Мультивібратор зазвичай містить два взаємно зв'язаних транзисторних підсилювачі, у яких для збудження і підтримування коливань вихід другого підсилювача підключений до входу першого, а вихід першого - до виходу другого. На мал. 5 показана типова схема мультивібратора, побудованого на транзисторах р - n - p-типу. Недивлячись на симетрію схеми, струми транзисторів не будують однаковими. Припустимо, що в момент включення джерела живлення струм транзистора Т1 дещо більше струму транзистора Т2. Внаслідок цього спад напруги на резисторі R2 буде більше спаду напруги на резисторі R4. Так як напруга джерела колекторного живлення від'ємна, то внаслідок зміни падіння напруг на резисторах R2 і R4 потенціал колектора Т1 стане менш від'ємним, а колектора Т2 - більш від'ємним. Ці зміни через конденсатори зв'язку С1 і С2 передаються відповідно на бази транзисторів Т2 і Т1, що приведе до ще більшого росту струму колектора Т1 і до зменшення струму колектора Т2. Ці зміни колекторних струмів відбуваються вельми швидко і призводять до насичення транзистора Т1 і блокування транзистора Т2, після чого будь-які зміни провідності транзисторів припиняється. В результаті описаного процесу конденсатори С1 і С2 виявляються зарядженими до напруги, наближеної до Ек (полярність напруг вказана на мал. 5). Після зупинки змін колекторних струмів конденсатор С1 порівняно повільно розряджається внаслідок протікання через нього невеликої частини струму колектора Т1, що проходить через резистор R3, на джерело Ек. В результаті цього позитивний потенціал бази Т2 зменшується, потім стає негативним і транзистор Т2 відкривається. Це призводить до зменшення негативного потенціалу колектора Т2 і до утворення позитивного перепаду напруги на базі Т1. Цей швидкопротікаючий процес продовжується до тих пір, поки транзистор Т1 не ввійде в режим відсічки, а Т2 - в режим насичення. Таким чином, виникає стан, протилежний початковому, який потім в результаті протікання процесу, подібного описаному, знову переходить в початковий стан. Таким чином підтримуються коливання в мультивібраторі, їх форма суттєво відрізняється від синусоїдальної. Частота коливань визначається сталими часу R3С1 і R1С2.

Для того щоб за синхронізувати частоту коливань мультивібратора з частотою керуючого зовнішнього сигналу, цей сигнал подають на резистор R5. Для можливості синхронізації частота керуючого сигналу повинна набагато перевищувати частоту власних коливань мультивібратора. Мультивібратор може також генерувати синхронізовані коливання, частота яких в ціле число разів нижче частоти синхронізуючого сигналу.

Вихідний сигнал знімається з колектора Т2, через конденсатор С3. Вихідний сигнал можна також знімати з колектора Т1, якщо подавати напругу синхронізації на резистор R3.

Мал. 6, Мал. 7

Генератор на лавиннім транзисторі з діодним навантаженням (мал. 6). Він побудований на транзисторі, який працює в лавинному режимі. Генератор позволяє сформувати на виході імпульсний сигнал трикутної форми з амплітудою 4 В із повною довготривалістю 1 нс. Така формула обґрунтована диференціюванням сигнала релаксатора. Роль диференційного конденсатора грають роль два діода, на які подається зворотна напруга зміщення. В початку імпульса ємності діодів велика і в навантаження приходить частина його фронту, а потім ємність зменшується і друга частина імпульсу являється відсіченою.

Генератор сигналу з керованою щільністю (мал. 7).

В основу генератора покладений мультивібратор з базовими заданими RС ланцюгами. Період слідування вихідного імпульсного сигналу визначається формулою , де С=С1=С2 - конденсатор зворотного зв'язку - загальний опір резисторів в ланцюгу бази обох транзисторів. Оскільки загальний базовий опір визначається резистором , то перемінний резистор можна міняти подовженістю відкритого стану кожного транзистора. Показані на схемі номінали елементів позволяють одержати імпульсний сигнал з періодом 20 мс., а щільність міняється в рамках від 0,1 до 10.

Мал. 8

Генератор з динамічним навантаженням (мал. 8).

Для збільшення крутизни фронту імпульсів мультивібратора в одне із плеч мультивібратора включена динамічна навантаження. Коли транзистор VT2 закритий, через резистор струм не протікає. Через це закритий транзистор VT1. В ланцюг колектора транзистора VT2 включений резистор з більшим опором. Після того як відбудеться переключення транзисторів VT2 VT3, відкриється транзистор VT1. В ланцюг колектора транзистора VT2 включається опір відкритого транзистора VT1. Напруга на колекторі транзистора VT2 стане близькою до напруги живлення. Конденсатор С1 буде заряджатися через відкритий транзистор VT1. По цій причині фронт імпульса мультивібратора буде значно коротший.

Мультивібратор з переключаючим транзистором (мал. 9,а).

Він позволяє одночасно одержувати сигнали різної форми. В деякий момент транзистор VT2 відкритий. Конденсатор С2 заряджений. Транзистор VT1 закритий, а VT3 - відкритий. Конденсатор С2 заряджається через резистор R3, а С1 заряджається через R1. коли напруга на конденсаторі С2 майже досягне нуля, транзистор VT1 відкриється, а VT2 лавиноподібно закриється. З цього моменту начиняється закриватися транзистор VT3, струм через резистор R1 зменшиться. Конденсатор С1 входить в ланцюг негативним ОС, для транзистора VT3. В результаті на резисторі R1 буде лінійно зменшуватися падіння напруги. Оскільки через ланцюг С2, R5 протікає постійний струм, затягування зменшення імпульса відсутній.

Мал. 9

По мірі розрядки конденсатора С1 збільшиться напруга на колекторі транзистора VT3, і він переходить в насиченість. Петля негативного ОС розривається і розвивається лавиноподібний процес, приводячи пристрій в початковий стан.

Епюри напруги у вказаних точках мультивібратора наведені на мал. 9,б. Мультивібратори з емітерним навантаженням (мал. 10).

У мультивібраторі на мал. 10,а сигнал знімають з емітерних резисторів. Сигнал не має звичайного затягування спаду вихідного імпульса.

Мал. 10

Амплітуда вихідного сигналу 5 В. У мультивібраторі на мал. 10,а імпульси мають позитивну полярність. В мультивібраторі на мал. 10,б імпульси негативні. Тривалість фронту і спаду може бути менше 1 мкс. Період слідування імпульсів рівний 450 мкс.

Мультивібратор з розділеним навантаженням (мал. 11).

Він зібраний по класичні схемі з динамічною навантаженням в ланцюгу колектора транзисторів VT2, VT3. Навантаження їх служить транзистори VT1 і VT4. Тривалість фронту і спаду вихідних імпульсів близько 2...3 мкс при опорі навантаження до 200 Ом. Покращенні фронти вихідного сигналу досягнуто введенням ОС через конденсатори С1 і С4.

Мал. 11

Коли, наприклад, транзистор VT2 відкривається, то негативний перепад напруги передається на бузу транзистора VT1 і транзистор закриється. Відбувається швидка зміна напруги емітера транзистора VT1. При закриванні транзистора VT2 позитивний перепад напруги в колекторі цього транзистора буде відкритий транзистор VT1. На емітері транзистора VT1 швидко збільшується позитивна напруга із за малого внутрішнього опору емітерного повторювача. Частоту вихідного сигналу визначають формулою Т1,5R3C2 (при R3C2=R4C3).

В мультивібраторі можна використати мікрозборку транзисторів К198НТ3.

Мультивібратор з низькоомним виходом (мал. 12).

В основу генератора покладений мультивібратор, в якому ОС через конденсатори С2 і С1 знімається з емітерів транзисторів VT1 і VT3.

Мал. 12

Коли транзистор VT2 закритий, положення напруги його колектора передається через відкритий транзистор VT1, забезпечуючи малий вихідний опір. Фронт імпульса має велику крутизну, визначаєму частотними властивостями транзистора VT2. Позитивний сигнал з емітера транзистора VT1 передається через конденсатор С1 на вихід 1. Конденсатор С1 розряджається через діод VD1 і транзистор VT2. Ланцюг розрядки має малий опір.

Амплітуда вихідного сигналу рівна половині напруги джерела живлення. Частота слідування визначається постійним часовим ланцюгом R2 С1 і R3 С2. Замість окремих транзисторів можна використовувати мікро зборку транзисторів К198МТ3.

Генератор з регульованою формую сигналу (мал. 13).

Він формує сигнал різної форми. Його основою служить мультивібратор, частоту якого регулює перемінний резистор R3, а щільність імпульсів - перемінним резистором R4.

Мал. 13

Вихідний сигнал мультивібратора через діоди VD1 і VD2 поступає на конденсатор С3. Перемінним резистором R8 можна регулювати швидкість збільшення напруги на конденсаторі С3, а R7 - швидкість зменшиться. Таким чином регулюють тривалість фронту і спаду імпульса. Амплітуду вихідного сигналу встановлюють перемінним резистором R9.

Генератор пачок імпульсів (мал. 14).

Він побудований на двох мультивібраторах. Мультивібратор на транзисторах VT1 і VT2 має частоту слідування імпульсів в 10 раз нижче частоті слідування імпульсів другого мультивібратора, побудованого на транзисторах VT3 і VT5. Перший мультивібратор працює на залежно, а роботою другого керує перший за допомогою транзистора VT4. Коли транзистор VT2 відкритий, транзистор VT4 також відкритий. В цьому випадку в другому мультивібраторі виникають коливання. При закритому транзисторі VT4 другий мультивібратор не працює.

Мал. 14.

Частота першого мультивібратора рівна 100 Гц, другого - 1000 Гц. Перемінним резистором R3 можна міняти щільність вихідного сигналу першого мультивібратора (для тривалої пачки імпульсів), а перемінним резистором R8 - щільність сигналу другого мультивібратора.

Генератори на мікросхемах.

Керований генератор (мал. 15).

Він формує прямокутні імпульси, у яких можна міняти довготривалість, так і період слідування. Частота повторення генератора визначається формулою Т=0,69(R1+R2+R3)C2. Її регулюють перемінним резистором R1. Тривалість імпульсу визначається формулою =0,69(R6+R5)C5.

Мал. 15

Імпульсний генератор на двох мікросхемах (мал. 16).

Мікросхема DD1 складається з шести інверторів та відкритим колектором, а мікросхема DD2 з двох логічних елементів 4И-НЕ і магістрально усилено. Частота вихідного сигналу генератора задана конденсаторами С3 і С4. В положенні 1 перемикача SA1 генератор формує сигнал частотою 150 кГц і тривалістю імпульсу 3,5 мкс, а в положенні 2 - частотою 2,8 МГц і тривалістю 200 нс.

Мал. 16

Тривалість фронту рівна 5 нс. Вихідна напруга на навантаженнях опору 50 и75 Ом становить 2 В.

Імпульсний генератор з лінійною частотною характеристикою (мал. 17). Конденсатор С1 визначаючи частоту слідування вихідних імпульсів, заряджається від генератора струму на транзисторі VT4. Напруга на конденсаторі міняється від чверті до половини напруги на виходах 4 і 8. зарядний струм визначається резистором R4 і падінням напруги на транзисторах VT1 і VT2.

Мал. 17

Транзистор VT1, VT2, включений діодами збільшують температурну стабільність параметрів вихідного сигналу. Частоту вихідного сигналу описує формула f=4KR2/[CR4(R1+R2+R3)], де К- нижня частина резистора R2 (мал. 17,б). генератор підсилювач реактивний транзисторний

Генератор дискретних сигналів (мал. 18).

Він позволяє одержати сигнали прямокутної форми з виходу 1 і пилоподібної форми - з виходу 2. Плавно регулюють частоту вихідного сигналу перемінним резистором R1, а ступінчато - перемикачем SA1

Мал. 18

Конденсатору С5=10 мкФ відповідачі частоти 7...10 Гц, С6=7 мкФ - 13...12 Гц, С7=4,7 мкФ -20...40 Гц, С8=2,2 мкФ -40...80 Гц, С9=1,0 мкФ - 90...190 Гц, С10=0,47 мкФ - 210...460 Гц, С11=0,33 мкФ - 300...560 Гц, С12=0,22 мкФ - 530...900 Гц, С13=0,1 мкФ - 900...1700 Гц, С14=47нФ - 1,7...3 кГц, С15=33 нФ - 3...11 кГц, С16=10нФ - 8...16 кГц.

Імпульсний генератор інфранизької частоти (мал. 19).

Робота генератора ґрунтована на зарядці конденсатора і імпульсним сигналом (мал. 19). Цей сигнал формує мультивібратор на ОУ DA1. Частота прямокутних імпульсів визначається номіналами елементів R2 і C1. Прямокутні імпульси, пройшовши через діод VD1, заряджають конденсатор С2. По мірі нагромадження заряд на конденсаторі С2 закриває польовий транзистор VT1. Зміна напруги на початку транзистора приводить до переключення компаратора на ОУ DA2. Сигнал на виході ОУ DA2 міняє полярність з негативної на позитивну, через це відкривається транзистор VT2 і спрацьовує реле К1. Контакти реле К1.1 замикаються і начинається процес розрядки конденсатора С2 через резистор R5. Час розрядки залежить від номіналів резистора R5 і конденсаторів С2. Коли напруга на конденсаторі зменшиться на скільки, що відкриється транзистор VT1, компаратор повертається в початковий стан і знову починається процес зарядки.

Мал. 19.

Генератор позволяє в широких рамках регулювати період імпульсів на виході. При зміні опорів резистора R1 від 10 до 200 кОм період зміни від 5 до 60 с. Для збільшення періода доцільно замінити резистор R4 на другий, більшого опору. Нестабільність спрацьовування становить 10%.

Інфранизькочастотний генератор (мал. 20,а).

В момент включення генератора перед напругою на колекторі транзистора VT2 передається на засув польового транзистора VT1. Починається процес зарядки конденсатора С1. По мірі його зарядки напруга на колекторі транзистора VТ2 буде зменшуватися. Наступний момент, коли польовий транзистор вийде з насиченості і зменшить базовий ток транзистора VT2.

Мал. 20

Швидкість зарядки конденсатора С1 різко зменшиться. В цьому випадку транзистор VT1 закриється і вслід за ним закриється транзистор VT2. Тепер починається процес розрядки конденсатора С1 через резистор R3. Позитивна напруга на конденсаторі підтримує закритим транзистор VT1 і залишається в цьому стані до повної розрядки конденсатора.

Період слідування імпульсів міняється на 1,5% (для Т=600с.) при зміні живлення на 11%. Для температури від +20 до +50С період міняється з коефіцієнтом 0,07% / С (мал. 20,б).

Генератор пилоподібного сигналу з стабілізацією (мал. 21).

Він забезпечує 1% не лінійності пилоподібного сигналу з амплітудою 3,3 В.

Мал. 21

Вихідна ступінь VT1 зменшує вихідні опори генератора і забезпечує повну розв'язку навантаження від часу задаючого ланцюга. При сполученні виходів 2 і 6 мікросхеми мультивібратор працює в автономному режимі. Конденсатор С2 заряджається через резистор R1 - R3. Зворотній зв'язок через конденсатор С2 встановлює постійний струм зарядки. Коли лінійно збільшуюча напруга на виходах 6 досягне 3,3 В, внутрішній компаратор мікросхеми переключить тригер. В результаті конденсатор С2 значне розряджатися через резистор R3, який формує час зворотного шляху пилоподібного сигналу. Резистор R4 служить для придушення паразитних викидів, напруга на базі транзистора VT1.

Номінали елементів і частота вихідного сигналу зв'язані між собою слідуючи ми співвідношеннями: R1=R2, R210R5, R3C1510-6 c,R4=1кОм, R5100 OмR1C310R2C2,f=1/{c2[0,75(r+r)+0,693r]}. Для R3=5,1 кОм, R1=R2=10 кОм і С2=1 нФ f=50 кГц; для R3=51Ом; R1=R2=1 Мом і С2= 0,1мкФ f=6,9 Гц.

Генератори сигналу трикутної форми (мал. 22,а).

Сигнал трикутної форми формується генератором при зарядці і розрядці конденсатора С1. Транзистори VT2 і VT3 і стабілізатори VD2 і VD3 грають роль комутуючих джерел струму. Тоді транзистор VT1 відкритий і напруга на його колекторі близька до нуля, включається джерело струму на транзисторі VT2 і конденсатор заряджається його струмом. Вихідна напруга збільшується до 8 В, після чого мікросхема DD1 переключається. Напруга на колекторі VT1 стає близькою до джерела живлення. В результаті транзистор VT2 закривається, а транзистор VT3 відкривається. Конденсатор начинає роз заряджатися через транзистор VT3. напруга на конденсаторі лінійно зменшиться. Коли ця напруга стане рівна 4 В мікросхема переключиться в початковий стан і цикл повториться.

Мал. 22

В залежності від стану опорів резисторів R3 і R6 форма вихідного сигналу буде мінятися (мал. 22,б): при R3>R6 - форма сигналу 1; при R3=R6 - форма сигналу 2; при R3<R6 - форма сигналу 3. При типі номіналах елементів, вказаних на схемі, частота повторення симетричної трикутникової напруги рівна f=75/C1(де f - в Гц: С1 - в мікрофарадах). Генератор може працювати на частоті до 100 кГц.

Широтно імпульсний модуляр на одновібраторі (мал. 23).

Він складається з задаючого генератора на мікросхемі DD1, лічильника DD3, комутатора на мікросхемах DD4, DD5, вихідного формуватиля на мікросхемі DD2.

Мал. 23

Положення імпульсу задаючого генератора поступають на лічильник DD2. Одночасно запускається формуватель вихідного сигналу. Тривалість вихідного сигналу визначає резистор, який підключений до формувателя DD6 через аналогічний комутатор DD4, DD5. В залежності від стану лічильника підключається той чи інший резистор з набору R5=R11. коли лічильник досягає стану 7, він повертається в початковий стан (нульове положення). Сигнал з виходу 11 лічильника DD3 відкриває транзистор VT1 і продовжує вихідний імпульс мікросхеми DD1. Цей розширений імпульс являється признаком початку серії широтно модулюючих імпульсних сигналів.

При вказаних на схемі номіналах пристроїв формує вихідний сигнал частотою 40 Гц.

Генератори на логічних елементах і операційних підсилювачах.

Імпульсний генератор (мал. 24).

Вони формують на виході імпульсний сигнал з періодом 1 с. У генератора на мал. 24,а, тривалість імпульсу залежить від часу розрядки конденсатора С1 через резистори R1 R2 і вхідного опору елемента DD1.1.

Мал. 24

Оскільки вхідний опір елемента DD1.1 може мінятися в рамках 30%, то тривалість вихідних імпульсів міняється при заміні мікросхеми DD1. Період слідування підстроюється перемінним резистором R1.

Вихідний сигнал генератора на мал. 24,б має форму меандри. З виходів 1 і 2 знімають протифозні сигнали. Їх період слідування встановлюється перемінним резистором R1.

Мультивібратор (мал. 25,а).

Він побудований на двох логічних елементах охоплених позитивним ОС. З виходу 1 і 2 знімають пара фазні сигнали. Частота вихідного сигналу залежить від ємності конденсаторів С1=С2=С; ця залежність показана на мал. 25,б.

Мал. 25

Генератор на ОУ (мал. 26).

З генератора можна знімати різні по формі сигнали: прямокутні з виходу ОУ DA2 і трикутні - виходу 1. Коливання в приладі виникають із за дії позитивного ОС через діоди VD1 і VD2. Частота коливань визначається формулою , де значення коефіцієнта К визначається складовими перемінного резистора R2.

Мал. 26

Кварцовий генератор імпульсів (мал. 27).

Він забезпечує амплітуду сигналу 6В при частоті до 1 МГц. Генератор має керовану негативну ОС. В момент включення живлення вона не працює. В ОУ DA1 в результаті дії позитивної ОС через кварцовий резонатор ZQ1 швидко виникає коливання. Негативне ОС починає працювати, коли відкриються транзистори VT2 і VT3. Відкриття цих транзисторів визначається напругою на колекторі транзистора VT1. Ця напруга після включення живлення буде помалу збільшуватися із за зарядки конденсатора С2. Постійне часове наростання =R5C1h21э, де h21э - коефіцієнт передачі струму транзистора VT1.

Мал. 27

В перший момент на коллекторі транзистора VT1 напруга рівна - 15 В, а в наступні моменти збільшується. З моменту, коли напруга проходить нульове значення починають відкриватися транзистори VT2 і VT3 і починає працювати негативна ОС, стабілізуюча амплітуду і частоту вихідного сигналу.

Релаксатор на двох ОУ (мал. 28).

Він представляє собою генератор прямокутних імпульсів. Частота вихідного сигналу визначається формулою

.

Її можна замінити в широких полі зору, регулююче управляючі напруги U1 і U2. Максимально допустимі опори резисторів визначаються вхідним опором ОУ.

Мал 28

Генератор ударного збудження (мал. 29).

Генератор побудований на логічних елементах, які утворюють двохступінчатий підсилювач з позитивною ОС.

Мал. 29

В ланцюг ОС включений послідовний резонансний контур С1L1, настроєний на частоту 5 МГц. На виході формується пачка високочастотних імпульсів.

Генератори кадрової розвідки з цифровим управлінням (мал. 30, 31).

Вихідні сигнали лічильників DD1 і DD2 вузла кадрової розвідки (мал. 30). Надходять на ЦАП DA1. Сигнал пилоподібної форми формує ОУ DA2. Продовженіть прямого хода залежить від частоти вхідних імпульсів fc і числа розрядів ЦАП, т. п.

,

де - максимальне число ступенів. При вихідній напрузі 10 В тривалість зворотного ходу складається менше 15 мкс. Не лінійність вихідної напруги залежить в основному від частоти ЦАП і рівна 0,3%. В цьому вузлі відсутня настройка числа ступенів в полярності вихідного сигналу.

Мал. 30

Мал. 31

Вузол кадрової розвідки, представлений на мал. 8, побудований на 12 розрядах таких ключах. На відміну від попереднього пристрою тут використовують компаратор напруги, зібраний на ОУ DA2. Амплітуду вихідної напруги визначає поріг спрацьовування компаратора, який переключає лічильники DD1 і DD2 в початковий стан. Це значення встановлюється на неінвертуючому вході ОУ DA2. Число стрічок в кадрі Nk регулюється змінною напругою Uc; з округленим до цілого числа стрічок рівна

.

Висота ступені вихідної напруги . Перемінним резистором R2 можна центрувати вихідну напругу відносно нульового значення.

Не лінійність вихідної напруги не перебільшує 0,02% при тривалості сигналу Т0,5 с, а час зворотного шляху менше 7,5 мкс при амплітуді вихідної напруги 10 В.

Багатофункціональний генератор (мал. 32).

Задаючий генератор зібраний на ОУ DA1 і DA2. Частоту вихідного сигналу генератора визначають номінали елементів R1 і С1.

Мал 32

Мал. 33

Форма сигналів у показаних точках показані на мал. 32,б. В результаті взаємодії прямокутних і трикутних сигналів можна сформувати сигнали другої форми.

Генератор “пачки” імпульсів прямокутної форми (мал. 33).

Пристрій “вирізає” пачку імпульсів після переключення перемикача SA1 нижнє по схемі положення (момент t0 на мал. 33,б).

На одному із виходів елемента DD1.1 появляється напруга 5 В. В ланцюгу другого входу начинає протікати струм, який заряджає конденсатор С1. Коли напруга на конденсаторі дістане 1,5 В, на виході елемента DD1 появиться напруга низького рівня (момент t1). Ця напруга керує елементами DD1.2 і DD1.3 і в результаті на виході формується пачка імпульсів тривалістю t1-t0. Тривалість пачки можна регулювати підборкую конденсаторів С1.

Циклічний генератор (мал. 34).

Основою генератора служить лічильник DD2, який сумує вхідні імпульси до десяти. Імпульси від зовнішнього генератора походять на лічильник через логічний елемент DD1.3 або DD1.4. Якщо відкрити елюент DD1.3 то відбувається сумування вхідних імпульсів. По досягнутій сумі дев'яти слідуючий імпульс визиває появу сигналу на виході >9. Цей сигнал переключає RS - тригер на елементах DD1.1, DD1.2 а він закриває еленти DD1.3 і відкриває DD1.4.

Мал. 34

Вхідні імпульси в лічильнику будуть вираховуватися. Через десять вхідних імпульсів на виході менший від нуля лічильника появиться сигнал, який переключить RS - тригер в початковий стан. З цього моменту процес повториться. За один цикл роботи лічильника на виходах 1, 2, 4, 8 будуть формувати сигнали подвійного коду з наростаючим і спадаючим значенням.

Швидко працюючий генератор (мал. 35).

Він складається з формувача пилоподібної напруги з ланцюгом С1 R4, якими керує ступінь на транзисторі VT1, емітерного повторювача на транзисторі VT2, ключовий ступінь на транзисторах VT3 - VT7 і діодів VD2 і VD3.

Мал. 35

На базу транзистора VT1приходять прямокутні імпульси зі щільністю 2. Напруга на конденсаторі керує струмом котушки. Пристрій може працювати в одному із двох режимів, вибраних перемикачами SA1.

Знайти опір R і ємність С, якщо дано частоту f=100кГц,

якщо задано систему рівнянь (1) і

де , зображені на мал.(1).

Розглянемо, наприклад, схему зображену на

Виберемо опір R1 з проміжку , який попадає в шкалу стандартних номінальних значень опорів резистора, наприклад значення 4,7 кОм.

Тепер виберемо опір R2 з проміжку , наприклад значення 5,6 кОм.

Отже ми знайшли ємність С1, С2 конденсаторів при заданих опорах R1,R2.

Висновок

В процесі виконання індивідуального завдання, я ознайомився з будовою і застосуванням генераторів імпульсів, генератори прямокутних імпульсів - мультивібраторів. Вони широко використовуються у електроцифровій техніці.

Практично в усіх сферах діяльності людини в тому чи іншому вигляді використовуються засоби електроніки. Нині електронні пристрої і системи керують виробничими процесами, космічними кораблями, обробляють результати досліджень, завбачають погоду, перекладають з однієї мови на іншу, ставлять діагнози захворювань і допомагають вибирати спосіб лікування, пишуть музику

Великі можливості розкриваються перед людством у найближчому майбутньому. Недарма кажуть, що ХХІ століття буде століттям глобальної комп'ютеризації, роботизації, найновіших інформаційних технологій.

Список використаної літератури

1. Журнал “Радіо”, №3-6, 1978р.

2. Горошков Б.И. “Элементы радиоэлектронных устройств”, М.,1989р. - ст. 110-115, 125-128.

3. Справочник по схемотехнике для радиолюбителя, К. «Техніка», 1987р. - ст. 309-312.

4. Мэндл М. “200 избранных схем электроники”, М. “Мир”, 1980р. - ст. 90-93.

5. Гончаренко С.У. “Учням про цифрову електроніку”, К. “Радянська школа”, 1991р.

6. Березовський М.А. Краткий справочник радиолюбителя, К. «Техніка», 1975р. - ст. 116-124

Размещено на Allbest.ru