Підвищення показників якості конвергентної мережі

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Вступ

Актуальність теми. Сучасний стан галузі телекомунікацій в Україні характеризується: появою на ринку послуг великої кількості операторів телекомунікацій; з різномаїттям форм їх власності; використанням для розвитку і реконструкції мереж телекомунікацій сучасних технологій, зокрема, цифрових систем комутації й передачі, систем безпроводового абонентського доступу, систем мобільного зв'язку та ін.; підвищенням вимог до якості й швидкості надання послуг, до оптимального завантаження і використання існуючих ресурсів мереж, гнучкого і динамічного їх планування та розвитку.

Серед безлічі факторів, що визначили можливість реалізації ідеї створення мультисервісної або конвергентної мережі на практиці, варто виділити широке використання пакетних технологій як основу для організації передачі різноманітних видів трафіка. У міру того, як подібна модель ставала більш привабливою для учасників телекомунікаційного ринку, періодично з'являлися технологічні новинки. І згодом ідея знайшла своє вираження у вигляді архітектури NGN (мережі наступного покоління - next generation network), а потім - NGN/IMS для фіксованого й мобільного зв'язку.

З розвитком інфокомунікаційних послуг процесс об'єднання телефонних мереж, мобільного зв'язку, Internet, одержав розвиток у концепції NGN. Мережа NGN - це мережна архітектура, яка повинна бути реалізована перш за все на базі конвергенції різних мереж. Революційні перетворення мереж і відповідний інтерес до цих перетворень відносяться до конвергенції мобільних і фіксованих мереж.

Попередники NGN - концепції інтелектуальної мережі, які докладно викладені в рекомендаціях МСЕ-Т і реалізовані на практиці. NGN розглядається МСЕ-Т як конкретна реалізація ідеї Глобальної інформаційної інфраструктури (ГІІ), але відсутні технічні рішення для забезпечення зв'язку з наявними мережами і забезпечення зв'язку "у будь-якому місці". Ці завдання й повинні бути вирішені в концепції NGN. Вона дозволить реалізувати конвергенцію послуг, їх злиття, спрощення для кінцевого користувача їх мобільності й універсальний доступ. Також NGN дозволить здійснювати швидке впровадження нових послуг, кількість яких поступово збільшується.

Розвиток мереж у напрямку IMS (IP Multimedia Subsystem) створює технологічну основу для уніфікації розробки й надання нових телекомунікаційних послуг. При цьому час і ресурси, необхідні для впровадження цих послуг, істотно скорочуються, а самі послуги можуть надаватися в різних мережах. Тобто послуга, розроблена, наприклад, для мереж мобільного зв'язку, може бути перенесена на мережу фіксованого зв'язку і навпаки.

Мережа наступного покоління, яка заснована на технологіях комутації пакетів і побудована на базі архітектури IMS, дозволяє надавати абонентові весь комплекс телекомунікаційних послуг одночасно. У результаті розгортання мережі NGN абоненти одержують можливість користуватися всім спектром як існуючих, так і нових широкосмугових мультимедійних послуг.

Вирішення задач, поставлених перед галуззю зв'язку, спрямованих на підвищення ефективного управління інформаційними ресурсами з одночасним розширенням функціональності телекомунікаційних мереж, багато в чому залежать від показників якості конвергентних мереж фіксованого та мобільного зв'язку.

Аналіз науково-технічної літератури показує, що проблемам побудови конвергентної телекомунікаційної мережі присвятили багато робіт вітчизняні та закордонні вчені. Створення концепції систем побудови і розвитку теорії багатокритеріальної оптимізації, інформаційно-ентропійних методів, теорії масового обслуговування пов'язано з роботами таких вчених як Аріпов М.Н., Стеклов В.К., Нетес В.А., Зюко О.Г., Окунєв Ю.Б., Фінк Л.М., Галлагер Р., Гуткін Л.С., Гольштейн Б.С., Батіщев Д.І., Шеннон К., Блек Ю., Харкевич О.О., Якубайтіс Е.А. та інші.

У відомій науково-технічній літературі досліджуються різні концепції побудови конвергентної мережі. Ці концепції, в основному, придатні для однорідних мереж, що стало суттєвим недоліком для мереж зв'язку України.

До теперішнього часу не проаналізовані методи багатокритеріальної оптимізації, які дозволяють здійснити глобальний синтез таких систем з урахуванням усіх основних окремих критеріїв, необхідних для забезпечення заданої якості послуг.

Проблемою надання зростаючого спектру та кількості послуг в конвергентній мережі є забезпечення необхідної якості, що вимагається. Тому дисертаційна робота, яка присвячена вирішенню задач поліпшення показників якості конвергентної мережі, наукові розробки якої сприяють реалізації Комплексної програми єдиної національної системи зв'язку України, є актуальною.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є аналіз та підвищення показників якості конвергентної мережі на базі NGN.

Для досягнення поставленої мети проведено системний аналіз принципів побудови сучасних мереж зв'язку та визначені пріоритетні завдання підвищення показників їхньої якості.

В дисертаційній роботі вирішуються наступні задачі:

- системний аналіз сучасної конвергентної мережі на базі NGN;

- розробка методики підвищення ефективності сучасних телекомунікаційних мереж на базі методів багатокритеріальної оптимізації;

- розробка методики синтезу об'єкта за допомогою декомпозиції моделі, що дозволяє здійснити ефективне дослідження окремих компонентів різнорідної мережі;

- розробка методики мінімізації затримки інформації для телекомунікаційної мережі з різноманітною структурою.

1. Аналіз методів побудови сучасних телекомунікаційних мереж та визначення основних показників якості конвергентної мережі

Розглянуто основні задачі мереж наступного покоління NGN. Досліджено концепцію побудови мереж NGN, в якій закладена ідея створення універсальної мережі телекомунікації, що охоплює мобільний та фіксований зв'язок. Сьогодення характеризується зміною архітектури побудови, яка пов'язана з переходом до мереж нового покоління. Змінюються самі принципи побудови систем зв'язку. Замість класичного розподілення мереж зв'язку на первинну та вторинну мережі сучасна архітектура мереж наступного покоління NGN включає в себе чотири рівня:

- рівень доступу забезпечує доступ користувачам до ресурсів мережі;

- рівень транспорту є основним ресурсом мережі, який забезпечує передачу інформації від користувача до користувача;

- рівень управління є новою концепцією комутації, яка базується на використанні технології комп'ютерної телефонії та SoftSwitch;

- рівень послуг визначає склад інформаційного наповнення мережі, де знаходиться корисне навантаження у вигляді послуг, контента.

В основі планів конвергенції проводового і мобільного зв'язку лежить концепція мереж наступного покоління (NGN), яка дозволяє реально забезпечити конвергенцію на рівні мереж, послуг і додатків.

Обов'язковою умовою існування NGN є конвергенція, причому в застосуванні до всіх аспектів: від конвергенції додатків (наприклад, передача мови і даних) до конвергенції інфраструктури (наприклад, оптики і ІР).

У ряді публікацій виділяються три види конвергенції: мереж, послуг і додатків. Феномен FMC (Fixed-Mobile Convergence) дуже корисний для аналізу основних напрямів розвитку телекомунікаційної системи як процесів конвергенції, інтеграції і консолідації. Для такого аналізу доцільно, перш за все, звернутися до схеми, яка дозволяє з'ясувати взаємовідношення мереж фіксованого і мобільного зв'язку. Ця схема представлена на рисунку 1, яка заснована на моделі Міністерства союзу електрозв'язку (МСЕ), запропонована в рекомендаціях серії Y для опису телекомунікаційної мережі будь-якого призначення.

Рис. 1. Моделі мереж фіксованого і мобільного зв'язку

Невід'ємною характеристикою сучасних телекомунікаційних послуг, які забезпечує галузь зв'язку та інформатизації, є їх якість. Тому телекомунікаційна мережа повинна бути оптимальною з точки зору забезпечення послуг. При цьому вдосконалювати необхідно не лише методи прогнозування і проектування сучасних телекомунікаційних систем та мереж, але і, під час проектування мережі чи якоїсь ділянки, приділити значну увагу підвищенню якості їх роботи.

Основним загальним показником якості є надійність, до якої належать: ймовірності втрат, затримка переданої інформації, ймовірність відмови мережі, параметр, який характеризує швидкодію вузлів комутації, ймовірність помилки та вартість.

Вирішення зазначених питань являється суттю подальшого проведення досліджень і практичної реалізації, що визначають мету та задачі дисертаційної роботи.

2. Методи багатокритеріальної оптимізації сучасної конвергентної мережі

Вирішено задачу оптимального проектування телекомунікаційної мережі з урахуванням випадкових факторів, яка зводиться до кількісного рішення задачі нелінійної оптимізації. Розроблено методику визначення результуючої цільової функції, яка дозволяє здійснити векторний синтез телекомунікаційної мережі.

При проектуванні телекомунікаційної мережі доцільно зупинитися на виборі кількості основних показників якості, що враховуються при синтезі. Зрозуміло, що чим більша кількість показників якості враховується при синтезі системи, тим більш досконалою буде синтезована система. В той же час, коли більше врахованих показників якості, тоді складніше провести синтез без введення порівняно грубих припущень. Тому на практиці існує оптимальна кількість показників якості, яку необхідно враховувати. Введення додаткових показників якості призводить не до покращення, а до погіршення результатів синтезу.

На першому етапі проектування телекомунікаційної мережі необхідно спочатку враховувати наступні показники:

1) імовірність втрат;

2) затримку інформації, при якій час передавання повідомлення не перевищує заданого;

3) достовірність (імовірність помилки) при передаванні інформації користувача;

4) імовірність відмови мережі.

5) параметр, який характеризує швидкодію вузлів комутації;

6) вартість телекомунікаційної мережі.

Таким чином, суб'єктивну результуючу цільову функцію (СРЦФ) доцільно представити так:

, (1)

де Кі0 - деяке опорне значення показника якості Кі; Сі - вагові коефіцієнти, котрі вибираються, виходячи з відносної важливості кожного з показників якості К1,…Кі, (найвагомішим вважається даний показник Кі). Іншими словами - чим більш суттєво мінімізується у процесі синтезу показник Кі, тим більшою обирається відповідна йому вага Сі.

Будемо вважати оптимальною мережу, що забезпечує виконання умов:

Кр=fр( К1,…,Кі ,…,Кm ) = , (2)

Кі = Кі (S) і = ,

Кі? Кіm , і =,

де Кіm - значення показника якості Кі максимально допустиме, з точки зору вимог замовника до системи управління.

Під К1m,K2m,K3m , К4m, К5m та К6m вважаємо такі показники якості телекомунікаційної мережі:

К1m - максимальна допустима імовірність втрат;

К2m - максимальна затримка інформації, при якій мережа в реальному масштабі часу контролює необхідні параметри мережі;

К3m - максимальна допустима імовірність помилки каналів передачі інформації мережі;

K4m - максимально допустимі відмови мережі;

K5m - максимально допустимий параметр, який характеризує швидкодію вузлів комутації;

K6m - максимальна допустима вартість телекомунікаційної мережі.

Визначення кожного з Кіm - це окремі самостійні завдання. Для подальшого вирішення цього завдання, доцільно скористатися мінімаксним критерієм. При цьому необхідно також визначити мінімально можливі значення показників якості, при яких задовольняються основні вимоги до телекомунікаційних систем.

Таким чином, з множини варіантів побудови мережі необхідно вибрати найкращий. Якість системи характеризується шістьма основними показниками якості К1, К2, К3, К4, К5 і К6 : К1 = РВ; К2 = TЗ; К3 = Рпом; К4 = L; К5 = N; К6 = С,

де К1 - імовірність втрат; К2 - затримка управляючої інформації; К3 - імовірність помилки переданої інформації; К4 - імовірність відмови мережі; К5 - параметр, який характеризує швидкодію вузлів комутації; К6 - вартість телекомунікаційної мережі.

Зазначимо, що з цих шести показників якості К2 і К6, К4 і К6 явно суперечливі. Як відомо, чим менша затримка, тим більша вартість. Можна визначити, що вони пов'язані обернено пропорційною залежністю: К2 = f(К6), при цьому швидкодія вузлів комутації залежить від вартості мережі: К4 = f(К6).

Результуючий критерій представимо у наступному вигляді:

Кр = fр (К1, К2, К3, К4, К5, К6 ) = , (3)

де Кі =Кі (S);

fр = [С1К1; C2K2; C3K3; C4 K4; С5 К5; С6 К6] = min [C1C2C3C4, (4)

де К2 = f(К6); K4 = f(K6).

При цьому необхідно розглянути допустимі варіанти зміни Кі від мінімально можливих до максимальних значень, вибрати оптимальні.

Для вирішення цієї задачі визначимо максимальні та мінімальні значення коефіцієнтів Кі. Оберемо, також, крок ДКі, тобто, зміни показників якості від Кі min до Кі max. Вагові коефіцієнти Сі становлять: С1 = 0,1; C2 = 0,25; C3 = 0,25; C4 = 0,1; С5 = 0,25; С6 =0,05. Ці коефіцієнти обрані за умови, що найбільш важливою є потреба мінімізації затримки передаваємої інформації, імовірності помилки та швидкодії вузлів комутації, тоді як ймовірність втрат та відмови мережі мають приблизно однакові пріоритети. Вартість же обирається мінімально можливою, однак необхідною для виконання решти вимог до якості системи, тому їх вага мінімальна.

Виходячи з вищенаведеного, узагальнений критерій оптимальності представимо у вигляді:

fр = min C1 C2 C3C4С5 C6 (5)

де тоді, у даному випадку, оптимальною буде система Sі, де Кі будуть мінімальні. Таким чином, ми визначаємо часткові показники якості, а відповідно і параметри мережі, які задовольняють узагальненому критерію оптимальності.

Представимо методику оптимізації мережі по трьом основним показникам якості за допомогою метода робочих характеристик.

Знайдемо залежність затримки від різних параметрів, які визначають характеристику системи і структуру мережі. Для пошуку оптимальної поверхні, застосуємо метод робочих характеристик. Вираз 6 містить усі точки оптимальної

, (6)

поверхні (тобто всі негірші точки), але, крім того, може містити і гірші точки. Необхідною і достатньою умовою повного збігу робочої поверхні з оптимальною є строга монотонність робочої поверхні (у всій області її визначення).

Розглянемо такі параметри системи: k1 - затримка інформації; k2 - швидкодія вузлів комутації; k3 - вартість мережі.

Для оптимальності системи характеристики повинні знаходитись у співвідношенні:

(7)

Цій системі відповідає сукупність робочих характеристик першого вигляду:

(8)

і другого вигляду:

(9)

У цих виразах, як і раніше, підкреслений аргумент вважається фіксованим, тобто має значення параметр сукупності робочих характеристик.

Нехай усі робочі характеристики обох видів є монотонно спадними функціями. Розглянемо сукупність робочої характеристики першого вигляду (рис. 2, а). Очевидно, що всі характеристики цієї сукупності, які відповідають різним значенням параметра k3, наприклад, значенням і (де ), не можуть мати жодної спільної точки, тобто не можуть ні перетинатися, ні дотикатися одна одної. Дійсно, якщо припустити, що дві робочі характеристики 1 і 2 перетинаються в деякій точці А, то це буде суперечити властивості строгої монотонності робочої поверхні: відповідно до цієї властивості при даному значенні показника більшому значенню показника має відповідати менше, а не таке саме значення показника (тобто . Тобто при даній швидкодії більшій вартості системи має відповідати менше значення затримки. Міркуючи аналогічно, неважко переконатися й у тому, що з двох робочих характеристик 1 і 2 меншому значенню параметра (відмови мережі) відповідає характеристика, розташована завжди повністю праворуч (вище), а більшому значенню параметра відповідає завжди характеристика, яка розташована ліворуч (нижче), тобто k??3 > k?3. Очевидно, ці положення є правильними і для сукупності робочих характеристик другого вигляду.

Отже, є слушним таке твердження: якщо всі робочі характеристики є монотонно спадними, то робоча характеристика, що відповідає меншому значенню параметра сім'ї, розташована завжди праворуч (вище), а характеристика, що відповідає більшому значенню параметра, -- ліворуч (нижче).

Стосовно згаданих вище параметрів, які характеризують телекомунікаційну систему, слід виділяти певні проміжки часу, протягом яких спостерігається монотонна зміна параметрів, так як в загальному випадку їх зміна носить випадковий характер.

Отже, якщо робоча поверхня є строго монотонною (тобто всі відповідні їй робочі характеристики монотонно спадні), вона є геометричним місцем усіх негірших систем і не містить жодної гіршої системи. При цьому метод робочих характеристик дає повне розв'язання задачі пошуку всіх негірших систем. Якщо на окремих ділянках монотонно спадний характер якоїсь з робочих характеристик порушується, ці ділянки мають бути вилучені як ті, що мають гірші системи. Однак у більшості практичних задач усі робочі характеристики є монотонно спадні (оскільки при правильно сформульованих обмеженнях на синтезовані системи збільшення, тобто послаблення вимог кожного з показників якості, можна зменшувати інші показники якості) і, отже, вилучати гірші системи непотрібно. Таким чином, ця методика розрахунку дозволяє визначити мінімальну затримку при прийнятній швидкодії та заданій фіксованій вартості. А також визначити мінімальну затримку при прийнятній вартості та фіксованій швидкодії. Ці розрахунки дозволяють здійснити оптимальне проектування мережі при врахуванні одночасно трьох показників якості.

3. Методика переходу від складної системи до більш простої, яка полягає в розподіленні системи на ізольовані частини

Процес синтезу моделі зводиться до визначення елементів об'єкта й установлення взаємозв'язку цих елементів в об'єкті. На базі імітаційного моделювання проведено дослідження з визначенням завдань побудови моделі об'єкта мережі. Виконано системний аналіз механізмів ситуаційного управління. Представлено модель ситуаційного управління, яка на підставі згенерованої в процесі вивчення структури, визначає множину рішень, що передаються до екстраполятора для вибору з них найкращого.

Розроблено методику структурного синтезу моделі об'єкту за допомогою диакоптики моделі. Процес декомпозиції моделі можна розглядати як процес мінімізації її складності, тобто як рішення наступної мінімізаційної задачі:

 (10)

де d -- операція декомпозиції; {d} -- множина припустимих даним об'єктом декомпозицій; d* -- ефективна декомпозиція, яка мінімізує складність М декомпозованої системи.

Це означає, що множина {d} складається з N варіантів, причому для різних варіантів декомпозиції числа k і q приймають різні значення. Очевидно, що успішною декомпозицією варто вважати ту, у якій ці числа мінімальні. Якщо об'єкт складається з декількох c підсистем, то її складність дорівнює сумі складностей цих підсистем, тобто:

(11)

де Mi -- складність i-ї підсистеми первинного об'єкта (при великому c це твердження невірне, тому що складна система не є сумою своїх частин. Вираз (11) не враховує труднощів, пов'язаних з поділом об'єкта на його складові). Всім цим вимогам задовольняє наступний вираз:

,(12)

де в > 1, так як число входів сильніше впливає на складність, ніж число виходів. Величину в варто визначати в залежності від того, у скільки разів збільшується трудомісткість синтезу моделі при збільшенні числа її входів на одиницю. Дійсно, з (11) і (12) одержуємо:

Оптимальною декомпозицією d* з {d} буде та, яка мінімізує М(k, q). Нехай di - i-а декомпозиція, що визначається двома числами:

di = (ki, qi), i= 1, … , N.

Рішення поставленої задачі має вигляд d*=di , якщо:

Таким чином, мета диакоптики моделі полягає у спрощенні наступного синтезу об'єкта шляхом її «розщеплення» на більш прості елементи. Цей процес обов'язково повинен супроводжуватись з урахуванням апріорної інформації про структурні особливості об'єкта.

Це означає, що при декомпозиції об'єкта на g елементів задача синтезу моделі об'єкта зводиться до g задач синтезу моделі кожного елемента, тобто до більш простих задач.

Визначено, що методи диакоптики дозволяють здійснювати синтез різнорідної мережі NGN. Важливо ефективно «розщепити» мережу на окремі компоненти, але при цьому необхідно враховувати апріорну інформацію про структуру мережі. Наприклад, використовуючи метод диакоптики до аналізу мережі NGN, доцільно розраховувати параметри функціональних об'єктів комутації каналів, пакетів, шлюзів, контролерів шлюзів та ін. окремо.

4. Математичне моделювання двох механізмів управління потоком за допомогою плинного вікна і їх кількісний аналіз

Він дозволяє зосередити увагу на характеристиках, які використовуються при проектуванні конвергентної мережі. Розроблено методику розрахунку затримки передачі підтверджень для механізму контролю перевантаження. В розділі проведено дослідження розвитку перевантажень на мережевому рівні. Для цього в роботу мереж передачі даних завжди включаються процедури управління потоком і контролю перевантажень. Для управління з кінця в кінець широко застосовуються механізми типу механізму вікна, і це є однією з причин, що викликають необхідність аналізу моделей цих механізмів сьогодні. Механізми управління завжди потрібні для гарантії від можливих стохастичних флуктуацій навантаження, які можуть тимчасово вичерпати мережеві ресурси (накопичувачі у вузлах і канали передачі) і викликати розвиток перевантажень (скупченості).

Застосування теореми Нортона дало можливість спростити аналіз, прийнявши всі інтенсивності обслуговування 1…, М рівними одному і тому ж значенню . Звідси випливає, що всі канали на шляху ВК мають одну і ту ж пропускну спроможність, і кожен з них, в середньому, несе одне і те ж повне навантаження. Взагалі, це справедлива характеристика роботи мережі. Нехай, наприклад, канали на шляху ВК належать до одного з двох класів: які володіють чистою інтенсивністю обслуговування 1 (пропускна спроможність менша від навантаження, що не відноситься до ВК) або, що має 2»1. Тоді вузьким місцем буде канал, у якого чиста пропускна спроможність дорівнює 1; у каналах з інтенсивністю обслуговування 2 будуть невеликі черги, і такі вузли можуть бути без збитку видалені з моделі. Дійсно, ВК з М пунктами переприймання мало відрізнятиметься від ВК з меншим числом переприймань. Очевидно, що імовірність рn того, що верхня система знаходиться в стані n, дорівнює:

(13)

де р0 знаходиться зі звичайної нормованої умови для ймовірностей:

 (14)

Еквівалентна заміна Нортона для простої симетричної мережі приводить до залежної від стану характеристики обслуговування

. (15)

В розділі розглянуто випадок короткого замикання точок Д (джерело) і О (одержувач). Продуктивність u(n) у разі, коли серед М показаних систем обслуговування розподілені n пакетів, завжди менша або дорівнює . Дійсно, вона повинна задовольняти умові

u(n) = µP {система непуста}. (16)

Підставляючи u(n) з (15) в (13), неважко знайти ймовірності станів верхньої системи обслуговування:

(17)

де / - нормоване навантаження, що надходить, а р0 знаходиться з виразу:

(18)

Продуктивність віртуального каналу, керованого за допомогою вікна, отримується усередненням інтенсивностей обслуговування по всіх N:

 (19)

На підставі формули Літтла затримка Е(Т) віртуального каналу з кінця в кінець дорівнює відношенню середнього числа пакетів Е(п) у ВК до :

(20)

Показано, що механізм плинного вікна і механізм з підтвердженням в кінці вікна обмежують характеристики класу механізмів із затримкою дозволів на передачу до прийому деякої частини вікна, але механізм плинного вікна дає оптимальний режим управління.

Висновки

телекомунікаційний багатокритеріальний декомпозиція

Сукупність наукових положень сформульованих та обґрунтованих в дисертаційній роботі складає вирішення науково-технічного завдання з поліпшення показників якості конвергентної мережі.

В дисертаційній роботі отримано такі теоретичні та науково-практичні результати:

1. Висвітлено тенденції створення сучасних телекомунікаційних мереж. Запропоновано принципи побудови конвергентних мереж як мереж з різнорідним устаткуванням для здійснення глобальної доступності. Ці методи побудови доцільно впровадити на мережах зв'язку України для досягнення ефективнішого та економічнішого надання послуг як традиційними, так і сучасними мережами.

2. Представлено методику багатокритеріальної оптимізації конвергентної мережі. Визначені зовнішні параметри мережі: ймовірності втрат, швидкодія вузлів комутації, затримка переданої інформації, відмови мережі, ймовірність помилки та вартість. Ці параметри є показниками, що визначають як якість, так і кількість наданих послуг.

3. Проведено порівняльний аналіз існуючих методів об'єднання суперечливих критеріїв, досліджено їх переваги та недоліки. Запропоновано методику об'єднання суперечливих критеріїв, таких як затримка інформації, швидкодія вузлів комутації, вартість мережі. За результатами моделювання отримано співвідношення, які пов'язують основні вищенаведені критерії. Результати дозволяють отримати ефективніше рішення на основі векторного синтезу, на відміну від скалярного.

4. Розроблено методику структурного синтезу моделі об'єкта мережі NGN за допомогою декомпозиції моделі. Показано, що користуючись апріорними відомостями про структуру об'єкта, процес синтезу моделі зводиться до визначення елементів об'єкта й установлення взаємозв'язку цих елементів в об'єкті.

5. Виявлено причини виникнення перевантаження в мережі, що дозволяє забезпечити функціонування мережі з заданою якістю.

6. Представлено математичне моделювання двох механізмів управління потоком за допомогою плинного вікна і їх кількісний аналіз. Він дозволить визначити характеристики конвергентної мережі за рахунок механізму контролю перевантаження.

7. Запропоновано методику розрахунку затримки передачі підтверджень для механізму контролю перевантаження.

Представлені дослідження, розроблені методики охоплюють новітні технологічні рішення, дозволяють поліпшити показники якості конвергентної мережі і доцільні до впровадження на сучасних комплексах та системах телекомунікації.

Література

1. Мірошніков В.В., Срібна І.М., Сторчак К.П. Оптимальний прийом сигналів відносної інваріантності до адитивної завади //Вісник Українського будинку економічних та науково-технічних знань. - 2004. - №1. - С.141-146.

2. Кожин И.А., Срибная И.Н., Улеев А.П. Исследование чувствительности синхронно-фазовых демодуляторов к параметрическим возмущениям // Зв'язок. - 2004. - № 6. - С.69-71.

3. Срібна І.М. Методика дослідження допустимого навантаження в сучасних системах комутації в режимі передачі даних // Вісник Українського будинку економічних та науково-технічних знань. - 2006. - №1. - С.69-72.

4. Сторчак К.П., Кирпач Л.А., Срибная И.Н. К вопросу о цикловой синхронизации для современных цифровых систем передачи // Зв'язок. - 2006. - № 2. - С.48-51.

5. Кирпач Л.А., Срібна І.М., Сторчак К.П. Оптимізація систем управління телекомунікаційними мережами за допомогою методу робочих характеристик // Зв'язок. - 2006. - № 5. - С.64-66.

6. Олешко Т.І., Кирпач Л.А., Срібна І.М. Підвищення показників якості при проектуванні телекомунікаційних мереж // Электроника и связь. Тематический выпуск «Проблемы электроники», ч.3. - 2007. - С. 120-122.

7. Стец А.С., Срибная И.Н., Ламаш А.А. Структурный синтез комбинированных итерационных систем ФАП // Сборник докладов VІ Международной научно-технической конференции (Часть 1) “Современные проблемы телекоммуникаций”. Украина.- Одесса, 19 - 22 августа. - 2003.- С. 136-138.

Размещено на Allbest.ru