Функціональні характеристики контентної конвергенції засобів масової комунікації

Размещено на http://www.allbest.ru/

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Інститут журналістики

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата наук із соціальних комунікацій

Спеціальність 27.00.01 - теорія та історія соціальних комунікацій

Функціональні характеристики контентної конвергенції засобів масової комунікації

Золяк Вікторія Василівна

Київ 2009

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано на кафедрі редакторської та рекламної майстерності Галицького інституту імені В.Чорновола Національного університету “Києво-Могилянська академія”.

Науковий керівник: доктор філологічних наук, кандидат соціологічних наук, доцент Фінклер Юрій Едуардович, Галицький інститут імені В. Чорновола Національного університету “Києво-Могилянська академія”, завідувач кафедри редакторської та рекламної майстерності.

Офіційні опоненти:

доктор філологічних наук, професор Демченко Володимир Дмитрович, Дніпропетровський національний університет імені О. Гончара, декан факультету систем та засобів масової комунікації,

доктор філологічних наук, професор Шкляр Володимир Іванович, Київський національний університет імені Т. Шевченка, Інститут журналістики, професор кафедри міжнародної журналістики.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат філологічних наук, доцент В.М. Корнєєв.

Анотація

комунікація конвергенція контентний

Золяк В.В. Функціональні характеристики контентної конвергенції засобів масової комунікації. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 27.00.01 - соціальні комунікації. - Інститут журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка. - Київ, 2009.

Дисертація є дослідженням основних характеристик контентної конвергенції, представленої таким суспільно-комунікаційним процесом, який змінює не лише системи засобів масової комунікації, але й пов'язані з комунікаційною діяльністю сфери виробництва, бізнесу, інтелектуального продукту. Конвергенція засобів масової комунікації, маючи на меті уніфікувати інформаційну систему доступу до джерел повідомлень, урізноманітнює комунікаційні характеристики процесів, дотичних до поняття сучасного суспільного середовища. Контентна конвергенція може відбуватись на багатьох комунікаційних рівнях, залишаючись при цьому цілісним, нероздільним процесом. Контентна конвергенція засобів масової комунікації закладає інтелектуальні засади трансформації прогресу комунікаційних технологій, що забезпечує розвиток культурної та економічної глобалізації, сприяє підняттю комунікаційної сфери над усіма іншими сферами сучасного життя. Цей феномен призводить до створення віртуального капіталу: завдяки контентній конвергенції засобів масової комунікації аудиторія - а, отже, і світ в цілому - стала більш самостійними та автономними.

Ключові слова: аудиторія, засоби масової комунікації, інформаційна система, комунікаційні технології, конвергенція, контент, повідомлення, суспільне середовище.

Аннотация

Золяк В.В. Функциональные характеристики контентной конвергенции средств массовой коммуникации. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата наук по социальным коммуникациям по специальности 10.01.08 - теория и история социальных коммуникаций. - Институт журналистики Киевского национального университета имени Тараса Шевченко. - Киев, 2009.

Диссертация представляет собой исследование основных характеристик контентной конвергенции, представленной таким общественно-информационным процессом, который изменяет не только системы средств массовой коммуникации, но и связанные с коммуникационной деятельностью сферы производства, бизнеса, интеллектуального продукта. Конвергенция средств массовой коммуникации, имея за цель унифицировать информационную (техническую, инструментарную, основанную на компьютерных технологиях) систему доступа к источникам сообщений, разнообразит коммуникационные (такие, которые несут сообщение) характеристики процессов, которые имеют отношение к понятию современной общественной среды.

Контентная конвергенция может происходить на многих коммуникационных уровнях, оставаясь при этом целостным, нераздельным процессом. Конвергенция в коммуникационной среде закладывает интеллектуальные основы трансформации прогресса коммуникационных технологий, которая обеспечивает развитие культурной и экономической глобализации, способствует поднятию коммуникационной сферы над всеми другими сферами современной жизни. Этот феномен приводит к созданию виртуального капитала: благодаря контентной конвергенции средств массовой коммуникации аудитория - а, соответственно, и мир в целом - стали более автономными и самостоятельными.

Ключевые слова: аудитория, информационная система, конвергенция, коммуникационные технологии, контент, сообщение, социальная среда, средства массовой коммуникации.

Annotation

Zolyak V. Functional descriptions of convergence of content of mass communication's facilities. - Manuscript.

Dissertation on the receipt of scientific degree of candidate of philological sciences after specialty 27.00.01. - Theory and History of Social Communications. - Institute of journalism of the Kyiv national university of the name of Taras Shevchenko. - Kyiv, 2009.

Dissertation shows by itself research of basic descriptions of convergence of content, which is presented such publicly informative process which changes not only the systems of facilities of mass communication, but also related to of communication activity of sphere of production, business and intellectual product. The central place of transformations of convergences belongs to the of informatively communications spheres of influence on society. Convergence of facilities of mass communication, having for an object to unify the informative (technical, instrumental, based on computer's technologies) system of access to the sources of reports, diversifies of communications (content, semantic, such which carry a report) descriptions of processes which have relation to the concept of modern public environment.

Such processes which can testify in behalf of multilevel and multifunction's of the applied convergence of facilities of mass communication are selected in dissertation. At the same time convergence can take place at many of informatively communications levels, remaining here an integral, inseparable process. It is marked two level of convergence of facilities of mass communication. First - informative (technical), which compatibility of technologies, which allows different technical transmitters (by a cable, wireless, computers, network, satellite and others like that) to send information a user, is within the limits of. The process of digitalization lies in basis of technological convergence of facilities of mass communication, translation of content in a digital form which allows leveling the verbal and mobile group of reports - instructiveness. Second - communication (content) within the limits of which convergence of facilities of mass communication results in compatibility of remote and disconnected of mass communication groups. As a result, becomes it is heavy to define, what facilities of mass communication the question is about. Radio is in the Internet, report of legislative acts on a compact disk, video in a mobile telephone or issue of news of Iraqi television on sputnik, electronic letter, accepted a mailbox, is all the transmission of functions including one facilities of mass communication and other possibility to get any content (of communication constituent of convergence) any channels (informative constituent of convergence). There is a change of traditional pictures of channels both informative and communications. The future of traditional facilities of mass communication becomes not such clear which it seemed in postindustrial times.

Rapprochement of various facilities of mass communication, appearance of for the different channels of transmission reports of commons of content products, results in birth of the new integrated facilities of mass communication. At level mega communication it is meant that convergence of facilities of mass communication results in rapprochement of markets and business. An of communication economy moves to the point of integration with the telecommunication sphere of business, by the producers of hardware and products of software. Some is created a market, on which surprising appearance the multimedia are combined, programmatic and content services, is integrated.

The process of convergence in of informatively communication environment mortgages technological principles of transformation of economic sphere which relates to functioning of facilities of mass communication. Which provides progress of technologies of, development of economy and cultural globalization, instrumental in levitating a financial sphere above all by other spheres of modern economy. Financial streams here all anymore move away from the real sphere of production and services. This phenomenon of the modern economic system results in creation of virtual capital which exists only in economic space - due to of informatively communication convergence the world of capital became more independent and autonomously.

Keywords: Audience, communications technologies, content, convergence, informative system, mass communication's facilities, public environment, report.

1. Загальна характеристика роботи

Рубіж тисячоліть людство зустрічає зі суттєвими змінами у суспільно-політичній діяльності. З усіх перемін найбільш важливими є комунікаційні новації у суспільних та особистісних відносинах - новації, що поглиблюються під впливом пертурбацій у технологіях, стаючи двигуном насамперед соціальних перетворень. Основною характеристикою інтеграційних процесів служить комунікаційна глобалізація, яка привела до поширення комунікаційного продукту та обміну повідомленнями про події між регіонами, країнами, континентами. Формування систем глобальних комунікаційних потоків, участь у яких беруть різноманітні засоби масової комунікації, привело до створення нового комунікаційного простору, в якому максимально щільно переплелися та знаходяться у взаємозв'язку всі сфери інтелектуальної діяльності.

Актуальність теми дослідження визначається необхідністю проаналізувати дієвість такої комунікаційної культури, від рівня розвитку якої залежить здатність сучасної людини сприймати і обробляти повідомлення, оволодівати сучасними технологіями роботи з повідомленнями. При цьому ключовим комунікаційним явищем, яке все наполегливіше і виразніше проявляється в діяльності сучасних засобів масової комунікації та потребує журналістикознавчого осмислення, виступає контентна конвергенція.

І термін “контент“, і термін “конвергенція“ настільки широко використовуються останнім часом, що давно вже здобули статус журналістикознавчих характеристик, які досить часто виступають в ролі інструменту теоретичного аналізу. Але, попри значну кількість потенційно можливих асоціацій, які можуть виникнути у ставленні до двох ключових для цієї дисертації термінів, ми вирішили зупинитися саме на титульному формулюванні теми дослідження, і ось чому. По-перше, поняття “контент“, хоч і використовується доволі часто у дослідженнях з теорії журналістики і, більше того, має навколо себе достатньо стійкий асоціативний ряд, аналітично пропрацьоване недостатньо. По-друге, на понятті “конвергенція“ ми зупинилися насамперед задля того, щоб розкрити сутність однієї з найбільш значущих соціальних характеристик. Ми виходили з огляду на те, що ключове значення мають процеси, пов'язані з виробництвом і розширенням сфери застосування повідомлень саме для функціонування засобів масової комунікації - а це і є конвергенція засобів масової комунікації, яка зумовлює підвищений інтерес до інтелектуалізації сучасних суспільств. Виконану в нашій дисертації концептуалізацію проблеми контентної конвергенції засобів масової комунікації можна розглядати як вирішення самостійної проблеми.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана в межах наукових програм кафедр журналістики і редагування та видавничої справи Міжнародного економіко-гуманітарного університету імені академіка С.Дем'янчука, а також кафедри редакторської та рекламної майстерності Галицького інституту імені В.Чорновола.

Ступінь наукового опрацювання проблеми. Контентна конвергенція як окрема наукова проблема не розглядалась в українському журналістикознавстві. Втім, це не означає, що питання збігу певних сукупних атрибутів засобів масової комунікації не аналізувались науковцями, які здійснювали різноманітні розвідки в галузі журналістикознавства. Цікаві аспекти контентного та конвергентного чинників журналістикознавства плідно розробляли українські вчені - зокрема, Володимир Владимиров, Володимир Демченко, Ніна Зражевська, Валерій Іванов, Сергій Квіт, Наталя Костенко, Олена Кузнецова, Володимир Лернатович, Василь Лизанчук, Олександр Мелещенко, Зіновій Партико, Борис Потятиник, Володимир Різун, Юрій Фінклер, Олександр Холод, Анатолій Чічановський, Володимир Шкляр. Із зарубіжної спадщини журналістикознавства в першу чергу варто згадати таких вчених як Ройс Аммон, Деніел Белл, Джеймс Беніджер, Збігнев Бжезінський, Роберт Боґуслав, Олена Вартанова, Мануель Кастеллс, Аулетта Кен, Гарольд Лаззуелл, Маршалл МакКлюен, Деніс МакКюал, Толкотт Парсонс, Монро Прайс, Стін Рассмусен, П'єр Робінсон, Філіп Сейб, Пітірім Сорокін, Ян Тінберґен, Елвін Тоффлер, Френк Уебстер, Юрґен Хабермас, Уільям Хачтен.

Сучасними журналістикознавцями здійснено детальний аналіз суспільних, соціальних та технічних особливостей діяльності засобів масової комунікації, а надто - мас-медіа. Проте існуючі підходи до комплексної оцінки конвергентних засобів продукування повідомлень далеко не повною мірою відповідають новітнім чинникам теорії журналістики. Розробка спеціальних методів аналізу та верифікації результатів конвергентного навантаження на засоби масової комунікації зумовлює необхідність дати відповіді на низку запитань: як впливають запозичення технічних спроможностей функціонування засобів масової комунікації на контент повідомлень, які вимальовуються основні тенденції аналізу понять “повідомлення“ та “інформація“, якими є типи аудиторії (особливо тієї, що споживає продукт не мас-медіа, а інших засобів масової комунікації)? Все це дозволяє науково обґрунтовано розглядати сукупність понять “контент“ та “конвергенція“; маємо підстави визначити мету, завдання, об'єкт і предмет дисертації.

Метою дослідження є обґрунтування теоретичних та прикладних можливостей обігу понять “контент” та “конвергенція” в площині функціонування засобів масової комунікації, виявлення того, за допомогою яких прийомів та з якою користю для аудиторії реалізується контентна конвергенція засобів масової комунікації.

Здійснення зазначеної мети потребує розв'язання таких завдань:

- схарактеризувати явище конвергенції як виявлення збігу певних спільних ознак;

- розглянути засоби масової комунікації як джерело наукового дослідження контентної конвергенції;

- виокремити суб'єкти контентної конвергенції засобів масової комунікації в контексті комунікаційних традицій;

- визначити акомодаційні та соціальні чинники ієрархії контентної конвергенції сучасних засобів масової комунікації;

- вивчити аудиторні прояви контентної конвергенції;

- змоделювати конвергентні модифікації сучасних засобів масової комунікації.

Об'єктом дослідження є контентна конвергенція як один із ключових атрибутів сучасних засобів масової комунікації.

Предметом дослідження виступають функціональні характеристики контентної конвергенції засобів масової комунікації.

Методи дослідження: аналітичний, індуктивний методи, метод контент-аналізу.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що вперше в українському журналістикознавстві розглянуто контент повідомлень у засобах масової комунікації в контексті функціонування конвергенції засобів масової комунікації. З огляду на контенту функціональність конвергенції засобів масової комунікації визначено основні суб'єктні характеристики контентної конвергенції, акомодаційні та соціальні контексти, у межах яких задовольняється потреба аудиторії у споживанні масовокомунікаційного продукту.

Теоретичне значення одержаних результатів полягає у встановленні нових наукових взаємозв'язків між поняттями “контент“, “конвергенція засобів масової комунікації“, “повідомлення“, “аудиторія“, що дозволило запропонувати нові тлумачення повідомленевих аспектів та інформаційних пропозицій у засобах масової комунікації та уможливило аналіз як альтернативних та конкурентних шляхів доставки повідомлень до аудиторії, так і імперативних проявів функціонування засобів масової комунікації. Практичне значення одержаних результатів полягає у можливості використання матеріалів та висновків дисертації для подальшого вивчення контентних характеристик функціонування засобів масової комунікації на рівні моделювання конвергентного розвитку окремих засобів масової комунікації. Матеріали, висновки та рекомендації дисертації можуть доповнювати зміст навчальних курсів з теорії журналістики та соціології масової комунікації для студентів галузі підготовки “Журналістика та інформація”.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження, автореферат та шість публікацій, у яких оприлюднено основні положення розвідки, виконані без співавторства.

Апробація результатів дослідження відбувалася під час виголошення доповідей на восьми конференціях: ІІ Міжнародній науковій конференції “Сучасний інформаційний простір: журналістика і медіаосвіта“ (Алушта, жовтень 2006 року); Науково-практичній конференції “ІІІ Тикторівські читання“ (Львів, жовтень 2006 року); Міжнародній науково-практичній конференції “Харків і Харківський університет у розвитку української журналістики” (Харків, грудень 2006 року); Всеукраїнській науково-практичній конференції “Актуальні теоретичні і прикладні проблеми сучасних мас-медіа“ (Рівне, березень 2007 року); Всеукраїнській науково-практичній конференції “Українська журналістика: умови формування та перспективи розвитку“ (Черкаси, квітень 2007 року); Міжнародній науково-практичній конференції “Економічна та гуманітарні проблеми розвитку суспільства у ІІІ тисячолітті“ (Рівне, жовтень 2007 року); Всеукраїнській науково-теоретичній конференції “Творчі та організаційні особливості функціонування сучасного медійного простору“ (Тернопіль, листопад 2007 року), Всеукраїнській науково-практичній конференції “Актуальні проблеми регіональної журналістики в Україні“ (Кам'янець-Подільський, жовтень 2008 року).

Публікації. Основні проміжні результати дисертації викладено в 4-х публікаціях у фахових виданнях та 2-х публікаціях в інших наукових збірниках та журналах.

Структура дисертації. Робота містить вступ, три розділи, дев'ять підрозділів, висновки, список використаних джерел. Обсяг основного тексту дисертації - 177 сторінок, список використаних джерел становить 224 позиції і займає 23 сторінки.

2. Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність теми, ступінь наукового опрацювання проблеми, зв'язок роботи з науковими програмами, мету, завдання, об'єкт, предмет дослідження, методи проведення дослідження, положення, винесені на розгляд, та їх наукову новизну, теоретичне та практичне значення дослідження, апробацію результатів та структуру дисертації.

Перший розділ - “Теоретичні та організаційні аспекти обігу контентної конвергенції засобів масової комунікації“ - містить три підрозділи та присвячений аналізові основних принципів функціонування контентної конвергенції як елементу журналістикознавства та масовокомунікаційної практики. У підрозділі 1.1 “Конвергенція як універсальне виявлення збігу спільних ознак“ акцентується на тому, що конвергенція взагалі має ознаки спільності економічних чинників, культурних цінностей, біологічних мутацій, соціальних факторів, комунікаційних елементів суспільного життя. Зазначено, що ключовим фактором, який об'єднує конвергенцію різних сфер життя, стало явище технології. Саме розвиток та вдосконалення технологій в усіх сферах суспільного життя дозволили говорити про те, що здійснюється зближення багатьох царин життєдіяльності. Наголошується на тому, що конвергенція властива за умов, коли зростають показники технологічно більш досконалих виробництв, систем науки, техніки, суспільних відносин. Конвергенція притаманна таким техніко-суспільним категоріям, в межах яких існує технологічний підхід до соціально-виробничих систем. При такому підході соціально-виробничі системи сприяють тому, що вони стають схожими одна на іншу. Технологічний підхід до соціально-виробничих систем означає те, що соціальні відносини між людьми підкріплюються технікою, технічним прогресом та технічними спроможностями вирішувати будь-які завдання, що стоять перед суспільствами. Або сама техніка, або технізація процесів, у яких беруть участь люди, стають цінними факторами соціально-виробничих систем. Наявність спільних рис у розвитку техніки, технічної організації та галузевих структур як виробництв, так і суспільних відносин, є характерною ознакою конвергенції.

У підрозділі 1.2 “Засоби масової комунікації як джерело наукового дослідження контентної конвергенції“ на основі ґрунтовного аналізу опрацювання журналістикознавством проблеми контентної конвергенції виявлено: об'єднуючою рисою багатьох концепцій є виокремлення пріоритету не стільки інформації, скільки знань як основної рушійної сили сучасного суспільства. При цьому сучасне теоретичне осмислення функціонування засобів масової комунікації не дає якогось однозначного тлумачення контентної конвергенції. Акценти зміщуються від вивчення дигіталізації (оцифровування) засобів масової комунікації до необхідності зрозуміти суспільне призначення тих функцій засобів масової комунікації, які здатні системно обслуговувати різні групи аудиторії, забезпечуючи взаємодію представників аудиторії (чи, навпаки, перешкоджаючи цій взаємодії).

Звернено увагу на те, що сучасна теоретична база українського журналістикознавства оперує двома підходами до тлумачення поняття і явища інформації: функціональним, за яким поняття інформації є комплексним та залежить від контексту застосування, та атрибутивним, за яким в основі інформації лежить біт, а самій інформації виділяється чітко виражена технічна ніша. Ця дилема помітно урізноманітнює теоретичні підходи до об'єктів зацікавлень комунікативістики і створює базу для цікавих дискусій. Адаптація інформаційних особливостей засобів масової комунікації саме до конвергентних характеристик цих засобів дозволяє стверджувати, що система масової комунікації виробляє своє власне бачення події, про яку повідомляють засоби масової комунікації, і з метою доведення повідомлення до аудиторії залучає контентну конвергенцію.

У підрозділі 1.3 “Конвергентні модифікації сучасних засобів масової комунікації“ виокремлюються два рівня конвергенції засобів масової комунікації. Перший рівень - технічний, в межах якого відбувається сумісність технологій, яка дозволяє різним технічним носіям (кабельним, бездротовим, комп'ютерним, мережевим, супутниковим тощо) доправляти інформацію користувачеві. В основі технологічної конвергенції засобів масової комунікації лежить процес дигіталізації, переведення контенту в цифрову форму, яка дозволяє нівелювати вербальну та рухому групу повідомлень та переводити їх в інтерактивність. Цифровий формат контенту дозволяє здійснювати розповсюдження повідомлень у різноманітних формах поза залежності від конкретної комунікаційної індустрії та технологічних платформ.

Технологічний рівень конвергенції припускає також, що інтерактивність стає ключовим чинником сучасних засобів масової комунікації. Другий рівень - контентний, в межах якого конвергенція засобів масової комунікації призводить до сумісності віддалених та роз'єднаних масовокомунікаційних груп, передачі функцій від одних засобів масової комунікації до інших та можливості отримувати будь-які контенти будь-якими каналами. Під контентною конвергенцією ми розуміємо збіг, взаємодію та взаємозалежність змістових характеристик повідомлень, які використовують конкурентні та альтернативні різноманітності шляхів доставки цих повідомлень до аудиторії. Конвергенція засобів масової комунікації, яка вже зараз може дозволити сполучити всі види масовокомунікаційної діяльності, всі типи комунікаційного продукту, стала найсуттєвішим процесом, який докорінним чином трансформував соціальну значущість, контентне наповнення та типологічну структуру засобів масової комунікації. При цьому конвергенція засобів масової комунікації є можливою завдяки процесам дигіталізації, яка дозволяє уніфікувати комунікаційний чинник будь-якого повідомлення у зрозумілий кібернетичній системі спосіб, що санкціонує досить легке “транспортування” повідомлень будь-яким каналом передачі повідомлень. В результаті цього будь-яка кібернетична система перетворюється на особливе середовище, де контент, отримавши новий цифровий вигляд, долає локалізації традиційних засобів масової комунікації та стає соціальним явищем.

Зазначається, що відбувається зміна традиційних уявлень про як технічні, так і контенті канали передачі повідомлень, створюється якийсь інтегрований ринок, в межах якого поєднуються мультимедійні, програмні та контентні послуги. Взаємозалежність багатьох чинників конвергенції засобів масової комунікації стимулюється технологічними спроможностями, які є провідною силою трансформацій у комунікаційній сфері. Наслідком цих трансформацій став бурхливий розвиток техніко-контентних послуг, який визначив розвиток багатьох напрямів діяльності засобів масової комунікації.

Другий розділ - “Ієрархія контентної конвергенції засобів масової комунікації“ - складається з трьох підрозділів та присвячено аналізові суб'єктів та об'єктів контентної конвергенції засобів масової комунікації. У підрозділі 2.1 “Суб'єкти контентної конвергенції засобів масової комунікації в контексті комунікаційних традицій“ наголошується на тому, що комунікаційні традиції виконують функцію соціального зв'язку, яка реалізується в контексті поведінки, вчинків, дій представників суспільства. При функціонуванні масовокомунікаційних потоків важливо враховувати здатність комунікаційних традицій виконувати роль масового посередника. Зазначено, що конвергенція засобів масової комунікації поглинає комунікаційні традиції; поряд з каналами масової комунікації існують інші, більш давні види трансмісії комунікаційних традицій, вироблені комунікаційним досвідом людства - це є суб'єкти контентної конвергенції засобів масової комунікації. Висловлюється припущення: процес збору, обробки та передачі соціальної інформації - основа діяльності будь-якого суб'єкта контентної конвергенції - ґрунтується на тому, що кожне наступне покоління, отримуючи від попереднього джерела соціальної інформації, часто інтерпретувало ці джерела, пристосовуючи їх до нових умов. Так, якщо в первинному суспільстві суб'єкти контентної конвергенції функціонували здебільшого в рамках уособлення культових інституцій, то в феодальному та ринковому середовищах здійснюються елементи вже досить чітко вираженої конвергенції засобів масової комунікації.

У підрозділі 2.2 “Акомодаційні чинники ієрархії контентної конвергенції сучасних засобів масової комунікації“ здійснено аналіз контентних особливостей конвергенції засобів масової комунікації у контексті перцепції повідомлень аудиторією. Внаслідок процесів контентної конвергенції аудиторія отримує практично безмежні можливості здійснення комунікаційних задумів. Поява нових технологічних майданчиків, діяльність яких ґрунтується на цифрових спроможностях, дозволяє вести мову про конвергентні зближення та інтеграцію комунікаційних можливостей - як джерел повідомлень, так і аудиторії.

Акцентовано увагу на співпадінні процесів технологічних чинників контентної конвергенції засобів масової комунікації та економічних чинників конвергенції комунікаційних ринків. Телекомунікаційні оператори входять на кабельний ринок, видавництва тісно співпрацюють з відеокомпаніями, виробники програмного продукту заграють з телевізійними мережами. Створюються елементи багаторівневої конвергенції засобів масової комунікації: мультикомунікаційні концерни втягуються у комунікаційний бізнес. Наголошується на тому, що контентні, економічні та технологічні чинники конвергенції не лише призводять до суттєвого перерозподілу функціональних навантажень в середовищі традиційних засобів масової комунікації, але й суттєво трансформують роль аудиторії. Аудиторія за умов конвергентності - цілком структурована соціальна одиниця, яка чітко й залежно від контекстів споживає комунікаційний продукт, систематизуючись у конкретні групи, інформаційні спроможності та комунікаційні очікування яких можуть бути визначені напевно. Отже, конкретний споживач перетворюється на один із чинників контентної конвергенції.

Висловлюється припущення, що контентні спроможності діяльності засобів масової комунікації перетворюються на системну проблему конвергенції. У комунікаційному бізнесі подолати цю проблему може коаліційна співпраця різних учасників комунікаційного ринку, які вимушені виробляти спільні дії з модернізації конвергентних спроможностей своєї діяльності. Щодо аудиторії, то конвергенція сприймається нею на рівні суспільної свідомості. Змістом акомодаційних особливостей комунікаційних процесів є взаємна дія споживачів інформації та їхній вплив один на одного. Контентні чинники діяльності засобів масової комунікації можна розглядати як соціальне явище, що існує і функціонує у вигляді акомодаційної взаємодії між суб'єктами суспільства.

У підрозділі 2.3 “Соціальні чинники ієрархії контентної конвергенції сучасних засобів масової комунікації“ зазначено, що контроверзи в діяльності засобів масової комунікації пов'язані зі ступенем та рівнем підготовленості аудиторії сприймати інформацію. Текстова основа повідомлень, що їх передають засоби масової комунікації, завжди має певний інформаційний баланс. При цьому не мається на увазі продукція “ньюзруму“. Крім новиневої цінності, яка має все більшу вагу в засобах масової комунікації, контентна конвергенція пом'якшує негативний аспект повідомлень. Контентна конвергенція визначає соціальну цінність інформації як чинник таких контентних компонентів: 1) можливість конвергенції з будь-якою іншою групою повідомлень; 2) наявність знань, необхідних для прийняття того чи іншого рішення; 3) існування можливостей конкурентного очікування; 4) перспективи значущості інформації.

Досконалість технологій, які призводять до контентої конвергенції і є ринковим елементом, перетворили комунікаційний ринок на такий, що найбільш динамічно розвивається у сучасних умовах. Цей ринок, оперуючи колосальними інформаційними ресурсами, розвинутою інфраструктурою, найновішими інформаційними технологіями, перетворився на потужну систему управління соціальним розвитком. Конвергентна організація діяльності засобів масової комунікації не залежить від одного джерела повідомлень, а швидкість інформаційних потоків збільшується, тягнучи за собою шлейф нових проблем.

Пізнавальний аспект функціонування сучасних засобів масової комунікації підпорядковується соціальній сфері та саме через притаманний їй цілісний характер впливу на аудиторію претендує на повні оціночні знання. Невідомість, яка оточує аудиторію комунікаційного продукту, принципово не відрізняється від стереотипів, якими мислить конкретний споживач. Настає епоха системного (групового) мислення, яке являє собою альтернативу аналітичному (індивідуальному) варіантові раціонального пізнання та пов'язане з тим, що процеси адаптації до контенту повідомлень стають все більш залежними від швидкості надходження повідомлень до аудиторії. Інтегрована структура уявлень, цінностей, норм і поглядів - все це комплекси стереотипів, які намагаються задовольнити засоби масової комунікації (навіть при тому, що це може бути далеким від подій у реальному світі).

Третій розділ - “Аудиторія засобів масової комунікації як об'єкт контентної конвергенції“ - складається з трьох підрозділів та присвячено аналізові структури та очікуванням споживачів повідомлень засобів масової комунікації. У підрозділі 3.1 “Функціонування засобів масової комунікації як чинник впливу на сприйняття повідомлень аудиторією“ аналізуються різноманітності конвергенції засобів масової комунікації при можливостях виробляти повідомлення за сталих обставин. За приклад береться тиражування, яке у широкому контексті не обов'язково означає тільки друковану репродукцію у великій кількості примірників, а є технологією, завдяки якій повідомлення стають більш доступними для аудиторії. Засіб конвергенції та носій знаходяться у безперервному взаємозв'язку; вони розширюють та змінюють комунікаційні можливості повідомлення, способи його оцінки аудиторією.

Зазначається, що в межах конвергенції засобів масової комунікації виникають три чинники контентного повідомленевого набору: 1) оперативність (швидкість, помножена на спроможність миттєво прореагувати на аналіз ситуації, підкреслити відповідні факти, перевірити їх та відповідним чином скомпонувати), 2) збалансованість (чіткий розподіл та співмірність фактів та коментарів, при цьому вибудована в межах тексту чи групи текстів конфігурація подій не вводить аудиторію в оману), 3) відповідальний підхід до подачі повідомлень (рамки контентної конвергенції роблять його таким, який мінімізує можливості подачі неперевірених фактів). Контентна конвергенція часто призводить до того, що повідомлення, які потрапляють до засобів масової комунікації, мають тенденцію до ранжування за значущістю. Втім, хто визначає ступінь значущості і хто впливає на принцип відбору матеріалів, залишається в межах так званої “редакційної політики“. Часто це призводить до принципу “таблоїдної хвороби“ - такого масовокомунікаційного ефекту, за яким тиражуються “псевдоподії“, які витісняють реально значущу, ваговиту для суспільства інформацію.

У підрозділі 3.2 “Імперативні прояви контентної конвергенції“ стверджується, що нова технічна спроможність конвергентувати повідомлення призводить до того, що збільшується лише обсяг повідомлень, а їхнє первинне контентне наповнення залишається сталим. Високорозвинута технічна конвергенція спромоглась перетворити контентне наповнення повідомлень, що їх несуть засоби масової комунікації, на певну комунікаційну монополію. Загроза інформаційного монополізму полягає насамперед в тому, що корпоративна система масовокомунікаційної діяльності створює нерівні умови для функціонування ринку засобів масової комунікації. Контентна конвергенція виокремила проблему нагальності передачі повідомлень, яка не лише пов'язана з контентним інтегруванням, але й є обов'язковим його елементом. Потужні комунікаційні ресурси, які закладені в контентній конвергенції, спроможні максимально коректно подати тему, доповнити її коментарями, посиланнями, мультимедійним матеріалом.

Відзначається, що контентна конвергенція створює потужну мультиконвергентну систему масовокомунікаційної діяльності, пріоритетами якої є швидкість та повнота інформації, аудиторна доступність до різноманітних інформаційних джерел. Значна кількість засобів масової комунікації пропонує уніфікований за контентом інформаційний продукт, що подається різними технічними способами. Це може призвести до програмування свідомості аудиторії, що частково пояснюється кон'юнктурно-поточними вимогами до діяльності засобів масової комунікації. Ті образи та повідомлення, які подаються, повинні зацікавити аудиторію, додавати рейтинговості - ось чому контенту конвергенцію можна вважати сферою кон'юнктурної рентабельності.

У підрозділі 3.3 “Контентна характеристика повідомлень як базис для створення комунікаційних систем“ проаналізовано структуру маркетингу у сфері масовокомунікаційної діяльності. При сучасних можливостях контентної конвергенції все те, що можна називати “інформацією“ або “інформаційним“, так само стосується продажу - продажу ідей, смаків, поглядів та переконань. Контентна конвергенція призвела до виникнення комунікаційного маркетингу як явища організації та досконалого функціонування комунікаційних послуг з метою спонукання аудиторії вкладати кошти в масовокомунікаційний продукт - дітище контентної конвергенції.

Масовокомунікаційний продукт виступає глобальним організатором світового розвитку, при цьому масова комунікація стала життєво важливим компонентом в системі управління масовою свідомістю та контролю за нею. Контентна конвергенція засобів масової комунікації визначає соціальні реалії і в цьому сенсі впливає на організацію і характер технологій та системність будь-яких процесів, які зумовлюють різнобічну палітру параметрів життя.

Висновки

У дисертації узагальнено існуючі концепції аналізу явища контенту та контентної конвергенції засобів масової комунікації. На основі вивчення наявних положень і авторської спроби вирішення наукової проблеми функціонування контентної конвергенції запропоновано нові підходи до оцінки функціональних характеристик контентної конвергенції сучасних засобів масової комунікації.

1. Поняття контенту та конвергенції так само розпливчасті, як поняття мови, суспільства, світогляду. Але найбільш розпливчасті й такі, що нелегко піддаються визначенню того чи іншого поняття, явища стають предметом зацікавлень сучасною наукою. Контент - одне з них. Контент в широкому сенсі є комунікаційною подією, що відбувається між спостерігачем та іншою особою чи групою осіб в процесі комунікаційної дії у певному тимчасовому, просторовому та іншому контекстах. Ця комунікаційна дія може бути усною, письмовою, мати вербальні та невербальні чинники. Як правило, виділяють вербальний чинник комунікаційної дії, говорячи про неї як про “текст” або “розмову”. У цьому сенсі термін “контент” позначає або завершений, або такий, дія якого продовжується, “продукт” комунікаційної діяльності, його письмовий або мовний результат, який інтерпретується аудиторією. Контент у вузькому сенсі є письмовим або вербальним продуктом комунікаційної дії. Різниця та взаємозв'язок між контентом і текстом полягає в тому, що контент - це актуально вимовлений текст, а текст - це граматична структура вимовленого контенту.

2. Не слід звужувати весь журналістикознавчий розгляд контенту лише до світосприйняття - воно виражається і відтворюється не тільки за допомогою повідомленевих текстів та ілюстрацій. На відміну від більшості соціальних досвідів і семіотичних кодів (візуальні образи, знаки, фото, невербальні характеристики повідомлень тощо), саме контент відтворює основні властивості тексту, що дозволяє аудиторії формулювати і висловлювати будь-які світоглядні характеристики безпосереднім чином. Контент може стосуватися не конкретних комунікаційних дій, а лише типів вербальної комунікаційної продукції. Часто поняття контенту використовується для позначення того або іншого контексту. Контент як основа масовокомунікаційної реальності здійснюється за допомогою трьох різних селекцій, а саме: селекція події, селекція повідомлення про цю подію, селекція реакції аудиторії на це повідомлення. Жоден з цих компонентів у масовокомунікаційній практиці не реалізується самостійно. Всі вони провадять масову комунікацію лише разом, - тобто лише тоді, коли їхня вибірковість може бути приведена до конгруентності.

3. Не тільки інформація і повідомлення, але і оцінка повідомлення є селекцією. Оцінка повідомлення ніколи не дублює повідомлення в іншій свідомості, а виступає передумовою приєднання контенту до наступної фази комунікації. Успіхи в пошуку інтелектуального вирішення проблем, що стоять перед контентною конвергенцією, не повинні вводити в оману, бо вони нівелюються відсутністю якісних організаційних моделей цих рішень. І навіть якщо подібні випереджаючі моделі створюються, вони завжди ґрунтуються на засадах ринкової доцільності та на широких можливостях для маніпулювання інформацією на догоду інтересам власників засобів масової комунікації (це відбувається внаслідок інтерпретацій повідомлень, що призводить до інтерпретацій знань аудиторії).

4. Контентна конвергенція зміщується переважно у бік інструментального аудиторного рівня, що формує історично унікальний характер розвитку сучасної цивілізації. До наших днів жодних істотних перекосів в структурі контенту не було - на всіх рівнях контент підпорядковувався одному щаблеві структури масовокомунікаційної діяльності. Зараз же ми знаходимося в ситуації піднесення технічного рівня конвергенції, ключовим інструментом якої є вибуховий розвиток технологічної системи зі все більш значним відставанням інших рівнів конвергенції - включно із контентним.

5. Специфіка технологічного та інтелектуального аспектів контентної конвергенції полягає в тому, що контентні проблеми можуть виникати лише при створенні загальних інтелектуальних моделей - тоді як соціальні спроможності створювати технологічні конвергентні моделі, які можуть бути конвертованими в контенті форми, не тільки залишаються вельми високими, але, мабуть, постійно збільшуватимуться. Цей розрив призводить до того, що посилюється вірогідність індивідуалізованого контентного користування масовокомунікаційною продукцією, але зменшуються можливості інтелектуального наповнення процесу технологічних змін, які не обов'язково супроводжуються зростанням контентної значущості повідомлень. Це робить сучасне суспільство середовищем контентних ризиків.

6. В сенсі оцінки дійсності масова комунікація охоплює відмінності між інформаційною цінністю змісту та причинами, за якими повідомляється зміст. При цьому контент може підкреслювати той або інший бік повідомлення, - тобто, більше уваги звертати на саму інформацію, а не на експресивність повідомлення. Проте контент завжди пов'язаний із селекцією повідомлень: інформація сама по собі нічого не варта, якщо її не передати якимсь певним чином, а для цього потрібно прийняти конкретні організаційні та творчі рішення.

Тому масова комунікація подвоює реальність, вона створює два її варіанти: варіант “так“ і варіант “ні“, тим самим примушуючи саму масовокомунікаційну діяльність до селекції. Загострення альтернативи сприйняття або відхилення аудиторією контенту повідомлення є контентним проявом самої масової комунікації. Вона диференціює таку позицію аудиторії, яка є важливою для наступної масовокомунікаційної дії і яка може ґрунтуватись тільки на розумінні аудиторією попереднього контенту - а це умова доступності подальшої комунікації і так далі. Обрана нами проблема контентної конвергенції може розглядатися як потенціал для формулювання і початку дослідження цілої низки інших проблем журналістикознавства, актуальність вивчення яких і стала спонукаючим чинником для проведення цього дослідження. Подальші дослідження явища контентної конвергенції, на наш погляд, можуть розвиватися в різних напрямах: по-перше, у бік більшого емпіричного наповнення цілої низки наших суджень - зокрема, інформаційної сутності контентної конвергенції, емпіричного вивчення зв'язку різних щаблів контентів тощо; по-друге, у бік вирішення проблем, які побічно сформульовані у даній дисертації, - наприклад, створення вичерпної класифікації технологічної конвергенції, яка безпосередньо впливає на контент повідомлень, аналіз методології оцінки релевантності інформації, яка міститься в повідомленнях, що їх транслюють різні засоби масової комунікації; по-третє, в теоретичному напрямі - у бік створення або моделі конвергентного розвитку окремих засобів масової комунікації, або загальної теорії контентної конвергенції.

Список праць за темою дисертації

1. Золяк В. Дослідження аудиторних характеристик на сторінках сучасної книгознавчої періодики / В.В. Золяк // Мандрівець. - 2007. - № 2. - С. 57-60.

2. Золяк В. Конвергенція як універсальне виявлення збігу спільних ознак / В.В. Золяк // Збірник праць Науково-дослідного центру періодики / Львів. наук. б-ка ім. В. Стефаника, Наук.-досл. центр періодики. - Львів, 2007. - Вип. 15. - С. 139-145.

3. Золяк В.В. Роль комунікаційних традицій в сучасних масовокомунікаційних процесах / В.В. Золяк // Діалог. Медіа студії: зб. наук. праць / Одеський нац. ун-т ім. І. Мечникова, 2007. - Вип. 6. - С. 114-126.

4. Золяк В. Суспільне значення контентної конвергенції засобів масової комунікації / В.В. Золяк // Діалог. Медіа студії: зб. наук. праць / Одеський нац. ун-т ім. І. Мечникова, 2009. - Вип. 8. - С. 120-128.

5. Золяк В.В. Самодостатність аудиторії як підґрунтя контентної конвергенції / В.В. Золяк // Українська журналістика: умови формування та перспективи розвитку: збірник наукових праць / Черкаський нац. ун-т ім. Б. Хмельницького, 2007. - С. 330-333.

6. Золяк В.В. Акомодаційні чинники ієрархії контентної конвергенції засобів масової комунікації / В.В. Золяк // Наукові праці. Філологічні науки / Кам'янець-Подільський нац. ун-т ім. І. Огієнка, 2008. - Вип. 17. - С. 229-232.

Размещено на Allbest.ru