Сеансове підключення. У цьому режимі роботи користувач не підключений до Мережі постійно, з'єднуючись із нею за посередництвом телефонної лінії лише на відносно короткий час. Оплата стягується за кожну годину вашої роботи в Мережі. Дані в Мережу передаються в аналоговому виді.

Постійне підключення. Ваш комп'ютер підключений до постійного й швидкого каналу для доступу в Інтернет, при цьому дані передаються в Мережу в цифровому виді. Оплата стягується тільки за трафік - обсяг прийнятих вашим комп'ютером даних.

1.2.1 Сеансове підключення

Деякі провайдери вже сьогодні пропонують користувачам досить оригінальний варіант доступу в Мережу, при якому особисто ви не платите телефонним компаніям ні копійки. Як це робиться? Дуже просто - за допомогою методу «зворотного дзвінка» - CallBack. Методика CallBack така: ви з'єднуєтеся із провайдером і посилаєте на сервер якийсь кодовий сигнал. Після цього комп'ютер провайдера сам передзвонює вам і відразу ж підключає вас у Мережу. Оплата за час, проведений на телефонній лінії, таким чином, перекладається з вас на провайдера, якому цей час у будь - якому разі обійдеться дешевше.

Звичайно, вартість послуг Інтернет при CallBack трохи зросте, однак в умовах погодинної оплати цей метод роботи - самий вигідний.

Доменний доступ - з провайдером заключається договiр про можливiсть безпосереднього доступу до Internet, за який вноситься мiсячна або рiчна плата. Подiбний вид доступу найчастiше використовується в органiзацiях, якi використовують ресурси Internet для отримання загальної iнформацiї, проведення iнтерактивних дослiджень або придбання товарiв та послуг. Клiєнтський доступ використовується для запуску Internet - додатків на робочих станцiях (наприклад, програмне забезпечення для торгiвлi акцiями, яке зв'язується з брокерськими конторами або комунiкацiйною програмою, яка проводить конференцiю в режимi реального часу). Подiбнi додатки самостiйно встановлюють пiдключення до Internet пiд час запуску i вiдключаються в момент завершення роботи.

1.2.2 Постійне підключення

Технологія ADSL пропонує користувачеві непоганий варіант постійного підключення: хоча для передачі й прийому даних як і раніше використовується телефонна лінія, ваш телефон під час цього процесу залишається вільним. Виходить, вам немає ніякої необхідності відключатися від Мережі - ви перебуваєте в ній постійно. Істотно збільшується й швидкість передачі даних: до 8 Мбіт/с у режимі прийому й до 1,5 Мбіт/с - при передачі інформації. А це, нагадаємо, в 3-4 рази швидше супутникового доступу й більш ніж в 30 разів - модемного! Реальна швидкість роботи, щоправда, трохи відрізняється від заявлених величин - у середньому стабільна робота можлива на 300-512 кбіт/с. Нажаль, ця прогресивна технологія підключення доступна сьогодні лише у великих містах. Та й то не скрізь - далеко не всі телефонні вузли дозволяють вам роздобути жаданий канал зв'язку. Тому просто так підключитися до ADSL не вийде: провайдеру необхідно перевірити вашу лінію на сумісність із даною технологією, а також установити на АТС спеціальну апаратуру.

Вартість необхідного встаткування (спеціального ADSL-Модему) і установки становить сьогодні від 50 до 100 доларів. Місяць роботи в Інтернеті обійдеться вам в 15-30 доларів, при цьому обсяг скачаних вами даних не повинен перевищувати 10-20 Гб. За кожний наступний гігабайт буде потрібно доплатити близько 5 доларів. До речі, модеми для ADSL бувають різні: найпростіші моделі вартістю близько 30-50 доларів підключаються до роз'єму USB і не забезпечують автоматичного підключення до мережі. Це необхідно робити вручну, через спеціально створений ярличок підключення. А от більше зроблені й дорогі моделі, які підключаються до порту Ethernet (мережевої плати), дозволяють одержати повноцінну мережу. До того ж іноді такі модеми можуть працювати в якості маршрутирезатора, забезпечуючи підключення до мережі відразу декількох комп'ютерів.

Перевагами виділеного каналу не обов'язково користуватися поодинці: через нього можна підключити до Мережі не тільки один комп'ютер, але й цілу локальну мережу. Але ж у великих містах нерідка ситуація, коли в одному будинку проживає кілька десятків власників ПК. У такому випадку немає нічого простіше, ніж, об'єднавши всі комп'ютери за допомогою мережових карт і кабелів, підключити до Інтернету все зв'язування цілком! Точніше - до Інтернету, використовуючи кожний з наявних у вашому регіоні видів доступу (супутниковий канал, ISDN, ADSL і так далі), підключається головний комп'ютер вашої локальної мережі - сервер. Інші ж станції використовують його в якості «шлюзу», перекачуючи до себе потрібні дані по локальній мережі.

Цей вид доступу не жадає від користувачів більших витрат на встаткування. Невелика абонентська плата - від 5 до 10 доларів на місяць. Однак основні витрати пов'язані з оплатою вхідного трафика - так, за кожного прийнятого мегабайта користувачеві доводиться платити від 3 до 5 центів.

Однак крім платного трафка в кожній локальній мережі існує й безкоштовний. Як правило, у більшості мереж є власні, особисті сервери з колекціями програм, музики, відео. Є ігрові сервери, на яких можна поборотися зі своїми колегами в десятки новомодних ігор, мережові радіостанції, власні «внутрішні» сайти й форуми... Локальна мережа відрізняється від інших популярних способів підключення до Інтернету не тільки наявністю безкоштовних ресурсів і швидкістю, але й рядом інших параметрів. Наприклад, за окрему плату ви можете придбати особисту, персональну IP-адресу в Мережі, що дозволить вам перетворити ваш комп'ютер у повноцінний сервер, розмістивши на ньому персонатьний сайт або файловий архів FTP.

Більшість постачальників послуг Internet чи, як їх ще називають, провайдерів (Internet Service Provider, ISP) забезпечує доступ по телефонній мережі, що комутується (мал. 1). Для підключення вам необхідно мати телефонну лінію і модем. Провайдер надає вам кілька місцевих телефонних номерів, що ви набираєте, використовуючи комунікаційну програму, що входить, наприклад, до складу операційної системи. Далі, як правило, необхідно ввести ім'я користувача і пароль, після перевірки правильності яких установлюється з'єднання.

Мал. 1. Доступ по телефонній мережі, що комутується.

Доступ до Internet по виділеній мережі (мал. 2.) - самий швидкісний по популярності він займає друге місце після доступу з використанням телефонної мережі, що комутується^. У випадку з виділеними мережами використовується пряме підключення до комп'ютера постачальника послуг Internet; це забезпечується шляхом прокладання кабелю від комп'ютера провайдера до вашого. При такому підключенні ви одержуєте цілодобовий доступ до Internet на швидкості від 64 до 256 Кбіт/с.

Мал. 2. Доступ по виділеній мережі зв'язку

При використанні базового інтерфейсу у ваше розпорядження надаються два канали по 64 Кбіт/с, і максимальна швидкість передачі даних складає 128Кбіт/с. Але це не межа, тому що існує технологія об'єднання мереж ISDN і можливість наростити їхню кількість до трьох, що дозволяє збільшити швидкість передачі даних до 384 Кбіт/с.

Поряд з передачею даних у Internet по мережах ISDN можна передавати повідомлення, вести телефонні розмови. Процеси можуть відбуватися одночасно. Ця можливість реалізується за рахунок того, що в технології ISDN лінія складається з двох В-каналів для передачі і прийому даних зі швидкістю 64 Кбіт/с і одного D- каналу, необхідного для передачі службової інформації.

Мал. 3. Доступ через мережу кабельного телебачення.

Мережа кабельного телебачення^. При цьому типі підключення використовуються існуючі мережі кабельного телебачення і кабельні модеми (мал.3). Швидкість передачі даних - до 1 Мбіт/с. При вартості кабельного модему близько 300 доларів і низькій абонентській платі даний вид сервісу вкрай привабливий. Але, нажаль, не у всіх будинках є прокладені кабельні мережі, і деякі провайдери готові їх підключити.

В Україні цей спосіб підключення носить експериментальний характер і не одержав широкого поширення.

Wi-Fi {IEEE 802.11)^. IEEE розшифровується як Institute of Electrical and Electronics Engineers, Inc (Мал. 4) - найбільше у світі наукове співтовариство по виробленню всіляких стандартів і технологій. Саме воно в 1997 році представило розробку за номером 802.11, що описує стандарт передачі даних по радіоканалі на частоті 2,4 ГГц. Спочатку громадськість поставилася до новинки скептично: лише через кілька років прийшло розуміння того, що відбулася нехай маленька, але революція. Сьогодні існує вже кілька модифікацій основного стандарту, що різняться швидкістю передачі даних - від 5 до 54 Мбіт/с.

Самий популярний і розповсюджений різновид стандарту - IEEE 802.11b (відома також під «народною» назвою Wi-Fi) - забезпечує швидкість до 11 Мбіт/с.

Устаткування, призначене для роботи в стандарті 802.11, в основному ділиться на два класи - це клієнти й крапки доступу (Access Point). Роль клієнтів можуть грати настільні комп'ютери, ноутбуки, КПК, телефони, принтери, ігрові приставки й інша портативна й стаціонарна побутова техніка, обладнана Wi-Fi-Модулем. Якщо в ПК або КПК споконвічно відсутня підтримка бездротових мереж, то в більшості випадків це можна з легкістю заповнити придбанням відповідного адаптера, що може бути реалізований у формі практично будь-якої плати розширення. Крапки доступу звичайно виконані у вигляді окремого зовнішнього пристрою, що підключається безпосередньо до кабелю провідної мережі Ethernet або до будь-якого іншого сумісного джерела широкополосного доступу в Інтернет. Іноді крапки доступу комбінують із яким-небудь іншим пристроєм, наприклад, досить поширені ADSL-Модеми, сполучені із крапкою доступу Wi-Fi. На крапку доступу покладає левина частина роботи з обслуговування бездротової мережі: вона повинна не тільки підтримувати радіопередачу з усіма клієнтами й зв'язувати мережа із зовнішнім миром, але й регулювати трафик, обробляти дані й робити масу інших операцій. Також у деяких випадках може знадобитися й додаткове встаткування: наприклад, при недостатньому рівні сигналу потрібні антени, а при необхідності з'єднання між собою двох мереж - мости. Існує два основних способи організації бездротової мережі - це клієнт-сервер (Infrastructure Mode) і крапка-крапка (Ad-hoc). У першому випадку мережа складається з однієї або декількох крапок доступу й довільної кількості клієнтів. У другому випадку зв'язок установлюється безпосередньо між декількома клієнтами, минаючи крапку доступу. Така модель зручна для з'єднання між собою декількох портативних пристроїв.

Зона покриття кожної «крапки» Wi-Fi-Мережі становить близько 100-150 метрів у приміщенні й до 500 метрів на відкритому повітрі. Правда, необхідно врахувати, що зі збільшенням відстані швидкість передачі даних падає - комп'ютер, що перебуває в 100 метрах від «крапки доступу», зможе «витягнути» лише 1-5 Мбіт/с.

Але головна проблема Wi-Fi не у швидкості, а в безпеці. Фактично, досвідчений власник ноутбука з Wi-Fi оснащенням здатний на значній відстані підключатися до локальних мереж великих компаній і безперешкодно красти інформацію - що власників фірм, погодьтеся, улаштувати ніяк не може.

Мал.4.Wi-Fi мережа.

Доступ по радіоканалу.

Доступ по радіоканалу (мал.5) сьогодні залишається чи не єдиним засобом роботи з Мережею для жителів невеликих українських містечок. Цей вид підключення доступний скрізь, де є можливість установити антену. Бажано, щоправда, щоб вона все-таки була розташована високо (чим вище - тим більший радіус дії).

Втім, не залишається осторонь і столиця - величезна кількість держзакладів і невеликих мереж користуються для зв'язку з Інтернетом саме цим способом.

Звичайно, дані біжать по радіохвилі не занадто швидко - пропускна здатність радіоканалу звичайно становить 10-50 Мбіт/с. Ніби то і чимало, однак цей потік ділиться між декількома користувачами. На жаль, установка комплекту встаткування для прийому й передачі сигналу одному користувачеві рідко по кишені: організація навіть мегабітного каналу може обійтися вам у кілька сотень доларів - і це далеко не межа. Зате якщо в радіусі декількох кілометрів від вас є «радіофікований» провайдер або організація, що виклала кругленьку суму за швидкий канал, то кращого способу прилучитися до благ Мережі не придумаєш.

Оплата за доступ по радіоканалу здійснюється звичайно на «погодинній» основі: використання 256-кілобітного каналу обійдеться вам в 200-300 доларів на місяць. Радіомережі покликані забезпечити обмін даними між локальними комп'ютерними мережами (ЛВС), коли утруднено або недоцільно (дорого) використання традиційних кабельних технологій. Прикладом ефективного використання бездротової технології радіодоступа є забезпечення зв'язку між сегментами локальних мереж у випадку недостачі фінансових засобів, відсутності дозволу на проведення кабельних робіт або відмови телефонної станції в оренді виділеного каналу. У випадку закритого приміщення неможливість прокладки кабелю може виникнути через нерозбірну підлогу або заборону на монтажні роботи.

У таких випадках єдиним рішенням є застосування бездротових мережних мостів. Також до бездротових технологій радіодоступа варто прибігати у випадку економічної недоцільності прокладки кабелю, наприклад, при створенні тимчасових комп'ютерних мереж на виставках або офісах, узятих у короткострокову оренду.

Мал. 5. Доступ по радіоканалу.

Бездротові технології мають вигідні відмінності від кабельних технологій за наступними показниками:

· Вартість

· Далекість

· Мобільність

· Рекордно короткі строки виконання робіт

· Захист інвестицій

· Легкість в обслуговуванні

· Гнучкість конфігурації

· Висока продуктивність

· Надійність

· Загальнодоступність

Розділ ІІ. Послуги, що надає Укртелеком

Укртелеком надає змогу розмістити ваш віртуальний WWW або FTP-сервер на вузлі Інтернет Укртелекому. Оплата за сервер стягується відповідно до об'єму дискового простору, який він займає. WWW-сервер призначений для розмiщення на ньому гiпертекстової iнформацiї та забезпечененя доступу до неї користувачiв Iнтернет.

Послуги пункту колективного користування . Укртелеком створює в загально доступному примiщеннi пункт колективного користування, встановлює в ньому комп'ютери, що мають доступ до мережi. Клiєнтам через оператора Укртелекому надається послуга електронної пошти з видачею iнформацiї призначеної для клiєнта в електронному виглядi чи на паперi, в той же час на пунктi клiєнту надається можливiсть самостiйної роботи на комп'ютерi.

Обслуговування обчислювальної техніки користувача - на основі заяви абонента фахівці Укртелекому виїжджають на робоче місце абонента та проводять встановлення та конфігурування програмного забезпечення для роботи в Інтернет.

Розробка WWW-сторiнок -- на основi заяви клiєнта фахiвцi Укртелекому створюють WWW-сторiнку за вихiдними даними клiєнта, та надають її клiєнту в електронному виглядi. Ця сторiнка може бути встановлена на WWW-серверi клiєнта або Укртелекому.

Послуга "Розміщення WWW-сторінки" дозволяє абоненту публікувати в глобальній мережі Інтернет Укртелекому одну персональну WWW-сторінку з можливістю вільного доступу з мережі Інтернет. Оплата стягується в залежності від обсягу текстової та графічної інформації, яка організована у виді WWW-сторінки.

Послуга доступу до вузла обмiну IP-трафiком -- надається клiєнтам/провайдерам Iнтернет для розвантаження їх закордонних зв'язкiв вiд мiж провайдерського IP-трафiку. Клiєнти отримують порт локальної мережi Ethernet на вузлi обмiну та мiсце для встановлення їх обладнання доступу до вузла. Клiєнти, що пiдключенi до вузла обмiну укладають мiж собою угоди щодо обмiну трафiку.

Розмiщення та надання в користування фiзичного сервера -- новi послуги, що надаються абонентам Укртелекому, у яких є необхiднiсть розмiстити в мережi Iнтернет iнформацiйнi ресурси. При цьому Укртелекомом надається мiсце в телекомунiкацiйних шафах в спецiалiзованих примiщеннях, забезпечується енергоживлення, а також пiдключення до Iнтернет серверiв.

Атрибутом інформації в мережі Інтернет є адреса WWW-сайту. За кожною такою адресою є сервер, який зберігає доступну для всіх користувачів мережі інформацію. У свою чергу більшість серверів розташовані на спеціалізованих вузлах Інтернет. На сьогоднішній день ВАТ "Укртелеком" має можливість запропонувати своїм клієнтам таку унікальну послугу, як розміщення серверів на своїх технологічних майданчиках.

хDSL - високошвидкiсний цiлодобовий Iнтернет доступу по Вашiй телефоннiй лiнiї з використанням технологiї хDSL. Швидкiсть передачi даних до 115,2 кбiт/с.

хDSL - це телефон та Iнтернет одночасно по однiй лiнiї. Скориставшись цiєю послугою, Ви отримаєте постiйну видiлену лiнiю для Iнтернет плюс цифрову лiнiю для Вашого телефону. Тобто, одночасно по однiй парi мiдного дроту, на якiй ранiше працював лише телефон, утворюється два незалежних цифрових канала для Iнтернету та телефону. При цьому голос (телефонний канал) передається цифровим потоком в 64 кбiт/с, що гарантує високу якiсть звучання та надiйне функцiонування будь-якого додаткового устаткування (факс, модем, тощо). В той час, коли ви не розмовляєте по телефону, швидкiсть Iнтернету збiльшується за рахунок використання телефонного цифрового потоку для передачi даних Iнтернету.

DSL-- в буквальному перекладi на українську мову - це цифрова абонентська лiнiя (Digital Subscriber Line). З'явився цей термiн з появою ISDN (Integrated Service Digital Network) - цифрового абонентського доступу, що був реалiзований з появою у 80-х роках нових цифрових автоматичних телефонних станцiї (цифрових АТС). Найчастiше термiн DSL використовувався в контекстi ISDN BRI (Basic Rate Interface) - цифрового доступу зi швидкiстю 160 кбiт/с.

В даний час термiн майже повнiстю втратив зв'язок з лiнiєю ISDN BRI та означає технологiю (набiр протоколiв фiзичного рiвня моделi взаємодiї вiдкритих систем OSI) для високошвидкiсної передачi дискретних сигналiв по фiзичнiй лiнiї (звичайно мiдному дроту). Бiльш загально пiд DSL розумiють сукупнiсть технiчних засобiв, що включає абонентську лiнiю зв'язку (кручену пару) та цифрову систему передачi, або так званi модеми, що забезпечують дуплексну (двонаправлену) передачу по абонентськiй лiнiї цифрових сигналiв.

В даний час iснує безлiч рiзних "DSL-подiбних" методiв передачi iнформацiї по мiдному дротi. Всiх їх умовно об'єднують у сiмейство xDSL-технологiй. В лiнiях, що органiзованi на базi xDSL-обладнання трафiк передається тiльки у цифровому виглядi.

У даний час xDSL найчастiше використовується для органiзацiї доступу кiнцевих користувачiв до мереж передачi даних загального користування, наприклад, Iнтернет.

Мал. 6. Схема надання послуг xDSL.

Висновок