Відеострим у системі візуальної комунікації радіостанцій

Размещено на http://www.allbest.ru/

Сумський державний університет

Відеострим у системі візуальної комунікації радіостанцій

Гаврилюк Інна, канд. наук із соц. комунік., доцент

Алєксахіна Тетяна, канд. філол. наук, ст. викл. кафедри іноземних мов

У статті розглядається відеострим як складова візуального наповнення українських радіостанцій. Визначається специфіка використовуваних відеостримів, тенденції розвитку. З'ясовано, що в цілому українські радіостанції орієнтуються на загальносвітову тенденцію, яка полягає в посиленні візуальної складової, тож намагаються використовувати нову форму комунікації. Хоча цей процес іде не надто активно. Відеотрансляції програм у режимі реального часу мають неоднорідні форми, вони представлені різними типологічними групами. Це залежить здебільшого від формату, фінансових можливостей та потреб радіостанцій. Найбільш складний технологічний процес спостерігаємо на радіостанціях некомерційного спрямування.

Ключові слова: стрим, радіо, візуалізація, відеотрансляція, потокове відео, онлайн-трансляція.

VIDEOSTREAM IN THE SYSTEM OF VISUAL COMMUNICATION OF RADIO STATIONS

Однією з основних тенденцій розвитку сучасного медіапростору є посилення візуальної складової. Візуалізація, що стала трендом усієї медійної сфери, не оминула й радіо. Це, зокрема, стосується такого нового формату радіомовлення, як відеострими. Саме вони дають можливість не лише слухати, а й спостерігати за робою ведучих у студії. Стримінг дозволив зблизити радіо й телебачення, розірвати відстань між радіослухачем і радіоведучим.

Відеострими як складову візуальної репрезентації радіостанцій в тих чи інших аспектах розглядають В. Бабак [1], Т. Гиріна [3], І. Литвиненко [7], Ю. Любченко [8], М. Нагорняк [11], А. Сімашова [14]. Однак ці розвідки не дають повного уявлення про те, яке ж місце посідає відеостримінг в ефірах українських радіостанцій, про тенденції його розвитку, типологічні характеристики.

Трансформаційні процеси, які відбуваються у сфері сучасного українського радіомовлення, виникнення та поширення нових форматів радіомовлення, зокрема стрим-трансляцій радіоефіру, потребують осмислення. У цьому й полягає актуальність нашого дослідження.

Об'єкт - відеострими як нова форма репрезентації контенту на радіо.

Предмет - тенденції розвитку та різновиди стрим-трансляцій програм на радіо.

Мета статті - дослідити тенденції розвитку, особливості використання та різновиди стрим-трансляцій українськими радіостанціями.

Методи дослідження. Під час дослідження були використані такі методи: метод аналізу наукової літератури - для визначення рівня теоретичного опрацювання порушеної проблеми; типологічного аналізу - для визначення різновидів відеостримів, які використовують радіостанції для презентації програмного контенту; методи спостереження та систематизації - для з'ясування особливостей розвитку відеостримін- гових технологій в ефірах українських радіостанцій. Головний акцент у розвідці був зроблений на тенденціях розвитку та використання відеостримінгових технологій сучасними аудіомедіа. Такий принцип дослідження дозволив чітко виділити ті основні характеристики відеостримінгових технологій, які використовують українські радіостанції для трансляції програмного контенту в режимі реального часу.

Результати й обговорення

Відеострим, незважаючи на достатнє вивчення, і досі не отримав однозначного тлумачення. Основна перепона у визначенні цього поняття полягає в його мультифункціональності: «Стрим - це універсальний спосіб передачі інформації наживо, популярний серед відеоблогерів, оглядачів, ігрових стримерів та деяких ЗМІ, бо дає можливість подавати інформацію в режимі реального часу» [2].

У медійних колах під стримом розуміють форму подання інформаційно-оглядових матеріалів, це так звані новинні стрими. У такому аспекті відеострими розглядають Р. Кікерчук [5], А. Полісученко [12]. Так, наприклад, Р. Кікерчук говорить про стрим як модифікацію класичного прямого репортажу й телевізійного коментаря. Науковець вважає, що «це синтетичний жанр, який належить до інформаційної журналістики, бо головна його мета - повідомити про подію» [5].

Активно використовуються стрими й у відеоблогінгу. «Такий вид соціальних медіа, як відеоблог, який раніше являв собою сукупність відеозаписів, що викладаються в хронологічному порядку на сторінці, доповнився різновидом відеоблогу в прямому ефірі - стримінговим блогом» [4]. Здебільшого це так звані гейміфіковані лайфстрими.

Як жанр ігрової кіберспортивної сфери, чи гейм-журналістики, стрим розглядають М. Мірошник [9; 10] та А. Селютін [13]. «Висвітлення комп'ютерних ігор стало масовим продуктом стримерів, оскільки технологічна сфера створення стримів збігається зі сферою функціонування знань про комп'ютерні ігрові технології», - зазначає М. Мірошник [9]. Однак зауважує, що основою ігрового стриму є саме класичний прямий репортаж. Свою думку обґрунтовує тим, що «сучасні формати й типи інформації, їх індивідуальні характеристики базуються на традиційних жанрах і способах подання контенту» [10]. відеострим радіостанція програма

Врешті, останній формат, в якому представлений відеостримінг, - це онлайн- трансляції програмного контенту радіо та телевізійних медіа на різноманітних інтернет-платформах. Зазначимо, що такому формату стримінгу на сьогодні приділено чи не найменше уваги медіадослідників. Проте саме він останнім часом все більше й більше набирає обертів у телевізійному й радіомовленні. Розглядаючи цей процес у контексті розвитку радіо, І. Литвиненко так пояснює його виникнення: «Технологічний прогрес, гостра конкуренція з телебаченням, звичка населення до відеопрограм, а також прагнення залучити молодшу аудиторію - усі ці перераховані чинники мотивують радіожурналістів освоювати новий вид контенту» [7].

І якщо для телебачення такий формат є іманентним за природою, то для радіо - новою конвергентною формою. Причому дехто з медіадослідників говорить про виникнення нового медійного утворення - так званого «відеорадіо»: «Відеорадіо» - яскравий приклад конвергенції радіо, телебачення та Інтернету, коли програма, що виходить в ефір на радіостанції, одночасно записується на відео і викладається в мережу» [6]. Хоча говорити про те, що це окремий медійний ресурс, на нашу думку, недоцільно. Цю ж позицію відстоює й І. Литвиненко: «Важливо розуміти, що медіа- менеджери, впроваджуючи на своїх електронних ресурсах відеотрансляції, не прагнуть перетворити радіо в телебачення або максимально зблизити ці два ЗМІ. І якщо радіожурналісти продовжують удосконалювати візуальний контент, то тільки для того, щоб запропонувати своїм користувачам якісний і сучасний мультимедійний продукт» [7].

На сьогодні в Україні відеотрансляцію ефіру здійснює незначна кількість радіоорганізацій. Із проаналізованих загальноукраїнських радіостанцій вищезазначений формат було зафіксовано на сімнадцяти, проте реально з них стримінг ефірів здійснює п'ятнадцять.

Онлайн-трансляції на радіо мають різні типологічні характеристики. Типології відеостримінгових трансляцій присвячено працю І. Литвиненко. Науковець виділяє стрими за технологією передачі контенту, типом контенту, що передається, та способом його розповсюдження [7]. Так, наприклад, за технологією передачі І. Литвиненко пропонує виділяти безперервні та вибіркові стрими, за типом контенту - ефірні та позаефірні, за способом розповсюдженням контенту - стрими, розміщені на офіційному сайті та сторонньому ресурсі.

Огляд стримів на радіостанціях засвідчив, що найбільш використовуваними є безперервні онлайн-трансляції. Причому спостерігаємо достатньо цікаву тенденцію: здебільшого вибіркові онлайн-трансляції використовують некомерційні інформаційно-аналітичні радіостанції, безперервний же тип в основному репрезентований на музично-інформаційних радіостанціях. Постійно працюють веб-камери на таких радіостанціях, як «Радіо П'ятниця», «Джем FM», «Kiss FM», «Перець FM», «Авторадіо», «Ееіго FM», «Голос Надії», «Еммануїл». Вибірково транслюють у форматі стриму контент такі розмовні радіостанції, як «UA: Українське радіо», «Радіо Свобода», «Емігрантське радіо», «Київ FM». Цікавий формат, на нашу думку, пропонує радостанція «Люкс FM». Її стрим-ефір можна визначити як дуальний - «безперервно-вибірковий». Веб-камера на радіостанції працює постійно, проте в той час, як звучать музичні композиції, на екрані глядачі можуть побачити не статичне відео радіостудії, а найрізноманітніші відеокомпозиції, які перекривають статичну картинку й урізноманітнюють онлайн-трансляцію. Щоправда, як свідчать відгуки в чаті радіостанції, не всім реципієнтам такий технологічний процес до вподоби.

Неоднозначну ситуацію спостерігаємо й відносно стримів, що класифікуються за способом розповсюдженням контенту. Зазначимо, що кількість радіостанцій, які розміщують онлайн-трансляції передач на офіційних сайтах та на сторонніх ресурсах, приблизно однакова.

Веб-картинки зі студій представлено на сайтах радіостанцій «Радіо П'ятниця», «Джем ФМ», «NRJ», «Перець FM», «Авторадіо», «Ретро FM», «Люкс FM». Причому помічаємо доволі цікаву тенденцію: власні сайти для трансляції використовують здебільшого радіостанції музично-інформаційного спрямування.

Для розміщення стримів радіостанції достатньо активно використовують і стороні ресурси. Як зазначає Л. Круглова, «професійні медіа зрозуміли, що їм потрібно йти туди, де перебуває їхня аудиторія, - на YouTube, Facebook або Twitter» [6].

Основною платформою, де радіостанції розміщують онлайн-трансляції ефіру, на сьогодні є відеохостинг YouTube. Саме там представлені стрими передач «UA: Українське радіо», «Радіо Свобода», «Київ FM», «Громадське радіо», «Голос Надії», «Еммануїл». І знову ми можемо простежити певну тенденцію: соціальні мережі для онлайн-трансляцій ефірного контенту використовують радіостанції інформаційно- аналітичного спрямування.

Найменше радіостанції для відеостимінгу використовують соціальну мережу Facebook. Із проаналізованих нами відеострим-трансляції на цій платформі здійснює лише «Емігрантське радіо». Окрім того, для онлайн-трансляцій передач ця радіостанція використовує й відеохостинг YouTube.

Варто зазначити, що, окрім вищезазначених різновидів відеостримів, про які говорить І. Литвиненко, за способом розповсюдження контенту варто виділити й третій тип - відеострими, що розміщені на різних платформах. Такий різновид репрезентований «Радіо НВ». Радіостанція відеостримить передачі на сайті та на платформі YouTube.

Що стосується ефірних та позаефірних онлайн-трансляцій, то останній різновид, за нашими спостереженнями, не представлений в ефірі радіостанцій. На жаль, в Україні мало радіоорганізацій, які проводять заходи за межами радіостудії. Це, наприклад, «Радіо Свобода», яка транслює в межах окремих передач актуальні події - мітинги, акції протестів, демонстрації тощо. Або ж «Русское Радио Україна» - одним із щорічних заходів, які проводить і транслює радіостанція, є «Великий Весняний концерт».

Варто зазначити й те, що ще донедавна онлайн-трансляції радіостанції використовували більш активно. Так, В. Бабак, досліджуючи онлайн-трансляції на «UA: Українське радіо», зазначає, що ця радіостанція є однією із провідних в аспекті впровадження сучасних технологій [1]. Основним ресурсом, де використовувалися стрими, були, наприклад, сайт Суспільного мовлення, а також платформи Facebook, YouTube. Причому пріоритетною площадкою науковець називає Facebook. Цікаво, що наразі онлайн-трансляції радіостанції представлені лише на відеохостингу YouTube. Окрім того, деякі радіостанції, на сайтах яких представлена функція вебперегляду, наразі не здійснюють стрим-ефірів. Це, наприклад, стосується радіо «Армія FM», «DJFM».

Однією із позитивних характеристик відеостримінгу на радіо є, цілком зрозуміло, можливість бачити роботу ведучого, що до певного часу було цілком неможливо. Однак така технологія має низку й інших не менш суттєвих переваг. Це, наприклад, інтерактивність - участь у чат-спілкуванні. Більшість радіостанцій надають своїм глядачам таку можливість. Це наприклад, «Джем FM», «Ретро FM», «Люкс FM», «Голос Надії», «Емігрантське радіо», «Радіо Свобода», «Радіо НВ», «UA: Українське радіо». Не працюють у режимі реального спілкування радіо «П'ятниця», «Kiss FM», «Перець FM», «NRJ», «Kyiv FM». Частково інтерактивними є онлайн-трансляції «Громадського радіо» та «Світлого радіо «Еммануїл» (під час трансляції деяких передач відключена функція чат-спілкування).

Неоднорідним є й технічні характеристики відеостримів. Переважна більшість радіостанцій використовує стандартний, найпростіший у технічному плані варіант онлайн-трансляції, який полягає у використанні однієї веб-камери. Варто зазначити, що це стосується передусім радіостанцій музично-інформаційного спрямування - «П'ятниця», «Kiss FM», «Перець FM», «Ретро FM». Такий же технологічний принцип роботи спостерігаємо й на нішевій розмовній радіостанції «Голос Надії». Дещо удосконалений процес відеотрансляції представлений на радіо «NRJ», «Джем FM», «Ретро FM», «Люкс FM». Так, наприклад, у студії «Джем FM» встановлено дві веб-камери, які перемикаються з періодичністю у 20 секунд. Майже аналогічно налагоджено процес онлайн-трансляції на «Ретро FM» - це дві камери, які змінюють ракурси кожні 18 секунд. Три відеокамери розміщено на радіо «NRJ». І ось на цій радіостанції спостерігаємо динамізацію відеоряду - картинки змінюються з періодичністю 7 секунд. Також три веб-камери працюють на «Люкс FM». Варто зазначити, що вони змінюються з різною динамікою: під час роботи ведучих в ефірі рух прискорюється, під час же звучання музичних композицій спостерігаємо статичну картинку. Як зазначалося вище, використовує радіостанція різні відеодобірки, що перекривають статичну роботу веб-камер.

Що стосується радостанцій інформаційно-аналітичного формату, то вони намагаються відійти від статичності відеотрансляції, урізноманітнити технологічні підходи. У їхній роботі простежуємо поглиблення процесів конвергенції. Зрозуміло, що цей процес є неоднорідним. Так, наприклад, «Емігрантське радіо» використовує для онлайн-трансляції здебільшого одну камеру. Проте часто в програмах спостерігаємо онлайн-ввімкнення гостей. Кілька камер використовують «Радіо НВ», «UA: Українське радіо», «Kyiv FM», «Громадське радіо». При цьому, наприклад, на «Радіо НВ» часто на екран виводиться дві картинки зі студії. Особливістю ефіру «UA: Українське радіо» є титрування гостей. Радіостанція активно послуговується телефонними інтерв'ю, онлайн-ввімкненнями гостей. При цьому глядачі на екрані спостерігають дві картинки - ведучого в студії та фото інтерв'юйованого/онлайн- відеоряд. Намагається урізноманітнити онлайн-ефір і «Kyiv FM». Це титрування передачі, використання відео, яке стосується теми передачі, тощо. «Громадське радіо» також активно послуговується онлайн-ввімкненнями, титрами, перекриває аудіоряд динамічною графікою тощо. Найскладнішим є відеострім-трансляції передач на « Радіо Свобода». Характерною ознакою цього процесу є окремі журналістські матеріали, що виходять у складі програм. Отже, виведення на екран двох картинок (відео зі студії і гостя, двох картинок зі студії тощо), титрування, використання допоміжного відео, заставок, заздалегідь підготовлених журналістських матеріалів тощо - це вже складний технологічний процес, який характерний для телебачення.

Висновки та перспективи

Процес візуалізації, що торкнувся усіх різновидів електронних медіа, не оминув і радіо. Аудіальна складова, яка відрізняла радіо від інших типів ЗМІ, на сьогодні вже не є основною його характеристикою. Радіо, як й інші медіа, активно проходить етап крос-медійної конвергенції.

Одне з провідних місць у цьому процесі відіграє така технологічна форма, як ві- деострими прямих ефірів.

На жаль, відеострим-трансляції програмного контенту ще не отримали значного поширення на українських радіостанціях. Радіостанції лише роблять перші кроки в опануванні вищезазначеної технології, обирають ті різновиди, які підходять під їхній формат мовлення, фінансові можливості тощо.

Однією з особливостей розвитку вищезазначеного різновиду продукування контенту є те, що розмовні радіостанції використовують здебільшого вибіркові трансляції (це стосується радіостанцій інформаційно-аналітичного спрямування), натомість музично-інформаційні - безперервні.

Для онлайн-стримів ефірів радіостанції використовують різні ресурси - власні сайти, а також соціальні мережі. Причому простежуємо доволі цікаву тенденцію: власні сайти здебільшого обирають радіостанції музично-інформаційного спрямування, соціальні ж мережі опановують інформаційно-аналітичні радіостанції. Що стосується соціальних медіа, то стрим-трансляцій програм радіостанції найактивніше використовують відеохостинг YouTube, дуже рідко - Facebook. Майже не представлено ті радіостанції, які намагаються охопити якомога більше платформ для онлайн-трансляцій ефірного контенту.

Однією із позитивних тенденцій онлайн-трансляцій передач вважаємо надання можливості реципієнтам спілкуватися в чатах. Цю особливість простежуємо на більшості онлайн-платформ оглянутих нами медіа.

Технічні характеристики відео стрим-трансляцій є неоднорідними. Здебільшого радіостанції використовують найпростіший варіант онлайн-трансляції, для якого характерне використання однієї веб-камери. Це стосується насамперед музично- інформаційних радіостанцій. Хоча останнім часом радіостанції вищезазначеного типу намагаються динамізувати відеоряд, тож використовують для транслювання ефіру дві-три камери тощо. Більш досконалий технологічний процес представлений на радіостанціях інформаційно-аналітичного типу мовлення. У їхній роботі спостерігаємо намагання працювати за принципами конвергентних медіа, використання складних систем.

Українські радіостанції намагаються слідувати загальносвітовим трендам. Неухильна потреба привабити якомога більше реципієнтів спонукає їх до трансформації. Відтак вони пропонують реципієнтам не тільки слухати ефіри, а й дивитися та спілкуватися в режимі реального часу. Технологічно цей процес радіостанції вибудовують по-різному, що залежить в основному від їхнього формату, фінансових можливостей. Надалі цей процес буде поглиблюватися, змінюватимуться й технологічні аспекти представлення ефіру. Тож дослідження цього питання ще довгий час буде нагальним. У найближчій перспективі - дослідження аудиторних потреб у зазначеному вище медіаформаті.

Література

1. Бабак В. А. Особливості відеостріму під час радіоефіру на «UA: Українське радіо». Масмедіа України на зламі епох: реалії та перспективи розвитку: матеріали Всеукраїнської науково-практичної інтернет-конференції / відп. ред. Галич А. О. Старобільськ: Луганський нац. ун-т ім. Тараса Шевченка, 2018. С. 126-132.

2. Ващенко А. Особливості використання стриму телеканалами України. XVI Всеукраїнська науково-практична конференція «Журналістська освіта в Україні: світові професійні стандарти»: тези доповідей. Суми: Сумський державний університет, 2020. C. 23-25.

3. Гиріна Т. С. Трансформація та конвергенція в діяльності українських редакцій міжнародних радіостанцій. Вісник ХДАК. 2018. Вип. 53. С. 158-168.

4. Глазкова С. А. Стриминговые видеоблоги: специфика формата массовой коммуникации в среде Веб 2.0 [Електронний ресурс]. URL: https://pureportal.spbu.ru/files/49646235/_2019_. pdf#page=233.

5. Кікерчук Р. Жанрово-стильові особливості стрим-повідомлення. Теле- та радіожурналістика. 2019. Вип. 18. С. 263-269.

6. Круглова Л. А. Гибридные медиа: роль видео в нових медиа [Електронний ресурс]. URL: https://cyberleninka.rU/article/n/gibridnye-media-rol-video-v-novyh-media

7. Литвиненко И. В. Прямые видеотрансляции из студий радиостанций: специфика и типология. URL: https://cyberleninka.ru/article/n/pryamye-videotranslyatsii-iz-studiy- radiostantsiy-spetsifika-i-tipologiya.

8. Любченко Ю. В. Візуалізація інформації на сучасному радіо. Держава та регіони. Серія: Соціальні комунікації. 2015. № 3 (23). С. 54-57.

9. Мирошник М. А. Стрим как гибридный жанр в процессе комментирования компьютерных игр. URL: http://www.tsutmb.ru/nauka/internet-konferencii/2017/zhurnal- ist-v-sovr-media/3/miroshnik.pdf. 11.02.2021.

10. МирошникМ.А.Стримкаксовременныйформатпрямогорепортажа:аудиторныйфактор и особенности развития. URL: http://www.vestnik.vsu.ru/pdf/phylolog/2020/01/2020-01-29. pdf. 11.02.2021.

11. Нагорняк М. Відеоскладник розмовних програм на мережевих українських радіостанціях: реалії та перспективи. Теле- та радіожурналістика. 2015. Вип. 14. С. 214-220.

12. Полісученко А. Ю. Відеостріми на інтернет-сайтах та в соціальних мережах як різновид прямоефірного телевізійного мовлення. Кросмедіа: контент, технології, перспективи: моногр.; за заг. ред. В. Е. Шевченко. Київ: ВПЦ «Київський університет», 2018. С. 111-124.

13. Селютин А. А. Видеострим в аспекте гейм-журналистики. URL: http://jour.vsu.ru/ editions/thesis/05_18_part2.pdf#page=143.

14. Сімашова А. «Радіобачення» як унікальна модель конвергенції ЗМК (на прикладі діяльності італійського радіобачення «RTL 102.5»). Теле- та радіожурналістика. 2013. Вип. 12. С. 378-385.

References

1. Babak, V.A. (2018), «Features of video streaming during radio broadcast on» UA: Ukrainian Radio «, in Galych A.O. (Ed.), Mass media of Ukraine at the turn of epochs: realities and prospects of development, Luhansk National University.by Taras Shevchenko, Starobilsk, рр. 126-132.

2. Vashhenko, A. (2020), «Features of using streams by Ukrainian TV channels», in Tkachenko O., Zhylenko I. (Eds.), XVI National Scientific Conference «Journalism Education in Ukraine: the world professional standards», Sumy State University, Sumy, рр. 23-25.

3. Gyrina, T.S. (2018), «Transformation and convergence in the activities of Ukrainian editions of international radio stations», Visnyk XDAK [Visnyk XDAK], vol. 53, рр. 158-168.

4. Glazkova, S.A. (2019), «Streaming video blogs: the specifics of the format of mass communication in the Web 2.0 environment», available at: https://pureportal.spbu.ru/ files/49646235/_2019_.pdf#page=233.

5. Kikerchuk, R. (2019), 5. «Genre and style features of the stream message», Tele- ta radiozhurnalistyka [TV and radio journalism], vol. 18, рр. 263-269.

6. Kruglova, L.A. (2010), Hybrid media: the role of video in new media, available at: https://cyberleninka.ru/article/n/gibridnye-media-rol-video-v-novyh-media.

7. Lytvynenko, Y.V. (2015), «Live video broadcasts from radio studios: specifics and typology», available at: https://cyberleninka.ru/article/n/pryamye-videotranslyatsii-iz-studiy- radiostantsiy-spetsifika-i-tipologiya.

8. Lyubchenko, Yu.V. (2015), «Visualization of information of modern radio «, Derzhava ta regiony. Seriya: Socialni komunikaciyi [State and regions. Series: Social Communications], vol. 3 (23), рр. 54-57.

9. Myroshnyk, M.A. (2017), 9. «Stream as a hybrid genre in the process of commenting of computer games», available at: http://www.tsutmb.ru/nauka/internet-konferencii/2017/ zhurnalist-v-sovr-media/3/miroshnik.pdf.

10. Myroshnyk, M.A. (2019), «Stream as a modern format of live reporting: the audience factor and features of development», available at: http://www.vestnik.vsu.ru/pdf/ phylolog/2020/01/2020-01-29.pdf.

11. Nagornyak, M. (2015), «Video component of broadcast programs on Ukrainian network radio stations: realities and prospects», Tele- ta radiozhurnalistyka [TV and radio journalism], vol. 14, рр. 214-220.

12. Polisuchenko, A.Yu. (2018), «Video streams on Internet sites and social networks as a kind of live television broadcasting», in Shevchenko, V.E. (Ed.), Crossmedia: content, technologies, prospects, «Kyyivskyj universytet», Kyiv, pp. 111-124.

13. Selyutyn, A.A. (2018), «Videostream in the aspect of game journalism», available at: http://jour.vsu.ru/editions/thesis/05_18_part2.pdf#page=143.

14. Simashova, A. (2013), 14. «Radiovision» as a unique model of convergence of WMC (on the example of the Italian radio vision «RTL 102.5»)», Teleta radiozhurnalistyka [TV and radio journalism], vol. 12, рр. 378-385.

Размещено на Allbest.ru