Оптимізація діяльності компанії засобами ІТ-технологій

Размещено на http://www.allbest.ru/

Оптимізація діяльності компанії засобами ІТ-технологій

Кузьміна Олена Михайлівна кандидат технічних наук, доцент, доцент кафедри економічної кібернетики та інформаційних систем, Вінницький торговельно-економічний інститут Державного торговельно-економічного університету, м.Вінниця

Яремко Світлана Анатоліївна кандидат технічних наук, доцент, доцент кафедри економічної кібернетики та інформаційних систем, Вінницький торговельно-економічний інститут Державного торговельно-економічного університету, м.Вінниця

Анотація

Тенденції розвитку сучасного інформаційного суспільства зумовлюють переорієнтацію суб'єктів господарювання на застосування цифрових технологій у своїй діяльності. Інформаційні технології та системи стають невід'ємною частиною сьогодення та ефективним інструментом забезпечення прогресивного функціонування економіки та бізнесу. Сьогодні інформаційні технології є частиною великої кількості продуктів і послуг, які широко застосовуються в бізнесі, оптимізують бізнес-процеси та ресурси підприємств та компаній. Сучасні технології дозволяють автоматизувати процес управління бізнесом у цілому, принципово змінюють комунікаційні можливості, підвищують ефективність економічних контактів учасників ринку послуг. У статті розглянуто головні аспекти оптимізації діяльності компаній засобами ІТ-технологій. Показано, що у сучасних компаніях, при виконанні бізнес-процесів функція ІТ перестала бути допоміжною - вона перетворилась на найважливішу складову частину продукту чи виробничих потужностей. Впровадження ІТ-технологій сприяє модернізації та оптимізації інформаційно-комунікаційної системи компанії для його клієнтів. Крім того, перед сучасними компаніями стоїть завдання підвищення їхньої керованості та ефективності, а його здійснення безпосередньо залежить від наявності у компанії внутрішньої інфраструктури підтримки цих процесів. Проаналізовано заходи, що сприяють створенню інформаційної інфраструктури компанії. Визначено необхідні складові інфраструктури, роль професійних менеджерів та директора з інформаційних технологій компанії. Далі розглянуто необхідну складову прогресивного ведення бізнесу та управління - ефективність та інструменти її оцінки. Показники ефективності дозволяють своєчасно реагувати на зміну умов ринку та надають керівництву компанії необхідний інструментарій для обґрунтування процесу прийняття рішення.

Ключові слова:компанія, бізнес, бізнес-процеси, інформаційна технологія, інформаційна система, комунікаційна система, оптимізація діяльності. інформаційна система комунікаційний управлінський

Kuzmina Olena Mykhailivna Associate professor of Economic Cybernetics and Information Systems, Vinnytsia Institute of Trade and Economics of State University of Trade and Economics, Vinnytsia

Yaremko Svitlana Anatoliivna Associate professor of Economic Cybernetics and Information Systems, Vinnytsia Institute of Trade and Economics of State University of Trade and Economics, Vinnytsia

OPTIMIZATION OF THE COMPANY'S ACTIVITIES BY MEANS IT-TECHNOLOGY

Постановка проблеми

Інформаційні технології (ІТ) стають невід'ємною частиною сьогодення та ефективним інструментом забезпечення прогресивного функціонування економіки та бізнесу, принципово змінюють комунікаційні можливості компаній, підвищують ефективність економічних контактів учасників ринку послуг. У теперішній час стає особливо важливим розширення онлайн доступу до інформаційних ресурсів та послуг компаній. Впровадження ІТ-технологій сприяє модернізації та оптимізації інформаційно-комунікаційної системи підприємства для його клієнтів, що й обумовлює актуальність даної теми.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Проблеми оптимізації діяльності підприємств засобами інформаційних технологій було висвітлено у наукових працях зарубіжних вчених та достатньо широко представлене в роботах українських теоретиків та практиків. Впровадженню інформаційних технологій в управління підприємствами присвячені роботи таких вчених, як: Батюк А.Є., Вовк І.С., Войнаренко М.П., Гужва В.М., Кононенко І.В. Особливості застосування інноваційних ІТ та удосконалення наявної на підприємстві інформаційної системи, дослідили такі науковці, як: Вендеров А.М., Карпов Д.В., Литвин І.Л., Михайлов П.К., Плескач В.Л. та інші. Серед зарубіжних вчених, які присвятили свої наукові дослідження закономірностям впровадження інформаційних технологій в структуру управлінні компаніями та корпораціями можна виділити таких:J. D. Wisner, S. Muller, J. Huber,

M. Fleischmann та інші. У наукових працях достатньо уваги приділяється актуальності впровадження інформаційних технологій, їх ролі та перспективам розвитку. Але недостатньо систематизований та проаналізований інтегрований підхід всіх аспектів діяльності компаній щодо впровадження ІТ.

Мета статті - дослідження особливостей та інструментів оптимізації діяльності підприємств засобами інформаційних технологій.

Виклад основного матеріалу

Інформаційні технології у класичному трактуванні - це сукупність програмно-апаратних засобів та систем, що забезпечують ефективне вирішення функціональних завдань. В свою чергу, інформаційні технології управління - це методи та способи взаємодії керуючої та керованої підсистем об'єкту управління на основі використання сучасного інструментарію [1-2]. Зазвичай, сучасний інструментарій для управління єдиним інформаційним середовищем об'єкту управління складається з: персональних комп'ютерів, системи комунікацій, банків даних та знань, програмно-інформаційних засобів, економіко-математичних методів та моделей, експертних систем.

У сучасних компаніях, при виконанні бізнес-процесів функція ІТ перестала бути допоміжною, перетворившись на найважливішу складову частину продукту чи виробничих потужностей [3]. Реалізація сучасних високопродуктивних управлінських та організаційних проєктів вимагає повного використання потенціалу ІТ та засобів комунікацій. Компанії для того, щоб досягти більшої ефективності у вирішенні інформаційно- технологічних проблем, як правило рухаються у двох напрямах. Перший полягає в тому, що компанія створює внутрішній інформаційно-технологічний підрозділ, який пропонує послуги на зовнішньому ринку, доводячи цим можливість рентабельного використання своїх потужностей. Другій варіант, коли більшість власногоінформаційно-технологічногоперсоналу переводиться в розпорядження спільних зі спеціалізованими інформаційно- технологічними партнерами компаній, що також самостійно виступають на ринку. У материнській компанії залишається невелика група співробітників на яку покладаються функції інформаційного менеджменту. У будь-якої компанії ухвалення рішень у сфері ІТ залежить від:

- найвищого керівництва, яке має керувати ІТ як стратегічним потенціалом компанії;

- спеціалістів, які займаються пошуком системних рішень для оптимізації виконання функціональних завдань;

- менеджерів окремих структурних підрозділів, які повинні використовувати ІТ через спеціфіку своєї діяльності, щоб задовольняти запити клієнтів, знижувати витрати тощо;

- фахівців бухгалтерсько - фінансових служб;

- постачальників ІТ, які мають пропонувати послуги у відповідності до проблемних установок своїх споживачів;

- власного інформаційно-технологічного підрозділу.

Для ефективного впровадження інформаційних технологій у діяльність компаній необхідно визначити:

- по-перше, який внесок має зробити ІТ у процес виробництва товарів та послуг. При цьому, відокремлюються такі складові:

1) ІТ як функція забезпечення автоматизації: управління, виробничого процесу або комунікацій;

2) ІТ як інтегральна складова частина продукту;

3) ІТ як організаційний інструмент створення віртуальних форм компанії.

- по-друге, хто має виконувати перелічені функції.

Координуватися дії щодо впровадження інформаційно-технологічних послуг можуть шляхом створення та використання спеціалізованого підрозділу компанії (можливо дочірнього підприємства, філії) або у вигляді створення стратегічних альянсів між власним підрозділом та зовнішніми партнерами. Слід зазначити, що подібні послуги можуть бути ефективними лише за тісної співпраці з їхніми постачальниками.

Динаміка розвитку компанії та зовнішнього середовища висуває певні вимоги до інтересів у сфері ІТ. Основні аспекти цього розвитку та їх вплив на роль ІТ в управлінні компанією полягають у наступному [4-6]:

1. Децентралізація бізнес-процесів - орієнтація на максимальне зближення з клієнтом вимагає від компаній переходу до горизонтальних, децентралізованих структур. Прийняття рішень в умовах децентралізації призводить до різкого зростання інформаційних потреб щодо процесу виробництва товарів та послуг. У новій обстановці забезпечення інформацією з усіх напрямків має функціонувати бездоганно. Використання ІТ згладжує організаційну складність компанії: горизонтальні і вертикальні моделі взаємозв'язків, що безперервно ускладняються (структури, які у свою чергу постійно змінюються), мають удосконалюватися за допомогою нової комунікаційної технології. В теперішній час необхідно розробити та впровадити технологію, яка б оперативно надавала інформацію в онлайн режимі та допомагала менеджерам та іншим фахівцям приймати ефективні управлінські рішення в умовах децентралізації..

2. Інтелектуальний аналіз даних та управління знаннями - підхід до ІТ, як засобу обробки даних вже у минулому. Сьогодні, інтелектуальний аналіз даних для потреб користувача стає дуже затребуваним. Справа при цьому полягає не тільки в обробці інформації, а й у раціональному розподілі знань. Перед компаніями постає питання про трансфер спільно використовуваних знань та даних між структурними підрозділами та партнерами. Крім того, вимогою сучасності є широке залучення засобів телекомунікацій. Створення та експлуатація відповідної комунікаційної структури відносяться до завдань інформаційного менеджменту, як і класична функція забезпечення виробничого процесу або розробки товарів та послуг на базі ІТ. Крім того, компанія має враховувати усі нові та важливі для ІТ аспекти. Саме на інформаційно-технологічній службі лежить відповідальність за створення платформи, на якій стане можлива кваліфікована підготовка персоналу, включаючи загальнофірмовий менеджмент.

3. Інтеграція децентралізованих систем - зазвичай, інформація у компаніях обробляється за допомогою найрізноманітніших автоматизованих систем. Забезпечення їхньої широкої доступності для всіх співробітників сприяє полегшенню прийняття управлінських рішень та може стати важливим фактором успіху для багатьох компаній. Інтеграція децентралізованих систем вимагає об'єднання по вертикалі та горизонталі інформаційно-технологічних систем компаній, що зробити вкрай складно. Вирішенням цього завдання міг би стати інтеграційний підхід до взаємопов'язаних технологічних, соціальних, функціональних та господарських процесів. Постановка такого завдання необхідна вищому менеджменту керувати змінами.

4. Майбутні залежності від впровадження ІТ - рішення про капіталовкладення в ІТ не повинні прийматися, поки не отримано відповідь на питання, яким шляхом піде розвиток наступного покоління технології. Сьогодні капіталовкладення в ІТ спричиняють численні наслідки: з одного боку, відкривають певні перспективи, а з іншого - можуть позбавити компанію деяких можливостей у майбутньому через залежність, пов'язану зі швидкими технологічними змінами.

5. Психологічний фактор - ІТ підвищує продуктивність, допомагає компанії досягти кращих фінансово-економічних результатів та конкурентних переваг на ринку. Поряд із цим менеджери мають знати про психологічні аспекти впровадження нової ІТ, а саме врахувати людський фактор сприйняття нового, навчання, професійну перекваліфікацію або скорочення персоналу. Компанія, яким це вдається краще, можуть сподіватися велику віддачу від коштів, вкладених у ІТ. В цьому питанні компетентну допомогу менеджерам компанії можуть надати вище керівництво та інформаційно-технологічний підрозділ.

Сьогодні перед компаніями стоїть завдання підвищення їхньої керованості та ефективності. Можливе вирішення цього завдання - перехід до використання сучасних управлінських технологій:стратегічного,

оперативного та фінансового менеджменту. Сучасний менеджмент розглядає такі стадії процесу управління компанією: діагностика проблем - постановка цілей - вироблення спектру можливих шляхів досягнення цілей та вирішення проблем - зіставлення та оцінка варіантів рішень - вибір оптимальних рішень - їх реалізація - зіставлення досягнутих результатів з поставленими цілями - циклічне повторення попередніх етапів. Здійснення описаного циклу безпосередньо залежить від наявності у компанії внутрішньої інфраструктури підтримки цих процесів. Інфраструктура включає комунікаційні та інформаційні канали, комп'ютерні бази даних, засоби аналізу даних та прийняття рішень. Дуже багато важить і присутність у компанії професійних менеджерів, які розуміють сутність цих завдань і здатні реалізувати управлінські процеси. Однак, управлінська проблема полягає в тому, що створення інформаційної архітектури - складна задача. Розробник цього завдання має володіти не тільки технічними професійними знаннями, а й бути стратегічно мислячим менеджером, який знається на бізнес-процесах компанії і здатний передбачити різні варіанти її розвитку. Фахівці, які мають необхідний досвід та знання здатні вирішувати інфраструктурні завдання, пов'язані з побудовою систем автоматизації. Такий фахівець повинен мати сумісність менталітетів перших осіб бізнесу та особи, відповідальної за інформаційні структури компанії, схожість у стратегічному мисленні, здатність до цілісного, системного сприйняття бізнесу компанії. Відповіддю на цей виклик часу стало введення в компаніях посади CIO (Chief Information Officer), директора з інформаційних технологій людини, яка володіє системним стратегічним поглядом на бізнес, що об'єднує компетенції менеджера і спеціаліста з управління інформаційними потоками, що зростають і постійно розвиваються. Ефект від діяльності CIO визначається позиціонуванням цього керівника у компанії, виділеної йому сферою відповідальності (нерозривно пов'язаної з повноваженнями) та рівнем його володіння інструментами управління, у тому числі стратегічними. CIO бере на себе відповідальність не лише за формування інфраструктури для створення єдиної інформаційної системи підприємства та за створення самої системи. Він також відповідає за організацію всіх інформаційних потоків усередині компанії та частково за її подання у зовнішньому (віртуальному) середовищі. CIO стає свого роду «інформаційним дизайнером» компанії, що забезпечує надійну інформацію не тільки всіх функціональних фахівців компанії, а й керівників вищої ланки.

Керівництво компанії має детально вивчити бізнес-процеси, проаналізувати потреби виробництва, щоб прийняти ефективне рішення про впровадження системи автоматизації. Існує декілька різновидів таких систем з різними функціональними можливостями, а саме системи автоматизації управління компанією поділяються на [1-2,5]:

1. Системи початкового рівня, які широко поширені серед підприємств невеликого розміру, які успішно використовують їх у своїй повсякденній діяльності. Відмінною рисою таких інформаційних систем є обмежене охоплення бізнес-процесів підприємства. Програмні продукти даного класу можуть сильно відрізнятись один від одного за цільовим призначенням: сюди можна віднести як бухгалтерські, так і складські та торгові системи.

2. Системи середнього рівня, поява таких систем обумовлена потребою у програмному продукті з розширеними можливостями, ніж системи початкового рівня. До них відносяться готові рішення для досить широкого кола потреб підприємства. До складу таких систем зазвичай входять такі підсистеми: бухгалтерський облік, управління виробництвом, матеріально- технічне постачання та збут, планування, виробництво. Незважаючи на здатність таких систем вести облік практично за всіма напрямками діяльності підприємства, деякі підсистеми реалізовані в них у дуже зрізаному вигляді. Важливим мінусом такої системи є те, що успіх запровадження системи середнього рівня багато в чому залежить від якості виконання аналізу діяльності підприємства.

3. Системи найвищого класу, які забезпечують планування та управління всіма ресурсами організації. Кількість різних параметрів налаштувань сягає десятків тисяч. Однак одночасно зростає і вартість впровадження такої системи. Слід також враховувати наступний набір мінусів, що виникають при введенні в дію такої системи:

- може знадобитися залучення зовнішніх консультантів, що призведе до значного зростання витрат;

- впровадження складної системи найчастіше вимагає деякої реорганізації діяльності;

- необхідна наявність спеціального підрозділу, який би перенастроював систему під вимоги бізнесу.

З іншого боку, керівники організації та її персонал отримують чудовий інструмент, що дозволяє планувати та керувати виробництвом.

Інформаційна інфраструктура компанії - це організація взаємодії інформаційних потоків. Створення інформаційної інфраструктури, що використовує ІТ-технології, передбачає комплекс заходів який включає в себе [1-2,5]:

- організаційні заходи (визначення структури документів та напрямів їхнього руху, відповідальності за види заходів, правил організації розробки програм, структури бази даних, способи фінансування та інші);

- технічні заходи (придбання та встановлення технічного забезпечення, експлуатація обладнання, створення комунікаційної мережі, організація доступу до Internet);

- визначення стандартного та системного програмного забезпечення, яке буде використовуватися в компанії;

- впровадження та розробку програмних продуктів щодо створення інформаційно-аналітичної системи компанії;

- роботу служби експлуатації та впровадження ІТ-технологій;

- забезпечення безпеки інформації;

- навчання співробітників компанії;

Ядром інформаційної інфраструктури компанії є інформаційно- аналітична система (ІАС) компанії. ІАС - це частина програмної підтримки інформаційної інфраструктури компанії, що забезпечує особливі завдання управління. Головні вимоги до ІАС: відкрита архітектура; модульний принцип організації додатків та даних; робочі місця фахівців (АРМ) повинні компонуватися з модулів роботи з окремими об'єктами ІАС; використання готових програмних продуктів; технології, які використовуються у системі мають враховувати тенденції розвитку програмного забезпечення.

В інформаційно-аналітичній системі компанії повинні бути компоненти різного ступеня унікальності (мається на увазі можливість їх використання без змін або з невеликими змінами в іншій компанії). Різні частини ІАС мають різну «вагу»: одні мають бути обов'язково у будь-якій системі; інші можуть бути, а можуть і не бути; треті, що описують тимчасові зв'язки, виникають у системі та зникають із неї під час її експлуатації. Крім того, деякі об'єкти можуть бути створені лише як частина інших об'єктів.

Інформаційна система управління виробничою компанією не повинна замикатися лише у рамках управління бізнес-процесами. Дана система повинна об'єднати в собі всі три рівні управління процесами, що відбуваються у компанії:

- управління бізнес процесами;

- управління проектно-конструкторськими розробками;

- управління технологічним процесом виробництва.

Єдність інформаційної системи (ІС) управління компанією у тому, що дані, отримані чи запроваджені будь-якому рівні системи, мають бути доступні всім її компонентам (принцип одноразового введення).

Світовий досвід застосування інформаційних технологій говорить, що структура такої єдиної інформаційної системи управління компанією має бути такою: головним компонентом єдиної ІС управління компанією є система управління бізнес-процесами, система класу ERP. Далі, необхідним елементом ІС є системи автоматизації проектно-конструкторської діяльності та технологічної підготовки виробництва (САПР - CAD/CAM/CAE/PDM), що забезпечують зниження часу виробничого циклу та підвищення якості продукції. Третій елемент ІС - системи управління технологічним процесом виробництва. Сумісне програмне забезпечення забезпечує взаємодію всіх раніше описаних рішень у рамках єдиної інформаційно-аналітичної системи управління компанією.

Підсумовуючи фактори, що впливають на прийняття рішення про впровадження системи автоматизації у компанії, можна стверджувати, що на вибір інформаційної системи компанії впливають:

- функціональні можливості системи,

- вартість володіння системою;

- перспективи розвитку системи;

- технічні характеристики системи;

- мінімізація ризиків впровадження та експлуатації.

Під функціональними можливостями системи розуміється її відповідність тим бізнес-функціям, які вже існують або плануються до впровадження у компанії. Зазвичай, для визначення відповідності системи функціональним вимогам достатньо мати чітке уявлення про стратегію розвитку бізнесу, контекстного опису бізнесу та формалізованого опису діяльності компанії. Якщо всі ці компоненти відсутні, то їх включають до етапу з підготовки вихідних даних для вибору системи. Чітко структуроване розуміння бізнес-процесів компанії допомагає не тільки в побудові інформаційної системи, а й вищому керівництву краще уявити роботу своєї компанії.

Таким чином, оптимізація діяльності компанії може бути досягнута впровадженням ІТ та ІС. Причому інформаційна система є середовищем для впровадження інформаційної технології. Це дві невід'ємні частини прогресивного ведення бізнесу та управління, що ґрунтується на ефективності [6]. Нарощування темпів і масштабів виробництва, підвищення якості продукції нині вже недостатні для досягнення конкурентної переваги над ринком, і тому багато компаній переходять нові прогресивні методи корпоративного управління. Ці методи дозволяють своєчасно реагувати на зміну умов ринку та надають керівництву компанії необхідний інструментарій, який дозволив би обґрунтувати процес прийняття рішення адекватною та достатньою інформацією. Інформації має бути рівно стільки, скільки необхідно для аналізу, але набагато важливіше, щоб вона була об'єктивною, точною та надходила вчасно. Прогресивні методи корпоративного управління ґрунтуються на оцінці ефективності - інструменті, який дозволяє визначити, наскільки управління компанією відповідає рівню досягнення стратегічних цілей, зокрема, зміцненню та зростанню ринкової вартості компанії. Варто зазначити, що ця методика - лише інструмент, що полегшує процес прийняття управлінських рішень за рахунок забезпечення керівництва повноцінною інформацією, але вона не є панацеєю при вирішенні системних проблем компанії. Дана методика дозволяє ідентифікувати факт і сферу виникнення проблеми, але не дає готових рішень.

Інструментами оцінки ефективності можуть бути система ключових показників ефективності (КПЕ) та система збалансованих показників, що набули поширення у практиці управління західних компаній [6]. Під системою КПЕ розуміється система фінансових та нефінансових показників, що впливають на кількісну чи якісну зміну результатів стосовно стратегічної мети (або очікуваного результату). Система збалансованих показників включає КПЕ, що необхідні для кожного об'єкту контролю (виробничий чи структурний підрозділ), і методику їх оцінки. Дані системи чи методики становлять основу під час прийняття рішень, базуються на оцінці ефективності діяльності компанії та спрямовані на досягнення стратегічних цілей. Завдання системи КПЕ та збалансованих показників полягає у переведенні стратегії компанії в комплексний набір показників її діяльності, що визначає основні параметри системи вимірювання та управління. Набір показників задає основу для формування стратегії компанії та включає кількісні характеристики для інформування співробітників про основні фактори успіху у сьогоденні та майбутньому. Формулюючи очікувані результати, компанія ставить за мету і створює умови для її реалізації, а вище керівництво спрямовує енергію, здібності та знання співробітників на вирішення завдань довгострокової перспективи.

Базова установка концепції збалансованих показників у тому, що традиційні фінансово-економічні показники є недостатніми для визначення стратегічного успіху компанії та забезпечення зворотного зв'язку. Для вирішення цих завдань необхідно мати більш «збалансований» набір показників діяльності компанії у різних площинах, що дозволяє контролювати фактори, що впливають на ці показники, а не просто відстежувати результати. Для успішного моніторингу прогресу у досягненні стратегічних цілей не слід всю увагу загострювати на оцінках минулої діяльності. Необхідно розглядати показники, які впливатимуть на результати компанії у майбутньому. Орієнтир на показники, що характеризують лише одну сферу діяльності, може негативно позначитися на кінцевому результаті. Тому система збалансованих показників включає:фінансову діяльність, відносини зі споживачем, внутрішню виробничу діяльність, навчання та розвиток.

Висновки

Таким чином, всі новації, що вимагають додаткових організаційних зусиль, заходів щодо підвищення кваліфікації співробітників, відриву досвідчених фахівців від повсякденної роботи зустрічаються без великого ентузіазму, особливо якщо результат неочевидний, а витрати досить високі. Тим не менш, створення інтегрованої інформаційної системи, що забезпечує можливість управління компанією на основі оперативних, аналітичних та достовірних даних - нагальна необхідність.

ERP системи, як би про них не відгукувалися - це об'єктивна реальність, а перспективність розвитку даного напряму інформаційних технологій не викликає сумнівів.

Чим раніше керівництво компанії починає проводити роботу з навчання та підготовки персоналу до впровадження сучасних інформаційних технологій управління, тим швидше будуть вироблені узгоджені позиції у представників різних напрямків діяльності компанії, тим менші часові та грошові витрати будуть у компанії в процесі впровадження ІТ, тим раніше керівництво компанії матиме ефективний інструмент для прийняття управлінських рішень.

Основні чинники успіху запровадження інтегрованих інформаційних систем управління компанією: готовність до змін, розуміння необхідності та готовність впровадження ІС та ІТ, готовність до виділення кваліфікованих фахівців.

Література:

1. Войнаренко М.П., Кузьміна О.М., Янчук Т.В. Інформаційні системи та технології в управлінні організацією: навчальний посібник. Вінниця: Едельвейс, 2015.495с.

2. Яремко С.А., Копняк К.В., Кузьміна О.М., Половенко Л.П. Корпоративні інформаційні системи: навчальний посібник. Вінниця, 2021. 256 с.

3. Voynarenko M.P., Dzhuliy L.V., Kuzmin O.M, Yanchuk T.V. Managing the development of innovation business processes with automated information systems. Маркетинг і менеджмент інновацій, 2017. №4. С. 133-148. DOI: 10.21272/MMI.2017.4-12.

4. Kuzmina E., Yaremko S., Ignatovska R. and etc. Methods and techniques for evaluating effectiveness of information technology implementation into business processes, Photonics Applications in Astronomy, Communications, Industry, and High-Energy Physics Experiments, 2018. USA: Proc. of SPIE. Vol. 10808. P. 108081N-10N. DOI: 10.1117/12.2500620.

5. Сорока П.М., Харченко В.В., Харченко Г.А. Інформаційні системи і технології в управлінні організацією: навч. посібник. К.: ЦП «Компринт», 2019. 518 с.

6. Osterwalder Alexander, Pigneur Yves Business Model Generation: A Handbook for Visionaries, Game Changers, and Challengers. London: John Wiley and Sons, 2013. 288 p.

References:

2. Yaremko S.A., Kopnyak K.V., Kuzmina O.M., Polovenko L.P. (2021) Korporatyvni informatsiini systemy: navchalnyi posibnyk [Corporate information systems: a textbook]. Vinnytsa. (in Ukrainian).

3. Voynarenko M.P., Dzhuliy L.V., Kuzmina O.M, Yanchuk T.V. (2017) Managing the development of innovation business processes with automated information systems. Marketyng i Menedzhment inovatsii [Marketing and management innovation]. MMI. №4. P. 133-148. DOI: 10.21272/MMI.2017.4-12.

4. Kuzmina Elena, Yaremko Svetlana, Ignatovska Ruslana, etc. (2018) Methods and techniques for evaluating effectiveness of information technology implementation into business processes. Photonics Applications in Astronomy, Communications, Industry, and High-Energy Physics Experiments (USA, 1/10/2018). Proc. of SPIE, vol. 10808. P. 108081N-10N. DOI: 10.1117/12.2500620.

5. Soroka P., Kharchenko V., Kharchenko H. (2019) ) Informatsiini systemy ta tekhnologii v upravlinni organizatsiyeyu: navchalnyi posibnyk [Information systems and technologies in management organization: a textbook]. Kyiv. (in Ukrainian).

6. Osterwalder Alexander, Pigneur Yves (2013) Business Model Generation: A Handbook for Visionaries, Game Changers, and Challengers. London: John Wiley and Sons. 288 p.

Размещено на Allbest.ru