Війна в Україні: гумор vs страх (комунікативно-прагматичний аспект)

Н.М. Дяченко, А.В. Усатий

The article presents material on the peculiarities of the linguistic representation of the fight against fears of war in the modern Ukrainian language (using the example of posts on the Facebook social network and other Internet sources). The following methods were used for the research: linguistic observation and description of linguistic phenomena, text decoding method, comparison, analysis, synthesis, induction, deduction, continuous sampling method. The article traces the evolution of the discourse of fear in general and in the life of a modern Ukrainian in particular. The study describes the system of emotional and psychological images expressing war fears and verbal means of overcoming them. The main purpose of using humor turns out to devalue fears, so the fears themselves and the negative characters associated with them are depicted in comical, uncomfortable situations. It has been proven that the means of humor in its most diverse manifestations (irony, satire, trolling, banter) permeate all resources of Ukrainian language thinking: dictionary, grammar, orthographic means, quotation thesaurus, linguistic and sociocultural stereotypes, language. norms and registers of speech. From a communicative and pragmatic point of view, images of putin, the aggressor country of russia, russian invaders, etc., were analyzed. It was established that some names form semantic microsystems and branched synonymous series (stereotypical names of russia, russians, and putin himself). As the analysis showed, a significant number of new creations, obscene and euphemistic vocabulary perform primarily protective (healthpreserving), evaluative-reflective and integrative (socially unifying) functions, since they are primarily intended to calm, encourage Ukrainians and maintain at least a relative mental balance and at the same time help to sort out feelings, condemn the enemy and brace up to keep struggling on the way to victory. The study of the mechanisms of dispelling fear and means of overcoming it in the modern Ukrainian language have contributed to the knowledge of the connection between the people's worldview and their language and the national linguistic picture of the world.

війна українська мова дискурс страху

Групу ресурсів мовомислення, пов'язану з цитатним тезаурусом, також поповнили римейки пісень, наприклад: "Як тебе сміли бомбити, Києве мій" (Марина Полончак і Віталій Лобач), цит. за: [5]; "Геть з України, москаль некрасівий! "; "Відправляють вас на фарш, аналоговнєти, ЗСУ наробить з вас по-київськи катлєти (пісня "ЧебуРашки" на мелодію коломийок / українських танцювальних весільних пісень (ФБ, Р. Нота), скоромовки, наприклад: "Клара для Карла вкрала байрактара" (Поліна Коробеиник) та ін.

На рівні словника комічного ефекту авторам новотворів вдається досягти завдяки вживанню різних груп лексики, зокрема негативно забарвленої та згрубілої, обсценної, суржику, викликаючи в читача потужні асоціації. Ось лише деякі приклади: жаргонний неологізм могилізація "позбавлене будь-якого сенсу знищення чоловічого населення країни-агресора"; ладакалинізація "перетворення окупантів на Лади «Калини» за допомогою магії ЗСУ" (термін С. Даниленка [1]); мобік "нещодавно мобілізований, не підготовлений до бойових дій військовослужбовець” (фонетичний варіант чмобік є контамінацією лексем чмо "частково мобілізований організм” (первинно "лох, невдаха, опущена людина”, з російської "человек морально опущенный”); чмоня "людина, переважно так називають військовополонених, яка виглядає чмошно” (часто використовується біля фотомема з російським військовополоненим відповідного зовнішнього вигляду); оказіональна назва російських вояків - чебуРашкі з однойменної пісні: ” чебуРашкі, чебуРашкі, нєдочєловєкі, ви ж як тії динозаври в двадцать пєрвом вєкє” (Р. Нота); пропагандони ”путінські пропагандисти”, путіністи ''прихильники путіна” та ін.

Значна кількість лексем має виразну прецедентну спрямованість, наприклад: арестовлення ''заспокійливі повідомлення”, ЗСУіст, ЗСУістка ''людина, яка абсолютно переконана в перемозі ЗСУ”, смузі, бандеро-смузі ''коктейль Молотова” та ін. Крім іменників, досить активно почали з'являтися й новотвори- дієслова: байрактарити або забайркатарити ''нищити ворога”, заукраїнити 'спробувати забрати щось силою у невинного й отримати жорстку і сильну відповідь”, кімити ”зберігати оптимізм навіть у найскрутніші й найважчі часи”, 'записувати милі відео, паралельно готуючи сюрпризи для ворога”, макронити 'робити дуже стурбований вигляд, намагаючись продемонструвати його якомога більшій кількості людей”, чорнобаїти 'наступати на ті самі граблі” та ін. Прислівник затридні означає «поставити собі нереалістичні плани й щиро вірити в їх успіх».

Прийоми каламбуру й мовної гри допомагають створювати в соцмережі ФБ численні меми. Ось кілька прикладів такого мережевого фольклору: російська армія в телевізорі - російська армія в тепловізорі (допис біля фото гарно й погано екіпірованих вояків росії); в битві яєчками орки вже програли (великодній допис біля фото українських воїнів на тлі розбитої ворожої техніки). Мем-комікс до діалогу котиків, де Котик-лікар: Що ще Вас турбує, окрім тривоги? Котик- пацієнт: Комплекси... Котик-лікар: Комплекс неповноцінності? Комплекс провини? Котик-пацієнт: Мене турбує, коли вже приїдуть зенітно-ракетні комплекси!

На одній із карикатур, де біля ноги у взутті ЗСУ, яка запихає ракету з намальованим символом ”Z” диктатору до рота, засобом мовної гри стала репліка-варваризм ”Put in!”.

Аналіз дописів у соцмережах засвідчує, що потужною зброєю в боротьбі з агресором та засобом його дискредитації є тролінг у поєднанні з інформаційно-інтерпретаційною комунікативною стратегією (тактики коментування, пояснення, розгляду ситуації під іншим кутом, акцентуація на позитивній інформації). Наприклад: фото вибухів на еклекторстанції в росії - у Бельбеку - на кримському мосту коментувалося відповідно словами хлопок- аплодисменти - овації; у русні теж ленд-ліз... але є нюанси (допис біля фото з залишеною ворожою технікою).

Війна творить узус і переписує мовні норми: слова росія, кремль, путін, хоч поки що й не кодифіковано, дозволено писати з малої літери (ФБ, Міністерство культури та інформаційної політики України, 10.03.2022). А для піднесення бойового духу й боротьби зі страхом активно використовуються засоби експресивного (експресивно-оцінного) правопису окремо (росія, російська федерація, РФія, РФ-ія, ерефія, путін, кремль, Мацква) та в поєднанні з конотованими назвами-стереотипами (раша, рашка, мордор, залісся, терораша, ху*лостан). З цього погляду на спеціальну увагу заслуговує використання графічних символів ”Z” і ”V”.

Літера ”Z”, зображена на військовій техніці окупантів, в один момент набула вірусного поширення, ставши символом широкомасштабної війни путіна в Україні. Як повідомляє інтернет-видання "Медуза", ця ідея належала піар-блоку Міністерства оборони росії, очолюваного А. Ільницьким, та пропагандистському каналові RT і його редакторці М. Симоньян [12]. В Україні Верховна Рада ухвалила Закон № 7214, який забезпечує захист України в інформаційному просторі. Відповідно до нього літери 'У і "V" визнаються символікою військового вторгнення росії в Україну, якщо їх використання відповідає встановленим цим законом ознакам, а отже, у нашій державі послуговуватися ними в такий спосіб заборонено [7]. У нас, як і в решті цивілізованого світу, ці символи називають сучасною свастикою. Тож не дивно, що значна поширеність і символіка вказаних латинських літер стали підставою для широкого їх використання, особливо z-компонента, як засобу графодеривації: zайди, руZZкій мір та ін. Нівелюючи страхи, мовці активно використовують різноманітні виражально-зображальні можливостей, наприклад, поєднують ворожу символіку з росіянізмами (поZор) й лексемами-маркерами російського:

Zомбі Землею ходять Zаплакані - Zламані, стомлені, Zовсім Zалякані... Zарозумілості Zникла Zаслона - Zброя вже не Zахищає від скону. Zнищим, Zачистимо і Zапакуємо,

В їхню свідомість навік закарбуємо Згинуть всі Zомбі у нашій сторонці, Як та роса на полючому сонці (Наталія Мельниченко (ФБ, ), цит. за: [5].

Потужними засобами для створення відповідного емоційного настрою в поданому вірші виступає поєднання графічних засобів, зокрема протиставлення українського й ворожого, загарбницького світів на рівні літер "з" і У, наприклад: Землею, закарбуємо, згинуть - Zомбi, Zламані, Zаляканi, Zнищим, Zачистимо, Zапакуємо, алітерації й алюзії на рядки українського гімну.

Наша мова має цілу низку зневажливих прізвиськ для ворога: асвабадітєлі, ваньки, ватники, єгорки, іхтамнєти, кацапи, мокша, москалі, московити, орки, русаки, русня, рашисти, свинособаки. Походження й семантичні відтінки частини цих номенів з позицій соціокультурних стереотипів проаналізував Остап Українець (докладніше див.: [10]).

Однак, на нашу думку, жоден із зазначених етнонімів не може вповні впоратися із завданням так, як би це змогла зробити назва росіянин, бо саме з цією прямою назвою конкретного народу, а не з якимось її замінником (хай і дуже вдало дібраним) світ повинен чітко асоціювати увесь жах злочинів проти людяності й провину в неспровокованій воєнній агресії проти суверенної держави. Номінація росіянин, як і російський паспорт, мусить бути пересторогою й запобіжником для просування цієї нацистської навали в цивілізованому світі. На жаль, в інтернет-просторі на заваді цьому стає політика більшості соціальних мереж, де дописувачів через використання прямої номінації будь-хто може заблокувати за "розпалення міжнаціональної ворожнечі". Тож, замість назви, яка мала б насамперед і повсюдно використовуватися, - росіяни, дописувачі змушені послуговуватися всілякими евфемізмами, як ті, котрі навели вище, та інші, наприклад, моzzкалі, мск-лі, ка*апи, рузгє, рсня, єгорки.

Граматичні засоби (предикація): бандерівське смузі для путінських (путлерівських) друзів. Засоби гумору стають блискавичною відповіддю на злободенні проблеми, наприклад щодо активізації бомбардувань мирного населення з допомогою БПЛА: Легендарний антидроновий боєприпас "Банка з помідорами", класифікація NATO - У'акшїка". Для номінації самих дронів широко використовується експресивна назва балалайки в поєднанні з предикатами дешеві, летючі, іранські.

Лінгвістика традиційно звертає особливу увагу на дослідження мовних засобів, залучених для створення образу персонажів. Процес присвоєння імен ключовим дійовим особам війни є одним із найважливіших, адже саме ці назви формують загальне уявлення про ворога й, залежно від ситуації спілкування, у різний спосіб, завуальовано або й відкрито, демонструють наше ставлення до нього [4]. Ступінь формальності мовлення називається регістром. Кожен мовець обирає регістр мовлення залежно від конситуації спілкування. Наприклад, розмова з керівником відбуватиметься не так, як із друзями, а з дітьми інакше, аніж із літніми людьми. Однак сьогодення все частіше стирає рамки, і способи спілкування між людьми в повсякденному житті демократизуються, та й світ загалом стає більш неформальним. Крім власне ситуації мовлення, має значення й спосіб реалізації мовного коду, адже усне мовлення зазвичай більш гнучке й неформальне, ніж писемне. Проте дописи у фейсбуці, як і пости в інших соцмережах і месенджерах, часто не відповідають усталеним правилам, оскільки таке писемне мовлення стає все менш формальним, наближаючись до розмовного мовлення, що ми проілюструємо нижче, аналізуючи назви-характеристики осердя зла сучасного світу, з погляду українців, - президента росії.

Для номінації очільника країни- агресора, крім його офіційного іменування Володимир Путін, українці, а за ними й представники інших націй використовують цілу низку назв. З- поміж них є і фонетичні чи правописні варіанти цього імені, як Владімір Путін, Путін (путін), а також влучні емоційно-експресивні неолексеми, прізвиська-прізвища, що надають характеристику іменованій особі та її вчинкам. Наприклад, крилата фраза, відоме не лише в Україні, а й за її межами гасло-номінація, яке вже стало мемом (станом на кінець 2018 року відповідну словникову статтю у Вікіпедії розміщено 34 мовами [8]), путін - х**ло (х@йло, хАйло, х*йло, х*ло). Воно відоме також в евфемізованих варіантах: хутін - пуйло, ПТН ХЛО, ПТН ХЛО, ПТН ПНХ ХЛО, Путін Hello, Putin Hello (докладніше див.: [8]). Унаслідок контамінації слів цього лозунгу витворився номен пуйло.

Оскільки впродовж останніх років російського диктатора все частіше порівнюють з Гітлером, цілком закономірною є варіація прізвища путін - путлер та відповідно гасла - путлер - х**ло. Особливо промовистою є його експресивно-правописна, графічно увиразнена символічна видозміна ПУТЛЕР ХЈЙЛО. Ще одне зневажливо-демінутивне прізвисько путіна ху*луша створене з використанням типового для російського словотворення форманта - уш(а).

Страх переважно дуже предметний. Як ми вже зауважили, головним злом у цій війні є путін - напівбожевільний диктатор, якому заманулося перекроїти світ і сконструювати нову реальність, котра б реалізувала його імперські очікування. Але ще до початку повномасштабного вторгнення він викликав в українців не стільки страх, а радше огиду і несприйняття. До того ж останнім часом його традиційно домінантна комунікативна позиція суттєво похитнулася. Хоча в ситуаціях міжособистісного й публічного спілкування він і надалі керується набором своїх, дуже сумнівних, знань з історії української мови й українського народу та вже звичних риторичних прийомів, як упізнаваний інтонаційний малюнок із коротких висловлень, перемежованих павзами для привернення уваги слухачів і створення в росіян відповідного носторю - із затамованим подихом вслухатися у слова свого вождя. Для більшості українців путін не просто одіозний політик, уся росія - це колективний, кровожерливий путін, який не хоче змінюватися. Про це йдеться в дописі популярного українського дитячого письменника Сашка Дерманського від 22.10.2022, де з гіркою іронією зазначено: ”8 років тому постив цей віршик. Нічого не змінилось”. Неведемо кілька рядків із цього вірша, де описані дивовижні метаморфози, які трапляються у світі довкола нас: "Все в нім тече, міняється невпинно - Учора повз, а завтра в синь летиш. <...> Чудесний світ... Все міниться, все плине. Так є. Так буде. Так завжди було. Усе в житті міняється, дитино, Лише ху#ло лишається ху#лом". Як бачимо з цього нетривалого з погляду історії періоду (вісім років, відколи розпочалася російсько-українська війна) і як доводить нам кількасторічна історія взаємин з позицій обману, геноциду й асиміляції українства з боку російських загарбників, на те немає ради, окрім тотальної боротьби з усеохопним злом.

Війна заскочила більшість українців зненацька. Особливо на початку повномасштабного вторгнення росії події розвивалися з карколомною швидкістю. Однак за ці кілька місяців ми значно змінилися, пор.: "Звернення до українців 24 лютого: не панікуйте, не поширюйте фейки, не створюйте затори на дорогах, не заважайте військовим!" / "Звернення до українців 17 жовтня: не збивайте самостійно іранські дрони! " (поширила І. Роздобудько (ФБ, 18.10.2022)).

Насамкінець зауважимо: дуже важливо пам'ятати, що, попри переважно негативний уплив, страх також реалізує й життєво необхідні функції через інстинкт самозбереження. Осмислений і "прожитий" у різний спосіб, зокрема й через заперечення гумором, він спонукає нас бути поінформованими про основні заходи безпеки, ознайомленими з алгоритмом дій у такий складний час, а отже, дозволяє вижити. Полегшити процес боротьби, а може, й примирення, зі страхами нам допомагають не лише медики, друзі, рідні, а інколи й зовсім не знайомі люди, а й мова і, насамперед, ЗСУ, бо:

Моя армія варить каву та слухає джаз.

Танцює танго та сальсу, а іноді вальс.

Моя армія читає Біблію та робить намаз.

Її благають дати автографи Тор та навіть Марс!

Моя армія пише вірші та малює гуашшю.

Вона одразу відчуває хто є свій, а хто точно не з наших.

Моя армія багато жартує, сміється та майже не плаче.

Лише інколи, тихо, вночі, коли в Вальхалу йдуть ті, що наші.

Моя армія складається з тисячі різних історій.

Вони з'являються від вітру війни, як хвилі на морі.

Вона їх згадує, коли закурить - в перервах між боєм.

Дві, три коротких затяжки - та знов вертає до строю.

Моя армія ніколи не спить та завжди на варті.

Вона не вірить гучним словам - вони геть нічого не варті.

Вона сумує за домом, та робить собі дом усюди.

Моя армія - то є найкращі на світі люди (В. Шевченко, 2022).

Тому, щоденно переборюючи страхи війни, кожен свідомий громадянин нашої держави стає ЗСУістом або ЗСУісткою, абсолютно переконаним у перемозі ЗСУ й України.

Висновки та перспективи дослідження