Технічне та методичне забезпечення роботи з розвитку слухового сприйняття та вимови
Характеристика звукопідсилюючої апаратури, її види (дротова, бездротова). Поняття кохлеоімплантації. Роль сурдотехнічних приладів у навчанні. Спеціальні програми та наочні посібники, спрямовані на формування вимови і розвиток слухового сприйняття.
Рубрика | Коммуникации, связь, цифровые приборы и радиоэлектроника |
Вид | реферат |
Язык | украинский |
Дата добавления | 29.09.2013 |
Размер файла | 16,2 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Технічне та методичне забезпечення роботи З РОЗВИТКУ СЛУХОВОГО СПРИЙНЯТТЯ ТА вимовИ
1. ХАРАКТЕРИСТИКА ЗВУКОПІДСИЛЮЮЧОЇ АПАРАТУРИ (ЗПА)
1. Дротова апаратура.
Включає пульт педагога (підсилювач, мікрофон, входи для підключення телевізора, магнітофона і т.д.) та індивідуальні пульти дітей (головні телефони та зворотні мікрофони). Може доповнюватись вібраторами.
Сучасна дротова апаратура дозволяє підібрати для кожної дитини оптимальний режим підсилення. Вона має кращі характеристики звукопідсилення, ніж індивідуальні апарати. В той же час - обмежує пересування дітей і вчителя.
2. Бездротова апаратура.
Працює на радіопринципі, принципі індукційної петлі (всередині якої створюється магнітне поле) або інфракрасному випромінюванні.
Радіосистеми включають:
- мікрофон педагога, який прикріплюється кліпсою до одягу або розміщується на оголів'ї;
- радіопередавач педагога;
- радіоприймачі дітей, з'єднані з індивідуальними слуховими апаратами або навушниками.
1. Кишенькові.
Складається з підсилювача з вмонтованим в нього мікрофоном і телефонів (повітряного або кісткового проведення). Недоліки: звук, який подається в обидва вуха, однаковий; мікрофон віддалений від рота дитини. Переваги: відносно невисока вартість, можливість використання в якості індивідуального тренажера.
2. Завушні.
Мають напівкруглу форму, розміщуються за вухом; складаються зі звукопідсилювача, мікрофона та звуководу, який сполучає апарат з вушним вкладишем.
3. Внутрівушні та внутріканальні.
Вставляються у вухо або глибоко у зовнішній слуховий прохід. Виготовляються зі зліпку вуха людини, відповідно - повторюють анатомічну будову вуха і не випадають. Використання у дітей обмежено, оскільки вони швидко ростуть.
За принципом роботи розрізняють аналогові та цифрові слухові апарати. В аналогових звук представляється у вигляді безперервного електричного сигналу (як у звичайних магнітофонах, телефонах, телевізорах). Звук може викривлюватись. В цифрових апаратах звук кодується, як інформація в комп'ютері, обробляється спеціальним процесором, що дозволяє досягти високої якості. Тихі звуки можна зробити розбірливими, сильні - не дуже гучними; знизити рівень шуму і т.д.
Це високоякісні підсилювачі, які подають сигнали як на головні телефони, так і на спеціальні вібратори. Використовуються на спеціальних заняттях з розвитку слухового сприйняття. Комплектуються двома мікрофонами, для дитини та для педагога.
2. Кохлеоімплантація
Кохлеоімплантація (кохлеарна імплантація) - це метод хірургічного лікування глухоти.
Звуки сприймаються через мікрофон і передаються в мовленнєвий процесор. В сучасних апаратах ці два боки об'єднані й носяться за вухом. В мовленнєвому процесорі звуки кодуються в електричні імпульси і передатчиком (він тримається на шкірі, як магніт) посилаються до приймача, зафіксованого у висковій кістці. Від приймача імпульси йдуть по робочому електроду в завитку, де вони стимулюють спіральний ганглій слухового нерва.
Зовнішню частину приладу можна знімати, внутрішня вживлюється хірургічно. Система працює від батарейок або акумуляторів.
Кохлеарна імплантація показана, якщо:
- ступінь зниження слуху досягає 90 дБ і більше;
- використання слухових апаратів неефективне (бажаний досвід їх носіння не менше 4 міс.);
- функції нейронів спірального ганглію, слухового нерва і центральних відділів слухового аналізатора збережені (за даними аудіологічного обстеження);
- пацієнт та його родичі мають високу мотивацію.
Операцію можна проводити, починаючи з 18 міс., верхньої межі віку немає (при відсутності протипоказань).
Протипоказання:
- запальні захворювання середнього вуха;
- перфорація барабанної перетинки;
- збереженість функцій волоскових клітин;
- повна облітерація (зарощення порожнини) завитки;
- ретрокохлеарна патологія;
- для прелингвальної глухоти - вік більше 6-7 років;
- для постлінгвальної глухоти - тривалість глухоти більше тривалості періоду нормального слуху
- протипоказання до хірургічного лікування.
При частковій облітерації завитки можлива імплантація спеціально розроблених моделей апаратів.
Приблизно через 1 місяць після операції проводиться включення і перша настройка системи. Це дуже відповідальний момент. Дуже важливо не викликати негативних емоцій при зустрічі зі світом звуків. В подальшому уточнюються пороги слуху, параметри апарату та ін.
Обов'язковою умовою є заняття з сурдопедагогом.
3. РОЛЬ СУРДОТЕХНІЧНИХ ПРИЛАДІВ У НАВЧАННІ
Сурдотехнічні прилади (апаратура колективного призначення, індивідуальні слухові апарати, слухові тренажери) дозволяють тією або іншою мірою компенсувати зниження слуху. Їх використання дозволяє зробити уявлення дитини з вадами слуху про звуки більш чіткими та адекватними. В той же час, для більш повної реалізації залишків слуху проводиться розвиток слухового сприйняття і без ЗПА.
В залежності від виду занять (індивідуальне чи фронтальне) та поставлених завдань може використовуватись апаратура колективного або індивідуального призначення.
Використання сурдотехнічних приладів організується з врахуванням індивідуальної структури дефекту кожного учня.
Так, якщо дитина в мовленнєвому діапазоні (500-2500 Гц) розрізняє звуки інтенсивністю в 50 дБ, то вона чує мовлення розмовної гучності на відстані 1 м. Її слух можна використовувати на індивідуальних заняттях як при корекції вимови, так і для тренування слухового сприйняття. На загальноосвітніх уроках і при проведенні фронтальних занять ці діти можуть не чути природного мовлення вчителя без підсилення і потребують апаратури. звукопідсилююча апаратура кохлеоімплантація сурдотехнічний
4. ВИМОГИ ДО ВИКОРИСТАННЯ ЗВУКОПІДСИЛЮЮЧОЇ АПАРАТУРИ
При використанні ЗПА в навчанні важливими є декілька аспектів: використання ЗПА різного призначення, умови заміни одного типу апаратів на інший, час використання, дотримання правил роботи.
Вчитель повинен вміти працювати з будь-якою апаратурою, що використовується в школі, правильно визначати місце і значення апаратури в навчальному та виховному просах школи.
Вчитель повинен навчити учнів правильно користуватися апаратурою:
- правильно надягати телефони (щільно прилягають, центр - навпроти слухового проходу);
- знімати на надягати телефони у вимкненому стані;
- дбайливо ставитись до апаратури, особливо до мікрофона;
- контролювати гучність власного мовлення.
Вчитель повинен дотримуватись таких правил:
- перед початком уроку перевіряти стан апаратури;
- дотримуватись встановленого порядку вмикання та вимикання апаратури;
- правильно розташовувати мікрофон перед губами (так, щоб не затуляти артикуляцію і щоб видихуваний струмінь повітря не потрапляв в мікрофон; на оптимальній відстані);
- говорити спокійним, рівним, природним, емоційно забарвленим голосом;
- виключити стук, крики та інші різкі звуки;
- контролювати стан дітей (не рекомендується користуватися ЗПА при загостренні хронічних хвороб вуха, при появі ознак втоми, больових відчуттів);
- дотримуватись правил гігієнічного догляду за апаратурою.
5. НАОЧНІ ПОСІБНИКИ
На заняттях з формування усного мовлення дітей з вадами слуху використовуються різноманітні наочні посібники: таблички, схеми, піктограми, таблиці, картинки, лото, ігри і т.д.
Так, таблички зі словами, фразами-дорученнями, реченнями підкріплюють матеріал, сприйнятий на слух.
При роботі над відтворенням окремих характеристик мовлення оформлення табличок слугує підказкою:
ГУЧНО - тихо; злито - н е з л и т о; соБАка - наголос і т.д.
Використовуються схеми речень, слів, ритмічних малюнків.
В підручниках з розвитку вимови оформлення матеріалу також дає дитині необхідні підказки: проставлений наголос, дугами позначено необхідність злитої вимови слів, над основним текстом поміщені літери, які позначають фонетичні особливості усного мовлення (казска).
Використовують підстановочні таблиці (текстові або з малюнками), заміну деяких слів у тексті малюнками.
Крім того, дітей знайомлять з артикуляційними профілями, що спрощує пояснення особливостей вимови різних звуків.
Для роботи над реченням і текстом використовують сюжетні картинки, які дозволяють дитині більш точно уявити відповідну ситуацію.
6. КОМП'ЮТЕРНІ ПРОГРАМИ
В роботі з дітьми з вадами слуху використовуються як спеціальні програми, спрямовані на формування вимови і розвиток слухового сприйняття, так і загальнодидактичні.
В спеціальних програмах (наприклад, російськомовних «Учимся говорить», «Речевой калейдоскоп») є кілька модулів:
- для роботи над диханням і голосом;
- для роботи над звуками мовлення;
- для роботи над словесним і логічним наголосом і виразністю мовлення;
- для роботи з розвитку слухового сприйняття і самоконтролю за власним мовленням.
Так, в ході навчання дітей вимові комп'ютерна програма використовується для виконання наступних функцій:
- повідомлення нових знань (ознайомлення зі звуком, його постановка):
- закріплення знань (автоматизація звуків мовлення; вимова, сприйняття даного звуку ізольовано та в мовленні);
- самостійна робота над звуками, вимовою та сприйняттям мовлення.
Кожен модуль вимагає участі кількох аналізаторів: зорового, слухового, кінестетичного. Наприклад, в модулі «Построение спектров» програми «Речевой калейдоскоп» дитині необхідно досягти такої вимови звуку, щоб її спектральне зображення у вигляді графіку відповідало зразку, наданому вчителем, в модулі «Собери слово» Знайка збирає слово з літер і т.д. Виконання завдання дитиною оцінюється у вигляді балів, словесних заохочень, музичних або візуальних подарунків.
Учень спочатку працює під керівництвом учителя, потім самостійно, методом спроб і помилок навчаючись вірно виконувати завдання. Він може прослуховувати за допомогою головних телефонів не тільки мовлення вчителя, але й власне (як в момент вимови, так і пізніше, в запису).
Комп'ютерні програми сприяють формуванню більш активного і свідомого ставлення дітей до роботи з розвитку слухового сприйняття і звуковимови, викликають стійкий інтерес, прагнення самостійно досягнути бажаного результату.
В роботі з комп'ютерними програмами важлива роль належить вчителю, який обирає необхідні прийоми постановки звуків, контролює вимову учня, організує подачу матеріалу в обґрунтованій послідовності, доповнює мовленнєвий матеріал.
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Планово-організаційний аналіз змісту навчання робітничої спеціальності "Монтажник радіоелектронної апаратури та приладів". Психолого-педагогічний зміст роботи викладача професійно-технічного навчального закладу. Проведення педагогічного спостереження.
курсовая работа [598,2 K], добавлен 05.09.2011Сутність і властивості напівпровідників, їх види. Основні недоліки напівпровідникових приладів, їх типи. Характеристика двохелектродної лампи-діода, її принцип роботи. Опис тріода, транзистора. Сфера використання фоторезистора, тетрода, світлодіода.
презентация [2,5 M], добавлен 06.06.2013Методи розширення смуги пропускання вібраторних антен. Спрямовані властивості систем із двох вібраторів. Особливості конструкції та спрямованих властивостей директорних та логоперіодичних антен. Типи щілинних та рамкових випромінювачів, їх властивості.
реферат [614,8 K], добавлен 18.11.2010Класифікація апаратури контролю і діагностики. Принцип дії і роботи електронних датчиків як первинного ланцюга автоматичної системи контролю. Датчики контролю чутливості приймальних пристроїв, комутаційні пристрої. Апаратура контролю і діагностики ЕПА.
курсовая работа [114,4 K], добавлен 15.05.2011Специфічні властивості, притаманні нелінійним вузлам радіоелектронної апаратури. Поняття "опрацьована схема", причетного до довільного вузла РЕА. Загальні уявлення про опрацьовану схему. Задачі, які необхідно вирішувати при схемотехнічному проектуванні.
реферат [12,8 K], добавлен 05.01.2011Поняття, визначення та задачі експлуатації - сукупності робіт та організаційних заходів для підтримання електронної побутової апаратури у постійній технічній справності. Теореми додавання та множення ймовірностей. Елементи теорії масового обслуговування.
реферат [78,9 K], добавлен 01.05.2011Основні поняття радіаційної дозиметрії та одиниці вимірювання. Метрологічне забезпечення радіаційного контролю. Розробка принципової схеми. Вимірювання питомої активності бета-випромінюючих нуклідів. Технічне обслуговування радіометра. Контроль похибок.
курсовая работа [101,5 K], добавлен 18.10.2014Історія розвитку зв’язку і електромагнітного телеграфу. Телеграфний апарат, сконструйований в Росії П.Л. Шилінгом. Вклад в розвиток зв’язку Морзе, Юза, французького інженера Бодо. Основи телеграфного зв'язку і передачі даних, види електрозв'язку.
реферат [438,0 K], добавлен 18.05.2011Одноелектронне тунелювання через невеликий тунельний контакт. Перешкоди у разi використання одноелектронного ящика як компонента електронного ланцюга. Особливості вольт-амперної характеристики одноелектронних приладів. Схемотехнiчний розгляд роботи ОЕТ.
курсовая работа [1,4 M], добавлен 26.06.2013Электрические параметры интегральной микросхемы (ИМС). Расчет параметров модели полевого транзистора с управляющим p-n-переходом. Моделирование схемы включения истокового повторителя. Разработка топологии и технологического маршрута изготовления ИМС.
дипломная работа [1,9 M], добавлен 29.09.2010