Практика застосування прийомів сторителінгу в новинах локальних телестудій

Размещено на http://www.allbest.ru/

Практика застосування прийомів сторителінгу в новинах локальних телестудій

Бахметьєва А. М., кандидат наук ізсоціальнихкомунікацій, доцент

Жулінська М. Е., студентка

Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара

У статті досліджено поняття «сторителінг» та сучасні прийоми використання історії героя в інформаційних сюжетах на локальному телебаченні. Розглядається сучасна практика застосування прийомів сторителінгу на локальній телестудії Дніпра для персоналізації новин, подання складної проблеми через зрозумілі для загалу історії, підвищення кількості переглядів тощо. Порівнюється популярність інформаційних сюжетів схожої тематики із використанням історії героя та без неї (шляхом порівняння кількості переглядів на відеохостингуYouTube).

Ключові слова: сторителінг; новинний сюжет; герой; аудиторія; історія; інформація; ЗМІ.

Zhulinska M. Е.,Bakhmetieva A. M. The practice of using storytelling techniques in the news of local TV studios

The classification of news stories in local news releases will help journalists choose storytelling techniques to personify information, improve their perception and memorization, and emotional coloring of the story to achieve their goals: from changing the behavior of individuals to mobilizing the community to solve local problems. сторителінг телестудія відеохостинг інформаційний

Keywords: storytelling; news story; hero; character; audience; history, information, media.

Вступ

Постановка проблеми. У сучасних ЗМІ дедалі частіше використовується спосіб подачі інформації через історію героя, а у великих інформаційних редакціях навіть є фахівці, які займаються пошуком героїв, що персоналізуватимуть певну проблему. Новина, яка подається через історію людини, краще запам'ятовується, тож журналісти нерідко вдаються до імпровізації та гіперболізації. Такі історії будуються за принципом композиції літературного твору: експозиція - зав'язка - розвиток - кульмінація - розв'язка, і це робить їх легкими для сприйняття із «єдиним правильним висновком».

Сьогодні кожна людина є «заручником» інформаційних потоків, адже кількість інформації, яку споживає пересічний мешканець міста, зростає, збільшується кількість каналів, через які він піддається впливу, а час, вільний від інформаційного шуму, зводиться майже до годин сну. У боротьбі за увагу респондента виявляється ефективною подача новин із застосуванням прийомів сторителінгу.

Актуальність використання історій від героя сюжету у випусках новин пояснюється збільшенням рейтингу новин, приверненням уваги глядачів, зростанням кількості переглядів на відеохостингуYouTubeта в соціальних мережах.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Сторителінг активно розробляється комунікативістами як стратегія для PR-практик із побудови іміджу та просування продукту. Сучасні дослідники, такі як МатсВікман, О. Нестеренко, основну увагу приділяють мультимедійному сторителінгу. Застосування прийомів сторителінгу в медіа вивчали Н. Білоусова, І. Булгакова, С. Микитюк, М. Нечепоренко, Марк Лівін [1] та ін. Детально розглянуто використання сторителінгу в новинах на телебаченні у монографіях S. C. Green, M. J. Lodato, B.W. Silock, C. Schwalbe [2] та DuyLinhTu [3].

Мета статті - вивчити використання прийомів сторителінгу в сюжетах телевізійних новин локальної студії телебачення.

Об'єкт дослідження - телевізійні сюжети із використанням прийомів сторителінгу.

Методи дослідження. Під час теоретичного дослідження обраної теми використано загальнонаукові методи аналізу й синтезу, для опрацювання емпіричного матеріалу застосовано структурний контент-аналіз та кількісно-якісний аналіз відеосюжетів, а також метод типологізації досліджуваних сюжетів. Вивчалися випуски новин телеканалу Дніпро^, що вийшли в ефір протягом лютого-травня 2020 року.

Результати і обговорення

Поняття сторителінг (з англ.story- історія; telling- розповідати) вперше використали в компанії ArmstrongInternational[4]. Тоді головним його функціоналом було донести до працівників великої корпорації інструкції щодо поводження в нестандартних ситуаціях при роботі з клієнтами. Праця Девіда Армстронга «Управління з роботи» не мала ґрунтовних наукових теорій, а складалася з реальних історій його працівників. Він тлумачать дефініцію так: «Сторителінг - це розповідь цікавих історій, в яких читач впізнає сам себе, чи принаймні має спільні звички та риси із головним героєм розповіді».

Для нашого дослідження цікава робота «NewsNow: VisualStorytellingintheDigitalAge», автори якої визначають сторителінг як «новий принцип побудови новин» [2]. Вони наводять класифікацію історій в новинах:

- персональні (коли споживач сприймає новину через конкретного головного героя, у якому знаходить своє відображення;

- соціальні (коли інформацію до споживача доносять через психічно-емоційний стан, тобто історію будують так, щоб викликати певні емоції);

- локальні (конкретний герой потрапляє у конкретну ситуацію і своїми діями змінює хід сюжету).

Український журналіст, заступник головного редактора TheVillageУкраїна Марк Лівін дає інше тлумачення поняття: «У своєму найпростішому визначенні «сторителінг» - це передача інформації за допомогою картинки. Логіка побудови така: спочатку ми узагальнюємо для себе те, що хочемо сказати, наприклад: «щастя - свідомий вибір». А тоді до цього твердження знаходимо факт-картинку, яка підкріплює нашу думку» [1]. Автор упевнений, що уміння рoзпoвiдaти історії в чacи, ^лиcвiтoмкepуютьпoтoкиiнфopмaцiї, ст^єгoлoвнoюнaвичкoю для медійників.

Розповідання історій передбачає вкраплення власного або чужого досвіду, комунікацію та емоційне співпереживання. Прийоми сторителінгу для подання новин на телебаченні сьогодні активно використовують дніпровські журналісти. Як зазначено, це дає можливість персоналізувати новину, зробити її легкою для сприйняття, надати історії емоційного забарвлення, допомогти глядачеві ототожнити себе із певним героєм у певній ситуації, показати на реальному прикладі, як розв'язати проблемне питання.

Робота в жанрі сторителінгу має низку особливостей. Побудова сюжетів у новинах за принципами композиції літературного твору (експозиція - зав'язка - розвиток -кульмінація - розв'язка) робить історію послідовною, зрозумілою, але головне - журналіст «мимохідь» підводить глядача до правильного висновку. Основними складовими відеосупроводу історії в новинах має стати «рух та емоції» [3, с. 15], адже камера має відтворити дію та характер героя. Це нелегке завдання для оператора, бо зазвичай доводиться відтворювати ситуацію, що вже сталася. Також не кожен герой історії зможе розкритися перед камерою, почувати себе природньо, щоб розповідь була невимушеною.

Ми дослідили інформаційний блок муніципального телеканалу Дніпро^. Обрали період з лютого по травень 2020 р. та проаналізували статистику переглядів на YouTube- каналі новинних сюжетів. YouTube-канал Дніпро^ [5] створений 29 березня 2016 р. і має 39,6 тис. підписників.

Порівнявши кількість переглядів сюжетів, які побудовані за класичним принципом «переверненої піраміди», та сюжетів, у яких використовувалися прийоми сторителінгу, з'ясували, що останні мають більшу кількість переглядів. Ми порівнювали сюжети схожі за тематикою, і дійшли висновку, що глядач сприймає інформацію краще, якщо залучати до розповіді героя - учасника тих чи інших подій (див. табл.1).

Таблиця 1. Порівняння переглядів сюжетів, які побудовані за класичним принципом «перевернутої піраміди», та сюжетів, у яких використовувалися прийоми сторителінгу

Опрацювавши статистику переглядів інформаційного блоку локального телеканалу Дніпро^, можемо вивести певну тематичну класифікацію сюжетів, у яких можна застосовувати прийоми сторителінгу.

Героїчний сюжет. Він може розвиватися за кількома сценаріями: герой, який пережив чи був свідком якихось значимих подій; та герой, що, опинившись в незвичайному для нього середовищі, вчинив героїчні дії. Наприклад, у випуску новин на Дніпро^ від 05.05.2020 є сюжет про ветерана Другої світової війни Івана Івановича Горбенка. Він був зв'язковим і пройшов найзапекліші бої Другої світової - битву під Сталінградом та Курську битву. Його історія життя є героїчною, і розповідь про ті події від першої особи підсилює увагу глядача. Дивує і життя героя сьогодні - у свої 96 років Іван Іванович робить щоранку зарядку та багато гуляє пішки. Тобто глядача можуть зацікавити не лише спогади Івана Івановича про війну та історичні події, а і його життя сьогодні.

У наступному випадку за приклад можна взяти історію пожежного Максима Веклича. Сюжет про нього є у випуску новин від 04.02.2020. Пожежний, виконуючи свої робочі обов'язки, врятував із полум'я жінку. Професія пожежного передбачає дії в надзвичайних ситуаціях. Проте Максим, нехтуючи правилами безпеки, здійснив героїчний з моральної точки зору вчинок - піднявся на задимлений чадним газом третій поверх будівлі і, віддавши жінці свій захисний дихальний апарат, врятував її від можливого отруєння чадом. За схожим сюжетом розгортається ситуація і у випуску новин від 21.10.2019. Тут героєм події став звичайний перехожий. Андрій Сумський, який прогулювався вранці в парку ім. Глоби, почув скавчання собаки, що впала в озеро. Не зволікаючи, Андрій пірнув в озеро, аби врятувати тварину.

Герой показує, як він розв'язав певну проблему, типову для інших. Сюди відносимо сюжети комунального характеру, соціальної сфери та такі, що викривають певну несправедливість державних органів по відношенню до мешканців міста. Цікавими є сюжети, присвячені вирішенню нагальних проблем. Наприклад, у випуску новин Дніпро^ від 15.05.2020 є сюжет, присвячений стану тротуарів у місті. Журналіст розкрив цю проблему не через прес-тур по об'єктах, на яких закінчили планові роботи, а висвітлив тему через конкретного героя. Ним став місцевий мешканець Віктор, який має активну громадську позицію. Чоловік розповідає, як він неодноразово звертався до міської влади та депутата Верховної ради зі свого виборчого округу з проханням відремонтувати тротуарну частину біля його будинку. Віктор демонструє фото, яким тротуар був до реконструкції, показує журналісту численні письмові звернення до чиновників різного рівня. Таким чином, на прикладі звичайного дніпрянинадемонструється глядачам порядок дій для досягнення результату.

У випуску новин від 21.02.2020 є сюжет, у якому журналіст розповідає історію сім'ї Лещових, що втратила люблячого батька та чоловіка в зоні бойових дій. Через їхній життєвий досвід журналіст розповідає про існуючу соціальну допомогу та додаткові пільги для сімей воїнів АТО.

На прикладі Оксани Федорової, про яку йдеться у випуску від 13.10.2019, журналіст розкриває актуальну проблему нелегального працевлаштування. Жінка розповідає свою історію, як і де вона шукала роботу, за яких умов погодилася працювати, демонструє відповідну документацію. На її прикладі глядачам наочно демонструється, як уберегтися від таких ситуацій, і на що варто звертати увагу, щоб не потрапити на гачок «чорних роботодавців».

Сюжет-емоція, орієнтований на те, щоб викликати в глядача певну емоцію, як позитивну, так і негативну. Цей блок має також кілька варіацій розвитку подій. Емоція- співпереживання - це сюжети про збір коштів на лікування із розповіддю про нужденну людину чи дитину, анонсування донорських акцій тощо; емоція-позитив - коли йдеться про історію кохання, дружби; емоція-негатив, коли «герой» своїми діями призводить до неприємної ситуації.

Наприклад у випуску новин від 04.05.2020 є сюжет про маленького Богдана Шинкуса. У хлопчика пухлина головного мозку, йому вже зробили дороговартісну операцію, але ще необхідний повний курс реабілітації в спеціальному санаторії, а на це коштів у родини не вистачає. Журналісти відкрили збір грошей на рахунок матері хлопчика, аби всі небайдужі могли допомогти дитині.

Гарним прикладом позитивних емоційних сюжетів є історії про тварин, де пухнасті виступають головними героями. Так, у випуску від 24.02.2020 є сюжет про кота Антона, який худне під наглядом лікаря. Незважаючи на такий, здавалось би, незначний інфопривід, сюжет зібрав близько 4 тис. переглядів і потрапив у топ-15 відеосюжетів.

Традиційно привертають увагу глядачів і негативно забарвлені теми. Розглянемо сюжет (випуск від 18.11.2019) про пані Галину. Жінка зберігає у своїй квартирі купи сміття і цим дошкуляє сусідам. Міські чиновники нічого зробити не можуть, а спецслужби також не можуть вгамувати жінку. Зауважимо, що «сусідські війни» часто потрапляють в поле зору журналістів новин, і такі історії мають багато переглядів.

4. Сюжети на кримінальну тематику. Журналіст оповідає історію про трагедію, яка сталася з конкретним героєм особисто, чим викликає більшу довіру глядача. Такі приклади на Дніпро^ майже відсутні, оскільки телеканал не спеціалізується на кримінальних новинах, а згідно з редакційною політикою подає їх окремим блоком у вигляді дайджесту за добу. Проте можемо спостерігати подачу кримінальних новин за принципом сторителінгу на інших телеканалах. За приклад візьмемо сюжет у випуску новин ТСН від 22.11.2019., у якому йдеться про загибель 15-річного хлопчика. Поліція відкрила кримінальне провадження за статтею «самогубство», проте батьки підлітка впевнені, що смерть їхнього сина - умисне вбивство. Із розмови з матір'ю Іриною Семенюк журналіст з'ясовує подробиці життя юнака, викриває обставини, які можна долучити до справи. Так стає відомо, що саме хлопець перед смертю посварився із місцевим юнаком, який раніше вже мав судимість і погрожував йому. Розголос у ЗМІ історій такого характеру може змінити хід судової справи. А розповідь жінки, що перебуває в розпачливому стані, не залишить глядача байдужим.

Висновки

Сторителінг - це ефективний метод побудови сюжетів для інформаційних випусків на телебаченні. Глядач сприймає інформацію через конкретного героя, а тому краще її запам'ятовує. До того ж, метод сторителінгу дозволяє подавати матеріал в медіа без канцеляризмів, наукових чи юридичних термінів, розмовною мовою. На основі аналізу рейтингу сюжетів інформаційних випусків локального телеканалу Дніпро^ визначили, що вони мають значно більшу кількість переглядів. Нами запропонована класифікація сюжетів зі сторителінгом за тематичним принципом, що може використовуватися в подальшому телевізійними журналістами при виборі жанру і прийомів подання певних новин.

Список використаних джерел

1. Лівін М. Сторітелінг для очей, вух і серця. Київ : Наш формат, 2019. 184 с.

2. Green S., Lodato M., Silock B.W., Schwalbe C. News Now: Visual Storytelling in the Digital Age. Boston, M.A. : Pearson, 2016. 312 p.

3. Tu D. L. Feature and Narrative Storytelling for Multimedia Journalists. CRC Press, 2015. 264 p.

4. Armstronginternational(2020). URL: armstronginternational.com/company.history(дата звернення

07.05.2020) .

5. Телеканал Дніпро TV. URL: https://www.youtube.com/channel/UCJgtZQ2y3yVrpmbnxTgdb3Q(дата звернення 07.05.2020).

Размещено на Allbest.ru