Вплив конструкційних параметрів на розподіл електростатичного потенціалу між електродами складної конфігурації
Визначення розподілу електричних полів у міжелектродному просторі в вакуумних електроприладах. Дослідження систем зі схрещеними полями. Визначення залежності коефіцієнту для визначення електростатичного потенціалу від геометричних параметрів системи.
Рубрика | Коммуникации, связь, цифровые приборы и радиоэлектроника |
Вид | статья |
Язык | украинский |
Дата добавления | 19.06.2018 |
Размер файла | 211,9 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
УДК 621.385
Вплив конструкційних параметрів на розподіл електростатичного потенціалу між електродами складної конфігурації
Воловенко М.В.,
Нікітенко О.М.
Дослідження та моделювання фізичних процесів реальних об'єктів вимагають у залежності від деталізації опису процесу уточнення або додаткового опису окремих складових частин, що розглядаються.
У багатьох задачах вакуумної електроніки при дослідженні фізичних процесів, що мають місце в електронних приладах, постає необхідність визначення розподілу електричних полів у міжелектродному просторі як основного чинника.
Характерною особливістю полів є їх залежність не тільки від фізичних властивостей середовища, величин та характеру збудників поля, але й від їх геометричних форм, які мають у реальних задачах досить складну конфігурацію. Це створює специфічні труднощі при розробці методів обчислення полів, що пов`язано з необхідністю врахування геометричної інформації й додавання до неї обчислювального алгоритму [1].
Проектування та теоретичні дослідження систем зі схрещеними полями вимагають сумісного розв`язання рівнянь руху заряджених частинок, рівняння збудження та рівняння Пуассона.
На першій стадії теоретичних досліджень фізичних процесів у таких системах необхідно визначити ті початкові та граничні умови, під впливом яких відбувається її робота. Однією з таких умов є розподіл електростатичного потенціалу у міжелектродному просторі.
Однак, спочатку, коли просторового заряду ще немає, замість рівняння Пуассона розподіл потенціалу в системі описується рівнянням Лапласа [2].
Таким чином, у системах зі схрещеними полями для адекватного врахування статичних електричних полів та їх впливу на роботу системи в цілому необхідно вміти обчислювати такі поля, тобто вміти побудувати розв`язок рівняння Лапласа за складних межових умов.
Конфігурація електродів таких приладів найчастіше не є циліндричною, а має більш складну форму, що наведено на рис. 1.
Рис. 1. Схематичний вигляд простору взаємодії
З іншого боку, через форму анодного блоку розподіл електростатичного поля у таких системах є просторово неоднорідним, найчастіше просторово--періодичним, що також впливає на роботу приладів зі схрещеними полями.
Однак у багатьох роботах [3 - 24], котрі присвячено моделюванню фізичних процесів у системах зі схрещеними полями, вважається, що анодний блок є гладким циліндром. Через це один з найважливіших параметрів - розподіл потенціалу сталого електричного поля визначається як
,
де Ua -- анодна напруга. Між тим як у реальних системах зі схрещеними полями анодний блок є просторово-періодичною системою, а, отже, вище згаданий вираз не зовсім адекватно відбиває фізичні реалії.
Незважаючи на це, у роботах [8, 13, 15, 19, 20, 22,23] отримано певні результати з моделювання фізичних процесів у системах зі схрещеними полями.
З іншого боку, у роботах [25] як чисельними методами, так і аналітичними [26 - 29] отримано результати з розподілу електростатичного потенціалу для двовимірних систем зі схрещеними полями, котрі мають складну конфігурацію електродів (див. рис. 1).
Розподіл електростатичного потенціалу для таких систем визначається виразом
, (1)
де коефіцієнти А0 та Ап визначаються за методами, що наведено у [26 - 29].
Розмаїття конкретних геометричних розмірів та конфігурацій систем зі схрещеними полями для побудови розв'язку потребує обчислення коефіцієнтів у кожному окремому випадку, а це досить не проста задача. Коефіцієнти Aі вищенаведеного виразу (1) визначаються як розв'язки складної системи алгебраїчних рівнянь [26 - 29]. Такий підхід дуже ускладнює врахування конструкційних особливостей анодного блоку систем зі схрещеними полями при аналізі фізичних процесів, що мають місце в таких системах і є дуже незручним особливо при інженерних обчисленнях. Тому виникає певний інтерес у спрощенні виразу (1) та вивченні залежностей коефіцієнтів розв'язку від геометричних розмірів системи.
Порівнюючи коефіцієнти з таблиць, котрі наведено у [26 - 29], визначаємо, що провідними коефіцієнтами для визначення електростатичного потенціалу є A0, тому у першу чергу дослідимо його залежність від таких геометричних параметрів системи як кількість резонаторів (N), діаметрів аноду (sa) та ламелей (sl), а також товщини ламелі ().
Якщо у виразах для визначення електростатичного потенціалу обмежитися тільки першим доданком [26 - 29], то значення коефіцієнту A0 дорівнюватиме
, (2)
.
Виходячи з цього виразу тепер можна записати діючий електростатичний потенціал для розрізних анодних систем приладів зі схрещеними полями як
З виразу (2) обчислюємо залежність коефіцієнту A0 від кількості резонаторів анодної системи N, котру наведено на рис. 2.
Рис. 2. Залежність коефіцієнту A0 від кількості резонаторів 1 - вираз (2); 2 - вираз (3)
З цього рисунку й виразу (2) випливає, що збільшення кількості резонаторів N призводить до поступового зростання коефіцієнту A0 від значення 1/ln sl, до значення 1/ln sa.
З виразу (2) обчислюємо залежність коефіцієнту A0 від діаметру аноду, її наведено на рис. 3.
Рис. 3. Залежність коефіцієнту A0 від діаметру анода 1 - вираз (2); 2 - вираз (3)
З цього рисунку й виразу (2) випливає, що збільшення діаметру аноду призводить до поступового зменшення коефіцієнту A0 від значення 1/ln sa до значення 1/ln sl.
Залежність коефіцієнту A0 від діаметру ламелей наведено на рис. 4.
Рис. 4. Залежність коефіцієнту A0 від діаметру ламелей 1 - вираз (2); 2 - вираз (3)
З цього рисунку й виразу (2) випливає, що збільшення діаметру ламелей призводить до поступового зменшення коефіцієнту A0 від значення 1/ln sa до значення 1/ln sl як і в попередньому випадку.
Залежність коефіцієнту A0 від товщини ламелей наведено на рис. 5.
Рис. 5. Залежність коефіцієнту A0 від товщини ламелей 1 - вираз (2); 2 - вираз (3)
З цього рисунку й виразу (2) випливає, що збільшення товщини ламелей призводить до поступового збільшення коефіцієнту A0 від значення 1/ln sl до значення 1/ln sa.
Для збільшення точності обчислень та адекватного опису розподілу електростатичного потенціалу в системах зі складною конфігурацією електродів доцільно врахувати значення коефіцієнту А1, але при цьому зміниться вираз, що визначає значення коефіцієнту А0. Вирази цих залежностей наведено нижче.
, (3)
, (4)
.
При цьому вираз для діючого електростатичного потенціалу для розрізних анодних систем приладів зі схрещеними полями виглядатиме як
З виразів (3) та (4) обчислюємо залежність коефіцієнтів A0 та А1 від кількості резонаторів анодної системи N, котру наведено на рис. 2 (A0) та рис. 6 (А1).
Рис. 6. Залежність коефіцієнту A0 від кількості резонаторів
З рис. 2 та рис. 6 й виразів (3), (4) випливає, що збільшення кількості резонаторів N призводить до поступового зростання коефіцієнту A0 від значення 1/ln sl, до значення 1/ln sa, де це значення стабілізується. Коефіцієнт А1 зменшується за абсолютною величиною і стабілізується біля нуля, тому за великих N їм можна знехтувати.
З виразів (3) та (4) обчислюємо залежність коефіцієнтів A0 та А1 від діаметру анода, котру наведено на рис. 3 (A0) та рис. 7 (А1).
Рис. 7. Залежність коефіцієнту A0 від діаметру анода
З рис. 3 та рис. 7 й виразів (3), (4) випливає, що збільшення діаметру аноду призводить до поступового зменшення коефіцієнту A0 від значення 1/ln sa до значення 1/ln sl. Коефіцієнт А1 зменшується за абсолютною величиною і стабілізується біля нуля, тому за великих діаметрів аноду їм можна знехтувати.
З виразів (3) та (4) обчислюємо залежність коефіцієнтів A0 та А1 від діаметру ламелей, котру наведено на рис. 4 (A0) та рис. 8 (А1).
Рис. 8. Залежність коефіцієнту A0 від діаметру ламелей
З рис. 4 та рис. 8 й виразів (3), (4) випливає, що збільшення діаметру ламелей не призводить до значної зміни коефіцієнту A0. Коефіцієнт А1 зменшується за абсолютною величиною і стабілізується біля нуля, тому за великих діаметрів ламелей їм можна знехтувати.
З виразів (3) та (4) обчислюємо залежність коефіцієнтів A0 та А1 від товщини ламелей, котру наведено на рис. 5 (A0) та рис. 9 (А1).
Рис. 9.Залежність коефіцієнту A0 від товщини ламелей
З рис. 5 та рис. 9 й виразів (3), (4) випливає, що збільшення товщини ламелей призводить до поступового зростання коефіцієнту A0 від значення 1/ln sl, до значення 1/ln sa, де це значення стабілізується. Коефіцієнт А1 збільшується а абсолютною величиною, тому при вивченні впливу товщини ламелей на зміну фізичної картини у системах зі схрещеними полям їм не можна нехтувати.
Узагальнюючи вище наведені результати при спрощеному дослідженні фізичних процесів, котрі мають місце у певних системах зі схрещеними полями, можна використовувати рівняння для магнетронного діоду, але член, за допомогою якого враховують сталу анодну напругу має бути взятий з поправкою (1). Більш точне врахування розподілу електростатичного потенціалу в системах зі схрещеними полями треба здійснювати за виразами (3), (4), при цьому похибка обчислень не перевищить 3%, що є достатнім для інженерних розрахунків таких систем.
міжелектродний вакуумний електростатичний
Список літератури
В.Л. Рвачев Методы алгебры логики в математической физике К., Наукова думка 1974 259 с.
Morishita Y. CAD of Microwave Tubes // Теребідзьон гаккай ші. -- 1978. -- 32 -- N 3. -- С. 182 -- 188. -- Яп.
Коллинз Дж. Магнетроны сантиметрового диапазона. Пер. с англ. под ред. С.А. Зусмановского, М.: Сов. Радио, т. 1, 1950, 420 с.
Коллинз Дж. Магнетроны сантиметрового диапазона. Пер. с англ. под ред. С.А. Зусмановского, М.: Сов. Радио, т. 2, 1951, 472 с.
Коваленко В.Ф. Введение в электронику сверхвысоких частот. М.:, Сов. радио, 1955
Электронные СВЧ--приборы со скрещенными полями. Пер. с англ. под ред. М.М. Федорова, М.: Изд--во иностр. лит., т. 1, 1961, 456 с.
Электронные СВЧ--приборы со скрещенными полями. Пер. с англ. под ред. М.М. Федорова, М.: Изд--во иностр. лит., т. 2, 1961, 471 с.
Никонов В.Н. Режим стационарного одночастотного колебания магнетронного генератора // Изв. вузов. -- Радиофизика, 5, № 2, 1962, С. 260 -- 269
Шлифер Э.Д. Расчет многорезонаторных магнетронов / Под ред. проф. И.В. Лебедева. -- М.: Изд--во МЭИ, 1966. -- 143 с.
Hirsh E.H. Space charge oscillations in the cylindrical magnetron // International Journal of Electronics, 1967, vol. 23, no 6, pp. 497 -- 509
Гутцайт Э.М. Высокочастотное электрическое поле в пространстве взаимодействия магнетронов. Расчет характеристик магнетрона путем использования электронной проводимости. // Труды МЭИ. Электронная техника, 1972, вып. 90, С. 134 -- 146
Вайнштейн Л.А., Солнцев В.А. Лекции по сверхвысокочастотной электронике. М.: Сов. радио, 1973. 400 с.
Гутцайт Э.М. Расчеты многорезонаторных магнетронов путем использования электронных проводимостей. // Электроника и ее применение, 1976, т. 8, С. 5 -- 42
Yamamoto Y., Kuronuma H., Koinuma T., Tashiro N. Experimental Study of Noise Generated by Magnetrons for Microwave Ovens // Journal of Microwave Power 16, № 3&4, 1981, pp. 271 -- 276
Байбурин В.Б. Трехмерное решение задачи о потенциале электронных сгустков в скрещенных полях // Радиотехника и электроника, 1984, т. 29, № 4, С. 751 --756
Шлифер Э.Д. Электровакуумные приборы СВЧ М--типа. Коаксиальные и обращенннокоаксиальные магнетроны // Итоги науки и техники. Электроника, т. 17, М.: ВИНИТИ, 1985, С. 169 -- 209.
Kawaguchi T. Analysis of magnetron operation in microwave oven // Toshiba rev. 1985. Vol. 40, N 6. P. 531534. Jap.
Yamamoto Y., Kuronuma H., Koinuma T., Tashiro N. A Study of Magnetron Noise // IEEE Transactions of Electron Devices, ED--34, № 5, 1987, pp. 1223 -- 1226
Dombrovski G.E. Simulation of magnetrons and Crossed-Fiedl Amplifier // IEEE Transactions on Electron Devices, vol. 35, No 11, 1988, pp. 2060 -- 2067
Грицунов А.В., Галаган А.В. Об использовании уравнений возбуждения второго порядка при моделировании автогенераторов со скрещенными полями // Радиотехника и электроника т. 34, №8, 1989, С. 1719 -- 1722
Шлифер Э.Д. Расчет и проектирование коаксиальных и обращенно--коаксиальных магнетронов / Под ред. Э.М. Гутцайта. -- М.: Изд--во МЭИ, 1991. -- 168 с.
Kaup D.J., Thomas G.E. Chaotic instabilities and density profiles in crossed-field electron vacuum device // SPIE AeroSense 2000, P. 1 - 11
Kaup D.J. Theoretical modeling of crossed-field electron vacuum devices // Invited Lecture to the APS-DPP meeting, Quebec City, 2001, P. 1 - 9
Кураев А.А. Вичислительнвй эксперимент в физике и технике СВЧ: проблемы моделирования, вычислений, потимизации // Труды 11-й международной крымской конференции “СВЧ и телекоммуникационные технологии” Севастополь, “Вебер”, 2001 С. 29 - 32
Рошаль А.С. О распределении электростатического потенциала в магнетроне // Электронная техника. сер. Электроника СВЧ. -- 1974. --№3.--С. 109--111
Нікітенко О.М. Розподілення електростатичного потенціалу в циліндричному магнетроні // Радіотехніка. 2000. Вип. 113. С. 113 -- 120.
Нікітенко О.М. Розподілення електростатичного потенціалу в циліндричному магнетроні оберненої конструкції // Радіотехніка. 2000. Вип. 115. С. 111 -- 126.
Нікітенко О.М. Розподілення електростатичного потенціалу між циліндричними електродами складної конфігурації // Радіотехніка. 2001. Вип. 117. С. 112 -- 116.
Nikitenko O.M. Distribution of electrostatic potential in crossed-field system with complex electrodes' configuration // Journal of Microwaves and Optoelectronics, Vol. 2, No. 2, December 2000, pp. 1 - 9
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Ефекти в напівпровідникових матеріалах, що виникають у магнітному полі. Геометрія зразків і положення контактів. Методи дослідження ефекту Холла. Магніторезистивний ефект. Універсальна установка для вимірювання параметрів напівмагнітних напівпровідників.
дипломная работа [2,6 M], добавлен 13.05.2012Сутність, види та методи виготовлення друкованих плат. Розробка варіантів струмопровідного рисунку плати. Визначення геометричних параметрів плати та вибір оптимального варіанту для розробки її робочого креслення. Використання графічної системи "Компас".
курсовая работа [589,6 K], добавлен 09.01.2014- Проектування та розрахунок параметрів кабельної мережі між населеними пунктами Радехів-Горохів-Луцьк
Характеристика системи передачі Flex Gain Megatrans. Розрахунок протяжності всіх трас, параметрів симетричного кабелю, надійності кабельної траси. Вибір волоконно-оптичного кабелю. Визначення відстані між ретрансляторами ВОЛЗ і швидкості передачі даних.
курсовая работа [770,1 K], добавлен 30.04.2013 Визначення стійкості систем автоматичного керування за алгебраїчними критеріями методом Гурвіца та розрахунок критичного коефіцієнту підсилення замкнутої САК. Алгоритм перевірки вірності всіх обрахунків на графіках, які побудовані за допомогою ЦЕОМ.
лабораторная работа [859,6 K], добавлен 28.12.2011Особливості мережі зв’язку; проектування автоматизованої системи: вибір глобального показника якості, ефективності; визначення структури мережі і числових значень параметрів. Етапи проектування технічних систем, застосування математичних методів.
реферат [58,6 K], добавлен 13.02.2011Електроенцефалографія (ЕЕГ) як метод одержання біомедичної інформації, дослідження головного мозку, який полягає у реєстрації його електричних потенціалів. Ритми дорослої людини. Артефакти на ЕЕГ та їхнє усунення. Визначення спектральної щільності.
реферат [187,1 K], добавлен 28.11.2010Визначення основних параметрів телефонної мережі житлового району міста. Розробка схеми магістральної розподільчої мережі телефонної кабельної каналізації. Розрахунок основних техніко-економічних показників лінійних споруд. Вимоги до параметрів лінії.
курсовая работа [474,9 K], добавлен 05.02.2015Визначення параметрів фрейму ТЦСП та ЧЦСП. Мультиплексування компонентних потоків в агрегатний. Визначення зміни службової інформації в фреймах ТЦСП і ЧЦСП, в порівнянні ПЦСП. Синхронне об'єднання компонентних цифрових потоків. Частоти агрегатного потоку.
лабораторная работа [78,0 K], добавлен 06.11.2016Реалізація функції логічного множення та складання з наступною інверсією результату. Проведення замірів напруги і сили струму. Визначення потужності, знаходження максимального та мінімального часу проходження сигналу. Визначення часу проходження сигналу.
контрольная работа [1,7 M], добавлен 01.04.2016Проектування та реалізація перетворювача напруги в імпульси. Розрахунок та визначення технічних параметрів перетворювача напруга-тривалість. Розробка та обґрунтування структурної схеми приладу. Методика проведення і призначення електричних розрахунків.
курсовая работа [270,5 K], добавлен 04.02.2010