Розробка годинника з будильником на мікроконтролері
Обробка сигналів цифровими методами. Використання цифрових інтегральних схем при розробці будильника на мікроконтролері. Структурна схема пристрою, алгоритми роботи його прикладної програми. Компоновка елементів на друкованій платі, розробка її топології.
Рубрика | Коммуникации, связь, цифровые приборы и радиоэлектроника |
Вид | курсовая работа |
Язык | украинский |
Дата добавления | 06.12.2017 |
Размер файла | 2,8 M |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
34
Размещено на http://www.allbest.ru/
Содержание
- Вступ
- 1. Основна частина
- 1.1 Аналітичний огляд
- 1.2 Складання структурної схеми пристрою
- 1.3 Розробка принципової електричної схеми пристрою
- 1.4 Електричний розрахунок
- 1.5 Розробка алгоритми роботи прикладної програми пристрою
- 2. Конструкторська частина
- 2.1 Компоновка елементів на друкованій платі
- 2.2 Розробка топології друкованої плати
- Висновок
- Список літератури
Вступ
Цифрова техніка є областю, що швидко розвивається. Вона підняла на новий якісний ступінь засоби зв'язку, радіолокацію, викликала появу автоматизованих систем управління підприємствами і цілими галузями народного господарства, комплексами для обробки різних видів інформації.
Широке застосування знайшли цифрові пристрої в електронно-обчислювальній техніці. Особливо, електронні обчислювальні машини (ЕОМ), які в даний час найуніверсальнішими. Всі вузли ЕОМ містять елементи цифрової техніки, за допомогою яких здійснюється запам'ятовування і зберігання інформації, управління обчислювальним процесом, введення і висновок інформації в ЕОМ. Успіхи в області розробки швидкодійних елементів цифрової техніки дозволили створити ЕОМ, виконуючі десятки мільйонів арифметичних операцій в секунду.
Принципово нові можливості відкриває застосування цифрових інтегральних схем в радіомовленні і радіозв'язку. Обробка сигналів цифровими методами дозволяє забезпечити високу точність, стабільність параметрів і отримати характеристики, не досяжні аналоговими методам.
Цифрова схемотехніка інтенсивно упроваджується в радіоприймальну апаратуру. Завдяки використанню цифрових пристроїв в радіомовних приймачах забезпечуються принципово нові споживацькі зручності - можливість відображення на дисплеї всієї інформації, необхідної для контролю і експлуатації апаратури.
На базі цифрових пристроїв можна реалізувати прості автоматичні пристрої з широкими функціональними можливостями. Промисловістю у великих кількостях випускаються дешеві цифрові мікросхеми, окремі серії яких є надзвичайно надійними і не виходять з ладу практично при будь-яких помилках в монтажі радіопристрою. Це також є незаперечною перевагою цифрових інтегральних схем (ЦІС), обумовлюючи їх широке застосування.
годинник будильник цифровий мікроконтролер
Годинники, засновані на підрахунку періодів коливань від стабільного кварцового генератора за допомогою лічильників-дільників і виведенням показань на електронний дисплей електро-люмінесцентно-вакуумний, світлодіодний або рідкокристалічний допомогою дешифраторів. Перші електронні годинники робилися на окремих лампах, потім транзисторах і мікросхемах. Потім були зроблені і наручний електронний годинник з світлодіодним дисплеєм, але вони могли показувати час дуже недовго: занадто багато споживали світлодіоди, потім використовували властивості рідких кристалів орієнтуватися в зовнішньому електричному полі і пропускати світло з одним напрямком поляризації. Будучи поміщеним між двома поляризаторами, світло від зовнішнього джерела зовсім поглинався системою поляризатор-рідкий кристал-поляризатор-відбивач за наявності електричного поля ставав темним і утворював елемент зображення. У результаті цього було значно знижено енергоспоживання, і заміна елементів живлення відбувається набагато рідше. У сучасні електронні годинники вбудований як правило мікроконтролер, і у годинника з'явилося багато сервісних функцій (будильники, мелодії, календарі тощо), але мікроконтролер так само продовжує вважати періоди коливань все того ж кристалу кварцу.
Зауваження: Існує також електронний годинник, засновані на принципі підрахунку періодів частоти живильної мережі, у багатьох країнах існують дуже жорсткі вимоги до стабільності частоти, але все-таки при коливанні навантаження частота мережі може змінюватися, і точність такого годинника не може вважатися нормальною, хоча для багатьох людей вона є достатньою.
1. Основна частина
1.1 Аналітичний огляд
Аналогом пристрою, що є темою даного курсового проекту, є годинник - будильник на мікроконтролері PIC16F628A з точністю ходу 30 секунд в рік (рис. 1.1).
Рисунок. 1.1 - Принципова схема годинника
У пристрої реалізовано 2 режими відображення години-хвилини і хвилини-секунди. Перемикання кнопкою "Інкремент".
При натисканні кнопки "Корекція" годинник переходить в режим корекції секунд (секунди обнуляються кнопкою "Інкремент"). Наступне натискання кнопки "Корекція" переводить годинники в режим корекції хвилин (хвилини збільшуються кнопкою "Інкремент"). Ще одне натискання кнопки "Корекція" - перехід до корекції годин (години збільшуються кнопкою "Інкремент"). Наступне натискання кнопки "Корекція" - повернення в режим відображення годинника-хвилин.
У годиннику реалізована функція корекції за допомогою підстроювання константи.
При спрацьовуванні будильника подається звуковий сигнал, який відключається натисканням будь-якої з кнопок або автоматично через приблизно 4 хвилини.
При установці батарейок відповідно до схеми, годинник продовжує йти при відключенні від мережі. Використано 3 батарейки А3 для наручних годинників.
У даного годинника є такі недоліки: він виконаний на дещо застарілих елементах та в ньому можна встановлювати лише один будильник, що незручно. Проте беручи за основу дану схему, можна внести в неї деякі зміни і отримати бажане, а тобто те, що вимагається темою курсового проекту.
Наступним аналогом є простий електронний годинник з будильником, виконаний на мікроконтролері типу PIC16F628A (рис.1.2). Великою перевагою даного годинника є світлодіодний індикатор типу АЛС, для відображення часу, тобто покази годинника видно з будь-якої точки кімнати а також в темряві. Схема містить мінімум деталей і має відмінну відтворюваність.
Рисунок 1.2 - Схема годинника на мікроконтролері PIC16F628A
Як видно зі схеми годинника, мікроконтролер є єдиною мікросхемою, яка використовується в цьому пристрої. Для задання тактової частоти використовується кварцовий резонатор на 4 МГц. Для відображення часу використані індикатори червоного кольору із загальним анодом. Індикація в годиннику здійснюється динамічно. Аноди кожної цифри управляються мікроконтролером PIC16F628A.
Для настройки хвилин, годин і будильника - використовуються кнопки без фіксації.
Великою перевагою даного годинника є світлодіодний індикатор типу АЛС, для відображення часу, тобто покази годинника видно з будь-якої точки кімнати а також в темряві. Схема містить мінімум деталей і має відмінну відтворюваність. Його недоліки: застарілі елементи, що робить схему громіздкою і можливість налаштовувати лише один будильник.
Для реалізації пристрою, що заданий в темі курсового проекту обрано мікроконтролер сімейства PIC16. Модель мікроконтролера можна буде обрати тоді, коли буде обчислено кількість необхідних виводів. Обрано дане сімейство мікроконтролерів тому, що вони сучасні, недорогі, мають велику різноманітність, багатофункціональні та задані в темі даного курсового проекту.
В якості клавіатури буде використано тактові кнопки висотою 7 мм.
Для відображення інформації обрано 4-цифровий часовий семисегментний індикатор.
Конденсатори обрано керамічні SMD-типу. Резистори обрано SMD-типу, так як вони невеликі за розміром що дозволяє мінімізувати розміри пристрою. Для реалізації звукового сигналу обрано звуковипромінювач електромагнітний з внутрішнім генератором.
1.2 Складання структурної схеми пристрою
Дана структурна схема висвітлює як буде виглядати прилад та як працюватиме.
На структурній схемі пристрою (рис 1.3) зображено наступні
Рисунок 1.3 - Структурна схема функціональні блоки:
А1 - клавіатура, якою буде виконуватися керування пристроєм, а тобто установка будильників та налаштування годинника.
А2 - блок індикації містить в собі семисегментний часовий 4-х розрядний індикатор, який буде показувати час.
А3 - блок живлення використовується для випрямлення струму від мережі 220В 50Гц для подальшої його подачі до самого пристрою.
А4 - мікроконтролер, який керує всіма процесами в пристрої, зокрема відліком часу, спрацюванням будильників, подачею індикації.
А5 - звукова індикація, блок який містить в собі динамік, що буде подавати сигнал при спрацюванні будильників.
А6 - гальванічний елемент, забезпечує живлення пристрою при припинені подачі електроенергії від мережі. Даний блок забезпечує мобільність пристрою.
А7 - блок світлової індикації, містить в собі світлодіод, що сповіщає про спрацювання будильника.
1.3 Розробка принципової електричної схеми пристрою
Схема електрична принципова - графічне зображення, за допомогою умовних графічних і буквено-цифрових позначень, зв'язків між елементами електричного пристрою. Принципові електричні схеми призначенні для повного відображення взаємозв'язків пристроїв з урахуванням принципів їх дії і послідовності роботи.
Принципова схема пристрою зображена на рис. 1.4
Рисунок 1.4 - Електрична принципова схема
Електрична схема складається з блоку живлення, клавіатури, мікроконтролера PIC16F882, генератора тактової частоти, семисегментного індикатора, звукового випромінювача та трьох світлодіодів.
Блок живлення в свою чергу складається з трансформатора T1, діодного моста VDS1, стабілізатора DA1, має один плавкий запобіжник FU, який при перевищенні струму розриває ланцюг. Також містить 3 гальванічних елементи типу АА за допомогою яких пристрій зможе працювати без живлення від мережі. Коли струм подається на пристрій від мережі 220В 50Гц, діод VD1 відкритий, VD2 закритий, тому живлення від акумулятора не відбувається. Але коли припиняється подача струму від мережі діод VD2 відкривається і пристрій живиться від гальванічного елемента типу АА. Трансформатор Т1 - статичний електромагнітний пристрій, що має дві або більше індуктивно зв'язані обмотки і призначений для перетворення за допомогою електромагнітної індукції однієї або кількох напруг змінного струму в одну або декілька інших напруг змінного струму без зміни частоти системи (напруги) змінного струму. У даній схемі він призначений для того, щоб перетворити змінну напругу 220В в змінну напругу.
Після трансформації напруга проходить через діодний міст VDS1 він перетворює змінний струм в постійний, Після діодного моста отримується пульсуючий струм, котрий необхідно згладити конденсаторами, далі поступає на стабілізатор DA1, який на виході дає чисту стабільну напругу (у цьому випадки +5В). Стабілізатор напруги DA1 - перетворювач електричної енергії, що дозволяє отримати на виході напругу, яка знаходиться в заданих межах при значно більших коливаннях вхідної напруги і опору навантаження. У даній схемі на виході стабілізатор +5В, призначений для живлення пристрою, так як для цифрових схем потрібно постійну стабільну напругу. Кварцовий резонатор - п'єзоелектричний резонатор, основною складовою частиною якого є кристалічний елемент з кварцу. Його технічні характеристики приведенні на табл. 1.1
Чим стабільніше працює МК, тим краще. Ця аксіома в першу чергу відноситься до тактовій частоті генератора, що задає. Забезпечити її високу стабільність можуть кварцові резонатори, що підключаються до виходів OSC1 (вхід) і OSC2 (вихід) підсистеми синхронізації МК.
Таблиця 1.1 - Технічні характеристики кварцового резонатора
Кварцовий резонатор ZQ1 включається за стандартною схемою між входами OSC1 і OSC2 МК, яка зображена на рис.1.5 Конденсатор С1 підлаштовує в невеликих межах частоту генерації. Рекомендовані ємності конденсаторів вказуються в технічних характеристиках, але вони можуть бути і іншими і не обов'язково однаковими. Загальний принцип - чим вище частота, тим менше ємність. Один з двох паралельно включених конденсаторів С1 і С2 може бути відсутнім.
Рисунок 1.5 - Схема підключення кварцового резонатора
Семисегментний індикатор OSK2039A-IG - індикатор, елементи відображення якого є сегментами, згрупованими в одне або кілька знакомісць. Його технічні характеристики приведенні на табл.1.12
Зовнішній вигляд рис.1.6.
Сегментом називається елемент відображення інформації знакосинтезувального індикатора, контур якого являє собою прямі лінії.
На відміну від матричного індикатора, в якому всі елементи зображення однакові за формою, в сегментному індикаторі кожен сегмент унікальний. Форма і положення сегментів на індикаторі розробляється спеціально для передачі певного набору символів або знаків.
Символи на таких індикаторах формуються сукупністю кількох сегментів. На даній схемі використовується семисегментний індикатор з загальним анодом, тобто, з'єднані між собою катоди всіх світлодіодних сегментів мають рівень логічного “1? або підключені до загального проводу.
Окремі сегменти висвічуються подачею на їх катодний висновок сигналу “низького" логічного рівня або логічної “0? через обмежувальний резистор для створення прямого зміщення окремих світлодіодів.
Таблиця 1.2 - Технічні характеристики OSK2039A-IG
Рисунок 1.6 - Зовнішній вигляд семисегментного індикатора OSK2039A-IG
Головним елементом в схемі даного пристрою є мікроконтролер. Він керує всіма процесами в пристрої та саме він і є основою годинника.
При виборі МК було зосереджено увагу на кількості виводів та на його електричних та технічних характеристиках (табл.1.3).
Таблиця 1.3 - Технічна характеристика МК PIC16F882
Налаштування годинника та будильників виконується за допомогою трьох тактових кнопок S1, S2, S3 типу SWT-10/5. Їх технічні характеристики приведені на рис.1.7.
Рисунок 1.7 - Зовнішній вигляд та технічні характеристики кнопки SWT-10/5
Звукова індикація виконується за допомогою електромагнітного звукового випромінювача с внутрішнім генератором типу LD-BZEG-1305. Його характеристики приведені на табл. 1.4.
Таблиця 1.4 - Технічні характеристики звукового випромінювача
Світлова індикація буде виконуватись за допомогою світло діода КА-3528 MGC. Зовнішній вигляд зображений на рис.1.8, технічні характеристики - таб.1.5.
Рисунок 1.8 - Зовнішній вигляд світло діода КА-3528 MGC.
Таблиця 1.5 - Технічні характеристики світлодіода
1.4 Електричний розрахунок
Розрахунок транзисторних схем
Для нормальної роботи світлодіода потрібний струм в межах 3…10 (мА). Проте при імпульсному режимі роботи яскравість свічення індикатора падає в N разів, де коефіцієнт Nрозр рівний шпаруватості імпульсів струму, що подаються на цей індикатор і дорівнює кількості розрядів семисегментних світлодіодних індикаторів.
Iсег дин = IсегстатЧ Nрозр; (1.1)
де: Iсег дин - імпульсний струм сегмента;
Iсег. стат - статичний струм сегмента;
Nрозр - кількість розрядів семисегментного світлодіодного індикатора.
Підставляємо значення з табл.1.2 та кількість знакомісць індикаторів у вираз:
Iсег дин=10мАЧ4=40мА
Для збереження яскравість свічення потрібно збільшити величину імпульсного струму, що протікає через сегмент, в Nрозр разів.
Iкл = Iсег дин Ч Nсег; (1.2)
де: Iкл - імпульсний струм, що протікає через ключовий транзистор;
Iсег дин - імпульсний струм сегмента світлодіодного індикатора;
Nсег - кількість сегментів світлодіодного індикатора (8).
Підставляємо значення у вираз:
Iкл =40мАЧ8=320мА=0,32А
Згідно з отриманою величиною Iкл імпульсного струму, що протікає через ключовий транзистор, вибрано тип цього транзистора p-n-р MMBT8105, за параметрами максимального імпульсного струму Ік. і. максі максимальної імпульсної напруги Uке. і. макс за виразами:
Ік. і. макс ? (1,1…1,4) Ч Iкл; (1.3)
Uке. і. макс ? (1,2…1,5) Ч Uжив.; (1.4)
де: Ік. і. макс - максимальний імпульсний струму колектора транзистора;
Uке. і. макс - максимальна імпульсна напруга транзистора;
Iкл - імпульсний струм, що протікає через ключовий транзистор;
Uжив. - напруга живлення системи світлодіодної індикації.
Підставляємо значення Iкл та Uжив., величина якого дорівнює 5B, у нерівності (1.3 і 1.4):
Ік. і. макс ?1.3Ч0,32А;
Ік. і. макс ?0,416;
Uке. і. макс ?1.3Ч5B;
Uке. і. макс ?6.5В.
Виходячи з даних результатів обрано транзистор типу MMBT8105. Технічні характеристики якого наведені на таблиці 1.6
Таблиця 1.6 - Технічні характеристики транзистора MMBT8105
Знайдені значення Ік. і. макс і Uке. і. макс не перевищують табличних значень V (BR) CBO = 80B >Uке. і. макс = 6,5В, і ІС=1А >Ік. і. макс = 416мА
Обчислимо величину опору резистора R12:
R12 = (Uжив. - Uн. р. к. - Uн. св. - Uн. VT1.) / Iсег стат (1.5)
де:
Uжив. - напруга живлення індикатора (зазвичай +5В); Uн. р. к. - напруга насичення на відкритому р-канальному транзисторі мікроконтролера; Uн. св. - напруга на відкритому світлодіоді сегменту індикатора; Uн. VT1. - напруга насичення на відкритому транзисторі VT1; Iсег дин - імпульсний струм сегмента. Так як в електричних характеристиках семисегментного індикатору не дано чому дорівнює напруга на відкритому світлодіоді сегменту індикатора, беремо загально прийняту напруга 0,2В.
Підставляємо значення у вираз (1.5)
R12 = (5В-0.15В-0.2В-0,5В) /0,04А=103Ом
Так як схеми включення опорів R12…R19 однакові, то:
R12 = R13 = R14 = R15 = R16 = R17 = R18 = R19 (1.6)
Вибираємо з таблиці стандартних значень величину опору R12 100Ом.
Далі обчислюємо потужність, розсіювану резистором R1:
РR12 = (Iсег дин) 2 Ч R12 (1.7)
де: РR12 - потужність, розсіювана резистором R1;
Iсег дин - імпульсний струм сегмента;
R12 - величина опору R1.
РR12 = (0,04) 2Ч100=0,16Вт
Виходячи з розрахунків величини опору R12…R19 та розсіюваної потужності, вибрано резистори 1206 SMD 100 Ом ±5%.
Далі розраховуємо величини опорів резистори R1…R8, включених в базі ключових транзисторів.
R1 = Uжив. Чв / Iкл (1.8)
де: Uжив. - напруга живлення мікроконтролера;
в - статичний коефіцієнт підсилення транзистора (параметр h21e);
Iкл - імпульсний струм ключового транзистора.
Підставляємо значення з табл.1.6 в вираз (1.8)
R1=5ВЧ200/0,32А=3125Ом
Вибираємо з таблиці стандартних значень величину опору R12 3кОм.
Виходячи з розрахунків величини опору R8 та вибрано резистор SMD 1206 3 кОм ±5%
Далі розраховуємо величину потужності резистора R8.
PR1=I2ЧR1 (1.9)
де: R1. - величина опору резистора R8;
Iсег дин - імпульсний струм сегмента
Підставляємо значення з табл.1.2 у вираз (1.9):
PR1= (0,04) 2Ч3кОм=4.8Вт.
Виходячи з розрахунків величини опору та потужності R1 вибрано резистор SMD 1206 3кОм ±5%
Розрахунок блоку живлення
На основі вибору і обґрунтування схемотехніки функціональних вузлів схеми, який був приведений в підрозділі 1.3, визначаємо загальний струм живлення пристрою по основному номіналу напруги, так як всі пристрої живляться від цієї напруги, виходячи з виразу:
І?=Імк+Ібі+Ікн (1.10)
де: Імк - струм споживання мікроконтролера;
Ібі - струм споживання блоком індикації;
Ікн - струм споживання блоку кнопок.
Імк=250мА, отримуємо з технічних характеристик мікроконтролера (табл.1.6).
Для обчислення струм блоку індикації використовуємо формулу (1.11):
Ібі=Іінд+Ізв+Ісд, (1.11)
де: Іінд - струм семисегментних індикаторів;
Ізв - струм звукової індикації;
Ісд - струм світодіодів,що відповідають за світлову індикацію.
Щоб обчислити струм світодіодів,що відповідають за світлову індикацію використовуємо формулу:
Ісд=Ісд.1Чn, (1.12)
де: Ісд.1 - струм одного світло діода;
n - кількість світло діодів.
Підставляємо значення взяті з табл.1.5 у вираз (1.12)
Ісд=20мАЧ3=60мА=0.06А
Іінд=0.32А отримуємо з формули (1.2)
Підставляємо значення з табл.1.1-1.5 у вираз (1.11)
Ібі=0.32А+0.03А+0.06А=0.41А;
Для обчислення струм споживання кнопок використовуємо формулу (1.13):
Ікн=Ік.1Чn; (1.13)
де: Ікн.1 - струм однієї кнопки; n - кількість кнопок.
Підставляємо значення взяті з стандартів для тактових кнопок у вираз:
Ікн=0.05АЧ3=0.15А;
Підставляємо значення у вираз (1.10):
І?=0.25А+0.41А+0.15А=810мА=0,81А;
Останній крок в розрахунку блоку живлення - вибір його стабілізатора напруги по результату обчислення загального струму живлення. Для цього розраховуємо вихідну потужність стабілізатора Рстаб за формулою:
Рстаб= k3ЧI?ЧUжив; (1.14)
де: Рстаб - вихідна потужність стабілізатора вихідної напруги;
k3 - коефіціент запасу (1,2.1,4);
Uжив - вихідна напруга живлення стабілізатора.
Підставляємо значення в формулу:
Рстаб= 1,2Ч0,81АЧ5В=4.86Вт.
Далі обчислюємо потужність розсіювання на стабілізаторі за формулою:
Pрозс= (Uвх. ст-Uвих. ст) ЧІ? (1.15)
де: Pстаб - вихідна потужність стабілізатора вихідної напруги;
Uвх. ст - вхідна постійна напруга з виходу випрямляча;
Uвих. ст - вихідна напруга живлення пристрою (+5В);
І? - загальний струм споживання пристрою.
Вхідна постійна напруга з виходу випрямляча може знаходитись в межах Uвх. min=7,5B і Uвх. mах, тому вибрано середню вхідну напругу вказаних напруг: Uвх. ст - 8
Pрозс= (8-5) Ч0,81=2.43Вт
На основі розрахунків Рстаб і Pрозс вибрано конкретний стабілізатор напр
Таблиця 1.7 - Технічні характеристики стабілізатора
Розрахунок схем індикації
Схеми індикації, а саме схема звукоіндикації та схема світлоіндикаціі містять в собі елементи номінал який також треба розрахувати.
Схема звукової індикації містить резистор R23 номінал якого розраховуємо за формулою:
R23=Uлог.1\Іж. з. (1.16)
де: Uлог.1 - напруга рівня логічної одиниці;
Іж. з. - струм живлення звукового випромінювача.
Підставляємо значення з табл.1.4 у вираз (1.16):
R23=5В\30мА=166Ом
Приймаємо значення опору 150 Ом.
Далі розраховуємо величину потужності резистора R23.
PR23= Iж. з2ЧR23 (1.17)
де: R23. - величина опору резистора R23;
Iзв - струм живлення звукового випромінювача
Підставляємо значення у вираз (1.17):
PR23= (0,03) 2Ч150Ом=0.144Вт.
Виходячи з розрахунків величини опору та потужності R23 вибрано резистор SMD 1206 150 Ом ±5%
Схема світлової індикації містить резистор R20 номінал якого розраховуємо за формулою:
R20=Uлог.1\Іж. с. д. (1.18)
де: Uлог.1 - напруга рівня логічної одиниці;
Іж. з. - струм живлення світлодіода.
Підставляємо значення з табл.1.3 у вираз (1.18):
R20=5В\20мА=250Ом
Далі розраховуємо величину потужності резистора R20.
PR23= Iж. с. д2ЧR20 (1.19)
де: R23. - величина опору резистора R23;
Iж. з - струм живлення звукового випромінювача
Підставляємо значення у вираз (1.19):
PR23= (0,02) 2Ч250Ом=0.1Вт.
Виходячи з розрахунків величини опору та потужності R20 вибрано резистор SMD 1206 250 Ом ±5%
Так як світлодіоди HL3, HL4, HL5 та іх схеми підключення однакові то:
R20=R21=R24 (1.20)
Тож R21 та R24 вибрано резистор SMD 1206 250 Ом ±5%.
Розрахунок схем кнопок
До кожної з кнопок підключений резистор. Це R9, R10, R11. Номінал даних резисторів розраховуємо за формулою:
R9=Uж. кн\Iкн. (1.21)
де: Uж. кн - напруга живлення кнопки;
Iкн. - струм живлення кнопки, Iкн. ?5мА
Підставляємо дані з стандартів для тактових кнопок в вираз (1.21):
R9=5В\5мА=1кОм
Так як кнопки однакові, то:
R9= R10 = R11 (1.22)
Далі розраховуємо величину потужності резистора R9.
PR9= Iж. с. д2ЧR9 (1.23)
де: R9. - величина опору резистора R23;
Iж. з - струм живлення кнопки
Підставляємо значення у вираз (1.23):
PR23= (0,05) 2Ч1000Ом=2.5Вт.
Виходячи з розрахунків величини опору та потужності R9…11 вибрано резистори SMD 1206 1кОм ±5%
1.5 Розробка алгоритми роботи прикладної програми пристрою
Програма даного пристрою працює наступним чином (рис.1.9)
Після ввімкнення пристрою ініціалізуються порти в\в: порт А - RА0…RА3 - на введення, RA4. RA5 - на виведення; порт В - RВ0…RВ5 - на виведення, RВ6, RВ7 - на введення; порт С - RС0…RС7 - на виведення.
Рисунок 1.9 - Алгоритм роботи прикладної програми
Далі продовжується відлік часу. Якщо кнопка "Корекція" натиснута переходимо в режим установки годин, якщо ні відлік часу продовжується. Установка значення годин відбувається за допомогою кнопки "Інкремент": про її натисненні значення збільшується на одиницю. Далі при наступному натисненні кнопки "Корекція" відбувається установка значення хвилин таким же чином як і годин. При ще одному натисненні кнопки "Корекція" встановлення годинника завершується і починається відлік часу.
Перехід до режиму установки будильників відбувається натисненням кнопки "Будильник": кількість натиснень означає порядковий номер будильника. Щоб установити будильник натискається кнопка "Корекція" і за допомогою кнопки "Інкремент" аналогічно до установки годинника відбувається установка будильників. Під час установки будильників відлік часу продовжується без відображення на індикаторах. Після завершення установки будильника годинник повертається до режиму відліку часу. При спрацюванні будильника відбувається світлова та звукова індикація.
2. Конструкторська частина
2.1 Компоновка елементів на друкованій платі
У виробництві виробів приладобудування, засобів обчислювальної техніки і побутової електроапаратури широко застосовуються друкованіплати як засіб, що забезпечує автоматизацію монтажно-складальних операцій, зниження габаритних розмірів апаратури, металоємності і підвищення ряду конструктивних і експлуатаційних якостей виробу.
Друкована плата - пластина, виконана з діелектрика (текстоліт, гетинакс тощо), на якій сформований хоча б один провідний малюнок. На друковану плату монтуються електронні компоненти, і з'єднуються своїми виводами з елементами провідного малюнка паянням, значно рідше зварюванням, у результаті чого збирається електронний модуль (або змонтована друкована плата).
Звичайно друкована плата проектується індивідуально залежно від електронної схеми і типів корпусів деталей. Для їх розробки існує спеціальне програмне забезпечення.
Найбільш важливими факторами, що впливають на розробку конструкцій друкованих плат і їх топології, є конфігурації висновків активних компонентів і крок між ними, особливо для тих мікросхем і їх корпусів, конструкція яких визначається необхідної щільністю компоновки і, відповідно, щільністю монтажу. Ці фактори визначають вигляд конструкції друкованої плати та друкованого вузла.
При виконанні курсового проекту застосовано метод компоновки за допомогою ЕОМ і розроблена друкована плата (КП 5.05010201.131.001 01) в системі автоматизованого проектування PCAD.
В якості матеріалу друкованої плати згідно ГОСТ 23751-79 вибрано склотекстоліт фольгований марки СФ-2-35-15 який застосовується для двосторонніх друкованих плат
Розрахунок необхідного типорозміру друкованої плати здійснюється з урахуванням наступних основних вимог:
а) визначається кількість корпусів радіоелементів (за їх фізичними розмірами);
б) визначається топологія розміщення корпусів на друкованої платі.
Визначимо розміри корпусів елементів, які будуть використані, знайдемо їх площі, отримані результаті помістимо в таблицю 2.1.
Таблиця 2.1 Розрахунок площі друкованої плати
Назва корпусу елемента |
Розмір, мм |
Кількість елементів |
Площа одного елемента, мм |
Площа корпусів однакових елементів, мм |
|
PIC16F882 |
35,56х7,5 |
1 |
266,7 |
266,7 |
|
SWT 10\5 |
3,5х 10,2 |
3 |
35,7 |
107,1 |
|
MBR0520T1G |
3,55х1.40 |
2 |
4,97 |
9,94 |
|
LD-BZEG-1305 |
12,8х12,8 |
1 |
163,84 |
163,84 |
|
KX-327NT |
3,2х1,6 |
1 |
5,12 |
5,12 |
|
КА-3528 MGC |
3,2х2,8 |
3 |
8,96 |
26,07 |
|
FYLS-3528UYC |
3,5х2,8 |
1 |
9,8 |
9,8 |
|
OSK2039A-IG |
19,6х15 |
2 |
294 |
588 |
|
BC807-40 |
6,5х7 |
4 |
45,5 |
182 |
|
КЦ407А |
6х7,5 Ш |
1 |
45 |
45 |
|
SMD резистор 1206 |
3х1,4 |
24 |
4,2 |
100,8 |
|
Конденсатор електролітичний |
Ш6,3х5,3 |
2 |
33,39 |
66,78 |
|
SMD конденсатор 0805 |
1,25х2 |
3 |
2,5 |
7,5 |
|
Всього |
1578,65 |
Приймаємо розміри плати 63,43 мм 127,65 мм.
Тип друкованої плати - двостороння, крок координатної сітки - 1,27 мм, відстань між елементами ?1 мм.
Розміри контактних площадок приведені в таблиці 2.2
Таблиця 2.2 Розміри контактних площадок
На друкованій платі розташовуються такі елементи:
- мікроконтролер DD1;
- резистори R1 - R24;
- конденсатори С1 - С6;
- стабілізатор DA1;
- мікрокнопки SWT-10\5;
- світло діоди HL3, HL4, HL5;
- семисегментні індикатори HL1-HL2;
- транзистори VT1-VT4
- діодний міст VDS1;
- Діоди VD1-VD2;
- кварцевий резонатор ZQ1.
Габаритні розміри елементів, що знаходяться на друкованої платі, наведені на рисунках 2.1…2.10.
Рисунок 2.1 - Креслення конденсаторів SMD електролітичних
Рисунок 2.3 - Креслення семисегментних індикаторів OSK2039A-IG
Рисунок 2.4 - Креслення конденсаторів SMD серії 0805
Рисунок 2.5 - Креслення мікроконтролера PIC16F882
Рисунок 2.6 - Креслення діоднога моста КЦ407А
Рисунок 2.7 - Креслення резистора SMDсерії 1206
Рисунок 2.8 - Креслення стабілізатора NCP1117ST50
Рисунок 2.9 - Креслення світло діода КА-3528 MGC
Рисунок 2.10 - Креслення звуковипромінювача LD-BZEG-1305
Рисунок 2.11 - Креслення кварцевого резонатора KX-327NT
Рисунок 2.12 - Креслення діода BR0520T1G
Рисунок 2.13 - Креслення транзистора BC807-40
Компоновка елементів на друкованій платі зображена на рисунку 2.14.
Рисунок 2.14 - Компоновка елементів на друкованій платі
2.2 Розробка топології друкованої плати
Друкований монтаж - це система плоских провідників, розташованих на ізоляційному підставі. Простим елементом будь-якої друкованої плати є друкований провідник - ділянка струмопровідного покриття, нанесеного на ізоляційну поверхню. Характерною особливістю друкованого провідника є те, що його ширина значно більше товщини. Для креслення взаємного розташування друкованих провідників, друкованих елементів, контактних площадок, монтажних і контактних отворів і т.д. необхідно використовувати координатну сітку в прямокутній чи полярній системі координат.
По краях плати треба передбачити технологічну зону шириною 1,5 - 2,0 мм. Розміщення установчих і інших отворів, а також друкованих провідників в цій зоні не допускається. Розробка топології друкованої плати була виконана в графічному редакторі PCAD PCB.
Прототипи фотошаблонів шарів металізації друкованої плати зображені на рисунках 2.15…2.16.
Рисунок 2.15 - Провідники і контактні площадки з боку паяння елементів
Рисунок 2.16 - Провідники і контактні площадки боку установки елементів
Висновок
Під час виконання курсового проектування було розроблено універсальний цифровий годинник на семисегментних індикаторах з 4-ма будильниками.
Ознайомившись з аналогічними пристроями, було підібрано оптимальну елементну базу, а саме мікроелектронну.
Пристрій побудовано на сучасному мікроконтролері МК PIC16F882, який являється багатофункціональним.
Під час проектування було виконано основні розрахунки: обраховано загальний струм пристрою та потужність блока живлення. Блок живлення пристрою являє собою мікросхему на стабілізаторі напруги NCP1117ST50, який працює від напруги 5 В.
В конструкторської частині курсового проекту була спроектована компоновка елементів друкованої плата, а також друкована плата в конструкторському пакеті P-CAD 2001.
Розробка друкованої плати була виконана на сітці 1,27 мм., ширина друкованого провідника 0,254 мм., заземлення 1,0 мм., трасування проводилось ручним способом, з боку пайки елементів виконано на слою “Botton”, та з боку встановлення елементів на слою". “Top”.
Для всіх радіоелементів були створені відповідні контактні площадки та перевірено розташування елементів.
Список літератури
1. В.Б. Стешенко, ACCEL EDA Технология проектирования печатных плат, 2009, Москва.
2. Разевиг В.Д. Система проектирования печатних плат ACCEL EDA (PCAD для Windows). М.: СК Пресс, 2009.
3. Уваров А. PCAD 2000, ACCEL EDA. Конструирование печатных плат, Учебный курс. СПб.: Питер, 2010.
4. Методичні вказівки щодо виконання лабораторних робіт з дисципліни “Інженерна та комп'ютерна графіка" для студентів ОДПК спеціальності 5.05010201 "Обслуговування комп'ютерних систем і мереж".
5. Методичні вказівки до виконання курсового проекту з дисципліни "Мікропроцесорні системи" для студентів спеціальності 5.05010201 "Обслуговування комп'ютерних систем і мереж".
6. Інтернет - ресурси:
http://www.joyta.ru/6568-prostoj-tajmer-na-pic16f628a/
http://www.kaligraf. narod.ru/timer_4c_ok.html
http://www.microchip.com/
http://www.kondratev-v.ru/byt/tajmer-na-pic16f628a.html
http://koirt.ru/737/OVEN_UT1PiC_universalyniy_taymer_realynogo_vremeni_dvuhkanalyniy.html
http://radiolux.com.ua/documents. php
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Розробка системи автомобільного охоронного сигналізатора на мікроконтролері PIC16F84A. Технічні характеристики сигналізатора, принцип роботи на транзисторах. Розробка структурної та функціональної схеми. Опис принципу дії. Електричні розрахунки.
курсовая работа [1,1 M], добавлен 26.01.2009Розрахунок і розробка топології і конструкції функціональних вузлів радіоелектронної апаратури (РЕА) у виді гібридних інтегральних схем (ГІС) і мікро збірок (МЗБ). Визначення розмірів плати. Вибір матеріалу, розрахунок товстоплівкових резисторів.
курсовая работа [571,9 K], добавлен 27.11.2010Функції та система команд мікроконтролера PIC16F84A, його технічні характеристики й організація пам'яті. Розробка керуючого автомату на мікроконтролері для пристрою світлових ефектів, побудова його електричної схеми та створення програмного забезпечення.
курсовая работа [255,0 K], добавлен 03.12.2013Функціональна схема мікроконтролера ATMega8. Розробка робота на базі мікроконтролера ATMega8 з можливістю керування електродвигунами за допомогою програми. Функціональна і принципова схеми пристрою з вибором додаткових елементів, алгоритм його роботи.
курсовая работа [1,3 M], добавлен 08.10.2012Опис використаної елементної бази для розробки електронного годинника. Структурна схема та будова годинника. Аналіз і налагодження інтегральної мікросхеми з використанням програми Electronics Workbench. Забезпечення вимірювання та індикації часу.
курсовая работа [217,2 K], добавлен 23.11.2014Висновок про доцільність розробки світлодіодного годинника. Годинникові механізми, класифікація годинників. Обґрунтування схеми пристрою. Вибір мікроконтролера та огляд його архітектури. Вибір додаткових пристроїв. Розробка програмного забезпечення.
дипломная работа [3,0 M], добавлен 23.09.2014Доцільність розробки світлодіодного годинника. Історія годинника, годинникові механізми. Сонячні, водяні, пісочні, вогняні, механічні та електронні годинники. Вибір та обґрунтування схеми пристрою. Вибір мікроконтролера. Розробка програмного забезпечення.
дипломная работа [3,1 M], добавлен 11.07.2014Методи і засоби вводу інформації в автоматизовану систему обробки зображень. Огляд механізмів сканування та цифрових камер. Розробка і опис структурної схеми пристрою фотовводу інформації в АСОЗ. Розробка і опис алгоритму роботи пристрою фотовводу.
дипломная работа [55,6 K], добавлен 30.01.2011Класифікація, характеристики та умови експлуатації підсилювачів. Галузь використання приладу і ціль. Аналіз структурної та електричної принципової схеми та принцип роботи. Тепловий розрахунок пристрою. Розробка топології та компонування друкованої плати.
курсовая работа [1,2 M], добавлен 10.01.2015Причини для розробки цифрових пристроїв обробки інформації, їх призначення і область застосування. Блок-схема алгоритму роботи. Розробка функціональної схеми пристрою та принципової схеми обчислювального блока. Виконання операції в заданій розрядності.
курсовая работа [691,7 K], добавлен 29.09.2011