Мусульманський шаріат

3

Реферат на тему

Мусульманський шаріат

ПЛАН

1. Поняття і основні принципи шаріату.

2. Особливості культу.

3. Ураз та хадж.

4. Свята у мусульман.

5. Використана література

1. Поняття і основні принципи шаріату.

Згідно з мусульманською традицією у світі існує дві категорії людей. До першої належать ті, які зумисне ви-користовують частину своїх сил так, щоб завдавати шко-ди собі й іншим людям. Або ж вони нехтують тими засо-бами, які закладено в них самих. Друга охоплює людей, які все роблять усупереч власній волі. Перші -- злі люди, і щоб стримувати їх, потрібний суворий закон. Другі -- неосвічені, вони потребують знання того, як правильно ви-користовувати власні сили. Задовольнити цю потребу по-кликаний шаріат.

Шаріат (араб, шарів -- правильний шлях до мети) -- комплекс юри-дичних норм, принципів та вчинків мусульманина, дотримання яких вважається угодним Аллаху та таким, що приводить віруючихурай.

За шаріатом, у кожної людини є чотири види обов'язків.

1. Обов'язки перед Аллахом:

вірити в нього, визнавати, що тільки він -- Бог і Господь;

вірити у висловлювання «Мухаммед -- Посланець Аллаха»;

підкорятись і дотримуватися закону Суни;

поклонятися Аллаху.

2. Обов'язки перед собою:

не вживати вина, гашишу, опіуму, інших речовин, що одурманюють, крові, свинини та м'яса інших «нечис-тих» тварин, оскільки все це шкідливо впливає на здо-ров'я людини, її моральність, розум;

закривати ті частини тіла, оголення яких вважа-ється безсоромністю;

виявляти впертість у здобуванні засобів для існу-вання: не сидіти без діла, не жебракувати, не морити себе голодом, не застосовувати сили, а йти законним шляхом у придбанні того, що створив Аллах на землі;

не тамувати свої бажання, одружуватися для задо-волення пристрасті, що є в душі;

не принижуватися, жити в достатку і насолоджува-тися життям;

не вдаватися до самогубства.

3. Обов'язки перед іншими рабами Аллаха.

Шаріат не тільки визначає коло обов'язків перед сво-їм тілом і душею, а й зобов'язує зважати на інших, вико-нуючи їх. Так, заборонено грабіжництво, брехня, наклепи і вигадки, оскільки все це завдає шкоди іншим рабам Аллаха. До кола заборон входять азартні ігри, лотереї, нечесні угоди. Не можна вбивати людину, сіяти розбрат і смуту на землі. Та не завдавати шкоди один одному, за шаріатом, недостатньо для успішного розвитку людства. Необхідно також, щоб стосунки між людьми будувалися на співробітництві в добрих справах, взаємодопомозі в інтересах усього суспільства.

Особливу увагу шаріат звертає на сім'ю. Чітко визна-чаються обов'язки чоловіка -- як глави і захисника сім'ї, розпорядника її справ; жінки -- як берегині домашнього затишку; дітей -- вони мусять слухатися батьків, шанува-ти їх і турбуватися про них на старості. Шаріат визначає також обов'язки стосовно родичів («кровна спорідненість»), установлює закон спадщини. Заборонено перелюб, оскіль-ки це шкодить здоров'ю і моралі, веде до поширення все-дозволеності, розпусти в суспільстві, а отже, розхитує осно-ви ісламської цивілізації й культури.

4. Обов'язки перед іншими створіннями.

Відповідно до ісламу людина має перевагу над іншими

творіннями Бога: їй дозволено повністю розпоряджатися ними, підкоряти своїй силі, використовувати їх. Та в став-ленні до них Бог дав людині й обов'язки: не знищувати їх, не завдавати їм шкоди, не мучити без нагальної потреби, обирати для їх використання найсправедливіші методи. Зокрема, вбивати тварину дозволяється тільки для їжі. Іслам не вітає тих, хто тримає птахів у клітках, забороняє знищувати знічев'я будь-що живе, не кажучи вже про не-живе. Не слід навіть марно проливати воду.

2. Особливості культу.

Кожен мусульманин знає, що бути правовірним -- це

сповідувати та визнавати пророчу місію Мухаммеда;

здійснювати щоденну п'ятиразову молитву -- намаз та

3) паломництво до Мекки; 4) дотримуватися посту в мі-сяць рамадан (рамазан); 5) чинити благі справи на ко-ристь бідних та нужденних.

Намаз. Стрижнем намазу є п'ятикратне повторення вдень і вночі, словом і дією того, в що увірував мусульма-нин -- молитви.

Піднявшись уранці, радять настанови, встань перед Го-сподом твоїм чистим і непорочним до того, як займешся буденними справами. Підтверди перед Аллахом своє по-клоніння йому, стоячи, сидячи, коліноуклінно і лежачи пе-ред ним ниць. Скажи, що до нього ти звертаєшся і від нього чекаєш вказівки вірного шляху. Знову пригадай со-бі домовленість із ним про покірність і служіння. Повто-ри декілька разів своє бажання заслужити його милість і уникнути його гніву. Повтори урок Корану. Засвідчи іс-тинність його послання. Згадай день, коли ти постанеш перед судом Аллаха, де тебе запитають про справи твої, та отримаєш за них заслужене. Так починається твій день. Після того як ти попрацюєш декілька годин, покличе тебе муедзин (служитель при храмі) прославити ім'я Господа. Повтори свій урок ще раз, щоб не забути його. Встань зі свого місця і, повторивши формулу віри, повертайся до мирських справ. Згодом утретє покличе тебе муедзин на післяполудневу молитву. Коли день закінчиться і настане ніч, почни її тим, чим починав день. Згадай Всевишнього і служіння йому, щоб не забути свій урок уночі. А коли прийде час сну, помолися знову, пом'яни Господа твого востаннє на добу.

Така п'ятикратна молитва має зміцнювати основи віри та постійно нагадувати про основні постулати ісламу.

Іслам передбачає також колективні молитви, зокрема щотижневу молитву в п'ятницю. Колективна молитва має викликати у віруючих почуття спільності, любові й бра-терства, солідарності. Вона має привчати і підкорятися ке-рівникові, якого мусульмани обирають зі свого середови-ща, прилучає їх до порядку і дисципліни, породжує в них співчуття і милосердя один до одного, почуття рівності та згуртованості.

Заклик до молитви називається азан. Він надає му-сульманам, що збираються до мечеті (храму), час, аби під-готуватися до цієї важливої події. До безпосереднього по-чатку молитви перед громадою проголошується ще й дру-гий заклик, що називається ікама.

Загальнообов'язковою є лише одна загальна молитва в мечеті -- салат аль-джама, або салат ад-джума (полуденна молитва щоп'ятниці). Слово «джама» означає «зібран-ня», а «джума» -- «п'ятниця». На цій молитві обов'язко-во має бути присутнім кожен дорослий чоловік-мусуль-манин. Якщо його немає більше трьох разів (тобто про-тягом трьох тижнів), то він опиняється поза лоном мусульманства. Ось чому в ісламських країнах у п'ятни-цю закриті всі магазини й установи.

В ісламі вважається, що монополія на духовне знання чи особливу святість не може бути перешкодою між ві-руючим і Богом. Тому тут немає священиків у християн-ському розумінні. Кожний мусульманин є священиком сам для себе. Нікому не заборонено наближатися до Бо-га своєю вірою. А мусульманське духовенство нерідко поєднує виконання духовних і світських обов'язків. Імам, який стоїть перед зібранням і веде молитву, не є свяще-ником. Ним може бути будь-хто, хто добровільно дав згоду очолити молитву, але ця особа повинна знатися на осно-вах мусульманської віри і добре знати Коран, який чита-ється під час молитви. До того ж її мають поважати ві-руючі. Деякі мечеті мають постійного імама, але це не обов'язкова вимога. За відсутності імама будь-який му-сульманин може очолити молитву.

Імам (араб, амма -- стояти попереду) --духовний керівник; голова мусульманської громади; керівник колективної молитви у мечеті. Не є ні саном, ні професією.

Якщо молитва здійснюється в домашніх умовах, то ве-сти її може будь-хто з родичів. Молитва може бути здійс-нена в будь-який час і в будь-якому місці. Але мусульма-нин готується до неї, очищає своє тіло і вибирає чисте міс-це. Молиться вірний, як правило, на власному молитовному килимку. На молитву слід одягати чистий одяг, жінкам забороняється користуватися парфумами, робити макіяж і лакувати нігті. Чоловікам не обов'язково покривати го-лову, але більшість із них носять білу мереживну молито-вну шапочку. Перед молитвою мусульмани здійснюють ритуальне омовіння (відоме як вуду) водою певних частин тіла, що символізує фізичне та духовне очищення.

3. Ураз та хадж.

Ураз. Аби стати богослухняним досконалим мусуль-манином, окрім щоденної п'ятикратної молитви, раз на рік, у місяць рамадан (протягом повних ЗО днів) треба дотримуватися уразу (посту): не пити й ковтка води та не вживати ніякої їжі від світанку до вечора. Коли зайде сонце і полине вечірній азан, тоді можна розговлятися, але в міру. При цьому віруючий має бути богобоязливим, упевненим у всебаченні та всезнанні Аллаха, вірити в майбут-нє життя і Божий суд, абсолютно підкорятися вимогам Корану і Пророка, мати велике почуття обов'язку та тер-піти й стримувати свої бажання. З приходом рамадану мусульманський світ ніби поринає в атмосферу тілесної й духовної чистоти, віри та покірності Аллаху. Зникає неба-жане в поведінці, і навпаки, множаться добрі справи, благі діяння. Одні жалкують через вчинене, в інших виникає бажання допомогти тим, хто того потребує. Усі разом пе-ребувають у стані самооцінки й самоаналізу, внаслідок чо-го виникає відчуття єднання, взаємної любові, співчуття та взаємодопомоги.

Рамадан вважається особливим часом для мусуль-ман, оскільки саме в цей місяць Аллах вирішив заклика-ти Мухаммеда до пророцтва і послав йому перші одкро-вення. Тому цей місяць віщує про те, що настав час дода-ткових зусиль для поширення взаємної любові, миру і спокою. Піст вимагає від мусульманина також свідомого налаштування розуму на молитву і спокій. Адже сенс посту не тільки і не стільки в утриманні від вживання їжі засвітла. Аллах висловився чітко: якщо людина не може відмовитися від зла, насилля, пожадливості, хтиво-сті, роздратованості тощо, то їй не слід і позбавляти себе їжі. Такий ураз не матиме сенсу. Тому багато мусульман беруть зобов'язання прочитати за час посту весь Коран. Дехто відправляється у мечеть для тараві (нічних моли-тов), під час яких за місяць прочитується весь текст Свя-того Письма.

Мусульмани, здоров'ю яких дотримання посту може зашкодити, звільняються від нього. Це хворі, немічні, літ-ні, жінки, які годують дітей.

Хадж. Ісламський правовірний обов'язково має також здійснити паломництво -- хадж (араб. -- подорож із пев-ною метою) до Мекки, засвідчуючи цим самим свою лю-бов і відданість Аллаху.

Хадж -- один із основних обов'язків мусульманина, який полягає у відвідуванні Мекки (храму Кааби) або Медини (гробу Мухаммеда).

Мекка -- головне священне місто мусульман у Хиджазі (Саудівсь-ка Аравія), де народився, жив та починав свою проповідницьку ді-яльність засновник ісламу Мухаммед. Це особлива святиня, куди немусульманину вхід заборонено. Вона -- харам («священна», «за-боронена»).

Готуючись до хаджу, вірному слід пам'ятати слова Ал-лаха: якщо ви вирішили здійснити хадж і вийшли з бу-

динків своїх, очистіть серце своє, приховайте бажання свої й пристрасті, уникайте розпусти, суперечок, кровопролит-тя і словоблудства. Ставши перед Господом вашим, про-явіть належну вихованість, повагу і покірність. Знайте, на-правляєтеся до того наймогутнішого, якому належать не-беса, земля і те, що між ними. Всі, крім нього самого, мають потребу в ньому. Знайте, що якщо ви виявите перед Все-вишнім таку покірність, смирення і відданість і поклони-теся йому від усієї душі з чистими помислами, отримаєте велику нагороду.

Хадж розглядається як величний обряд поклоніння і вияву любові до Аллаха. Бо чи ж полишила б людина свою рідну домівку, улюблену справу, дітей і друзів, чи змогла б добровільно терпіти тягар довгого шляху, коли б у серці її не було любові до Аллаха, глибокого бажання й трепетного очікування зустрічі з ним? Хадж -- це час самоочищення. Бо йдучи до святого місця, відчуваючи з кожним днем, годиною наближення Кааби (головної свя-тині у вигляді кубоподібної будівлі висотою до 15 метрів, складеної з кам'яних плит), людина всім серцем відвер-тається від спокуси і помилок, кається в колишніх грі-хах, у неї з'являються нові праведні думки, яких раніше не було.

Під час хаджу Мекка стає мусульманським центром, до якого спрямовані помисли й душевні поривання пред-ставників різних народів і країн зі всіх кінців землі. Від-так хадж, з одного боку, -- це поклоніння Всевишньому Аллаху, з другого -- своєрідний щорічний всесвітній фо-рум мусульман.

Хадж здійснюється в чітко визначений мусульмансь-ким календарем час, у місяць зулъ-хад-жа (четвертий після рамадана). Він знаменує собою три події в мусульманській історії. Перша -- прощення і возз'єднання Адама і Єви з Богом. Друга -- принесення в жертву пророком Ібрагі-мом сина свого Ісмаїла. Третя -- життя в послуху проро-ка Мухаммеда.

Під час хаджу мусульманин мусить виконати чотири необхідні умови.

Перша -- покритись іхрам (двома простими покрива-лами білого кольору).

Друга -- обійти навколо Кааби.

Третя -- здійснити похід в долину Арафат.

Четверта -- ще раз обійти навколо Кааби.

Чоловіки-паломники, які виконали всі чотири умови, називаються хаджі, а жінки -- хаджа

4. Свята у мусульман.

Мусульманський культ передбачає також до-тримання мусульманських свят. Серед них особливе зна-чення має ураза-байрам (араб. -- свято розговіння), яке відзначається в перший-другий день наступного за рама-даном місяця. Обряд свята полягає у спільній молитві, за якою починається святкова трапеза і подавання милости-ні біднякам. Згідно з традиціями ісламу під час ураза-байрам віруючий звітується за піст, що минув, та починає відбувати покарання у разі порушень правил поведінки. Тоді він сплачує фітр-садака.

Найголовнішим святом мусульман є курбан-байрам (жертвопринесення), яке відзначається через 70 днів після закінчення ураза-байрам. Починається воно 10--20 числа місяця зуль-хаджа і триває три-чотири дні. Центральною ритуальною дією курбан-байраму є принесення кривавої жертви (вівці, ягняти, барана, верблюда) на згадку про те, що Ібрагім був готовий принести в жертву свого сина Іс-маїла. М'ясо віддають бідним.

За ісламською традицією, жертвопринесення є необхід-ною умовою потрапляння до раю. Шлях до нього лежить через Сірат-міст, перекинутий над пеклом. Він тонший за жіночий волос, гостріший за лезо шаблі й гарячіший від вогню. Біля входу на Сірат стоять тварини, заколоті під час свята. На них віруючі й переїжджають через міст. Вважається, що той, хто не приносив жертви, самостійно не зможе утриматися на мосту і впаде у пекло. Ритуал свята передбачає і відповідну молитву, відвідування могил предків та поновлення одягу. В цей час здійснюються па-ломництва (хадж) до Мекки.

В особливій шані й свято мавлюд-ан-набі (день наро-дження пророка Мухаммеда), що відзначається мусульма-нами у місяці рабі-аль-авваль.

Важливу роль в ісламі відіграє обряд сунат (обрізан-ня), що знаменує перехід юнака до іншої соціальної групи і є внутрішньою ознакою релігійної належності.

Використана література

1. Зеленевський Іван. Новий погляд на релігію, медицину, астрологію, фізичні та хімічні закони, на філософію та психологію людини. -- Т., 2004. -- 63с.

2. Заздравнов Анатолій Павлович, Папоротна Тетяна Леонідівна, Коваль Ірина Олександрівна. Релігієзнавство: навч. посіб. для студентів заочної форми навчання / Харківський національний аграрний ун-т ім. В.В.Докучаєва / Анатолій Павлович Заздравнов (ред.). -- Х. : ХНАУ, 2007. -- 125с.

3. Історія релігій в Україні: Матеріали IX міжнародної конференції 11-13 травня 1999 року / Інститут релігієзнавства - Філія Львівського музею історії релігії; Львівське відділення Ін-ту української археографії та джерелознавства ім. М.Грушевського НАН України / Микола... Бандрівський (ред.кол.). -- Л. : Логос, 1999.

4. Калінін Юрій Анатолійович, Харьковщенко Євген Анатолійович. Релігієзнавство: Підручник для студ. вузів. -- 4.вид., доопрац. -- К. : Наукова думка, 1998. -- 335с