Ефективність застосування супутникового зв’язку в умовах збройної агресії

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національна академія державної прикордонної служби

Ефективність застосування супутникового зв'язку в умовах збройної агресії

Роман Городиський,

старший викладач кафедри телекомунікаційних та інформаційних систем

Руслан Данилів,

старший викладач кафедри телекомунікаційних та інформаційних систем

м. Хмельницький

Анотація

супутниковий збройний зондування навігаційний

Стаття присвячена з'ясуванню особливостей застосування супут - никового зв'язку в умовах збройної агресії та його ефективності. Розкрито значення космічних знімків. З'ясовано, що дистанційне зондуванням Землі - це отримання інформації про поверхню Землі з космосу чи повітря із застосуванням властивостей електромагнітних хвиль, що випромінюються, відбиваються, поглинаються чи розсіюються об'єктами зондування, і різнобічне використання цієї інформації в різних галузях. Розглянуто типи дистанційного зондування Землі. З'ясовано роль глобальних навігаційних супутникових систем. Встановлено, що вивчення характерних особливостей сучасних засобів радіоелектронної протидії і зразків обладнання глобальних навігаційних супутникових систем у найрозвиненіших світових державах продемонструвало, що ступінь характеристик військових глобальних навігаційних супутникових систем приймачів має гарантувати коректний розрахунок навігаційних параметрів у разі співвідношення перешкода / сигнал на вході антенного приладу приблизно 80-100 дБ. Розглянуто систему глобального по - зиціювання. Визначено методи підвищення перешкод до захищеності апаратури глобальних навігаційних супутникових систем. Наведено види, переваги та недоліки систем автономних систем навігації. Розглянуто систему супутників 8їаг1їпк. Встановлено, що застосування 8їаг1їпк на тлі гібридної війни й ускладненого та проблематичного доступу до інтернет-з'єднання - виправдане, тому що якість послуги, стійкість інтернет-з'єднання в Україні й швидкість інтернету є відмінною. Так, розгляд стану питань щодо застосування інструментів радіоелектронної протидії й методики захисту навігаційного обладнання від перешкод дає змогу говорити про можливість і доречність формування захищеного від перешкод противника модуля систем супутникової навігації з метою навігаційного забезпечення підрозділів Збройних Сил України із застосуванням пропозицій, які надані в статті.

Ключові слова: геолокація; дистанційне зондувння землі; збройна агресія; супутниковий зв'язок; супутникове спостереження.

Abstract

Horodiskyi Roman, Danyliv Ruslan

Efficiency of the use of satellite communication in the conditions of armed aggression

The article is devoted to elucidating the peculiarities of the use of satellite communications in the context of armed aggression and its effectiveness. The meaning of space images is revealed. Remote sensing of the Earth has been found to obtain information about the Earth's surface from space or air using the properties of electromagnetic waves emitted, reflected, absorbed or scattered by sensing objects, and the versatile use of this information in various fields. Types of remote sensing of the Earth are considered. The role of global navigation satellite systems has been clarified. It is established that the study of the characteristics of modern electronic countermeasures and samples of equipment of global navigation satellite systems in the most developed countries has shown that the degree of characteristics of military global navigation satellite systems receivers should ensure correct calculation of navigation parameters in case of interference -100 dB. The system of global positioning is considered. Methods of increasing obstacles to the security of the equipment of global navigation satellite systems are determined. The types, advantages and disadvantages of autonomous navigation systems are presented. The Starlink satellite system is considered. It has been established that the use of Starlink against the background of a hybrid war and complicated and problematic access to the Internet connection is justified, because the quality of service, the stability of the Internet connection in Ukraine and the speed of the Internet are excellent. Thus, consideration of the state of application of electronic countermeasures and methods of protection of navigation equipment from interference allows us to talk about the possibility and appropriateness of forming an enemy-protected module of satellite navigation systems to navigate units of the Armed Forces of Ukraine using the proposals provided in the article.

Key words: geolocation; remote sensing of the earth; armed aggression; satellite communication; satellite observation.

Основна частина

Необхідною умовою організації ефективного управління територією є об'єктивна й оперативна інформація про її стан. На сьогодні вкрай важливими напрямами організації господарювання як на малих територіях (господарства, населені пункти), так і на великих (країна, континент) є відстеження природних, кліматичних, екологічних, оборонних та інших тенденцій на поверхні Землі з метою вчасного проведення відповідних заходів. Найдієвішим інструментом дистанційного зондування є супутниковий зв'язок, який дозволяє оперативно вивчати зміни на певній ділянці земної поверхні. Найважливішою сферою застосування супутникового спостереження на сьогодні є військова, оскільки після вторгнення на територію України російських військ виникає постійна потреба у відстеженні 'їхніх позицій і переміщення територією України для того, щоб оцінити ресурси для їх знищення. Також важливими є комунікації між військовими, які відбуваються за допомогою супутникового зв'язку, що дозволяє бути непомітними для ворога.

Постановка проблеми. У сучасному світі супутникове спостереження поверхні Землі є важливим інструментом у вивченні всіх тенденцій у різних масштабах часу і простору, навіть якщо воно не дозволяє безпосередньо спостерігати всі параметри, такі як висота наземних об'єктів, їхній обсяг, вертикальна структура тощо. Для урядів багатьох країн світу супутникове спостереження є важливим засобом попередження екологічних та природних лих, змін у навколишньому середовищі, і, що найважливіше, елементом забезпечення безпеки життя людей. Саме тому ця сфера космічної галузі є надзвичайно затребуваною і вимагає постійного вдосконалення. Супутникове спостереження є надзвичайно важливим і ефективним інструментом під час ведення війни, про що свідчить досить вдале його застосування під час російської агресії на території України, яка триває з 24 лютого цього року і до сьогодні. Стаття буде присвячена з'ясуванню ефективності застосування супутникового зв'язку в умовах збройної агресії.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питанням супутни - кового зв'язку присвячували свої праці багато науковців, зокрема Д.В. Карлов, О.В. Коробецький, Ю.В. Рєзніков [1], С.В. Козелков [2], А.Т. Кривов'яз, Ю. І. Бударецький, М.В. Бахмат [3], М. Чуперські, Д.Е. Гербст, Е. Гіґінз, А. Полякова, Д. Вілсон [4], В.А. Швець [6] та інші. Проте сучасна ситуація та постійне вдосконалення таких систем потребує додаткового наукового дослідження, чому буде присвячена дана стаття.

Метою статті є з'ясування особливостей застосування супутникового зв'язку в умовах збройної агресії та його ефективності.

Події останніх десятиріч, упродовж котрих у світовому просторі відбулося багато локальних війн і конфліктів, свідчать, що активні дії військ під час війни в сьогоднішніх реаліях - одна з основних умов успіху, а відсоток мобільних військових формувань, що функціонували, перебуваючи в складі коаліційних сил, стабільно збільшується. Зважаючи саме на зазначені тенденції, у Збройних Силах (ЗС) України відбувається розвиток й модернізація усіх форм на сучасні й новітні прийоми для того, щоб вести збройну боротьбу.

Отже, розділимо супутниковий зв'язок для ведення бойових дій на дистанційне зондування землі та зв'язок для комунікацій між військовими.

Дистанційне зондуванням Землі - це отримання інформації про поверхню Землі з космосу чи повітря із застосуванням властивостей електромагнітних хвиль, що випромінюються, відбиваються, поглинаються чи розсіюються об'єктами зондування (ДСТУ 4220-2003), і різнобічне використання цієї інформації в різних галузях. Технологія ДЗЗ орієнтується на спостеріганні земної поверхні з космічного апарату (КА), отримувані зображень наземних об'єктів і наступному 'їх аналізу.

Порівняно з наземними та авіаційними методами досліджень Землі космічні знімки забезпечують:

зниження витрат на одержання вихідної інформації, практично необмежену оглядовість земної поверхні;

генералізування, тобто узагальнення зображень дрібних масштабів відносно більших, яке здійснюється у зв'язку із призначенням, тематикою вивчення об'єкта зондування;

можливість оперативного одержання інформації щодо будь-яких територій, у тому числі важкодоступних;

миттєве фіксування інформації щодо величезних територій в однакових фізичних умовах;

селективність (спектральну, просторову) досліджуваних об'єктів; можливість постановки досліджень за дедуктивним принципом, від загального до часткового (у той час, коли традиційні методи вивчення природи основані, переважно, на систематизації та узагальнюванні часткових спостережень).

Важливою умовою ефективного використання космічної інформації військовими є надання її у заданий термін. Вимоги щодо оперативності одержання даних визначають параметри орбіти КА, тип сенсора, склад наземних засобів оброблення даних, організаційну схему доведення інформації до споживача.

Дистанційне зондування Землі відбувається за допомогою таких типів ДЗЗ:

за призначенням - багатоцільові, інформаційно-довідкові, моніторингові, інвентаризаційні;

проблемною орієнтацією - екологічні, кадастрові, геологічні, інженерних мереж, надзвичайних ситуацій, навігаційні, транспортні;

територіальним охопленням - глобальні, національні, регіональні, локальні, муніципальні, підприємств;

способом організації даних - растрові, векторні, растрово-векторні, тривимірні;

ступенем доступу до даних - глобальні в мережі «Інтернет», корпоративні в мережі Інтернет, персональні.

Особливістю сучасних бойових дій є висока швидкість маневрування військами та вогнем, коли у мінімальні терміни треба досягти місця призначення. У цих умовах спланувати шлях і дії військ неможливо без оснащення підрозділів і окремих засобів озброєння та військової техніки (далі - ОВТ) сучасними модулями визначення поточних навігаційних параметрів. Тому передові у військовому плані країни під час створення нових і модернізації наявних зразків озброєння приділяють особливу увагу оснащенню кожної одиниці бойової техніки засобами навігації і топогеодезичної прив'язки [1, с. 62].

У сучасній практиці ведення бойових операцій значного поширення набули глобальні навігаційні супутникові системи (ГНСС). Сьогодні американську ГНСС GPSвикористовують ЗС країн НАТО практично у всіх сферах - від наведення бомб до відстеження вантажів [2, с. 6]. Проте є деякий ризик через погіршення безпечності прийому сигналів ГНСС. Так, на переконання американських аналітиків, існує ймовірність того, що сигнали ГНСС можна повністю заглушити, у результаті чого істотно погіршиться якість навігаційного забезпечення збройних сил Сполучених Штатів Америки й НАТО. Наразі комплектуючі для інструментів заглушення GPSвільно доступні.

Важливо зазначити, що наявним типам атак на супутникові навігаційні системи піддається не тільки система GPS, але й також російська ГНСС ГЛОНАСС та європейська система ГАЛІЛЕО. Тому на сьогодні поряд з іншими завданнями навігаційного забезпечення особливу актуальність здобувають проблеми підвищення перешкодос - тійкої роботи апаратури споживачів (АС) ГНСС. Саме тому держави, що розробляють та експлуатують ГНСС, приділяють особливу увагу рішенню проблеми забезпечення гарантованої роботи супутникових засобів навігації в умовах ненавмисних і організованих завад. Так, відповідно до нормативного документа США у галузі політики розвитку ГНСС GPS - «FederalRadionavigation System» найбільш пріоритетним завданням визнано: «…забезпечення стійкості навігаційних систем в умовах подавлення ГНСС, у т. ч. - подавлення ГНСС засобами радіоелектронної протидії (РЕП) противника на театрі воєнних дій» [3, с. 323].

Отже, одночасно із забезпеченням військ інноваційними засобами навігації постає гостра потреба розв'язання питань, які стосуються застосування згідно з призначенням надійних навігаційних систем, що мають здатність гарантувати діяльність власних сил в обставинах загострених радіоелектронних умов.

У той час, коли кремль продовжує заперечувати роль, виконувану російськими кадровими військовими в Україні, російські солдати, що тут воюють, а також цивільне населення обох країн, що перебуває по різні сторони конфлікту, публікують в інтернеті фотографії та відео транспортних колон, бойової техніки і самих себе. Переміщення російських військ і будівництво військових таборів уздовж українського кордону фіксуються завдяки супутниковому фотозніманню. Ці докази сукупно формують беззаперечну та публічно доступну базу даних, що підтверджує участь росії в українських подіях [4].

У приладах, у яких є доступ до мережі «Інтернет» (комп'ютер, планшет, смартфон), застосовується система глобального позицію - вання (GPS) у поширених програмах, як-от в GoogleMaps. Якщо сервіси визначення місцезнаходження користувача відключено, то коли користувач фотографує чи знімає відео, його прилад здійснює запис у файл з цими фотографією чи відео географічних координат того місця, де відбувається зйомка, що визначаються через GPS. Таке записування називається «геотег». Якщо ці зображення через деякий час завантажуються в соціальні ЗМІ чи на інші платформи, геотег продовжує залишатися записаним у метаданих файлу та, за потреби, його можна встановити.

Геолокація відрізняється від геоприв'язування, іншими словами, автоматичної фіксації даних географічної ідентифікації приладу в час зйомки в метадані, сформовані внаслідок цієї зйомки файлів, у тому числі фото й відео. Геоприв'язування є доступним тільки в певних форматах фотографій та відео, які застосовуються в смартфонах, планшетах чи цифрових камерах. Якщо здійснюється така публікація файлу в мережі «Інтернет», геоприв'язування має здатність до збереження певними ресурсами.

На відміну від геоприв'язування, методи геолокації дозволяють дослідникові точно встановити місце знімання навіть без наявності геоприв'язки у метаданих файлу. Використовуючи фотографії, опубліковані в різних соціальних мережах, у комбінації із супутниковим зніманням і панорамними фото вулиць та автотрас, наданими, наприклад, сервісом GoogleEarthі GoogleКарти, зацікавлені дослідники можуть за допомогою геолокації точно вказати на місце знімання. Отже, геолокація - потужний і ефективний засіб для від - стеження людей і зроблених ними фотографій. Методи геолокації, використані в цьому звіті, комбінують інформацію з численних відкритих джерел інформації з метою відстежити пересування людей, техніки і артобстріли території України з території росії. Усі джерела, інформація з яких використана в цьому звіті, міститься у відкритому доступі в інтернеті, й у них докладно описано всі методи дослідження. Найдоступніший для геолокації аспект російської присутності в Україні - переміщення важкої військової техніки через кордон. Росіяни та українці, що стали безпосередніми свідками прямої підтримки росією військових дій на Сході України, вже завантажили до мережі сотні ві - део і фотографій [4].

Серед відомих методів підвищення перешкод до захищеності апаратури ГНСС можна виділити такі [6, с. 185]:

а) мультисистемність і багаточастотність - застосування в апаратурі ГНСС можливості приймання й оброблення сигналів від різних ГНСС у кількох робочих діапазонах;

б) просторова селекція сигналів і подавлення сигналу перешкод:

1) цифрові антенні решітки з «максимумами» у напрямках на навігаційні космічні апарати (КА);

2) цифрові антенні решітки з «нулями» у напрямках на джерела перешкод;

3) компенсація перешкод за допомогою однієї або декількох допоміжних антен;

в) передкореляційне оброблення суміші сигналів і перешкод:

1) оброблення спектру суміші сигналів і перешкод з метою по-давлення зосереджених спектральних складових на основі прямого і зворотного дискретного перетворення Фур'є;

2) оброблення суміші сигналів і перешкод у часовій області;

г) алгоритмічне посткореляційне оброблення сигналу:

1) некогерентне приймання сигналів;

2) алгоритмічні (програмні) способи перешкодостійкого виділення ефемеридної інформації;

3) використання у приймачі АС ГНСС надлишкової інформації, закладеної у структурі сигналу (зв'язок між несучою і тактовою частотами коду, зв'язок між сигналами одного супутника, переданими на різних несучих частотах);

4) використання у АС ГНСС надлишкової інформації, закладеної у складі сигналів ГНСС (контроль цілісності системи за одним або декількома алгоритмами) [6; 7];

д) комплексування із зовнішніми джерелами навігаційної інформації:

1) використання інформації про швидкість та/або прискорення за осями об'єкту, про кути орієнтації, його висоту та ін., що надходять від додаткових датчиків;

2) комплексування з ІНС;

е) формування навігаційних полів (власних) засобами локальних радіонавігаційних систем.

Найбільш ефективними реалізаціями апаратури ГНСС, що реалізують просторову селекцію сигналів і подавлення сигналу перешкод є GAJT-700ML (Novatel, Канада) [8; 9].

Завдяки зазначеним зразкам здійснюється «рознесення» основних пелюсток нового військового М-сигналу GPSщодо сигналів GPS, що мають відкритий доступ (С/А і L1C/L2C).

Відповідно до підсумків здійсненого аналізу, разом із посиленим використанням обладнання ГНСС зберігають актуальність інструменти автономних систем навігації (далі - АСН).

Системи автономних систем навігації класифікують:

на інерційні навігаційні системи (ІНС) (на основі гіроскопів та акселерометрів);

безплатформові інерційні навігаційні системи (БІНС);

одометричні навігаційні системи;

допплерівські радіонавігаційні системи

До своєрідних недоліків автономних систем навігації належать:

нездатність встановити абсолютну висоту;

короткотривале розкриття точної інформації, внаслідок чого формуються обставини, за яких екіпаж відволікається на пошуки орієнтирів;

для здійснення контрольного орієнтування потрібно витратити деякий час, зупинити об'єкт, екіпаж повинен вийти з машини.

До головних переваг автономних систем навігації належать значний рівень їх захищеності перед перешкодами, висока частота виведення інформації, а також її нетривала точність. Так, вивчення переваг і недоліків автономних систем навігації та глобальних навігаційних супутникових систем демонструє, що автономне застосування певних систем є значно ефективнішим, аніж їх сполучення в інтегровані навігаційні системи. Відповідно до практики сучасних вимірювань найбільш поширеним виявився зразок інтеграції ІНС(БІНС) і ГНСС.

Дані геолокації є важливим інструментом у веденні війни для українських військових. Також за ситуацією з переміщення російських військ територією України пильно стежать і наші закордонні партнери. Варто зауважити, що одна з найбільших американських розвідувальних агенцій найняла одразу три комерційні супутникові компанії для стеження за бойовими діями в Україні та пересуванням російських військ. Національне розвідувальне управління, яке має щонайменше 50 власних супутників для збирання розвідувальних даних, підписало багатомільярдну угоду з компаніями, які посідають провідні позиції у галузі стеження за діями російських військ в Україні [10].

Отже, перейдемо до другого виду супутникового зв'язку, а саме до тих, які забезпечують комунікацію військових.

На сьогодні на тлі військового конфлікту в Україні тема інтернет - з'єднання вважається вкрай актуальною. Наразі інтернет - головний і найбільш важливий тип зв'язку в державі, проте в разі його ліквідації чи зникнення виникне багато проблем. За його допомогою реалізується дуже багато справ, як-от зв'язок, незважаючи на окупацію, сприяння діяльності великої кількості підприємств, організацій, освітніх установ, воєнна розвідка та інше.

Завдяки інтернету у людей на окупованих територіях є можливість отримувати правдиву та достовірну інформацію щодо подій у країні. Усі ці проблеми допоможе вирішити система супутників 8ї:аг1іпк. Комунікаційна система 8ї:аг1іпк може надавати доступ до високошвидкісного інтернету у будь-яких віддалених місцях, а такий супутниковий зв'язок військові зможуть використовувати для командного зв'язку у складних бойових умовах [11].

Зараз 8ї:аг1іпк - це єдиний у світі проєкт, який одразу може надати свої послуги користувачам на території України. Він стійкіший до руйнувань, викликаних бойовими діями, ніж кабельні мережі, телефонний чи стільниковий зв'язок. Також дуже складно відстежити його сигнал. Передача сигналу відбувається по вузькому променю, спрямованому вгору (на супутник), отже відстежити такий сигнал дуже важко. Також дуже складно заглушити такий сигнал [12].

Це можливо теоретично, однак фактично з цією метою треба розташувати потужне джерело сигналу між супутником та антеною. Зробити це вкрай непросто, бо літак радіотехнічної розвідки не можна «підвісити» над наземною антеною і примусити бути в небі нескінченно.

Наземний термінал Starlink може бути перенесений до іншого місця. Також неможливо придушити сигнал із супутника, так як він знаходиться в постійному русі, а наземна антена переключається на новий супутник приблизно кожні 15 хвилин і перебуває в полі одночасно кількох супутників. Фактично Starlink - найстабільніша та найменш вразлива інтернетмережа [13].

Усі нормативні обмеження щодо використання Starlink на період воєнного часу скасували, тож наразі кожен охочий в Україні теоретично може встановити собі термінал і користуватися інтернетом від SpaceX. Наразі комплект Starlink коштує $549 (без урахування вартості доставки) [14].

Коли війна закінчиться, деякий час сервіс на безоплатній основі буде доступним для окремих військових і цивільних, проте більшій частині користувачів, котрим термінали дали як гуманітарну допомогу, пізніше доведеться сплачувати абонплату.

Отже, застосування Starlink на тлі гібридної війни й ускладненого та проблематичного доступу до інтернет-з'єднання - виправдане, тому що якість послуги, стійність інтернет-з'єднання в Україні й швидкість інтернету є відмінною. Кількості супутників Starlink, які є наразі на орбіті, достатньо, щоб покрити всю Україну. У випадку зростання чисельності супутників і функціонування наземної станції в Україні якість сигналу покращуватиметься.

Вивчення характерних особливостей сучасних засобів РЕП і зразків обладнання ГНСС у найрозвиненіших світових державах продемонструвало, що ступінь характеристик військових ГНСС приймачів має гарантувати коректний розрахунок навігаційних параметрів у разі співвідношення перешкода / сигнал на вході антенного приладу приблизно 80-100 дБ. Як можливий варіант гарантування зазначених показників - застосування інтегрованих ІНС/ГНСС систем, котрі можна втілити або на основі готових рішень (SPAN-пристроїв і їх аналогів) авторитетних виробників з Європи та Америки, або через закупівлю потрібного електроннообчислювального обладнання (originalequipmentmanufacturer) та ІНС складових з належним формуванням каналів інтеграції. Водночас важливе значення має момент створення чи закупівля антенних систем, які здійснюють просторову селекцію сигналів і заглушення сигналу перешкод на прикладі систем GAJT-700MLй DIGAR. Так, переспективами подальших наукових розвідок у цьому напрямі буде розгляд стану питань щодо застосування інструментів РЕП й методики захисту навігаційного обладнання від перешкод, що дасть змогу говорити про можливість і доречність формування захищеного від перешкод противника модуля систем супутникової навігації з метою навігаційного забезпечення підрозділів ЗС України.

Список використаних джерел

1. Карлов Д.В., Коробецький О.В., Рєзніков Ю.В. Рекомендації щодо розробки захищеного від завад приймача глобальних навігаційних супутникових систем для вирішення завдань Збройних Сил України. Системи озброєння і військова техніка. 2020. №4. С. 60-66.

2. Козелков С.В. Космічне навігаційне забезпечення як складова високої ефективності дій Збройних Сил. Системи управління, навігації та зв'язку. 2008. №4 (8). С. 4-8.

3. Кривов'яз А.Т., Бударецький Ю. І., Бахмат М.В. Методи побудови за - вадозахищених навігаційних систем для визначення місцеположення наземних рухомих об>єктів. Науковий вісник Національного лісотехнічного університету України. 2015. №25. С. 321-327.

4. Чуперські М., Гербст Д.Е., Гіґінз Е., Полякова А., Вілсон Д. Ховаючись у всіх на очах. Війна путіна проти України. Атлантична рада Сполучених Штатів. 2015. 42 с.

5. Швець В.А. Необхідність захисту інформації глобальних навигацій - них спутникових систем GPS, ГЛОНАСС, Галілео. Український науковий журнал із захисту інформації.2014. №2 (20). С. 185-192.

6. Xu L., Zhang H., Li X. Study on RAIM algorithm of multimode navigation system. Journal of Time and Frequency. 2011. №34 (2). P. 131-138.

7. Martini I., Rippl M., Meurer M. Advanced RAIM architecture design and user algorithm performance in a real GPS, GLONASS and Galileo scenario. 26th International Technical Meeting of the Satellite Division of the Institute of Navigation ION GNSS. Nashville, 16-20 September 2013. P. 2624-2636.

8. Official site NOVATEL.COM. GAJT Antennas. URL: https://novatel.com/ products/antennas.

9. Official site ROCKWELLCOLLINS.COM. U.S. Air Force to battle hostile navigation environments with highassurance GPS receiver technology from Rockwell Collins. URL: https://www.rockwellcollins.com/

10. США найняли приватні супутникові компанії, щоб стежити за війною в Україні. URL: https://podrobnosti.ua/2448524-ssha-najnjali-privatn - suputnikov-kompan-schob-stezhiti-za-vjnoju-v-ukran.html //

11. Starlink - нове слово у протистоянні західної цивілізації і московської

орди. URL: https://www.ukrinform.ua/rubric-technology/3467600-20222032-

amerikanskij-lendliz-v-ukrainskijinternetvijni.html/

12. Starlinkв Україні: кому доступний інтернет від SpaceXта як ним користуватися. URL: https://www.thevillage.com.ua/village/city/how-it-works - city/325497-gid-po-starlink/Starlink: що це таке, як працює та хто зможе ним користуватися в Україні. URL: https://ms.detector.media/itkompanii/post/29166/2022-03-13-starlink-shcho-tse-take-yak-pratsyuie-ta-khto-zmozhe-nym-korystuvatysya - vukraini/

References

1. Karlov D.V., Korobetskyi O.V., Rieznikov Yu. V. (2020). Rekomendatsii shchodo rozrobky zakhyshchenoho vid zavad pryimacha hlobalnykh navihatsiinykh suputnykovykh system dlia vyrishennia zavdan Zbroinykh Syl Ukrainy [Recommendations for the development of a noise-protected receiver of global navigation satellite systems to address the challenges of the Armed Forces of Ukraine]. Systemy ozbroiennia i viiskova tekhnika, 4, 60-66 [in Ukrainian]

2. Kozelkov S.V. (2008). Kosmichne navihatsiine zabezpechennia yak skladova vysokoi efektyvnosti dii Zbroinykh Syl [Space navigation support as a component of high efficiency of the Armed Forces]. Systemy upravlinnia, navihatsii ta zviazku, 4 (8), 4-8 [in Ukrainian].

3. Kryvoviaz A.T., Budaretskyi Yu.I., Bakhmat M.V. (2015). Metody pobudovy zavadozakhyshchenykh navihatsiinykh system dlia vyznachennia mistsepolozhennia nazemnykh rukhomykh obiektiv [Methods of construction of noise-protected navigation systems for determining the location of ground mobile objects]. Naukovyi visnyk Natsionalnoho lisotekhnichnoho universytetu Ukrainy, 25,321-327 [in Ukrainian]

4. Chuperski M., Herbst D.E., Higinz E., Poliakova A., Vilson D. (2015). Khovaiuchys u vsikh na ochakh. Viina Putina proty Ukrainy [Hiding in front of everyone. Putin's war against Ukraine]. Atlantychna rada Spoluchenykh Shtativ, 42 s. [in Ukrainian]

5. Shvets V.A. (2014). Neobkhodnistzahcusty informatsyyglobalnuh nationalnuh syputnykovuh system GPS, HLONASS, Halyleo [The need to protect the information of global navigation satellite systems GPS, GLONASS, Galileo]. Ukrainskyi naukovyi zhurnal iz zakhystu informatsii, 2 (20), 185-192. [in Russia]

6. Xu L., Zhang H., Li X. (2011). Study on RAIM algorithm of multimode navigation system. Journal of Time and Frequency, 34 (2), 131-138. [in English]

7. Martini I., Rippl M., Meurer M. (2013). Advanced RAIM architecture design and user algorithm performance in a real GPS, GLONASS and Galileo scenario. 26th International Technical Meeting of the Satellite Division of the Institute of Navigation ION GNSS. Nashville, 2624-2636 [in English]

8. Official site NOVATEL.COM. GAJT Antennas. Retrieved from https:// novatel.com/products/antennas [in English]

9. Official site ROCKWELLCOLLINS.COM. U.S. Air Force to battle hostile navigation environments with highassurance GPS receiver technology from Rockwell Collins. Retrieved from https://www.rockwellcollins.com/ [in English]

10. SShA nainialy pryvatni suputnykovi kompanii, shchob stezhyty za viinoiu v Ukraini [The United States has hired private satellite companies to monitor the war in Ukraine]. Retrieved from: https://podrobnosti.ua/2448524-ssha-najnjali-privatn - suputnikov-kompan-schob-stezhiti-za-vjnoju-v-ukran.html // [in Ukrainian]

11. Starlink - nove slovo u protystoianni zakhidnoi tsyvilizatsii i moskovskoi ordy [Starlink - a new word in the confrontation between Western civilization and the Moscow horde]. Retrieved from: https://www.ukrinform.ua/rubric - technology/3467600-20222032-amerikanskij-lendliz-v-ukrainskijinternetvijni. html/ [in Ukrainian]

12. Starlink v Ukraini: komu dostupnyi internet vid SpaceX ta yak nym korystuvatysia [Starlink in Ukraine: who has access to the Internet from SpaceX and how to use it]. Retrieved from: https://www.thevillage.com.ua/village/city/how-it - works-city/325497-gid-po-starlink/ [in Ukrainian]

13. Starlink: shcho tse take, yak pratsiuie ta khto zmozhe nym korystuvatysia v Ukraini [Starlink: what it is, how it works and who will be able to use it in Ukraine]. Retrieved from: https://ms.detector.media/itkompanii/post/29166/2022-03-13 - starlink-shcho-tse-take-yak-pratsyuie-ta-khto-zmozhe-nym-korystuvatysya - vukraini/ [in Ukrainian]

Размещено на Allbest.ru