчення практично застосовується по-різному.

Одні НРР налаштовані по-екстремистському. Вони пропагують і прямо провокують очікування «кінця світу», і тому вимагають радикальної зміни способу життя від своїх послідовників. Вони повинні залишити роботу, родину, відписати своє майно на користь релігійної організації. Відомі кількаразові випадки масового самогубства членів деяких нетрадиційних сект заради «остаточного звільнення». Наприклад, в 1978 р. покінчили із собою або були вбиті понад 900 членів релігійного об'єднання «Народний храм» у Джонстауні в Гайані під керівництвом американського проповідника Джонса, а на початку 2000 р. від 300 до 600 чоловік (за різними даними) , які належали до секти «Поновлення Божих заповідей», живцем спалили себе в одній із церков міста Канунгу (Уганда). У березні 1995 р. активісти японської секти «АУМ Синрикьо» застосували бойові отруйні речовини в токійському метро. В результаті їхньої газової атаки загинуло 12 і постраждали тисячі людей. За цей злочин лідер секти Сьоко Асахара на початку 2004 р. був засуджений до страти.

Інші НРР проектують суспільні перетворення настільки ж глобального масштабу, але за умови їхнього поступового здійснення в міру повної зміни особистості. Скажімо, «світовий план» «Товариства трансцендентальної медитації» передбачає умиротворення світової цивілізації, її рятування від голоду, хвороб і т.п. після прилучення до медитативної практики 10% людства.

Більша частина НРР, щоправда, орієнтовані на пристосування до сформованого на цей момент суспільного ладу й укладу життя. Вони не пропонують занадто радикальних проектів суспільних реформ, зате обіцяють своїм прихильникам підвищити ефективність їхньої трудової діяльності, усунути утруднення в міжособистісному спілкуванні, поліпшити матеріальний і соціальний стан. Особливо відрізняються в подібних обіцянках сайєнтологи.

По-четверте, культ у нових організаціях носить переважно колективний характер, може використовуватися техніка психологічного маніпулювання, психотерапія, особлива увага приділяється новачкам, їх адаптації в групі (наприклад, у Москві число шпиталізованих серед послідовників уже згадуваної «АУМ Синрикьо» з важкими психічними захворюваннями склало 11 людей, і зафіксовані два випадки самогубства).

По-п'яте, нові релігії і їхні керівники завжди відрізнялися й відрізняються в наші дні схильністю до фанатизму й ненавистю до іновірців. Всі вони перебувають в опозиції до офіційних Церков.

По-шосте, практично всі неорелігії зацікавлені у наверненні нових прибічників, провадять активну місіонерську діяльність. При цьому найжорсткіші й офіційно засуджені та заборонені секти часто зовні прикидаються гуманними і привабливими, всіляко підкреслюють свої доброзичливість до нових членів, на перших порах надають їм благодійну підтримку тощо. Насправді, тут діє відома методика групового впливу «бомбардування любов'ю». Її мета -- створити таку штучну атмосферу доброзичливості по контрасту із сірою повсякденністю, аби в новонаверненого з'явилося психологічне тяжіння до спілкування тільки в межах самого культу.

Нові релігійні організації, що практикують обманне вербування, особливо тверду й розписану до дріб'язків дисципліну, всеохоплюючий контроль за свідомістю, поведінкою, життям членів організації задля збереження їхньої покори віровченню й необмеженій владі духовного лідера, використання своїх послідовників для незаконного збагачення прийнято називати «тоталітарними сектами». Релігійні організації, діяльність яких супроводжується порушенням громадського спокою, негативно впливає на моральні засади суспільства і завдає помітної шкоди фізичному та психічному здоров'ю своїх послідовників позначають терміном «деструктивні культи» .Частина нових релігійних організацій може діяти як потужні міжнародні корпорації, займатися великим бізнесом, мати філії в багатьох країнах миру, адже вони наголошують на ідеї єдності Бога, людства і всіх релігійних систем.

НРР надзвичайно багато, всі вони різні за походженням і віровченням, тому їхня класифікація може бути досить умовною. Але для зручності викладу матеріалу ми поділимо їх на шість груп.

1. Неохристиянські об'єднання -- «Діти Бога», «Церква Тіла Христова», «Церква Ісуса Христа святих останніх днів» (мормони), «Свідки Єгови». Ці організації визнають Біблію як головне джерело свого вчення, Ісуса Христа--центральною постаттю доктрини, але при цьому їхнє розуміння Христа докорінно відрізняється від традиційно християнського. Акцентується увага на есхатологічному вченні про близький кінець світу і месіанізм, керівник може наділятися статусом посланця Божого, пророка, який повідомляє нове одкровення, вищі божественні розпорядження. Найчастіше неохристиянські об'єднання генетично пов'язанні з якоюсь із протестантських течій. Хоча є такі, що походять від православної (Богородичний центр (Православна Церква Божої Матері державна), «Школа єдиного принципу» Ольги Асаулякта ін.) чи католицької (маріанські громади) традицій.

2. Неоорієнтальні (нові східні) об'єднання -- «Товариство свідомості Кришни», інтегральна йога Шрі Ауробіндо, культ Шрі Чин-
моя, культ Ошо Раджніша, «Трансцендентальна медитація» (ТМ).
В основі таких культів лежать модернізовані варіанти буддизму або
індуїзму, пропонується містичний шлях звільнення -- пробудження
в людині божественного начала. Для них характерним є уявлення
про світ як сансару (нескінченний ланцюг перевтілення душ), закон
Карми, відповідно до якого відбуваються переродження, нірвану, як
стан абсолютного спокою після виходу з «колеса перероджень». На
перший план у таких організаціях виходить авторитет наставника,
проходження «істинним шляхом», власний досвід, а віронавчальні
особливості, як правило, відходять на другий план.

Саєнтологічні напрямки утворюють «Церква саєнтології», «Учення розуму», «Християнська наука». Такі організації можуть проповідувати зв'язок Землі і землян з вищими космічними силами, космічним розумом (наприклад, секта релітів, яка нещодавно виникла вірить у те, що життя на Землі створене інопланетянами за допомогою клонування й планують здобути вічне життя, застосовуючи таку саму процедуру). Різні фізичні прилади можуть набувати містичного значення, стверджується можливість реєстрації або виміру впливу на фізичну, біологічну природу якихось невідомих і таємних вищих реальностей і факторів. Містично трактуються недосліджені явища психіки і навколишньої природи. Орієнтація на наукові і технічні досягнення поєднується з практикою психоаналізу. При цьому часто особистість засновника руху наділяється надприродними властивостями (скажімо, фундаторка «Християнської науки» Мері Бейкер Едді нібито володіла пророчим даром).

Синтетичні релігії -- «Церква Уніфікації», «Всесвітня віра Багаї», «Велике Біле Братерство Юсмалос» тощо. Вони поєднують у собі кілька релігійних систем (наприклад, християнство і буддизм), оголошують себе єдиною універсальною релігією для всіх людей, створюють власне вчення, обрядову систему, релігійну організацію, їм властивий культ лідера організації, авторитет власних віронавчальних джерел.

Неоязичницькі організації характеризуються насамперед націоналістичною спрямованістю, вважаючи, що людина стає особистістю саме і тільки через націю. У пошуках своєї ідентичності людина, якщо вона послідовна, неминуче має розірвати зі світовими релігіями на користь релігії національної. Це призводить до спроб «націоналізувати» світову релігію, або до пошуків язичницьких коренів і формування загальнонаціональної релігії на основі язичництва. В Україні неоязичницькі організації репрезентовані «РУНвірою» (Рідна Українська Національна Віра), «Рідною Вірою», ладовірством, орантійиями та ін. Деякі з таких релігій залишаються політеїстичними, інші, модернізуючи язичництво, сповідують монотеїзм. Неоязичництво і найчастіше охоплює своїм впливом окремих представників національно орієнтованої інтелігенції, які вбачають у світових релігіях чужу релігію, а процес відродження язичництва розглядають як основу для відродження нації.

6. Сатанистські групи. Сатанистські культи звеличують зло і насильство, проповідують спілкування з містичними джерелами зла -- демонами, сатаною тощо. Мораль сатанистських груп перейнята крайнім егоїзмом, індивідуалізмом, прагматизмом, культом сили.

Деякі дослідники вичленовують ще окультні рухи: агні-йога, теософія, антропософія, астрологія, магія, усілякі різновиди екстрасенсорики, хіромантії, астрології, тощо. Загальним для цих рухів є те, що всі вони претендують на володіння певними «таємними знаннями», які забезпечують владу над силами Всесвіту, практикують систему «посвячень», які гарантують отримання надприродних властивостей, нових можливостей у розумінні світу, розвивають філософію людинобожжя.

Серед містичних течій, які близькі за суттю до НРР, найбільшу увагу привертає теософія -- релігійно-філософське вчення про можливість інтуїтивного пізнання Бога й безпосередні контакти з надприродними силами. Найбільш відомим теософом була Олена Блаватськ». родом з України. Вона 1875 р. заснувала Всесвітнє Теософське товариство і запропонувала власне розуміння теософії у своїй багатотомній праці «таємна доктрина».

Широке розповсюдження нових релігійних рухів у США та Західній Європі швидко викликало активну протидію. В середині 1970-х рр - з'явились кілька суспільних організацій, які отримали підтримку з боку громадськості, уряду, традиційних Церков. У США ними стали CAN -- «Сіть повідомлення про культи», АРР - «Американський сімейний фонд», в Західній Європі -- INFORM -- «Інформаційна мережа з релігійних рухів», FAIR -- «Родинні дії, інформування, порятунок». Ці установи розповсюджували інформацію про нові релігійні рухи, допомагали батькам і родичам знайти своїх близьких, які потрапили в їхні тенета та витягти їх звідти, займались «депрограмуванням» жертв тоталітарних сект і деструктивних культів, ініціювали судові позови до них. Відомі випадки, коли антисектантські організації засилали до своїх супротивників спеціальних агентів із метою підриву їхніх організаційних структур із середини.

Натомість секти вдалися до створення «батьківських комітетів» із діючих своїх членів, залучали пресу, органи державної влади, судові інстанції до захисту прав «релігійних меншостей». Наслідком справжнісіньких «війн» 1980 - 1990-х рр. було те, що діяльність багатьох нових релігійних організацій хоча і не заборонена повністю, однак законодавчо суттєво обмежена. Скажімо, відповідна Постанова Європарламенту 1996 р. вказує на порушення «певними сектами» прав людини і вчинення злочинних дій: жорстке поводження зі своїми членами, сексуальні збочення, незаконне позбавлення волі, торгівля людьми, заклики до насилля, розповсюдження расистських поглядів, торгівля зброєю та наркотиками, ухилення від сплати податків, нелегальне переміщення капіталів, нелегальна медична діяльність, порушення законодавства про працю.

Література:

К. П. Климишин - Релігієзнавство, том 2. К.: «Наука, 2001 р.