Синтез та моделювання алгоритмів виявлення скритних радіосигналів з невідомою структурою

Размещено на http://allbest.ru

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ РАДІОЕЛЕКТРОНІКИ

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук

05.12.17 - радіотехнічні та телевізійні системи

СИНТЕЗ ТА МОДЕЛЮВАННЯ АЛГОРИТМІВ ВИЯВЛЕННЯ СКРИТНИХ РАДІОСИГНАЛІВ З НЕВІДОМОЮ СТРУКТУРОЮ

Виконав Селезньов Сергій Володимирович

Харків - 2005

АНОТАЦІЯ

Селезньов С.В. Синтез та моделювання алгоритмів виявлення скритних радіосигналів з невідомою структурою. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.12.17 - радіотехнічні та телевізійні системи.

Харківський національний університет радіоелектроніки, Харків, 2005.

У цей час розвивається виробництво радіоелектронних систем із застосуванням широкосмугових скритних радіосигналів, як військового, так і цивільного призначення. Це підтверджує необхідність створення систем радіомоніторінгу скритних випромінювань. Дисертація присвячена розв'язанню актуальної науково-прикладної задачі виявлення скритних радіосигналів з невідомою структурою в умовах апріорної невизначеності тривалості, ширини спектру, часу початку та початкової частоти спектру сигналу. Метою роботи є обґрунтування можливості створення системи виявлення скритних радіосигналів з невідомою структурою в умовах апріорної невизначеності їх параметрів.

Синтезовано алгоритми виявлення скритних радіосигналів з невідомою структурою, що дають змогу приблизно оцінювати їх параметри. Результати роботи показали потенційні можливості систем радіомоніторінгу щодо виявлення скритних радіосигналів з невідомою структурою. На основі визначених потенційних можливостей висловлені рекомендації про шляхи забезпечення скритності випромінювань перспективних радіоелектронних засобів, дані рекомендації щодо удосконалення існуючих та сформульовані вимоги до перспективних засобів радіомоніторінгу. Запропоновані шляхи практичної реалізації розроблених алгоритмів виявлення скритних радіосигналів з невідомою структурою в умовах апріорної невизначеності параметрів сигналу.

Дисертація уперше підтверджує принципову можливість значного вдосконалювання системи виявлення скритних радіосигналів за рахунок багатоканальної обробки з обмеженою кількістю каналів.

радіосигнал дискретний детектування

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Актуальність дисертаційних досліджень обґрунтовується на базі огляду сучасного стану проблеми підвищення скритності випромінювань активних РЕС та проблеми розширення можливостей виявлення випромінювань РЕС з підвищеною скритністю (LPI). Скритність випромінювань досягається за рахунок розширення спектру частот радіосигналів. Вже в десяти країнах світу, у тому числі і на Україні, ведуться випробування, а в деяких вже стоять на озброєнні та використовуються у повсякденному житті радіолокаційні станції та системи зв'язку з підвищеною скритністю випромінювань. Якщо виробництво РЕС з підвищеною скритністю випромінювань розвивається досить швидко, то проблемою розробки та виробництва засобів виявлення випромінювань скритних РЕС майже з часів теоретичної роботи “Сигнали з максимальною та мінімальною вірогідностями виявлення” (1959 р.) академіка АН СРСР Котельникова В.А. ніхто не займався, окрім декількох робіт останнього десятиріччя. Наприклад, в монографії Ф. Пейса 2003 р. розглянуто можливі стратегії перехоплення скритних випромінювань. Джим Лі, на симпозіумі в Варшаві (2001 р.), представив доповідь на тему “Виявлення LPI сигналів з використанням багатоканального цифрового приймача”, де говорить про введення в діючу станцію розвідки спеціального каналу виявлення скритних випромінювань. Але ці роботи проведені без врахування потенційних можливостей виявлення, що були визначені академіком Котельниковим В.А.

Таким чином, задача синтезу та оптимізації алгоритмів виявлення скритних радіосигналів з невідомою структурою має значне науково-прикладне значення, завдяки цьому тема дисертації є актуальною. Актуальність теми також підтверджується зв'язком дисертаційних досліджень з плановими НДР.

Мета та задачі дослідження. Метою дослідження є теоретичне обґрунтування можливості створення системи виявлення скритних радіосигналів з невідомою структурою в умовах апріорної невизначеності. Задачі дослідження - синтез та аналіз алгоритмів виявлення скритних радіосигналів з невідомою структурою в умовах апріорної невизначеності, а також розробка принципів практичної реалізації таких систем.

Об'єкт дослідження - виявлення скритних радіосигналів з невідомою структурою.

Предмет дослідження - алгоритми виявлення скритних радіосигналів з невідомою структурою.

Методи дослідження. У роботі використовуються методи теорії ймовірностей, математичної статистики, статистичного синтезу та аналізу радіотехнічних систем і пристроїв, статистичної теорії прийняття рішень та чисельні методи математичного моделювання.

Наукова новизна отриманих результатів. На основі розвитку основних положень теоретичної роботи В.А. Котельникова, уперше розв'язана задача багатоканального виявлення різноманітних скритних радіосигналів з невідомою структурою в умовах апріорної невизначеності при обмеженій кількості каналів обробки. При цьому отримані наступні наукові результати:

1. Синтезовані алгоритми виявлення скритних шумових радіосигналів з невідомою структурою та оптимізовано багатоканальне некогерентне накопичення за часом, і за частотою, завдяки уперше запропонованого методу виконання прямого та зворотного перетворення Габора на основі дискретного перетворення Фур'є для груп елементів ряду Котельникова-Шеннона.

2. В результаті аналізу синтезованого алгоритму уперше мінімізована необхідна кількість каналів за рахунок вибору інтервалів накопичення за часом і частотою згідно з законом геометричних прогресій, та використання ковзного (фільтрового) некогерентного накопичення в часовій та частотній областях, а також розраховані додаткові втрати, обумовлені розузгодженістю часу та смуги частот некогерентного накопичення каналу обробки з тривалістю та шириною спектру сигналу.

3. Методом статистичного синтезу та аналізу виявлена можливість використання алгоритмів виявлення скритних шумових радіосигналів з невідомою структурою для виявлення частково-хаотичних радіосигналів з невідомою структурою.

4. Вперше проведене математичне моделювання процесу виявлення різноманітних скритних шумових та нешумових радіосигналів з невідомою структурою та невідомими тривалістю, шириною спектру, моментом приходу й несучою (початковою) частотою при квадратичному та лінійному детектуванні.

Обґрунтованість і вірогідність наукових положень, висновків і рекомендацій. Підтверджується коректним використанням строгих математичних методів і збігом результатів статистичного синтезу та аналізу з результатами чисельних методів математичного моделювання на ЕОМ.

Наукове значення роботи. Вирішена задача багатоканального виявлення скритних радіосигналів при обмеженій кількості каналів обробки з позицій потенційної завадостійкості В.А. Котельникова.

Практичне значення отриманих результатів.

1. Запропоновані варіанти технічної реалізації синтезованих алгоритмів виявлення скритних радіосигналів з невідомою структурою, у тому числі варіант технічної реалізації каналу частотно-часового некогерентного накопичення на основі багатовідводної лінії затримки з групами відводів.

2. Отримані результати можна використати при створенні пристроїв контролю електромагнітної сумісності радіотехнічних систем забезпечення безпеки руху транспорту, пристроїв контролю радіовипромінювань загального призначення, систем радіомоніторингу, а також при створенні систем та пристроїв виявлення скритних радіосигналів для підвищення ефективності військ у військових конфліктах та антитерористичній діяльності.

3. На прикладі скритної трикоординатної РЛС “АЛЬФА” (НДІ “Прогноз”, м. Санкт Петербург) показані потенційні можливості підвищення дальності розвідки випромінювань у 12-17 разів у порівнянні з існуючими зразками станцій розвідки.

Результати, що були отримані в дисертаційній роботі, реалізовані в межах НДР “РОЗВИТОК” Наукового центру бойового застосування Сухопутних військ при Одеському інституті Сухопутних військ, яка виконується згідно плану начальника генерального штабу Збройних Сил України, що підтверджено відповідним актом реалізації.

Особистий внесок здобувача. Основні результати дисертаційної роботи отримані особисто автором. У роботах що виконані у співавторстві особистий внесок полягає в наступному:

1. Разом з Я.Д. Ширманом і В.М. Орленко брав участь в обговоренні й розробці теорії виявлення скритних радіосигналів при квадратичному детектуванні (1 й 2 розділи, роботи [1-3]), зокрема при переході від використання тільки розкладання В.А. Котельникова ([1] і розділ 1) до модифікації й використання розкладання Д. Габора ([2, 3] і розділ 2). У цій частині особисто:

а) оцінив практичну застосовність апроксимації розподілу хі-квадрат нормальним законом розподілу в умовах розв'язуваних завдань (розділ 1 дисертації);

б) розрахував і побудував криві виявлення скритних шумових радіосигналів при квадратичному детектуванні (розділ 1, 4 дисертації й у роботах [1-5]).

2. У розвиток результатів по п. 1 особисто розробив:

а) алгоритм виявлення скритних радіосигналів з невідомою структурою при лінійному детектуванні, обґрунтував малість втрат при переході до лінійного детектування (4, розділ 4) з розрахунком і побудовою кривих виявлення;

б) обґрунтував застосовність частотно-часової функції ефективності некогерентного накопичення для лінійного детектування (розділ 4).

3. Був основним виконавцем роботи в частині моделювання виявлення скритних радіосигналів [4, 5].

4. Систематизував питання спектрального аналізу в застосуванні до противоскритної РЛС (розділ 4).

5. Разом з В.М. Орленко опублікував статтю [6] де наведений результат якісної оцінки підвищення дальності виявлення радіовипромінювань скритної РЛС “АЛЬФА” у випадку застосування запропонованої системи (розділ 3).

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовується актуальність дисертаційного дослідження. Наведені приклади реалізованих скритних радіоелектронних засобів радіолокації й радіозв'язку. Зокрема розглядаються РЛС забезпечення безпеки руху транспорту, РЛС розвідки поля бою, авіаційні висотоміри, навігаційні РЛС флоту, оглядові РЛС і багатофункціональна скритна РЛС літака-стелс В-2, скритні системи зв'язку, що вже були випробувані, російського та американського виробництва. Обговорюються роботи українських й американських радіофізиків по створенню РЛС із чисто шумовими сигналами, а також роботи російських й американських фахівців по скритним широкосмуговим системам зв'язку.

З питань виявлення скритних радіосигналів з невідомою структурою опубліковано значно менше матеріалів. Першою й основною є фундаментальна робота академіка В.А. Котельникова 1959 р. по статистичній теорії скритності, але в цій роботі є ряд обмежень (відомі параметри сигналу), що не дали застосувати її в техніці. Більш пізні (десь років на сорок) роботи в цій області велися, на жаль, без врахування результатів роботи В.А. Котельникова.

Подається загальна характеристика дисертації.

У першому розділі “Синтез та моделювання алгоритму виявлення скритних шумових радіосигналів з невідомими тривалістю й часом приходу при відомих ширині спектра й несучій частоті” ставиться завдання розвитку роботи В.А. Котельникова, у якій всі перелічені параметри вважалися відомими. За основу береться формула логарифма відношення правдоподібності для сигналу з випадковими параметрами й невідомої структури

, (1)

де: - вектор, що характеризує невідому структуру сигналу (випадкові амплітуди й початкові фази окремих дискретних складових шумового сигналу, невідомі при виявленні), - вектор випадкових параметрів прийнятої реалізації шумового сигналу (тривалість, момент приходу, несуча частота й ширина спектру, не враховані в роботі В.А. Котельникова). На підставі (1):

1. Необхідність енергетичного прийому, бажано із квадратичним детектором, як результат усереднення по вираження у квадратних дужках;

2. Необхідність багатоканального енергетичного прийому, як результат усереднення по , що в роботі В.А. Котельникова не передбачалося. Енергетичний прийом після квадратичного детектора ведеться шляхом некогерентного накопичення. У дисертації рекомендується фільтрової варіант некогерентного накопичення накопичення в ковзних вікнах кожного каналу обробки. Достатня статистика має вигляд:

. (2)

Це дуже важливий момент дослідження, тому що фільтрова обробка в ковзних вікнах різко скорочує необхідну кількість каналів некогерентного накопичення.

Розраховуються й будуються криві виявлення по В.А. Котельникову, але для сучасних сигналів з базами 10² - 10⁶, без врахування втрат на неузгодженість у каналах обробки. Щоб визначити необхідну кількість каналів виявлення, оцінюються втрати на неузгодженість у каналах обробки. Сімейство кривих втрат на неузгодженість, що показують, що при ковзному накопиченні у часовій області для виявлення сигналів з базами 10³ - 10⁶ потрібно 5 каналів фільтрової обробки при втратах не більше 1,5 дБ.

Розрахунок кривих проведений за умови апроксимації закону розподілу хі-квадрат нормальним законом розподілу. Наведена застосовність такої апроксимації при базах шумових сигналів від 50...100 і більше.

У другому розділі “Синтез та моделювання алгоритму виявлення скритних шумових радіосигналів з невідомими шириною спектру, тривалістю, часом приходу й несучою частотою” враховуються додаткові частотні параметри, що були відсутні в роботі В.А. Котельникова. Доводиться переходити від апарату ряду Котельникова до апарату ряду Габора. Оскільки перетворення Габора (1946 р.) носило в основному ілюстративний характер, а наступні роботи не усунули цього недоліку, було запропоновано переходити до ряду Габора від ряду Котельникова, поділеного на групи.

Запропоновано й обґрунтовано використання багатоканальних пристроїв для виявлення скритних шумових сигналів у часово-частотній області з використанням дискретного ряду Габора й ковзних вікон. Як і накопичення в часовій області, так й у частотній області виконується фільтрове накопичення, що дозволяє уникнути безлічі частотних каналів, настроєних на різні несучі частоти. Достатня статистика при часово-частотному виявленні в одному частотно-часовому каналі в силу теореми Парсеваля має вигляд

. (3)

Через обмежену кількість каналів, поряд із втратами на неузгодженість за часом, мають місце втрати на неузгодженість по частоті. При сумарних втратах у частотно-часовому каналі не більше 1.5+1.5=3 дБ, для виявлення сигналів з базами від 1 до 10⁶ потрібно всього 5² = 25, а з базами від 1 до 10⁷ - 6² = 36 частотно-часових каналів.

В 1-му й 2-му розділах наводяться особливості й результати моделювання виявлення скритних шумових сигналів у часовій і часово-частотній областях. Представлений результат моделювання виявлення шумового сигналу при квадратичному детектуванні.

Вхідна реалізація і її спектр при наявності в ній скритного шумового сигналу. Енергетичне відношення сигнал-шум 35 дБ, а по напрузі 0.32. Миттєва потужність сигналу в 10 разів менше потужності внутрішніх шумів. Результат накопичення й вихідний ефект для каналу, узгодженого з параметрами сигналу. При наявності розузгодженостей між параметрами накопичення каналу й параметрами сигналу амплітуда вихідного ефекту знижується. При відборі за максимальною амплітудою із сукупності всіх відгуків частотно-часових каналів можна приблизно оцінити часово-частотні параметри виявленого шумового сигналу.

За результатами моделювання побудована експериментальна крива виявлення, що підтвердила правильність моделі. У ході моделювання з'ясовано, що апроксимацію закона розподілу хі-квадрат нормальним законом розподілу не можна застосовувати у випадку виявлення сигналів з базами менш ніж 50...60, тому що занадто високий рівень хибних тривог.

У третьому розділі “Аналіз можливостей виявлення частково-хаотичних радіосигналів при використанні алгоритму виявлення скритних шумових радіосигналів” перевіряється можливість виявлення нешумових сигналів з використанням виявлювача невідомих шумових сигналів. Порівнюються показники якості виявлення шляхом математичного моделювання. У якості нешумових скритних сигналів розглядалися: послідовність когерентних радіоімпульсів, ЛЧМ і ФМ радіоімпульси, радіоімпульс із хаотичною перестройкою частоти, обмежені за амплітудою шумові сигнали. Як приклад, в авторефераті, наведений результат моделювання виявлення ЛЧМ імпульсу. Параметри ЛЧМ імпульсу такі ж як й у шумового сигналу. У результаті проведеного моделювання підтверджена застосовність алгоритмів виявлення скритних шумових сигналів для квазіоптимального виявлення сигналів меншої хаотичності, та, у тому числі, детермінованих нескритних сигналів. У ході моделювання було виявлено, що за видом вихідного ефекту, крім параметрів сигналу, можна оцінити його структуру (закон модуляції).

На основі опублікованих результатів випробувань експериментальної когерентної трикоординатної скритної РЛС “АЛЬФА” (НДІ “Прогноз”, м. Санкт Петербург) зі складними широкосмуговими квазіхаотичними сигналами, оцінюється виграш дальності виявлення випромінювань при використанні системи виявлення скритних шумових сигналів у порівнянні з результатами випробувань.

У четвертому розділі “Питання практичної реалізації алгоритмів виявлення скритних радіосигналів” розглянуті методи спектрального аналізу, придатні для виконання розкладання в ряд Габора, і досліджується можливість заміни оптимального квадратичного детектування лінійним.

Показано можливість застосування різних методів паралельного й послідовного спектрального аналізу (аналогових, оптичних, цифрових і їх комбінацій) в апаратурі виявлення скритних радіосигналів. Перевага може бути надана кожному з розглянутих методів залежно від призначення, передбачуваних діапазону частот, максимальній ширині спектру й т.д. Найбільш докладний розгляд проводиться для спектроаналізатору, заснованого на техніці стиснення. Один з варіантів схем реалізації частотно-часового каналу несанкціонованого виявлення заснований на багатовідводній лінії затримки із групами відводів.

Досліджено можливість заміни в алгоритмі виявлення скритних шумових радіосигналів квадратичного детектування лінійним. Це істотно при аналоговій обробці для зменшення необхідного динамічного діапазону некогерентних накопичувачів. Оптимальна достатня статистика при квадратичному детектуванні (3) змінюється при цьому на квазіоптимальну при лінійному детектуванні

.

Розраховуються показники якості виявлення при лінійному детектуванні, та оцінюється необхідна кількість каналів. При неузгодженості параметрів накопичення й параметрів сигналу амплітуда вихідного ефекту, як і при квадратичному детектуванні, зменшується, дозволяючи оцінювати параметри сигналів.

Надано рекомендації про можливі шляхи досягнення скритності випромінювань активних РТС, пов'язані з використанням:

1) складних сигналів з базами 10⁵ і вище;

2) антенних систем з голчастими діаграмами спрямованості і малим рівнем бокових пелюстків;

3) малої пікової потужності випромінювань. Слід зазначити, що скритність може бути досягнута тільки для РТС невеликої дальності.

За результатами проведених досліджень обґрунтована важливість впровадження каналів виявлення скритних сигналів у діючі станції радіомоніторінгу. Поряд із цим обґрунтована можливість створення спеціальних противоскритних (анти-LPI) РТС як нових радіотехнічних систем, які по колу завдань й областям застосування, відрізняються від звичайних станцій радіомоніторінгу.

ВИСНОВКИ

У результаті проведених дисертаційних досліджень розв'язана актуальна науково-прикладна задача виявлення скритних радіосигналів з невідомою структурою в умовах апріорної невизначеності тривалості, ширини спектру, часу початку та несучої (початкової) частоти спектру сигналу. Отримані при цьому результати показали потенційно досяжні можливості систем радіомоніторінгу по виявленню скритних радіосигналів з невідомою структурою. На основі визначених потенційних можливостей висловлені рекомендації про шляхи забезпечення скритності випромінювань перспективних радіоелектронних засобів, дані рекомендації щодо удосконалення існуючих та сформульовані вимоги до перспективних засобів радіомоніторінгу. Запропоновані шляхи практичної реалізації розроблених алгоритмів виявлення скритних радіосигналів з невідомою структурою в умовах апріорної невизначеності параметрів сигналу.

Основними результатами роботи є:

1. Синтезовано алгоритми виявлення скритних шумових радіосигналів при квадратичному та лінійному детектуванні. Розраховані показники якості виявлення для шумових сигналів при квадратичному та лінійному детектуванні у широкому діапазоні баз 10²-10⁶. Визначені мінімально можливі втрати узгодженого некогерентного накопичення, у порівнянні з когерентним, вони становлять величину порядку половини бази сигналу, що виражена в децибелах. Втрати при переході від оптимального квадратичного детектування до квазіоптимального лінійного становлять величину всього 0,2 дБ.

Вперше запропонований метод виконання прямого та зворотнього дискретного перетворення Габора на основі дискретного перетворення Фур'є для груп елементів ряду Котельникова-Шеннона.

Уперше розраховані додаткові втрати, обумовлені розузгодженістю параметрів некогерентного накопичення (час і смуга частот) в каналі обробки з параметрами сигналу (тривалість і ширина спектру). Уперше показано, що для виявлення скритних шумових сигналів з базами від 1 до 10⁶ і втратами на розузгодженість не більше ніж 3 дБ при виборі параметрів накопичення згідно з законом геометричних прогресій та при ковзному некогерентному накопиченні потрібно всього 25 каналів. Для виявлення сигналів з базами від 1 до 10⁷ потрібно не більше 36 каналів.

2. Уперше проведене математичне моделювання виявлення скритних шумових сигналів з великими базами та невідомими тривалістю, шириною спектру, моментом приходу й несучою (початковою) частотою при квадратичному та лінійному детектуванні. Модель передбачала формування фону внутрішніх шумів приймача, шляхом генерування послідовності 2²⁰ випадкових чисел, що розподілені за нормальним законом з нульовим середнім та одиничною дисперсією. З аналогічної послідовності формувався сигнал з енергетичним відношенням сигнал-шум 35 дБ (по напрузі 0.32), миттєва потужність сигналу в 10 разів менше потужності внутрішніх шумів. За результатами моделювання побудована експериментальна крива виявлення скритного шумового сигналу, що підтвердила теоретичні результати отримані аналітичними методами.

3. Показано застосовність алгоритмів виявлення скритних шумових сигналів для виявлення сигналів не шумового типу, зокрема не займаючих всю площину бази. Показники якості виявлення сигналів не шумового типу, згідно В.А. Котельникову, повинні бути вище, ніж для шумових сигналів, що було підтверджено в ході моделювання. Моделювалося виявлення сигналів: пачок когерентних імпульсів; ЛЧМ, ЧМ і ФМ сигналів; і шумових сигналів, обмежених по амплітуді. Моделювання підтвердило застосовність алгоритмів виявлення скритних шумових сигналів для виявлення нешумових. По виду вихідних ефектів каналів виявлення можна дати оцінку структури (закону модуляції) сигналу та приблизно оцінити його параметри (тривалість, ширину спектру, час початку та початкову частоту спектру).

4. Оцінено гранично-досяжні дальності виявлення випромінювань експериментальної когерентної трикоординатної скритної РЛС “АЛЬФА” (НДІ “ПРОГНОЗ”, м. Санкт Петербург). За опублікованим даними натурних випробувань розраховані параметри скритності. Виявилося, що застосування оптимального некогерентного частотно-часового накопичення дозволяє збільшити дальність виявлення випромінювань РЛС “АЛЬФА” приблизно в 12-17 разів тільки за рахунок накопичення за інших рівних умов.

5. Розглянуто технічні методи реалізації спектрального аналізу для виконання короткочасного перетворення Фур'є, як складовій частини перетворення Габора. За результатами проведеного аналізу перевагу, для початкових експериментів, було віддано методам послідовного спектрального аналізу на основі гетеродинування з швидкою перебудовою частоти та фільтром стиснення, тому що за швидкістю аналізу ці методи практично є паралельними, але з простими схемами реалізації. В ілюстративних цілях запропонований приклад реалізації схеми частотно-часових каналів некогерентного накопичення на основі багатовідвідних ліній затримки із групами відводів. У найближчому майбутньому аналогічний пристрій може бути реалізований на цифрових елементах, з врахуванням підвищення їх швидкодії за законом Мура.

6. За результатами проведених досліджень сформульовані деякі вимоги до характеристик нових радіоелектронних систем для забезпечення скритності випромінювань. Вироблено рекомендації про напрямки застосування запропонованих методів виявлення скритних сигналів у військовій галузі й народному господарстві. Поряд із впровадженням результатів роботи в діючі станції радіотехнічної розвідки у вигляді підканалів виявлення скритних випромінювань, обґрунтована можливість створення спеціальних “противоскритних” пасивних радіотехнічних засобів, розрахованих для застосування на передових позиціях.

Таким чином, на основі розвитку класичної роботи В.А. Котельникова (1959 р.) показана й підтверджена моделюванням теоретична можливість виявлення “під внутрішніми шумами приймача” скритних шумових і частково-хаотичних радіосигналів невідомої структури з базами 10⁵-10⁷ і вище, тобто мета дослідження досягнута. Результати досліджень реалізовані в межах НДР “РОЗВИТОК” Наукового центру бойового застосування Сухопутних військ при Одеському інституті Сухопутних військ, про що отримано відповідний акт реалізації. Подальші дослідження доцільно направити на проведення лабораторного експерименту та натурних досліджень спільної роботи скритних й “противоскритних” радіоелектронних систем локації й зв'язку.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Ширман Я.Д., Орленко В.М., Селезнев С.В. Учет временных рассогласований при несанкционированном обнаружении излучений шумовых радиолокаторов // Системи обработки інформації. Збірник наукових праць. Вип. 6(22). - Харків: ХВУ, 2002. - С. 252-261.

2. Shirman Y.D., Orlenko V.M., Seleznev S.V. Unauthorized Detection of Random Signals // Proc. of IRS-2003, October 2003, Dresden, 2003. - Р. 223-228.

3. Shirman Y.D., Orlenko V.M., Seleznev S.V. Some Construction Principles of "Anti-LPI" Radar. // Applied Radio Electronics, vol. 4, No. 1, Kharkov, 2005. - P. 42-46.

4. Shirman Y.D., Orlenko V.M., Seleznev S.V. Passive Detection of Stealth Signals // Proc. of EuRAD-2004, October 2004, Amsterdam, 2004. - P. 321-324.

5. Ширман Я.Д., Орленко В.М., Селезнев С.В. Пассивная радиолокация скрытных радиоизлучений // Системи озброєння i військова техніка. Науковий журнал. Вип. 1(1). Харків: ХУ ПС, 2005. - С. 97-104.

6. Селезнев С.В., Орленко В.М. Некоторые оценки противоборства скрытных РЛС и средств их обнаружения // Збірник наукових праць Харківського університету Повітряних Сил, Вип. 2(2). Харків: ХУ ПС, 2005. - С. 72-75.

Размещено на Allbest.ru