На початку 50-х років промисловість України, як всього Радянського Союзу розвивалась дуже успішно. По суті для не настав золотий вік. Зберігалися високими, порівняно з західними кранами, темпи економічного зростання України, хоча після 1950 р. вони помітно сповільнилися. За 19511958 рр. промислова продукція щорічно зростала на 12,3 %, національний доход на 11,7 %, за 1959 1965 рр. відповідно на 8,8 7 %. У структур суспільного виробництва в 1960 р. за виробленим національним доходом (у СРСР його обліковували без невиробничої сфери) частка промисловості становила 47,9 %, сільського господарства 29,1, транспорту зв'язку 4,7 будівництва 8,2 торгівля 11,1 %. За 19511965 рр. було побудовано 1960 великих підприємств.

Про загальне піднесення виробництва та його галузеву структуру свідчать дані, наведені у нижче поданій таблиці.

Розвиток промисловості відбувався на основ підвищення рівня технічно оснащеності. З другої половини 50-х років було розпочато механізацію та автоматизацію виробничих процесів. У вугільній промисловості удосконалювався шахтний транспорт, механізувалася зарубка відбивання вугілля (на 98 %), навалка його в лавах (на 75 %). У доменному та сталеплавильному виробництв будували печі з великим корисним об'ємом, використовували засоби автоматизація на контрольних операціях за ходом плавлення, почали застосовувати киснево-конвертерний спосіб виплавляння сталі, а також випуск сплавів для авіаракетної промисловості. На машинобудівних підприємствах застосовували автоматику та напів автоматику електрозварювання, нові технологічні способи прискорення обробки металу. Рівень механізації на залізничному транспорт підвищився у 1960 р. до 60 %, річковому - до 78%, морському - до 68,5 %. Лише в 1959-1965 рр. було створено близько 4 тис. нових типів машин, механізмів, апаратів матеріалів.

Підприємства освоїли випуск близько 1100 видів ново техніки зняли з виробництва 800 типів застарілих конструкцій. Було встановлено понад 40 тис. автоматичних напівавтоматичних апаратів, впроваджено 813 автоматичних напівавтоматичних ліній. У 1965 р. у промисловості України налічувалося 14 автоматизованих підприємств 4 комплексно-автоматизовані електростанції, 9343 механізована й автоматизована лінія, було комплексно механізовано й автоматизовано 2527 дільниць, 1790 цехів, 431 підприємство. Зросла продуктивність праці.

Реалізація досягнень НТР вступала в суперечність з існуючою централізованою системою управління народним господарством, що стримувало оперативне впровадження досліджень науки техніки.

Проблема, що стояла перед кремлівським керівництвом полягала в тому, чи продовжувати спиратися в основному на важку промисловість, чи скеровувати більш інвестицій в легку, від чого виграв би обкрадений радянський споживач. Хрущов схилявся на користь важко промисловості, але, на відміну від Сталіна, він не мг цілковито знехтувати споживачем, особливо після обіцянки, що до 80-х років Радянський Союз за економічними показниками наздожене й випередить Захід.

У 1959-1965 рр. певна увага приділялась виробництву промислових та продовольчих товарів, предметів широкого споживання. В цей період було споруджено понад 300 нових реконструйовано більш як 400 підприємств легко й харчової промисловості. Випуск продукції легкої промисловості зріс у 1,5 раза, продовольчих товарів - у 1,7, товарів культурно-побутового призначення господарського вжитку. Стали до ладу так великі підпримства, як Донецька трикотажна й Червоноармійська фабрики, швейні фабрики в Кіровограді, Артемівську, Дрогобичі, Микоїлаєві, Луганська взуттєва фабрика та інші. Споруджений у ті роки Херсонський бавовняний комбінат став найбільшим текстильним підприємством республіки. Завершилось будівництво Житомирського Рівненського льонокомбінатів, що дало можливість уперше на базі місцевої сировини розгорнути виробництво лляних тканин в Україні.

У легкій промисловості значного поширення набули концентрація та кооперування підприємств. У Львові в 1961 р. виникли перші виробничі об'єднання - фірми Прогрес (взуттєва), Свтанок (шкіряна). До 1966 р. у системі Міністерства легкої промисловості України було вже 27 виробничих об'єднань, питома вага яких у загальному виробництві становила 27 %.

Однак у деяких областях республіки скоротився або й припинився випуск окремих товарів широкого вжитку, погіршилося використання місцевої сировини й промислових відходів. Це було пов'язано з відставанням сільського господарства. Розрив між середньорічними темпами зростання промисловості й сільського господарства став причиною того, що деякі підприємства легкої та харчової промисловості опинилися в скрутному становищі через нестачу сировини.

Але, незважаючи на це, темпи розвитку легкої промисловості значно зросли. Проте порівнювати їх з темпами розвитку важкої промисловості було ще зарано. Важка промисловість залишалася незмінним лідером народного господарства України.

Зросло значення металургії. У 1965 р. видобуток залізної руди перевищив рівень 1950 р. у 4 рази, виплавлення чавуну в 3,5, сталі в 1,4, виробництво прокату 3,7, труб сталевих в 3,1 раза. Почали виплавляти сталь більше, ніж чавуну. Було побудовано і здано в експлуатацію за 1951 - 1965 рр.27 доменних, 38 мартенівських печей, 62 прокатних трубних станів.

Важлива роль в індустріальному комплексі належала машинобудуванню та металообробці, середньорічні темпи зростання яких становили у 50-х роках 16,5 %. Зменшення їх частки в галузевій структурі промисловості пояснювалося тим, що їхню продукцію в офіційній статистиці не показували. За цей час було створено понад 17 тис. зразків нових типів машин, устаткування, приладів, зокрема гідротурбінна, турбогенераторів, крокуючих екскаваторів, магістральних тепловозів, електровозів, трансформаторів, автоматичних ліній, електронних машин, телевізорів, магнітофонів, мотовелосипедів, холодильників, пральних машин, пилососів. До середини 60-х років було освоєно виробництво синтетичних алмазів, великовантажних машин, автобусів власно конструкції, малолітражок, авторефрижераторів, автонавантажувачів, танкерів, риболовецьких траулерів, літаків. Споруджено такі заводи, як Одеський Дніпропетровський важких пресів, Кременчуцький Запорізький автомобільний, Львівський телевізорний, Сумський електронних мікроскопів, Київський електронно-обчислювальних машин, Хмельницький трансформаторних підстанцій. Україна займала провідне місце у СРСР за обсягом виробництва сільськогосподарських машин. Лише за 1960 і 1965 рр. було побудовано 22 заводи. На 1965 р. було понад 1 тис. машинобудівних підприємств, на яких працювало більш як 25 % зайнятих у промисловості.

Прискореними темпами розвивалася хімічна промисловість (16,7 % середньорічних у 1960-1965рр.). Побудовано Лисичанський хімічний комбінат.

Сумський суперфосфатний завод, Роздольський сірчаний комбінат, Дніпропетровський шинний, Черкаський штучного волокна. Однак асортимент хімічної продукції залишався практично незмінним (мінеральні добрива, сірчана кислота, сода, хімічні волокна). Повільно розвивалося виробництво полімерних матеріалів.

Значно зросла, зміцніла промисловість будівельних матеріалв. Було розпочато виробництво нових марок цементу "700" "800", керамічних труб, опор для ліній електропередач, стінових панелей. Створена нова галузь великопанельне домобудування.

Змінилася географія промисловості. З'явилися нові промислові центри Кременчук, Херсон, Рівне, Біла Церква, Чернівці, Львів. Зменшилася частка Донецько-придніпровського, зросла Південно-Західного, Південного економічних районів. Їх співвідношення у 1965 р. становило відповідно 60,7/27,4/11,9 %. Продовжувалася індустріалізація шести західних областей, де протягом 50-х років випуск промислової продукції збільшився втричі. У 1965 р. ц області давали 8,9 % валової промислової продукції республіки (за вартістю). ' В 1950-1965 рр. у господарство України було вкладено 74,4 млрд крб. Державні кошти становили близько 70 %, підприємств 10, колгоспів 12, населення 8 %. Структура розподілу інвестицій залишалася непродуктивною. На обладнання спрямовувалося у 50-х роках лише 20-30 %, у першій половині 60-х років 28 % всіх капіталовкладень, решта на будівельно-монтажні роботи. За сферами господарства капітальні вкладення розподілялися так: матеріальне виробництво 67,5 %, з них промисловість 39,3, сільське господарство 16, будівельна індустрія 2,4, транспорт зв'язок 9,8 нематеріальне виробництво 32,5 %, з них житло 19,1, торгівля, освіта, наука, охорона здоров'я та ін.13,4 %.

Значного розвитку набув паливно-енергетичний комплекс. Приділялась належна увага наймолодшій галузі промисловості - газовій. В основному видобування природного газу зосередилось в Івано-Франківській, Львівській областях. У цілому по Україні в 1958р. видобували близько 9,5 млрд. м3, газу, тобто майже в 7 разів більше, ніж у 1950 р.

Зростання видобутку природнього газу сприяло розширенню мереж газопроводів. Введено в дію магістралі Шебелинка - Харків, Дніпропетровськ - Запоріжжя, Новомосковськ - Полтава, Угорське - Івано-Франківськ, Львів - Чернівці та ін. Проте багато газу було відправлено за межі України після будівництва газопроводів Шебелинка - Білгород - Брянськ - Москва, Дашава - Мінськ - Вільнюс - Рига, Дашава - Ленінград.

Протягом 1951-1958 рр. здійснювалося будівництво електростанцій. У 1955 р. дала струм Каховська гідроелектростанція, через рік стала до ладу Теребле-Ріцька ГЕС у Закарпатті та інші.

Питома вага України у загальносоюзному виробництві 1958 р. зросла до 18,8 проти 16,1% у 1950р. Рівень використання електроенергії у промисловості й будівництві в 1958 р. порівняно з 1950 р. збільшився в 2,9 раза на транспортні - 2,3 раза.

Інтенсивно розгортався видобуток нафти й газу, питома вага яких у паливному баланс республіки сягнула 27% у 1965 р. проти 9% у 1958 р. Освоювалися нові родовища у Львівській, Івано-Франківській, Чернігівській, Полтавській Сумській областях. У 1962 р. була пущена перша черга магістрального нафтопроводу Дружба, який поставляв нафту з України до Польщі, НДР, Чехословаччини та Угорщини. Видобуток газу протягом 1959-1965 рр. зріс більш ніж у 4 рази.

Вугільна промисловість, насамперед Донбасу, забезпечувалася твердим паливом потреби господарства й населення України та інших республік. За 1959-1965 рр. в Україні було введено в дію 46 нових реконструйовано 33 діючі шахти. Покращилося їх технічне оснащення.

Електроенергетика посідала чільне місце в індустральному балансі республіки. Протягом семирічки було завершено спорудження Кременчуцько-Дніпродзержинської ГЕС, введено в експлуатацію чергу Київської гідроелектростанції, збудовано Зімівську ДРЕС та ін. електростанції.

Споруджувалися доменні й мартенівські печі, вводились у дію прокатні й трубні стани. Протягом 1955 р. у республіці було виплавлено понад 22 млн. т чавуну, 24 млн. т сталі, а в 1965 р. - відповідно 32,6 близько 3 7 млн. т. Розвивалась кольорова металургія. Зростав випуск алюмінію, цинку, магнію, титану, ртуті, було освоєно виробництво кристалічного кремнію і германію.

Розвивався й удосконалювався транспорт. Зростала роль перевезень України у зовнішньоторговельних й економічних зв'язках колишнього СРСР. Через Україну йшла продукція у 81 країну. Транспорт дав 30 млн. крб. надпланових прибутків.

На залізницях з'явилися більш економічні електровози й тепловози якщо на початку 1959 р. тільки 2,5 % вантажообігу в республіці припадало на електровози та тепловози, то наприкінці - вже 85 %. Відтак підвищилася швидкість руху поїздів, прискорився обіг вагонів, зекономлено мільйони тонн вугілля, зменшились експлуатаційні витрати. Було електрифіковано ряд залізниць, зокрема важливу магістраль Донбас-Карпати.

Досягли успіху працівники морського транспорту. Вантажообіг тільки Чорноморського пароплавства зріс у 4,6 раза перевищував 60 % морського вантажообігу колишнього Радянського Союзу. На морські лінії вирушали сучасні великовантажні судна та першокласні пасажирські лайнери, що здійснювали перевезення в 70 країн світу.

Укрупнювались, переводилися на господарський розрахунок автогосподарства. Застосування великовагових автопоїздів сприяло поліпшенню використання машин централізації перевезень. З початку 1962 р. на масових рейсах в обласних центрах великих містах застосовувалося лінійне програмування з допомогою обчислювальних машин, що давало змогу значно скоротити холості пробіги. Методичне керівництво цією роботою здійснював інститут кібернетики АН України. Відбулася реконструкція повітряного транспорту.

Висновок