Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

• Вступ
• 1. Технічні засоби охоронно-пожежної сигналізації
• 1.1 Організація передачі інформації про спрацювання сигналізації
• 1.2 Пожежні сигналізація, оповіщення та зв'язок
• 2. Призначення, технічні характеристики, принцип дії приймально-контрольних приладів
• 2.1 Призначення приладів приймально-контрольних
• 2.2 Типові пожежні ППК, умови застосування
• 3. ППКП "Тірас-16.64П"
• 3.1 Загальний опис
• 3.2 Технічні характеристики
• 4. Прилад приймально-контрольний пожежний ППКП "АЛАЙ П-4"
• 4.1 Призначення приладу
• 4.2 Технічні характеристики
• Висновок
• Список літератури

Вступ

У даній курсовій роботі буде розглянено характеристики технічних засобів охоронної та охоронно-пожежної сигналізації, дозволених до застосування, і технічних засобів пожежної сигналізації, рекомендованих до застосування в даний час, а також технічних засобів охорони найбільш широко вживаних раніше.

Також буде розглянено організацію охорони об'єктів власників за допомогою пожежної сигналізації на відкритих майданчиках, будинках, приміщеннях та окремих предметів. Буде здійснено опис організації передачі інформації про спрацювання сигналізації. Перерахуємо види приймально-контрольних приладів та умови їх застосування.

1. Технічні засоби охоронно-пожежної сигналізації

Технічні засоби охоронної та охоронно-пожежної сигналізації, призначені для отримання інформації про стан контрольованих параметрів на об'єкті, що охороняється, приймання, перетворення, передачі, зберігання, відображення цієї інформації у вигляді звукової та світлової сигналізації, відповідно до ОСТ 25 829-78 класифікується за двома ознаками: області застосування і функціональному призначенню.

По області застосування ТЗ діляться на охоронні, пожежні та охоронно-пожежні; за функціональним призначенням - на технічні засоби виявлення (сповіщувачі), призначені для отримання інформації про стан контрольованих параметрів і ТЗ оповіщення, призначені для прийому, перетворення, передачі, зберігання, обробки і відображення інформації (СПІ, ВПК і оповіщувачі).

1.1 Організація передачі інформації про спрацювання сигналізації

Передача сповіщень про спрацювання пожежної сигналізації з об'єкта на ПЦО може здійснюватися із ППК малої місткості, внутрішнього пульта охорони або пристроїв кінцевих СПИ.

Кількість рубежів охоронної сигналізації, що виводяться на ПЦО окремими номерами, визначається спільним рішенням керівництва об'єкта та підрозділи позавідомчої охорони виходячи з категорії об'єкта, аналізу ризику та потенційних загроз об'єкту, можливостей інтеграції та документування ППК (внутрішнім пультом охорони або пристроєм крайовим), що надходить, а також порядком організації чергування персоналу охорони на об'єкті.

Мінімально необхідну кількість рубежів охоронної сигналізації, що виводяться на ПЦО зі всього об'єкту має бути, для підгрупи.

БI - один об'єднаний кордон (перший - периметр);

AI, БII - два об'єднаних кордону (перший - периметр і другий - обсяг).

Крім того, при наявності на об'єкті спеціальних приміщень (підгрупа АII, сейфові, збройові кімнати та інші приміщення, що вимагають підвищених заходів захисту) висновку на ПЦО підлягають також і рубежі пожежної сигналізації цих приміщень.

За наявності на об'єкті пульта внутрішнього охорони з цілодобовим чергуванням власної служби безпеки або приватного охоронного підприємства, на ПЦО виводяться: один загальний сигнал, який об'єднує всі рубежі пожежної сигналізації об'єкту за винятком рубежів спеціальних приміщень об'єкта; рубежі пожежної сигналізації (периметр і об'єм) спеціальних приміщень. При цьому повинна бути забезпечена реєстрація всієї інформації, що надходить кожного рубежу охорони приміщень на внутрішньому пульті охорони.

За наявності на об'єкті пульта внутрішнього охорони з цілодобовим чергуванням співробітників позавідомчої охорони (Мікро-ПЦО), всі рубежі пожежної сигналізації всіх приміщень об'єкта (включаючи і спеціальні приміщення) підключаються на пульт внутрішньої охорони, що забезпечує автоматичну реєстрацію всієї інформації, що надходить, а з нього виводиться один загальний сигнал на ПЦО.

На об'єктах, де охороняються тільки спеціальні приміщення, висновку на ПЦО підлягають всі рубежі пожежної сигналізації цих приміщень.

При охороні тільки окремих пристроїв (банкомати, ігрові автомати, розподільні шафи й інші аналогічні пристрої) на ПЦО виводиться один рубіж пожежної сигналізації (блокування на "руйнування" і "розтин").

При відсутності на об'єкті, що охороняється технічної можливості виконати вимоги, питання виведення рубежів пожежної сигналізації вирішуються підрозділом позавідомчої охорони в кожному конкретному випадку. Рубежі пожежної сигналізації повинні виводитися на ПЦО з пульта внутрішньої охорони, ППК або пристрою кінцевого, що забезпечують запам'ятовування тривожного стану і його фіксацію на виносному світловому (звуковому) оповіщувачів або індикаторі. Для об'єктів житлового сектора допускається застосування пристроїв кінцевих і блоків об'єктових без відповідного запам'ятовування тривожного стану і його фіксації.

Повідомлення від шлейфів тривожної сигналізації одним об'єднаним сигналом виводяться на ПЦО та / або в чергову частину органів внутрішніх справ безпосередньо або через ППК, кінцевий пристрій СПИ, пульт внутрішньої охорони.

Повідомлення охоронної і тривожної сигналізації можуть передаватися на ПЦО по спеціально прокладається лініях зв'язку, вільним або перемиканим на період охорони телефонних лініях, радіоканалу, зайнятим телефонних лініях за допомогою апаратури ущільнення або інформаторних СПИ допомогою комутованого телефонного з'єднання (метод "автодозвону") з обов'язковим контролем каналу між об'єктом, що охороняється і ПЦО. З охоронюваних об'єктів "автодозвон" повинен здійснюватися з двох і більше телефонних номерах.

Для виключення доступу сторонніх осіб до извещателям, ППК, коробки, іншої установленої на об'єкті апаратури охорони повинні здійснюватися заходи щодо їх маскування та прихованої установки. Кришки клемних колодок даних пристроїв повинні бути опломбовані (опечатані) електромонтером ОПС або інженерно-технічним працівником підрозділу позавідомчої охорони із зазначенням прізвища та дати в технічній документації об'єкта.

Розподільні шафи, призначені для кроссировки шлейфів сигналізації, повинні закриватися на замок, бути опломбовані і мати блокувальні (тамперних) кнопки, підключені на окремі номери пульта внутрішньої охорони "без права відключення", а за відсутності пульта внутрішньої охорони - на ПЦО у складі тривожної сигналізації .

1.2 Пожежні сигналізація, оповіщення та зв'язок

Швидке виявлення та сигналізація про виникнення пожежі, своєчасний виклик пожежних підрозділів та оповіщення про пожежу людей, що перебувають у зоні можливої небезпеки, дозволяє швидко локалізувати осередки пожежі, здійснити евакуацію та вжити необхідних заходів щодо гасіння пожежі. Тому підприємства повинні бути забезпечені засобами зв'язку та системами пожежної сигналізації та оповіщення.

Для передачі повідомлення про пожежу в будь-який час доби можна використовувати телефони спеціального та загального призначення, радіозв'язок, централізовані установки пожежної сигналізації. Системи оповіщення про пожежу повинні забезпечувати у відповідності з розробленими планами евакуації передачу сигналів оповіщення одночасно по всьому будинку (споруді) а при необхідності - послідовно або вибірково в окремі його частини (поверхи секції тощо). Кількість оповіщувачів (динаміків), їх розміщення та потужність повинні забезпечити необхідну чутність у всіх місцях перебування людей. Для передачі текстів оповіщення та керування евакуацією допускається використовувати внутрішні радіотрансляційні мережі. Приміщення, з якого здійснюється керування системою пожежного оповіщення, належить розміщувати на нижніх поверхах будівель, біля входу на сходові клітки, у місцях з цілодобовим перебуванням чергового персоналу.

Найбільш швидким та надійним засобом виявлення ознак займання та сигналізації про пожежу вважається автоматична установка пожежної сигналізації (АУПС), яка повинна працювати цілодобово. Залежно від схеми з'єднання розрізняють променеві (радіальні) та кільцеві АУПС (рис. 1.1). Принцип роботи АУПС полягає в наступному: при спрацюванні хоча б одного зі сповіщувачів на приймально-контрольний прилад надходить сигнал "Пожежа".

Рис. 1.1. Схеми променевого (а) та кільцевого (б) з'єднання в АУПС: 1 - сповіщувачі; 2 - приймально-контрольний прилад; 3 - блок живлення від електромережі; 4 - блок аварійного живлення; 5 - система перемикання живлення; 6 - з'єднувальні проводи

Неадресовані пожежні сповіщувачі включають тільки в мережі радіального типу; при цьому місце займання визначається номером шлейфа (променя), який видав сигнал "Пожежа". Адресовані пожежні сповіщувачі включають в мережі як радіального, так і кільцевого типу; адреса займання визначається місцем установки оповіщувача, який видав сигнал "Пожежа", за його адресним номером.

На пожежо- та вибухонебезпечних об'єктах АУПС, окрім сигналізації про пожежу, можуть видавати команди в схеми керування автоматичними установками пожежогасіння, димовидалення, оповіщення про пожежу, вентиляції, технологічного та електротехнічного устаткування об'єкта.

АУПС за способом передачі повідомлення (сповіщення) про пожежу поділяють на автономні та централізовані. В автономних установках АУПС сигнал тривоги "Пожежа" від сповіщувача надходить на приймально-контрольний прилад, який встановлюється у приміщенні з цілодобовим перебуванням чергового персоналу. Черговий телефонує на приймальний пост пожежної охорони і передає необхідну інформацію. У централізованих АУПС сповіщення про пожежу від приймально-контрольних приладів передається через канал зв'язку (наприклад, канал пейджерного зв'язку чи радіоканал) на централізований пульт пожежного спостереження.

Ручний пожежний сповіщувач

Одним з основних елементів АУПС є пожежні сповіщувачі - пристрої, що формують сигнал про пожежу. Розрізняють пожежні сповіщувачі ручної та автоматичної дії. Ручний пожежний сповіщувач (рис. 4.38, а) вмикає людина, що виявила пожежу, шляхом натискання на пускову кнопку. Вони можуть використовуватися для подачі сигналу про пожежу з території підприємства. Всередині будівлі ручні сповіщувачі встановлюються як додатковий технічний засіб автоматичної АУПС.

Рис. 1.2 Пожежні сповіщувачі: а - ручний ИР-П; б - тепловий ИП-105; в - димовий ИПД-1; г - сповіщувач полум'я ИП

Автоматичні пожежні сповіщувачі

Спрацьовують без участі людини, від дії на них чинників, що супроводжують пожежу: підвищення температури, поява диму чи полум'я.

Теплові пожежні сповіщувачі

За принципом дії поділяються на: максимальні (ИТ-Б, ИТ 2-Б, ИП-105, СПТМ-70), які спрацьовують при досягненні пирогового значення температури повітря в місці їх встановлення; диференційні (НЬ 871-20), які реагують на швидкість наростання градієнта температури; максимально-диференційні (ИТ 1-МДБ, О-601), які спрацьовують від тої чи іншої переважаючої зміни температури.

Принципи дії та конструкції теплових пожежних сповіщувачі в можуть бути різними: з використанням легкоплавких матеріалів які руйнуються внаслідок дії підвищеної температури; з використанням термоелектрорушійної сили; з використанням залежності електричного опору елементів від температури; з використанням температурних деформацій матеріалів; з використанням залежності магнітної індукції від температури тощо.

Сповіщувач пожежний ИП-105 (див. рис. 1.3, б) являє собою магнітоконтактний пристрій з контактним виходом. Він працює за принципом зміни магнітної індукції під дією високої температури. При підвищенні температури повітря магнітне поле зменшується, і при досягненні порогового значення температури контакт, який знаходиться в герметичній камері, розмикається. При цьому подається сигнал "Пожежа" на приймально-контрольний прилад.

Димові пожежні сповіщувачі

Виявляють дим фотоелектричним (оптичним) чи радіоізотопним методом. Принцип дії оптичного сповіщувача пожежного димового ИПД-1 (див. рис. 1.3, в) базується на реєстрації розсіяного світла (ефекті Тіндола). Випромінювач і приймач, що працюють в інфрачервоному світлі, розташовані в оптичній камері таким чином, що промені від випромінювача не можуть потрапити безпосередньо на приймач. У випадку пожежі дим потрапляє в оптичну камеру сповіщувача. Світло від випромінювача розсіюється частинками диму (рис. 4.39) і потрапляє в приймач. Унаслідок цього формується сигнал "Пожежа" і подається на приймально-контрольний прилад. У радіоізотопному сповіщувачі диму чутливим елементом слугує іонізаційна камера з джерелом а-випромінювання (рис. 4.40). Дим, який утворюється під час пожежі, знижує ступінь іонізації в камері, що й реєструється сповіщувачем.

Рис. 1.3. Розсіювання світлового потоку частинками диму: 1 - джерело 2 - задимлене середовище; 3 - часточки диму

Рис. 1.4. Іонізаційна камера світла (випромінювач) радіоізотопного сповіщувача диму: 1 - анод; 2 - катод

Пожежні сповіщувачі полум'я

(ИП, ИП-П, ИП-ПБ) дозволяють швидко виявити джерело відкритого полум'я. Чутливий фотоелемент сповіщувача реєструє випромінювання полум'я в ультрафіолетовій чи інфрачервоній частинах спектра. Комбіновані сповіщувачі ІПК-1, ІПК-2, ІПК-3 контролюють відразу два чинника, що супроводжують пожежу: дим та температуру.

Пожежні сповіщувачі характеризуються: порогом спрацювання - найменшим значенням параметра, на який вони реагують; інерційністю - часом від початку дії чинника, що контролюється, до моменту спрацювання; захищуваною площею - площею підлоги, яку контролює один сповіщувач. У табл. 1.1 наведені порівняльні характеристики сповіщувачів різних типів.

Таблиця 1.1. Порівняльна характеристика сповіщувачів різних типів

Окремі сповіщувачі (давачі) охоронної сигналізації (наприклад, ультразвукові, оптико-електричні) мають високу чутливість і здатні дуже швидко (швидше за пожежні сповіщувачі) виявляти перші ознаки займання. Тому вони можуть поєднувати охоронні та пожежні функції. Однак такі сповіщувачі можуть бути лише додатковими елементами АУПС, які підсилюють пожежну безпеку захищуваного об'єкта. Адже охоронна сигналізація працює в неробочий час, а пожежна - цілодобово.

При виборі типу та виконання автоматичного пожежного сповіщувача необхідно враховувати призначення захищуваного приміщення, пожежну характеристику матеріалів, що в ньому знаходяться, первинні ознаки пожежі та умови експлуатації відповідно до ДБН В.2.5-13-98.

Для правильного вибору автоматичних пожежних сповіщувачів необхідно враховувати особливості об'єкта: призначення захищуваних приміщень, ступінь їх пожежонебезпеки, специфіку технологічного процесу, пожежну характеристику матеріалів, що знаходяться в приміщенні, первинні ознаки пожежі та характер її можливого розвитку. Необхідно також враховувати наявність систем автоматичного пожежогасіння та інші особливості об'єкта.

Вид і виконання пожежних сповіщувачів необхідно обирати з урахуванням умов середовища в захищуваних приміщеннях і класу вибухонебезпечної чи пожежонебезпечної зони.

Кількість та розташування пожежних сповіщувачів залежить від розмірів, форми, умов роботи та призначення приміщення, конструкції перекриття (покриття) і висоти стелі, наявності та виду вентиляції, завантаженості приміщення матеріалами та устаткуванням, а також від типу та виду пожежних сповіщувачів і в кожному конкретному випадку визначаються проектною організацією, яка отримала ліцензію на цей вид діяльності в установленому порядку.

Пожежні сповіщувачі встановлюються, як правило, під покриттям (перекриттям). В окремих випадках допускається їх розташування на стінах, балках, колонах, а також підвішування на тросах, за умови їх розміщення на відстані не більше 0,3 м від рівня покриття (перекриття) і не більше 0,6 м від отворів вентиляції. сигналізація оповіщення пожежний радіоканал

У приміщеннях з рівною стелею точкові пожежні сповіщувачі розташовують, як правило, рівномірно по площі стелі з урахуванням розмірів приміщення, а також технічних параметрів сповіщувачів. Точкові пожежні сповіщувачі рекомендується встановлювати за схемами трикутного або квадратного розміщення (рис. 4.41).

Рис. 1.5. Схеми трикутного та квадратного розміщення сповіщувачів: а - відстань між сповіщувачами; б - відстань від стіни до сповіщувача

В окремих випадках сповіщувачі розміщують у зонах найімовірнішого займання, на шляхах конвективних потоків повітря, а також поблизу пожежонебезпечного устаткування.

Відстань між сповіщувачами приймається з урахуванням площі, що контролюється одним сповіщувачем. Остання ж суттєво залежить від висоти захищуваного приміщення. Тому чим більшою є висота захищуваного приміщення, тим менша площа, що контролюється сповіщувачем. Відстань від сповіщувача до стіни, як правило, приймається вдвічі меншою, ніж відстань між сповіщувачами.

Як показала практика експлуатації пожежних сповіщувачів, теплові пожежні сповіщувачі необхідно застосовувати в приміщеннях малої та середньої висоти та відносно невеликого об'єму. При висоті приміщення 7-9 м використання теплових сповіщувачів є недоцільним через неефективність реєстрації осередку пожежі.

Порогова температура спрацювання максимальних і максимально диферентних теплових сповіщувачів повинна бути не менше, ніж на 20 °С і не більше, ніж на 70 °С вищою від максимально допустимої температури в приміщенні.

Диференційні теплові сповіщувачі ефективні в таких приміщеннях, у яких за нормальних виробничих умов не відбувається різкого підвищення температури навколишнього середовища. Такі сповіщувачі неможна встановлювати поблизу джерел тепла, що здатні спричинити їх помилкове спрацювання. Димові сповіщувачі облаштовуються в приміщеннях, де можливе займання супроводжується значним виділенням диму. При їхньому розташуванні необхідно враховувати шляхи та швидкості потоків повітря від вентиляційних систем.

Сповіщувачі полум'я встановлюються в приміщеннях, де є імовірність займання з відкритим полум'ям. Необхідно уникати різноманітних виробничих впливів (працюючі зварювальні апарати чи інші джерела ультрафіолетового чи інфрачервоного випромінювання). Сповіщувачі полум'я повинні бути захищені від прямих сонячних променів та безпосереднього впливу джерел штучного освітлення. При розташуванні сповіщувачів полум'я необхідно враховувати їхні технічні характеристики: кут огляду, захищувану сповіщувачем площу, максимальну віддаленість виявлення пожежі (віддаль від сповіщувача до найвіддаленішої "видимої" ним точки).

Необхідно зазначити, що при виборі та розміщенні автоматичних пожежних сповіщувачів необхідно керуватись вимогами та рекомендаціями ДБН В.2.5-13-98.

2. Призначення, технічні характеристики, принцип дії приймально-контрольних приладів

Прилади приймально-контрольні в системах охоронно-пожежної сигналізації є проміжною ланкою між об'єктовими первинними засобами виявлення проникнення або пожежі (сповіщувачами) і системами передачі сповіщень. Крім того, ППК можуть використовуватися в автономному режимі роботи з підключенням звукового та світлового оповіщувачів на об'єкті, що охороняється. У залежності від призначення ППК поділяються на охоронні, охоронно-пожежні, охоронно-маршрутні, універсальні, програмовані.

ППК виконують такі основні функції:

- Прийом і обробку сигналів від сповіщувачів;

- Харчування сповіщувачів (по ШС або за окремою лінії);

- Контроль стану ШС;

- Передачу сигналів на ПЦС;

- Керування звуковими та світловими оповіщувачами;

- Забезпечення процедур взяття під охорону та зняття об'єкта з охорони.

Основними характеристиками ППК є інформаційна ємність та інформативність. ППК малої інформаційної ємності призначені, як правило, для організації охорони одного приміщення або невеликого об'єкта. ППК великої ємності можуть використовуватися для об'єднання сигналізації великої кількості приміщень або рубежів охорони одного об'єкта (концентратори), а також в якості пультів для автономних систем охорони об'єктів. Для окремих видів об'єктів існують також спеціальні типи ППК, наприклад, для охорони квартир, пожежо-та вибухонебезпечних приміщень. За способом організації зв'язку з сповіщувачами ППК поділяються на провідні і бездротові (радіоканальні).

За кліматичному виконанню ППК випускаються для опалювальних і не опалювальних приміщень.

2.2 Типові пожежні ППК, умови застосування

Прилад приймально-контрольний пожежний (ППКП) - пристрій, призначений для прийому сигналів від пожежних, охоронних сповіщувачів, забезпечення електроживленням активних (струмових) пожежних і охоронних сповіщувачів, видачі інформації на світлові, звукові оповіщувачі та пульти централізованого спостереження, а також формування стартового імпульсу запуску приладу пожежного управління. В Україні вимоги до ППКП встановлено стандартом ДСТУ EN54-2.

Основний елемент систем охоронної, пожежної, охоронно-пожежних сигналізацій. Може входити в систему пожежегасіння для формування сигнального імпульсу на прилад керування. При виборі марки приладу для конкретної системи необхідне орієнтуватися на норми, за якими прилад пройшов сертифікацію.

Неадресовані ППКП залежно від типів шлейфів діляться на прилади із знакозмінними (Веселка, ППК 2) і знакопостійними (ВЭРС-ПК) шлейфами.

Адресований приймально-контрольний прилад пожежний - компонент адресованої системи пожежної сигналізації (АСПС), призначений для прийому адресних сповіщень за адресованими сигнальними лініями про пожежний стан об'єкта і стан інших компонентів АСПС, вироблення сигналів пожежної тривоги або несправності системи. Адресовані ППК діляться на адресовано-аналогові і адресовано-цифрові.

3. ППКП "Тірас-16.64П"

Основою даної системи пожежної сигналізації є прилад приймально-контрольний пожежний "Тірас-16.64П" (базовий). Розширення кількості зон системи (базова кількість - 16 зон) відбувається за рахунок приладів нарощування, в якості яких використовуються прилади приймально-контрольні пожежні "Тірас-16П" та "Тірас-8П", які мають також по 16 зон та 8 зон, відповідно. Максимальна кількість зон в системі - 64 (разом з базовим приладом). Крім базового приладу та приладів нарощування в склад системи входять такі модулі як МРЛ-8. Зв'язок між компонентами системи забезпечується за допомогою інтерфейсу RS485, який може мати загальну довжину до 1360 метрів.

3.1 Загальний опис

Функціональні особливості базового приладу:

1. Працює з різними типами сповіщувачів в зонах: 2-х дротовими, 4-х дротовими та одночасно з обома типами в одній зоні;

2. Простий та зрозумілий інтерфейс керування приладом за допомогою РКІ-індикатора;

3. Має декілька режимів формування режиму пожежі: за одним сповіщувачем в зоні, за двома сповіщувачами в зоні, за двома сповіщувачами в різних зонах, при автоматичній перевірці повторного спрацювання зони;

4. Енергонезалежна пам'ять для зберігання журналу реєстрації подій на 256 подій;

5. Можливість підключення комунікатора (МЦА) для передачі сповіщень на пульт пожежного спостереження в форматі "Contact-ID" та підключення комунікатора (МЦА GSM) для передачі сповіщень на пульт пожежного спостереження в протоколі "МОСТ" по (CSD/GPRS);

6. Вхід для контролювання справності додаткових блоків живлення системи;

7. Релейні виходи живлення сповіщувачів та оповіщувачів для можливості підключення зовнішніх джерел живлення.

8. Прилад програмується задопомогою USB-програматора.

Панель керування (ВПК) використовується для керування базовим приладом та індикації його режимів роботи. ВПК має великий 4 рядовий РКІ дисплей, клавіатуру для програмування приладу та забезпечення рівнів доступу (коди), індикатори основних режимів роботи. Зв'язок між ВПК та базовим блоком виконаний за допомогою 2-х ліній зв'язку RS485 (основна та резервна), що забезпечує високу надійність з'єднань.

Модуль МРЛ-8 використовується для збільшення кількості керованих виходів системи. Кожен модуль має 8 релейних виходів з перекидним контактом (нормально замкнутий, нормально розімкнутий). Максимальна кількість МРЛ-8 в системі - 2. Кожен з виходів може бути налаштований на спрацювання від конкретної зони (зон).

ПУіЗ "Тірас-1" використовується для організації одного напрямку газового, аерозольного або порошкового пожежогасіння.

3.2 Технічні характеристики

4. Прилад приймально-контрольний пожежний ППКП "АЛАЙ П-4"

ППКП призначений для контролю стану шлейфів пожежної сигналізації, вироблення сигналів про виникнення пожежі або несправності, видачі тривожних повідомлень (про пожежу, аварію, несанкціоноване розкриття) на пульт централізованого спостереження (далі за текстом ПЦС) і на пристрої оповіщення, а також включення ланцюгів керування установками пожежогасіння, димовидалення і відключення системи вентиляції об'єкта.

ППКП застосовується в системах автономної і централізованої пожежної охорони об'єктів (різні об'єкти народного господарства, банки, офіси, квартири і т.п.).

ППКП працює разом із ПЦС (що реагують на замикання відповідних контактів реле ППКП при пожежі і на розмикання - за несправності) або автономно, разом із пристроями звукового і (або) світлового оповіщення.

ППКП розрахований на безперервну цілодобову роботу в закритих приміщеннях наземних стаціонарних об'єктів, містить джерело резервного електроживлення. Це джерело живлення забезпечує можливість установки і підзарядки герметичних кислотних акумуляторних батарей типу YUASA та інших з ідентичними параметрами, з номінальною напругою 12 В та максимальною ємністю 3,2, струмом заряду, що не зменшує терміну їх експлуатації.

Вид кліматичного виконання - УХЛ категорії 4.2 за ДСТ 15150-69. ППКП стійкий до впливу кліматичних факторів зовнішнього середовища і механічних факторів зовнішнього середовища відповідно до ДЕРЖСТАНДАРТУ 12997-84.

4.2 Технічні характеристики

Значення напруги постійного струму позитивної полярності за виходом "+ 12 В" становить від 10,3 до 13,8 В, при струмі навантаження не більше 0,3 А.

ППКП забезпечує захист від несанкціонованого доступу у середину корпуса. При несанкціонованому розкритті ППКП (зломі кришки) включається звукова і світлова сигналізація і видається повідомлення на ПЦС шляхом розмикання контактів реле "АВАРІЯ".

ППКП стійкий при впливі на нього повітряного електростатичного розряду випробувальною напругою 2 кв за ДСТ 29191-91.

Критерій якості функціонування - А за ДСТ 29073-91.

ППКП стійкий при впливі на нього електромагнітних полів мережної частоти напруженістю до 40 А/м за ДСТ 12997-84.

Індустріальні радіоперешкоди, створювані ППКП при роботі у смузі частот від 30 до 1000 Мгц, не перевищують норм, установлених ДСТ 23511-79 для електроприладів, що підключаються до електричної мережі.

Інформаційна ємність ППКП - 4 шлейфи.

Інформативність приладу - 17 повідомлень.

Габаритні розміри ППКП - (183±5)x(182±5)x(80±5) мм.

Маса ППКП без акумуляторної батареї (АБ) не більше 2 кг.

За показниками надійності ППКП відповідно до ДСТ 27.003-90 є виробом конкретного призначення виду 1, безперервного тривалого застосування, відновлюваним, піддається ремонту, обслуговується, старіючим при експлуатації. Відмовлення або перехід ППКП до граничного стану не приводить до наслідків катастрофічного характеру.

Висновок

Технічні засоби охоронної та охоронно-пожежної сигналізації, призначені для отримання інформації про стан контрольованих параметрів на об'єкті, що охороняється, приймання, перетворення, передачі, зберігання, відображення цієї інформації у вигляді звукової та світлової сигналізації, відповідно до ГОСТ 1925 829-78 класифікується за двома ознаками: області застосування і функціональному призначенню.

Технічні засоби пожежної сигналізації периметра повинні вибиратися в залежності від виду передбачуваної загрози об'єкту, помеховой обстановки, рельєфу місцевості, протяжності та технічної укріпленості периметра, типу огородження, наявності доріг вздовж периметра, зони відторгнення, її ширини. Пожежна сигналізація периметра об'єкта проектується, як правило, однорубежной. Для посилення охорони, визначення напрямку руху порушника, блокування вразливих місць слід застосовувати многорубежную охорону.

Технічними засобами пожежної сигналізації повинні обладнуватися приміщення з постійним або тимчасовим зберіганням матеріальних цінностей, а також всі вразливі місця будівлі (вікна, двері, люки, вентиляційні шахти, короби тощо), через які можливо несанкціоноване проникнення в приміщення об'єкту.

Передача сповіщень про спрацювання пожежної сигналізації з об'єкта на ПЦО може здійснюватися із ППК малої місткості, внутрішнього пульта охорони або пристроїв кінцевих СПИ.

Список літератури

1. Постанова Ради Міністрів № 455 від 03.09.91 р. "Про затвердження правил застосування спеціальних засобів, що перебувають на озброєнні ОВС".

2. Наказ МВС № 170 - 1991 р. "Про заходи щодо виконання постанови РМ РФ від 03.09.91 р." Про затвердження правил застосування спеціальних засобів, що перебувають на озброєнні ОВС".

3. Технічні описи та інструкції з експлуатації СЦН, ПКП, сповіщувачів.

4. Інформаційно - технічний журнал "Техніка охорони", М., НДЦ "Охорона" ВНІІІПО МВС, 1994-1997.

Размещено на Allbest.ru