Характеристики використання автомобільних транспортних засобів у контрольованих зонах біля об’єктів критичної інфраструктури

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

НАН України

Державна установа «Інститут геохімії навколишнього середовища»

Національний університет оборони імені Івана Черняховського

Міністерство освіти та науки України

Характеристики використання автомобільних транспортних засобів у контрольованих зонах біля об'єктів критичної інфраструктури

Дівізінюк М.М., д. ф.-м. н., професор, г.н.с.

Камишенцев Г.В., д.т.н., н.с.

Фаррахов О.В., к.т.н., п.н.с.

Лисиченко К.Г., к.т.н., н.с.

Лукашенко В.В., к.т.н., доцент

Анотація

У роботі надається опис базових і специфічних характеристик автомобільних транспортних засобів, що збираються і оброблюються в базі даних і знань головного сервера об'єкту критичної інфраструктури. Спочатку розглянуто ідентифікаційні характеристики транспортного засобу. Потім дано поняття про статичні та динамічні характеристики та їх використання. Після чого розглянуто алгоритм збору та систематизації даних і знань про транспортні засоби у контрольованих зонах.

Ключові слова: автомобільні транспортні засоби, відеоспостереження, об'єкт критичної інфраструктури, контрольована зона, алгоритм збору даних.

Вступ

Захист об'єктів критичної інфраструктури від терористичного впливу - актуальне завдання держави, вирішення якої не лише зберігає життя мирних громадян, а й забезпечує відстоювання суверенітету, територіальної цілісності та незалежного існування України [1]. До об'єктів критичної інфраструктури (ОКІ) прийнято відносити атомні, теплові та гідроелектричні станції, металургійні, хімічні та нафтохімічні комбінати, авіа-, машино- та суднобудівні заводи та інші державні та приватні підприємства стратегічного призначення які є об'єктами критичної інфраструктури, що охороняються [2-4].

Для нормального функціонування цих об'єктів, для забезпечення протидії різним терористичним загрозам, рішенням компетентних органів навколо них запроваджуються спеціальні санітарні та контрольовані зони [5-7]. У цих зонах ведеться відеоспостереження, що забезпечує контроль за пересуванням автомобільних транспортних засобів (АТЗ), які в загальному випадку розділені на три множини, залежно від належності до ОКІ, що охороняється [8,9]. Це об'єктові АТЗ, що належать об'єкту, що охороняється, біляоб'єктові, власники яких проживають або зареєстровані в межах контрольованої зони і транзитні транспортні засоби [10-12]. Організація правильного збору бази даних та знань про АТЗ, що функціонують у контрольованих зонах біля об'єктів критичної інфраструктури, забезпечить не лише їхню своєчасну ідентифікацію, а й багатофакторну систематизацію, що дозволяє виявляти передумови підготовки терористичних актів [13].

Тому, метою даної статті є висвітлення визначення базових і специфічних характеристик автомобільних транспортних засобів які збираються і оброблюються в базі даних і знань головного сервера об'єкту критичної інфраструктури. Для досягнення поставленої мети вирішувалися такі завдання. Спочатку було розглянуто ідентифікаційні характеристики транспортного засобу. Потім надано поняття про статичні та динамічні характеристики його використання. Після цього розглянуто алгоритм збору та систематизації даних та знань.

Типові ідентифікаційні характеристики транспортного засобу

Для забезпечення життєдіяльності кожного з ОКІ залучаються різні транспортні засоби, у тому числі автомобільні.

У районі розташування будь-якого з перерахованих вище ОКІ циркулює величезний потік автомобільних транспортних засобів різного призначення відповідно до своїх маршрутів.

Одні з них рухаються безпосередньо до об'єкту, забезпечуючи його необхідними ресурсами:

- доставка різних вантажів, сировини, запчастин, комплектуючих та інше;

- підвезення працівників підприємства до робочих місць та вивезення їх з роботи до місць проживання громадським транспортом;

- транспортне забезпечення різних відряджень;

- доставка посадових осіб різного рівня, інспекторів різних категорій, екскурсантів, кореспондентів та інше.

Інші транспортні засоби аналогічним чином забезпечують функціонування підприємств та установ, розташованих у безпосередній близькості від об'єкту, що охороняється. Треті - йдуть транзитом через контрольовану зону об'єкту, що охороняється, четверті забезпечують внутрішньоміські потреби, міжміські рейси та інше.

За призначенням автомобільні транспортні засоби поділяються наступним чином. На вантажні - для перевезення різних видів вантажів, пасажирські - для перевезення людей та спеціальні автомобілі. Останні призначені не тільки для транспортування вантажів або пасажирів, але й для монтажу спеціального обладнання та виконання специфічних робіт (автокрани, автовишки, підмітальні, снігоприбиральні, пожежні автомобілі, автопідйомники та інше).

Для кожного транспортного засобу характерні певні конструктивні особливості: тип двигуна, колісна формула, прохідність, наявність причепа та багато іншого навісного чи причіпного обладнання.

За типом двигуна автомобілі діляться на бензинові, дизельні, газові, газогенераторні, електричні та змішані.

За колісною формулою автотранспортні засоби розрізняють за загальною кількістю коліс та за кількістю провідних коліс. Колісна формула для колісних автомобілів являє собою дві цифри, розділені знаком множення, перша з яких означає загальну кількість коліс, друга - число провідних коліс (двоскатні колеса вважаються за одне колесо).

Для вантажних автомобілів в основну колісну формулу може бути введена через точку третя цифра: 1 - всі колеса односкатні, 2 - провідна задня вісь (осі, візки) має двоскатне колесо.

Крім цього, за кількістю осей транспортні засоби діляться на одно-, дво-, три-, чотири- та багатовісні.

За прохідністю транспортні засоби прийнято ділити на автомобілі звичайної прохідності (не повнопривідні) та підвищеної прохідності (повнопривідні). До автомобілів підвищеної прохідності відносяться снігоходи (що мають гусеничний привід), плаваючі (амфібії) та інші.

Усі транспорти можуть буксирувати інші транспортні засоби та бути такими, що можуть буксируватися, мати причепи та напівпричепи, які також можуть мати активний привід або бути без нього.

За конструктивними ознаками АТЗ також розрізняють за видом капоту - на капотні, безкапотні та короткокапотні; по довжині бази - з довгою та короткою базою. За розташуванням двигуна автомобілі можуть бути - з переднім, середнім і заднім, а також поздовжнім і поперечним розташуванням двигуна. У конструктивні відмінності входять як вид трансмісії, так і багато інших характеристик, наприклад наявність додаткових дзеркал та інше.

Усі види автомобілів та автомобільних поїздів поділяються на три групи, які визначаються їх масою (найбільшою величиною осьового навантаження на опорну поверхню), що характеризує можливість їх застосування на тих чи інших видах автомобільних доріг.

До групи А належать АТЗ із допустимим навантаженням на вісь від шести до десяти тонн: МАЗ, КрАЗ, а також деякі моделі автомобілів КамАЗ, великовантажні автомобілі іноземного виробництва, багатомісні автобуси Лікінського та Львівського заводів, автобуси «Ікарус» та інші.

До групи Б належать автомобілі з допустимим навантаженням на вісь до шести тонн: УАЗ, ГАЗ, ЗІЛ, УралАЗ, КАЗ, а також деякі моделі автомобілів КамАЗ, автобуси середньої розмірності Лікінського, Львівського, Павлівського та Курганського заводів, всі автобуси малої розмірності та легкові автомобілі.

Третя група називається «позадорожньою». Вона складається з АТЗ, які не мають обмежень щодо навантаження на вісь: самоскиди БелАЗ, кар'єрні, аеродромні, осушуючи, ракетні та інші тягачі та автомобілі.

Кожен із трьох різновидів підрозділяється за своїми основними конструктивними схемами, розмірністю та видом перевезень.

За конструктивною схемою вантажні автомобілі бувають одиночні та автопоїзди, що складаються з бортового автомобіля з причепом або сідельного автомобіля-тягача з напівпричепом. Для організації потокового руху на дорогах вантажні автомобілі та автобуси незалежно від їх повної маси повинні мати однакові тягово-швидкісні якості, однакову динаміку розгону та гальмування. Для цього необхідно, щоб потужності двигунів були пропорційні до повних мас транспортних одиниць. В іншому випадку знижується пропускна спроможність доріг через затори, що можуть виникати. Тому на автомобілях-тягачах, що використовуються з причепом або напівпричепом, встановлюється двигун потужніший, ніж на одиночних автомобілях.

За розмірністю (вантажопідйомністю) вантажні автомобілі поділяються на п'ять класів: особливо малий, куди входять вантажівки вантажопідйомністю до 0,5т; малий клас - від 0,5 до 2,0 т; середній клас - від 2,0 до 5,0т; великий - від 5,0 до 15,0т та особливо великий клас, що включає вантажівки вантажопідйомністю понад 15,0т.

Вантажні автомобілі та автопоїзди поділяються за видом перевезень, що визначає тип кузова, на дві групи: універсальні вантажівки з кузовом у вигляді бортової платформи багатоцільового призначення та спеціалізовані вантажівки, конструкції яких пристосовані для перевезення одного або кількох певних видів вантажів.

Залежно від дальності перевезень автомобілі та автопоїзди можуть бути двох видів: для місцевих перевезень на відстані до 50км та для далеких, міжміських перевезень.

Автобуси за своєю конструкцією можуть бути трьох видів: одиночні, які найчастіше зустрічаються, зчленовані - застосовуються для поліпшення маневреності автобусів великої місткості, автобусні поїзди - автобус з причепом, який використовується, наприклад, для перевезення багажу в аеропортах. Є двоповерхові автобуси, основними недоліками яких є погана стійкість і утруднена посадка-висадка пасажирів.

Автобуси за габаритною довжиною та місткістю прийнято розділяти на п'ять класів.

1) Клас особливо малих автобусів: довжина не перевищує 6м, кількість пасажирів при міських та приміських переїздах не повинна перевищувати 10 осіб.

2) Клас малих автобусів. їх довжина від 6,0 до 7,5м, кількість пасажирів не повинна перевищувати 10-22, що сидять і 10-15, що стоять, тобто всього не більше 25-37 осіб при міських перевезеннях. При приміських перевезеннях кількість пасажирів не повинна перевищувати 20-25 осіб, що сидять і 5, що стоять, тобто всього не більше 25-30 осіб.

3) Середній клас автобусів: довжина від 8,0 до 9,5м, пасажиромісткість складає при міських перевезеннях не більше 20-25, що сидять і 30-35, що стоять, тобто всього не більше 50-60 осіб, при приміських перевезеннях не більше 25-30 тих, що сидять і 10, що стоять, тобто всього не більше 35-45 осіб.

4) Клас великих автобусів: довжина від 10,0 до 12,0м, кількість пасажирів в автобусах не повинна перевищувати 25-35, що сидять і 55-75, що стоять, тобто всього не більше 80-110 осіб при міських перевезеннях. При приміських перевезеннях кількість пасажирів не повинна перевищувати 35-40 осіб, що сидять і 15, що стоять, тобто всього не більше 50-55 осіб.

5) Клас особливо великих автобусів - це, як правило, зчленовані автобуси завдовжки від 16 до 24м, які використовуються лише для міських перевезень. У них може бути до 35-45 сидячих місць і 85-100 для пасажирів, що стоять, тобто 120-145 пасажирів.

За видом перевезень автобуси можна поділяти на міські, приміські, міжміські, місцевого сполучення, загального призначення, туристичні, екскурсійні та шкільні.

Легкові автомобілі за конструкцією кузова поділяються на седани, купе, універсали, хечбеки. лімузини та інші. Вони розрізняються за величиною робочого об'єму двигуна, масою автомобіля та кількістю місць. При граничному між групами та класами робочому обсязі двигуна, визначальним фактором вважається суха маса автомобіля. За видом перевезень легкові автомобілі поділяються на особисті, службові, таксі та прокатні.

Виходячи зі сказаного вище, можна виділити першу групу ідентифікаційних ознак, що складається з десяти підгруп:

1) приналежність до об'єкту, що охороняється (об'єктове, біляоб'єктове, транзитне) та власнику транспортного засобу;

2) призначення (вантажне, пасажирське, спеціальне);

3) зовнішній вигляд (марка, колір, ушкодження та інші індивідуальні особливості);

4) номер державної, відомчої чи міжнародної реєстрації;

5) характеристики водія транспортного засобу;

6) тип та розташування двигуна;

7) конструкційні особливості АТЗ;

8) наявність причепа, буксира та інших допоміжних пристроїв;

9) наявність та характеристика пасажирів;

10) наявність та характеристика вантажів.

Статичні і динамічні характеристики при використанні автомобільних транспортних засобів

транспортний засіб контрольований критичний інфраструктура

Першу групу ідентифікаційних ознак умовно можна назвати групою статичних характеристик (вони залишаються незмінними при експлуатації транспортного засобу). Вони дозволяють повністю ідентифікувати автомобільний транспортний засіб.

Ідентифікаційні ознаки другої групи - динамічні характеристики, які описують переміщення транспортних засобів, що потрапляють в зону контролю навколо об'єкту, що охороняється. Інакше кажучи, по кожному транспортному засобу формується набір характеристик, до яких можна застосувати такі якісні поняття, як «зазвичай, постійно, як завжди». їх називатимемо штатними поведінковими або штатними. У них входять підгрупи характеристик, що визначають маршрут прямування автомобіля:

1) пункт виїзду;

2) пункт призначення;

3) час виїзду;

4) час прибуття;

5) час і місце зупинок;

6) мета цих зупинок і їх тривалість.

Сьома і подальші підгрупи характеристик даються залежно від конкретного виду транспортного засобу.

Розглянемо динамічні характеристики транспорту з різних підгруп на наступних прикладах.

Об'єктові вантажні транспортні засоби: №1 - сміттєвоз, призначений для вивезення сміття, №2 - вантажівка загального використання, №3 - паливозаправник (бензовоз).

Сміттєвоз (транспортний засіб №1) в понеділок, середу і п'ятницю з 10 до 12 години здійснює збір сміття, зібраного в контейнерах, встановлених в спеціально обладнаних місцях об'єкту. Після збору сміття, як правило, близько 12 годин сміттєвоз виїжджає за межі об'єкту, що охороняється, і прямує на полігон побутових відходів, розташований в 35км від об'єкту. Проїзд до полігону і назад з вивантаженням сміття займає 1,5-2 години, тобто о 13.30 - 14 годині сміттєвоз повертається назад на об'єкт. Так повторюється з тижня в тиждень, з місяця в місяць і є штатним варіантом використання транспортного засобу №1.

На відміну від сміттєвозу паливозаправник №3 використовується набагато рідше, як правило, 2-3 рази в місяць для доставки палива на заправну станцію гаража. Виїзд здійснюється у будні дні в ранкові години, а повернення - в обідні.

Інакше з транспортним засобом №2, який використовується для доставки різних вантажів, запчастин для устаткування та інше. Впродовж року складається картина, щомісячно транспортний засіб №2 виїжджає 15-20 разів з ранку до обіду, з обіду до вечора або з ранку до вечора. Використовується головним чином у будні дні, хоча може використовуватися і у вихідні, але це здійснюється по спеціальному дозволу керівника об'єкту.

Біляоб'єктові вантажні транспортні засоби: №11, призначено для перевезення хлібобулочних виробів (хлібовоз), №22 - вантажівка-рефрижератор для перевезення м'яса, №33 - вантажівка із покриттям з тенту.

Хлібовоз кожен ранок близько 5 години ранку виїжджає з міста-супутника об'єкту, що охороняється, на хлібний комбінат, повертається близько 10 годин і впродовж 2-3 годин розвозить хлібну продукцію по магазинах, складах, установах громадського харчування. З 13 години хлібовоз стає на стоянку і більше не використовується.

Рефрижератор використовується менш інтенсивно, виїжджає 2-3 рази в тиждень з міста-супутника увечері близько 21 години і повертається з м'ясокомбінату уранці близько 11 годин. Розвезення продукції по магазинах і установах громадського харчування проводиться впродовж 2-4 годин. Після 15 годин рефрижератор встає в гараж і впродовж 2-3 діб не рушає.

Вантажівка із покриттям з тенту за межі міста-супутника практично не виїжджає, використовується з 8-9 годин ранку до 17-18 вечора для перевезення різних вантажів із складів в магазини, зі складів в гаражі і навпаки. Так повторюється з тижня в тиждень, з місяця в місяць і є штатним варіантом використання біляоб'єктових транспортних засобів №11, №22 і №33.

Транзитний вантажний транспортний засіб: №111, призначений для перевезення автомобілів, №222 - довгобазовий фургон, призначений для перевезення різних вантажів.

Автомобілевоз, як правило, 2 рази в місяць (з інтервалом в 2 тижні) проходить у безпосередній близькості від об'єкту, що охороняється, і виходить із столиці в інші обласні центри. Проходить він тільки в одному напрямі, назад повертається іншою дорогою, не проходячи повз об'єкт.

Транспортний засіб №222 належить транспортній компанії, і від 2 до 7 раз на місяць проходить в один бік повз об'єкт, а через 3-6 доби - в зворотному напрямку. Подібні характеристики будуть штатним варіантом використання транзитних транспортних засобів №111 і №222.

Аналогічно складаються штатні характеристики використання автобусів і легкових автомобілів. Систематизація даних про транспортні засоби, що з'являються у безпосередній близькості з об'єктом, дозволяє по кожному з них мати набір штатних характеристик його використання. Це не лише маршрут прямування автомобіля, час і місце паркування його на стоянці біля об'єкту, час виїзду з парковки і маршрут зворотного прямування, але і кількість людей, що приїжджають з водієм і виїжджають з ним, зупинки з метою висадки (посадки) пасажирів, покупки продуктів і заправки автомобіля та багато всього іншого. Уся ця інформація по днях тижня, у вихідні і святкові дні, влітку, восени, зимою і весною дозволяє формувати бази даних і знань про усі транспортні засоби, що функціонують біля об'єктів критичної інфраструктури.

Чим більше фіксацій транспортного засобу, тим точніше будуть штатні характеристики його використання, на підставі яких і відбувається виявлення ознак, передуючих нештатним ситуаціям (терористичним актам).

Алгоритм збору та систематизації даних і знань

Як правило, в контрольованій зоні об'єкту критичної інфраструктури, що охороняється, встановлено десятки, а у ряді випадків сотні відеосистем зовнішнього спостереження. Кожна з них складається з декількох відеокамер, які ведуть зйомку і фіксацію транспортних засобів, що потрапляють в поле їх огляду. Відеосистеми мають або географічну прив'язку, або безпосередній зв'язок з геоінформаційною системою (ГІС), яка забезпечує визначення поточних географічних координат транспортних засобів, параметри їх переміщення в просторі (напрям і швидкість пересування).

Вбудовані в кожну відеосистему апаратно-програмні засоби і бази даних дозволяють частково визначати статичні і динамічні характеристики транспортних засобів та за допомогою радіо і дротяних телекомунікаційних засобів транслювати їх до головного сервер об'єкту, що охороняється. Режим роботи бази даних і знань головного сервера геоінформаційної системи встановлює оператор головного пульта фізичного захисту об'єкту, що охороняється, як показано на рис. 1.

У базі даних і знань по кожному виявленому і зафіксованому АТЗ формується індивідуальний формуляр, що включає десять статичних характеристик. Це приналежність до об'єкту, що охороняється (об'єктове, біляоб'єктове, транзитний транспортний засіб), існуючий власник транспортного засобу його призначення (вантажне, пасажирське, спеціальне); зовнішній вигляд (марка, колір, ушкодження та ін.); номер державної, відомчої або міжнародної реєстрації; характеристики водія транспортного засобу; тип і розташування двигуна; конструктивні особливості транспортного засобу; наявність причепа, буксира та інших пристроїв; наявність і характеристика пасажирів; наявність і характеристика вантажів.

Рис. 1. Алгоритм збору та наповнення бази даних і знань

Плюс динамічні характеристики: пункт відправлення; пункт призначення; час відправлення; час прибуття; час і місце зупинок; мета зупинок і їх тривалість і деякі інші додаткові параметри, які задаються за потреби, залежно від конкретного виду транспортного засобу. Ці характеристики при кожній відеофіксації транспортного засобу уточнюються, систематизувалися і оновлюються.

Окрім статичних і динамічних характеристик в індивідуальний формуляр автотранспортного засобу входять особливі відмітки. До них відносяться усі зафіксовані системою порушення (відхилення від штатного режиму використання транспортного засобу), вид профілактичної дії на водія і його результати та інші дані.

Представлена вище схема збору та наповнення бази даних і знань головного сервера фізичного захисту дозволяє виявляти і здійснювати збір даних по порушниках (відхилення від штатного режиму використання транспортних засобів).

Висновки

Таким чином, організація збору бази даних і знань про автомобільні транспортні засоби, що функціонують в контрольованих зонах біля об'єктів критичної інфраструктури відповідно до їх статичних і динамічних характеристик щодо їх використання, дозволяє не тільки здійснювати їх своєчасну ідентифікацію, але і здійснювати багатофакторну систематизацію в інтересах виявлення передумов підготовки терористичних актів на цих об'єктах.

Список використаних джерел

1. Ключове завдання нашої держави... Офіційне інтернет-представництво Президента України. Промови та звернення. (2023).

2. Азаренко, Е.В., Григорьева, В.Н., Дивизинюк, М.М. и другие. (2008). Обобщенные подходы к моделированию чрезвычайных ситуаций техногенного характера с радиоактивным загрязнением местности. Сборник научных трудов СНУЯЭиП, 3(27), 207-214.

3. Гончаренко, Ю.Ю., Дивизинюк, М.М., Касаткина, Н.В., Камышенцев, Г.В., Лазаренко, С.В. (2016). Некоторые аспекты безопасности критической инфраструктуры государства. Інформаційна безпека - науковий журнал східноукраїнського національного університету ім. В. Даля. 4(24). 135140.

4. Дивизинюк, М.М., Азаренко, Е.В., Гончаренко, Ю.Ю., Лазаренко, С.В., Ожиганова, М.И. (2019). Информационно-технические методы предотвращения чрезвычайных ситуаций террористического характера на объектах критической инфраструктуры. Часть 1. С использованием активных импульсных радиолокационных средств. Киев: НУО имени Ивана Черняховского. ISBN 978-6177187-33-1.

5. Про фізичний захист ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання (Закон України). №2064-ІІІ. (2000).

6. Азаренко, Е., Гончаренко, Ю., Дивизинюк, М., Мирненко, В., Сирица, Ю. (2020). Структурно-логическая модель управления чрезвычайной ситуацией террористического характера и ее особенности, обусловленные скрытым электромагнитным воздействием на оперативный состав охраняемого объекта критической инфраструктуры. Social development & Security, Vol.10, No.1, 177-187.

7. Divizinyuk, M., Kasatkina, N., Melnyk, B. The Use of Electrical Monitoring and Surveillance Systems to Prevent Emergencies of a Terrorist Nature (on the Example of Motor Vehicles). Міжнародна наукова конференція «2019 IEEE 20th international conference on Computational Problems of Electrical Engineering», September 15-18, 2019, Slavske-Lviv, Ukraine.

8. Азаренко, Е.В., Гончаренко, Ю.Ю., Дивизинюк, М.М., Ожиганова М.И. (2018). Защита критической инфраструктуры государства от террористического воздействия. Киев: ИГНС НАНУ

9. Дівізінюк, М.М., Єременко, С.А., Лєфтєров, О.А., Пруський, А.В., Стрілец, В.В., Стрілец, В.М., Шевченко, Р.І. (2022). Теоретичні засади парадигми «цивільний захист». Київ: ТОВ «Азимут-Прінт».

10. Азаренко, Е., Бородина, Н., Касаткина, Н., Камышенцев, Г., Лазаренко, С., Рыбка, Е. (2017). Характеристика ситуационного фона около охраняемого объекта критической инфраструктуры (на примере автомобильных транспортных средств). Науково-технічний збірник «Правове, нормативне та метрологічне забезпечення систем захисту інформації в Україні», 1, 39-51.

11. Азаренко, Е.В., Дивизинюк, М.М., Касаткина, Н.В., Лазаренко, С.В. (2017). Математическая модель выявления признаков чрезвычайных ситуаций террористического характера против объектов критической инфраструктуры с использованием автомобильных транспортных средств. Міжнародний науково-технічний журнал «Вимірювальна та обчислювальна техніка в технологічних процесах», 2(58), 164-168.

12. Honcharenko, Yu., Kasatkina, N., Maslyiak, Yu., Maslyiak, B., Honchar, L. Information Technology of Motor Vehicle Databases Use to Prevent Terrorist Emergencies. 10th International Conference on Advanced Computer Information Technologies (ACIT), 1618 Sept. 2020, Deggendorf, Germany.

13. Азаренко, Е., Гончаренко, Ю., Дивизинюк, М., Коноваленко, Н. (2016). Особенности радиолокационной информации как средства предотвращения чрезвычайных ситуаций террористического характера. Науково-технічний збірник «Правове, нормативне та метрологічне забезпечення систем захисту інформації в Україні», 2(32), 82-87.

Размещено на Allbest.Ru