Розрахунок мікросмужкових випромінювачів та антен
Принцип дії, характеристики та схеми живлення антенних решіток. Вибір матеріалу і орієнтовне визначення конструктивних розмірів мікросмужкових випромінювачів. Розрахунок допусків і впливу розкиду параметрів на характеристики мікросмужкових випромінювачів.
| Рубрика | Коммуникации, связь, цифровые приборы и радиоэлектроника |
| Вид | дипломная работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 29.05.2016 |
| Размер файла | 1012,4 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Міністерство освіти і науки України
Одеська національна академія зв'язку ім. О.С. Попова
Кафедра Технічної Електродинаміки та Систем Радіозв'язку
Курсовий Проект
З курсу «Антенні системи»
На тему: «Розрахунок мікросмужкових випромінювачів та антен»
Виконав: студент 3-го курсу
Архіпенко І.О.
Перевірив: Цалієв Т.А.
Одеса 2016
Вступ
Поява мікросмужкових випромінювачів (МСВ) викликана потребою в легких, тонких, і дешевих антенних пристроях, які можна розміщувати і використовувати на мобільних станціях, радіолокації, телекомунікаційних системах і літальних апаратах, не порушуючи їх аеродинамічні якості. У зарубіжній літературі їх називають друкованими антенами. Такі антени можуть бути використані в якості елемента фазованої антенної решітки зі скануванням променя в дуже широкому секторі кутів. В даний час створено і запатентовано значне число зразків мікросмужкових одноелементних антен і антенних решіток. Виявлено можливість створювати антени з лінійної і кругової поляризацією, а також можливість створення двочастотних антен. В даний час відбувається інтенсивне становлення теорії і вдосконалення технології мікросмужкових антен, що відрізняються великою різноманітністю конструкцій. Освоєний діапазон частот мікросмужкових антен простягається від 300 МГц до 20 ГГц.
Одна з найсерйозніших проблем, що виникають при їх проектуванні, складається у тому, що традиційні друковані випромінювачі вдається узгодити з активним опором підвідного фідера в досить вузькій смузі частот - одиниці і навіть частки відсотків.
За останні роки, вдалося майже повністю вирішити цю складну проблему. Були запропоновані: шаруваті структури випромінювачів з відносною імпедансною смугою частот, розроблені спеціальні конструкції збуджуючих зондів і комбіновані резонатори, що поєднують планарні і об'ємні конструкції, досліджені широкосмугові планарні елементи, на основі ускладнених форм випромінювачів (диски, кільця, прямокутники, трикутники зі спеціальними щілинами і реактивними шлейфами), що мають w близько. Нарешті, конструюються нерезонансні спіральні, щілинні і логоперіодичні антени, що володіють перекриттям по частоті 5: 1 і більше.
Істотним недоліком МСВ є його вузькосмуговість, пов'язана з резонансним механізмом дії антени, а основним недоліком антен в друкованому виконанні є мала електрична міцність.
Принцип дії та характеристики антенних решіток.
Будь-яка мікросмужкова антена являє собою лист діелектрика невеликої товщини з нанесеним з обох сторін, як правило, тонким мідним покриттям. На одній стороні виготовлені випромінюючий елемент, ланцюги живлення, управління і узгодження. Інша металева сторона антеною плати служить екраном.
Широке застосування знайшли друковані випромінювачі резонансного типу, побудовані на базі несиметричної смужкової лінії.
Спрощено можна вважати, що об'ємний резонатор мікросмужкового випромінювача обмежений вертикальними стінками з ідеального магнітопровідного матеріалу, розташованими по периметру прямокутної пластини. У прямокутних мікросмужкових антенах зазвичай використовується нижній тип резонансу, при якому відстань між випромінюють щілинами відповідає половині довжини хвилі в смужковій лінії передачі з шириною провідника, який в свою чергу, дорівнює половині довжини хвилі у вільному просторі. Випромінювання формується в основному двома щілинами, освіченими краями випромінювача і екраном. Магнітні струми виявляються синфазними і формують максимум випромінювання вздовж нормалі до екрану. Порушення мікросмужкових антен здійснюється від коаксіальної або смужкової лінії. Конструкція виходить досить компактною, до того ж на антеною платі можливе розміщення елементів управління випромінюванням або схем обробки сигналів. Передбачається, що випромінювання енергії відбувається через торцеві щілини, утворені крайками кінців відрізка смужкового провідника і екраном. При цьому робиться припущення про нехтування малому випромінюванні бічних щілин і враховується збудження лише квазі-Т хвилі. Потужність, яку випромінює торцевими щілинами, невелика в порівнянні з потужністю квазі-Т хвилі, що набігає на щілину. Тому коефіцієнт відбиття в площині торцевих щілин близький до одиниці.
Рисунок 1.1 - Збудження МСА з допомогою: а) коаксіальної;
б) полоскової лінії
При певній довжині відрізка смужкової лінії відбувається синфазне складання хвиль, відбитих від його кінців, що відповідає резонансному режиму роботи.
Іншим типом мікросмужкових антен в друкованому виконанні є вібратори різної конфігурації і щілини, прорізані в металевій стінці смужкової лінії передачі симетричного типу. Відмінністю цих антен є плоскі стрічкові спіралі і криволінійні випромінювачі. Елементи випромінюючих структур можуть мати найрізноманітнішу геометричну форму: прямокутну, круглу, трикутну, еліптичну, кільцеву та ін. Ці структури можуть працювати як в резонансному, так і в нерезонансних режимах і можуть збуджуватися смужковою лінією, коаксіальним кабелем, за рахунок електромагнітного зв'язку та ін.
Ширина діаграми спрямованості мікросмужкової антени визначається апертурою друкованого провідника антенного елемента - зі зменшенням апертури ширина діаграми спрямованості збільшується. Зменшення апертури друкованого провідника зазвичай досягають шляхом підвищення значення діелектричної проникності матеріалу підкладки МСА. Однак процес збільшення діелектричної проникності матеріалу підкладки не безмежний, тому що в кінцевому рахунку призводить до падіння ефективності випромінювання МСА.
Параметри МСВ
Робоча смуга частот - смуга частот в межах, якої інші параметри не виходять за межі допустимих, установлених технічним завданням значень.
Коефіцієнт корисної дії (ККД) - відношення випроміненої потужності антеною до потужності, що підводиться до антени.
Коефіцієнт спрямованої дії (КСД) - чисельна величина, що показує у скільки разів інтенсивність випромінювання в даному напрямку більше інтенсивності випромінювання ізотропної антени, за умови рівності повних потужностей, випромінюваних обома антенами.
Коефіцієнт підсилення (КП). Розрізняють абсолютний і відносний КП.
Абсолютний (ізотропний) КП антени показує у скільки разів інтенсивність випромінювання в даному напрямку, більше інтенсивності абсолютно ненаправленої (гіпотетичної) антени з ККД рівним 100%, за умови рівності підводяться до обох антен потужностей.
Діаграма Спрямованості. Діаграма спрямованості - графічне представлення коефіцієнта підсилення антени, в залежності від орієнтації антени в просторі.
ДС може бути амплітудна і фазова. Вона показує залежність амплітуди або фази вектора напруженості електричного поля від кутових координат точки спостереження, що знаходиться на фіксованій відстані в дальній зоні.
Поляризація. Поляризація залежить від типу антени і її розташування.
Приміром, вертикально розташований несиметричний вібратор, дає вертикальну поляризацію, а горизонтально розташований - горизонтальну.
Антени горизонтальної поляризації дають більший ефект, тому що природні та індустріальні перешкоди, мають в основному вертикальну поляризацію.
Горизонтально поляризовані хвилі, відбиваються від перешкод менш інтенсивно, ніж вертикально. При поширенні вертикально поляризованих хвиль, земна поверхня поглинає на 25% менше їх енергії. При проходженні іоносфери, відбувається обертання площини поляризації, як наслідок, на приймальній стороні не збігається вектор поляризації і ККД приймальні частини падає. Для вирішення проблеми, застосовують кругову поляризацію.
1. Вибір матеріалу і орієнтовне визначення конструктивних розмірів МСВ
1.1 Вибір матеріалу
Вибір матеріалу для виготовлення випромінюючих елементів антени. Основні вимоги для цього:
* малі втрати;
* потрібне значення діелектричної проникності;
* висока механічна міцність, теплостійкість, однорідність матеріалу, стійкість параметрів в часі, мала гігроскопічність;
* повинна забезпечуватись можливість виготовлення листів фольгованого матеріалу необхідного розміру.
Обраний ФАФ-4Д ГОСТ 21000-81
листовий матеріал, що виготовляється на основі шарів фторопластової лакоткані марки Ф-4Д-Е01-А 1-го сорту і покриття (облицьований) мідної електролітичної гальваностійкою фольгою. Важко горючий, з відмінними властивостями електроізоляції фторопласт 4, здатний працювати в більшому діапазоні температур. Доступний, завжди в продажу, має відносно низьку ціну, простий у застосуванні та обробці.
Значення відносної діелектричної проникності е матеріалу підкладки задано в завданні до курсового проекту:
е = 2,5
Задамо значення хвильового опору лінії живлення:
Wл = 50 Ом;
1.2 Визначення орієнтовних розмірів
Вибираємо орієнтовні розміри МСВ відповідно до співвідношенням:
Вимір b розраховується даним виразом:
b
де, - середня довжина хвилі робочого діапазона у повітрі.
Розраховуємо орієнтовне значення товщини підкладки h:
2. Визначення ефективної діелектричної проникності ееф і хвильового опору Zхв еквівалентної НСЛ
Розрахунок ефективної діелектричної проникності еквівалентної НСЛ необхідно проводити за формулою, тому що а / h = 24:
Де, h - товщина підкладки НСЛ.
а - ширина НСВ.
Хвильовий опір Zхв еквівалентної НСЛ (без урахування втрат) розраховується за формулою:
2.1 Визначення вхідного опору
Значення вхідного опору МСВ при живленні з краю (тобто УТЖ = b/2 = 0.01) на резонансній частоті Zвх0 можна розрахувати, скориставшись наступним формулами:
Де, , і - вхідні опори відрізка еквівалентної лінії довжиною l2 = b/2 - yтж та l2 = b/2 + yтж відповідно.
в - стала поширення квазі-Т хвилі, yтж - зсув точки живлення уздовж повздовжньої осі, відносно точки живлення. Провідності випромінення кожної з торцевих щілин подано G.a та G.r .
Де, і постійні. А,
Z1- вхідний опір відрізка еквівалентної двохпровідної лінії, довжиною
l2 = b/2 - yтж, навантаженої на опір торцевої щілини Zщ1 визначається за формулою:
Z2- вхідний опір відрізка еквівалентної двохпровідної лінії, довжиною
l2 = b/2 + yтж, навантаженої на опір торцевої щілини Zщ2 визначається за формулою:
- Отож вхідний опір МСВ:
2.2 Визначення положення точки живлення
Виходячи з вимог узгодження МСВ з лінією живлення по опору на резонансній частоті означає - вхідний опір МСВ в резонансному режимі істотно залежить від стану точки живлення. Зсув точки живлення дозволяє здійснити узгодження.
При цьому використовується наступне співвідношення, враховуючи тільки дійсну частину вхідного опору.
3. Розрахунок залежності вхідного опору МСВ від частоти і уточнення конструктивних розмірів СЛ
3.1 Розрахунок вхідного опору від частоти
Опираючись на пункт 2.4 і використовуючи ті ж самі значення товщини підкладки, зміщення точки живлення, хвильового опіру МСВ Wu . Матимемо:
По даним розрахунків побудуємо графік залежності дійсної та уявної частини вхідного опору від частоти:
Рисунок 3.1 - Залежність уявної і дійсної частини комплексного вхідного опору від частоти
Із графіка видно, що отримані значення МСВ мають бути підкореговані.
3.2 Уточнення конструктивних розмірів МСВ
За отриманих розмірів випромінювача резонансна частота не збігається із середньою частотою робочого діапазону, що призводить до неузгодженості на резонансній частоті по вхідному опору, тому необхідна корекція розмірів МС. Після корекції, кінцеві розміри МСВ, яких будемо дотримуватися при подальших розрахунках:
Залежність вхідного опору МСВ після корекції розмірів показана на рисунку:
Рисунок 3.2 - Залежність дійсної і уявної частини комплексного вхідного опору від частоти, після корекції розмірів МСВ
3.3 Визначення робочої смуги частот
Визначимо робочу смугу частот. Для цього розрахуємо залежність коефіцієнта відбиття на вході МСВ від частоти:
,
Де Wл = 50 Ом
Для визначення смуги робочих частот необхідно знати допустимий коефіцієнт відбиття на вході МСВ. Його визначимо за формулою:
,
де КБВдоп = 0.75 - допустимий коефіцієнт бігучої хвилі в лінії живлення, в результаті рДОП = 0.143. Тепер смугу робочих частот визначаємо по перетину графіка залежності коефіцієнта відбиття на вході МСВ від частоти і лінії допустимого коефіцієнта відбиття. Робоча смуга частот (рис. 3.3)
Рисунок 3.3 - Графік залежності коефіцієнта відбиття на вході МСВ від частоти. Робоча смуга частот.
4. Розрахунок ККД і ДН МСВ в Е і Н площинах на середній частоті робочого діапазону
4.1 Розрахунок ККД випромінювача і втрат
Ефективність МСВ може бути визначена за кількома критеріями.
Перше, по випроміненій потужності просторових хвиль основної поляризації). Друге, по всій випроміненій (як просторовими, так і поверхневими хвилями) потужності.
Розраховуємо ККД мікросмужкового випромінювача. Для цього скориставшись графіками рис.4.1, визначаємо відповідні провідності:
Рисунок 4.1 Залежність провідності МСВ від товщини підкладки
У випадки, коли е - діелектрична проникність обраного матеріалу лежить в проміжку значень е1 < е <е2, де е1 = 2.3, а е2 = 5, визначаємо провідність
Gi(е), що відповідає даним значенням е, шляхом лінійної інтерполяції значень, узятих з графіка на рис. 4.1.
Так, як тангенс кута діелектричних втрат для очистки підкладки дорівнює значенню відповідного рис.4.1 (tg(д) = 9 * 10-3), то знайдену вище величину
G(е) множимо на поправочний коефіцієнт Д = 103 * tg(д). після цього розраховуємо ККД за формулою:
зu= G1r/G
де, ;
Відповідно - провідності торцьових щілин, - провідності бічних щілин, - провідність металу, - провідність діелектрика підкладки.
Так як е більше 2,3 і менше 5, то знайдемо шляхом лінійної інтерполяції з формули:
де =2,3, =5, а і визначаються по графіку, приведеному на рис.4.1.
Далі за формулою приведеною вище знаходимо:
См, См, См, См,
См, См.
Знайдемо повну провідність:
См.
ККД МСВ рівний:
2
ККД по всій випроміненій потужності:
Виразимо відповідні втрати в децибелах через ККД:
ККД МСВ по випроміненій потужності просторових хвиль основної поляризації найбільш повно характеризує ефективність МСВ, так як при його розрахунку «корисною» вважається тільки потужність, що випромінює через торцеву щілину, а всі інші величини відносяться до «втрат».
4.2 Розрахунок ДС МСВ в Е-площині
Розрахункові формули:
Рисунок 4.2 - Діаграма спрямованості МСВ в Е - площині
4.3 Розрахунок ДС МСВ в H- площині для основної поляризації
Розрахунок ДС в H-площині проводиться за наступними формулами:
;
Рисунок 4.3 - Діаграма спрямованості МСВ в Н - площині
4.4 Розрахунок ДС МСВ в Е - площині для крос поляризації
Розрахунок для знаходження ДС крос поляризації шикується в такий порядок формул:
;;
Рисунок 4.4 - Діаграма спрямованості МСВ в Е - площині для крос поляризації
4.5 Розрахунок ДС МСВ в H - площині для крос поляризації
Розрахунок для знаходження ДС крос поляризації шикується в такий порядок формул:
;;
Рисунок 4.5 - Діаграма спрямованості МСВ в Н - площині для крос поляризації
5. Розрахунок допусків і впливу розкиду параметрів на характеристики МСВ
Заміна геометричних розмірів випромінювача й відхилення діелектричної проникності матеріалу і товщини підшарка спричиняють розбіжність поміж розрахунковими й дійсними значеннями параметрів МСВ. Це насамперед стосується резонансної частоти.
Так як смуга робочих частот МСВ становить зазвичай лише кілька відсотків від середньої частоти, то визначення дійсного значення резонансної частоти є надто важливе при проектуванні МСВ й, відповідно, мікросмужкових антен. Точність виготовлення пластини МСВ визначається способом виробництва і при використанні сучасних технологічних методів може бути вельми високою. Листові діелектричні матеріали промислового виробництва на базі поліетилену й полістиролу мають допуски на відносну діелектричну проникність та на товщину.
Резонансна частота МСВ визначається співвідношеннями:
Де,
На підставі виразу для резонансної частоти дістали розрахункову формулу для відносної девіації частоти:
Однак, 1 і членом нехтують. Вхідні частинні похідні визначаються за формулами:
Де, Дh = 0,05·h = 8.33*10-5=0.000083 м - 5%-ий допуск на товщину листового діелектричного матеріала, що закладений при виробництві. Де = 0,25 - допуск на значення відносної діелектричної проникності.
Тож я отримав девіацію частоти
6. Розрахунок схеми живлення мікросмужкової антенної решітки
За основу розрахунку конструктивних розмірів і системи живлення елементів антенної решітки розглянемо плоску синфазну рівномірно збуджену еквідистантну решітку. N Ч N однакових елементів - МСВ прямокутного типу:
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Рисунок 6.1 - Фрагмент решітки (2Ч2 елемента): 1 - випромінювач, 2 - трансформатори опорів
При розташуванні МСВ в антенній решітці вони незмінно впливають один на одного. Це вплив призводить до зміни параметрів випромінювачів, наприклад, вхідного опору, резонансної частоти. А також погіршується узгодження в робочій смузі частот і ККД антени. Для усунення цього явища, відстань між випромінювачами слід вибирати виходячи з умови: d > л0 / 2
Також необхідно виключити можливість появи вторинних головних максимумів характеристик спрямованості. Для цього має виконуватися нерівність: d < 0.9 л0
Живлення елементів решітки може бути здійснено за допомогою паралельної або послідовної схеми. Послідовна схема використовується порівняно рідко через високі втрати, вузькосмуговість і складності розрахунку. У ній так само важко забезпечити необхідний амплітудний розподіл. Паралельна схема живлення (рис. 6.1), носить назву «гіллястої», не має перерахованих вище недоліків. Але в такій схемі живлення трохи вищий рівень втрат енергії в точках розгалуження. Живлення, що розраховується для антенної решітки буде здійснене по паралельній схемі живлення
Розрахуємо паралельну схему харчування, дотримуючись необхідного порядку.
Виходячи з наведених рекомендацій, крок решітки повинен лежати в межах
6.1 Розрахунок кроку решітки та кількості випромінювачів в горизонтальній і вертикальній площині
Кількість елементів в горизонтальній площині N.x=8;
Кількість елементів у вертикальній площині N.у=4;
Приймемо крок решітки рівним:
рис 6.1 - Антенна решітка 4х8
В якості лінії живлення використовуються МСВ однакової ширини, що забезпечує простоту розрахунку і виготовлення схеми живлення. Також необхідно забезпечити узгодження лінії живлення в точках розгалуження, що можна здійснити за допомогою чвертьхвильових трансформаторів.
Відстань від МСВ до точки живлення становить:
Таку відстань однакову для будь-якого МСВ, що дозволяє судити про рівноамплітудном та синфазном живленні кожного елемента.
Для узгодження лінії живлення по опору необхідно в точках розгалуження застосовувати трансформатори опорів - чвертьхвильові узгоджуючі трансформатори (рис. 6.2)
Рисунок 6.2 - чвертьхвильовий узгоджуючий трансформатор
Хвильовий опір і геометричні розміри якого розраховуються за формулами:
де - хвильовий опір трансформатора;
= 50 Ом - опір лінії живлення;
= 25 Ом - опір ліній, що розгалужуються (паралельне з'єднання двох 50-омних лінії живлення).
Де -
довжина трансформатора;
ееф =2.362- ефективна діелектрична проникність.
По знайденому значенню хвильового опора трансформатора можна визначити його ширину :
м.
6.2 Розрахунок ККД схеми живлення
Коефіцієнт загасання б - величина, обернено пропорційна відстані, яку повинна пройти хвиля уздовж регулярної лінії, щоб її амплітуда зменшилася в e раз. Коефіцієнт загасання розраховується в припущенні, що структура полів в лінії при наявності втрат і без них однакова. Коефіцієнт загасання хвилі (вимірюється в Нп / м) основного типу в НСЛ
мікросмужковий випромінювач антенний решітка
Де, - коефіцієнт, який визначається втратами в провіднику;
- Коефіцієнт, який визначається втратами в діелектрику;
- Коефіцієнт, який визначається наявністю випромінювання з ЖЛ;
а - ширина смужкової лінії (а = 0.04 м);
- Опір смужкової лінії шириною а (wл = 50 Ом);
tgд - тангенс кута втрат діелектрика (tgд = 4*10-4);
Z.v = 16.887 Ом;
ККД паралельної схеми живлення (без урахування взаємного впливу) визначається за формулою:
6.3 Розрахунок ККД антенної решітки
Зробимо повний розрахунок ККД, що враховує додаткові втрати через неповне узгодження МСВ з лінією живлення зр, де , а означає комплексний коефіцієнт відбиття від входу МСВ. Оскільки в смузі робочих частот значно змінюється, то величина істотно залежить від частоти. При спрощеній оцінці можна розрахувати ККД лише в тій точці робочого діапазону, де втрати максимальні. В цьому випадку . В результаті отримаємо наступне значення ККД:
КНД решітки з рівномірним синфазним розподілом поля обчислюється як добуток відповідних КНД у вертикальній і горизонтальній площині:
КНД Антенної решітки
де , - довжина антенної решітки в горизонтальній і вертикальній площині;
6.4 Розрахунок коефіцієнта підсилення антени:
Розрахунок КП виконуємо по формулі:
7. Розрахунок ДС антени в Е-площині на центральній частоті робочого діапазону
ДС антенної решітки можна визначити через характеристику спрямованості окремо взятого МСВ і множник системи, що враховує взаємодію всіх МСВ.
В Е-площині ДС антени можна визначити за формулами:
- ХС антени;
- ХС МСВ (визначена в пункте 4);
=8 - число випромінювачів в вертикальній площині;
d = м - крок решітки.
Ширина головної пелюстки
Рис. 7 - Діаграма спрямованості в Е - площині
8. Розрахунок ДС антени в площині Н на центральній частоті робочого діапазону
ДС антенної решітки можна визначити через характеристику спрямованості окремо взятого МСВ і множник системи, що враховує взаємодію всіх МСВ.
В Н-площині ДС антени можна визначити за формулами:
- ХС антени;
- ХС МСВ (визначена в пункте 4);
= 4 - число випромінювачів в горизонтальній площині;
d = м - крок решітки.
Ширина головної пелюстки
Рис. 8 - Діаграма спрямованості в Н - площині
.
Висновки
Метою виконання курсового проекту було розрахувати параметри мікросмужкового випромінювача, властивості роботи і його характеристику спрямованості. Визначити вплив допусків і розкиду параметрів на характеристики МСВ. Розрахувати схему живлення мікросмужкової антеної решітки і її характеристики, розрахувати та побудувати ДС в різних площинах випромінювання.
Роблячи висновки з результатів курсового проекту, МСВ виготовляються зазвичай за технологією інтегральних схем, що забезпечує високу повторюваність розмірів, зручність виготовлення, активне застосування в прогресивних розробках, відносно низьку ціну, малі металоємності, габаритні розміри і масу. Також багатоелементні антенні решітки дозволяють вирішити ряд важливих завдань: отримання діаграми спрямованості заданої форми шляхом незалежного регулювання амплітуд і фаз струмів; електричне управління становищем головної пелюстки ДС в просторі; здійснення обробки сигналу; побудова спрямованих ретрансляторів і так далі.
Антена може служити як для прийому, так і для передачі радіосигналів, і може бути широко використана в всеспрямованих командних, телеметричних, зв'язкових радіолініях системах мобільного зв'язку, зокрема в якості прийомної антени в апаратурі користувачів космічних навігаційних систем, в якості приймальних антен на різноманітних літальних апаратах.
Список використаної літератури
1. Цалієв Т.А. Розрахунок мікросмужкових випромінювачів та антен. «Навчальній посібник з курсового та дипломного проектування». Одеса, 2003;
2. Кочержевский Г.Н. Антенно-фідерні пристрої. - М .: «Радио и связь», 1989
3. Панченко Б.А., Нефедов Є.І. «Мікросмужкові антени». - М .: «Радио и связь», 1986;
4. Конспект лекцій з курсу «Антенні Системи», лектор Цалієв Т.А. Разработка прямоугольной микрополосковой антенны дециметрового диапазона;
5. Сайт http://elmica.ru/nasha-produkciya/sloistye-plastiki/folgirovannye-dielektriki/svch-dielektriki1.html СВЧ ДИЭЛЕКТРИКИ;
6. Сайт https://uk.wikipedia.org/wiki.
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Аналіз конструкції та принципу дії фазованої антенної решітки. Вибір стандартного хвилеводу. Визначення розмірів фідерного тракту. Електричний розрахунок антени. Знаходження геометричних розмірів рупора та решітки. Особливості живлення випромінювачів.
курсовая работа [189,7 K], добавлен 15.05.2014Методи розширення смуги пропускання вібраторних антен. Спрямовані властивості систем із двох вібраторів. Особливості конструкції та спрямованих властивостей директорних та логоперіодичних антен. Типи щілинних та рамкових випромінювачів, їх властивості.
реферат [614,8 K], добавлен 18.11.2010Огляд радіонавігаційної системи GPS, мікросмужкових антен та методів електродинамічного аналізу. Розробка моделі багатоканальної плоскої антенної решітки для прийому сигналів GPS на основі квадратного, колового та кільцевого профілю випромінювача.
дипломная работа [1,8 M], добавлен 31.01.2014Розрахунок основних параметрів випрямляча в керованому режимі. Вибір захисту тиристорів від перевантажень за струмом та напругою. Вибір схеми та розрахунок параметрів джерела живлення, вхідного кола генератора пилкоподібної напруги та пускових імпульсів.
курсовая работа [817,0 K], добавлен 30.03.2011Принцип роботи діелектричної лінзової антени. Огляд сучасних досягнень в конструюванні лінзових антен. Розрахунок робочої частоти. Визначення розмірів лінзи в градусах. Вибір розмірів хвилеводу та рупора. Залежність ширини променя від довжини хвилі.
курсовая работа [352,0 K], добавлен 02.11.2014Порівняльні характеристики лазерів і СВД. Вихідна діаграма випромінення. Спектральна ширина лазера. СВД з мікролінзою і з'єднувачем. Специфіковані вихідні потужності для кожного з варіантів підключення джерела. Приймальні пристрої: функції, використання.
контрольная работа [193,0 K], добавлен 20.11.2010Аналіз конструкції та параметрів рамкових антен, їх класифікація. Особливості антен з покращеними властивостями. Розрахунок діаграми спрямованості, використання програми MMANA-GAL. Оптимізація геометричних розмірів приймальної хвилевої рамкової антени.
курсовая работа [4,2 M], добавлен 16.11.2010Розрахунок і розробка топології і конструкції функціональних вузлів радіоелектронної апаратури (РЕА) у виді гібридних інтегральних схем (ГІС) і мікро збірок (МЗБ). Визначення розмірів плати. Вибір матеріалу, розрахунок товстоплівкових резисторів.
курсовая работа [571,9 K], добавлен 27.11.2010Вибір схеми. Розрахунок параметрів електронного ключа. Розрахунок параметрів магнітного підсилювача та трансформатора. В автоматизованому електроприводі такі джерела керування дозволяють отримати досить м'які механічні характеристики.
курсовая работа [2,1 M], добавлен 15.04.2005Вибір і розрахунок підсилювача потужності звукової частоти: розробка схеми, параметри мікросхеми. Вибір схеми стабілізованого джерела живлення. Розрахунок компенсаційного стабілізатора, випрямляча, силового трансформатора, радіаторів, друкованої плати.
курсовая работа [105,9 K], добавлен 29.01.2014
