Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНИЙ АВІАЦІЙНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Навчально-науковий Інститут інформаційно-діагностичних систем

Кафедра інформаційно-вимірювальних систем

КУРСОВА РОБОТА

з навчальної дисципліни «Основи електроніки»

Тема: «Мікроелектронний пристрій обробки інформації»

Виконавець: студент групи ІС-211 Яценко Є.А.

Керівник: канд. техн. наук, доцент кафедри ІВС

Шенгур С.В.

Київ 2016



Реферат

мікроелектронний пристрій інформаційний компаратор

Пояснювальна записка складається зі вступу, двох розділів, загальних висновків, списку використаних джерел і має 36 сторінок, з них 28 рисунків, 1 таблиця і 1 додаток. Список використаних джерел містить 10 найменувань.

Об'єкт дослідження: функціональні вузли пристроїв обробки інформації. Метою роботи є поглиблене вивчення основних типових функціональних вузлів мікросхемотехніки.

Завданням роботи є розробка функціональної схеми пристрою обробки інформації, розробка принципових схем, набуття навиків моделювання і дослідження функціональних вузлів радіоелектронної апаратури в середовищі NI Multisim.

В рамках курсового проекту досліджено та обґрунтовано, що для побудови пристрою обробки інформації можуть бути ефективно використані обрані типи інтегральних мікросхем. Для побудови генераторів та формувачів імпульсів використовується заданий тип операційного підсилювача. Результати курсового проектування рекомендується використовувати в навчальному процесі при проведенні лабораторних робіт. Прогнозні припущення щодо розвитку об'єкта дослідження: покращення масогабаритних показників пристрою обробки інформації шляхом використання більш досконалих дискретних компонентів та інтегральних мікросхем.

Ключові слова: ОБРОБКА ІНФОРМАЦІЇ, МОДЕЛЮВАННЯ, ОПЕРАЦІЙНИЙ ПІДСИЛЮВАЧ, ГЕНЕРАТОР СИГНАЛІВ, ПІДСИЛЮВАЧ, СУМАТОР, КОМПАРАТОР.



Зміст

Перелік умовних позначень, скорочень і термінів

Вступ

1. Структурна схема МЕПОІ

2. Функціональна схема МЕПОІ

3. Основні процеси формування та обробки електричних інформаційних сигналів МЕПОІ

4. Операційний підсилювач TL082 JFET

5. Компаратор

6. Частотно селективний підсилювач

7. Помножувач частоти

8. Генератор гармонічного сигналу

9. Автоколивальний мультивібратор

10. Комутатор

11. Суматор

12. Підсилювач на БТ

13. Принципова схема МЕПОІ

Висновки

Список використаних джерел

Додаток 1



Перелік умовних позначень, скорочень і термінів

ОП операційний підсилювач

АЧХ амплітудно-частотна характеристика

ІМС інтегральні мікросхеми

МЕПОІ мікроелектронний пристрій обробки інформації

f частота вхідного сигналу

U_ж напруга джерела живлення

f_r квазірезонансна частота

f₀ частота вихідного сигналу генератора

K_U коефіцієнт підсилення напруги

U_вх.max Максимальна вхідна напруга

U_вих.max Вихідна напруга

U_вх.min Максимальна вихідна напруга

U_вих.min Вихідна напруга

f_max Максимальна робоча частота

V_OS Вхідна напруга зміщення нуля

I_BIAS Вхідний струм зміщення

Slew Rate Максимальна швидкість наростання вихідної напруги

CMRR Коефіцієнт послаблення синфазного сигналу

Gain Коефіцієнт посилення

Shutdown Енергозберігаючий режим

V_cc Діапазон напруг

I_cc Максимальна споживча напруга (на канал)

Т_А Діапазон робочих температур



Вступ

Цифрова обробка сигналів сьогодні найбільш поширена, однак без аналогових методів не обійтися, тому що більшість сигналів в природі аналогові за своєю суттю.

На практиці системотехнік використовує аналогові мікросхеми як будівельні блоки. В фокусі уваги системотехніка: оптимізація на системному рівні вартості, енергоспоживання і якості системи. Виробники, такі як Texas Instruments, враховують різноманітні вимоги системотехніків і пропонують їм великий асортимент мікросхем. Розробник повинен розуміти, як задовольнити різноманітні вимоги додатків і зробити правильний вибір.

Для заданих умов, я вибрав ОП TL082. Він має саме ті властивості, а саме максимальна пропускна здатність у 20 кГц, що для мого варіанту є найкращим вибором ОП.

Tl082 - сімейство ОУ з JFET вхідним каскадом розроблено для того, щоб запропонувати більш широкий вибір застосувань, ніж спроектовані раніше сімейства підсилювачів. Загальна риса всіх ОУ нового сімейства - добре узгоджені високовольтні JFET і біполярні транзистори на одному кристалі. До особливостей ОУ віднесемо: високу швидкість наростання сигналу, низький вхідний струм і малий струм зміщення, малий температурний коефіцієнт напруги зсуву. Регулювання зміщення за допомогою зовнішньої компенсації доступна в сімействі TL08х. мікросхеми з суфіксом «С» в позначенні мають робочий температурний діапазон: 0-70 ° С. Суфікс «I» означає діапазон робочих температур -40 ... 85 ° С. І, нарешті, суфікс «Q» присутній в позначенні мікросхем з робочим температурним діапазоном -40 ... 125 ° С.



1. Структурна схема МЕПОІ

Рис.1 Структурна схема МЕПОІ

2. Функціональна схема МЕПОІ

Рис.2 Фунціональна схема МЕПОІ А - компаратор, Б - частотно-селективний підсилювач, В - генератор синусоїдальних сигналів, Г - генератор керуючих імпульсів, Д - комутатор, Е - суматор, Ж - підсилювач.



3. Основні процеси формування та обробки електричних інформаційних сигналів МЕПОІ

На вхід компаратора (блок 1, рис. 2) надходить гармонічний електричний інформаційний сигнал заданої частоти f (рис. 3а).

На виході компаратора формуються прямокутні імпульси, частота яких співпадає з частотою вхідних сигналів (рис. 3б), але мають значно більший спектр частот (тобто одержуємо гармонічні складові f, 2f, 3f, 4f та ін.). Таке перетворення дозволяє за допомогою частотно-селективного підсилювача (блок 2) виділити третю гармонічну складову 3f і таким чином виконати операцію: «помноження частоти» (рис. 4).

Гармонічний сигнал частою 3f подається на інформаційний вхід комутатора (блок 5), на керуючий вхід якого подаються прямокутні імпульси релаксаційного генератора (блок 4) (мультивібратора) частотою 0.3f. На виході комутатора формується гармонічний сигнал частотою 3f, промодульований прямокутним сигналом частотою 0.3f (рис. 5).



Складний вихідний сигнал формується за допомогою суматора (блок 6). Окрім сигналу з виходу комутатора на вході суматора діє гармонічний сигнал частотою 0.03f, який формується автоколивальним генератором синусоїдальних сигналів (блок 3).

Сформований на виході суматора складний сигнал (рис. 6б) подається на вхід підсилювача потужності (блок 7).

4. Операційний підсилювач TL082 JFET

Рис.7 Схема



Рис.8 Принципова схема

Основні параметри

Канали, шт.	2
VOS , мВ	10
IBIAS, нА	0,2
Полоса пропускання, МГц	4
Slew Rate, В/мкс	16
CMRR, дБ	86
Gain дБ	86
Shutdown	Ні
Vcc,В	Від 6 до 36
Ісс на канал (макс), В	2,5
ТА, °С	Від -40 до 105
Корпус	DIP-8, SOIC-8, TSSOP-14



5. Компаратор

Рис.9 Компаратор на схемі

Рис.10 Осцилограми вхідного і вихідного сигналів

Компаратор - це елемент порівняння, який широко використовується в системах контролю та автоматичного керування. Компаратори відносяться до елементів імпульсної техніки. Компаратор, виконаний на базі операційного підсилювача (ОП), порівнює вимірювану напругу U_вх, яка подається на один із входів (переважно на інвертувальний), із опорною напругою (наперед заданою) U_оп, яка подана на інший вхід. Опорна напруга є незмінною в часі, додатньої чи від'ємної полярності, а вхідна напруга -- змінюється. Коли U_вх=U_оп вихідна напруга ОП змінює свій знак на протилежний (з U⁺_{вих.макс} на U^-_{вих.макс} чи навпаки). Тому компаратор має ще назву «нуль-орган», оскільки зміна полярності вихідної напруги (перемикання) відбувається за умови, що u_вх- U_оп=0, де U_оп -- задана напруга.

6. Частотно селективний підсилювач

Частото-селективний підсилювач - електронний пристрій, коефіцієнт передачі якого на квазірезонансній частоті більше одиниці, а на інших частотах - менше одиниці. Існують різні схемотехнічні рішення побудови селективних підсилювачів, але всі вони базуються на поєднанні ланок пасивних RC-фільтрів та підсилювачів.

Частотні параметри операційних підсилювачів - параметри, ОП які впливають на його швидкодію, та з яких випливає обмеження використання певних моделей ОП в залежності від частотного діапазону роботи схеми. Одним із ключових частотних параметрів ОП є швидкість наростання вихідної напруги - UV.

Швидкість наростання вихідної напруги вказує на швидкість зміни напруги на виході ОП, спричиненої стрибкоподібною зміною напруги на його вході. Похідним параметром є тривалість фронту імпульсу вихідної напруги.

Номінали резисторів та конденсаторів розраховуємо за формулою:



Рис.11 Міст Віна, як основа частотно-селективного підсилювача

Рис.12 Осцилограма та АЧХ для 3f-частот, де f=3.4кГц



Рис.13 АЧХ для частотно-селективного підсилювача

Рис.14 Схема частотно селективного підсилювача на основі ОП

Початкова частота f=3.4кГц. Розраховуючи квазірезонансну частоту, отримаємо підсилення синалу до 3f=f_r=10.2кГц.

Селективні підсилювачі застосовують там, де з сукупності прийнятих сигналів необхідно виділити лише сигнали, що займають певну ділянку спектра частот. Смугу частот, у якій сигнали посилюються, називають смугою пропускання (прозорості).

Смугу частот, у якій сигнали придушуються, називають смугою загородження (затримання). У залежності від взаємного розташування смуг пропускання і загородження розрізняють такі види підсилювачів: нижніх частот, верхніх частот, смугові пропускають, смугові загороджувальному.



7. Помножувач частоти

Рис.15 Схема у Multisim

Рис.16 Осцилограма сигналів

Помножувач частоти - пристрій, в якому при подачі на вхід коливань з періодом на виході формуються коливання з періодом .

Помножувачі застосовуються:

1. Перенесення кварцованних частот (<100 МГц) в СВЧ діапазон.

2. Синтезування сітки частот.

3. Вимірювання стабільності частоти.

В радіопередавальних пристроях, застосовуючи помножувачі, вдається:

1. Знизити частоту задаючого генератора, що підвищує стабільність.

2. Розширити діапазон перебудови радіопередавального пристрою при меншому діапазоні перебудови задає генератора.

3. Підвищити стійкість роботи радіопередавального пристрою за рахунок ослаблення зворотного зв'язку, тому що в умножителе частоти вхідні і вихідні ланцюги налаштовані на різні частоти.

4. Збільшити абсолютну девіацію частоти або фази при частотної або фазової модуляції.

Помножувач частоти, електронний (рідше електромагнітне) пристрій, призначений для збільшення в ціле число разів частоти періодичних електричних коливань, що підводяться до нього. Відношення f _вих / f _вх ( f _вх і f _вих - частоти коливань відповідно на вході і виході В. ч.) називається коефіцієнта множення частоти m ( m і 2 ; може досягати декількох десятків). Характерна особливість В. ч. - постійність т при зміні (у деякої кінцевої області) f _вх , а також параметрів В. ч. (наприклад, резонансних частот коливальних контурів або резонаторів, що входять в склад В. ч.). Звідси витікає, що якщо f _вх по яким-небудь причинам отримала приріст D f _вх (досить мале), той приріст D f _вих частоти f _вих таке, що D f _вх / f _вх = D f _вих /f _вих , тобто відносна нестабільність частоти коливань при множенні залишається незмінною. Це важлива властивість В. ч. дозволяє використовувати їх для підвищення частоти стабільних коливань (зазвичай отримуваних від кварцевогозадаючого генератора ) в різних радіопередавальних, радіолокаціях, вимірниках і ін. установках.

Найбільш поширені В. ч., що складаються з нелінійного пристрою (наприклад, транзистора, варактора, абоварікапа, котушки з феритовим сердечником; електронної лампи ) і електричного фільтру (одного або декількох). Нелінійний пристрій змінює форму вхідних коливань, унаслідок чого в спектрі коливань на його виході з'являються складові з частотами, кратними f _вх . Ці складні коливання поступають на вхід фільтру, який виділяє складову із заданою частотою mf _вх , пригнічуючи (не пропускаючи) останні. Оскільки таке придушення в реальних фільтрах не є повним, на виході В. ч. залишаються небажані (т.з. побічні) складові, тобто гармоніки з номерами, відмінними від m. Завдання полегшується, якщо нелінійний пристрій породжує практично лише m- ю гармоніку f _вх , - в цьому випадку інколи обходяться без фільтру (відомі подібні В. ч. на тунельних діодах і спеціальних електроннопроменевих приладах). При m > 5 буває енергетично вигідно використовувати багатокаскадні В. ч. (у них вихідні коливання одного каскаду служать вхідними для іншого).

Знаходять вживання також В. ч., дія яких заснована на синхронізації автогенератора . В останніх збуджуються коливання з частотою f ₀ = mf _вх , яка стає в точності рівною mf _вх під дією коливань, що поступають на його вхід, з частотою f _вх . Недолік таких В. ч. - порівняно вузька смуга значень f _вх , при яких можлива синхронізація. Окрім вказаних, деякого поширення набули радіоімпульсні В. ч., у яких на вхід електричного фільтру подаються радіоімпульси певної форми, що виробляються під дією вхідних коливань з частотою f _вх .

Основна проблема при створенні В. ч. - зменшення фазової нестабільності вихідних коливань (обумовленою випадковим характером зміни їх фази), відносній нестабільності частоти, що приводить до збільшення, на виході в порівнянні з відповідною величиною на вході. Строгий розрахунок В. ч. пов'язаний з інтеграцією нелінійних диференціальних рівнянь.



8. Генератор гармонічного сигналу

Задана частота гармонічного сигналу (0,03f) входить до області низьких частот, а тому для побудови генератора доцільно використати частотозалежні RC-схеми.

0.03f=0.03*3400=102 Гц

Виходячи з розрахунків по формулі я отримав:

R1=R2=10kOhm

C1=C2=32.2 nF

Рис.17 Сигнал генератора



Рис.18 Схема генератора у Multisim

При налаштовуванні генератора необхідно звернути увагу на положення движка потенціометра R1, який вмикається в коло негативного зворотного зв`язку. Якщо опір збільшується (до 20 кОм), збільшується негативний зворотний зв`язок. При цьому може порушитись баланс амплітуд (одна з умов виникнення незгасаючих електричних коливань). При зменшенні опору потенціометра до 10%…20% умови самозбудження генератора виконуються в деякому діапазоні частот (особливість амплітудно-частотної характеристики моста Віна), а це означає, що на виході будуть формуватись майже прямокутні імпульси. Якщо збільшити негативний зворотний зв`язок, коливання згасають. Корекцію форми імпульсів з метою формування гармонічного сигналу виконують встановленням оптимального рівня негативного зворотного зв`язку, тобто зміною положення движка потенціометра. Це приблизно на рівні 85%…95%.



9. Автоколивальний мультивібратор

Генератором гармонічних коливань називають електричний пристрій, який перетворює електричну енергію джерела постійного струму в енергію незатухаючих синусоїдальних коливань заданої частоти та потужності.

До складу генератора входять:

- підсилювач;

- частото-вибіркова схема в колі зворотного зв'язку, яка забезпечує умови самозбудження генератора тільки на одній частоті.

Робота генератора складається із двох режимів: перехідного (у генераторі з'являються коливання, і їх амплітуда постійно наростає) та стаціонарного (стабілізується значення амплітуди).

Для самозбудження генератора необхідно забезпечити дві умови: баланс амплітуд та баланс фаз:

K_U · в_U =1,

цKu + цвu = 2nр, де n - 0, 1, 2, 3, … .

K_U - коефіцієнт підсилення підсилювача,

в_U - коефіцієнт передачі частото вибіркової схеми,

цKu - фазовий зсуви, створений підсилювачем,

цвu - фазовий зсуви, створений колом зворотного зв'язку. Для одержання коливань низьких частот (менше 10 кГц) застосовують RC-генератори, високих - LC. Найбільш вживаними RC-генераторами є: генератор з послідовно-паралельною схемою (міст Віна) у колі зворотного зв'язку, генератор із фазообертаючою схемою.

В LC-генераторах як вибіркове коло використовують паралельний коливальний контур. У двоточкових LC-автогенераторах коливальний контур під'єднується до підсилювального елементу двома точками, у триточкових - трьома.

Недоліком LC-генераторів є їх чутливість до ємностей та індуктивностей схеми.

Генератор прямокутних імпульсів будується за поширеною схемою на базі заданого типу ОП. Необхідно розрахувати номінали елементів для одержання на виході мультивібратора прямокутного сигналу частотою 0.3f.

0.3f=1020 Гц

Рис.19 Осцилограма мультивібратора

Рис.20 Схема мультивібратора

Релаксаційні генератори призначені для генерування сигналів несинусоїдальної форми (прямокутні, трикутні та ін.). Релаксаційні генератори призначені для генерування прямокутних сигналів називаються мультивібраторами. Мультивібратор, який генерує прямокутні імпульси зі скважністю 2, називається симетричним. Мультивібратори поділяються на:

1. Автоколивальні або нестабільні (astable, relaxation) - не мають стійкого стану. Коливальний процес відбувається внаслідок почергового накопичення енергії у відповідних конденсаторах від джерела живлення та наступному їх розрядженні через кола підсилювальних елементів.

2. Очікуючі або моностабільні (monostable, one shot) - працюють в очікуваному режимі, мають єдиний стійкий стан. Вони генерують одиничний прямокутний імпульс після подачі на нього короткочасного старт-імпульсу. Їх також називають одновібраторами.

1. Автоколивальні мультивібратори. Автоколивальний мультивібратор - це релаксаційний автогенератор напруги прямокутної форми. Релаксаційний характер вихідних коливань вказує на те, що умови самозбудження виконуються в широкому діапазоні частот. У мультивібраторі частота слідування імпульсів прямокутної форми, що періодично повторюються, визначається параметрами кіл, які задають тривалість перемикання, властивостями схеми й режимами її живлення. Часто автоколивальний мультивібратор застосовують як генератор імпульсів великої тривалості, які далі використовують для формування імпульсів необхідної тривалості та амплітуди.

Мультивібратори на операційних підсилювачах. Для побудови автогенераторних пристроїв з прямокутною формою генерованих коливань необхідно скористатися компараторним ввімкненням ОП з позитивним зв'язком, що діє в широкому діапазоні частот.

2. Очікуючі мультивібратори. Очікуючі мультивібратори працюють в очікуваному режимі. У такому режимі мультивібратор має один стан стійкої рівноваги. Імпульси прямокутної форми формуються лише після надходження імпульсу запуску, який переводить мультивібратор із стійкого стану рівноваги до тимчасового стійкого стану. Момент закінчення тимчасового стійкого стану визначається колом, що задає час. Таким чином, під впливом імпульсу запуску очікуючий мультивібратор формує один прямокутний імпульс, після чого повертається до стану стійкої рівноваги. Змінюючи сталу часу (дискретно або плавно) кола, що задає час, можна регулювати тривалість вихідних імпульсів у широких межах.

Однак, незалежно від назви очікуючий мультивібратор являє собою пристрій з позитивним зворотним зв'язком, що має один стійкий та один тимчасово стійкий стан рівноваги.

10. Комутатор

У курсовій роботі запропоновано для побудови комутатора використовувати напівпровідникові діоди (наприклад 1N1202C), які вмикаються зустрічно, а отже, за будь-якої полярності інформаційних сигналів один із діодів буде увімкнений у зворотному напрямі. Опір одного із діодів забезпечить зменшення коефіцієнта передачі комутатора до нуля. Якщо на керуючий вхід комутатора (на аноди діодів) поступає позитивний сигнал, обидва діоди переводяться в режим прямого вмикання. Їх опори суттєво зменшуються, що забезпечує зростання коефіцієнта передачі до одиниці. Таким чином на виході комутатора формується сигнал тільки протягом дії керуючого сигналу.



Рис.21 Осцилограма комутатора

Рис.22 Схема комутатора



11. Суматор

Цей функціональний блок будується на базі ОП, тип якого визначається за варіантом. В курсовій роботі рекомендується використати інвертуюче вмикання ОП. Для забезпечення підсилення на лінійній ділянці передавальної характеристики ОП необхідно експериментально підібрати рівень вхідних сигналів, для чого в схемі необхідно передбачити потенціометри на виході комутатора та генератора гармонічного сигналу.

Рис.23 Осцилограма суматора

Рис.24 Схема суматора

При налагодженні суматора необхідно попередньо розрахувати вагові коефіцієнти окремо для кожного джерела вхідних сигналів. В пояснювальній записці необхідно подати такі коефіцієнти. Це дозволить грамотно налаштувати суматор в курсовій роботі.

12. Підсилювач на БТ

Діоди VD1 та VD2 забезпечують розділення одного вхідного сигналу на два з рознесеними вхідними рівнями, а також приймають участь у формування напруги початкового зміщення на транзисторах (два діоди паралельні двом переходам база-емітер) та відповідно струму спокою. Вхідний сигнал накладається на струм у колі діодів та створює однакове зміщення на базах транзисторів. На транзистори надходять зі зміщенням дві копії вхідного сигналу. Внаслідок чого коли один транзистор частково закривається, другий - частково відкривається і навпаки.

Рис.25 Осцилограма



Рис.26 Схема

Для симетрії (та усунення нелінійних спотворень) застосовують комплементарні пари транзисторів та додатково підбирають екземпляри з однаковими h21.

Комплементарна пара - це транзистори, які мають однакові параметри, але різні типи провідності.

Схема побудована на комплементарній парі транзисторів BD137 типу n-p-n та BD138 типу p-n-p

13. Принципова схема МЕПОІ

Рис.27. Повна принципова схема МЕПОІ

Рис.28.Осцилограми на виході: А - мультивібратора, Б - компаратора, В - генератора, Г - осцилограма МЕПОІ



Висновки

Виконуючи цю роботу я набув навичок проектування схем в середовищі NI Multisim 12.0. Також, навчився та закріпив матеріал щодо розрахунків номіналів деяких компонентів, таких як резистори та конденсатори.

NI Multisim - популярний програмний пакет, що дозволяє моделювати електронні схеми і розводити друковані плати.

Головна особливість NI Multisim - простий наочний інтерфейс, потужні засоби графічного аналізу результатів моделювання, наявність віртуальних вимірювальних приладів, які копіюють реальні аналоги. Бібліотека елементів містить понад 2000 SPICE-моделей компонентів National Semiconductor, Analog Devices, Phillips, NXP і інших виробників. Присутні електромеханічні моделі, імпульсні джерела живлення, перетворювачі потужності. Інструмент Convergence Assistant автоматично виправляє параметри SPICE, коригуючи помилки моделювання. NI Multisim випускається в двох варіантах - Professional і Education.

У цій роботі я використовував 7 (сім) схем, які потім я зібрав в одну (МЕПОІ), а саме:

· компаратор;

· частотно-селективний підсилювач;

· генератор прямокутних сигналів (мультивібратор);

· комутатор;

· генератор синусоїдальних сигналів;

· суматор;

· підсилювач потужності на транзисторах;

Практично в усіх схемах був використаний ОП TL082, так як його характеристики є оптимальними для заданого сигналу, а саме для розрахунку 3f, яке становило у нашому випадку 10,2 кГц. Цей ОП широко використовується у різних схемах.

Його особливості:

· Мала споживана потужність.

· Широкий діапазон синфазної і диференціальної напруги.

· Малі вхідні струми і струм зміщення.

· Захист виходу від короткого замикання.

· Низькі гармонійні спотворення: 0,003% (типове значення).

· Високий вхідний імпеданс - обумовлений вхідними JFET.

· Відсутній ефект замикання.

· Висока швидкість наростання сигналу: 13 В / мкс.

· Вхідна синфазна напруга аж до величини VCC +

Підкреслив, що прості рішення не самі ефективні. Так, комутатор на двох діодах, черех свою недосконалість дещо спотворює сигнал на синусоїдальному генераторі.



Список використаних джерел

1. ДСТУ 3008-95. Документація. Звіти у сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення.

2. ГОСТ 2.710-81. ЕСКД. Обозначения буквенно-цифровые в электрических схемах.

3. ГОСТ 2.737-68. ЕСКД. Обозначения условные графические в схемах. Устройства связи. Введ. в 1968 г.

4. ГОСТ 2.759-82. ЕСКД. Обозначения условные графические в схемах. Элементы аналоговой техники.

5. Промислова електроніка: Підручник. / В.С. Руденко, В.Я. Ромашко, В.В. Трифонюк - К.: Либідь, 1993. - 432 с.

6. Основи технічної електроніки: У 2 кн. Кн.2. Схемотехніка: Підручник / В.І.Бойко, А.М. Гуржій, В.Я. Жуйков та ін. - К.: Вища шк., 2007. - 510 с

7. Титце У. Полупроводниковая схемотехника. 12-е изд. Том ІІ: Пер. с нем. / У. Титце, К. Шенк. - М.: ДМК Пресс, 2007. - 832 с.: ил.

8. http://www.ti.com/ww/ru/brochures/Analog_System_Lab_Manual_ru.pdf

9. http://www.compel.ru/infosheet/TI/TL082/

10. http://cxem.net/software/multisim.php



Додаток 1

Размещено на Allbest.ru