Соціальні мережі як засіб збереження та розвитку мовних ресурсів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Соціальні мережі як засіб збереження та розвитку мовних ресурсів

Плеханова Тетяна Миколаївна кандидат філологічних наук, доцент, завідувач кафедри видавничої справи та редагування, факультет журналістики, Запорізький національний університет, м. Запоріжжя

Чернякова Аліна Вікторівна кандидат педагогічних наук, старший викладач кафедри мовної підготовки іноземних громадян, факультет іноземної філології та соціальних комунікацій, Сумський державний університет, м. Суми,

Степаненко Олена Костянтинівна кандидат філологічних наук, доцент, професор кафедри соціально-гуманітарної освіти, Комунальний заклад вищої освіти «Дніпровська академія неперервної освіти», Дніпропетровської обласної ради», м. Дніпро,



Анотація

У сучасному цифровому світі соціальні мережі є не лише платформою для спілкування й розваг, а й важливим інструментом для збереження та розвитку мовних ресурсів. Лінгвістична диверсифікація, цифрова лінгвістика, соціолінгвістичні практики та онлайн-мовні спільноти стають ключовими складовими у процесі формування й еволюції мовних систем у віртуальному просторі. Метою цієї статті є аналіз впливу соціальних мереж на мовленнєву практику та взаємодію мовних спільнот у сучасному інтернет- середовищі. Застосування методу аналізу відповідної наукової літератури дозволило виявити ключові аспекти досліджуваних проблем. Результати роботи доводять, що соціальні мережі стали неодмінною частиною суспільного життя як на особистому, так і на професійному чи навчальному рівнях. Більшість взаємодій та відносин у сучасному світі здійснюються через цифрові пристрої, які можна розглядати як екосистеми онлайн-спілкування, що відрізняються за контекстом та використовуваними пристроями. Це демонструє, як деякі наукові напрями, зокрема ті, що вивчають текст, взаємодію дискурсу в соціальних мережах, враховують сучасні цифрові практики. У роботі розглянуто питання цифрової лінгвістики в широкому розумінні: мова, що створюється за допомогою комп'ютерного обладнання в певному контексті, вважається цифровою через її взаємозв'язок з технологічною екосистемою. У деяких дослідженнях також використовується термін «електронний», який був первинним у ранніх лінгвістичних підходах, для підкреслення важливості пристроїв і практик, або для позначення офлайн-продукції, такої як певні моделі телефонів чи комп'ютерів. У дослідженні детально розглянуто історію взаємодії лінгвістики та електронної й цифрової комунікацій з акцентом на дискурсивних, інтерактивних та соціальних аспектах. Наводиться аналіз мовних та дискурсивних продуктів у медійному дискурсі. У висновках стверджується, що дематеріалізація тексту й зміна його фізичної форми відкривають перед лінгвістикою нові перспективи та висувають нові завдання. Концепції сценарного письма та редакційного потенціалу показують зусилля вчених щодо розуміння та використання цифрових текстів у сучасному світі. Гіпертекстуальність як важливий елемент взаємодії з текстом у соціальних мережах потребує подальших досліджень, оскільки існує недостатність наукових ресурсів у цій сфері.

Ключові слова: лінгвістична диверсифікація, цифрова лінгвістика, соціолінгвістичні практики, онлайн-мовні спільноти.



Plekhanova Tatyana Mykolayivna Candidate of Philology, Associate professor, head of the Department of Publishing and Editing, Faculty of Journalism, Zaporizhzhya National University, Zaporizhzhia

Chernyakova Alina Viktorivna Candidate of Pedagogical Sciences, Senior Lecturer, Department of Language Training for Foreign Citizens, Faculty of Foreign Philology and Social Communications, Sumy State University, Sumy

Stepanenko Olena Kostiantynivna Candidate of Philological Sciences, Associate Professor, Professor at the Department of Social and Humanitarian Education, Communal Institution of Higher Education «Dnipro Academy of Continuing Education» of Dnipropetrovsk Regional Council, Dnipro

SOCIAL NETWORKS AS A MEANS OF PRESERVING AND DEVELOPING LANGUAGE RESOURCES

Abstract. In the contemporary digital world, social networks emerge not only as platforms for communication and entertainment but also as crucial tools for preserving and developing linguistic resources. Linguistic diversification, digital linguistics, sociolinguistic practices, and online language communities become key components in the process of shaping and evolving linguistic systems in the virtual space. The aim of this article is to analyse the impact of social networks on language practices and interaction among language communities in the modern internet environment. The application of a method for analysing relevant scientific literature has allowed the identification of key aspects of the discussed issues. The results of the study demonstrate that social networks have become an indispensable part of societal life, both at personal and professional or educational levels. The majority of interactions and relationships in the contemporary world occur through digital devices, which can be viewed as ecosystems of online communication differing in context and associated devices. This illustrates how certain scientific disciplines, particularly those studying text and discourse interaction in social networks, incorporate modern digital practices. The paper examines the field of digital linguistics in a broad sense: language produced through computer equipment in a particular context is considered digital due to its connection with the technological ecosystem. Some studies also use the term "electronic," which pioneered early linguistic approaches, to emphasise the importance of devices and practices or to denote offline production, such as certain models of phones or computers. The study thoroughly examines the history of interaction between linguistics and electronic and digital communication, focusing on discursive, interactive, and social aspects. Furthermore, it provides an analysis of linguistic and discursive products in media discourse developed in the field of information and communication technologies and reflects the peculiarities of the internet. The conclusion suggests that the dematerialisation of text and the change in its physical dimension present new opportunities and challenges for linguistics. The concepts of scriptwriting and editorial potential demonstrate scholars' efforts in understanding and utilising digital texts in the modern world. Hypertextuality, as a crucial element in text interaction on social networks, requires further research, as there is insufficient scientific resources in this field.

Keywords: linguistic diversification, digital linguistics, sociolinguistic practices, online language communities.



Постановка проблеми

Починаючи з 1990-х років, комп'ютерні лінгвістичні дослідження акцентували на формальних характеристиках електронної парадигми в межах англомовної комп'ютерно опосередкованої комунікації [1, с. 13]. Пізніше учені почали розглядати різні дискурсивні та усні аспекти, характерні для періоду Web 1.0 [2, с. 320]. Початкові дослідження, які аналізували лінгвістичний аспект, фокусувалися на «технолінгвістичних» варіаціях того, що в лінгвістиці відоме як «Netspeak» [3, с. 8]. У Сполучених Штатах учені почали працювати над дискурсивними проблемами в комп'ютерно опосередкованих комунікаціях на початку 1990-х років [4, с. 370]. Ці дослідження, спрямовані на вивчення нових мовних явищ, які виникають на електронних пристроях, не мали на меті пояснити, як вербальні вирази взаємодіють із формами комунікації, що переструктуровані в інтернеті, особливо в епоху розмовних мереж. Насправді вони часто залишалися в межах внутрішнього лінгвістичного аналізу, фокусуючись на формах мови та дискурсу, або пропонуючи порівняння онлайн- та офлайн- форм.

У контексті розвитку мовних ресурсів соціальні мережі відіграють важливу роль. Крім оригінальних корпусів, що складаються з коротких повідомлень, чатів, електронної пошти або дискусійних форумів Web 1.0, сфери соціальної та розмовної мереж також стали об'єктом досліджень [5, с. 134]. Розгляд концепції «спілкування, опосередковане телефоном», що виникає як наслідок трансформації мобільного телефона в багатофункціональний пристрій, відповідає контексту досліджень про соціальні мережі як засіб збереження та розвитку мовних ресурсів.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Сучасна наукова спільнота вказує на потребу в пошуках нових концепцій та інноваційних стратегій для формування комунікативних навичок у суспільному контексті. У XXI столітті спостерігаються суттєві зміни в уявленнях про комунікацію, причому соціальні мережі зараз розглядаються як основні інструменти міжособистісного обміну [6, с. 13]. Сьогодні соціологічні дослідження фіксують постійне урізноманітнення цих мереж та збільшення кількості їхніх користувачів. У сучасному світі соціальні мережі, замінюючи живе безпосереднє спілкування, формують віртуальне середовище, де учасники можуть взаємодіяти, навіть не будучи особисто знайомими, що може призвести до зниження емоційності виразу та точності мовлення [7, 129]. Ця тенденція може викликати спрощення мовленнєвих обговорень і створити потенційні загрози для збереження й розвитку літературної мови. Проте соціальні мережі стали ключовим комунікативним інструментом, що відіграє важливу роль у мовленнєвій практиці. Проте вони не є самі собою засобами комунікації та інформації, а лише створюють середовище для масової комунікації й обміну інформацією [8, с. 30]. соціальна мережа інтернет мовний

Лі Цзі, Х. Пенг, Лі Цзянь, Ся Цзіян, Р. Ян, Л. Сунь та Л. Хе здійснюють дослідження дискурсів у мережі їнтернет, зокрема нових корпусів текстів та нових моделей, заснованих на аналізі таких корпусів. Обрана методологія мала на меті аналіз електронних корпусів, що містять певну кількість записів у сфері дискурсивної лінгвістики, які вже зарекомендували себе в більш традиційних медіа [9, с. 40].

Після появи соціальних мереж, блогів та цифрових платформ соціальних мереж зарубіжні дослідники дискурсу розпочали аналіз онлайн-продуктів, що розглядалися як «дикі корпуси» [10]. Науковці вважають інтернет, особливо Web 2.0, новими сферами для аналізу наявних об'єктів або категорій, використовують теоретичні та методологічні інструменти, які спочатку розвивалися на офлайн- корпусах [11, с. 2142]. Це пояснює, чому подібні підходи часто зосереджені на таких аспектах, як гендер, висловлювання та аргументація.

Наша робота спрямована на аналіз екологічного цілого, яке формується цифровими екосистемами, вимагаючи зовнішнього погляду: ознаки, характерні для дискурсів в інтернеті, зокрема в соціальних мережах, демонструють елементи, що належать до галузей техно- лінгвістики та технодискурсу. Ці елементи взаємодіють і формуються користувачами-авторами разом із функціональними можливостями системи [12, с. 91].

Аналіз цифрового дискурсу та соціальних мереж як інструменту збереження й розвитку мовних ресурсів, ґрунтуючись на екологічному лінгвістичному підході, який враховує технологічні аспекти цифрових просторів, може допомогти пояснити складність онлайн-висловлювань у контексті їх соціотехнічного середовища.

Мета статті - дослідити роль соціальних мереж як інструменту збереження й розвитку мовних ресурсів у сучасному цифровому світі, а також визначити вплив соціальних мереж на мовленнєву практику й взаємодію мовних спільнот у сучасному інтернет-середовищі.

Виклад основного матеріалу

З кінця 1990-х років серед лінгвістів починається активне вивчення нових форм письма, що виникли як наслідок використання комп'ютерних пристроїв та інтернету [13]. Цілі течії та школи пропонували теоретичні прийоми й термінологію, які залишаються актуальними й сьогодні. У цьому контексті в роботі ми розглядаємо поняття сценарної майстерності, редакційного потенціалу мови соціальних мереж, гіпертекстуальності та цифрової ідентичності.

Усе частіше лінгвісти підкреслюють зміни, зумовлені інформатикою, «по суті, пов'язані з матеріальністю та підтримкою, актом та практикою письма, партнерами письмового слова, розподілом праці, часом, простором та поширенням цифрового письмового слова» [14, с. 370]. Перехід від паперу до екрана та від ручки до клавіатури передбачає три основні зміни, зазначені на рисунку 1.

Рис. 1. Парадигма зміни дискурсу від паперу до цифрового формату

Джерело: власна розробка авторів

Отже, як бачимо, йдеться про дематеріалізацію тексту, оскільки слід букв, написаних на носії, стає нематеріальним і непомітним електронним слідом на екрані. Подвійна абстракція виникає, оскільки текст доповнюється письмовим словом, яке тепер існує лише віртуально у вигляді рядків коду. Зміна тілесного виміру письма виникає через те, що рука більше не має безпосереднього контакту з написаним словом, а стає інструментом друку на клавіатурі. Екран - це новий простір, де розвивається будь-яка практика комп'ютерного письма, який є частиною безперервної історії письмових інструментів та має специфічні особливості.

У цьому контексті поняття сценарного письма набуло значного поширення: екран уможливлює «метаморфози» письма, яким можна маніпулювати та яке можна трансформувати завдяки технологічним інструментам і соціальним мережам [15, с. 12].

Наступний феномен, який виник унаслідок технологічного прогресу в лінгвістиці - це поняття редакційного потенціалу, яке описує множинний спосіб опрацювання тексту, позначений формою вимовної поліфонії, мультимедійною гібридизацією, лабільним і трансформованим характером тексту та його безпрецедентними можливостями циркуляції (табл. 1):

Редакційний потенціал означає сукупність речей, які сприяють матеріальному продукуванню форм, що надають тексту послідовності; це «образ тексту» [16, с. 4153] Більш широко під редакційним потенціалом розуміють те, що дозволяє тексту існувати матеріально, соціально, культурно в очах читача [17, с. 424]. Проте важливо зауважити, що ранні лінгвістичні підходи до електронної/цифрової мови не враховували це поняття, оскільки були сконцентровані переважно на аналізі мовних даних, залишаючи матеріальному форматуванню другорядну роль.

Таблиця 1

Демонстрація редакційного, потенціалу мови в соціальних мережах

Поліфонія	Виражається в різноманітних голосах та поглядах, які взаємодіють між собою в цифровому середовищі.
Гібридизація	Проявляється в поєднанні різноманітних медійних форматів та способів комунікації, таких як тексти, зображення, відео та аудіо, що сприяє створенню багатошарових та різноманітних контентів.
Можливості циркуляції тексту	Надаютьможливістьмиттєвого поширення інформаціїсередширокої аудиторії, що сприяє швидкій взаємодії й обміну думками та ідеями.

Джерело: власна розробка авторів

Наступне поняття, яке можна розглядати як інструмент для збереження та розвитку мовних ресурсів у соціальних мережах, - це гіпертекстуальність. Це основне явище, яке має вплив на всі аспекти пов'язаного дискурсу. Воно привертає увагу дослідників із 1990-х років, хоча раніше вважалося, що воно не належить до галузі його застосування. Гіпертекстуальність - це механізм, що дозволяє переходити від вихідного тексту або висловлювання до цільового за допомогою гіперпосилань, активуючи їх жестом, наприклад, натисканням на посилання [18, с. 190].

Необхідно зазначити, що наукових досліджень щодо гіпертексту все ще недостатньо. У той час як риторичні аналізи паперового тексту широко представлені в бібліотеках, дослідження семіотики й риторики цифрового тексту та його особливостей на екрані практично відсутні.

Те ж саме можна сказати про лінгвістичний аналіз гіпертексту, хоча дослідження літературознавців або фахівців цієї галузі завжди мали лінгвістичний підтекст. Незалежно від того, йде мова про літературні твори чи про комп'ютерну літературу, дослідження цифрового тексту, гіпертексту як такого чи парадигми сценарного письма, усі дослідники порушували питання, що ставили під сумнів мову, обробку тексту та дискурсу, а також конструювання сенсу агентами.

Наукові праці щодо цифрової ідентичності базуються на дослідженнях, здійснених у межах дискурс-аналізу, які розглядають вимовні аспекти дискурсів або поведінку учасників у соціальних мережах у контексті взаємодій. Три складові виміри цифрової ідентичності, зокрема заявлена ідентичність (спосіб представлення себе), активна ідентичність (дії, які ми виконуємо) та обчислена ідентичність (присутність на комп'ютерному рівні), мають свої варіації в різних аспектах цифрового вираження, незалежно від того, чи це різні платформи Web 2.0, синхронні однорангові платформи для відеоконференцій або асинхронні форуми [19].

Заявлена ідентичність тісно пов'язана з уявним простором і відображається в дослідженнях, присвячених «простору екрана» [20, с. 550]. У межах цифрової ідентичності виокремлюють три середовища, що пов'язані з екраном: фізичний простір (наприклад, офіс та особисте середовище), уявний простір (зовнішній простір, який перебуває за межами інших осіб на відстані) і простір екрана (поверхневий простір, який ми можемо спостерігати на екрані) [7]. Ці три середовища роблять екран «прикордонним місцем між двома світами», артикулюючи різноманітні простори як усередині екрана, так і поза ним [13]. Ця концепція досліджує, як цифрові технології впливають на наше сприйняття світу, розглядаючи цифрову революцію як феноменологічну подію та складову частину онтології, зокрема онтофанії.

Таким чином, щодо збереження та розвитку мовних ресурсів техніка - це структура сприйняття. Сьогодні бути цифровим аборигеном означає набути здатності бачити світ за допомогою цифрових технологій. Відповідно, віддалена присутність на екрані налаштовується зовнішнім виглядом і позою, а також має специфічний характер порівняно з тими, кого ми знаємо особисто.

На підставі викладеного вище, необхідно сформулювати деякі лінгвістичні аспекти, що виникають у контексті використання соціальних мереж та цифрових пристроїв у людських комунікаціях і взаємодіях, а також проаналізувати їхні наслідки для теоретичних та методологічних підходів у соціолінгвістиці та інших лінгвістичних дисциплінах.

У сфері інтернету мовні дані не представлені чисто лінгвістичними матеріалами. Вони складаються з суміші, яка містить і нелінгвістичний матеріал технічного характеру. Ця гібридна природа виявляється через різноманітні форми, такі як хештеги, позначені символом «#», або імена користувачів у мережі Twitter, означені символом «@», або будь-які інші елементи, на які можна натиснути, використовуючи гіперпосилання. Крім того, ці гібридні елементи можуть виділятися окремим кольором або підкресленням, що є явищем безпрецедентним для офлайн-комунікації.

У широкому розумінні всі лінгвістичні та дискурсивні компоненти, що генеруються в інтернеті, мають цю складну природу, яка випливає з самої природи його виробничої екосистеми: сітчастість інтернету, яку створили алгоритми, передбачає, що всі онлайн- висловлювання є взаємопов'язаними. Відповідно, основною характеристикою цифрових дискурсів стає реляційність.

Концепція збереження композитного мовного матеріалу представляє підхід, представники якого відмовляються від дихотомії у вербальній продукції, розглядаючи взаємозв'язки між лінгвістичним та екстралінгвістичним як щось таке, що перетинається. Цей підхід враховує взаємодію між людським та нелюдським, яка виходить за межі простого використання об'єктів для створення по-справжньому гібридних реальностей. У контексті цифрових дискурсивних просторів гібридність переважно полягає в об'єднанні дискурсивного й технічного: рідні цифрові дискурси існують як технодискурси.

Цей тип опису також застосовується до взаємодій у соціальних мережах:концепція дискурсивного виставкового простору для

соціальних мереж посилається на техносеміолінгвістичну природу їхніх онлайн-медіа, включаючи як їх дизайн на екрані, так і їх функціональні можливості. Це мультимодальні простори [8].

У контексті дискурсу соціальних мереж мультимодальність реалізується буквально. Графічні, символічні та візуальні елементи, будь вони статичними чи анімованими, існують поряд із синхронними та асинхронними засобами комунікації. Ці дискурсивні простори визначають те, що можна спостерігати та створювати під час взаємодії. Наприклад, на Facebook у 2017 році модуляція, пов'язана з функцією «коментарів», співіснує зі взаємодією через використання смайликів, які нещодавно були розширені, але залишаються обмеженими до шести опцій, і правила мережевої поведінки, що діють на платформі, контролюють коментарі, які вважаються агресивними або неактуальними [16, с. 4160]. Таким чином, соціальні медіа є простором дискурсивної експозиції, яка конфігурує створення дискурсу відповідно до їхніх можливостей.

Отже, у зусиллях оцінити можливості збереження мовних ресурсів та висвітлити дискурси, що характерні для інтернету, важливо прийняти погляд, що виходить за межі розуміння мови як окремого від технічних структур явища, і розглянути ідею, згідно з якою мова й технологічна інфраструктура є взаємозалежними.

Мовна продукція в інтернеті, включаючи соціальні мережі, характеризується гіпертекстовою структурою, що призводить до роздрібненості, постійного оновлення та безлічі висловлювань. Ці особливості ускладнюють лінгвістичний аналіз та пов'язані з проблемою делінеаризації [20, с. 561].

У текстах із гіперпосиланнями, як у продукуванні, так і в сприйнятті, письмовий та читацький процеси переплітаються. Наприклад, у блозі чи онлайн-газеті читач може писати текст так, як він його читає, натискаючи на надані посилання. Це феномен письмового читання. Щодо явища делінеаризації та письма під час комунікації в соціальних мережах, то одночасне відображення кількох екранів на одній сторінці робить розмову, яку класичний розмовний аналіз транскрибує лінійно, більш складною.

Делінеаризація також присутня у відеоіграх, де досліджується взаємодія між гравцями у «гібридних просторах». Спільна наявність аватарів і гравців створює «гібриди» і непевності в ідентифікації отримувача висловлювань. Це може призвести до так званих «дубльованих висловлювань», які адресовані як аватару супротивника, так і самому супротивнику [3].

Так звані «цифрові висловлювання» подвійно незліченні: з одного боку, на відміну від офлайн-висловлювань (книг, газет, усних обмінів), вони не закриті, завжди трансформуються, зокрема шляхом делінеаризації або аугментації; з іншого боку, оскільки інтернет є реляційним всесвітом, а соціальна мережа допускає функцію обміну, будь-яке висловлювання, швидше за все, буде знову використано в контекстах, відмінних від початкових, і знову делінеаризовано або доповнено.

Усі ці риси становлять справжній виклик для мовознавців. Попередні характеристики стосуються питань, пов'язаних зі збором даних, розробкою спостережуваних об'єктів і побудовою корпусів.

Складність цих питань поглиблюється ще однією характеристикою, яка поки що не отримала достатньої уваги: внутрішня суб'єктивність даних Web 2.0 та взаємодій на екрані. Фактично, те, що користувач інтернету бачить, чує і читає на своєму екрані, обмежується налаштуваннями його браузера, доступом до власних облікових записів і авторизацією, яку він налаштовує, а також впливом алгоритмів, що фільтрують інформацію залежно від його попередніх дій. Це означає, що з цими нативними цифровими корпусами необхідно працювати по- іншому, ніж це зазвичай робилося з доцифровими корпусами, такими як тексти в пресі або усні виступи. Вони відрізняються від цифрових даних, які є нестабільними, змішаними та неповними, маючи стабілізовані, закриті та об'єктивні форми (статті в пресі однакові для всіх). Відмова від цієї нестабільності означає втрату технологічної природи даних і збереження лише їхнього зображення. Це також означає відмову від інтерактивності, яку забезпечують ці дослідницькі об'єкти, ізолюючи їх від мовців, письменників, користувачів та їхньої цифрової екосистеми.

Отже, враховуючи концепцію «ідіоцифрового корпусу» (що описується виключно через суб'єктивність користувача Інтернету), лінгвісти пропонують методологію, яка спрямована на врахування цих унікальних особливостей. У цьому контексті термін «корпусне місце», що означає «обмежений цифровий простір», характеризується трьома аспектами, що відрізняються від традиційного розуміння корпусу: нестабільністю, різноманітністю та неповнотою [4, с. 370]. Це дає змогу створити структурну модель корпусів Web 2.0, яка охоплює їхні шість основних характеристик:мультимодальність, відкритість,

масштабованість, інтерактивність, взаємозв'язок та ідіосинкратичність.

Проте, на нашу думку, технічні пристрої, далекі від того, щоб бути лише засобом для продукування дискурсів, насправді є реальним середовищем для нативних онлайн-висловлювань як письмових, так і усних. Вони складаються з технології та мови, які можна дослідити, зокрема з погляду доступності. Це означає, що цифрові пристрої для письмової та усної комунікації, а також конкретні соціолінгвістичні й соціореляційні форми інтернету спільно формуються, що впливає на конфігурацію цифрових соціодискурсивних практик. Ці практики містять використання мови жестів, комунікативних та реляційних режимів, що мають вбудовані технологічні параметри. Наприклад, у соціальних мережах учасники спілкування можуть попередньо готуватися, визначаючи, який образ вони хочуть створити, або застосовуючи різні стратегії, щоб уникнути зображення (наприклад, стверджуючи, що вони не мають вебкамери або їхня відеофункція не працює). Вони також коригують свої постави (наприклад, позиціо- нуючись по центру екрана) та взаємодіють зі співрозмовником шляхом покращення своєї вербально-невербальної поведінки та управління напрямом свого погляду, тобто адаптуються до свого «Я-образу» за допомогою регулювань. Крім того, учасники спілкування також модифікують свою звичайну поведінку, щоб не заважати онлайн- спілкуванню або не викликати сумніву в співрозмовника, наприклад, намагаючись створити ілюзію контакту з очима під час розмови.

Одним із ключових аспектів використання соціальних мереж для збереження й розвитку мовних ресурсів є визначення та розпізнавання форматів, які становлять основу дискурсу. У сфері технологій виникають значні проблеми з ідентифікацією, які часто не враховуються очікуваним цифровим прагматизмом. Цифрові висловлювання, що створюються в контексті Web 2.0, значно залежать від відповідних систем управління контентом і представлених шаблонів. Редакційні формати, які виникають через ці обмеження, часто сплутуються з їх вимовним варіантом: у Twitter, наприклад, твіт часто розглядається як текстове повідомлення довжиною в 140 символів, тоді як у Facebook публікація визначається як розміщення тексту у вікні «Створити публікацію», а на Youtube відео зведене до його кінематографічної сутності. Проте в цих випадках необхідно розрізняти формат та форму, а також враховувати технодискурсивну продукцію в контексті її власного середовища. Визначення твіту як послідовності зі 140 символів та використання цього які бази для дослідження створює значні методологічні проблеми: подібно до речень твіт не може бути адекватно виражений у формальному кількісному форматі, але розвивається поза межами 140 символів завдяки різним процесам [19].

Як слова, так і цифрові вирази є лінгвістичними абстракціями, зокрема цифровими, взаємозв'язок яких у вебекосистемі передбачає, що вони функціонують як посилання на неї. Це нове явище, яке необхідно безперечно включити в теоретико-методологічний арсенал мовознавців у цифровому середовищі для збереження та розвитку мовних ресурсів.

Висновки. Отже, дематеріалізація тексту, зміна його тілесного виміру та поява нового простору - екрана, визначають сучасний контекст письма та потенціал до збереження мовних ресурсів. Поняття сценарного письма відображає можливості технологічних та соціальних змін, що дозволяють маніпулювати текстом та трансформувати його. Додатково, поняття редакційного потенціалу відображає нові способи опрацювання тексту, його мультимедійну гібридизацію та лабільний характер у цифровому середовищі. Ці явища відкривають безпрецедентні можливості для циркуляції та інтерпретації текстів у сучасному лінгвістичному дискурсі. Загалом, розглянуті аспекти гіпертекстуаль- ності вказують на її важливість у контексті збереження й розвитку мовних ресурсів у соціальних мережах. Це ключове явище не лише сприяє вдосконаленню взаємодії з текстом, але й відкриває нові можливості для дослідження в мовознавстві та літературознавстві. Незважаючи на це, важливо зазначити, що наукових досліджень у цій галузі все ще недостатньо, особливо в контексті цифрового тексту та його особливостей на екрані. Дослідження семіотики й риторики гіпертексту майже відсутні. До того ж лінгвістичний аналіз гіпертексту ще не отримав належного визнання, хоча це є перспективним напрямом для подальших досліджень, особливо у зв'язку з розвитком інтернет- комунікації та цифрових медіа.

Отже, концепція збереження композитного мовного матеріалу виступає як обґрунтований підхід, що акцентує на важливості вивчення взаємодії між лінгвістичним та екстралінгвістичним у контексті сучасного цифрового середовища. Залученість до онлайн-висловлювань та цифрового дискурсу в соціальних мережах, їхня розмаїтість, мультимодальність, обсяг та їхня практична універсальність становлять виклики, які, на нашу думку, мовні науки повинні розглядати, враховуючи такі аспекти, як людський та технологічний, лінгвістичний та нелінгвістичний.

Таким чином, вважаємо перспективним подальше вивчення інших епістемологій, нових методів аналізу, які можна розробити, спираючись на гуманітарні та соціальні науки, щоб краще врахувати техносе- міодискурсивну складність цифрових дискурсів.

Література:

1. Нестеров В., Костенко В., Курасова Н. Технологічні інновації у перекладі: вплив комп'ютерних програм та штучного інтелекту. Вісник науки та освіти. 2024. Вип. 2. № 20. URL: https://doi.org/10.52058/2786-6165-2024-2(20)-261-273 (дата звернення: 10.05.2024).

2. Xuetong Y. Bipolar rivalry in the early digital age. The Chinese Journal of International Politics. 2020. Vol. 13. № 3. P. 313-341. URL: https://doi.org/10.1093/cjip/ poaa007 (дата звернення: 10.05.2024).

3. Mosteanu N. R. Using internet and EduTech become a primary need rather than a luxury-the reality: a new skilled educational system-digital university campus. International Journal of Engineering Science Technologies. 2020. Vol. 4. № 6. P. 1-9. URL: https://doi.org/10.29121/IJOEST.v4.i6.2020.129 (дата звернення: 10.05.2024).

4. Floridi L. The fight for digital sovereignty: What it is and why it matters, especially for the EU. Philosophy & Technology. 2020. Vol. 33. № 3. P. 369-378. URL: https://link.springer.com/article/10.1007/s13347-020-00423-6 (дата звернення: 10.05.2024).

5. Aydinbek C. Contributions of cognitive theory to the problem of automatization of grammatical structures in teaching foreign language. Educational Research and Reviews. 2022. Vol. 17. № 4. P. 131-137. https://doi.org/10.5897/ERR2022.4230 (дата звернення: 10.05.2024).

6. Beibei S. Psychological Impact of Languages on the Human Mind: Research on the Contribution of Psycholinguistics Approach to Teaching and Learning English. Journal of Psycholinguistic Research. 2022. P. 1-19. URL: https://link.springer.com/ article/10.1007/s10936-023-09977-w (дата звернення: 10.05.2024).

7. Bobur T. Activization of students'cognitive activity in foreign language classes. American Journal of Language, Literacy and Learning in STEM Education. 2022. Vol. 2993-2769. № 1 (5). P. 126-131. URL: https://grnjournal.us/index.php/STEM/ article/view/442 (дата звернення: 10.05.2024).

8. Durmishi L., Durmishi A. A philosophical assessment of social networks impact on adolescents' development in conditions of unlimited access to information. Futurity Philosophy. 2022. Vol 1. № 2. P. 27-41. URL: https://doi.org/10.57125/FP. 2022.06.30.03 (дата звернення: 10.05.2024).

9. Li Q., Peng H., Li J., Xia C., Yang R., Sun L., He L. A survey on text classification: From traditional to deep learning. ACM Transactions on Intelligent Systems and Technology (TIST). 2022. Vol. 13. № 2. P. 1-41. URL: https://doi.org/10.1145/3495162 (дата звернення: 10.05.2024).

10. Morgan-Short K., Ullman M. T. Psycholinguistic considerations. The Routledge Handbook of Second Language Acquisition and Psycholinguistics. 2022. URL: https://doi.org/10.4324/9781003018872 (дата звернення: 10.05.2024).

11. Morley J., Floridi L., Kinsey L., Elhalal A. From what to how: an initial review of publicly available AI ethics tools, methods and research to translate principles into practices. Science and engineering ethics. 2020. Vol. 26. № 4. P. 2141-2168. URL: https://doi.org/10.1126/science.132.3429.741 (дата звернення: 10.05.2024).

12. Politi V. Taxonomies, Networks, and Lexicons: A Study of Kuhn's Post- 'Linguistic Turn'Philosophy. International Studies in the Philosophy of Science. 2020. Vol. 33. № 2. P. 87-103. URL: https://doi.org/10.1080/02698595.2020.1865784 (дата звернення: 10.05.2024).

13. Romele A. Digital hermeneutics: philosophical investigations in new media and technologies. Routledge,2019. URL: https://doi.org/10.4324/9780429331893 (дата звернення: 10.05.2024).

14. Shytyk L., Akimova, A. Ways of transferring the internal speech of characters: Psycholinguistic projection. Psycholinguistics. 2020. Vol. 27. № 2. P. 361-384. URL: https://doi.org/10.31470/2309-1797-2020-27-2-361-384 (дата звернення: 10.05.2024).

15. Alshammari A., Aldribi A. Apply machine learning techniques to detect malicious network traffic in cloud computing. Journal of Big Data. 2021. Vol. 8. № 1. P. 1-24. URL: https://doi.org/10.1186/s40537-021-00475-1 (дата звернення: 10.05.2024).

16. Darwish A., Hassanien A. E., Elhoseny M., Sangaiah A. K., Muhammad K. The impact of the hybrid platform of internet of things and cloud computing on healthcare systems: opportunities, challenges, and open problems. Journal of Ambient Intelligence and Humanized Computing. 2019. Vol. 10. № 10. P. 4151-4166. URL: https://link. springer.com/article/10.1007/s12652-017-0659-1 (дата звернення: 10.05.2024).

17. Rashid A., Chaturvedi A. Cloud computing characteristics and services: a brief review. International Journal of Computer Sciences and Engineering. 2019. Vol. 7. № 2. P. 421-426. URL: https://doi.org/10.26438/ijcse/v7i2.421426 (дата звернення: 10.05.2024).

18. Jancsary D., Hollerer M. A., Meyer R. E. Critical analysis of visual and multimodal texts. Methods of Critical Discourse Studies. 2016. Vol. 3. P. 180-204. URL: http://epub. wu.ac.at/6126/1/Dennis_etal_2016_SAGE-critical-analysis.pdf (дата звернення: 10.05.2024).

19. Liu J. Visual images interpretive strategies in multimodal texts. Journal of Language Teaching and Research. 2013. Vol. 4. № 6. URL: https://doi.org/10.4304/jltr. 4.6.1259-1263 (дата звернення: 10.05.2024).

20. Hart C., Marmol Queralto J. What can cognitive linguistics tell us about language-image relations? A multidimensional approach to intersemiotic convergence in multimodal texts. Cognitive Linguistics. 2021. Vol. 32. № 4. P. 529-562. URL: https://doi.org/10.1515/cog-2021-0039 (дата звернення: 10.05.2024).

References:

1. Nesterov, V., Kostenko, V., & Kurasova, N. (2024). Tekhnolohichni innovatsii u perekladi: vplyv komp'yuternykh prohram ta shtuchnoho intelektu [Technological innovations in translation: the impact of computer programs and artificial intelligence]. Visnyk nauky ta osvity - Bulletin of Science and Education. 2(20). https://doi.org/ 10.52058/2786-6165-2024-2(20)-261 -273 [In Ukrainian].

2. Xuetong, Y. (2020). Bipolar rivalry in the early digital age. The Chinese Journal of International Politics, 13(3), 313-341. https://doi.org/10.1093/cjip/poaa007.

3. Mosteanu, N. R. (2020). Using internet and EduTech become a primary need

rather than a luxury-the reality: a new skilled educational system-digital university campus. International Journal of Engineering Science Technologies, 4(6),1-9.

https://doi.org/10.29121/IJOEST.v4.i6.2020.129.

4. Floridi, L. (2020). The fight for digital sovereignty: What it is, and why it matters, especially for the EU. Philosophy & Technology, 33(3), 369-378. Retrieved from https://link.springer.com/article/10.1007/s13347-020-00423-6.

5. Aydinbek, C. (2022). Contributions of cognitive theory to the problem of automatization of grammatical structures in teaching foreign language. Educational Research and Reviews, 17(4), 131-137. https://doi.org/10.5897/ERR2022.4230

6. Beibei, S. (2023). Psychological Impact of Languages on the Human Mind: Research on the Contribution of Psycholinguistics Approach to Teaching and Learning English. Journal of Psycholinguistic Research, 1-19. Retrieved from https://link. springer.com/article/10.1007/s10936-023-09977-w.

7. Bobur, T. (2023). Activization of students'cognitive activity in foreign language

classes. American Journal of Language, Literacy and Learning in STEM Education (2993-2769), 1(5),126-131. Retrieved from https://grnjournal.us/index.php/STEM/

article/view/442.

8. Durmishi, L., & Durmishi, A. (2022). A philosophical assessment of social networks impact on adolescents' development in conditions of unlimited access to information. Futurity Philosophy, 1(2), 27-41. https://doi.org/10.57125/FP.2022.06.30.03.

9. Li, Q., Peng, H., Li, J., Xia, C., Yang, R., Sun, L., & He, L. (2022). A survey on text classification: From traditional to deep learning. ACM Transactions on Intelligent Systems and Technology (TIST), 13(2), 1-41. https://doi.org/10.1145/3495162.

10. Morgan-Short, K., & Ullman, M. T. (2022). Psycholinguistic considerations. The Routledge Handbook of Second Language Acquisition and Psycholinguistics. https://doi.org/10.4324/9781003018872.

11. Morley, J., Floridi, L., Kinsey, L., & Elhalal, A. (2020). From what to how: an

initial review of publicly available AI ethics tools, methods and research to translate principles into practices. Science and engineering ethics, 26(4),2141-2168.

https://doi.org/10.1126/science.132.3429.741.

12. Politi, V. (2020). Taxonomies, Networks, and Lexicons: A Study of Kuhn's Post-'Linguistic Turn'Philosophy. International Studies in the Philosophy of Science, 33(2), 87-103. https://doi.org/10.1080/02698595.2020.1865784.

13. Romele, A. (2019). Digital hermeneutics: philosophical investigations in new media and technologies. Routledge. https://doi.org/10.4324/9780429331893.

14. Shytyk, L., & Akimova, A. (2020). Ways of transferring the internal speech of characters: Psycholinguistic projection. Psycholinguistics, 27(2), 361-384. https://doi.org/ 10.31470/2309-1797-2020-27-2-3 61-384

15. Alshammari, A., & Aldribi, A. (2021). Apply machine learning techniques to detect malicious network traffic in cloud computing. Journal of Big Data, 8(1), 1-24. https://doi.org/10.1186/s40537-021-00475-1.

16. Darwish, A., Hassanien, A. E., Elhoseny, M., Sangaiah, A. K., & Muhammad, K. (2019). The impact of the hybrid platform of internet of things and cloud computing on healthcare systems: opportunities, challenges, and open problems. Journal of Ambient Intelligence and Humanized Computing, 10(10), 4151-4166. Retrieved from https://link. springer.com/article/10.1007/s12652-017-0659-1.

17. Rashid, A., & Chaturvedi, A. (2019). Cloud computing characteristics and services: a brief review. International Journal of Computer Sciences and Engineering, 7(2), 421-426. https://doi.org/10.26438/ijcse/v7i2.421426.

18. Jancsary, D., Hollerer, M. A., & Meyer, R. E. (2016). Critical analysis of visual and multimodal texts. Methods of Critical Discourse Studies, 3, 180-204. Retrieved from http://epub.wu.ac.at/6126/1/Dennis_etal_2016_SAGE-critical-analysis.pdf.

19. Liu, J. (2013). Visual images interpretive strategies in multimodal texts. Journal of Language Teaching and Research, 4(6). https://doi.org/10.4304/jltrA6.1259-1263.

20. Hart, C., & Marmol Queralto, J. (2021). What can cognitive linguistics tell us about language-image relations? A multidimensional approach to intersemiotic convergence in multimodal texts. Cognitive Linguistics, 32(4), 529-562. https://doi.org/ 10.1515/cog-2021-0039.

Размещено на Allbest.ru