Цифрові трансформації в Європі як орієнтир для України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Державний університет телекомунікацій

Цифрові трансформації в Європі як орієнтир для України

Світлана Петькун

кандидат філософських наук, доцент, завідувач кафедри публічного управління та адміністрування

Анотація

Сучасний етап розвитку більшості держав світу характеризується активізацією впровадження цифрових технологій у всі сфери суспільного життя. Відбувається стрімке переформатування відносин бізнесу, громадян і влади. Цифрова економіка, цифрові державні послуги, електронне урядування, відкриті дані, цифрові права, цифрові навички громадян тощо зазнають швидких змін, усвідомлюється необхідність застосування нових і дієвих підходів до процесів цифровізації.

Європейські країни розробили низку програмних документів, які визначають магістральні шляхи та першочергові кроки діджиталізації. Проаналізовано та узагальнено підходи цифрових трансформацій країнами ЄС, що може бути корисним для коригування вітчизняної політики цифрової трансформації на сучасному етапі розвитку України.

Ключові слова: цифрова трансформація, європейський досвід, процес цифровізації в Україні.

Abstract

Svitlana Petkun

Candidate of Philosophical Sciences, Associate Professor, Head of the Department of Public Management and Administration, State University of Telecommunications, Kyiv, Ukraine

DIGITAL TRANSFORMATION IN EUROPE AS A BENCHMARK FOR UKRAINE

The current stage of development in most countries of the world is characterized by the intensification of the introduction of digital technologies in all spheres of public life. The relations between business, citizens, and government are rapidly reformatting. The digital economy, digital public services, e-governance, open data, digital rights, digital skills of citizens, etc. are undergoing rapid changes, and the need for new and effective approaches to digitalization processes is being realized.

European countries have developed a number of policy documents that define the main ways and priority steps of digitalization. The article analyzes and summarizes the approaches to digital transformation by the EU countries, which may be useful for adjusting the national digital transformation policy at the current stage of Ukraine's development.

Keywords: digital transformation, European experience, digitalization process in Ukraine.

Постановка проблеми

Виклики, які постали перед світом і Україною, пандемія та повномасштабна війна, прискорили процеси цифрової трансформації. Відбувається стрімке переформатування відносин бізнесу, громадян і влади. Цифрова економіка, цифрові державні послуги, електронне урядування, відкриті дані, цифрові права, цифрові навички громадян тощо зазнають швидких змін, усвідомлюється необхідність застосування нових і дієвих підходів до процесів цифровізації. Як відомо, практична сторона цифровізації випереджає теоретичні дослідження науковців. Тому європейські програмні документи створюють міцне підгрунтя для процесів цифровізації в Україні, виступають чітким орієнтиром, який має закладатися в цифрові трансформації українського суспільства. Саме це актуалізує завдання з вивчення та аналізу різних аспектів становлення цифровізації, основних тенденцій та перспектив розвитку її на шляху євроінтеграції України. діджиталізація цифровий програмний

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Багато зарубіжних вчених зробили вагомий внесок у дослідження основних проблем процесу цифровізації. Теоретичні та практичні дослідження знаходять своє відображення у працях таких науковців як Н. Негропонте, С. Бранд, Д. Тапскотт, Е. Вільямс, Д. Сміт, Дж. Ліклайдер, К. Мюллер, М. Карлберг, Л. Соліто та інших.

Проблеми цифровізації публічного управління, запровадження інформаційно-комунікативних технологій у систему управління, аналіз зарубіжного досвіду запровадження цифрових технологій аналізують такі українські науковці, як Н. Васильєва, О. Грішков, Г. Дмитренко, В. Дрешпак, Н. Грицяк, О. Карпенко, В. Куйбіда, І. Лопушинський, В. Наместнік, Н. Обушна, М. Павлов, Л. Прудиус, Г. Почепцов, О. Руденко, О. Тищенко, С. Хаджирадєва.

Виділення невирішених проблем

Попри надзвичайну актуальність окресленої проблематики констатуємо, що системних досліджень міжнародного і, зокрема, європейського досвіду впровадження цифровізації та використання цього досвіду для України на сучасному етапі розвитку недостатньо. Цифрові трансформації в Європі є орієнтиром для України, досвід зарубіжних країн у забезпеченні та розвитку цифровізації на часі та дуже корисний. Саме дослідженню цієї важливої проблеми і присвячена стаття.

Мета статті

Завданням статті є вивчення досвіду цифрових трансформацій в Європі, що може стати дієвим орієнтиром для здійснення та формування перспектив подальшого розвитку процесу цифровізації в Україні.

Виклад основного матеріалу

Основи цифрових трансформацій у ЄС були сформовані в 2010 році у Стратегії «Європа 2020» [1] та у Цифровому порядку денному для Європи (A Digital Agenda for Europe) [2], де були визначені напрямки цифрового розвитку ЄС до 2020 року. Комюніке 2010 року від Європейської Комісії Європейському Парламенту, Європейській Раді, Європейському економічному та соціальному комітету та Комітету регіонів, в якому викладений Цифровий порядок денний для Європи, стало важливим та необхідним кроком для забезпечення стійких економічних і соціальних вигід країнам ЄС від запровадження єдиного цифрового ринку, надання доступних цифрових послуг для громадян та державних інституцій на основі швидкого і надшвидкого інтернету та сумісних додатків.

Подальші цифрові трансформації у ЄС відбувались відповідно до прийнятих документів:

Цифрової стратегії Європейської Комісії (European Commission Digital Strategy: аdigitally transformed, user-focused and data-driven Commission),

Стратегії єдиного цифрового ринку для Європи (A Digital Single Market Strategy for Europe),

Формування цифрового майбутнього Європи (Shaping Europe's Digital Future),

Білої книги з штучного інтелекту.

Важливим кроком стало впровадження Плану дій з цифрової освіти (Digital Education Action Plan), а також Стратегії взаємодії урядів ЄС (EU governments interoperability strategy) [3] та Цифровий компас 2030: європейський шлях цифрового десятиліття (2030 Digital Compass: the European way for the Digital Decade) [4] та ін.

У 2021 році прийнято Програму «Цифрова Європа» (до 2027р.), яка спрямована на розвиток провідних цифрових навичок, упровадження цифрових технологій на підприємствах, розбудову цифрової інфраструктури, а також на ще більшу доступність цифрових послуг для громадян та державних інституцій країн Європейського Союзу та асоційованих до Програми країн.

Програма «Цифрова Європа» охоплює п'ять конкретних цілей: високопродуктивні обчислення, штучний інтелект, кібербезпека та довіра, передові навички в цифровій галузі, забезпечення широкого використання цифрових технологій в економіці та суспільстві.

Останній аспект у Програмі «Цифрова Європа» стосується важливого напрямку забезпечення соціальної безпеки держави і громадянина, а саме: оцифрування державних послуг. У 2020 році 64 % Інтернет-користувачів взаємодіяли з державним установами он-лайн, порівняно з 58 % у 2015 році. Доступність державних послуг в Інтернеті постійно зростала протягом останнього десятиліття та значно прискорилася під час пандемії COVID-19.

Державне управління та надання послуг у сферах, що становлять суспільний інтерес, підтримуються задля того, щоб державний сектор і такі галузі, як охорона здоров'я, освіта, транспорт, культурний і творчий сектори, мали змогу задіяти й отримати доступ до найсучасніших цифрових технологій. Пандемія коронавірусу, війна, яку веде Україна з російським агресором, довела переваги диджиталізації у нашому повсякденному житті, як і те, що європейський людиноцентричний цифровий перехід є правильним шляхом вперед. Цифровий перехід є основою, на яку спираються чотири стовпи Цифрового десятиліття Європи:

розширення прав та можливостей громадян завдяки цифровим навичкам;

диджиталізація бізнесу;

диджиталізація державних послуг;

зміцнення цифрової інфраструктури.

Політика цифровізації повинна надавати можливості особам і бізнесу рухатися до орієнтованого на людину, сталого та більш процвітаючого майбутнього. Головними елементами цифрового переходу є захист прав людини, демократія та верховенство права.

Першими робочими програмами, що впроваджують цифровізацію, стали:

DIGITAL Europe Work Programme 2021-2022 [5]

DIGITAL Europe - EDIH Work Programme 2021-2023 specifically dedicated [6]

DIGITAL Europe - Cybersecurity Work Programme 2021-2022 [7]

DIGITAL EUROPE - High Performance Computing [8]

Напрямок Програми Digital Work Programme спрямована на цифрову трансформацію державних послуг - підвищення ефективності обслуговування громадянина, зручність послуг для європейських компаній і громадян та доступність публічних даних. Особливу увагу приділено в Програмі формуванню та розвитку ефективної соціальної безпеки, а саме: створення ефективних і сумісних цифрових публічних послуг, формування довіри до цифрової трансформації, подальша підтримка досконалості освітніх і навчальних закладів ЄС у цифрових сферах, покращення спроможності виховувати та залучати цифрові таланти за допомогою спеціалізованих магістерських програм з передових цифрових технологій, а також збільшення кількості учнів для продовження цифрових досліджень і їх подальшої кар'єри; подальше інвестування у впровадження блокчейну в Європі та ін.

Цифровий порядок денний для Європи передбачає створення єдиного цифрового ринку ЄС. Це означає розширення можливостей та залучення до нього кожного громадянина, посилення потенціалу кожного бізнесу та вирішення глобальних суспільних викликів.

Стратегію єдиного цифрового ринку ЄС ухвалено в 2015 році, вона побудована на трьох стовпах:

Покращений доступ для споживачів та підприємств до товарів та послуг через Інтернет в Європі - це вимагає, зокрема, усунення ключових відмінностей між онлайновими та офлайн-послугами та подолання бар'єрів для транскордонної онлайнової комерційної діяльності.

Створення належних умов для розвитку цифрових мереж та послуг - це вимагає підтримуваних високошвидкісної, надійної інфраструктури та контент-послуг.

Максимізація потенціалу зростання європейської цифрової економіки - це вимагає інвестицій в інфраструктуру ІКТ та нові технології, такі як хмарні обчислення чи великі дані, належної цифрової інклюзивності та навичок, а також досліджень та інновацій, спрямованих на підвищення індустріальної конкуренції, покращення соціальної безпеки громадянам [9].

Зважаючи на величезні зміни, спричинені пандемією коронавірусу, відповідно з усвідомленням потреби у прискорених заходах ЄС нещодавно запустив у дію декілька нових планів. Один з них - «Цифровий компас 2030» (2030 Digital Compass), який ставить за мету, щоб до 2030 року всі ключові державні послуги для громадян і бізнесу повністю надавались он-лайн, у т. ч. широкий діапазон послуг від навчання, покупки автомобіля до відкриття бізнесу. Цифрова трансформація також має забезпечити роботу сучасних та ефективних систем правосуддя відповідно до принципу - «те, що є незаконним офлайн, також є незаконним в Інтернеті» [4]

Більш того, «Цифровий компас 2030» визначає конкретні строки реалізації амбіцій ЄС у сфері цифровізації до 2030 року. Володіти цифровими навичками мають щонайменше 80 % населення. Держави-учасниці мають на власний розсуд реалізувати цілі за фінансової підтримки від ЄС.

Цифровий компас 2030: європейський шлях цифрового десятиліття (2030 Digital Compass: the European way for the Digital Decade) [10] визначає основні пріоритетні напрями, а саме:

Розвиток цифрових компетентностей та підготовка висококваліфікованих працівників у галузі цифрових технологій.

Створення та підтримання безпечних, ефективних та стійких цифрових інфраструктур.

Забезпечення умов цифрової трансформації бізнесу. До 2030 року три з чотирьох компаній повинні використовувати послуги хмарних обчислень, великі дані та штучний інтелект; більше 90 % малих та середніх підприємств повинні досягти принаймні базового рівня цифрової інтенсивності.

Оцифрування державних послуг. До 2030 року всі ключові державні послуги мають бути доступні в Інтернеті; усі громадяни матимуть доступ до своєї електронної медичної документації; 80 % громадян повинні використовувати рішення цифрової ідентифікації [10].

У січні 2022 року Європейська Комісія внесла проєкт Декларації Цифрових Прав та Принципів Цифрового Десятиліття [11]. Зазначена Декларація відповідає низці основних законодавчих актів ЄС, які будують безпечніший та вільніший цифровий простір у Європі та поза її межами, і які прагнуть захистити основоположні права та дані громадян. Декларація також повинна керувати політиками при обмірковуванні свого бачення цифрової трансформації та формування ефективної соціальної безпеки людини, а саме:

поставити людей у центр цифрової трансформації;

підтримка солідарності та інклюзії через зв'язок, цифрову освіту, навчання та навички;

чесні та справедливі умови праці;

доступ до цифрових державних послуг онлайн;

підтвердження важливості свободи вибору у взаємодії з алгоритмами та системами штучного інтелекту та в справедливому цифровому середовищі;

сприяння участі в цифровому публічному просторі;

підвищення безпеки, захисту та розширення можливостей у цифровому середовищі, зокрема для дітей та молоді, забезпечуючи при цьому конфіденційність та індивідуальний контроль над даними.

Більш того, в Декларації запроваджується право на освіту, професійну підготовку та навчання протягом усього життя та право мати можливість здобувати всі базові та розширені цифрові навички. У Декларації наголошується на важливості:

- просування високоякісної цифрової освіти та навчання, в тому числі з метою подолання цифрового гендерного розриву;

підтримки зусиль, які дозволяють учням і вчителям набувати та ділитися необхідними цифровими навичками та компетенціями, включаючи медіаграмотність і критичне мислення, щоб брати активну участь в економіці, суспільстві та в демократичних процесах;

сприяння та підтримки зусиль щодо оснащення всіх освітніх і навчальних закладів цифровим зв'язком, інфраструктурою та інструментами;

надання кожній особі можливості пристосуватися до змін, викликаних цифровізацією роботи, шляхом підвищення кваліфікації та перекваліфікації [11].

Важливою складовою цифрової трансформації в Європі є досягнення цифрової рівності, що значною мірою стосується старшого покоління людей, які не володіють у достатній мірі цифровими навичками. Опанування цифрової грамотності стало ключовим компонентом для всіх людей протягом усієї тривалості життя, інакше складно повноцінно долучитися до суспільного життя.

Ще в 1990 році Генеральна Лсамблея ООН резолюцією No 45/106 визначила 1 жовтня як Міжнародний день осіб старшого віку (UNIDOP). Із гаслом «Цифрова рівність для всіх», як головною темою відзначення зазначеної дати у 2021 році, поява цього дня у календарі є відображенням потреби в доступі до цифрового світу та значущій участі у ньому для всіх людей, а особливо для людей похилого віку.

Згідно висновків робочої групи ЄЕК ООН з питань старіння (2021), вимагаються заходи у сфері цифровізації для виконання таких завдань:

Забезпечити рівний доступ до товарів та послуг із залученням цифрових технологій через участь в ініціативах з розробки інфраструктури та політики, які полегшують доступ до онлайн-послуг («держава у смартфоні», електронний банкінг, електронна торгівля, електронне навчання та дистанційні медичні послуги) та роблять їх дружніми до користувача, підтримуючи при цьому офлайн-доступ до них.

Підвищити рівень цифрової грамотності з метою зменшення розриву у здобутті цифрових навичок шляхом забезпечення навчання з безпечної й захищеної навігації цифровими середовищами, включно з можливостями навчання різних поколінь та обміну знанням.

Використати потенціал цифрових технологій для активного і здорового старіння, добробуту й розширення прав і можливостей людей старшого віку, зокрема шляхом цифрової комунікації для зменшення почуття самотності й соціальної ізоляції, тобто саме цифрові технології можуть сприяти можливостям незалежного життя у старшому віці.

Забезпечити захист прав осіб старшого віку в цифровій епосі через створення етичних, прозорих та безпечних цифрових середовищ та послуг за допомогою політик, які захищають гідність, автономність та приватне життя, а також вимагають вільної та інформованої згоди на використання цифрових технологій [12].

Висновки

Сучасний етап розвитку більшості держав світу характеризується активізацією впровадження цифрових технологій у всі сфери суспільного життя. Європейські країни розробили низку програмних документів, які визначають магістральні шляхи та першочергові кроки діджиталізації.

У статті розглянуто основні засади таких документів як Стратегія «Європа 2020», Цифровий порядок денний для Європи, Цифрова стратегія Європейської Комісії, Стратегія єдиного цифрового ринку для Європи, Формування цифрового майбутнього Європи, Біла книга з штучного інтелекту.

На шляху цифровізації важливим кроком стало впровадження Плану дій з цифрової освіти, а також Стратегії взаємодії урядів ЄС та Цифровий компас 2030: європейський шлях цифрового десятиліття.

Першими робочими програмами, що впроваджують цифровізацію, стали: DIGITAL Europe Work Programme 2021-2022, DIGITAL Europe - EDIH Work Programme 2021-2023 specifically dedicated, DIGITAL Europe - Cybersecurity Work Programme 2021-2022, DIGITAL EUROPE - High Performance Computing.

У 2021 році прийнято Програму «Цифрова Європа», яка визначає процеси цифрової трансформації до 2027 року.

На нашу думку, європейський досвід цифровізації вбачається корисним для коригування вітчизняної політики цифрової трансформації на сучасному етапі розвитку України.

Література

1. Europe 2020. A European strategy for smart, sustainable and inclusive growth.

2. A Digital Agenda for Europe.

3. Shaping Europe's digital future.

4. 2030 Digital Compass: the European way for the Digital Decade.

5. DIGITAL Europe Work Programme 2021-2022.

6. DIGITAL Europe - EDIH Work Programme 2021-2023

7. DIGITAL Europe - Cybersecurity Work Programme 2021-2022

8. DIGITAL EUROPE - High Performance Computing

9. Цифрова програма для Європи.

10. 2030 Digital Compass: the European way for the Digital Decade (2021).

11. Європейська декларація про Цифрові Права та Принципи Цифрового Десятиліття.

12. Германс Ен. Цифрова епоха? Вона і моя теж! Медійна та інформаційна грамотність: ключ до забезпечення прав людей старшого віку на участь у цифровій епосі.

References

1. Europe 2020. A European strategy for smart, sustainable and inclusive growth.

2. A Digital Agenda for Europe.

3. Shaping Europe's digital future.

4. 2030 Digital Compass: the European way for the Digital Decade.

5. DIGITAL Europe Work Programme 2021-2022.

6. DIGITAL Europe - EDIH Work Programme 2021-2023

7. DIGITAL Europe - Cybersecurity Work Programme 2021-2022

8. DIGITAL EUROPE - High Performance Computing

9. Digital program for Europe.

10. 2030 Digital Compass: the European way for the Digital Decade (2021).

11. European Declaration on Digital Rights and Principles of the Digital Decade.

12. Hermans En. Digital age? She and mine too! Media and information literacy: the key to ensuring the rights of older people to participate in the digital era

Размещено на Allbest.ru