Винайдення радіо О.С. Поповим

Значення відкриття електромагнітних хвиль. Біографічні відомості та наукова діяльність О.С. Попова. Дослідження дії динамоелектричної машини, її використання. Процес винайдення радіоприймача та грозовідмітчика. Будова та принцип дії першого радіо.

Рубрика Коммуникации, связь, цифровые приборы и радиоэлектроника
Вид реферат
Язык украинский
Дата добавления 08.02.2013
Размер файла 135,8 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Загальноосвітня школа №35 I-III ст.

Кіровоградської міської ради

Кіровоградської області

Реферат

на тему:

Винайдення радіо О.С. Поповим

Виконав

Учень 11-А класу

Таран Максим

2012-2013 н.рік

План

1. Значення відкриття електромагнітних хвиль

2. Наукова діяльність О.С. Попова

3. Будова і принцип дії радіоприймача

Література

1. Значення відкриття електромагнітних хвиль

Існування електромагнітних хвиль та їхні властивості були теоретично передбачені Максвеллом у 60-ті роки XIX ст., і лише в 1888 р. електромагнітні хвилі були вперше експериментальне отримані й вивчені Г. Герцем. За допомогою тонких експериментів Герц виявив і дослідив відбивання, заломлення, інтерференцію, дифракцію і поляризацію електромагнітних хвиль. Він довів, що в усіх випадках електромагнітні хвилі поводяться як видиме випромінювання, закономірності якого були на той час добре вивчені.

2. Наукова діяльність О.С. Попова

О.С. Попов народився 16 березня 1859 р. в с. Тур'їнські Рудники. У 1882 р. закінчив фізико-математичний факультет Петербурзького університету і був залишений у ньому для підготовки до наукової діяльності. Був викладачем фізики та електротехніки Мінних офіцерських класів (1883-1901 pp.) та Технічного училища Морського відомства в Кронштадті (1890-1900 pp.), професором фізики і директором Петербурзького електротехнічного інституту.

Перші наукові дослідження О.С. Попова присвячені аналізу найвигіднішої дії динамоелектричної машини. Після опублікування в 1888 р. праць Г. Герца з електродинаміки О.С. Попов почав вивчати електромагнітні явища, читати лекції на тему: «Найповніші дослідження про співвідношення між світловими і електричними явищами». Намагаючись знайти засоби ефективного демонстрування дослідів Герца перед великою аудиторією, О.С. Попов сконструював більш наочний індикатор електромагнітних хвиль, які випромінює вібратор Герца. Добре розуміючи потребу флоту в засобах бездротовой сигналізації, він на початку 90-х років поставив перед собою задачу використання електромагнітних хвиль для сигналізації: пошук достатньо чутливого індикатора електромагнітних хвиль, розробка приладу, здатного реєструвати електромагнітні хвилі, які випромінює вібратор Герца. В якості індикатора О.С. Попов обрав радіокондуктор, запропонований французьким фізиком Е. Бранлі і названий пізніше когерером. Когерер -- це наповнена металевим порошком невелика скляна трубка з двома електродами на кінцях. Під дією електромагнітних хвиль електричний опір порошку зменшувався, і когерер утрачав чутливість, яка при легкому струшуванні знову відновлювалася.

У результаті копітких експериментів з когерером О.С. Попов зробив його досить зручним і чутливим індикатором електромагнітних хвиль. На початку 1895 р. було створено «прилад для виявлення та реєстрації електричних коливань».

До весни 1895 р. Попов винайшов чутливий і надійно працюючий радіоприймач, який використовувався для бездротової сигналізації (радіозв'язку). Під час проведення дослідів О.С. Попов помітив, що приєднання до когерера вертикального металевого дроту (антени) спричиняє збільшення відстані надійного прийому. 7 травня 1895 р. на засіданні фізичного відділення Російського фізико-хімічного товариства О.С. Попов зробив доповідь про винайдення ним бездротової системи зв'язку і продемонстрував її роботу.

Під час дослідів у 1895 р. О.С. Попов зрозумів, що його приймач реєструє також і грозові розряди. Тому він створив спеціальний прилад, який записував на рухому паперову стрічку сигнали, що утворювалися під час грози. Цей прилад, названий пізніше грозовідмітчиком, у 1895-1896 pp. використовувався для вивчення характеру атмосферних завад.

Приймач Попова і грозовідмітчик зберігаються в Центральному музеї зв'язку в Санкт-Петербурзі.

У 1895-1896 pp. О.С. Попов займався вдосконаленням створених ним приладів, виступав з доповідями і демонстрував їх роботу. Весною 1897 р. він уперше виявив явище відбивання електромагнітних хвиль від металевих предметів (зокрема, кораблів). Це відкриття лягло в основу сучасної радіолокації. Під час дослідів у 1897 р. він користувався електромагнітними хвилями, які лежать на межі дециметрового й метрового діапазонів. До того часу відносяться роботи О.С. Попова з вивчення ним рентгенівських променів, уперше зроблені ним у Росії рентгенівські знімки кінцівок людини та предметів.

У 1899 р. П.Н. Рибкін, Д.С. Троцький -- помічники О.С. Попова -- виявили детекторний ефект когерера. На основі цього О.С. Попов створив «телефонний приймач депеш» для слухового прийому радіосигналів (на головні телефони) і запатентував його.

На початку 1900 р. прилади Попова були використані для зв'язку під час ліквідації аварії на броненосці «Генерал-адмірал Апраксій» та врятування рибалок у відкритому морі.

Заслуги О.С. Попова у винайденні радіо офіційно були відзначені в 1900 р. присудженням йому почесного диплома і золотої медалі на IV Всесвітньому електротехнічному конгресі в Парижі.

Помер О.С. Попов 13 січня 1906 р.

3. Будова і принцип дії першого радіоприймача

Ідею використання електромагнітних хвиль для передавання сигналів на відстані вперше висловив у 1889 р. О.С. Попов. Він у 1895 р. збудував і продемонстрував у дії перший радіоприймач, який працював на релейній схемі: дуже мала енергія електромагнітних хвиль за допомогою спеціального пристрою когерера - використовувалася для керування електродзвінком.

У ньому електромагнітні хвилі приймалися (реєструвалися) спеціальним приладом -- когерером. Під дією електромагнітної хвилі опір когерера К різко зменшується, в результаті чого замикається коло батареї Б. Струм проходить у обмотці реле Р, яке притягує якір Я, замикаючи контакти С реле. Якір замикає контакт, і струм проходить в обмотці електромагніта Е. Електромагніт притягує якір-пластинку П з молоточком, який ударяє по чашці дзвінка Д. Чути звук.

Одночасно з цим розриваються контакти М і струм в обмотці Е зникає. Молоточок ударяє по когереру, струшуючи ошурки, їх опір зростає. Струм в обмотці реле не проходить, і приймач знову готовий до роботи.

У сучасних радіоприймачах когерер замінили електронні лампи й напівпровідникові транзистори, але принцип реле залишився. Електронна лампа працює як реле: слабкі сигнали, які надходять на сітку лампи, керують енергією місцевого джерела струму, увімкнутого в анодне коло лампи.

Г. Марконі в 1896 р. подав заявку, а в 1897 р. дістав патент (в Англії) з застосування електромагнітних хвиль для бездротового зв'язку. (О.С. Попов свого винаходу не патентував.) Схема приймача Г. Марконі була такою само, як і схема приймача О. Попова.

Г. Марконі провів значну роботу з удосконалення приладів зв'язку. Зокрема, в 1902 р. він здійснив зв'язок через Атлантичний океан. Його діяльність відіграла значну роль у розвитку радіотехніки, зокрема в поширенні радіо як засобу зв'язку і була відзначена в 1909 р. Нобелівською премією.

Важливим етапом у розвитку радіозв'язку стало створення в 1913 р. лампового генератора незатухаючих коливань. У наступні роки зусиллями багатьох видатних учених та інженерів радіотехніка перетворилася на надзвичайно широку й різноманітну галузь техніки.

електромагнітний попов радіоприймач

Література

1. Журнал «Физика в школе» 1999.

2. С.У. Гончаренко «Фізика».

3. Т.И.Трофимова. “Курс фізики”, изд. “Вища школа”, М., 1999р.

4. “Курс загальної фізики”, Г.А.Зисман, О.М.Тодес, изд. “Едельвейс”, Київ, 1994р.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Винайдення радіозв’язку наприкінці ХІХ ст. та впровадження його в життя. Вплив дослідів Г. Герца на подальший розвиток бездротового зв’язку. Практичне використання електромагнітних хвиль у радіозв'язку. Схема радіоприймачів О. Попова і Г. Марконі.

    реферат [375,9 K], добавлен 11.10.2010

  • Перший досвід передачі мови і музики по радіо методом амплітудної модуляції. Умови розповсюдження волневого діапазону і характер зміни цих умов від дня до ночі. Найбільш використовуваний діапазон у випадках аварії, терміновості та забезпечення безпеки.

    презентация [4,1 M], добавлен 13.05.2014

  • Історія відкриття електромагнітних хвиль, основні стандарти поколінь стільникового зв'язку. Призначення базових станцій, будова та принцип роботи телефону в мережі. Шкідливий вплив на організм людини і норми випромінювання стільникового телефону.

    презентация [4,8 M], добавлен 21.04.2016

  • Правила встановлення і ведення радіопереговорів по технічних засобах зв’язку. Відповідальність за організацію стійкого управління підрозділами. Дослідження змісту радіо даних, порядку оформлення радіограм. Ведення радіообміну в умовах радіоперешкод.

    презентация [502,6 K], добавлен 23.09.2013

  • Розвиток атомістики: розкриття таємниці атома та вплив атомістики на подальший розвиток природознавчих галузей. Дослідження складової матерії. Наукові дослідження природних процесів: еволюція повітроплавання; радіо та телеграф; зародження генетики.

    контрольная работа [29,0 K], добавлен 25.12.2008

  • Техніко-економічне обґрунтування побудови мережі LTE. Розрахунок кількості потенційних абонентів, вибір оптичного кабелю та обладнання транспортної мережі. Аналіз радіо покриття. Частотно-територіальний поділ і ситуаційне розташування ENB на території.

    курсовая работа [3,9 M], добавлен 05.12.2013

  • Роль сигналів у процесах обміну інформацією. Передавання сигналів від передавального пункту до приймального через певне фізичне середовище (канал зв'язку). Використання електромагнітних хвиль високих частот. Основні діапазони електромагнітних коливань.

    реферат [161,8 K], добавлен 05.01.2011

  • Жизненный и научный путь талантливого ученого и экспериментатора, профессора Александра Степановича Попова. Научное значение изобретения радиосвязи и радиоприемника. Принцип устройства прибора Попова. Споры о приоритете Попова в изобретении радио.

    реферат [29,8 K], добавлен 25.09.2011

  • Обсяг та швидкість передачі інформації. Застосування волоконно-оптичних систем передачі, супутниковий зв'язок та радіорелейні лінії. Оптичний діапазон на шкалі електромагнітних хвиль. Параметри прикінцевої та проміжної апаратури лінійного тракту.

    реферат [69,7 K], добавлен 08.01.2011

  • Розрахунок структурної схеми радіопередавального пристрою системи передач інформації з частотною модуляцією (ЧМ), принципова схема модулятора та вихідного підсилювача потужності. Потужність сигналу в антені. Амплітуда першої гармоніки напруги колектору.

    курсовая работа [666,5 K], добавлен 13.12.2015

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.