Традиційні та сучасні бібліотечні сервіси: трансформаційні перетворення

Размещено на http://www.allbest.ru/

Традиційні та сучасні бібліотечні сервіси: трансформаційні перетворення

Юдов Андрій Миколайович, аспірант Київського національного університету культури і мистецтв

Мета статті - виявити тенденції перетворення традиційних бібліотечних сервісів у сучасні через призму бібліотечних традицій та навичок бібліотекарів; порівняти традиційні та сучасні бібліотечні сервіси. Методологія дослідження полягає у використанні загальнонаукових методів: аналізу, синтезу, порівняння, що дали змогу простежити розвиток і трансформацію традиційних бібліотечних сервісів у сучасні. Наукова новизна. Визначено, що концепція цифрової бібліотеки зчинила революцію в бібліотечному секторі за допомогою використання інформаційно -комунікаційних технологій. Доведено потребу в розумінні особливостей змін традиційних та сучасних бібліотечних сервісів задля покращення бібліотечних послуг. Висновки. Показано перетворення традиційних бібліотечних сервісів у сучасні. Цифрові бібліотеки використовують технології та мережі для поєднання людей із ресурсами з метою забезпечення універсального доступу до них. При порівнянні традиційних і сучасних бібліотечних послуг виділено важливі моменти, які мають вирішальне значення для створення сучасної бібліотеки. По-перше, бібліотекарі повинні змінюватися відповідно до викликів сьогодення. Майбутнє вимагатиме від них переорієнтації, креативного мислення та опанування нових технологічних навичок для створення інформаційних ресурсів і послуг. Бібліотекарі мають усвідомлювати сучасні тенденції та адаптуватися до соціальних і технологічних змін, оскільки такі фахівці є єдиними професіоналами, які підходять науковцям і громадянам для відповідної оцінки онлайн -ресурсів, надання точної інформації. По-друге, необхідне вдосконалення традиційних бібліотечних послуг, а впровадження нових методів та обладнання стає життєво важливим для заповнення розриву між традиційними та сучасними бібліотечними послугами за допомогою інтегрованого програмного забезпечення для управління бібліотекою. Для швидкого зростання сучасних бібліотечних послуг вкрай необхідні інформаційні технології, оскільки мережа «Інтернет» і пов'язані з нею технології відкрили абсолютно нове середовище для надання покращених інформаційних ресурсів і послуг для користувачів.

Ключові слова: бібліотечні сервіси, традиційні бібліотеки, трансформаційні перетворення, цифрові бібліотеки.

Yudov Andrii, Postgraduate Student, Kyiv National University of Culture and Arts бібліотечний сервіс інформаційний ресурс

TRADITIONAL AND MODERN LIBRARY SERVICES: TRANSFORMATION

The purpose of the article is to identify the trends of transformations of traditional library services into modern ones through the prism of library traditions and librarians' skills; compare traditional and modern library services. The research methodology consists of the use of general scientific methods: analysis, synthesis, comparison, which made it possible to trace the development and transformations of traditional library services into modern ones. Scientific novelty of the work. It was determined that the digital library concept revolutionised the library sector through the use of information and communication technologies. The needfor understanding the features of transformational changes of traditional and modern library services in order to improve library services is proved. Conclusions. Transformations of traditional library services into modern ones are shown. Digital libraries use technology and networks to connect people with resources in order to provide universal access to them. When comparing traditional and modern library services, important points were highlighted that are crucial for the creation of a modern library. First, librarians must change to meet today's challenges. The future will require them to re-orient, think creatively, and master new technological skills to create information resources and services. Librarians must be aware of modern trends and adapt to social and technological changes, as they are the only professionals suitable for scholars and citizens to appropriately evaluate online resources and provide accurate information. Second, the improvement of traditional library services is necessary, and the introduction of new methods and equipment becomes vital to bridge the gap between traditional and modern library services through integrated lib rary management software. Information technology is essential for the rapid growth of modern library services, as the Internet and related technologies have opened up an entirely new environment for providing improved information resources and services to users.

Keywords: digital libraries, library services, library transformations, traditional libraries.

Актуальність теми дослідження

Сьогодні під впливом інформаційно-комунікаційних технологій відбувається трансформація сервісів традиційної бібліотеки в сучасну. Багато цифрових бібліотек використовують технології штрихового кодування, яке дає змогу швидше здійснювати бібліотечні операції та економить час.

В умовах, коли інформація доступна у всьому світі через мережу «Інтернет», нові виклики отримали сучасні бібліотеки, а отже, бібліотекарі, які повинні переорієнтуватися, мислити творчо й оволодіти новими технологіями для створення послуг і сервісів, де їхні навички структурування та організації інформаційних ресурсів будуть використані якнайкраще.

Тема дослідження є актуальною з огляду на те, що важливо розуміти різницю між традиційними та сучасними бібліотечними сервісами задля створення сервісів сучасних бібліотек.

Аналіз досліджень і публікацій

Бібліотекам та організації бібліотечної справи присвячено багато праць зарубіжних і вітчизняних науковців. Ролі і функціям бібліотек приділили увагу Л. Дуб- ровіна [1], А. Іслам [18], А. Катсіріку [19], О. Куш- наренко [8], О. Онищенко [5]. Розвиток бібліотечних класифікацій у сучасних інформаційних сервісах вивчали Н. Кунанець, Г. Липак, [6], К. Лобу- зіна [9; 10]. Системи обслуговування користувачів аналізували Н. Кунанець [2], К. Лобузіна [10], О. Лозицький [4], В. Пасічник [7], А. Ржеуський [4], М. Стахова [11], А. Струнгар [12]. Проте окреме дослідження, присвячене потребі розуміння особливостей змін традиційних та сучасних бібліотечних сервісів задля покращення бібліотечних послуг, відсутнє.

Мета статті - виявити тенденції трансформацій традиційних бібліотечних сервісів у сучасні через призму бібліотечних традицій та навичок бібліотекарів; порівняти традиційні та сучасні бібліотечні сервіси.

Виклад основного матеріалу

Бібліотека - це сукупність інформаційних ресурсів, доступних певній спільноті для задоволення інформаційних потреб. Бібліотека надає фізичний або цифровий доступ до ресурсів і може бути фізичною будівлею чи кімнатою, або віртуальним простором, або тим та іншим одночасно.

Типова колекція бібліотеки може містити книги, періодичні видання, газети, рукописи, фільми, карти, відбитки, компакт-диски, мікроформи, касети, відеокасети та DVD-диски, електронні книги, аудіокниги, бази даних та інші формати збереження даних [3]. Розмір бібліотек коливається від кількох книжкових полиць до кількох мільйонів одиниць. Латинською та грецькою мовами ідея книжкової шафи представлена словами bibliotheca та bibliotheke: похідні від них означають бібліотеку в багатьох сучасних мовах, наприклад французькою bibliotheque.

Існують різні типи бібліотечних сервісів, що реалізує сучасна бібліотека, наприклад: ксерокопіювання, обслуговування абонементів, надання періодичних видань, користування центром навчальних ресурсів, що надає мережеві засоби з мультимедіа та допомогу в дослідженнях. Крім того, бібліотеки повинні мати рекламні листівки із вказівками, професійний персонал для інформування користувачів, у котрих виникатимуть питання, послуги сканування та друку, репрографі- чні послуги, послуги із надання нових книг, послуги із надання архівів газет тощо. Для порівняння, традиційні бібліотечні послуги надавали тільки послуги ксерокопіювання, видачі періодичних видань, бронювання, підтримки персоналу та обслуговування абонемента [17]. Отже, відбулася зміна парадигми від традиційних бібліотечних послуг до сучасних, що спричинило революцію.

Бібліотеки мають давні традиції та функціонал підтримки інформаційного суспільства для розвитку культурно та академічно сильного суспільства за допомогою публічних, академічних та спеціальних бібліотечних систем. Історично бібліотеки були критично важливими для гуманітарних наук, оскільки надавали доступ до оригінальних творів та архівів. Сьогодні, коли світ входить у ХХІ століття, цифрові бібліотеки, здається, мають таке ж вирішальне значення для гуманітарних наук, як і звичайні бібліотеки в попередні століття. Цифрові бібліотеки надають не лише доступ до вихідного матеріалу, контекстуалізації та коментарів, але й набір додаткових ресурсів та послуг (багато з них відповідають тенденціям гуманітарних наук, що виникли наприкінці ХХ ст.).

Цифрові бібліотеки дають змогу науковцям брати участь у багатьох видах діяльності, які раніше були складними або неможливими. Бібліотеки, архіви та музеї збирають разом високоякісні, цифрові, оригінальні матеріали з багатьох різних джерел, які мають структуру єдиного сховища. Тепер дослідники та студенти можуть переглядати в режимі онлайн рідкісні твори, які зберігаються в безлічі різних установ, не відвідуючи їх. Дослідники, які здійснюють лексичний аналіз, мають можливість підраховувати кількість входжень слів / фраз або виконувати синтаксичний аналіз не лише окремого твору, а й цілого масиву творів.

Цифрові бібліотеки дають можливість персоналу бібліотек відображати одночасно різні інтерпретації творів, авторів або ідей, що є реалізацією децентрованого критичного авторитету - одного з догматів постмодернізму. Але було б помилкою вважати, що цифрові бібліотеки передусім забезпечують шляхи швидшого або легшого доступу до матеріалів без необхідності відвідувати фізичні сховища в країні. Хоча потенціал цифрових технологій у майже будь-якій сфері полягає в тому, щоб дати змогу робити те саме, що й раніше, але краще й швидше; проте найкращим результатом часто була можливість робити абсолютно нові речі.

Цілком можливо, що цифрові бібліотеки дозволять майбутнім науковцям провадити нову діяльність, яку раніше вони ще не уявляли. Водночас система освіти добре розвивається завдяки інформації, що є опублікованою в різних формах, як-от: книги, журнали, довідкові матеріали, навчальні та дослідницькі посібники, що відкриває доступ до нових знань. У давніх бібліотеках збирали інформацію в різних формах, таких як глиняні таблички, папірус; і завдяки винаходу паперу знання поширювали у формі книг; а згодом бібліотеки рукописів перетворилися на бібліотеки друкованих носіїв інформації. Нині бібліотеки надають корисні довідкові послуги користувачам як у традиційних формах, так і в нових, цифрових.

Крім того, бібліотеки надають інформацію відповідно до вимог користувачів, а технології використовують в умовах постійного розвитку для підтримки різних видів діяльності бібліотек. Оскільки інформаційні ресурси бібліотек змінюються від традиційних друкованих засобів масової інформації до цифрових, то інформація тепер стала доступною на робочому столі персонального комп'ютера користувача. Сучасні бібліотеки виконують свою роль у забезпеченні знаннями, які не просто фізично зберігаються в чотирьох стінах бібліотеки, а відіграють домінуючу роль у вилученні знань та інформації з книг, періодичних видань, журналів, рукописів, архівів, статей, стандартів, звітів тощо. Отже, можна зробити висновок, що суттєві трансформації в бібліотеках відбулися завдяки адаптації та використанню новітніх технологій.

Ера традиційних бібліотек почалася зі збереження інформації, написаної на глиняних табличках, каменях та тканинах. Бібліотеки завжди мали важливе значення для розвитку цивілізації. Відбувалося їх перетворення: від старих систем, де знання наставники учням передавали усно, до запису та збереження інформації на різноманітних носіях. В Україні першу бібліотеку Ярослава Мудрого згадано у 1037 році в «Повісті минулих літ». Друкарство, що виникло в Європі в середині XV ст., значно збільшило тираж друкованих інформаційних ресурсів, а отже, і зросла кількість публічних, університетських, академічних бібліотек. Згодом були встановлені критерії для персоналу бібліотеки, їхньої роботи, функцій, умов праці, заробітної плати тощо. Розвиток бібліотечної справи пов'язаний з іменем М. Дьюї. У 1883 році він став бібліотекарем Колумбійського коледжу, а наступного року заснував Школу бібліотечної економіки - першу в історії установу для навчання бібліотекарів. В академічних закладах запровадили нові предметні напрями, інформація для вивчення яких містилась у бібліотеках. Для задоволення потреб користувачів бібліотеки почали надавати інформацію за допомогою книг, періодичних видань, журналів, довідників, карт, статей і стандартів. Так інформація була поширена по всій земній кулі. Традиційно бібліотеки вважали сховищем знань, якими користувалися дослідники, викладачі, студенти, практики, наприклад юристи та лікарі. Інформація, яку надавала традиційна бібліотека, була надрукована з посиланнями на каталоги й покажчики. Завдяки глобалізації та впливу інформаційно-комунікаційних технологій, інформаційному вибуху й поширенню інтернет-технологій інформація стає доступною в електронних форматах, зокрема в електронних книгах, що змінює роль бібліотеки, - так поступово відбувається перехід від традиційної до цифрової бібліотеки.

У XXI ст. цифрова інформація стала доступною всьому світові й бібліотекарі стикаються з новими викликами в її поширенні, наприклад у вигляді хмарного сховища. За будь-яких умов персонал є важливим фактором для управління та надання послуг користувачам [20]. Сьогодні, коли технології і підходи змінюються, персонал має теж має постійно вдосконалювати свої навички.

Традиційно бібліотеки були не просто колекціями: вони обслуговували користувачів, обліковували колекції, знаходили й опрацьовували інформаційні ресурси, а також підтримували етичні традиції, зокрема свободу слова, конфіденційність і рівний доступ до інформації для всіх. В останнє десятиліття ХХ ст. технологічні зміни та скорочення фінансування державного сектору призвели до значних змін у бібліотеках. Вперше в історії стало можливим відокремити фізичні аспекти бібліотеки від цифрового доступу та послуг, які надає бібліотека. Це призвело до багатьох дискусій про минулу та можливу майбутню роль бібліотек, а також до певних спекуляцій щодо того, чи є в них майбутнє. У своїй дискусії про те, чому звичайні бібліотеки не зникнуть просто тому, що ми створюємо онлайн-колекції, Крістін Боргман стверджує, що роль звичайних бібліотек полягає в тому, щоб «відбирати, збирати, організовувати, зберігати та надавати доступ до інформації багатьом спільнотам користувачів» [14]. Говард Бессер зазначив чотири основні характеристики публічної бібліотеки: вона має бути фізичним місцем; виступати центром постійного освітнього розвитку; виконувати місію обслуговування малозабезпечених; виступати гарантом безперешкодного доступу суспільства до інформації [13].

Майже всі звичайні бібліотеки мають сильно розвинену компоненту сервісів обслуговування. Усі бібліотеки, окрім найменших, як правило, мають значний підрозділ «обслуговування користувачів». Зазвичай цим займаються бібліотечні школи, котрі навчають, як правильно використовувати сфери обслуговування (від курсів «державної служби» до «довідкових співбесід»). Та й громадськість загалом вважає бібліотекарів людьми, які допомагають соціуму й можуть задовольнити його потреби в пошуку інформації. Багато бібліотек також надають інформацію багатьом клієнтам, яким дуже добре вдається використовувати ту саму колекцію, щоб обслуговувати багато різних груп користувачів, кожна з яких включає в себе різні модальності навчання та взаємодії, різні рівні знань з певної тематики тощо. Відповідно, публічні бібліотеки обслуговують людей різного віку та професій - від тих, хто ледве вміє читати, до видатних учених. Академічні бібліотеки обслуговують студентів, які володіють малими знаннями в певній галузі, викладачів, які можуть бути спеціалістами в цій галузі, і також не носіїв державної мови, які можуть розуміти детальні поняття в певній галузі, але водночас відчувають труднощі в розумінні мови, якою ці поняття виражені.

Більшість бібліотек містять компонент управління колекціями. Для деяких з них це передусім питання перестановки інформаційних ресурсів та контролю надходження нових. Але для більшості бібліотек це серйозна функція збереження принаймні частини їхньої колекції. Для дослідницьких бібліотек і спеціальних колекцій збереження матеріалів є значною частиною їх основних обов'язків.

Хоча інколи бібліотеки «закриваються», загалом вони є соціальними утвореннями, які мають велику стабільність. Незважаючи на те, що із часом послуги можуть дещо змінюватися, користувачі покладаються на бібліотеки для отримання стабільного набору послуг. І коли послуги все ж змінюються, зазвичай відбувається запит на зворотний зв'язок від користувачів цих сервісів, що триває тривалий період.

Іншим ключовим компонентом бібліотек є те, що кожна бібліотека пропонує послуги з надання інформації, яка фізично не міститься в цій бібліотеці. Кожна бібліотека є частиною мережевого світу бібліотек, що працює в унісон, аби надавати інформацію користувачам (які мають фізичний доступ до лише однієї бібліотеки). Такі інструменти, як об'єднані каталоги та послуги міжбібліотечного абонемента створили щось на зразок сумісної бібліотечної мережі, яку використовували для пошуку та доставки інформаційних ресурсів здалеку задовго до появи мережі «Інтернет».

Бібліотеки також мають стійкі етичні традиції. До них належать ретельний захист приватного життя користувачів, рівний для всіх доступ до матеріалів, різноманітність інформації, обслуговування малозабезпечених тощо [15; 16]. Бібліотекарі також є громадськими охоронцями інформації, відстоюючи ці етичні цінності.

Бібліотечна традиція захисту конфіденційності передбачає ненадання індивідуальної статистики, яку можна використати, щоб визначити, що особа позичила та її історію пошуку. Бібліотекарі сприяють рівному для всіх доступу до інформації, зокрема й тим, хто не може дозволити собі платити за цю інформацію на відкритому ринку. Так, Американська бібліотечна асоціація навіть оскаржила в суді закон про надання інформації, оскільки він перешкоджав користувачам бібліотек у доступі до інформації, до якої вони могли б мати доступ з інших джерел поза бібліотекою. Бібліотекарі були в авангарді боротьби проти приватизації урядової інформації США на тій підставі, що ці кроки обмежували доступ людей до інформації, які не мали змоги платити за неї.

Бібліотекарі також працюють над забезпеченням різноманітності інформації, цілеспрямовано її збираючи. Політика розвитку колекцій часто є різноманітною, з наявними різними протилежними спрямуваннями.

Бібліотекарі є ключовими громадськими захисниками етичних цінностей. Як охоронці інформації, вони дбають, щоб багатство бібліотек, їх місія не були втрачені.

З поширенням усе більшої кількості інформації в цифровій формі часто виникає помилкове уявлення, що великий обсяг онлайн-матеріалів становить «цифрову бібліотеку», але бібліотека - це набагато більше, ніж онлайн-колекція матеріалів. Бібліотеки (цифрові чи звичайні) як надають послуги, так і транслюють етичні традиції, що є важливою частиною функціоналу, які вони виконують. Цифрові колекції, що створюють, не будуть справді цифровими бібліотеками, доки не включатимуть значну кількість цих послуг й етичних традицій.

Основною функцією бібліотек і бібліотечного персоналу є надання користувачам точної інформації з наявних ресурсів. Коротке порівняння відмінностей у функціонуванні традиційної та сучасної бібліотек наведено в табл. 1.

Таблиця 1

Порівняльний аналіз функціоналу традиційних і сучасних бібліотек