Дослідження особливостей інтернет-спілкування підлітків в сучасних умовах

Размещено на http://www.allbest.ru/

Дослідження особливостей інтернет-спілкування підлітків в сучасних умовах

Ордановська Олександра Ігорівна, Осипенко Оксана Володимирівна, Єфремов Олексій Михайлович

Анотація

інтернет-спілкування комунікації підліток

В реаліях сьогодення віртуальне середовище стало своєрідним соціальним майданчиком для професійної діяльності, навчання, спілкування, отримання інформації, розваг тощо. Масовий перехід закладів освіти на дистанційне навчання спричинило бурхливе втілення в життя підлітків інтернет-комунікації, адже стало необхідною умовою для навчання. Якщо в доковідний період підлітки використовували здебільшого соціальні мережі для встановлення контактів і знаходження спільнот за інтересами, то сьогодні сфера інтернет-комунікації поширилася на більш ділову взаємодію з іншими учасниками освітнього процесу, однокласниками, вчителями тощо.

З метою виявлення психологічних особливостей інтернет-спілкування учнів 9-10 класів, зміну в тенденціях щодо цього феномену внаслідок впливу зовнішніх умов, викликів, ризиків у порівнянні зі станом в доковідний період, було проведено емпіричне дослідження за психодіагностикою О. Зінченка.

Одержані результати дозволили з'ясувати, що більшість опитуваних учнів 9 класів воліє до живого спілкування в реальному світі, а з переходом до старшої школи підлітки надають перевагу віртуальній комунікації. Тенденція до більш комфортного спілкування в інтернеті попри реальної комунікації, яка спостерігається в учнів 10 класів, корелює з даними про збільшення кількості інтернет-контактів підлітків та схильності до більш відвертого спілкування з віком. Також було з'ясовано, що майже всі опитувані, які зараз знаходяться закордоном і вимушені спілкуватися з однокласниками через інтернет, вважають реальні соціальні контакти більш комфортними за віртуальні. Виявлено зміни в тематиці спілкування підлітків: більшість учнів 9 класів зацікавлені в обговоренні особистісних проблем, в той час як більш дорослі підлітки вказували на тематику спілкування, пов'язану з навчанням або дозвіллям, а особистісні справи у них відходили на другий план. Одержані дані засвідчили перенесення на інтернет-спілкування власних емоцій, обговорення особистих питань, самовираження за допомогою фотографій, музики, відео, що є характерним для підліткового віку. Водночас у порівнянні з аналогічними даними, наданими в дослідженні О. Зінченка в 2015 році, було з'ясовано відмінність у відношенні до інтернет-спілкуванняпідлітків одного віку (15 років), які навчаються в різних класах (9 або 10 класі).

Ключові слова: спілкування, інтернет-спілкування, підлітковий вік, спілкування підлітків, зміст інтернет-спілкування, тривалість інтернет-спілкування, віртуальне середовище, віртуальна комунікація

Abstract

OrdanovskaOleksandraIhorivnaDoctorofPedagogicalSciences, AssociateProfessor, AssociateProfessoroftheDepartmentofInnovative Technologies andMethodsofTeachingNaturalDisciplines, EducationalandScientificInstituteofNaturalandMathematicalSciences, InformaticsandManagement, StateInstitution “SouthUkrainianNationalPedagogicalUniversitynamedafter K. D. Ushynsky” (Odesa, Ukraine)

OsypenkoOksanaVolodymyrivnaPsychologist, TeacherofComputerScience (Informatics), OdesaLyceumNo. 38 oftheOdesaCityCouncil

YefremovOleksiiMykhailovychStudentofthe 4th yearofeducationatthefirst (bachelor) levelofeducation, specialty 014 SecondaryEducation (Informatics), StateInstitution “SouthUkrainianNationalPedagogicalUniversitynamedafter K. D. Ushynsky”

STUDY OF THE FEATURES OF INTERNET COMMUNICATION OF TEENAGERS IN MODERN CONDITIONS

Intoday'srealities, thevirtualenvironmenthasbecome a kindofsocialplatformforprofessionalactivities, learning, communication, obtaininginformation, entertainment, etc. Themajortransitionofeducationalinstitutionstodistancelearninghascausedtheviolentimplementationof Internet communicationinthelivesofteenagers, becauseithasbecome a necessaryconditionforlearning. Ifintheperiodbeforethe COVID pandemic, teenagersmostlyusedsocialnetworkstoestablishcontactsandfindcommunitiesofinterest, todaythesphereof Internet communicationhasexpandedtomore business-like interactionwithotherparticipantsintheeducationalprocess, suchasclassmates, teachers, etc.

Inordertoidentifythepsychologicalfeaturesof Internet communicationofstudentsof 9-10 forms, thechangeintrendsregardingthisphenomenonduetotheinfluenceofexternalconditions, challenges, riskscomparedtothestateinthepreCOVIDperiod, anempiricalstudywasconductedaccordingtothepsychodiagnosticsof O. Zinchenko.

Theobtainedresultsmadeitpossibletofindoutthatthemajorityofsurveyed 9th formstudentspreferlivecommunicationintherealworld, andwiththetransitiontohighschool, teenagersprefervirtualcommunication. Thetendencytomorecomfortablecommunicationonthe Internet despiterealcommunication, whichisobservedin 10th formstudents, correlateswithdataontheincreaseinthenumberof Internet contactsofteenagersandthetendencytomore open-mindedcommunicationwithage. Itwasalsofoundoutthatalmostallrespondents, whoarecurrentlyabroadandhavetocommunicatewithclassmatesviathe Internet, considerrealsocialcontactstobemorecomfortablethanvirtualones. Changesinthetopicsofcommunicationamongteenagerswererevealed: most 9th formstudentsareinterestedindiscussingpersonalproblems, whileolderteenagerspointedatcommunicationtopicsrelatedtostudyorleisure, andpersonalmattersforthemrecededintothebackground. Theobtaineddataprovedthetransferofone'sownemotionsto Internet communication, discussionofpersonalissues, self-expressionusingphotos, music, videos, asthecharacteristicofadolescence. Atthesametime, incomparisonwithsimilardataprovidedinthestudyof O. Zinchenkoin 2015, a differencewasfoundinrelationto Internet communicationofteenagersofthesameage (15 yearsold) studyingindifferentforms (9th or 10th form).

Keywords: communication, Internet communication, adolescence, adolescentcommunication, contentof Internet communication, durationof Internet communication, virtualenvironment, virtualcommunication

Постановка проблеми

Внаслідок бурхливого розвитку інтернет- технологій віртуальне спілкування глибоко увійшло в усі складові життя людини: професійну і освітню діяльність, дозвілля, повсякденні справи тощо. Сфера спілкування значно розширилася, оскільки здійснення комунікації не обмежується необхідністю фізичного знаходження в одному місці. У людей різного віку з'являється віртуальний соціум, який інтегрується в життя майже на рівні реальних соціальних зв'язків.

В останні роки виклики, які постали перед суспільством, зокрема ковідна пандемія, вимусили збільшити місце і роль віртуальної комунікації в житті людини, адже інтернет-спілкування поширилося і на освітній процес. З переходом закладів освіти на дистанційний формат, діти шкільного віку перейшли на віртуальне навчання і, відповідно, спілкування. Отже, інтернет- комунікація бурхливо занурилася в життя підлітків і посіла суттєве місце в їхніх соціальних контактах.

Водночас ті труднощі у взаєминах з оточуючими, що характерні для підліткового віку, не тільки перейшли і на віртуальне спілкування, але й посилилися. У віртуальному середовищі підлітки зіштовхуються з різноманітними викликами як кібербулінг, онлайн-харасмент, поширення фейкової інформації, небезпека віртуальних знайомств та залучення до небажаних активностей. Внаслідок того, що юнаки не завжди вміють ефективно спілкуватись та розуміти інших, вони починають турбуватися про власний імідж, який складається не тільки в реальному соціумі, але й у віртуальному просторі. Це спричиняє зміну самооцінки, відсторонення від реального життя, певне викривлення соціальної ідентичності тощо. Занадто активне користування соціальними мережами може привести до аддикції та формуванню відчуття невпевненості в собі. Враховуючи це, вважаємо дослідження проблематики віртуального спілкування підлітків актуальним і важливим завданням сучасної психології.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Серед досліджень цього феномену можна виокремити дослідження впливу інтернет-комунікації на розвиток особистості А. Засєкіна [1], формування етики спілкування підлітків в інтернеті О. Колесник [2], дослідження інтернет-залежності В. Кириченка [3], М. Опачко, Г. Розлуцької [4] та ін.

Заслуговує на увагу дослідження психологічних особливостей інтернет- спілкування підлітків О. Зінченка і розроблена ним психодіагностика, оскільки за її допомогою можна визначитися із цілою низкою суттєвих характеристик і параметрів цього спілкування, з'ясувати тенденції в змінах залежно від віку тощо [5].

Мета статті - висвітлити результати емпіричного дослідження особливостей інтернет-комунікації підлітків та виявити тенденції зміни цієї комунікації в умовах сьогодення порівняно зі станом у доковідний період.

Виклад основного матеріалу

Для дослідження особливостей інтернет- спілкування у підлітковому віці ми скористалися психодіагностичною методикою О. Зінченка [5], яка дозволяє:

1) виявити суб'єктивну значущість віртуальної комунікації та специфіку відвертості під час віртуального спілкування;

2) визначити тривалість, популярну тематику інтернет-спілкування, і особливості ставлення підлітків до аватарок, що стає певним маркером того, чи задоволені підлітки власними якостями;

3) зіставити прояви комфортності спілкування (в реальному житті або в мережі);

4) отримати інформацію про реальне коло спілкування підлітків у мережі.

Відмінністю нашого експериментального дослідження став підхід до вибірки опитуваних підлітків по класах, а не по віку, як в експерименті О. Зінченка. За нашою гіпотезою на особливості інтернет-комунікації впливає не тільки вік підлітків, але й освітнє середовище, в якому вони контактують з однокласниками різного віку.

Дослідження особливостей інтернет-спілкування проводилося в Одеському ліцеї № 38 Одеської міської ради. До складу експериментальної вибірки увійшли учні двох 9 і двох 10 класів, всього 112 осіб, зокрема 58 дівчат, 54 хлопця. Вік дітей у вибірці: 13 років - 2 особи, 14 років - 14 осіб, 15 років - 64 особи, 16 років - 32 особи (рис. 1, 2)

Рис. 1. Дані експериментальної вибірки: стать опитуваних

Рис. 2. Дані експериментальної вибірки: вік опитуваних

Учням було запропоновано анкету змішаного типу, створену в Гугл- формі, яка містила інструкцію та одинадцять запитань. Одержані дані аналізувалися на основі обчислення відсоткового розподілу наданих відповідей.

Аналіз відповідей на перше запитання щодо суб'єктивної позиції підлітків про значущість для них інтернет-комунікації свідчить про те, що для переважної більшості опитуваних - 68,6 % (77 осіб) інтернет посідає важливе місце в їхньому житті. Зауважимо, що порівняння відповідей учнів 9 класів і 10 класів виявило, що цей показник з віком зростає: серед учнів 9 класів погодились 54,7 % (29 осіб з 53), в той час як серед учнів 10 класів 81,4 % (48 осіб з 59). Водночас ці дані не надають інформації, чи це стосується спілкування в інтернет-мережах або ігор, перегляду фільмів тощо (рис. 3).

Додатково відмітимо різницю у відповідях підлітків одного віку - 15 років, які навчаються в різних класах. Серед 15-річних підлітків 9 класу половина опитуваних вказала на значущість інтернет-спілкування, а 31,2 % (10 осіб з 32) з цим не погодилися і 18,8 % (6 осіб з 32) не визначилися з відповіддю. Серед учнів 10 класів такого самого віку на значущість інтернет- комунікації вказали вже 84,4 % (27 осіб з 32).

Рис. 3. Діаграма відповідей на перше запитання анкети

Зібрана інформація щодо тривалості інтернет-комунікації дозволила з'ясувати, що більше половини опитуваних - 54,5 % - витрачають на спілкування в інтернеті від 3 до 5 годин (61 особа) (рис. 4). З них тільки 16 осіб - учні 9 класів (30,2 %), а інші 45 осіб - учні 10 класів (76,3 %). Отже, робимо висновок, що з віком тривалість інтернет-спілкування у підлітків зростає.

Рис. 11. Діаграма відповідей на дев'яте запитання анкети

Не зважаючи на те, що більшість опитуваних засвідчили, що інтернет- спілкування посідає значне місце в їхньому житті (див. вище), відповіді на десяте запитання показали, що менший відсоток опитуваних - 39,3 % (44 особи) перенесли в повсякденне життя лексику інтернет-спілкування (рис. 12).

Рис. 12. Діаграма відповідей на десяте запитання анкети

Одержання відповідей на останнє одинадцяте запитання дозволило оцінити коло інтернет-спілкування підлітків (рис. 13).

Рис. 13. Діаграма відповідей на одинадцяте запитання анкети

У більшості опитуваних - 41,1 % (46 осіб) коло спілкування обмежено п'ятьма співбесідниками, водночас таку кількість більше показали молодші підлітки: 50,9 % (27 осіб з 53) учнів 9 класів попри 32,2 % (19 осіб з 59) учнів 10 класів. 25 % (28 осіб) та 19,6 % (22 особи) спілкуються з 5-15 та 15-20 співбесідниками відповідно, до яких відносяться не тільки друзі, але й ті, з якими відбувається певний обмін повідомленнями, зокрема такими, що стосуються освітнього процесу. Відмітимо, що серед учнів 9 класів на коло від 5 до 15 осіб указало 28,3 % (15 осіб з 53), і це більша кількість порівняно з тими, хто указав на коло від 15 до 20 осіб - 13,2 % (7 осіб з 53). Відповіді учнів 10 класів розподілилися приблизно однаково: на коло від 5 до 15 осіб указало 22 % (13 осіб з 59), а на коло від 15 до 20 осіб - 25,4 % (15 осіб з 59) опитуваних.

На коло спілкування більше 20 осіб указали 14,3 % (16 осіб) респондентів, водночас більшість із них склали учні 10 класів: такі дані надали 20,3 % (12 осіб з 59), в той час як цей відсоток серед учнів 9 класів склав тільки 7,5 % (4 особи).

Одержані дані наводять на думку про більшу замкнутість та вибірковість у контактах для спілкування у підлітків 14-15 років, особливо у дівчат, та на розширення кількості інтернет-контактів підлітків у віці 15-16 років.

Результати проведеного експериментального дослідження психологічних особливостей інтернет-комунікації підлітків в цілому підтвердили результати дослідження, проведеного О. Зінченком в загальноосвітніх школах м. Глухова в 2015 році.

Водночас в розподілі по вікових групах «14 років» та «15 років» відсоток відповідей на окремі питання в нашому експерименті відрізняється від статистики О. Зінченка (табл. 1).

Таблиця 1Порівняння експериментальних даних за дослідженням О. Зінченка і проведеним дослідженням

Так на перше запитання про значущість інтернет-спілкування за даними О. Зінченка тільки 34 % чотирнадцятирічних підлітків відповіли «так», 62 % - «ні»,4 % - не змогли визначитися; серед п'ятнадцятирічних підлітків

розподіл змінився: 68 % відповіли «так», 34 % - «ні», і не було жодного, хто б вагався з відповіддю. З цього автор робить висновок, що саме у 15 років у підлітків кардинально змінюється ставлення до віртуального спілкування [5].

За нашими даними серед відповідей групи «14 років» (14 осіб) 57,1 % (8 осіб) відповіли «так», 28,6 % (4 особи) - «ні», 14,3 % (2 особи) не визначилися з відповіддю. У віковій групі «15 років» (64 особи) 67,2 % (43 особи) надали відповідь «так», 21,9 % (14 осіб) - відповідь «ні», 10,9 % (7 осіб) не визначилися з відповіддю. Отже, за нашими даними і в чотирнадцятирічному віці для більшості підлітків інтернет-спілкування посідає важливе місце в їхньому житті.

Різницю в одержаних даних можна пояснити тим, що дослідження О. Зінченком проводилося в 2015 році, тобто до пандемії COVID-19, внаслідок якої, як зазначалося вище, інтернет-комунікація підлітків поширилася і на освітній процес і не обмежується сьогодні власними інтересами та особистою сферою.

Також цим можна пояснити засвідчене нами збільшення тривалості знаходження підлітків в мережі. За даними О. Зінченка більший відсоток опитуваних в обох вікових групах витрачає на спілкування в мережі від 1 до 3 год: 50 % підлітків вікової групи «14 років» та 56 % підлітків вікової групи «15 років». За нашими даними:

у віковій групі «14 років» 21,4 % (3 особи) витрачають менше години, 28,6 % (4 особи) від 1 до 3 годин, 35,7 % (5 осіб) - від 3 до 5 годин, 7,1 % (1 особа) - більше 5 годин, 7,1 % (1 особа) вагалася із відповіддю;

у віковій групі «15 років» 9,4 % (6 осіб) витрачають менше години, 14,1 % (9 осіб) - від 1 до 3 годин, 56,2 % (36 осіб) - від 3 до 5 годин, 15,6 % (10 осіб) - більше 5 годин, 4,7 % (3 особи) вагалися із відповіддю.

Отже, в нашому експерименті більшість опитуваних в кожній віковій групі витрачає більше 3 годин на спілкування в інтернеті.

Крім того, за даними О. Зінченка розподіл по комфортності спілкування в реальному житті та в інтернеті в обох вікових групах є приблизно однаковим з суттєвою перевагою спілкування в реальному житті: 72 % проти 20 % (в групі «14 років») або 18 % (в групі «15 років»).

На відміну від цього, різниця у відповідях в нашому експерименті є меншою: 64,3 % проти 35,7 % (в групі «14 років») та 35,9 % проти 64,1 % (в групі «15 років») з помітною тенденцію збільшення відсотка опитуваних на користь комфортності спілкування в мережі в групі підлітків 15 років.

Висновки

Проведене експериментальне дослідження особливостей інтернет-комунікації підлітків за психодіагностичною методикою О. Зінченка дозволило з'ясувати:

1) значущість віртуальної комунікації для більшості опитуваних (68,8 %) з тенденцією зростання цього показника у підлітків 15-16 років при переході в старшу школу;

2) тривалість спілкування в інтернеті 67 % опитуваних підлітків складає більше 3 годин, що свідчить про збільшення тривалості інтернет-комунікації підлітків в сьогоденних умовах у порівнянні з аналогічними даними дослідження О. Зінченка, проведеного в 2015 році (в доковідний період);

3) більш комфортним способом спілкування в реальному житті стало для підлітків, що навчаються в 9 класі, в той час як для більш дорослих учнів 10 класів комфортним стало спілкування у віртуальному середовищі;

4) підлітки одного віку мають різне відношення до важливості і комфортності інтернет-комунікації залежну від освітнього середовища - основна школа (9 клас) або старша школа (10 клас);

5) майже всі опитувані підлітки, які знаходяться закордоном, висловилися про більш комфортне спілкування в реальному, а не віртуальному середовищі;

6) зміну популярності тематики інтернет-спілкування з віком: особисті питання більш популярні для обговорення у підлітків 9 класів, навчальні справи - для підлітків 10 класів.

7) ситуативну відвертість під час віртуального спілкування для 52,7 % опитуваних і збільшення з віком відсотка підлітків, які вказали на повну відвертість;

8) особливості ставлення підлітків до аватарок, а саме: більшість опитуваних (42 %) змінюють їх раз на кілька місяців; більше половини опитуваних (56,3 %) в якості аватарок використовують зображення кіногероїв або персонажів книг;

9) місце мультимедійної інформації у спілкуванні: переважна більшість опитуваних використовують її при обміні інформацією або часто (43,8 %), або епізодично (42%);

10) використання смайлів для висловлення думок в інтернеті: постійне для 42,9 %, епізодичне для 47,3 % респондентів;

11) стан перенесення в повсякденне життя специфічної лексики, що притаманна інтернет-спілкуванню: 60,7 % не використовують проти 39,3 %, які її використовують;

12) коло спілкування підлітків у мережі з віком збільшується.

Проведене емпіричне дослідження виявило, що тенденції щодо тематики спілкування, самопрезентації підлітків в мережі, використання мультимедіа для додаткового висловлення думок та самовираження, перенесення в реальне спілкування елементів інтернет-комунікації підлітків за останні 8 років - в доковідний період та сьогодні - майже не змінилися. Водночас зростає кількість підлітків, які не можуть визначитися, на скільки важливим для них є інтернет-спілкування, збільшився час використання інтернету для комунікації, і спостерігається тенденція збільшення відсотка підлітків, які вважають більш комфортним комунікацію в мережі.

Література

1. Засєкін А. А. Віртуальне спілкування як чинник особистісних змін студентської молоді : автореф. дис. ... канд. психол. наук : 19.00.07 / А. А. Засєкін. - Київ: ун-т ім. Б. Грінченка. - К., 2012. 20 с.

2. Колесник О. О. Особливості спілкування підлітків в Інтернеті / О. О. Колесник // Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка. Педагогічні науки, 2012, № 15(2). с. 28-33. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vlup_2012_15%282%29__6.

3. Кириченко В. В. Вікові відмінності прояву internet-залежності (за результатами дослідження 2014 та 2018 років) / В. В. Кириченко // Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія «Психологічні науки». - Вип.4. - Том 1. - 2018 - С.188-193. URL: https://cutt.ly/7wwMbVci.

4. Розлуцька Г. М. Вивчення проблеми інтернет-залежності: аналіз результатів експериментального дослідження / Г. М. Розлуцька, М. В. Опачко // Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія «Педагогіка, соціальна робота», 2012, Вип. 24, с. 133-137. URL: https://cutt.ly/ZwwMbqT5

„Q„p„x„}„u„‹„u„~„Ђ „~„p Allbest.ru

5. Зінченко О. В. Емпіричне дослідження психологічних характеристик інтернет- спілкування у підлітковому віці / О. В. Зінченко // Проблеми сучасної психології, 2015. Вип. 29, с. 251-265. URL: http://surl.li/hrsgb.

References