Суматори. Арифметично-логічні пристрої
Загальна характеристика суматорів, їх параметри, склад та класифікація. Однорозрядні суматори та чинники для їх проектування. Послідовний та паралельні багаторозрядний суматор. Мікросхеми для виконання арифметичних та порозрядних логічних мікрооперацій.
Рубрика | Коммуникации, связь, цифровые приборы и радиоэлектроника |
Вид | реферат |
Язык | украинский |
Дата добавления | 01.02.2012 |
Размер файла | 219,3 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Суматори. Арифметико-логічні пристрої
1. Загальна характеристика суматорів
Суматором називається функціональний вузол комп'ютера, призначений для додавання двох n-розрядних слів (чисел). Операція віднімання заміняється додаванням слів в оберненому або доповняльному коді. Операції множення та ділення зводяться до реалізації багаторазового додавання та зсування. Тому суматор є важливою частиною арифметико-логічного пристрою. Функція суматора позначається буквами SM або ?.
Суматор складається з окремих схем, які називаються однорозрядними суматорами; вони виконують усі дії з додавання значень однойменних розрядів двох чисел (операндів). Суматори класифікуються за такими ознаками:
способом додавання - паралельні, послідовні та паралельно-послідовні;
числом входів - напівсуматори, однорозрядні та багаторозрядні суматори;
організацією зберігання результату додавання - комбінаційні, накопичувальні, комбіновані;
організацією перенесення між розрядами - з послідовним, наскрізним, паралельним або комбінованим перенесеннями (з груповою структурою);
системою числення - позиційні (двійкові, двійково-десяткові, трійкові) та непозиційні, наприклад, у системі залишкових класів;
розрядністю (довжиною) операндів - 8-, 16-, 32-, 64-розрядні;
способом представлення від'ємних чисел - в оберненому або доповняльному кодах, а також в їхніх модифікаціях;
часом додавання - синхронні, асинхронні.
У паралельних n-розрядних суматорах значення всіх розрядів операндів поступають одночасно на відповідні входи однорозрядних підсумовуючих схем. У послідовних суматорах значення розрядів операндів та перенесення, що запам'ятовувалися в минулому такті, поступають послідовно в напрямку від молодших розрядів до старших на входи одного однорозрядного суматора. В паралельно-послідовних суматорах числа розбиваються на частини, наприклад, байти, розряди байтів поступають на входи восьмирозрядного суматора паралельно (одночасно), а самі байти - послідовно, в напрямку від молодших до старших байтів з урахуванням запам'ятованого перенесення.
У комбінаційних суматорах результат операції додавання запам'ятовується в регістрі результату. В накопичувальних суматорах процес додавання поєднується із зберіганням результату. Це пояснюється використанням Т-тригерів як однорозрядних схем додавання.
Організація перенесення практично визначає час виконання операції додавання. Послідовні перенесення схемно створюються просто, але є повільнодіючими. Паралельні перенесення схемно організуються значно складніше, але дають високу швидкодію.
Розрядність суматорів знаходиться в широких границях: 4-16 - для мікро- та міні-комп'ютерів та 32-64 і більше - для універсальних машин.
Суматори з постійним інтервалом часу для додавання називаються синхронними. Суматори, в яких інтервал часу для додавання визначається моментом фактичного закінчення операції, називаються асинхронними. В асинхронних суматорах є спеціальні схеми, які визначають фактичний момент закінчення додавання і повідомляють про це в пристрій керування. На практиці переважно використовуються синхронні суматори. Суматори характеризуються такими параметрами:
швидкодією - часом виконання операції додавання ta, який відраховується від початку подачі операндів до одержання результату; часто швидкодія характеризується кількістю додавання в секунду Fa=1/ta, тут маються на увазі операції типу регістр-регістр (тобто числа зберігаються в регістрах АЛП);
апаратурними витратами: вартість однорозрядної схеми додавання визначається загальним числом логічних входів використаних елементів; вартість багаторозрядного суматора визначається загальною кількістю використаних мікросхем;
споживаною потужністю суматора.
2. Однорозрядні суматори
Однорозрядним суматором називається логічна схема, яка виконує додавання значень i-х розрядів Xi та Yi двійкових чисел з урахуванням перенесення Zi з молодшого сусіднього розряду та виробляє на виходах функції результат Si і перенесення Pi в старший сусідній розряд. На основі однорозрядних схем додавання на три входи та два виходи будуються багаторозрядні суматори будь-якого типу. Алгоритм роботи однорозрядного суматора відображається таблицею істинності (табл. 10.1).
На основі табл. 10.1 записується система логічних функцій для результату Si та перенесення Pi у ДДНФ:
(1)
(2)
Мінімізація функцій (1) та (2) за допомогою карт Карно показана на рис. 10.1.
Як видно з карт Карно, функція результату Si не мінімізується, а функція Рі мінімізується зі зниженням рангу кон'юнкції та використовує тільки прямі значення змінних:
(3)
Рис. 10.1. Карти Карно для мінімізації функцій: а - Si; б - Рi
При проектуванні комбінаційних однорозрядних суматорів враховують такі чинники:
схема має характеризуватися регулярністю (подібністю) структури та мінімальною вартістю, тобто мати по можливості найменше число логічних входів всіх елементів;
з метою підвищення швидкодії багаторозрядного суматора потрібен мінімальний час одержання функції перенесення tП=k tР, де k - число послідовно увімкнених елементів від входів до виходів Рi або ; tP - середня затримка розповсюдження сигналу одним логічним елементом в обраній серії інтегральних мікросхем; параметр k часто називають каскадністю (поверховістю) схем. Таким чином, для мінімізації часу одержання перенесення необхідно зменшити каскадність схеми та використати інтегральні мікросхеми з малим часом затримки розповсюдження сигналу;
для схем однорозрядних суматорів на основі рівнянь (1) і (2) необхідно виробляти як прямі Pi , так й інверсні значення функції перенесення. Така організація перенесень називається парафазною.
Для побудови схеми однорозрядного суматора на універсальних логічних елементах НЕ І рівняння (1) і (2) перетворюються на основі правил подвійної інверсії та де Моргана до такого вигляду:
(4)
Схема однорозрядного суматора, побудована на елементах НЕ І відповідно до рівнянь (4.30), показана на рис. 10.2, а; її вартість, яка вимірюється числом логічних входів всіх елементів, становить 27, каскадність k=3.
Рівняння (1) та (2) можуть бути виражені через функцію «Виключальне ЧИ»:
(5)
(6)
Схема однорозрядного суматора на елементах «виключальне ЧИ» згідно з рівняннями (5) і (6) показана на рис. 10.2, б; її вартість становить вісім входів і каскадність k=2.
Рис. 10.2. Схеми однорозрядних суматорів: а - на елементах НЕ І; б - на елементах «виключальне ЧИ»; в - з використанням власного перенесення
Функції однорозрядного суматора - самоподвійні, тобто їхні інверсії утворюються інвертуванням значень аргументів без зміни місцезнаходження знаків диз'юнкції та кон'юнкції, наприклад, для перенесення з рівняння (2):
(7)
Помножуючи ліві та праві частини співвідношення (7) на макстерм (XiUYiUZi), одержують:
(8)
Після підстановки лівої частини співвідношення (10.8) в праву частину виразу (10.1) одержують рівняння для функції Si з використанням власного перенесення:
(9)
Схема однорозрядного суматора відповідно до рівнянь (9) і (3) показана на рис. 10.2, в; її вартість дорівнює 17 входів, каскадність k=2. Важливою властивістю цієї схеми є використання тільки прямих значень вхідних змінних і однофазного ланцюга формування перенесення Pi в старший розряд.
Напівсуматором називається логічна схема, яка виконує додавання значень i-х розрядів Xi і Yi двійкових чисел X і Y та реалізує на виході значення результату Mi і перенесення в старший сусідній розряд Ri:
(10)
Таким чином, напівсуматор виконує лише частину завдання підсумовування в i-му розряді, оскільки не враховує перенесення з сусіднього молодшого розряду. Схема напівсуматора, побудована на основі рівнянь (10.10), показана на рис. 10.3. З рівнянь (10.5) і (10.6) виходить, що схема однорозрядного суматора може бути побудована на основі двох напівсуматорів і додаткового логічного елемента ЧИ, як показано на рис. 10.3, в.
Рис. 10.3. Схеми підсумовування: а, б - напівсуматор і його умовне
позначення; в, г - однорозрядний суматор і його умовне позначення
3. Послідовний багаторозрядний суматор
Послідовний двійковий багаторозрядний суматор містить:
n-розрядні зсуваючі регістри операндів X і Y, регістр результату S, однорозрядний суматор SM і двоступеневий D-тригер для запам'ятовування перенесення. Усі регістри забезпечують одночасне зсування праворуч, у бік молодших розрядів (рис. 10.4).
Рис. 10.4. Схема послідовного багаторозрядного суматора
У послідовному суматорі попарна подача значень розрядів Xi і Yi починається з молодших розрядів. Утворюються значення суми Si і перенесення Pi, які записуються відповідно в регістр результату та в тригер запам'ятовування перенесення на один такт Тс.
Послідовне додавання виконується за стільки тактів, скільки розрядів у числі. Тому час додавання tS визначається співвідношенням: tS = nTс, де Тс - тривалість машинного такту.
Від'ємні числа рекомендується представляти в доповняльному коді.
Послідовний суматор потребує мінімальних апаратних витрат, однак тривалість операції додавання пропорційна розрядності операндів. Тому послідовний суматор можна використовувати у відносно повільнодіючих цифрових пристроях.
4. Паралельні багаторозрядні суматори
Паралельний багаторозрядний суматор містить n однорозрядних схем додавання, наприклад, чотири, як показано на рис. 10.5.
Рис. 10.5. Паралельний чотири розрядний суматор: а - схема; б - умовне позначення
Значення всіх розрядів двох чисел Х та Y поступають на входи відповідних однорозрядних суматорів паралельно (одночасно). В паралельних суматорах з послідовним перенесенням значення сигналу перенесення Pi передається від розряду до розряду послідовно в часі (асинхронно). При застосуванні оберненого коду перенесення з найстаршого розряду подається на вхід перенесення молодшого розряду по ланцюзі циклічного перенесення (рис. 10.5, а). При застосуванні доповняльного коду ланцюг циклічного перенесення розривається, а на вхід перенесення молодшого розряду подається логічний нуль.
У паралельних суматорах з послідовним перенесенням час додавання визначається співвідношенням:
tS = (n-1) tП + tS ,
де tП - час формування перенесення в кожному розряді, tS - час додавання в найстаршому розряді. У гіршому випадку можливий варіант, коли сигнал перенесення послідовно розповсюджується від першого до n-го розряду.
5. Мікросхеми ALU
суматор арифметичний мікросхема логічний
Промисловість випускає мікросхеми із символом функції ALU для виконання 16 арифметичних та 16 порозрядних логічних мікрооперацій залежно від вхідних сигналів настройки. У серіях ТТЛШ 530, 531, 533, 555 та 1533 вони мають позначення ИП3; в серіях ЕЗЛ 100, 500 і 700 використовують позначення ИП179.
Мікросхема ALU в серіях ТТЛШ має (рис. 10.6):
- інформаційні входи для подання двох чотирирозрядних операндів X i Y;
- входи настроювання E3-E0 для задання номера однієї з мікрооперацій;
- вхід M для задання типу мікрооперації: М=0 - арифметичні, М=1 - логічні;
- вхід перенесення , необхідний тільки при виконані арифметичних мікрооперацій;
- виходи: результату мікрооперації S4-S1, послідовного перенесення L, генерації G, транзиту Н, а також вихід з відкритим колектором від внутрішнього компаратора для вироблення ознаки рівності операндів FA=B.
Перелік арифметичних і логічних операцій, які виконують ALU, наведений у табл. 10.2. При виконанні логічних операцій перенесення між розрядами не використовується. Арифметичні операції реалізуються з урахуванням перенесень і позик. В арифметичні операції включені фрагменти логічних дій. Наприклад, запис означає, що спочатку виконується операція інверсії (), потім - логічного додавання (X v Y) та логічного множення (), а потім одержані таким чином два числа додаються арифметично з урахуванням перенесень.
Таблиця 10.2
E3 |
E2 |
E1 |
E0 |
Логіка М=1 |
Арифметика М=0 |
|
0 |
0 |
0 |
0 |
|||
0 |
0 |
0 |
1 |
|||
0 |
0 |
1 |
0 |
|||
0 |
0 |
1 |
1 |
0 |
-1 |
|
0 |
1 |
0 |
0 |
|||
0 |
1 |
0 |
1 |
|||
0 |
1 |
1 |
0 |
|||
0 |
1 |
1 |
1 |
|||
1 |
0 |
0 |
0 |
|||
1 |
0 |
0 |
1 |
|||
1 |
0 |
1 |
0 |
|||
1 |
0 |
1 |
1 |
|||
1 |
1 |
0 |
0 |
1 |
||
1 |
1 |
0 |
1 |
|||
1 |
1 |
1 |
0 |
|||
1 |
1 |
1 |
1 |
Мікросхема ALU виконує операцію арифметичного додавання двох чотирирозрядних операндів X і Y, якщо на входи настроювання подані сигнали Е3Е2Е1Е0=1001 та М=0. В цьому випадку мікросхема ALU виконує функцію суматора.
6. Двійково-десяткові суматори
Двійково-десяткові суматори використовуються для обробки масивів десяткової інформації за порівняно простими алгоритмами, оскільки при цьому вилучаються витрати часу на переведення чисел з десяткової системи числення в двійкову і навпаки.
Кожна десяткова цифра Xi кодується двійковим кодом прямого заміщення “8421” (двійковою тетрадою), тобто Xi=Xi4Xi3Xi2Xi1 і Yi=Yi4Yi3Yi2Yi1. Наприклад Xi=710=01112-10, Yi=910=10012-10; для дворозрядних десяткових чисел:
XiXi-1=1610=000101102-10: YiYi-1=2810=001010002-10.
Один розряд двійково-десяткового суматора (декада) містить чотирирозрядний суматор SM1 для одержання попередньої суми в тетраді, чотирирозрядний суматор SM2 для корекції результату та логічний елемент І ЧИ для вироблення ознак корекції, як показано на рис.10.7.
Рис.10.7. Однорозрядний двійково-десятковий суматор: а - схема; б - умовне позначення
Декада працює таким чином. Двійкові тетради десяткових цифр Xi=Xi4Xi3Xi2Xi1 і Yi=Yi4Yi3Yi2Yi1 разом із перенесенням поступають на входи суматора SM1 і на його виходах утворюється попередня сума S'iT=S'i4S'i3S'i2S'i1, де S'iT - десятковий еквівалент тетради (табл. 10.3).
Таблиця 10.3
До корекції |
Після корекції |
Примітка |
|||||||||
P |
S4 |
S3 |
S2 |
S1 |
P? |
S?4 |
S?3 |
S?2 |
S?1 |
||
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0?SiT?9 Корекція не потрібна |
|
0 |
0 |
0 |
0 |
1 |
0 |
0 |
0 |
0 |
1 |
||
0 |
0 |
0 |
1 |
0 |
0 |
0 |
0 |
1 |
0 |
||
... |
... |
... |
... |
... |
... |
... |
... |
... |
... |
||
0 |
1 |
0 |
0 |
1 |
0 |
1 |
0 |
0 |
1 |
||
1 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
1 |
0 |
1 |
0 |
10?SiT?15 Корекція потрібна: мінус 10 і перенесення в старшу декаду |
|
1 |
0 |
0 |
0 |
1 |
0 |
1 |
0 |
1 |
1 |
||
... |
... |
... |
... |
... |
... |
... |
... |
... |
... |
||
1 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
1 |
1 |
1 |
0 |
||
1 |
0 |
1 |
0 |
1 |
0 |
1 |
1 |
1 |
1 |
||
1 |
0 |
1 |
1 |
0 |
1 |
0 |
0 |
0 |
0 |
16?SiT?19 Корекція потрібна: плюс 6 |
|
1 |
0 |
1 |
1 |
1 |
1 |
0 |
0 |
0 |
1 |
||
1 |
1 |
0 |
0 |
0 |
1 |
0 |
0 |
1 |
0 |
||
1 |
1 |
0 |
0 |
1 |
1 |
0 |
0 |
1 |
1 |
При цьому можливі три випадки:
1) для значення 0 ? S?iT ? 9 корекція не потрібна;
2) для значень 10 ? S?iT ?15 потрібно відняти з попередньої суми число 10 і здійснити перенесення в старшу сусідню декаду; віднімання числа 10 в доповняльному коді відповідає додаванню за допомогою суматора SM2 до попереднього результату числа шість, тобто плюс 01102; ознакою такої корекції є одиничне значення функції корекції суми та перенесення
F?iT=S?i4S?i3 v S?i4S?i2, (11)
яке реалізується елементом І ЧИ;
3) для значень 16 ? S?iT ? 19 на виході суматора SM1 виникає перенесення PiT з вагою 1610. Однак у старшій декаді його значення сприймається як 10, тому потрібно додати до попереднього результату за допомогою суматора число шість, тобто 01102.
З урахуванням рівняння (11) функцію корекції результату та перенесення можна записати у вигляді:
P?iT=P?iT v FiT=P?iT v S?i4S?i3 v S?i4S?i2.
Таким чином, в усіх випадках, коли P?iT=1, до попередньої суми додається число плюс 01102 і формується перенесення у старший розряд.
Схема чотирирозрядного двійково-десяткового суматора з послідовним перенесенням в тетрадах і між декадами показана на рис. 10.8. Швидкодія таких суматорів розраховують за аналогією з двійковими послідовними перенесеннями. Для двійково-десяткових суматорів можна використовувати групові структури прискорених перенесень.
Рис. 10.8. Схема чотирирозрядного двійково-десяткового суматора.
Операція віднімання в двійково-десятковому суматорі заміняється додаванням операндів у оберненому або доповняльному кодах. Обернений код від'ємних десяткових чисел одержують заміною кожної цифри її доповненням до дев'яти. Схема одного десяткового суматора з перетворювачами прямого коду операндів і результату в обернений код показана на рис. 10.9.
Рис. 10.9. Схема одного розряду десяткового суматора з перетворювачами прямого коду в обернений
Значення від'ємних чисел при Xзн=1, Yзн=1, Sзн=1 інвертується схемою “виключальне ЧИ”; при цьому утворюється двійковий код тетрад з надлишком шість. Корекцію результату виконують суматорами SM1, SM2 і SM3, в яких віднімання замінюється додаванням двійкової тетради з оберненим кодом числа шість, тобто плюс 10102.
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Дослідження роботи стандартного 4-бітного арифметично-логічного пристрою. Логічні і функціональні схеми. Об’єднання каскадом мультиплексорів в логічний та арифметичний блок. Таблиці істинності та результати тестування. Теоретичні відомості про суматори.
курсовая работа [953,6 K], добавлен 06.12.2013Аналіз і характеристика методів проектування комбінаційних схем на різноманітних мікросхемах, визначення їхньої складності і швидкодії. Послідовні і комбінаційні логічні схеми. Задача аналізу комбінаційної схеми, знаходження системи логічних функцій.
курсовая работа [3,2 M], добавлен 06.08.2010Огляд елементної бази, що застосовується для побудови логічних керуючих автоматів з паралельною архітектурою. Аналіз систем автоматизованого проектування логічних керуючих автоматів на основі ПЛІС, їх різновиди і відмінні особливості, тенденції розвитку.
курсовая работа [478,2 K], добавлен 25.09.2010Опис функціонування багатофункціонального регістру, схема пристрою. Проектування БФР на елементах серії К555 малої, середньої й високого ступеню інтеграції, що виконує заданий набір мікрооперацій і є основним вузлом синтезованого операційного автомата.
курсовая работа [306,9 K], добавлен 24.09.2010Склад мікропроцесорного комплекту К 1810, основні електричні параметри БІС, які входять до нього. Основні характеристики центрального процесора. Застосування контролерів шини, переривань, динамічної пам’яті та інтервального таймера у складі мікросхеми.
курсовая работа [393,0 K], добавлен 18.09.2014Вивчення конструкції інтегрального транзистора. Дослідження засобів проектування та технології виготовлення інвертора позитивних імпульсів. Визначення габаритних розмірів мікросхеми. Огляд параметрів інтегральних діодів. Розрахунок дифузійних резисторів.
курсовая работа [209,3 K], добавлен 07.10.2014Комутування джерел вимірювальної інформації (система з частковим усуненням надмірності). Визначення періоду комутування. Вибір аналого-цифрового перетворювача та мультиплексора, їхні основні параметри. Проектування пристрою керування та його виконання.
курсовая работа [168,9 K], добавлен 25.04.2010Загальна характеристика, призначення, класифікація і склад офісних автоматизованих телефонних станцій, основні переваги їх використання, види обладнання, технічні характеристики, особливості сервісних можливостей та сруктурна схема міні-АТС К-16010.
реферат [41,8 K], добавлен 15.01.2011Розробка топологічних креслень пускового генератора двополярного сигналу в напівпровідниковому та гібридному варіантах з врахування конструктивно-технологічних вимог та обмежень. Побудова комутаційної схеми та розрахунок паразитних зв'язків мікросхеми.
курсовая работа [1,7 M], добавлен 30.04.2011Цифрові системи як важливий різновид систем обробки сигналів, їх загальна характеристика та відмінні особливості, оцінка переваг та недоліків практичного застосування. Сутність і зміст типових прийомів при логічному проектуванні цифрових блоків.
лабораторная работа [95,0 K], добавлен 23.04.2014