Використання сучасних видів зв’язку у менеджменті

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

2

1

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ

АКАДЕМІЯ МУНІЦИПАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ

Контрольна робота

Використання сучасних видів зв'язку у менеджменті

Київ 2009

План

інформаційна система зв'язок інтернет

Вступ

1. (49) Вимоги до проектування і впровадження інформаційних систем МНК

2. (38) Основні положення британської технології розробки автоматизованих систем SSАDМ

3. (27) Угоди через Інтернет

4. (16) Інструменти радіоелектронного зв'язку. Телефон, Інтернет і факс

Список використаної літератури

Вступ

Стратегічні, тактичні та оперативні комплексно поставлені задачі управління діяльністю організації можна вирішувати лише за допомогою успішно діючої інформаційної системи менеджменту, яка базується на використанні сучасних програмних візуальних оболонок, економіко-математичних методів і моделей, засобів об'єктно-орієнтованого програмування, сучасних засобів електронної обчислювальної техніки і засобів зв'язку. Інформаційна система менеджменту повинна забезпечувати комплексне вирішення стандартних спеціалізованих задач кожної складової інформаційної підсистеми, проводити економічне прогнозування і аналіз в кожній окремій підгрупі даних підсистем, і, врешті, дозволяти проводити моделювання управлінських рішень, як найвищий критерій адекватності реагування в розглянутій ситуації.

Сучасні інформаційні технології дозволяють створювати єдине інформаційне середовище в організації (фізичну основу якого становлять інтегровані комп'ютерні мережі та системи зв'язку), яке допомагає у динаміці супроводжувати та координувати, як внутрішню, так і зовнішню діяльність. Зокрема, такий підхід включає технічну, організаційну та методологічну інтеграцію таких базових напрямків управлінської діяльності, як виробничу, організаційну, маркетингову, фінансову, бухгалтерську, кадрову та проектно-конструкторську. Інформаційні ресурси розміщуються в розподілених базах даних, які працюють в полі єдиних протоколів та правил під керівництвом адміністратора даної мережі.

На практиці інформаційні системи менеджменту створюються у процесі формування інтегрованих автоматизованих систем управління великими економічними об'єктами. Такі комплекси охоплюють всі рівні управління об'єкту від загального керівництва до управління виробничими процесами. При цьому всі рівні управління тісно взаємопов'язані. Зворотній зв'язок, що починається з нижніх рівнів, сприяє прийняттю рішень на вищих рівнях управління. Зверху донизу здійснюється об'єднання ресурсів, необхідних для виконання робіт, синхронізація комплексних програм, спрямованих на розвиток системи. У склад таких систем можуть входити декілька інформаційних центрів - сотні мережних комп'ютерів, тисячі персональних комп'ютерів, десятки тисяч пакетів програмних комплексів, як вищих форм використання інформаційного ресурсу в менеджменті.

1. (49) Вимоги до проектування і впровадження інформаційних систем МНК

Протягом багатьох років у компаніях США дані, які стосуються операцій як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринку, відображалися в рамках однієї облікової інформаційної системи. Причин тому було декілька. По-перше, експорт уже готової облікової інформаційної системи для її використання в закордонній філії корпорації набагато дешевший, ніж проектування нової системи. По-друге, виходячи з цілей контролю, бухгалтерії штаб-квартири МНК звіти від внутрішніх і закордонних компаній зручніше одержувати за однаковими формами. По-третє, вище керівництво МНК, як правило, ознайомлене з принципами будови внутрішньої облікової системи, тому її використанню за кордоном віддається перевага.Водночас, застосування одноманітної системи для контролю діяльності закордонних дочірніх компаній нерідко виявляється неефективним. Річ у тім, що облікова система повинна проектуватись і функціонувати під впливом цілої низки зовнішніх чинників (політичних, економічних, соціальних, культурних і правових), які мають національні особливості. Простий експорт облікової системи не дає змоги врахувати ці чинники в повному обсязі й часто призводить до негативних наслідків.Чотири основні функції фінансового контролю -- вимірювання, комунікація, оцінювання та мотивація -- мають враховувати особливості оточуючого соціально-економічного середовища будь-якої країни. На рис. 9.3 показано взаємодію функцій фінансового контролю і чинників зовнішнього середовища. Ці самі функції властиві також іншим системам контролю, які застосовуються в МНК, у тому числі системам контролю виробництва і маркетингу.Приклад: МНК зі штаб-квартирою в США має кілька закордонних дочірніх компаній. Усі її підрозділи в США діють як автономні виробничі одиниці, метою функціонування яких є максимізація чистого прибутку в доларах США. Її закордонні компанії не мають повної автономії у прийнятті управлінських рішень. Їх основне завдання -- постачання американським підрозділам напівфабрикатів. Для ефективного планування й контролю своїх закордонних операцій штаб-квартирі МНК постійно необхідна інформація про валютні курси, вимоги до експорту та імпорту виробів, податкову політику в різних країнах. Ця інформація не є обов'язковою для роботи на внутрішньому ринку, тобто при взаємодії з підрозділами, які функціонують у США.Для оцінки діяльності закордонних філій такої МНК потрібні інші критерії, оскільки максимізація чистого прибутку в доларах США не є їхньою метою. Закордонні підрозділи повинні оцінюватись насамперед, як надійні та ефективні постачальники. Для того щоб зробити таку оцінку, штаб-квартирі корпорації потрібна принципово інша інформація про свої закордонні компанії, ніж про підрозділи, які функціонують у США.Ще раз нагадаємо, що головною метою облікової інформаційної системи є надання інформації, яка необхідна для планування, контролю та оцінки діяльності фірми. Мультинаціональні корпорації можуть мати різну організаційну структуру управління, склад і спосіб взаємодії виробничих підрозділів. Інформація, необхідна для такого виробничого підрозділу, визначається цільовою функцією. Тому розробник облікової інформаційної системи для конкретної МНК повинен чітко уявляти собі характер її діяльності, особливості її організаційної структури, міру централізації (децентралізації), рівень повноважень керівників різного рангу, інформаційні потреби кожного з них для прийняття виважених управлінських рішень.Розмір фірми, масштаби її господарської діяльності -- це ще один із чинників, що визначає потреби в інформації. Для керування великою компанією, яка має складну організаційну структуру, необхідна більш різноманітна інформація, ніж для невеликої за обсягом і сферою діяльності фірми.Масштаб діяльності компанії безпосередньо пов'язаний з числом рівнів, на яких приймаються управлінські рішення. Залежно від прийнятої в компанії організації та філософії управління кожному рівню властива своя міра відповідальності й компетентності при вирішенні управлінських питань. Тому інформаційна система має забезпечувати всі рівні управління інформацією, яка різниться мірою деталізації, періодичністю надання, зорієнтованістю на ті чи інші аспекти діяльності.Наприклад, великі МНК нерідко більш централізовані -- в цьому разі вище керівництво в штаб-квартирі МНК віддає перевагу більш жорсткому контролю дій апарату управління підрозділів фірми. Навпаки, невеликі компанії можуть надавати більшу свободу дій своїм закордонним філіям; отже, інформація, необхідна для прийняття управлінського рішення, акумулюється на більш низькому рівні.Розмір і організаційна структура компанії можуть також впливати на технологію проходження інформації від закордонної дочірньої компанії в штаб-квартиру МНК. Наприклад, якщо у великій МНК створено самостійний підрозділ із закордонних операцій, то інформація від компаній, які функціонують у Європі, спочатку надається керівництву європейського відділення, а потім керівництву підрозділу.Отже, кожний із зазначених чинників має бути врахований при розробці інформаційної системи, яка б гарантувала в майбутньому якісне інформаційне забезпечення стратегічного планування, контролю й аналізу діяльності МНК.Розвиток інформаційних систем пов'язаний з удосконаленням їх математичного і технічного забезпечення. Такі методи, як статистичний аналіз, лінійне програмування, регресивний аналіз значно підвищують ефективність використання інформації. Коли корпорація здійснює свою діяльність в різних регіонах світу, територіальна віддаленість джерел інформації, як правило, впливає на її своєчасність, якість і вірогідність. Тому застосування комп'ютерів і електронних комунікацій дозволяє мати більш якісну інформаційну систему, яка забезпечить функціонування систем прийняття рішень значно вищого рівня.

2. (38) Основні положення британської технології розробки автоматизованих систем SSАDМ

Промислова технологія SSADM була розроблена в 70-х роках у Великобританії. З 1984 р. стала обов'язковим галузевим стандартом для системних розробок, що фінансуються з бюджету. Згодом була прийнята як стандарт у країнах Європейської Співдружності(ЄС) та Японії. З 1994 року проводяться спроби її запровадження в країнах СНД.Зараз використовується версія, цієї системи CASE Computer Aided Soft Ware Engenering (Проектування програмних засобів за допомогою комп'ютера).Основними об'єктами проектування є інформаційні потоки. Методика проектування зводиться до створення каталогів, відбору об'єктів і встановленню між об'єктами оптимальних зв'язків. При розробці моделей складаних систем можна виділити 2 основних класи - каскадний і спіральний.У каскадній моделі всі етапи суворо детерміновані, виконуються за одним розробленим планом і отримані розробки зміні не підлягають.Протилежністю цій методиці є спіральна модель, де до стадії запровадження всі етапи, виключаючи аналіз проектування та реалізацію, можуть повторюватись багато разів, створюючи так званий прототип системи. На кожному створеному прототипі уточнюються вимоги замовника, поліпшуються характеристики системи, поки не буде розроблений оптимальний варіант і не досягнуто повне узгодження між замовником і розробником.Недоліком спірального підходу є великі витрати часу на розробку системи, а також збільшення інших витрат, тому, такий підхід може бути реалізований тільки в комп'ютерних технологіях проектування. На практиці спіральний підхід використовують лише для деяких етапів розробки, особливо на перших: аналіз та створення технічного завдання (ТЗ) і т.п. Життєвий цикл розробки автоматизованих систем і місце в ньому технології SSADM. Будь-який етап цієї схеми або будь-яка послідовність етапів може повторюватись багаторазово. Кількість таких повторів буде характеризувати ступінь спіральності моделі. Кожна розробка нової системи ініціюється відповідними документами, деформуються основні вимоги до системи. Виходом розробки системи є комплект документації по роботі з системою та її основними експлуатаційими параметрами.Документи кожного етапу показано на схемі технологічного процес SSADM.Основні принципи і складові частини технології SSADMТворці технології SSADM керувалися низкою основних принципів, реалізація яких задовольняє самим жорстким вимогам сучасної програмної інженерії. Ці принципи наступні:1) постійне залучення представників майбутніх користувачів у процес виробітки вирішень протягом усього проектування АС;2) чітка структуризація технологічного процесу, взаємне ув'язування всіх стадій, етапів і проектних процедур, явна реґламентація ролей всіх учасників розробки;3) ефективний контроль за ходом розробки з боку керівників проекту, контроль якості проектування по формалізованих критеріях, можливість застосування існуючих технологій автоматизованого керування розробкою;4) стикування з технологіями, реалізованими в існуючих системах програмування і керування базами даних;5) формалізація процесу розробки, що забезпечує широке застосування засобів автоматизації проектування.У технології SSADM можна умовно виділити дві основні складові частини: типовий технологічний процес і методичне забезпечення. Методичне забезпечення технології SSADM утворено 13 методиками проектування АС, тісно ув'язаними між собою.Керівні матеріали по інформаційній технології.Основними керівними документами по застосуванню технології SSADM є відповідний британський національний стандарт і довідковий посібник.Стандарт регламентує типовий технологічний процес створення АС, склад вхідних і вихідних проектних документів на окремих стадіях і порядок взаємодії замовника і розроблювача АС. По своєму призначенню і об'єму він аналогічний діючому вітчизняному комплексу ДЕСТ групи 34 «Інформаційна технологія». Відміна британського стандарту від радянського аналога полягала в тому, що рамки SSADM значно вужчі й охоплюють в основному питання проектування інформаційного і програмного забезпечення АС. При цьому досягнута велика чіткість у регламентації проектних процедур. У результаті наслідування британському стандарту значно полегшується як керування процесом розробки, так і індивідуальна робота проектувальників, що майже завжди можуть знайти в стандарті відповіді на питання, ЩО і ЯК їм робити і З КИМ і ЯК взаємодіяти.На жаль, написане вище може бути віднесене до комплексу ДЕСТ 34 лише в дуже незначній мірі. Досягненням вітчизняних стандартів є реалізація раціональної структури ТТП, що багато в чому аналогічна прийнятої в SSADM, особливо в частині, що стосується ранніх стадій створення АС. Однак вітчизняні стандарти майже не містять відповідей на питання ЯК, найчастіше ставлячи розроблювачів у важке положення. Усі ці проблеми успішно вирішені в зазначеному стандарті.

Загальна характеристика технології SSADM Технологія SSADM була задумана як уніфікована технологія створення систем, що вміщують досить складні бази даних. З метою забезпечення універсальності було вжито заходів щодо усунення залежності від галузі застосування АС, що розробляється, від програмного середовища і апаратних засобів. Усього цього автори технології SSADM досягли. Саме цьому вона інтенсивно використовується для розробки досить широкого класу АС, серед яких є й системи реального часу. Універсальність технології SSADM має і зворотний бік - вона не охоплює всього життєвого циклу автоматизованих систем (рис. 4.1). З рисунка видно, що технологія застосовується після того, як визначено стратегію автоматизації, що має бути відображена в тактико-технічному завданні. Технологічний процес SSADM підтримує аналіз реалізованості запропонованого завдання, визначені вимоги до нової АС, а також її проектування. У свою чергу проектування поділяється на дві стадії - логічне й фізичне. При цьому логічне проектування передбачає прийняття технічних рішень безвідносно до середовища реалізації, тобто до системи програмування, ОС, СУБД і апаратури. На стадії фізичного проектування відбувається прив'язка логічного проектування до такого середовища.Основні принципи технології SSADMРозробники технології SSADM виходили з таких принципів:1) постійного залучення представників майбутніх користувачів до процесу вироблення рішень протягом усього проектування АС;2) чіткої структуризації технологічного процесу, взаємної ув'язки стадій, етапів і проектних процедур, явної регламентації ролей усіх учасників розробки;3) ефективного контролю за ходом розробки з боку керівників проекту, вбудованого контролю якості проектування на базі формалізованих критеріїв, можливості використання існуючих технологій автоматизованого управління розробкою;4) ув'язування з технологіями, реалізованими в існуючих системах програмування та управління базами даних;5) формалізації процесу розробки, яка забезпечує широке використання засобів автоматизації проектування.Загалом у технології SSADM можна умовно виділити дві основні складові частини: типовий технологічний процес і методичне забезпечення.

3. (27) Угоди через Інтернет

Перед укладанням угоди необхідно уважно ознайомитися з Угодою, Регламентом і Прейскурантом Оператора. Укладання Угоди має на увазі, що Абонент згодний з усіма положеннями Угоди, Регламенту і Прейскуранта.Угоду на надання Послуги може укласти будь-який громадянин, що володіє дієздатністю, при наявності паспорта.Абонент зобов'язаний занести в Угоду усю необхідну інформацію. За правильність даних про Абонента відповідає Абонент. Мережні реквізити визначаються Оператором і містять імена доступу Абонента до мережі, ІP - адреси, MAC-адреси мережного адаптера. Абонент не має права змінювати їх без згоди Оператора. У разі потреби Оператор може змінити мережні реквізити, довівши до відома Абонента. Абонент зобов'язується доводити до відома Оператора про зміну своїх мережних реквізитів, таких як MAC-адреса, а також про підключення додаткового мережного устаткування не більш ніж в одноденний термін.При підключенні Абонента до Мережі, мережний адаптер встановлюються Абонентом самостійно, або за допомогою Оператора, при цьому мережний адаптер переходить у власність Абонента. Мережне устаткування, таке як мережний кабель, що з'єднує магістральне устаткування Оператора й устаткування Абонента, а також інше пасивне й активне мережне устаткування, за допомогою якого здійснюється доступ до мережі, за винятком мережного кабелю, що проходить безпосередньо по приміщенню Абонента, є власністю Оператора й обслуговується ним у рамках дії дійсного Регламенту. При переключенні з іншої локальної мережі, або у випадку підключення з використанням мережного кабелю, що належить Абоненту, Абонент безоплатно передає приналежний йому кабель у власність і на баланс Оператора з метою забезпечення останнім безкоштовного обслуговування, ремонту, заміни, чи поліпшення інших операцій з кабелем. При такому підключенні оформлюється відповідний акт про передачу приналежного Абоненту кабелю на баланс Оператора, що є невід'ємною частиною Угоди. У випадку відмови Абонента про передачу кабелю у власність Оператора оформлюється відповідний акт, що регламентує платне обслуговування, ремонт, заміну й інші операції з приналежним Абоненту кабелем.Оператор, при наявності технічної можливості, здійснює підключення протягом семи днів з моменту оплати у встановленому Договором порядку. Абонент зобов'язаний самостійно забезпечити можливість уведення кабелю в квартиру з обліком існуючих по проекту будинку технологічних отворів для введення комунікацій. Абонент зобов'язаний також самостійно виконати роботи з прокладки кабелю усередині квартири від місця введення до місця підключення комп'ютера. Або це виконується силами Оператора на окремих умовах. При виникненні технічних складностей при підключенні, Оператор доводить до відома Абонента протягом трьох днів з моменту визначення виявлених ускладнень. Термін підключення продовжується при цьому на термін, встановлюваний Оператором. У випадку, якщо з'ясувалися обставини, що перешкоджають підключенню в зазначений термін, то термін підключення продовжується за згодою з Абонентом, або Угода може бути розірвана на умовах Регламенту.Зареєстрований Абонент може змінити набір використовуваних послуг у будь-який час в офісі Оператора при дотриманні умов розглянутих в пункті "Порядок розрахунків" Регламенту по пред'явленню посвідчення особи. Абонент обов'язково повинний вказувати номер Угоди в платіжному документі при здійсненні розрахунку за послуги.

Відповідно до частин 8, 9 ст. 6 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" права та обов'язки сторін зовнішньоекономічної угоди визначаються правом місця її укладання, якщо сторони не погодили інше. Права та обов'язки сторін зовнішньоекономічних договорів (контрактів) визначаються правом країни, обраної сторонами при укладенні договору (контракту) або в результаті подальшого погодження. При відсутності погодження між сторонами відносно права, яке має застосовуватись до зовнішньоекономічних договорів (контрактів), застосовуються положення ч. 10 ст. 6 зазначеного Закону.

16. Інструменти радіоелектронного зв'язку. Телефон Інтернет і факс

Сучасна тенденція розвитку корпоративних інформаційних систем та їхньої технічної (транспортної) основи - корпоративних мереж - є перехід до інтегрованої передачі даних і мовлення (за оцінками експертів, інтегрований трафік у 2000 р. становитиме близько 84% від загального проти 48% у 1996 р.). Мотиви такого переходу очевидні. Це істотна економія при використанні найдорожчого ресурсу мережі - каналів зв'язку. Дані та голос (телефонні розмови), а також факси й відеоінформація передаються одним каналом, що гарантує багатократне зниження витрат на оренду каналів або їхнє прокладання.

Технічно це здійснюється шляхом мультиплексування інтегрованої передачі й подальшого демультиплексування окремих інформаційних потоків. Різні класи мультиплексорів дають змогу інтегрувати інформаційні потоки різного об'єму, що надходять як від маленьких віддалених відділень, так і від значних регіональних офісів каналами від 9,6 Кбіт/с до 2,048 Мбіт/с і вище. У конкретних випадках можливе застосування додаткових умонтованих в мультиплексори механізмів, що підвищують ефективність використання смуги пропускання каналу зв'язку. Зокрема, з урахуванням різниці в характері денного і нічного трафіку: більше каналів голосу (телефонних розмов) удень, а каналів даних уночі.

Вигідніше одночасно з інтеграцією ущільнювати інформацію промови. Наприклад, одна з найсучасніших технологій компресії голосу дозволяє майже без втрати якості звучання промови одночасно передавати до 13 телефонних розмов одним стандартним каналом 64 Кбіт/с.

Застосування інтегрованої передачі інформаційних потоків забезпечує кожне робоче місце повним комплексом інформаційних послуг при виправданих витратах на їхню підтримку. Зокрема, телефонні розмови між регіональними відділеннями перетворюються на розмови в межах установи, що забезпечує кращий контроль і безпеку, не кажучи вже про суттєве зниження витрат на міжміський зв'язок.

Повертаючись до питання про стан телекомунікаційного простору України, необхідно відзначити досить складні стартові умови побудови територіально розподілених мереж. Найперша і найбільша фундаментальна перешкода - це якість стандартних каналів зв'язку, що вже існують (каналів тональної частоти). Їхня низька якість зумовила той факт, що ряд компаній, світових лідерів канального устаткування, змушені були адаптувати свої продукти для українського ринку. Це дало змогу частково вирішити дану проблему. Це стало також поштовхом до впровадження альтернативних технологій, наприклад, бездротового зв'язку. Напрями еволюції технологій побудови корпоративних мереж в Україні можна вважати визначеними. Накопичений досвід помилок і вдалих рішень в інших країнах українські фахівці грамотно аналізують, виробляють власні концепції, що не поступаються світовим аналогам. На даний момент можна стверджувати, що Україна має власний потенціал знань для побудови територіально розподілених мереж, спроможних задовольнити потреби будь-якого корпоративного замовника. Як базові технології використовуються Frame Relay, X.25, ISDN, ATM.

Важлива особливість мереж ISDN - опція Bandwidth-on-Demand, надання (і оплата) необхідної смуги пропускання каналу зв'язку в міру потреби - актуальна в часи різкого зростання трафіка в мережі. За тим самим принципом комутації каналів засновано інший додаток технології ISDN - опція Connection-on-Demand («зв'язок за вимогою»), застосовувана для зв'язку із зовсім невеличкими відділеннями або віддаленими абонентами в умовах малоінтенсивного чи епізодичного трафіку каналами зв'язку. Організація «зв'язку за вимогою» можлива і на модемних лініях при більш низьких швидкостях.

Мережі Х.25, передача даних в яких розрахована на низькошвидкісні (частіше аналогові) канали, відрізняються особливою надійністю. Технологія Frame Relay вирізняється швидкодією і можливістю одночасної передачі даних й оцифрованого голосу. Крім того, протокол Frame Relay дає можливість ефективно передавати нерівномірний за часом трафік.

Сучасне телекомунікаційне устаткування, багатофункціональне і «прозоре» для різноманітних протоколів, дає змогу будувати корпоративну мережу, використовуючи всі переваги цих протоколів. Додаткова гнучкість побудови характерна для так званої віртуальної приватної мережі, побудованої частково або цілком на основі оренди послуг мереж загального користування. Максимальна гнучкість рішень досягається шляхом впровадження концепції накладених мереж. Цю концепцію активно пропагують на ринку, оскільки вона забезпечує користувачам доступ до новітніх технологій зв'язку в умовах елементарної нестачі як низькошвидкісних, так і магістральних каналів зв'язку. Певним чином сконфігуроване телекомунікаційне устаткування (наприклад, мультиплексори) дає можливість у рамках приватної корпоративної мережі отримувати послуги ISDN навіть аналоговими орендованими лініями. Або можна з'єднати філії однієї компанії накладеною мережею Frame Relay, не будуючи власну загальнонаціональну мережу такого самого стандарту.

Вдалу побудову корпоративної мережі можна порівняти з успішним виконанням складної симфонії. Складових успіху може бути велика кількість, і все ж таки головне тут - досвідчений диригент, що має свою концепцію виконання навіть відомого твору.

Підхід до вибору технології передачі інформації індивідуальний для країн з різним рівнем розвитку інфраструктури телекомунікацій. Чинники, що впливають на цей вибір, мають економічний, географічний та політичний характер і пов'язані передусім з політикою національних телекомунікаційних компаній. Наприклад, у Німеччині й Австрії, де оператори мереж зв'язку послідовно вкладали кошти в розвиток послуг ISDN, корпоративні мережі побудовані з використанням цієї технології. У латиноамериканських країнах, Іспанії та Португалії мережі побудовано на цифрових лініях і устаткуванні Х.25 з поступовим переходом до технології Frame Relay. Інший приклад - розвиток корпоративних банківських мереж в Україні. Узагальнюючи досвід кількох українських банків (Національного Банку України, ПромІнвестБанку, Банку «Україна», Укрсоцбанку, Приватбанку), відзначимо, що ці мережі поки що побудовано на аналогових лініях з модемним зв'язком за протоколом Х.25. Найближчим часом передбачається модернізація банківських телекомунікаційних систем шляхом переходу до супутникових приватних каналів зв'язку на базі технології Frame Relay з інтегрованою передачею мовлення даних і практичним втіленням концепції «віддаленого офісу».

У загальному вигляді корпоративну мережу можна побудувати на різних каналах зв'язку - від виділених ліній (аналогових і цифрових) до комутованих цифрових, у тому числі й на оптоволоконних, супутникових, радіо- й мікрохвильових каналах, та на базі різних протоколів і технологій ISDN, Х.25, Frame Relay і АТМ.

Радіоелектромнна апаратумра (скорочено -- РЕА) -- технічні засоби, що створені на принципах електроніки та радіотехніки та призначені для передавання, приймання, перетворення та обробки інформації з використанням електромагнітної енергії.

Класифікація радіоелектронної апаратури

Широке застосування радіоелектронної апаратури практично у всіх галузях діяльності людства не дає можливості здійснити її однозначну системну класифікацію. Умовно радіоелектронну апаратуру поділяють за такими ознаками:

· За галуззю застосування (наприклад, медична РЕА, РЕА зв'язку, космічна, військова, побутова та інша).

· За типом каналу передачі інформації -- гідроакустична РЕА, оптоелектронна, радіотехнічна, інфрачервона тощо.

· За призначенням -- діагностична РЕА, РЕА дистанційного керування, слідкування, розвідувальна РЕА та інша.

· За способом використання та базування -- мобільна, стаціонарна, корабельна, космічна, підводна та інша.

Що таке IP-телефонія, і чому вона вигідна?

IP-телефонія - це система зв'язку, що припускає оцифрування голосу абонента і пересилку отриманих даних окремими пакетами по мережі Інтернет (або іншій IP-мережі). Для співбесідника голос декодується і відтворюється в режимі реального часу. Головна перевага IP-телефонії перед іншими видами зв'язку - низька вартість. Низька ціна пояснюється тим, що голосовий трафік (потік даних) прямує по каналах Інтернет, а не по дорогих міжміських і міжнародних телефонних лініях.

Під IP-телефонією розуміється технологія передачі голосу і факс повідомлень через мережі, що використовують протокол IP в режимі реального часу. Даний протокол використовується як в мережі Інтернет, так і в локальних мережах. Багато хто вважає рівноцінним поняття "Інтернет-телефонії" і "IP-телефонії", хоча насправді це не зовсім так. IP-телефонія припускає використання для передачі голосу виділені канали зв'язку, тоді як Інтернет телефонія допускає використання загальних каналів мережі Інтернет.

Завдяки цьому саме IP-телефонії властиві:

* висока якість послуг зв'язку при значній економії засобів

* підвищена безпека і конфіденційність

* використовується в рішеннях самого різного масштабу

Технологія IP-телефонії об'єднує мережі з комутацією каналів (що передають голосову інформацію) і мережі з комутацією пакетів (дані, що передають) в єдину комунікаційну мережу. Безперебійне розпізнавання голосу і його передача з однієї мережі в іншу вирішується за допомогою різних шлюзів. Шлюз це пристрій, в який з одного боку включаються телефонні лінії, а з іншого боку - IP-мережа.

Голос, як аналогові коливання в системі IP-телефонії, існує тільки в телефонній трубці, або в тому, що замінює її.

На решті ділянок каналу передачі від абонента до абонента мова оцифровується і передається у вигляді IP-пакетів. Пакети даних мають в своєму складі порядковий номер, адреси точок призначення (прийому і передачі) і інформацію для корекції помилок. Для того, щоб пакети були направлені потрібному одержувачеві використовується IP-адреса, відповідно до якої здійснюється їх маршрутизація. Вузли IP направляють ці пакети по мережі до закінчення маршруту. Оскільки пакети можуть доставлятися не в тій послідовності, в якій були відправлені, то в першу чергу відбувається їх накопичення і відновлення необхідної послідовності. Для відновлення початкового об'єму впорядкованих даних використовуються порядкові номери пакетів. Для додатків, де не важливий порядок і інтервал приходу пакетів, таких як E-mail, час затримок між окремими пакетами не має вирішального значення. IP-телефонія є однією з областей передачі даних, де важлива динаміка передачі сигналу.

Використана література

1. Про нформацю: Закон Украни // Правда Украни - 1992, 2 жовтня.

2. Афанасьев Э.В., Ярошенко В.Н. Эффективность информационного обеспечения управления. - М.: БИНОМ, 1996.- 131 c.

3. Ананьєв О.М. Комп`ютерні технології в менеджменті. -К.: ”Укоопосвіта”, 1999. - 203 с.

4. Бэрри Нанс. Компьютерные сети. - М. : БИНОМ, 1996.- 120 с.

5. Берсуцкий Я.Г., Жорняк Т.С. Автоматизированные рабочие места в управлении производством. -К.: Наукова думка, 1994. - 170 с.

6. Вершенин О.Е. Комъютер для менеджера. - М.: Высшая школа,1998.- 185 с.

7. Вовчак І.С. Інформаційні системи та комп'ютерні технології в менеджменті. - Тернопіль: Карт-бланш, 2001. - 286 с.

8. Волков Е.А. Информация управления.- М.: Финансы и статистика, 1990.- 274 с.

9. Гаджинский А.М. Применение АСУ товародвижением на предприятиях розничной торговли. -М. : Информторг, 1990.- 143 с.

10. Гордієнко І.В. Інформаційні системи і технології в менеджменті: Навч.-метод. Посібник для самост. вивч. дисц. - 2-ге вид., перероб. і доп. - К.: КНЕУ, 2003. - 259 с.

11. Гужва В.М. Інформаційні системи і технології на підприємстві: Навч. посібник. - К.: КНЕУ, 2001. - 400 с.

12. Кент П. INTERNET. - М. : Компъютер, ЮНИТИ, 1996. - 312 с.

13. Рогач І.Ф., Сендзюк М.А., Антонюк В.А. Інформаційні системи у фінансово - кредитних установах: Навч. посіб. -- 2-ге вид. перероб. і доп. - К.: КНЕУ, 2001. - 239 с.

14. Роутледж Дж.Р., Валнум К. Ваш персональный компъютер. - М.: Восточная книжная компания, 1996.- 178 с.

15. Сендзюк М.А. Інформаційні системи в державному управлінні: Навч. посіб. - К.: КНЕУ, 2004. - 339 с.

16. Ситник Н.В. Проектування баз і сховищ даних. Навч. посібник. - К.: КНЕУ, 2004. - 348 с.

17. сайти в мережі Інтернет:

Размещено на Allbest