Газорозрядні лічильники Гейгера-Мюллєра

Механізм роботи лічильника Гейгера-Мюллєра. Виникнення безперервного розряду що супроводжуються ударною іонізацію при високих напругах. Класифікація і параметри газорозрядних лічильників. Роздільна здатності, "мертвий час" та ефективність лічильника.

Рубрика Коммуникации, связь, цифровые приборы и радиоэлектроника
Вид реферат
Язык украинский
Дата добавления 20.04.2015
Размер файла 97,4 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Реферат

на тему: Газорозрядні лічильники Гейгера-Мюллєра

Підготувала:

Колеснік Ксенія

Розрізняють лічильники пропорційні і лічильники Гейгера-Мюллера. У перших, як показує сама назва, виникає імпульс струму, пропорційний первинної іонізації. У цьому випадку обидві криві, отримані для первинної іонізації, в області пропорційного рахунку йдуть паралельно один одному. Тому за величиною імпульсу, що виник у пропорційному лічильнику, можна судити про вид частки або її енергії Коефіцієнт газового посилення пропорційного лічильника невеликий (досягає кількох тисчяч).

При першому зіткненні кількість первинних негативних іонів подвоюється, при другому - учетверяется, і т.д. У результаті ціла лавина негативних іонів приходить на позитивний електрод лічильника, створюючи круто наростаючий імпульс струму. Подальший розвиток струму в імпульсі буде визначатися рухом позитивних іонів і параметрами розрядної ланцюга.

При подальшому збільшенні напруги в інтервалі Uо.п.-Uг пропорційність між величиною імпульсу та первинної іонізацією порушується. Коефіцієнти газового підсилення для кривих a і b різні для одного і того ж напруги, і тому в області обмеженою пропорційності ці криві не йдуть паралельно. Нарешті, в області Гейгера при ще більш високих напругах на електродах, що перевищують Uг, механізм роботи лічильників значно ускладнюється. Тут величина імпульсу абсолютно не залежить від первинної іонізації. Імпульси однакової величини виникають від b-частинок і g-кванта, що створює іноді всього одну пару іонів в робочому обсязі лічильника, і від a-частинки, що створює десятки тисяч пар іонів

Безперервний розряд

До області Гейгера примикає область безперервного розряду, для виникнення якого спеціальний іонізатор не потрібен. Досить приєднати відповідну високу напругу, що перевищує Uнепр, до електродів, як газ між ними "запалюється" і починає непереривно пропускати струм. Це явище добре знайоме за світлом неонових та інших газосвітних трубок, широко застосовуються для реклами. Слід зазначити, що як безперервний розряд, так і розряд в області Гейгера відносяться до самостійного розряду, який на відміну від несамостійного не вимагає для своєї підтримки безперервного впливу зовнішніх іонізаторів.

Безперервний розряд відбувається внаслідок двох нових процесів, що супроводжують ударну іонізацію при дуже високих напругах:

1. Молекули, порушені зіткненнями, звільняються від надлишкової енергії, випускаючи фотони ультрафіолетового випромінювання, і переходять в нормальний стан. Ці фотони поглинаються практично по всій поверхні катода і завдяки фотоефекту виривають з нього електрони. Останні, у свою чергу, створюють за рахунок ударної іонізації нові лавини іонів вже в усьому междуелектордном просторі лічильника.

2. Позитивні іони при таких високих напругах набувають настільки велику кінетичну енергію, що вибивають з катода вільні електрони.

Ці процеси відбуваються і в лічильнику Гейгера. Однак у цьому випадку різниця потенціалів на електродах не така велика, щоб "запалювання" лічильника Гейгера відбувалося самостійно. Для "запалювання" лічильника Гейгера необхідний зовнішній іонізатор, що віддає первинну іонізацію - хоча б одну пару іонів. З них розвивається перша лавина, що служить, у свою чергу, початком безперервного розряду. Останній підтримується в лічильнику Гейгера згаданими вище двома процесами: висвічування збуджених молекул газу (випусканням фотонів) і ударами важких позитивних іонів про катод.

Класифікація лічильників

Систематизувати велику кількість різноманітних типів лічильників можна за різними ознаками. За механізмом дії розрізняють лічильники з несамостійним і самостійним розрядом. До перших відносяться пропорційні лічильники, до других - лічильники Гейгера (острійние) і Гейгера-Мюллера (нітіевие). Лічильники з самостійним розрядом бувають, у свою чергу, самогаситься і несамогасящіміся.

Практично найбільш важливо систематизувати лічильники за їх призначенням і за конструктивними ознаками, причому особливості конструкції часто обумовлюються призначенням лічильника. Слід розрізняти лічильники a-, b-частинок, g-квантів, рентгенівських променів, нейтронів і лічильники спеціального призначення. Призначення лічильника пред'являє певні вимоги до вибору режиму роботи лічильника і матеріалів, з яких він виготовляється. Якщо, наприклад, потрібно визначити енергію частинки, а не тільки реєструвати її наявність, то застосовують пропорційні лічильники. Для рахунку g-квантів лічильники роблять з катодом з важких елементів, а для рахунку b-частинок, навпаки, вважають за краще виготовляти катоди з легких металів, щоб зменшити фотоефект.

Параметри лічильників

Параметри газорозрядних лічильників визначаються не тільки конструкцією, матеріалом, з якого виготовлені електроди, складом і тиском наповнюють лічильник газів, але і технологією виготовлення: для отримання стабільних результатів потрібна висока чистота і культура виробництва.

Основними характеристиками лічильника є: максимальна швидкість рахунку або роздільна здатність, ефективність, рахункова характеристика.

Роздільна здатність. Мертвий час

Максимальна швидкість рахунку, тобто найбільше число імпульсів, які можуть виникнути в лічильнику за 1 сек, очевидно, залежить від тривалості так званого "мертвого часу", протягом якого лічильник не здатний відповісти імпульсом на влетіла в нього частинку.

Позначаючи роздільну здатність лічильника через Nмакс [імпсек], можемо її зв'язок з мертвим часом виразити формулою:

Nмакс = 1/tм

Для визначення повного числа частинок, які потрапили в лічильник, потрібно внести поправки на прорахунок, тобто на ті незареєстровані частинки, які потрапили всередину лічильника протягом мертвого часу:

N = Nізм/1-Nізмtм

Ефективність лічильника

Еффектівенсть лічильника характеризує здатність лічильника реагувати на те чи інше випромінювання. Чисельно вона дорівнює відношенню числа частинок, що викликали імпульси, до загального числа частинок, які потрапили в лічильник за одиницю часу. Зазвичай ефективність позначають у відсотках. лічильник гейгер розряд газорозрядний

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Схема підсумовувального трьохрозрядного лічильника. Види тригерів та їх використання. Синтез лічильників, заповнення таблиць функціонування автомата. Складання діаграми Вейча для кожного із заданих тригерів. Будування та час реєстрації лічильника.

    курсовая работа [1,1 M], добавлен 29.03.2013

  • Розглядається і досліджується лічильник, запам’ятовувальна частина якого побудована на базі трьох D тригерів і одного JK тригера. Можливі режими роботи лічильника. Мінімізація за допомогою методу діаграм Вейча. Складність функцій за методом Квайна.

    курсовая работа [1,2 M], добавлен 14.03.2013

  • Назначение, устройство и принцип действия счетчика Гейгера-Мюллера. Основные физические закономерности работы, восстановление работоспособности после регистрации частицы, дозиметрические и счетные характеристики датчиков ионизирующего излучения.

    реферат [88,5 K], добавлен 31.10.2011

  • Синтезування синхронного двійково-десятковий лічильник, на основі одного тригера D-типу і трьох тригерів JK-типу, які працюють в коді з вагою розрядів 6-2-2-1. Діаграми Вейча для функцій входів тригерів. Моделювання схеми лічильника у середовищі "OrCAD".

    курсовая работа [198,7 K], добавлен 13.05.2011

  • Розробка блоку з генератором одиночних імпульсів, двійково-десятковим лічильником і вузлом індикації. Аналіз принципу роботи двійково-десяткового лічильника одиничних імпульсів. Вибір елементів генератора імпульсів, цифрового блоку та вузла індикації.

    курсовая работа [775,0 K], добавлен 14.01.2015

  • Понятие и виды ионизирующего излучения. Приборы, измеряющие радиационное излучение, и принцип работы счётчика Гейгера. Основные узлы и структурная схема прибора. Выбор и обоснование элементной базы. Проектирование принципиальной схемы в САПР OrCAD.

    дипломная работа [1,5 M], добавлен 30.04.2014

  • Принцип дії лічильника імпульсів, пропорційно-інтегральних регуляторів на операційних підсилювачах замкнутої системи автоматичного управління, аналого-цифрового перетворювача, стабілізатора напруги. Розрахунок силового трансформатора джерела живлення.

    курсовая работа [1,3 M], добавлен 01.04.2014

  • Аналітичний огляд первинних перетворювачів температури. Розробка структурної та функціональної схеми цифрового термометру для вимірювання температури в діапазоні від 600 до 1000 С. Розрахунок частоти генератора та розрядності двійкового лічильника.

    курсовая работа [40,2 K], добавлен 26.01.2011

  • Виміряння частоти синусоїдних та імпульсних сигналів від кількох десятих герца до десяти мегагерц з різною амплітудою. Загальний вигляд частотоміру-хронометру. Принцип дії приладу. Обнулення лічильника. Структурна схема вимірювача інтервалів часу.

    контрольная работа [811,8 K], добавлен 18.06.2014

  • Сутність роботи та основні характеристики аналого-цифрових перетворювачів (АЦП). Класифікація пристроїв, основні параметри паралельних АЦП, процес перетворення вхідного сигналу в багатоступеневому АЦП. Приклад роботи 8-розрядного двохтактного АЦП.

    курсовая работа [6,1 M], добавлен 29.06.2010

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.