Дослідження оптимізації параметрів лазерного датчика вібрації для протидії лазерним системам розвідки

Размещено на http://allbest.ru

ДОСЛІДЖЕННЯ ОПТИМІЗАЦІЇ ПАРАМЕТРІВ ЛАЗЕРНОГО ДАТЧИКА ВІБРАЦІЇ ДЛЯ ПРОТИДІЇ ЛАЗЕРНИМ СИСТЕМАМ РОЗВІДКИ

Дудикевич Валерій Богданович доктор технічних наук, професор завідувач кафедри захисту інформації, Національний Університет "Львівська Політехніка", Львів, Україна

Опірський Іван Романович доктор технічних наук, професор професор кафедри захисту інформації, Національний Університет "Львівська Політехніка", Львів, Україна

Дзяний Назарій Ростиславович, асистент кафедри захисту інформації, Національний Університет "Львівська Політехніка", Львів, Україна

Ракобовчук Лариса Маратівна, кандидат технічних наук, доцент доцент кафедри захисту інформації, Національний Університет "Львівська Політехніка", Львів, Україна

Гаранюк Петро Ігорович кандидат технічних наук, доцент доцент кафедри захисту інформації, Національний Університет "Львівська Політехніка", Львів, Україна

Анотація. Одним з найуразливіших питань в технічному захисті інформації - це отримання даних, приватних або конфіденційних, за рахунок витоку по оптоелектронному каналу, основним джерелом отримання цих даних є лазерні системи акустичної розвідки або лазерні мікрофони. Від лазерних систем акустичної розвідки (ЛСАР) є активні та пасивні методи захисту. Активні методи використовують різні зашумлюючі або вібруючі пристрої, які створюють небезпеку для людського здоров'я. При пасивному захисті, зараз рекомендують використовувати або спеціальні гофровані вікна або повністю закриті ролети, що створюють певні незручності і тепер. Виявлення працюючого лазерного мікрофона дуже складне, а в ряді випадків технічно нездійсненно. Наприклад, зняття інформації за допомогою ЛСАР відбувається через скляні будівельні конструкції, як правило - вікна.. Ця стаття присвячена аналізу принципу дії лазерних систем акустичної розвідки та пасивних методів від зчитування акустичної інформації. Тріангуляційні лазерні датчики призначені для безконтактного вимірювання і контролю положення, переміщення, розмірів, профілю поверхні, деформацій, вібрацій, сортування, розпізнавання технологічних об'єктів, вимірювання рівня рідин і сипучих матеріалів. Відповідно їх можна використовувати для дослідження вібраційних властивостей скла і плівок, що на них нанесені. Описано методика роботи з лазерними триангуляційними датчиками вібрації, що дозволяє досліджувати відхилення скла різних виробників від звукових вібрацій, тим самим досліджувати анти лазерні властивості існуючого скла, а також різних типів напилення та плівок. Крім того даний метод дозволяє проводити і перевіряти відхилення від звукових вібрацій для нових типів скла, плівок та напилення, доводячи результати спектральних досліджень і їхнього впливу на амплітуду вібрації скла. Проведено налаштування вібраційного датчика і проведено експериментальну оптимізацію параметрів програмного забезпечення для отримання найбільш істинних значень відхилення, що необхідно для роботи з напиленими зразками для пасивного захисту.

Ключові слова: лазерні системи акустичної розвідки, лазер, скло, вібрація, пасивний захист, відбивання, лазерний сигнал, протидія технічній розвідці.

Вступ. Одними з найнебезпечніших електронних пристроїв перехоплення мовної інформації можна вважати засоби дальньої розвідки, адже зловмиснику не потрібно мати доступу до приміщення і він легко здатен отримати потрібну йому інформацію[1-4]. До таких засобів належать спеціальні лазерні мікрофони, а канал витоку інформації з їх використанням називають оптико-електронним. Ці мікрофони здатні вловлювати коливання скла та інших блискучих поверхонь під дією акустичного поля, та в кінцевому результаті перетворити ці коливання на звук. Отримана мовна інформація може містити комерційні чи навіть державні таємниці. Тому захист від цих засобів сьогодні вважається актуальним, а проблема витоку інформації з використанням лазерних систем акустичної розвідки є об'єктом дослідження [5-8].

По-друге, виявлення працюючого лазерного мікрофона дуже складне, а в ряді випадків технічно нездійсненне. Стрімкий розвиток техніки та електроніки роблять реальним створення все більш компактних і більш досконалих систем. З'явилися відомості про створення ефективного дифузійного лазера, що дозволяє вести знімання сигналу із скла під досить великим кутом, практикується використання світлоповертаючих елементів. Отже, лазерні системи, при дотриманні ряду умов, можуть бути ефективним засобом технічної розвідки, хоча їх застосування пов'язане з певними труднощами і обмеженнями. Ефективний захист мовної інформації від ЛСАР забезпечується на сьогодні поєднанням активних і пасивних методів [9-10].

Безсумнівно, пасивні методи незамінні для реалізації захисту мовної інформації від ЛСАР. Як пасивний метод на цей час для захисту інформації від витоку з віконних шибок використовуються скло з витравленим рельєфом, зі спеціальним затемненням. Всі ці технології захисту передбачають збільшення розсіювання, або зменшення відбивання лазерного променя при зніманні інформації зі скла. На сьогоднішній день не розроблено технології які б повністю відповідали вимогам захисту мовної інформації від лазерного сканування. Повний захист здійснюється тільки завдяки використанню ролетів або жалюзі. Відповідно роботи в галузі технологій виготовлення скла з певними захисними властивостями, а також спеціальними захисними покриттями є актуальні.

Таким чином, постає питання розробки методу та засобу захисту, який зможе забезпечити достатню захищеність інформації, при цьому покращити зручність і комфортність проведення робіт та переговорів у приміщенні з меншими матеріально-фінансовими витратами.

Постановка проблеми.

Одним з найактуальніших та найперспективніших напрямків пасивного захисту від лазерних систем розвідки на сьогоднішній день є розробка різноманітних покриттів та відповідно спеціалізованих плівок. Проте на сьогоднішній день антилазерні покриття знаходяться в процесі розробки. Тому, розробки в цьому напрямку є актуальними і необхідними. Тому ми пропонуємо розробки різних покриттів на скло, що унеможливлювали б зчитування інформації лазерним мікрофоном. Відповідно такі покриття на скло можуть мати не тільки захисні властивості від лазерних систем але й мати антиблікові властивості від лазерних систем. Тобто різні складові елементного складу скла та покриттів дозволяють збільшувати або зменшувати коефіцієнти відбивання, пропускання, поглинання і розсіювання, а також впливають на показник заломлення монохромного лазерного променя при його дії на скло або скло з покриттям.

Нами розроблено метод ренгенофлуоресцентного аналізу елементного складу скла і покриттів до скла, що дозволяє моделювати різні склади скла з добавкою необхідних елементів для досягнення характеристик за певними вимогами. Тобто різні складові елементного складу скла та покриттів дозволяють збільшувати або зменшувати коефіцієнти відбивання, пропускання, поглинання і розсіювання, а також впливають на показник заломлення монохромного лазерного променя при його дії на скло або скло з покриттям. Спектральний аналіз дозволить проаналізувати реакцію скла або скла з покриттями в залежності від його елементного складу на зміну коефіцієнтів пропускання та відбивання в широкому діапазоні довжин хвиль на яких працюють сучасні лазерні системи розвідки та детектування.

Даний метод відрізняється тим, що проблема зняття інформації вирішується не шляхом усунення самої можливості проникнення променя на вібруючу поверхню або вібракустичного зашумлення цієї поверхні, а шляхом унеможливлення або значного ускладнення перехоплення зловмисником вже відбитого променя. Такий підхід дозволить забезпечити покращення комфортності роботи при достатньому рівні захищеності інформації, оскільки усувається необхідність встановлення на вікнах та інших поверхнях приміщення спеціальних пристроїв віброакустичного захисту і, відповідно, зникають додаткові фонові акустичні шуми, а також відпадає необхідність встановлення оптично непрозорих конструкцій за типом металевих ролет, які б постійно закривали вікна під час роботи чи переговорів. Для підтвердження захисних властивостей скла і плівок необхідно провести додаткові експериментальні докази, одним з яких є запропонований метод на основі аналізу вимірювань з застосуванням триангуляційних датчків. Проте для підвищення істинності результатів необхідно провести дослідження з оптимізації параметрів налаштування самого методу.

Аналіз останніх досліджень і публікацій.

Одним з найвразливіших питань в технічному захисті інформації - це отримання даних, приватних або конфіденційних, за рахунок витоку по оптоелектронному каналу. Як відомо, основним джерелом отримання цих даних є лазерні системи акустичної розвідки. Дана вразливість отримала подальший розвиток і базується на тому, що об'єкти вібрують, коли стискаються зі звуковою хвилею. Вібрації створюють невеликі спалахи в рівному потоці світла. За запевненням дослідників, якщо використовувати досить потужні датчики, ці зміни в освітленості можна виявити, а потім реконструювати звукові хвилі, які впливали на поверхню лампочки [11].

У роботах [12-14] вітчизняні науковці розглядаються питання захисту мовної інформації від витоку за допомогою оптоелектронного каналу. Запропоновано пасивний метод, що використовує сонцезахисні віконні плівки. В результаті авторами зроблено висновок, що сонцезахисні покриття не дають бажаного ефекту як антилазерні. В роботі [15] описані плівки на основі мідних сполук що захищають вікна від випромінювання в ультрафіолетовому та видимому інфрачервоному діапазонах. Ці плівки працюють максимально ефективно в діапазоні 500 нм, що не може давати бажаний захист від сканування, тому що лазери працюють в діапазоні хвиль 650-3000 нм. Авторами роботи [16] проаналізовані варіанти для зменшення вібрації скла та запобігання лазерному прослуховуванню. В роботі розглянуто вплив конструкції склопакету на захисні властивості від лазерного сканування. Результати аналізу показують, що лише 1% вібрації скла передається віконними рамами, а все інше передається віконним склом. Було показано вплив антилазерних аерозолів на інтенсивність акустичних сигналів. Виявлено, що оптимальна сила сигналу корелює з кількістю абляційного матеріалу. Це дозволяє виконувати відповідне регулювання лазерного фокусу під час дискретизації для оптимальної абляції на основі інтенсивності звукового сигналу. Проаналізовані характеристики зворотного розсіювання об'єктів при дистанційній лазерній зйомці голосу [18]. Результати показують, що відновлена амплітуда голосового сигналу із збільшенням шорсткості поверхні поступово зменшується, Крім того, відновлена амплітуда голосового сигналу зростає зі збільшенням коефіцієнта загасання металу.

Мета статті. Метою статті є дослідження та оптимізація програмного середовища та вхідних параметрів лазерного датчика вібрації для підтвердження анти лазерних властивостей скла та плівок при протидії лазерним системам акустичної розвідки.

Методологія дослідження.

Головною перевагою ЛСАР над іншими засобами розвідки є те, що вони дозволяють вирішувати задачі знімання мовної інформації максимально безпечно для зловмисника, оскільки виключається необхідність проникнення у приміщення з метою розміщення там закладних пристроїв. ЛСАР у спрощеному вигляді складається з лазерного випромінювача в інфрачервоному діапазоні та оптичного приймача. Принцип роботи цих пристроїв здійснюється таким чином. Лазерний випромінювач, за допомогою оптичного прицілу, направляється на плоску вібруючу поверхню (найкращим прикладом такої поверхні є шибка закритого вікна приміщення, в якому ведуться розмови), далі генерується лазерний промінь (високочастотний сигнал), що поширюється через атмосферу і падає на цю поверхню. Після він відбивається від віконного скла і при цьому модулюється за законом акустичного сигналу, який також впливає на скло, повторно долає атмосферу у зворотному напрямку і приймається фотоприймачем, що відновлює інформаційний сигнал (рис. 1). При відбитті лазерного променя від вібруючої поверхні

Рис. 1. Принцип зняття інформації з поверхні вікна приміщення

Отже, принцип дії таких систем заснований на уловлюванні коливань через скло та інші відбиваючі поверхні, де згодом коливання трансформується в звук. Вони дозволяють перехоплювати на порівняно великих відстанях акустичну інформацію з віконного скла та інших відбиваючих світло предметів службових приміщень.

В основу роботи датчика покладений принцип оптичної тріангуляції (рис. 2).

Рис. 2. Принцип оптичної тріангуляції

Випромінювання напівпровідникового лазера 1 фокусується об'єктивом 2 на об'єкті 6. Розсіяне на об'єкті випромінювання об'єктивом 3 збирається на CMOS лінійці 4. Переміщення об'єкта 6 - 6' викликає відповідне переміщення зображення. Процесор сигналів 5 розраховує відстань до об'єкта по положенню зображення світлової плями на лінійці 4.

Тріангуляційні лазерні датчики призначені для безконтактного вимірювання і контролю положення, переміщення, розмірів, профілю поверхні, деформацій, вібрацій, сортування, розпізнавання технологічних об'єктів, вимірювання рівня рідин і сипучих матеріалів. Відповідно їх можна використовувати для дослідження вібраційних властивостей скла і плівок, що на них нанесені.

Серія включає 26 моделей датчиків з вимірювальним діапазоном від 2 до 1250 мм і базовим відстанню від 15 до 260 мм. Всі датчики доступні в двох версіях - на базі червоного лазера (660 нм) і на базі синього лазера (405 або 450 нм, версія BLUE). Використання синіх лазерів замість традиційних червоних істотно розширює можливості датчиків, зокрема, при контролі високотемпературних об'єктів, а також органічних матеріалів. В нашому дослідженні ми використовуємо датчик RF-603.

Загальні вимоги до установки

Датчик встановлюється таким чином, щоб контрольований об'єкт розташовувався в зоні робочого діапазону датчика. Крім того, в області проходження падаючого на об'єкт і відбитого від нього випромінювання не повинно перебувати сторонніх предметів (необхідний простір для установки датчиків показано в таб. 1).

При контролі об'єктів складної форми і текстури необхідно мінімізувати потрапляння дзеркальної складової відбитого випромінювання у вхідний вікно датчика. Розміри лазерної плями для двох варіантів виконання (еліптична пляма і кругла пляма), а також параметри, що характеризують необхідну простір для проходження променів, представлені на рис.3).

Рис.3. Необхідний простір для установки датчиків де, SMR - початок робочого діапазону, MMR - середина робочого діапазону, EMR - кінець робочого діапазону, MR - робочий діапазон.

Конфігураційні параметри

Характер роботи датчика визначають його конфігураційні параметри, зміна яких проводиться тільки шляхом передачі команд через послідовний порт RS232 або RS485.

Граничний час накопичення: інтенсивність відбитого випромінювання, що надходить в датчик, залежить від властивостей поверхні контрольованого об'єкта, тому потужність випромінювання лазера і час накопичення випромінювання, що падає на CMOS-лінійку, автоматично регулюються з метою отримання оптимального сигналу і досягнення максимальної точності вимірювання. Параметр "граничний час накопичення" задає величину гранично допустимого часу накопичення лінійки. Якщо інтенсивність прийнятого датчиком випромінювання настільки мала, що за час накопичення, рівне граничному часу, не одержали результат, датчик передає нульове значення.

Примітка 1. Від величини часу накопичення приймальні лінійки залежить частота оновлення результату. Максимальна частота (9,4 кГц) досягається для часу накопичення 106 мкс (мінімально можливий час накопичення - 3 мкс). При збільшенні часу накопичення понад 106 мкс частота оновлення результату пропорційно зменшується.

Збільшення даного параметра розширює можливості контролю слабовідображаючих (дифузна складова) поверхонь, проте зменшує частоту оновлення результату вимірювання і збільшує вплив зовнішнього засвічення (фону) на точність вимірювання. Граничний час накопичення - 3200 мкс.

Зменшення даного параметра дозволяє підвищити результуючу частоту оновлення результату, але може привести до зниження точності вимірювання.

Налаштування з'єднання з датчиком.

Після запуску програми з'являється робоче вікно (рис. 4) :

Рис. 4. Робоче вікно програми rf60x-sp

Для установки з'єднання по RS232 / RS485 інтерфейсів необхідно у вкладці RS232 / RS485 PC settings панелі Interface configuration parameters:

• Вибрати СОМ-порт, до якого підключений датчик (віртуальний порт, у випадку підключення датчика через USB-адаптер).

• Вибрати швидкість передачі (Baud rate), на якій працює датчик.

• Вибрати, при необхідності, мережевий адресу датчика.

• Натиснути кнопку Device identification.

Якщо встановлені параметри відповідають параметрам інтерфейсу датчика, програма виконає ідентифікацію датчика, зчитає і відобразить його конфігураційні параметри (рис. 5).

Рис 5. Робочий інтерфейс після успішної ідентифікації

Якщо зв'язок не встановлений, видається повідомлення з пропозицією провести автоматичний пошук датчика (рис. 6):

Рис 6. Вікно автоматичного пошуку датчика

• У рядку Baud rate встановити діапазон пошуку швидкості передачі

• У рядку Net address встановити діапазон пошуку мережевої адреси.

• Натиснути кнопку Search.

Програма виконає автоматичний пошук датчика шляхом перебору можливих швидкостей, мережевих адрес і COM-портів ПК.

Після успішної ідентифікації перевіряємо працездатність датчика:

• Встановлюємо об'єкт в області робочого діапазону датчика.

• Натискання кнопки Request виводить на панель індикації (Current result) результат одиничного вимірювання.

• Натискання кнопки Stream переводить датчик в режим передачі потоку даних (рис. 7).

Рис 7.Робоче вікно після натискання кнопки Stream

Рис 8. Зміни показників переміщуючи об 'єкт

• Переміщаючи об'єкт, спостерігаємо зміну показань (рис. 8).

• У статусному рядку в нижній частині вікна відображаються поточні швидкість передачі і швидкість відновлення даних.

Натискання кнопки Stop stream зупиняє передачу даних.

Експериментальна частина

Перед проведенням експерименту було перевірено роботу тріангуляційного датчика вібрації на різних частотах за певний період часу.

На рис. 9. представлена пробна залежність роботи тріангуляційного датчика вібрації при налаштуванні наступних параметрів персонального комп'ютера (ПК):

Рис. 9. Відносна залежність відбивання лазерного сигналу з довжиною хвилі 660 нм на частотах імпульсу від 0,046 кГц до 0,202 кГц за період часу від 13,5с до 14,5 с.

Для випробовування оптимальних режимів датчика було задіяно три зразки: чисте скло, і зразки з певним набором напилених елементів.

На рис. 10-12 представлені залежності, які ми отримали в результаті роботи датчика. Мінімальні та максимальні потужності та періоди виявлення тих сигналів в секундах, виведені нами в таблицю 1.

Таблиця 1. Експериментальні результати вимірювання

Рис. 10. Результати вимірювань зразка №1

Рис. 11. Результати вимірювань зразка №2

Рис. 12. Результати вимірювань зразка №3

Виходячи з отриманих даних можна сказати, що найкращі характеристики отримані при частоті 0,202 кГц і при періоді від 3 с до 6 с. Отримані результати можна використовувати при налаштуванні триангуляційних датчиків при дослідженні впливу антилазерних (антивібраційних) властивостях скла різної марки або хімічного складу на довжині хвилі 660нм.

Висновки та перспективи подальших досліджень

Одним з найуразливіших питань в технічному захисті інформації - це отримання даних, приватних або конфіденційних, за рахунок витоку по оптоелектронному каналу, основним джерелом отримання цих даних є лазерні системи акустичної розвідки або лазерні мікрофони. Виявлення працюючого лазерного мікрофона дуже складне, а в ряді випадків технічно нездійсненно. Наприклад, зняття інформації за допомогою ЛСАР відбувається через скляні будівельні конструкції, як правило - вікна. Тому, розробки в цьому напрямку є актуальними і необхідними. Є методи захисту активні та пасивні. Активні методи використовують різні зашумлюючі або вібруючі пристрої, які створюють небезпеку для людського здоров'я. При пасивному захисті, зараз рекомендують використовувати або спеціальні гофровані вікна або повністю закриті ролети, що створюють певні незручності і тепер. В нашій роботі ми здійснювали дослідження щодо удосконалення та підвищення точності шляхів вимірювання анти лазерних властивостей скла. В роботі були отримані такі результати:

1. Проаналізувавши принципи дії лазерних систем акустичної розвідки та пасивні методи захисту від зчитування мовної інформації можна сказати, що використання різних типів плівок (напилених або наклеєних на скло) є актуальним в цій галузі.

2. Описано методика роботи з лазерними триангуляційними давачами вібрації, що дозволяє досліджувати антилазерні властивості скла і напилення на склу за допомогою цих датчиків.

3. Було проведено налаштування вібраційного датчика і оптимізовано інтерфейс для роботи з напиленими зразками для пасивного захисту. Виходячи з отриманих даних можна сказати, що найкращі характеристики отримані при частоті 0,202 кГц і при періоді від 3 с до 6 с. Отримані результати можна використовувати при налаштуванні триангуляційних датчиків при дослідженні впливу антилазерних (антивібраційних) властивостях скла різної марки або хімічного складу на довжині хвилі 660нм.

лазерний датчик протидія акустична розвідка зчитування мовна інформація

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1 Браіловський, М. М., Іванченко, І. С., Опірський, І. Р., Хорошко, В. О. (2019). Інформаційно-психологічне протиборство в Україні. Безпека інформації, 25(3), 144-149.

2 Khoroshko, V., Artemov, V., Opirskyi, I., Brailovskyi, N., Ivanchenko, I. Information war in Ukraine. Scientific and Practical Cyber Security Journal (SPCSJ), 4(4), 28-34.

3 Opirsky, I. R., Tkach, Y. M., Khoroshko, V. O. (2020). Cyber attacks detection in information networks. Informatics and Mathematical Methods in Simulation, 10(3-4), 177 189. https://doi.org/10.15276/imms.v10.no3-4.177.

4 Опірський, І.Р. (2014). Особливості процедури прогнозування несанкціонованого доступу. Захист інформації, Спецвипуск, 74-80.

5 Лазерные микрофоны - универсальное средство разведки или очередной миф. http://confident.org.ua/index.php/stati-po-teme/189-lazernye-ikrofony-universalnoe-sredstvo-razvedki- ili-ocherednoj-mif.html

6 Пасивний захист інформації від лазерного зондування.

http://ena.lp.edu.ua:8080/bitstream/ntb/23312/1/19-118-123.pdf

7 Метод активного захисту інформації від зняття лазерними системами акустичної розвідки. http://193.178.34.32/index.php/ZI/article/download/13545/19094

8 Вплив параметрів акустичного сигналу на амплітуду коливань вібруючої поверхні. http://ctp.uad.lviv.ua/images/ktd/32_partyka.pdf

9 Принципи зняття звукової інформації зі скла і її захист. http://ua.nauchebe.net/2012/09/principi- znyattyazvukovo%D1%97-informaci%D1%97-zi-skla-i-%D1%97%D1%97-zaxist/

10 Лазерные триангуляционные датчики

https://riftek.com/media/documents/rf60x/manuals/Laser_Triangulation_Sensors_RF603

11 Nassi, B., Pirutin, Y., Shamir, A., Elovici, Y., Zadov, B. (2020). Lamphone: Real-Time Passive Sound

Recovery from Light Bulb Vibrations. IACR Cryptol. ePrint Arch., 708.

https ://eprint.iacr. org/2020/708.pdf

12 AHorev, A., Savin, A. (2021b). Efficiency Research of Sun Protection Window Films for Speech

Information Protection from LEAKAGE by Optoelectronic Channel. У 2021 IEEE Conference of Russian Young Researchers in Electrical and Electronic Engineering (ElConRus).

IEEE. https://doi.org/10.1109/elconrus51938.2021.9396253.

13 Abramov, P. I., Kuznetsov, E. V., Skvortsov, L. A. (2017). Prospects of using quantum-cascade lasers in optoelectronic countermeasure systems: review. Journal of Optical Technology, 84(5),

331. https://doi.org/10.1364/iot.84.000331

14 Klochko, N. P., Barbash, V. A., Klepikova, K. S., Kopach, V. R., Tyukhov, I. I., Yashchenko, O. V.,

Zhadan, D. O., Petrushenko, S. I., Dukarov, S. V., Sukhov, V. M., Khrypunova, A. L. (2021). Biodegradable flexible transparent films with copper iodide and biomass-derived nanocellulose for ultraviolet and high-energy visible light protection. Solar Energy, 220, 852 863. https://doi.org/10.1016/i.solener.2021.04.014.

15 Zeng, Y., Pan, P., Cao, Y., Ai, H. (2021). Test and analysis of window vibration for anti-laser- eavesdropping. Applied Acoustics, 176, 107871. https://doi.org/10.1016/i.apacoust.2020.107871

16 Kradolfer, S., Heutschi, K., Koch, J., & Gunther, D. (2021). Listening with Curiosity - Tracking the Acoustic Response of Portable Laser Ablation. CHIMIA International Journal for Chemistry, 75(4), 300304. https://doi.org/10.2533/chimia.2021.300

17 Li, L., Zeng, H., Zhang, Y., Kong, Q., Zhou, Y., Liu, Y. (2014). Analysis of backscattering characteristics of objects for remote laser voice acquisition. Applied Optics, 53(5), 971. https://doi.org/10.1364/ao.53.000971

Valery B. Dudykevych Dc.S, Professor, Head of Information Protection Department Lviv Polytechnic National University, Lviv, Ukraine

Ivan R. Opirskyy Dc.S., Professor, Professor of Information Security Department Lviv Polytechnic National University, Lviv, Ukraine

Nazariy R. Dzianyi Assistant of of Information Security Department Lviv Polytechnic National University, Lviv, Ukraine

Larysa M. Rakobovchuk Ph.D., Associate Professor, Associate Professor of Information Protection Lviv Polytechnic National University, Lviv, Ukraine

Petro I. Garanyuk Ph.D., Associate Professor, Associate Professor of Information Protection Lviv Polytechnic National University, Lviv, Ukraine

RESEARCH OF OPTIMIZATION OF LAMES OF THE LASER SENSOR OF VIBRATION TO COUNTER LASER INTELLIGENCE SYSTEMS

Key words: laser acoustic intelligence systems, laser, glass, vibration, passive protection, reflection, laser signal, counteraction to technical intelligence.

Размещено на Allbest.ru