Сучасні неорелігійні рухи

15

Реферат на тему

Сучасні неорелігійні рухи

ПЛАН

1. Неорелігії й глобальне мислення. Товариство Крішни.

2. Дзен (чань)-буддизм.

3. Нітерен.

4. Громади Шрі Чинмоя.

5. Товариство «Всесвітня чиста релігія.

6. «Трансцендентальна медитація».

7. Товариство Шрі (Гхош) Ауробіндо

8. Використана література.

1. Неорелігії й глобальне мислення. Товариство Крішни.

Ситуація сьогодення, яку називають кризою виживан-ня, потребує спільних поглядів на вирішення глобальних проблем, що постали перед людством. Тому на часі не протиставлення «свого» і «чужого», а пошук нових спіль-них духовних начал та життєвих орієнтирів, нових цінностей (космологічні, антропологічні, соціальні, медичні) й брахман-ську культуру (чесність, контроль за почуттями, терпимість, повне знання, віру в Бога тощо) та поширює «свідомість Крішни» (уявлення про Всевишнього, способи відданого слу-жіння йому). Така свідомість, на їх переконання, в кожної людини -- як споконвічна любов до Бога. Головне завдан-ня Товариства -- розбудити її, виявити, допомогти звільни-тися від оков тіла; поринути у чистий дух задля єднання з Богом. Цьому покликана сприяти як певна медитативна система, так і своєрідна інтерпретація індуїстського кано-ну -- «Бхагавад-Гіти», «Бхагавата-Пурани», «Брахма-Самміті».

Ідеалами крішнаїзму є:

-- любов до Крішни, віддане служіння, непорушна ві-ра й тверда надія на нього;

любов до людей, милосердя (оскільки всі люди є ді-ти Божі, в кожному -- відблиск його величі);

рівність усіх людей перед Богом та, як наслідок, між собою; чистота моральна й тілесна;

покірність і скромність;

стійкість та терпіння у випробуваннях.

Рух є політично нейтральним. Основні вимоги до пове-дінки крішнаїтів: вегетаріанство; відмова від вживання токсичних речовин (спиртного, наркотиків, чаю, кави, тю-тюну); уникнення позашлюбних стосунків; ігнорування азартних ігор тощо.

2. Дзен (чань)-буддизм.

Дуже впливовим є і дзен (чань)-буддизм, що став надбанням західної культури в XX ст. Послідовники цього напряму є в СІЛА, Франції, Англії, Ні-меччині та багтьох інших країнах світу. Дзен (чань) як релігійно-містичний рух виник внаслідок поєднання на китайському ґрунті багатьох буддійських напрямів (мад-х'яміків, йога-чарів тощо).

Японське слово «дзен» (китайське «чань») сягає свої-ми витоками санскритського «дх'яна», що означає «меди-тація». Дзен-буддисти і є прихильниками медитації, яка, на їх переконання, тільки й здатна виявити первісну при-роду людини, посприяти пробудженню індивіда, осягнен-ню ним істинної природи речей. Медитація -- інтелек-туальна діяльність, спрямована на досягнення стану по-глибленої концентрації, коли людина звільняється від негативних переживань, крайніх емоцій, що сприяє своєрі-дному піднесенню духу.

Медитативна практика має формувати здатність ціліс-но сприймати буття, породжувати можливості для індивідуального вдосконалення та соціальної терапії. Вона по-винна відкрити шлях до пізнання своїх особливостей, за-безпечити повну відкритість індивідів один одному. Тому основою дзен-буддизму є «передавання істини від серця до серця» і вчення про дунь у (раптове просвітлення).

3. Нітерен.

Поруч із дзен-буддизмом існує й сучасна шко-ла японського буддизму -- Нітерен, названа так на честь відомого в Японії вчителя Лотосової сутри бодхисатви Ні-терена (1222--1282). Цю школу репрезентують у різних країнах ченці ордену Ніппондзан Мьоходзі, що виник у 1917 р. за ініціативою релігійного діяча Нітідацу Фудзії (1885--1985). Орден характеризується пацифістськими по-глядами. Його прибічники проводять активну миротвор-чу діяльність -- організують різні антивоєнні акції, марші миру тощо.

/Послідовники Саї Баби. У 1926 р. в Індії народився наивідоміший у світі гуру Шрі Сатьї Саї Баба. Нині його послідовники вважають гуру чудотворцем, аватарою (вті-ленням) Бога, що здатен зцілювати людей і духовно, і фі-зично. Головною метою Саї є відродження, з одного боку, прагнення людини до духовності, а з другого -- бажання людства жити в мирі й співпраці. Звідси, на його думку, й першочергове завдання -- об'єднати всіх в одну-єдину сі-м'ю, яка б функціонувала на засадах істини, праведності, миру, любові і злагоди на планеті. /Тому діяльність пощи¹-рених по всьому світу центрів, що*"охоплюють, прихильни-ків Саї Баби, спрямована на розвиток духовної сфери (участь у бхаджанах -- піснеспівах, що славлять Бога і всі релігії, медитації), поширення освіти (безкоштовні шко-ли, різноманітні освітні гуртки і об'єднання тощо^та слу-жіння нужденним, хворим, людям похилого віку, розумо-во відсталим, іншим соціально вразливим і незахищеним людям. Кодекс поведінки і десять принципів життя по-слідовників Саї Баби мають загальнолюдський зміст і схо-жі на етичні кодекси інших релігій.)

4. Громади Шрі Чинмоя.

Індійське коріння мають і Гро-мади Шрі Чинмоя, члени яких поділяють погляди індій-ського поета, філософа, громадського діяча Шрі Чинмоя (народ, у 1932 р.). У своїх творах «Внутрішня незалеж-ність» (1974), «Медитація» (1978), «Світло Сходу для за-хідного розуму» (1989), «Душа-подорож мого життя» (1991) та ін. мудрець викладає своє бачення духовного прогресу. Воно полягає у всебічній діяльності на принципах любові, відданості і самозречення. На його думку, тільки сформу-льована ним філософія любові виражає найглибший, найінтимніший зв'язок людини і Бога, які є двома аспектами тієї самої єдиної свідомості. У складній драмі життя, пе-реконує Шрі Чинмой, людина сповнює себе у Всевишньому, усвідомлюючи, що Бог є найвищою власною сутністю лю-дини. Всевишній розкриває себе через людину, яка постає як його особливий інструмент для перевтілення і вдоско-налення світу. Головна мета вчення -- всебічне духовне і фізичне вдосконалення особи через пізнання своєї суті, пошук і відкриття духовних істин. Шляхами досягнення цієї мети є практичні дії: цикли лекцій, концерти, спорти-вні змагання, екскурсії та інші культурні заходи.

5. Товариство «Всесвітня чиста релігія.

«Походить із Індїї й «Всесвітня чиста релігія», де в 1970 р. її засновниця Шрівастава Нірмала -- Шрі Матаджи Нірмала Деві (народ, в 1923) реанімувала давню забуту систему духовного схо-дження і самооздоровлення, відому як сахаджа-йога. Вчен-ня Шрі Матаджи побудовано на переконанні, що в кожній людині є енергія чистого бажання (кундаліні), що відобра-жує Святий Дух. Опанувавши спеціальний метод медита-ції та молитви, людина самореалізується через усвідом-лення власного духу, тобто шляхом пробудження життє-вої сили кундаліні. Завдяки зростанню цієї сили-енергії, що виходить у формі прохолодних вібрацій, в людині ні-бито народжується світло. У ньому вона не лише бачить істинну себе, а й розуміє, що їй слід робити на шляху само-вдосконалення. На переконання послідовників Шрі Ма-таджи, той, хто пробудив у собі таку енергію, з'єднується з космічною всепроникаючою енергією божественної любо-ві, в них виникає внутрішня потреба дотримуватися запо-відей Бога. Отже, сахаджа-йога намагається зробити будь-яку релігію внутрішньою та природною. А відтак «Всесвіт-ня чиста релігія» постає квінтесенцією всіх релігій, прагнучи поєднати в собі все найкраще, що в них є.

6. «Трансцендентальна медитація».

Культ чуттєвості за-вдяки інтуїції й спогляданню дає змогу зануритись у гли-бини власної душі, вивільнитися від «гніту» інтелекту, роз-ширюючи таким чином можливості свідомості. Тому сьо-годні досить популярними є й орієнтальні культи, в основу яких покладено медитативну практику. Окрім вище на-званих, це культова організація «Трансцендетальна меди-тація», що виникла наприкінці 50-х років у США завдяки зусиллям індійського йога та гуру Махариши Махеш Йо-ги, відомого як персональний гуру ансамблю «Бітлз». За-сновник культу називав медитацію найкращою молитвою, яка веде до Творця. Медитація, на його думку, розкриває небачений потенціал людини, дає їй змогу прилучитися до «космічної праенергії», заблокувати негативні емоції й ро-зумові штампи, підготуватися до пробудження творчих зді-бностей та успішного вирішення особистих проблем.

Центри (університети) «Трансцендентальної медитації» розташовані по всьому світу. У них інструктори за помір-ну плату протягом кількох місяців навчання посвячують неофітів і дають кожному з них індивідуальну мантру -- таємне санскритське слово, яке необхідно постійно повто-рювати під час щоденної 20-хвилинної медитації. В Укра-їні два таких університети (у Києві та Херсоні), в яких пройшли курс навчання майже 5 тис. осіб.

7. Товариство Шрі (Гхош) Ауробіндо

Не можна не згадати й про інтегральну йогу -- релі-гійно-філософську систему, створену в середині XX ст. видатним індійським філософом Ауробіндо Шрі (Гхо-шем). Вміло поєднавши світоглядні принципи Сходу (до-свід усіх головних йог) і Заходу (досвід релігій і науко-вих досягнень), Ауробіндо вдалося уникнути багатьох су-перечностей, що неодмінно виникають між наукою і релігією, матерією і духом при вирішенні фундамента-льних світоглядних проблем. Головна мета інтегральної йоги -- утвердження божественного в усіх сферах люд-ського буття -- фізичній, соціальній, духовній. Таке утвер-дження можливе завдяки очищенню свідомості, яка му-сить бути захищеною від будь-яких впливів, зануреною в сон, відгородженою.

8. Неохристиянські рухи

На теренах поширення християнства виник також нео-християнський рух, що репрезентований різноманітними місіями, новітніми церквами: Богородичною церквою, ха-ризматичними об'єднаннями, Новоапостольською церквою, Церквою Христа, Церквою Ісуса Христа Святих останніх днів (мормонами), Церквою останнього заповіту (віссаріо-нівцями) та ін.

Абсолютній більшості з них притаманні кілька спіль-них ознак. Зокрема, всі вони критикують ортодоксальне християнство як таке, що відійшло від початкових тради-цій, і проголошують свої релігійні утворення єдино істин-ними, відроджувальними місіонерськими християнськими рухами. Всі претендують на виняткове знання і єдино ві-рне тлумачення Біблії тощо.

Міогородична церква. Це неохристиянське об'єднання вважає себе спадкоємцем Російського самодержавного пра-вослав'я і духовним нащадком Істинно-православної (ка-такомбної) церкви та світового Маріанського руху. Свою віросповідну приналежність визначає як «вселенську Бо-городичну віру». Організаційно церква сформувалася у 80-х роках XX ст. в Росії і була зареєстрована у 1992 р. як Церква Божої Матері, що преображається. Це об'єднання прагне синтезувати католицизм та православ'я з деяки-ми елементами східних релігій і язичництва. Прихильни-ки Богородичної церкви проголошують себе Церквою цар-ства Божого, яке Божа Матір за дорученням Святої Трій-ці повинна збудувати на землі, підготувавши другий прихід Ісус^а Христа.'7

У культовій сфері церкви помітне особливо шанобли-ве ставлення до образу Діви Марії. Практикуються так звана «пластична молитва», медитації, щоденні молитви, що супроводжуються міркуваннями про найактуальніші події земного життя Господа і Богородиціо

Російську православну церкву Богородична церква вва-жає «притулком Сатани», а її патріарха -- «червоним дра-коном». З одного боку, віруючі церкви переконані, що Ро-сія завинила перед Богом і світом за спроби утвердити «диявололюдську цивілізацію» -- комунізм, а тому має покаятися.33 другого -- постійно підкреслюється месіан-ська роль Росії у світі, можливість утвердження на її те-риторії цивілізації, тотожної апостольському буттю «Ду-ховного Ізраїлю НІ Заповіту». Появу Богородичної церк-ви її організатори розглядають як вияв Божого провидіння, а тому закликають інші християнські конфесії до визнан-ня її постулатів і відмови від попередніх переконань. Бо-городична церква входить до Міжнародної ради общинних церков, визнається Вселенською Маріанською церквою. Во-на має свою громадсько-просвітницьку організацію -- «фонд Нової Святої Русі».

Харизматичні об'єднання. Поширений серед христи-ян і харизматичний рух, послідовники якого вірять у да-ри Духа Святого (дари благодаті), які виявляються після хрещення ним.

Харизма (гр. charisma -- дар) -- благодать, Божий дар, особлива сила, дарована апостолам Святим Духом у Єрусалимському храм/ на П'ятдесятницю для подолання гріховності та спасіння.

Харизматичні настрої у християнстві були завжди. У всі часи були люди, які вірили у хрещення Духом Святим, ознакою якого вважалася здатність говорити різни-ми мовами тощо.

Згідно з ученням харизматизму кожному віруючому визначене хрещення Святим Духом зі знанням «інших» мов. Вони визнають повноту дарів Святого Духа, які роз-поділяються з його волі серед усіх віруючих та діють у церкві. Харизмати визнають водне хрещення через зану-рення у воду і обіцянку Богу доброї совісті. Вічною бать-ківщиною для харизматів є небеса, звідки вони й очікують Господа Ісуса Христа, який має прийти, аби судити мерт-вих і живих. А поки всі церкви, місії та інші християнсь-кі організації повинні об'єднати зусилля у справі молит-ви, євангелізації та у громадській діяльності, не протидію-чи одна одній.

Головна мета харазматичного руху -- навернути людей та церкви до розуміння Біблії й християнства так, як це робили апостоли після того, як Ісус Христос дав їм доручен-ня, сказавши: «Ідіть по цілому світові, та всякому створінню Євангеліє проповідуйте! Хто увірує й охреститься, буде спасе-ний, а хто не ввірує, засуджений буде. А тих, хто ввірує, су-проводити будуть ознаки такі: у Імя Моє демонів будуть ви-ганяти, говоритимуть мовами новими, братимуть змій; а ко-ли смертодійне, що вип'ють, не буде їм шкодити, то кластимуть руки на хворих, і добре їм буде!» (Мк. 16:15--18).

Харизматичний рух репрезентує церква «Нове поко-ління» -- об'єднання п'ятдесятницького спрямування, що входить до Церкви повного Євангелія. Заснована церква у Ризі 1989 p., де нині розташований її керівний центр.

Члени церкви «Нове покоління» вірять в єдиного Бога і хрещення Духом Святим на 50-й день після воскресіння Христа. Визнають два таїнства: водне хрещення і вечерю Господню (причастя), а також священнодійства -- шлюб, мо-литву благословення дітей, молитву за хворих і рукополо-жения. Проповіді супроводжуються славленням Христа, життєствердними музикою, співом, танцями і глосолаліями.

Глосолалія (гр. glossa -- незрозуміле слово і Іаііеп -- говорити) -- розмови віруючого з Богом «незнайомою» («іншою») мовою при схо-дженні на нього Духа Святого, що досягається системою тривалих постів, особливих настанов і молитов.

Церква проводить активну духовно-просвітницьку та соціальну роботу, а також співпрацює з іншими харизма-тичними церквами.

Новоалостольська Церква. Виникла в Англії 1832 р. як наслідок релігійного руху за відродження первісного вчення Ісуса Христа. Нині керівний центр церкви розмі-щено в м. Цюрих (Швейцарія). Очолює її першоапостол, рішення якого з церковних питань є загальнообов'язкови-ми для членів цього релігійного об'єднання. Прихильники церкви здійснюють три таїнства: хрещення водою, закар-бування Духом Святим і причастя. Парафії Новоапостоль-ської церкви країни (регіону) утворюють апостольський округ, яким керує ацостол.

С Церква Христа. Перші громади Церкви Христа з'яви-лися у США. Нині у багатьох країнах світу діють кілька тисяч таких громад. Вона представлена широкою мере-жею незалежних релігійних утворень, які мають спільну чітко визначену мету -- повернутися до первісної прос-тоти й ідеалів раннього християнства. Церква Христа про-голошує Біблію, і в першу чергу Новий Завіт, основою сво-го віросповідання і діяльності та закликає віруючих ревно дотримуватися постулатів своєї віри; наповнювати перві-сні християнські ідеали реальним життям, конкретними кроками наслідуючи Ісуса Христа.

Церква відмежовується від сучасного християнства, яке, на її думку, своєю модернізацією, а згодом і поділом на три самостійні гілки, відійшло від ортодоксальних принципів і положень. Культова практика передбачає п'ять ритуалів, що відповідають текстові Святого Пись-ма: спів і молитва, проповідь, складання дарів, ламання хліба та причастя вином. Хрещення визнається тільки у свідомому віці. Воно проводиться шляхом короткочас-ного занурення в воду.

Оскільки кожна місцева громада існує автономно, цер-ква не має забюрократизованої системи управління. Міс-цеві громади очолюють старійшини, яких обирають на збо-рах віруючі і які координують свої дії під час спільних благодійних акцій.

Церква Ісуса Христа Святих останніх днів (мормо-ни). .Американське коріння має й Церква Ісуса Христа Святих останніх днів (мормони), що була заснована 1830 р. Джозефом Смітом (1805--1844). За легендою, йо-му явився ангел Мороній і вказав місце, де зберігалися особливі дошки з давніми письменами ізраїльського про-рока Мормона. Основи віри мормонів викладено у «Кни-зі Мормона», а також у працях Д. Сміта «Вчення і запо-віти», «Дорогоцінна перлина». Вони визнають, хоча й у дещо своєрідному трактуванні, Святу Трійцю (Бога-Отця, Бога-Сина і Бога-Святого Духа), викупну жертву Христа, спасіння і Месію. Вважають себе обраними свого життя.

Мормони вірять у дар «іномовлення» та його тлумачен-ня, божественне одкровення, можливість побудови Сіону (Нового Єрусалиму) на Американському континенті та у райське царство на Землі.

В основу культової практики церкви покладено чоти-ри таїнства: хрещення із досягненням 8-річного віку че-рез занурення у воду, рукоположения (священство); таїнс-тво шлюбу у двох різновидах -- земного і вічного; прича-стя хлібом і водою.

Прихильники церкви вважають себе не рабами Божи-ми, а його дітьми. Вони переконані, що щастя приходить до людини не через страждання і постійне спокутування гріхів, а через праведні земні діяння. Надзвичайно ціну-ються родинні стосунки, які для них є священними. Церк-ва Ісуса Христа Святих останніх днів має понад 10 млн. прихильників у різних країнах Європи, Азії, Африки, Ла-тинської Америки, Австралії. Очолює церкву президент, що вважається пророком. Допомагає йому керувати чис-ленними й різнонаціональними громадами розгалужена владна система священиків, до якої входять 12 апостолів, кворум сімдесятьох, «Керуючий єпископат» та патріарх церкви. Духовенство в мормонів поділяється на Ааронове (молодше) та Мелхиседекове (старше). Головним адмініс-тративним центром мормонів є м. Солт-Лейк-Сіті, що у штаті Юта (США).

Церква останнього заповіту (віссаріонівці). Російсь-ке за походженням об'єднання. Його послідовники вірять у те, що Бог -- Отець небесний звертається до сучасних людей через Слово Живе -- засновника церкви Віссаріо-на (Сергія Торопа -- народ. 1961 p.). Віссаріон проголосив себе Сином Божим, покликаним повідати народові «остан-ній заповіт від Отця», який ніби є дороговказом людству на сучасному етапі його розвитку. Вчення Віссаріона ви-кладено у віроповчальному тексті «Слово Віссаріона, що являє Останній Заповіт від Отця небесного, який його по-слав». Згідно з ним Всесвіт -- результат волі великого творчого начала, що існує у сфері тонких полів і енергій та пронизує весь Космос. Оскільки Всесвіт розвивається за принципом гармонійної доцільності й законом карми, то кожна людина є носієм зародку нової гармонії, яка актуа-лізується з появою у Всесвіті Бога-Сина. Щоб набути ста-тусу помічника Отця свого, людина має пройти певний під-готовчий етап: навчитися керувати своєю плоттю, напов-нювати працю любов'ю, добром, милосердям, корисною собі та світу творчістю.

В основі вчення Віссаріона п'ять основних ідей:

творець Всесвіту (Абсолют) є матеріальним, він ні добрий,ні злий;

творець душ людських -- Отець небесний -- тво-рець добра, джерело Святого Духа;

Отець небесний є джерелом духу життя, який, злив-шись із енергією серця Землі-Матері, породив Сина Божого;

існують пекло, рай і переселення душ;

5) у суспільстві перебуває вірус зла -- диявол, якого люди
породили своїми гріховними помислами.

Визнається також існування позаземного Розуму (Ро-зуму Всесвіту, позаземних цивілізацій). Дозволяється віль-но тлумачити євангельські тексти.

Свою специфіку має й культова практика. Церковні обряди: спільна молитва, священне коло, індивідуальна ду-ховність у праці, таїнства вінчання, хрещення, сповіді. Вва-жається, що прощення гріхів відбувається не через молит-ву чи сповідь, а через добрі справи. Церква засуджує мате-ріальний добробут, заперечує владу і закликає до суворого вегетаріанства. Церковні свята: Відродження і Єднання, День сповіщення, вінчання, Воскресіння Христове. Хра-мом душі визнається людський мозок. Отже, вчення Віс-саріона -- своєрідне поєднання космології, практики йо-ги та християнства.

У сан священнослужителів церкви висвячує сам її гла-ва -- Віссаріон. Керувати церквою йому допомагає Центра-льна рада, яка вирішує здебільшого матеріально-фінансові проблеми. Мета церкви -- єднання народів світу в одну планетарну спільноту і злиття всіх релігій в одну.

Використана література

1. Баркер А. Новые религиозные движения. -- СПб., 1997. Батлер Е. М. Маги. -- М., 1997.

2. БезантА. Введение в йогу: Йога Сутры Патанджали. -- М., 2000.

3. Бердник О. Песнь Надземная. -- К., 1996.

4. Берри Гарольд. Во что они верят. -- М., 1994.

5. Блаватская Е. П. Тайная доктрина: В 2-х т. -- СПб., 1993.

6. Блаватская Е. П. Теософский словарь. -- М., 1994.

7. Боа К. Лабиринты веры. -- М., 1992.

8. Дудар Н., Филипович Л. Нові релігійні течії в Україні: Український кон-текст. -- К., 2000.