Суматори. Арифметично-логічні пристрої
Загальна характеристика суматорів, їх параметри, склад та класифікація. Однорозрядні суматори та чинники для їх проектування. Послідовний та паралельні багаторозрядний суматор. Мікросхеми для виконання арифметичних та порозрядних логічних мікрооперацій.
| Рубрика | Коммуникации, связь, цифровые приборы и радиоэлектроника |
| Вид | реферат |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 01.02.2012 |
| Размер файла | 219,3 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Суматори. Арифметико-логічні пристрої
1. Загальна характеристика суматорів
Суматором називається функціональний вузол комп'ютера, призначений для додавання двох n-розрядних слів (чисел). Операція віднімання заміняється додаванням слів в оберненому або доповняльному коді. Операції множення та ділення зводяться до реалізації багаторазового додавання та зсування. Тому суматор є важливою частиною арифметико-логічного пристрою. Функція суматора позначається буквами SM або ?.
Суматор складається з окремих схем, які називаються однорозрядними суматорами; вони виконують усі дії з додавання значень однойменних розрядів двох чисел (операндів). Суматори класифікуються за такими ознаками:
способом додавання - паралельні, послідовні та паралельно-послідовні;
числом входів - напівсуматори, однорозрядні та багаторозрядні суматори;
організацією зберігання результату додавання - комбінаційні, накопичувальні, комбіновані;
організацією перенесення між розрядами - з послідовним, наскрізним, паралельним або комбінованим перенесеннями (з груповою структурою);
системою числення - позиційні (двійкові, двійково-десяткові, трійкові) та непозиційні, наприклад, у системі залишкових класів;
розрядністю (довжиною) операндів - 8-, 16-, 32-, 64-розрядні;
способом представлення від'ємних чисел - в оберненому або доповняльному кодах, а також в їхніх модифікаціях;
часом додавання - синхронні, асинхронні.
У паралельних n-розрядних суматорах значення всіх розрядів операндів поступають одночасно на відповідні входи однорозрядних підсумовуючих схем. У послідовних суматорах значення розрядів операндів та перенесення, що запам'ятовувалися в минулому такті, поступають послідовно в напрямку від молодших розрядів до старших на входи одного однорозрядного суматора. В паралельно-послідовних суматорах числа розбиваються на частини, наприклад, байти, розряди байтів поступають на входи восьмирозрядного суматора паралельно (одночасно), а самі байти - послідовно, в напрямку від молодших до старших байтів з урахуванням запам'ятованого перенесення.
У комбінаційних суматорах результат операції додавання запам'ятовується в регістрі результату. В накопичувальних суматорах процес додавання поєднується із зберіганням результату. Це пояснюється використанням Т-тригерів як однорозрядних схем додавання.
Організація перенесення практично визначає час виконання операції додавання. Послідовні перенесення схемно створюються просто, але є повільнодіючими. Паралельні перенесення схемно організуються значно складніше, але дають високу швидкодію.
Розрядність суматорів знаходиться в широких границях: 4-16 - для мікро- та міні-комп'ютерів та 32-64 і більше - для універсальних машин.
Суматори з постійним інтервалом часу для додавання називаються синхронними. Суматори, в яких інтервал часу для додавання визначається моментом фактичного закінчення операції, називаються асинхронними. В асинхронних суматорах є спеціальні схеми, які визначають фактичний момент закінчення додавання і повідомляють про це в пристрій керування. На практиці переважно використовуються синхронні суматори. Суматори характеризуються такими параметрами:
швидкодією - часом виконання операції додавання ta, який відраховується від початку подачі операндів до одержання результату; часто швидкодія характеризується кількістю додавання в секунду Fa=1/ta, тут маються на увазі операції типу регістр-регістр (тобто числа зберігаються в регістрах АЛП);
апаратурними витратами: вартість однорозрядної схеми додавання визначається загальним числом логічних входів використаних елементів; вартість багаторозрядного суматора визначається загальною кількістю використаних мікросхем;
споживаною потужністю суматора.
2. Однорозрядні суматори
Однорозрядним суматором називається логічна схема, яка виконує додавання значень i-х розрядів Xi та Yi двійкових чисел з урахуванням перенесення Zi з молодшого сусіднього розряду та виробляє на виходах функції результат Si і перенесення Pi в старший сусідній розряд. На основі однорозрядних схем додавання на три входи та два виходи будуються багаторозрядні суматори будь-якого типу. Алгоритм роботи однорозрядного суматора відображається таблицею істинності (табл. 10.1).
На основі табл. 10.1 записується система логічних функцій для результату Si та перенесення Pi у ДДНФ:
(1)
(2)
Мінімізація функцій (1) та (2) за допомогою карт Карно показана на рис. 10.1.
Як видно з карт Карно, функція результату Si не мінімізується, а функція Рі мінімізується зі зниженням рангу кон'юнкції та використовує тільки прямі значення змінних:
(3)
Рис. 10.1. Карти Карно для мінімізації функцій: а - Si; б - Рi
При проектуванні комбінаційних однорозрядних суматорів враховують такі чинники:
схема має характеризуватися регулярністю (подібністю) структури та мінімальною вартістю, тобто мати по можливості найменше число логічних входів всіх елементів;
з метою підвищення швидкодії багаторозрядного суматора потрібен мінімальний час одержання функції перенесення tП=k tР, де k - число послідовно увімкнених елементів від входів до виходів Рi або ; tP - середня затримка розповсюдження сигналу одним логічним елементом в обраній серії інтегральних мікросхем; параметр k часто називають каскадністю (поверховістю) схем. Таким чином, для мінімізації часу одержання перенесення необхідно зменшити каскадність схеми та використати інтегральні мікросхеми з малим часом затримки розповсюдження сигналу;
для схем однорозрядних суматорів на основі рівнянь (1) і (2) необхідно виробляти як прямі Pi , так й інверсні значення функції перенесення. Така організація перенесень називається парафазною.
Для побудови схеми однорозрядного суматора на універсальних логічних елементах НЕ І рівняння (1) і (2) перетворюються на основі правил подвійної інверсії та де Моргана до такого вигляду:
(4)
Схема однорозрядного суматора, побудована на елементах НЕ І відповідно до рівнянь (4.30), показана на рис. 10.2, а; її вартість, яка вимірюється числом логічних входів всіх елементів, становить 27, каскадність k=3.
Рівняння (1) та (2) можуть бути виражені через функцію «Виключальне ЧИ»:
(5)
(6)
Схема однорозрядного суматора на елементах «виключальне ЧИ» згідно з рівняннями (5) і (6) показана на рис. 10.2, б; її вартість становить вісім входів і каскадність k=2.
Рис. 10.2. Схеми однорозрядних суматорів: а - на елементах НЕ І; б - на елементах «виключальне ЧИ»; в - з використанням власного перенесення
Функції однорозрядного суматора - самоподвійні, тобто їхні інверсії утворюються інвертуванням значень аргументів без зміни місцезнаходження знаків диз'юнкції та кон'юнкції, наприклад, для перенесення з рівняння (2):
(7)
Помножуючи ліві та праві частини співвідношення (7) на макстерм (XiUYiUZi), одержують:
(8)
Після підстановки лівої частини співвідношення (10.8) в праву частину виразу (10.1) одержують рівняння для функції Si з використанням власного перенесення:
(9)
Схема однорозрядного суматора відповідно до рівнянь (9) і (3) показана на рис. 10.2, в; її вартість дорівнює 17 входів, каскадність k=2. Важливою властивістю цієї схеми є використання тільки прямих значень вхідних змінних і однофазного ланцюга формування перенесення Pi в старший розряд.
Напівсуматором називається логічна схема, яка виконує додавання значень i-х розрядів Xi і Yi двійкових чисел X і Y та реалізує на виході значення результату Mi і перенесення в старший сусідній розряд Ri:
(10)
Таким чином, напівсуматор виконує лише частину завдання підсумовування в i-му розряді, оскільки не враховує перенесення з сусіднього молодшого розряду. Схема напівсуматора, побудована на основі рівнянь (10.10), показана на рис. 10.3. З рівнянь (10.5) і (10.6) виходить, що схема однорозрядного суматора може бути побудована на основі двох напівсуматорів і додаткового логічного елемента ЧИ, як показано на рис. 10.3, в.
Рис. 10.3. Схеми підсумовування: а, б - напівсуматор і його умовне
позначення; в, г - однорозрядний суматор і його умовне позначення
3. Послідовний багаторозрядний суматор
Послідовний двійковий багаторозрядний суматор містить:
n-розрядні зсуваючі регістри операндів X і Y, регістр результату S, однорозрядний суматор SM і двоступеневий D-тригер для запам'ятовування перенесення. Усі регістри забезпечують одночасне зсування праворуч, у бік молодших розрядів (рис. 10.4).
Рис. 10.4. Схема послідовного багаторозрядного суматора
У послідовному суматорі попарна подача значень розрядів Xi і Yi починається з молодших розрядів. Утворюються значення суми Si і перенесення Pi, які записуються відповідно в регістр результату та в тригер запам'ятовування перенесення на один такт Тс.
Послідовне додавання виконується за стільки тактів, скільки розрядів у числі. Тому час додавання tS визначається співвідношенням: tS = nTс, де Тс - тривалість машинного такту.
Від'ємні числа рекомендується представляти в доповняльному коді.
Послідовний суматор потребує мінімальних апаратних витрат, однак тривалість операції додавання пропорційна розрядності операндів. Тому послідовний суматор можна використовувати у відносно повільнодіючих цифрових пристроях.
4. Паралельні багаторозрядні суматори
Паралельний багаторозрядний суматор містить n однорозрядних схем додавання, наприклад, чотири, як показано на рис. 10.5.
Рис. 10.5. Паралельний чотири розрядний суматор: а - схема; б - умовне позначення
Значення всіх розрядів двох чисел Х та Y поступають на входи відповідних однорозрядних суматорів паралельно (одночасно). В паралельних суматорах з послідовним перенесенням значення сигналу перенесення Pi передається від розряду до розряду послідовно в часі (асинхронно). При застосуванні оберненого коду перенесення з найстаршого розряду подається на вхід перенесення молодшого розряду по ланцюзі циклічного перенесення (рис. 10.5, а). При застосуванні доповняльного коду ланцюг циклічного перенесення розривається, а на вхід перенесення молодшого розряду подається логічний нуль.
У паралельних суматорах з послідовним перенесенням час додавання визначається співвідношенням:
tS = (n-1) tП + tS ,
де tП - час формування перенесення в кожному розряді, tS - час додавання в найстаршому розряді. У гіршому випадку можливий варіант, коли сигнал перенесення послідовно розповсюджується від першого до n-го розряду.
5. Мікросхеми ALU
суматор арифметичний мікросхема логічний
Промисловість випускає мікросхеми із символом функції ALU для виконання 16 арифметичних та 16 порозрядних логічних мікрооперацій залежно від вхідних сигналів настройки. У серіях ТТЛШ 530, 531, 533, 555 та 1533 вони мають позначення ИП3; в серіях ЕЗЛ 100, 500 і 700 використовують позначення ИП179.
Мікросхема ALU в серіях ТТЛШ має (рис. 10.6):
- інформаційні входи для подання двох чотирирозрядних операндів X i Y;
- входи настроювання E3-E0 для задання номера однієї з мікрооперацій;
- вхід M для задання типу мікрооперації: М=0 - арифметичні, М=1 - логічні;
- вхід перенесення , необхідний тільки при виконані арифметичних мікрооперацій;
- виходи: результату мікрооперації S4-S1, послідовного перенесення L, генерації G, транзиту Н, а також вихід з відкритим колектором від внутрішнього компаратора для вироблення ознаки рівності операндів FA=B.
Перелік арифметичних і логічних операцій, які виконують ALU, наведений у табл. 10.2. При виконанні логічних операцій перенесення між розрядами не використовується. Арифметичні операції реалізуються з урахуванням перенесень і позик. В арифметичні операції включені фрагменти логічних дій. Наприклад, запис означає, що спочатку виконується операція інверсії (), потім - логічного додавання (X v Y) та логічного множення (), а потім одержані таким чином два числа додаються арифметично з урахуванням перенесень.
Таблиця 10.2
|
E3 |
E2 |
E1 |
E0 |
Логіка М=1 |
Арифметика М=0 |
|
|
0 |
0 |
0 |
0 |
|||
|
0 |
0 |
0 |
1 |
|||
|
0 |
0 |
1 |
0 |
|||
|
0 |
0 |
1 |
1 |
0 |
-1 |
|
|
0 |
1 |
0 |
0 |
|||
|
0 |
1 |
0 |
1 |
|||
|
0 |
1 |
1 |
0 |
|||
|
0 |
1 |
1 |
1 |
|||
|
1 |
0 |
0 |
0 |
|||
|
1 |
0 |
0 |
1 |
|||
|
1 |
0 |
1 |
0 |
|||
|
1 |
0 |
1 |
1 |
|||
|
1 |
1 |
0 |
0 |
1 |
||
|
1 |
1 |
0 |
1 |
|||
|
1 |
1 |
1 |
0 |
|||
|
1 |
1 |
1 |
1 |
Мікросхема ALU виконує операцію арифметичного додавання двох чотирирозрядних операндів X і Y, якщо на входи настроювання подані сигнали Е3Е2Е1Е0=1001 та М=0. В цьому випадку мікросхема ALU виконує функцію суматора.
6. Двійково-десяткові суматори
Двійково-десяткові суматори використовуються для обробки масивів десяткової інформації за порівняно простими алгоритмами, оскільки при цьому вилучаються витрати часу на переведення чисел з десяткової системи числення в двійкову і навпаки.
Кожна десяткова цифра Xi кодується двійковим кодом прямого заміщення “8421” (двійковою тетрадою), тобто Xi=Xi4Xi3Xi2Xi1 і Yi=Yi4Yi3Yi2Yi1. Наприклад Xi=710=01112-10, Yi=910=10012-10; для дворозрядних десяткових чисел:
XiXi-1=1610=000101102-10: YiYi-1=2810=001010002-10.
Один розряд двійково-десяткового суматора (декада) містить чотирирозрядний суматор SM1 для одержання попередньої суми в тетраді, чотирирозрядний суматор SM2 для корекції результату та логічний елемент І ЧИ для вироблення ознак корекції, як показано на рис.10.7.
Рис.10.7. Однорозрядний двійково-десятковий суматор: а - схема; б - умовне позначення
Декада працює таким чином. Двійкові тетради десяткових цифр Xi=Xi4Xi3Xi2Xi1 і Yi=Yi4Yi3Yi2Yi1 разом із перенесенням поступають на входи суматора SM1 і на його виходах утворюється попередня сума S'iT=S'i4S'i3S'i2S'i1, де S'iT - десятковий еквівалент тетради (табл. 10.3).
Таблиця 10.3
|
До корекції |
Після корекції |
Примітка |
|||||||||
|
P |
S4 |
S3 |
S2 |
S1 |
P? |
S?4 |
S?3 |
S?2 |
S?1 |
||
|
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0?SiT?9 Корекція не потрібна |
|
|
0 |
0 |
0 |
0 |
1 |
0 |
0 |
0 |
0 |
1 |
||
|
0 |
0 |
0 |
1 |
0 |
0 |
0 |
0 |
1 |
0 |
||
|
... |
... |
... |
... |
... |
... |
... |
... |
... |
... |
||
|
0 |
1 |
0 |
0 |
1 |
0 |
1 |
0 |
0 |
1 |
||
|
1 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
1 |
0 |
1 |
0 |
10?SiT?15 Корекція потрібна: мінус 10 і перенесення в старшу декаду |
|
|
1 |
0 |
0 |
0 |
1 |
0 |
1 |
0 |
1 |
1 |
||
|
... |
... |
... |
... |
... |
... |
... |
... |
... |
... |
||
|
1 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
1 |
1 |
1 |
0 |
||
|
1 |
0 |
1 |
0 |
1 |
0 |
1 |
1 |
1 |
1 |
||
|
1 |
0 |
1 |
1 |
0 |
1 |
0 |
0 |
0 |
0 |
16?SiT?19 Корекція потрібна: плюс 6 |
|
|
1 |
0 |
1 |
1 |
1 |
1 |
0 |
0 |
0 |
1 |
||
|
1 |
1 |
0 |
0 |
0 |
1 |
0 |
0 |
1 |
0 |
||
|
1 |
1 |
0 |
0 |
1 |
1 |
0 |
0 |
1 |
1 |
При цьому можливі три випадки:
1) для значення 0 ? S?iT ? 9 корекція не потрібна;
2) для значень 10 ? S?iT ?15 потрібно відняти з попередньої суми число 10 і здійснити перенесення в старшу сусідню декаду; віднімання числа 10 в доповняльному коді відповідає додаванню за допомогою суматора SM2 до попереднього результату числа шість, тобто плюс 01102; ознакою такої корекції є одиничне значення функції корекції суми та перенесення
F?iT=S?i4S?i3 v S?i4S?i2, (11)
яке реалізується елементом І ЧИ;
3) для значень 16 ? S?iT ? 19 на виході суматора SM1 виникає перенесення PiT з вагою 1610. Однак у старшій декаді його значення сприймається як 10, тому потрібно додати до попереднього результату за допомогою суматора число шість, тобто 01102.
З урахуванням рівняння (11) функцію корекції результату та перенесення можна записати у вигляді:
P?iT=P?iT v FiT=P?iT v S?i4S?i3 v S?i4S?i2.
Таким чином, в усіх випадках, коли P?iT=1, до попередньої суми додається число плюс 01102 і формується перенесення у старший розряд.
Схема чотирирозрядного двійково-десяткового суматора з послідовним перенесенням в тетрадах і між декадами показана на рис. 10.8. Швидкодія таких суматорів розраховують за аналогією з двійковими послідовними перенесеннями. Для двійково-десяткових суматорів можна використовувати групові структури прискорених перенесень.
Рис. 10.8. Схема чотирирозрядного двійково-десяткового суматора.
Операція віднімання в двійково-десятковому суматорі заміняється додаванням операндів у оберненому або доповняльному кодах. Обернений код від'ємних десяткових чисел одержують заміною кожної цифри її доповненням до дев'яти. Схема одного десяткового суматора з перетворювачами прямого коду операндів і результату в обернений код показана на рис. 10.9.
Рис. 10.9. Схема одного розряду десяткового суматора з перетворювачами прямого коду в обернений
Значення від'ємних чисел при Xзн=1, Yзн=1, Sзн=1 інвертується схемою “виключальне ЧИ”; при цьому утворюється двійковий код тетрад з надлишком шість. Корекцію результату виконують суматорами SM1, SM2 і SM3, в яких віднімання замінюється додаванням двійкової тетради з оберненим кодом числа шість, тобто плюс 10102.
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Дослідження роботи стандартного 4-бітного арифметично-логічного пристрою. Логічні і функціональні схеми. Об’єднання каскадом мультиплексорів в логічний та арифметичний блок. Таблиці істинності та результати тестування. Теоретичні відомості про суматори.
курсовая работа [953,6 K], добавлен 06.12.2013Аналіз і характеристика методів проектування комбінаційних схем на різноманітних мікросхемах, визначення їхньої складності і швидкодії. Послідовні і комбінаційні логічні схеми. Задача аналізу комбінаційної схеми, знаходження системи логічних функцій.
курсовая работа [3,2 M], добавлен 06.08.2010Огляд елементної бази, що застосовується для побудови логічних керуючих автоматів з паралельною архітектурою. Аналіз систем автоматизованого проектування логічних керуючих автоматів на основі ПЛІС, їх різновиди і відмінні особливості, тенденції розвитку.
курсовая работа [478,2 K], добавлен 25.09.2010Опис функціонування багатофункціонального регістру, схема пристрою. Проектування БФР на елементах серії К555 малої, середньої й високого ступеню інтеграції, що виконує заданий набір мікрооперацій і є основним вузлом синтезованого операційного автомата.
курсовая работа [306,9 K], добавлен 24.09.2010Склад мікропроцесорного комплекту К 1810, основні електричні параметри БІС, які входять до нього. Основні характеристики центрального процесора. Застосування контролерів шини, переривань, динамічної пам’яті та інтервального таймера у складі мікросхеми.
курсовая работа [393,0 K], добавлен 18.09.2014Вивчення конструкції інтегрального транзистора. Дослідження засобів проектування та технології виготовлення інвертора позитивних імпульсів. Визначення габаритних розмірів мікросхеми. Огляд параметрів інтегральних діодів. Розрахунок дифузійних резисторів.
курсовая работа [209,3 K], добавлен 07.10.2014Комутування джерел вимірювальної інформації (система з частковим усуненням надмірності). Визначення періоду комутування. Вибір аналого-цифрового перетворювача та мультиплексора, їхні основні параметри. Проектування пристрою керування та його виконання.
курсовая работа [168,9 K], добавлен 25.04.2010Загальна характеристика, призначення, класифікація і склад офісних автоматизованих телефонних станцій, основні переваги їх використання, види обладнання, технічні характеристики, особливості сервісних можливостей та сруктурна схема міні-АТС К-16010.
реферат [41,8 K], добавлен 15.01.2011Розробка топологічних креслень пускового генератора двополярного сигналу в напівпровідниковому та гібридному варіантах з врахування конструктивно-технологічних вимог та обмежень. Побудова комутаційної схеми та розрахунок паразитних зв'язків мікросхеми.
курсовая работа [1,7 M], добавлен 30.04.2011Цифрові системи як важливий різновид систем обробки сигналів, їх загальна характеристика та відмінні особливості, оцінка переваг та недоліків практичного застосування. Сутність і зміст типових прийомів при логічному проектуванні цифрових блоків.
лабораторная работа [95,0 K], добавлен 23.04.2014


