Гібридні канали комунікації

2.4 Фототелеграф та машинозчитувальні тексти як гібридні канали комунікації

Фототелеграф призначений для передачі на великі відстані нерухомих зображень. У такий спосіб пересилаються по радіо або по дротах малюнки, тексти або фотознімки.

Пристрій розрізняє тільки темні і світлі елементи без півтонів. Завдяки цьому можна спростити конструкцію телеграфу. Він складається з двох однакових елементів: дерев'яних або пластмасових барабанів, електродвигунів, провідної ланки з прочитуючою головкою в передавачі або записуючої в приймачі, горизонтальної ведучої ланки з електромагнітом.

Лист паперу з намальованим чорною тушшю малюнком закріплюється гумовими кільцями на барабані передавача. Освітлювальний пристрій відкидає на поверхню барабана через збираючу лінзу світлову пляму діаметром 1-1,5 мм.

Електромагніти управляються кулачком, розміщеним на барабані передавача. Обидва барабани обертаються мікродвигунами з однаковою швидкістю 2 об/хв.

В 1902 році німецьким фізиком Артуром Корном була запатентована технологія фотоелектричного сканування, що одержала згодом назву телефакс. Передане зображення закріплювалося на прозорому обертовому барабані, промінь світла від лампи, що переміщається вздовж осі барабана, проходив крізь оригінал і через розташовані на осі барабана призму та об'єктив попадав на селеновий фотоприймач. Ця технологія дотепер застосовується в барабанних сканерах.

Машинозчитувальні документи - тексти, нанесені на магнітні носії або оптичні диски.

Кожний документ є елементом упредметненої соціальної пам'яті, а фонди документів (бібліотечні, архівні, звукозаписів, зображень, нотні, картографічні, музейні і т.д.) розглядаються як основне довготривале сховище соціальної пам'яті. Вважається, що саме в цих фондах зосереджені всі знання, здобуті людиною з часу винаходу писемності, тобто за останні 5 тис. років.

2.5 Історія появи технології мультимедіа

Слово мультимедіа в буквальному перекладі означає багато засобів для представлення інформації користувачу.

Мультимедіа технології - можливість представлення інформації користувачу у взаємодії різних форм (текст, графіка, анімація, звук, відео) в інтерактивному режимі [39].

Технологію мультимедіа складають спеціальні апаратні і програмні засоби.

Мультимедіа-продукти можна розділити на декілька категорій залежно від того, на які групи споживачів вони орієнтовані.

Дотепер існують різні точки зору на те, звідки і коли з'явилися мультимедіа і в чому секрет їх швидкого розповсюдження. Деякі говорять, що мультимедіа технології - це не більше ніж модні іграшки, які були нав'язані суспільству в цілях рішення проблеми збуту мультинаціональних корпорацій. Інші вважають, що мультимедійні технології дали імпульс для справжнього вибуху в розвитку комп'ютерних мереж (WWW) і привели планету до справжньої глобалізації комунікації. Багато хто думає, що цю революцію в комунікації можна порівняти з тією, яку спричинила поява писемності.

У кінці 80-х років інтереси виробників устаткування для електронних комунікацій співпали з потребами інформаційного суспільства, що народжувалося. Сама по собі теорія мультимедійних технологій з'явилася як відповідь на можливе рішення серйозних проблем, що виникли в різних галузях: телерадіоіндустрії, інформатиці і зв'язку. До цього моменту різні виробники займали свої сектори на ринку, проте всі вони більш-менш одночасно встали перед задачею: винайти, розвинути і упровадити в життя новий ринок комунікаційних технологій, здатний рости швидкими темпами.

Крупні виробники комп'ютерної технології (Apple, Compag, IBM) з 1987 року наголошували на певній «млявості» ринку. Для активізації попиту був висунуто гасло - «в кожному будинку по персональному комп'ютеру», і на цю тему почали проводити багатомільйонні (по витратах) рекламні кампанії. Паралельно з цим ціни на комп'ютери почали швидко знижуватися, а можливості домашніх ЕОМ різко зростати. В будинках жителів Західної Європи, США, Канади, Японії вже достатньо як кольорових телевізорів, так і відеокамер, відеомагнітофонів, аудіоапаратури. І фірми розуміли, що ця техніка може без особливих проблем працювати багато років. А якщо споживач задоволений тим, що у нього є, він не купуватиме нові товари. Фірми-виробники бачили загрозу своїм прибуткам, і для того, щоб повернути гроші, що затрачували на наукоємні виробництва, було вирішено створити технології і продукцію нового, принципово несумісного з попередньою апаратурою типу, яка не була б схожа ні на телевізор, ні на ігрову приставку і могла б використовуватися для професійної діяльності, дозвілля і самонавчання [17].

Якщо говорити про революцію, яку провела поява комп'ютера, то вона торкнулася абсолютної меншості населення, оскільки всі перші ЕОМ концентрувалися на виробництві, на робочих місцях. Якщо говорити про телефон, кіно, звукозапис і телебачення-то навіть вони, окремо взяті, не володіли потенціалом мультимедійних технологій. Останні поєднують в собі величезні можливості для розваги, споживання, інформування, освіти, трудової діяльності, культури і комунікації.

Останні індустріальні революції показали - в основі кожної серйозної зміни суспільства лежали і лежать технологічні новини. Настання інформаційної ери розвитку людства було викликано цифровими технологіями обробки, передачі і відтворення інформації. Мультимедіа з'явилися на кінцевому етапі цифрових комунікаційних технологій.

Розвиток цифрових технологій схоже на круги на воді від кинутого каменя. Якщо спочатку цифровою обробкою інформації займалися вузькі фахівці в області інформатики, то потім вона стала доступна рядовим споживачам в самих різних областях життя. Сьогодні на ринку з'являється комп'ютерне устаткування і програми, які дозволяють створювати мультимедійну продукцію практично всім, хто знайомий з основами інформатики.

Висновок

Комунікація - це процес обміну інформацією (фактами, ідеями, поглядами, емоціями тощо) між двома або більше особами. Проте сам факт обміну інформацією ще не свідчить про комунікацію, оскільки інформація, що передається, може бути незрозуміла для того, хто її отримує.

Комунікаційні канали - матеріальна сторона (засоби) соціальної комунікації. Комунікаційні канали надають суб'єктам комунікації засоби для створення і сприйняття повідомлення, а це знаки, мова, коди, матеріальні носії, технічні пристрої, програмне забезпечення та інше.

Розвиток людства від первісного варварства до постіндустріальної цивілізації супроводжувався постійним збільшенням кількості комунікаційних каналів, завдяки доповненню природних каналів, що утворилися в ході антропогенезу, каналами штучними, свідомо створеними людьми.

Природні комунікаційні канали - це канали, що використовують вроджені, притаманні людині від природи засоби передачі смислових повідомлень у фізичному просторі. Таких каналів два: невербальний (несловесний) і вербальний (словесний).

Невербальний канал - як найдавніший з комунікаційних каналів, виник у ході біологічної еволюції задовго до появи людини.

Вербальний канал доступний тільки людині, що володіє мовною здатністю, користуватися природною мовою.

На базі невербального і вербального каналів сформувався канал усної комунікації.

Потреба в штучних комунікаційних каналах виникає тоді, коли комунікант і реципієнт позбавлені безпосереднього контакту, не можуть ні бачити, ні чути один одного, і в той же час існує суспільно важлива інформація, що потребує передачі в соціальному часі і просторі. В прадавні часи використовувалися такі штучні канали комунікації: канал іконічних «документів» - повідомлень; канал символьних «документів» - повідомлень, які розвинулися в сучасні канали документної комунікації.

Первісні канали дали поштовх для появи нових штучних каналів. Це художні канали, а також технічні, що використовують науково-технічну базу.

До художніх комунікаційних каналів відносяться: музика і танець (похідні невербального каналу); поезія і риторика (похідні вербального каналу); театр (синтетичний вид мистецтва, об'єднуючий вербальні і невербальні засоби); графіка і живопис (похідні іконічного каналу); скульптура і архітектура (похідні каналу символьних документів).

Звичайно, найважливішою подією для розвитку цивілізації був винахід писемності, тобто відкриття ще одного документного каналу. Писемність - результат еволюції іконічного каналу. Писемність сприяла розвитку технічного забепечення комунікаційних каналів, а це в свою чергу сприяло підвищенню ефективності комунікації: оперативності передачі, зниженню собівартості, підвищенню тиражності, збільшенню дистанційності і комфортності.

Разом з тим, з'явилися технічні винаходи, які суттєво розширили комунікаційні можливості первинних каналів. Невербальний канал збагатився фотографією, а вербальний отримав звукозапис (винахід фонографа Т. Едісоном в 1877 р.), телефон (запатентований А. Беллом в 1876 р.), телеграф, кіно (1895 р.) радіо (1895 р. - А. Попов, 1897 р. - Р. Марконі). Відбулася перша технічна революція у сфері соціальних комунікацій.

XX століття стало свідком другої технічної революції, яка знаменувала появу нового типу соціальної комунікації - електронної комунікації. Стрімкий розвиток електронної комунікації продовжується. Відбувається синтез усіх типів комунікації: усної, документної, електронної і формування гібридних каналів комунікації, таких як кіно-, звуко- і відеозапис, телефон, радіо, телебачення, фототелеграф, машино зчитувальні тексти, мультимедійні засоби.

Список джерел

1. Багіров Е. Телебачення. XX століття. Мистецтво/ Е. Багіров, І. Кацев. - М., 1998. - 211 с.

2. Борисов А.В. Комунікаційні канали: Навч. посіб./ А.В. Борисов. - М.: ИНФРА-М, 2000. - 240 с.

3. Від «електричного ока» А. Столетова до сучасного телевізора [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://radiomuseum.ur.ru. - Загол. з екрана.

4. Волочкова Т.М. Загальна теорія соціальних комунікацій/ Т.М. Волочкова. - М.: Просвітництво, 1999. - 306 с.

5. Гаков В. Чарівний ящик/ В. Гаков [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://kurierweb.com.

6. Голобуцький О. Інформаційне Суспільство: бути чи не бути/ О. Голобуцький, О. Шевчук. - К.: Знання, 2001. - 209 с.

7. Дайсон Э. Жизнь в эпоху Интернета/ Э. Дайсон. - М.: Бизнес и компьютер, 1998. - 400 с.

8. Дергачева Е.В. Роль информационного противоборства в современных условиях/ Е.В. Дергачева // Информатика и вычислительная техника. - 1996. - №1-2. - С. 14-16.

9. Енциклопедія домашньої електроніки [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://vlink.kharkov.ua. - Загол. з екрана.

10. Завадский И.И. Информационная война - что это такое?/ И.И. Завадский // Конфидент. - 1996. - №4. - С. 9-12.

11. Залізний А.Н. Наш друг - грамплатівка: Записки колекціонера/ А.Н. Залізний. - К: Муз. Україна. 1999. - 279 с.

12. Зверинцев А.Б. Коммуникационный менеджмент/ А.Б. Зверинцев. - СПб., 1997. - 266 с.

13. Зернецъка О.В. Глобальний розвиток систем масової комунікації і міжнародні відносини/ О.В. Зернецъка. - К., 1999. - 136 с.

14. Інформаційний простір України. Основні канали масової комунікації [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.rb.com.ua/ ukr/analitics/socyum/7257/. - Загол. з екрана.

15. Канали комунікації [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://adv.if.ua/2010/03/26/kanali-komunikatsiyi/. - Загол. з екрана.

16. Конецкая В.П. Социология коммуникации/ В.П. Конецкая. - М., 1997. - 287 с.

17. Кузнецов И.Р. Мультимедиа для всех/ И.Р. Кузнецов [Електронный ресурс]. - Режим доступа: http://inftech.webservis.ru/it/multimedia. - Загол. с экрана.

18. Лалл Дж. Мас-медіа, комунікація, культура: глобальний підхід/ Дж. Лалл. - К.: Знання, 2002. - 215 с.

19. Лотман Ю.М. Диалог с экраном/ Ю.М. Лотман, Ю. Цивьян. - Таллинн, 1994. - 197 с.

20. Лотман Ю.М. Семиотика кино и проблемы киноэстетики/ Ю.М. Лотман. - Таллин, 1993. - 166 с.

21. Маклюэн М. Телевидение. Робкий гигант/ М. Маклюэн // Телевидение вчера, сегодня, завтра. - Вып. 7. - М., 1997. - 129 с.

22. Пестриков В.М. Великий винахід Вальдемара Паульсена/ В.М. Пестриков // Радіохоббі. - 1998. - №6. - С. 2-3.

23. Пестриков В.М. Радіо? Звідки?/ В.М. Пестриков // Радіохоббі. - 1998. - №1. - С. 2-3.

24. Петренко В.Ф. ТВ и психология/ В.Ф. Петренко // Телевидение вчера, сегодня, завтра. - 1996. - №2. - С. 6-9.

25. Почепцов Г.Г. Коммуникативные технологии двадцатого века. - К.: Знание, 2000. - 365 с.

Размещено на Allbest.ru