Модель системи реєстрів у сфері наукової і науково-технічної діяльності

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Модель системи реєстрів у сфері наукової і науково-технічної діяльності

Дьогтєва Ірина Оксентіївна, Шиян Анатолій Антонович, Платонов Олександр Дмитрович, Жарінов Сергій Сергійович

Анотація

Однією з форм державного регулювання у сфері наукової і науково-технічної діяльності виступає державна реєстрація. В умовах дискретного характеру покриття інформаційної карти сучасного наукового ландшафту України зростає актуальність формування системи реєстрів, для розбудови якої необхідно проаналізувати об'єкти реєстрації.

Метою статті є проведення аналізу об'єктів реєстрів для створення системи реєстрів у сфері наукової і науково-технічної діяльності в рамках забезпечення державної політики, здійснення державного управління та регулювання в даній сфері України. В публікаціях останніх років приділяється багато уваги вдосконаленню структури досліджень, їх реєстрації, відкритому обміну даними та матеріалами. Серед проблем виділяють зв'язування записів між великими наборами даних, побудову ефективних систем реєстрів. В працях аналізуються масштабні, вичерпні бази даних, які розроблені для адміністративних цілей урядами світу, описані переваги та проблеми, пов'язані з використанням адміністративних даних у дослідженнях в галузі освіти, науки. Серед прикладів: закордонні реєстри в сфері досліджень, в рамках реалізації патентної політики. В роботах досліджується розширення можливостей генерації вченими власних даних, використання реєстрів.

Авторами статті в якості об'єктів реєстрів в сфері науки пропонується розглядати суб'єкти, процеси діяльності, об'єкти сфери, тобто результати, їх форми, інфраструктура, засоби тощо. З результатів аналізу об'єктів випливає: суб'єкти наукової і науково-технічної діяльності в основному нормативноправовому акті відображені неструктуровано, зазначені переліки мають неповний характер; процеси діяльності подаються або в узагальнюючих поняттях, або окремо з притаманною специфічністю; результати визначені в кількох фундаментальних поняттях, їх похідної, форм. В роботі авторами пропонується структуризація суб'єктів, визначення рівнів. До переліку результатів пропонуються доповнення, які за своєю сутністю не обов'язково об'єктні. Узагальнюючі поняття процесів діяльності представлені вкладеностями, однак формування переліку залишається дискретним. У висновку наголошено на необхідності розбудови ефективної системи реєстрів. Перелік функціонуючих реєстрів та реєстрацій не покриває запит на інформаційне забезпечення сфери наукової і науково-технічної діяльності, не демонструє повну картину за об'ємом відображених об'єктів реєстрів, повністю відсутня взаємодія, яка характерна для реальної системи реєстрів.

Ключові слова: реєстрація, державний реєстр, наукова та науково- технічна діяльність, дослідження, вчені, наукові установи, заклади вищої освіти, дослідницька інфраструктура.

Abstract

державна реєстрація науково-технічний

Dohtieva Iryna Oksentiivna Researcher of the Department of Support and Development of the National Electronic Scientific Information System, State Scientific and Technical Library of Ukraine

Shyian Anatolii Antonovych PhD in Physics and Mathematics, Associate professor, Senior Researcher of the Department of Support and Development of the National Electronic Scientific Information System, State Scientific and Technical Library of Ukraine

Platonov Oleksandr Dmytrovych PhD in Engineering, Lead Researcher of the Department of Support and Development of the National Electronic Scientific Information System, State Scientific and Technical Library of Ukraine

Zharinov Serhii Serhiiovych Senior Researcher of the Department of Support and Development of the National Electronic Scientific Information System, State Scientific and Technical Library of Ukraine

MODEL OF THE SYSTEM OF REGISTRIES IN THE SPHERE OF SCIENTIFIC AND SCIENTIFIC-TECHNICAL ACTIVITIES

Постановка проблеми

В рамках державної політики у сфері наукової і науково-технічної діяльності держава забезпечує розбудову системи інформаційного забезпечення, наукової інфраструктури [1, п. 2 ч. 2 ст. 45]. В функції держави входить організація, проведення статистичних спостережень [1, п. 10 ч. 2 ст. 45] та, на основі отриманих даних, «прогнозування тенденцій науково-технічного розвитку на довгостроковий та середньостроковий періоди» [1, п. 6 ч. 2 ст. 45]. Важливим є пропагування наукових та науково- технічних досягнень, винаходів, технологій [1, п. 13 ч. 2 ст. 45], активізація взаємовигідних зв'язків з метою інтеграції вітчизняної та світової науки, її входження у світовий науковий та Європейський дослідницький простір [1, п. 14 ч. 2 ст. 45]. Серед основних принципів державного управління та регулювання виділяють: свободу поширення [1, п. 7 ч. 1 ст. 46], циркуляцію відкритої науково-технічної інформації та ефективне поєднання централізації та децентралізації управління [1, п. 2 ч. 1 ст. 46].

Державна реєстрація виступає формою державного регулювання у сфері наукової і науково-технічної діяльності. В умовах вибіркового та точкового характеру інформаційного покриття науки зростає актуальність формування системи реєстрів. Для побудови реєстрів першочергово необхідно провести аналіз об'єктів реєстрації у сфері наукової і науково-технічної діяльності.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. В роботі [2] порушується питання прозорості та відтворюваності досліджень передусім в науковій сфері. Актуальними залишаються відсутність поширення наукових результатів на достатньому рівні, пошук специфікацій. Серед досягнень останніх років виділяють удосконалену структуру досліджень, їх реєстрацію, відкритий обмін даними та матеріалами.

У матеріалах [3] аналізувались можливості зберігати та аналізувати дані. Для адміністративних цілей урядами світу були розроблені великомасштабні, вичерпні бази даних щодо різних програм, суб'єктів. Наголошувалось, що такі дані представляють нові можливості для розширення знань. У другому розділі [3] описано деякі переваги та проблеми, пов'язані з використанням адміністративних даних у дослідженнях в галузі освіти, науки.

Автори [4] звернули увагу на те, що, хоча зв'язування записів між великими наборами адміністративних даних має потенціал для революції в наукових дослідженнях, багато файлів таких даних не мають загальних ідентифікаторів і тому не призначені для зв'язування з іншими. Фактично мова про ефективну систему реєстрів, яка визначена не на локальному рівні, розглядається варіант вбудови, або розбудови загалом на загальнодержавному рівні. Дослідники [4], зокрема, розробили ймовірнісні алгоритми зв'язування записів, які використовують статистичні моделі для ідентифікації характеристик для виконання завдань зв'язування.

Водночас раніше в роботі [5] в межах розширення можливостей генерації науковцями власних даних, на прикладі дослідницьких реєстрів в економіці було виявлено, що понад 90% рандомізованих контрольних досліджень не реєструються, лише 50% проводять реєстрацію на початку їх проведення, відповідно такі попередні реєстрації не становлять наукової цінності. Емпіричний аналіз також показує, що використання інших наукових реєстрів як бажаних прикладів є помилковим, оскільки їх результати у вирішенні основних проблем є здебільшого недостатньо доведеними.

Частина публікацій присвячена опису діючих реєстрів, наприклад, з метою задокументувати довгострокові закономірності в патентній політиці в роботі [6] описується Державний патентний реєстр, тобто загальнодоступний консолідований ряд даних про патенти, що фінансуються урядом США, включно з фінансовими агентствами, з можливостями розширення.

Метою статті є аналіз об'єктів реєстрів для створення системи реєстрів у сфері наукової і науково-технічної діяльності в рамках забезпечення державної політики, здійснення державного управління та регулювання.

Виклад основного матеріалу

В якості об'єктів реєстрів пропонується розглядати суб'єкти, процеси діяльності, об'єкти сфери, тобто результати, їх форми, інфраструктура, засоби тощо, відповідно до універсальної для наукової і науково-технічної, інноваційної діяльності та трансферу технологій концепції природи формування переліків реєстрів [7], за якою множини реєстрів даних об'єктів при перетині додатково, крім реєстрів суб'єктів, об'єктів та діяльності утворюють реєстри суб'єкт-об'єкт, суб'єкт-діяльність, діяльність-об'єкт та комплексні реєстри при перетині трьох множин.

Суб'єкти наукової і науково-технічної діяльності включають «наукові працівники, науково-педагогічні працівники, аспіранти, ад'юнкти і докторанти, інші вчені, наукові установи (НУ), університети, академії, інститути, музеї, інші юридичні особи незалежно від форми власності, що мають відповідні наукові підрозділи, та громадські наукові організації (ГНО)» [1, ч. 1 ст. 4]. Даний перелік носить неструктурований та неповний характер, зокрема, наявні вкладеності, відсутні узагальнюючі поняття та повний набір складових на визначених рівнях.

Серед вкладеностей третього порядку:

-- ГНО як об'єднання вчених [1, ч. 1 ст. 23];

-- науковий підрозділ визначений в основних термінах як структурний підрозділ юридичної особи [1, п. 19 ст. 1, ч. 12 ст. 7].

Наукові працівники [1, п. 20 ст. 1], науково-педагогічні працівники [1, п. 25 ст. 1], аспіранти [1, п. 2 ст. 1], ад'юнкти [1, п. 1 ст. 1] і докторанти [1, п. 7 ст. 1] визначаються в термінах як вчені.

Також на другому рівні для переліку «університети, академії, інститути» наявне узагальнююче поняття заклади вищої освіти (ЗВО) [1, ч. 4 ст. 19], хоча для «академії» розглядається варіант скороченої назви Національної академії наук України (НАН України).

Щодо неповного складу наборів складових на визначених рівнях, то на другому рівні відповідно до наведених термінів не зазначені НАН України [1, ч. 1 ст. 17], національні галузеві академії наук [1, ч. 1 ст. 18], Національний фонд досліджень України (НФДУ) [1, абзац 1, ч. 3 ст. 49], наукове видавництво [1, п. 17 ст. 1]. Також в категорію вчені не включені молоді вчені [1, п. 11 ст. 1]. На третьому у структурі НУ, ЗВО можуть бути утворені дослідні виробництва [1, ч. 14 ст. 7].

На рисунку 1 запропоновано структуризацію суб'єктів наукової і науково-технічної діяльності. Зокрема, проаналізований вище перелік доповнено суб'єктами з інформації про правовий статус суб'єктів [1, розділ ІІ], а також частково з інформації про форми і методи державного регулювання та управління [1, розділ V].

Рис.1 Представники на рівнях суб'єктів

На верхньому рівні пропонується розглядати фізичні та юридичні особи. В залежності від будови системи реєстрів, наприклад, в якості частини реєстрової інформації може бути вибірка секцій М «Професійна, наукова та технічна діяльність» та Р «Освіта» за видами економічної діяльності: 72 Наукові дослідження та розробки, 85.42 Вища освіта (КВЕД-2010) з публічного Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань (ЄДР) [8], держателем якого є Міністерство юстиції України, поруч з яким існує статистичний Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) [9], розпорядником якого є Державна служба статистики України.

На другому рівні фізичних осіб розміщені, причому даний перелік не тотожний по об'єму з множиною фізичних осіб в сфері:

— вчені за науковим ступенем (доктор філософії, доктор наук), вченим званням (старший дослідник, доцент, професор) [1, ч. 1 ст. 28];

— вчені за підготовкою на здобуття ступеня (докторант, ад'юнкт, аспірант) [1, ч. 1 ст. 27], молодий вчений [1, п. 11 ст. 1];

— науковий [1, ч. 1 ст. 31], науково-педагогічний працівник [1, п.25 ст.1].

На третьому рівні виділено колективи фізичних осіб (наукові колективи), наприклад, автори, виконавці проєктів, тощо, які формуються з метою проведення досліджень та розробок, як внутрішніх в межах юридичних осіб, так і на рівні держави, а також спільних з міжнародними колективами спеціалістів, міжнародними інститутами та спільними підприємствами та для участі у міжнародних наукових програмах.

Другий рівень юридичних осіб включає деяких представників даної сфери, які виділені в ЗУ «Про наукову, науково-технічну діяльність» [1]: НАН України, національні галузеві академії наук, НФДУ, наукове видавництво та НУ, ЗВО. При цьому варто зауважити, що НАН України та національні галузеві академії наук утворюють НУ, які потім перебувають у їх віданні [1, абзац 2 ч. 2 ст. 7], та мають право засновувати ЗВО [1, абзац 4 ч. 5 ст. 17, абзац 2 ч. 6 ст. 7]. НАН України та національні галузеві академії наук і центральний орган виконавчої влади (ЦОВВ), що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері, інші ЦОВВ можуть утворювати НУ подвійного підпорядкування, а відповідні НУ разом з ЗВО в рамках третього рівня - спільні наукові підрозділи [1, абзац 3 ч. 5 ст. 17, абзац 3 ч. 7 ст. 18].

Варто зауважити, що крім НФДУ, в рамках об'єктів реєстрів також можна розглядати інші фонди, наприклад, міжнародні.

Третій рівень містить структурні елементи частини суб'єктів другого рівня, тобто організаційні структури без статусу юридичної особи, зокрема:

-- Президія, її апарат, секції, відділення НАН України [1, ч.3 ст. 17];

— науковий підрозділ для НУ (науково-дослідної, науково- технологічної, науково-технічної, науково-практичної) [1, п. 19 ст. 1];

— окремо для НУ, ЗВО визначене дослідне виробництво [1, ч. 14 ст. 7], причому НУ також має право засновувати ЗВО [1, абзац 2 ч. 6 ст. 7].

До суб'єктів, які можуть бути на різних рівнях, належать:

-- Центри колективного користування науковим обладнанням (ЦККНО) [1, ст. 13], які можуть створюватись як юридична особа та як структурний підрозділ юридичної особи [10, п. 7];

— інститути, академії, які можуть бути як типом ЗВО [11, п. 2 ч. 1 ст. 28], так і типом наукового підрозділу [1, п. 19 ст. 1];

-- ГНО як на третьому для фізичних осіб, так і другому для юридичних.

Також на третій рівень можна долучити реєстри колегіальних органів. На рисунку 2 представлена узагальнена інформація щодо органів та рад, які функціонують при відповідних юридичних особах. Зокрема, представлені:

— постійно діючий консультативно-дорадчий орган Національна рада України з питань розвитку науки і технологій для «забезпечення ефективної взаємодії представників наукової громадськості, органів виконавчої влади та реального сектору економіки у формуванні та реалізації єдиної державної політики у сфері наукової і науково-технічної діяльності» [1, ч. 1, 2 ст. 20], який у структурі має робочі колегіальні органи Науковий [1, ч. 1 ст. 21] та Адміністративний комітети [1, ч. 12 ст. 21];

— дорадчий при Кабінеті Міністрів України (КМУ) Ідентифікаційний комітет з питань науки [1, ч. 1 ст. 22], який «формується з вітчизняних та іноземних вчених, які мають вагомі наукові здобутки, бездоганну наукову репутацію та довіру в науковому середовищі» [1, абзац 1 ч. 3 ст. 22];

— колегіальний виборний дорадчий орган Рада молодих вчених «для забезпечення захисту прав та інтересів молодих вчених» [1, ч. 1 ст. 24];

-- Міжвідомча рада з координації фундаментальних і прикладних досліджень в Україні та постійно діючий колегіальний Рада президентів академій наук України, які діють при НАН України [1; п. 1, 2 ч. 2 ст. 17];

— наглядові ради для забезпечення координації та контролю за діяльністю НФДУ (функції покладаються на Науковий комітет Національної ради України з питань розвитку науки і технологій) [1, ч. 3 ст. 52], при державних НУ [1, ч. 8 ст. 7], ключовій лабораторії [1, ч. 4 ст. 15];

— колегіальний орган -- вчена (наукова, науково-технічна, технічна) рада НУ [1, ч.1 ст. 10], наукова рада для науково-експертного та науково- методичного забезпечення діяльності НФДУ [1, ч. 4 ст. 52], спеціалізовані вчені ради із захисту дисертацій за спеціальностями відповідно до основних напрямів діяльності НУ [1, ч. 9 ст. 7].

Рис. 2 Колегіальні органи, ради

На четвертий рівень винесені регіональні наукові центри [1, ч. 1 ст. 25], які створюються НАН України спільно з ЦОВВ, що забезпечує формування і реалізацію державної політики у сфері за погодженням з відповідними місцевими органами виконавчої влади (ОВВ), та галузеві, які створюються національними галузевими академіями наук спільно з ЦОВВ та за участю чи погодженням з відповідними місцевими ОВВ [1, абзац 1, 2 ч. 2 ст. 25]. Додатково визначені Мала академія наук України [1, абзац 1 ч. 3 ст. 26], Національний центр, який координує діяльність її системи спеціалізованих позашкільних навчальних закладів [1, абзац 2 ч. 3 ст. 26], наукові ліцеї, ліцеї- інтернати, інші подібні установи позашкільної освіти [1, ч. 1 ст. 26].

На поверхні аналізу результатів знаходяться два фундаментальних поняття: науковий та науково-технічний (прикладний) результати[1, п. 22, 27 ст. 1]. Похідною визначається наукова (науково-технічна) продукція як «результат, призначений для реалізації» [1, п. 14 ст. 1]. Серед форм першого: звіт, наукова стаття, доповідь, повідомлення про НДР, монографічне дослідження, відкриття, проєкт нормативно-правового акта (НПА), нормативного або науково-методичних документів, тощо [1, п. 22 ст. 1], другого -- ескізний проєкт, експериментальний (дослідний) зразок або його діюча модель, конструкторська або технологічна документація на науково-технічну продукцію, проєкт НПА, тощо [1, п. 27 ст. 1]. Загалом складно окремо виділити та проаналізувати об'єкти на базі ЗУ «Про наукову, науково-технічну діяльність» [1]. Доповнити перелік можна: проєктами, зокрема науковими (науково-технічними), хоча вони визначені як комплекс заходів при проведенні досліджень, розробок для досягнення результату [1, п. 21 ст. 1]; грантами як фінансових чи інших ресурсів, які надаються державою, юридичними, фізичними особами, у тому числі іноземними, та (або) міжнародними організаціями [1, п. 5 ст. 1]; науковими виданнями [1, п. 18 ст. 1]; дослідницькою інфраструктурою (ДІ), як «сукупністю засобів, ресурсів та пов'язаних з ними послуг, які використовуються науковим співтовариством для проведення досліджень» [1, п. 9 ст. 1]; фондами в об'єктному розумінні (наприклад, інформаційними, архівними), колекціями. Також пропонується в якості інфраструктурних об'єктів використати суб'єкти, наприклад, ЦККНО, який утворюється «з метою надання доступу до унікального обладнання для проведення наукових досліджень і науково-технічних (експериментальних) розробок вітчизняними та іноземними вченими» [1, ч. 1 ст. 13]; Державну ДІ, яка визначається як об'єднання юридичних осіб [1, п. 6 ст. 1].

Процеси діяльності, в загальному, подаються в термінах та за аналізом визначень представляють ланцюг (див. рисунок 3). Зокрема визначені наукова [1, п. 12 ст. 1], науково-технічна діяльність [1, п. 26 ст. 1], науково-технічні (експериментальні) розробки [1, п. 28 ст. 1]. Варто звернути увагу, що науково- технічні (експериментальні) розробки за визначенням науково-технічна діяльність та одночасно вказуються в переліку основних видів такої діяльності. Причому результатом розробок є «нові або істотно вдосконалені матеріали, продукти, процеси, пристрої, технології, системи, об'єкти права інтелектуальної власності, нові або істотно вдосконалені послуги» [1, п. 28 ст. 1], прикладних -- «нові знання, призначені для створення нових або вдосконалення існуючих матеріалів, продуктів, пристроїв, методів, систем, технологій, конкретні пропозиції щодо виконання актуальних науково- технічних та суспільних завдань», тобто такі «теоретичні та експериментальні наукові дослідження, спрямовані на одержання і використання нових знань для практичних цілей» [1, п. 30 ст. 1]. Поряд з ними визначаються фундаментальні наукові дослідження, які «спрямовані на одержання нових знань про закономірності організації та розвитку природи, суспільства, людини, їх взаємозв'язків», як результат виникають «гіпотези, теорії, нові методи пізнання, відкриття законів природи, невідомих раніше явищ і властивостей матерії, виявлення закономірностей розвитку суспільства тощо, які не орієнтовані на безпосереднє практичне використання у сфері економіки» [1, п. 33 ст. 1]. Також описані науково-організаційна та науково- педагогічна діяльність [1, п. 23, 24 ст. 1].

Рис.3 Ланцюг видів діяльності

Серед практичних прикладів процесів діяльності можна виділити:

— атестація (НУ [1, ст. 11], ЗВО в частині провадження ними наукової (науково-технічної) діяльності [1, ч. 3, 4 ст. 19], при формуванні переліку наукових установ, яким надається підтримка держави [1, абзац 1 ч. 1 ст. 12]);

— надання статусу (національного наукового центру [1, ст. 14], державної ключової лабораторії [1, ст. 15], наукових об'єктів, що становлять національне надбання [1, ст. 16]);

— конкурсний відбір (наукових і науково-технічних робіт [1, ст. 58], грантова підтримка наукової і науково-технічної діяльності за рахунок коштів державного бюджету [1, ст. 59]);

-- включення в переліки (формування переліку наукових фахових видань України [1, п. 20 ст. 42]).

В таблиці 1 запропонована узагальнена інформація щодо наявних реєстрів та реєстрацій в ЗУ «Про наукову, науково-технічну діяльність» [1].

Література

державна реєстрація науково-технічний

1. Закон України «Про наукову і науково-технічну діяльність» [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/go/848-19

2. Christensen G., & Miguel, E. (2018). Transparency, Reproducibility, and the Credibility of Economics Research. Journal of Economic Literature, (Vol. 56(3)), (pp. 920-980).

3. Figlio D., Karbownik K., & Salvanes, K.G. (2016). Chapter 2 - Education Research and Administrative Data, Editor(s): Eric A. Hanushek, Stephen Machin, Ludger Woessmann. Handbook of the Economics of Education, (Vol. 5), (pp. 75-138). https://doi.org/10.1016/B978-0- 444-63459-7.00002-6

4. Tahamont, S., Jelveh, Z., McNeill, M., Yan, S., Chalfin, A., & Hansen, B. (2023). No Ground Truth? No Problem: Improving Administrative Data Linking Using Active Learning and a Little Bit of Guile. https://doi.org/10.3386/w31100

5. Abrams, E., Libgober, J., & List, J. (2020). Research Registries: Facts, Myths, and Possible Improvements. https://doi.org/10.3386/w27250

6. Gross, D., & Sampat, B. (2024). The Government Patent Register: A New Resource for Measuring U.S. Government-Funded Patenting. https://doi.org/10.3386/w32136

7. Дьогтєва І. О. Формування реєстрів у сферах науки, інновацій та трансферу технологій: міжнародний аспект. Розвиток міжнародних економічних відносин в умовах глобальних викликів: матеріали доповідей Міжнародної науково-практичної конференції (м. Ужгород, 3-4 травня 2024 року) / За заг. ред.: М. М. Палінчак, В. П. Приходько, В. В. Химинець та ін. - Львів-Торунь : Liha-Pres, 2024. - C. 125-128. DOI: https://doi.org/ 10.36059/978-966-397-391-3-35

8. Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/ go/755-15

9. Постанова Кабінету Міністрів України «Про створення Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України» [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/go/118-96-%D0%BF

10. Постанова Кабінету Міністрів України «Деякі питання центрів колективного користування науковим обладнанням» [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/go/703-2022-%D0%BF

11. Закон України «Про вищу освіту» [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/go/1556-18

12. Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про Державний реєстр наукових установ, яким надається підтримка держави» [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/go/380-2001-%D0%BF

13. Постанова Кабінету Міністрів України «Питання державних ключових лабораторій» [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/go/607-2019-%D0%BF

14. Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про порядок визначення наукових об'єктів, що становлять національне надбання, та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України» [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/go/723-2016-%D0%BF

15. Наказ Міністерства освіти і науки України «Про затвердження Порядку державної реєстрації та обліку науково-дослідних, дослідно-конструкторських робіт і дисертацій» [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/go/z0640-22

16. Наказ Міністерства освіти і науки України «Про затвердження Порядку реєстрації міжнародних науково-технічних програм і проектів, що виконуються в рамках міжнародного науково-технічного співробітництва українськими вченими, а також грантів, що надаються в рамках такого співробітництва» [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/go/z1564-17

References

1. Zakon Ukrainy «Pro naukovu i naukovo-tekhnichnu diialnist» [Law of Ukraine «On scientific and scientific and technical activity»]. (n.d.). zakon.rada.gov.ua. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/go/848-19 [in Ukrainian].

2. Christensen G., & Miguel, E. (2018). Transparency, Reproducibility, and the Credibility of Economics Research. Journal of Economic Literature, (Vol. 56(3)), (pp. 920-980).

3. Figlio D., Karbownik K., & Salvanes, K.G. (2016). Chapter 2 - Education Research and Administrative Data, Editor(s): Eric A. Hanushek, Stephen Machin, Ludger Woessmann. Handbook of the Economics of Education, (Vol. 5), (pp. 75-138). https://doi.org/10.1016/B978-0- 444-63459-7.00002-6

4. Tahamont, S., Jelveh, Z., McNeill, M., Yan, S., Chalfin, A., & Hansen, B. (2023). No Ground Truth? No Problem: Improving Administrative Data Linking Using Active Learning and a Little Bit of Guile. https://doi.org/10.3386/w31100

5. Abrams, E., Libgober, J., & List, J. (2020). Research Registries: Facts, Myths, and Possible Improvements. https://doi.org/10.3386/w27250

6. Gross, D., & Sampat, B. (2024). The Government Patent Register: A New Resource for Measuring U.S. Government-Funded Patenting. https://doi.org/10.3386/w32136

7. Dohtieva, I. O. (2024). Formuvannia reiestriv u sferakh nauky, innovatsii ta transferu tekhnolohii: mizhnarodnyi aspekt [Formation of registers in the fields of science, innovation and technology transfer: international aspect]. Rozvytok mizhnarodnykh ekonomichnykh vidnosyn v umovakh hlobalnykh vyklykiv: materialy dopovidei Mizhnarodnoi naukovo-praktychnoi konferentsii -- Development of international economic relations in conditions of global challenges: materials of reports of the International Scientific and Practical Conference (pp. 125128). Lviv-Torun : Liha-Pres https://doi.org/10.36059/978-966-397-391-3-35 [in Ukrainian].

8. Zakon Ukrainy «Pro derzhavnu reiestratsiiu yurydychnykh osib, fizychnykh osib - pidpryiemtsiv ta hromadskykh formuvan» [Law of Ukraine «On State Registration of Legal Entities, Individual Entrepreneurs, and Public Organizations»]. (n.d.). zakon.rada.gov.ua. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/go/755-15 [in Ukrainian].

9. Postanova Kabinetu Ministriv Ukrainy «Pro stvorennia Yedynoho derzhavnoho reiestru pidpryiemstv ta orhanizatsii Ukrainy» [Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine «On the establishment of the Unified State Register of Enterprises and Organizations of Ukraine»]. (n.d.). zakon.rada.gov.ua. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/go/118-96-%D0%BF [in Ukrainian].

10. Postanova Kabinetu Ministriv Ukrainy «Deiaki pytannia tsentriv kolektyvnoho korystuvannia naukovym obladnanniam» [Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine «Some issues of centers for collective use of scientific equipment»]. (n.d.). zakon.rada.gov.ua. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/go/703-2022-%D0%BF [in Ukrainian].

11. Zakon Ukrainy «Pro vyshchu osvitu» [Law of Ukraine «On Higher Education»]. (n.d.). zakon.rada.gov.ua. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/go/1556-18 [in Ukrainian].

12. Postanova Kabinetu Ministriv Ukrainy «Pro zatverdzhennia Polozhennia pro Derzhavnyi reiestr naukovykh ustanov, yakym nadaietsia pidtrymka derzhavy» [Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine «On the approval of the Regulation on the State Register of Scientific Institutions, which are provided with state support»]. (n.d.). zakon.rada.gov.ua. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/go/380-2001-%D0%BF [in Ukrainian].

13. Postanova Kabinetu Ministriv Ukrainy «Pytannia derzhavnykh kliuchovykh laboratorii» [Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine «Issues of state key laboratories»]. (n.d.). zakon.rada.gov.ua. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/go/607-2019-%D0%BF [in Ukrainian].

14. Postanova Kabinetu Ministriv Ukrainy «Pro zatverdzhennia Polozhennia pro poriadok vyznachennia naukovykh obiektiv, shcho stanovliat natsionalne nadbannia, ta vyznannia takymy, shcho vtratyly chynnist, deiakykh postanov Kabinetu Ministriv Ukrainy» [Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine «On the approval of the Regulation on the procedure for determining scientific objects that constitute national property and recognizing as invalid certain resolutions of the Cabinet of Ministers of Ukraine»]. (n.d.). zakon.rada.gov.ua. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/go/723-2016-%D0%BF [in Ukrainian].

15. Nakaz Ministerstva osvity i nauky Ukrainy «Pro zatverdzhennia Poriadku derzhavnoi reiestratsii ta obliku naukovo-doslidnykh, doslidno-konstruktorskykh robit i dysertatsii» [Order of the Ministry of Education and Science of Ukraine «On the approval of the Procedure for state registration and accounting of research, research and design works and dissertations»]. (n.d.). zakon.rada.gov.ua. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/go/z0640-22 [in Ukrainian].

16. Nakaz Ministerstva osvity i nauky Ukrainy «Pro zatverdzhennia Poriadku reiestratsii mizhnarodnykh naukovo-tekhnichnykh prohram i proektiv, shcho vykonuiutsia v ramkakh mizhnarodnoho naukovo-tekhnichnoho spivrobitnytstva ukrainskymy vchenymy, a takozh hrantiv, shcho nadaiutsia v ramkakh takoho spivrobitnytstva» [Order of the Ministry of Education and Science of Ukraine «On the approval of the Procedure for registration of international scientific and technical programs and projects carried out within the framework of international scientific and technical cooperation by Ukrainian scientists, as well as grants provided within the framework of such cooperation»]. (n.d.). zakon.rada.gov.ua. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/ go/z1564-17 [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru