Система психосоціальних чинників негативних психоемоційних станів підлітків, що визначають їх готовність до агресивних проявів

Размещено на http://www.allbest.ru

Одеський національний університет імені І.І. Мечникова

Система психосоціальних чинників негативних психоемоційних станів підлітків, що визначають їх готовність до агресивних проявів

Архипова Тетяна Миколаївна аспірант кафедри практичної та клінічної психології



Анотація

Стаття містить аналіз психосоціальних чинників тих дисфоричних станів осіб підліткового віку, що виступають джерелом їх агресивних проявів. У зв'язку з цим розглянуто представлені у джерельній базі тлумачення поняття агресії та агресивної поведінки, розкрито універсальні групи чинників, які формують динаміку перебігу емоційних реакцій індивіда, проаналізовано психосоціальні чинники, які лежать в основі дисфоричних емоційних станів, що визначають готовність до агресивних реакцій у підлітковому середовищі, а також систематизовано психосоціальні детермінанти формування агресії у підлітків.

На основі аналіз джерельної бази було акцентовано увагу на трьох універсальних групах чинників, що формують динаміку психологічних процесів та емоційних реакцій людини: об'єктивні, суб'єктивні та власна активність особистості. Обґрунтовано ідею про те, що саме ці групи чинників складають бази психосоціальних детермінант дисфоричних психоемоційних станів, що визначають готовність підлітків до агресивної поведінки. Відповідним чином їх було систематизовано. Зокрема, до таких психсоціальних чинників було віднесено умови та обставини життя підлітків, соціальний контекст їхньої діяльності, різні біологічні характеристики, індивідуально-психологічні характеристики особистості підлітків

(інтелектуальні здібності, особливості психічних пізнавальних процесів, стабільні емоційні риси, властивості нервової системи, задатки та здібності). Визначено, що параметр власної активності буде мати найменший вплив у виділеній тріаді чинників, і відповідно схильність до агресивності носить переважно реактивний характер та підпорядковується переважно впливу зовнішніх та внутрішніх чинників, які підлітки поки що не можуть у повній мірі контролювати. психосоціальний підлітковий агресивний

Здійснено ґрунтовний аналіз джерельної бази, який дозволив переконатись у правомірності виділених психосоціальних чинників агресивної поведінки підлітків та їх систематизації. Доведено, що комплекс психосоціальних чинників різних рівнів утворює складну конфігурацію, що може викликати специфічні психоемоційні стани, які, у свою чергу, лежать в основі підвищеної готовності підлітків до агресивних реакцій.

Ключові слова: агресивність, підлітки, психологічне благополуччя, психоемоційний стан, психосоціальні чинники, фрустрація, позитивна та негативна афективність, сім'я, індивідуально-психологічні властивості.



Arkhypova Tetiana Mykolayivna Postgraduate Student, Department of Practical and Clinical Psychology, Odessa I. I. Mechnikov National University, Odesa,

THE SYSTEM OF PSYCHOSOCIAL FACTORS OF NEGATIVE PSYCHO-EMOTIONAL STATES OF ADOLESCENTS THAT DETERMINE THEIR READINESS FOR AGGRESSIVE MANIFESTATIONS

Abstract

The article analyzes the psychosocial factors of dysphoric states of adolescents that are the source of their aggressive manifestations. In this regard, the article considers the interpretation of the concept of aggression and aggressive behavior presented in the source base, reveals the universal groups of factors that shape the dynamics of the course of emotional reactions of an individual, analyzes the psychosocial factors underlying dysphoric emotional states that determine the readiness for aggressive reactions in the adolescent environment, and systematizes the psychosocial determinants of aggression in adolescents.

Based on the analysis of the source base, attention is focused on three universal groups of factors that shape the dynamics of psychological processes and emotional reactions of a person: objective, subjective and personal activity. The idea that these groups of factors constitute the basis of psychosocial determinants of dysphoric psychoemotional states that determine the readiness of adolescents to aggressive behavior is substantiated. They were systematized accordingly. In particular, such psychosocial factors include the conditions and circumstances of adolescents' lives, the social context of their activities, various biological characteristics, individual psychological characteristics of adolescents' personality (intellectual abilities, peculiarities of mental cognitive processes, stable emotional traits, properties of the nervous system, dispositions and abilities). It has been determined that the parameter of own activity will have the least influence in the identified triad of factors, and accordingly, the tendency to aggression is predominantly reactive and is mainly subject to the influence of external and internal factors that adolescents cannot yet fully control.

A thorough analysis of the source base was carried out, which made it possible to verify the validity of the identified psychosocial factors of aggressive behavior of adolescents and their systematization. It is proved that the complex of psychosocial factors of different levels forms a complex configuration that can cause specific psycho-emotional states, which, in turn, underlie the increased readiness of adolescents to aggressive reactions.

Keywords: aggression, adolescents, psychological well-being, psychoemotional state, psychosocial factors, frustration, positive and negative affectivity, family, individual psychological properties.



Постановка проблеми. Не дивлячись на виражений інтерес наукової та педагогічної спільнот до проблеми агресивних проявів серед осіб підліткового віку, станом на теперішній час проблема підтримки нормативної поведінки неповнолітніх потребує подальших ретельних психологічних досліджень, що дозволили б сформувати більш деталізоване уявлення про психосоціальні чинники девіантності підлітків, ключовим проявом якої є агресія. Це пов'язано з дією сучасних об'єктивно-соціальних, а також цілою низкою суб'єктивних обставин, зумовлених військовим конфліктом, напруженою політичною та соціально-економічною ситуацією в країні, що зумовлюють значний приріст деструктивно-агресивних проявів у підлітковому середовищі.

Визначення та аналіз системи психосоціальних чинників агресивної поведінки, а також шляхів її подолання виступає нагальним питанням сучасної психологічної науки. У психологічних дослідженнях показано, що в групу найбільшого ризику часто потрапляють особи підліткового віку, яким притаманна емоційна незрілість, нестійка та викривлена психіка. Численними дослідженнями доведено, що в основі агресивних проявів підлітків лежать зумовлені нормативними та ненормативними психосоціальними чинниками емоційна нестійкість, внутрішній дискомфорт та виражене психологічне неблагополуччя, що дозволяє вважати негативні психоемоційні стани основним джерелом агресивних проявів в підлітковому віці. Зважаючи на це, побудова системи психосоціальних чинників негативних психоемоційних станів серед підлітків з підвищеним рівнем агресивності уявляється актуальним завданням для детального наукового аналізу.

Кваліфікація психічного апарату підлітків як динамічного та гнучкого утворення, досить сензитивного до різноманітних зовнішніх та внутрішніх впливів, дозволяє усвідомити складність завдання розбудови системи психосоціальних чинників, що впливають на психологічну готовність до демонстрації агресії у процесі соціальної взаємодії. Не викликає сумніву той факт, що на відповідні психологічні змінні одночасно впливає цілий комплекс різнорівневих чинників абсолютно різної природи та походження. Тому їх висвітлення варто будувати у ракурсі найбільш загальних класифікацій психосоціальних детермінант дисфоричних емоційних станів, що можуть провокувати агресивні прояви.

Постановка питання про психосоціальні детермінанти психоемоційних станів, що лежать в основі агресивних проявів підлітків у процесі соціальної взаємодії передбачає розгляд цілої низки чинників, що можуть позначатися на психоемоційному стані індивіда та особливостях його комунікативної активності. Необхідно підкреслити, що у такому випадку мають бути ідентифіковані усі представлені у джерельній базі дані щодо драйверів, що впливають на особливості перебігу внутрішнього життя особистості, яка тільки починає формуватися. Необхідно підкреслити, що деструктивні психоемоційні стани підлітків є відображенням їх специфічного положення у суспільстві, виступають характеристикою особливостей їх психічного функціонування та цілком наочно ілюструють тенденції їх внутрішнього життя.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Психологічна думка на сучасному етапі свого розвитку накопичила багато теоретичних та емпіричних відомостей про природу, походження, механізми та засоби подолання агресивності у різних вікових групах. Проблема агресивної поведінки підлітків та її психосоціальних чинників є досить розробленою у сучасній джерельній базі з психології. Цю проблематику у своїх роботах висвітлювали О. Волянська, О. Запухляк, О. Іванова, І. Мазоха, З. Спринська, О. Ткач, С. Томчук, М. Томчук [2; 4; 5; 9; 17; 19; 21].

Визначаючи психосоціальні чинники агресивної поведінки З. Спринська звертає увагу на можливість тісного зв'язку схильності до агресивних проявів з ціннісними орієнтаціями особистості [17]. У свою чергу О. Ткач висвітлює психологічні особливості агресивної поведінки молоді в різноманітних ситуаціях міжособистісного конфлікту, що може також виступати важливим чинником агресивних реакцій [19]. О. Запухляк у якості важливого чинника агресивності у підлітковому віці розглядав притаманні їм акцентуації характеру [4]. С. Томчук та М. Томчук у якості важливих психосоціальних детермінант агресивності розглядали особливості організації освітнього процесу та соціально-психологічний клімат закладу освіти, в якому перебуває підліток [21].

Л. Берковіц належить перспективна ідея, яка висвітлює важливий психологічний механізм формування схильності до агресивної поведінки, а також ситуативних проявів агресії. Дослідник вважає, що в основі будь-яких агресивних проявів лежить яскраво виражений дисфоричний психоемоційний стан - фрустрація [30]. Цю ідею розвинув вітчизняний науковець Н. Макарчук, який розглядав фрустрованість особистості як чинник внутрішньоосбистісної конфліктності, що може також набувати і зовнішніх форм у вигляді агресивних реакцій, спрямованих на оточуючих людей [10]. Розвиваючи цю ідею можна припустити, що агресивна поведінка у підлітковому середовищі може бути пов'язана з цілим спектром негативних психоемоційних станів, що зумовлюють підвищену готовність молодих людей до демонстрації агресивних проявів. Це зумовлює необхідність розгляду психосоціальних чинників виникнення специфічних психоемоційних станів, що фасилітують агресивну поведінку. Необхідно зауважити, що психологічну сутність емоцій та почуттів, емоційних станів, емоційних переживань та експресії розкрито у дисертаційних роботах таких дослідників та дослідниць як М. Галич,

Ігумнова, І. Лисенкова, В. Толмачевська, М. Шпак у яких емоційна сфера людини стала основним або суміжним предметом розгляду та висвітлювалась у різних контекстах її впливу на інші психологічні явища або специфічну поведінкову активність (у тому числі і професійну) суб'єктів діяльності різного віку [3; 6; 7; 20; 26]. Залежність перебігу психоемоційних станів, що можуть впливати на агресивні поведінкові прояви, від індивідуально- психологічних особливостей у структурі особистості відображаються у наукових дослідженнях І. Аршави, О. Запухляка, О. Ігумнової, Н. Ковриги, Мазохи, Е. Носенко, О. Саннікової, О. Чебикіна та багатьох інших науковців [1; 4; 6; 9; 13; 15]..

Мета статті полягає у висвітленні системи психосоціальних чинників тих дисфоричних емоційних станів осіб підліткового віку, що визначають їх готовність до агресивних проявів. Для досягнення поставленої мети необхідно розглянути тлумачення поняття агресії та агресивної поведінки, із загальнопсихологічних позицій розкрити універсальні групи чинників, які формують динаміку перебігу емоційних реакцій індивіда, проаналізувати психосоціальні чинники, які лежать в основі дисфоричних емоційних станів, що визначають готовність до агресивних реакцій у підлітковому середовищі, систематизувати психосоціальні детермінанти формування агресії у підлітків.

Виклад основного матеріалу. У процесі характеристики агресивної поведінки використовують два основні терміни: «агресія» і «агресивність». Слово «агресія» має своє коріння в латинському «aggressio», що означає «напад». У психологічному словнику поняття агресії визначається як мотивована деструктивна активність, яка порушує стандарти та правила співіснування осіб у громаді, що завдає шкоди об'єктам нападу, завдає фізичні ушкодження людині або викликає у неї психічний дискомфорт - негативні переживання, стан напруженості, страху, пригніченості тощо [25].

Американські фахівці в області психології Д. Креч, Р. Кратчфілд, Н. Лівсон В. Вілсон, А. Пардуччі визначають явище агресії як будь-яку форму людської активності, що завдає шкоди іншій особі [31]. Відомі американські дослідники психологічних закономірностей агресивної поведінки Р. Берон та Д. Річардсон тлумачать це як будь-який вид активності, спрямованої на ушкодження чи заподіяння шкоди іншій живій істоті, яка не бажає подібної поведінки» [29]. Ці ж дослідники описують агресивну поведінку як:

дії у вигляді наступу, атаки, нападу.

дії, спрямовані проти конкретного об'єкта, включаючи людину, яка стає жертвою агресії.

дії, що враховують ситуацію - її специфіку, яка сприяє агресивній атаці або провокує її [29].

Із загальнопсихологічних позицій виділяють три основні групи всеосяжних чинників, які формують динаміку психологічних процесів та емоційних реакцій індивіда: об'єктивні (зовнішні), суб'єктивні (внутрішні) та безпосередню активність людини. Об'єктивні чинники включають умови та обставини життя людини, соціальний контекст її діяльності, а також різні біологічні характеристики (стать, вік, здоров'я, гормональний баланс та інше). Суб'єктивні фактори охоплюють індивідуально-психологічні характеристики особистості: інтелектуальні здібності, особливості психічних пізнавальних процесів, стабільні емоційні риси, властивості нервової системи, задатки та здібності тощо. Власна активність особи, як ключовий фактор психоемоційних станів, що впливають на характер соціальної взаємодії особистості, визначається багатством її ціннісно-смислової сфери, формуючи певне ставлення до впливів ззовні та власних психологічних особливостей, що дозволяє індивіду проявити активну стійкість до них та здійснювати цілеспрямований вплив [7; 8; 11; 12; 15]. Враховуючи психологічні особливості підліткового віку, можна стверджувати, що параметр власної активності буде мати найменший вплив у виділеній тріаді чинників, і відповідно схильність до агресивності носить переважно реактивний характер.

Враховуючи те, що емоційний стан особистості може мати позитивну або негативну валентність і усвідомлюючи, що в основі психологічної готовності до агресивних проявів у підлітків лежать саме негативні психоемоційні стани, для більш повного та глибокого розуміння чинників, що її визначають, варто окремо проаналізувати ті з них, що лежать в основі саме дисфоричних емоційних станів (фрустрація, страх, сором, гнів, сум тощо). Негативні психоемоційні стани можуть формуватися внутрішніми, психологічними факторами, складність аналізу яких полягає в різноманітності та багатогранності проявів особистості. Сукупність рис характеру, що визначають профіль особистості, являє собою контур, який впливає на унікальність реалізації поточного стану психіки у людини.

Такі видатні науковці В. Вундт та У. Джемс, що стояли у витоків психологічної науки, акцентували увагу на біологічних передумовах схильності до виникнення негативних психоемоційних станів особистості: особливостях центральної та вегетативної нервової систем, генетичному коді, функціонуванні конкретних мозкових структур, лімбічній системі, роботі залоз внутрішньої секреції тощо [21]. Інший відомий психолог К. Левін вказував на те, що оточення впливає на особистість, але її поточний стан та попередній життєвий досвід модифікує сприйняття та реакцію на впливи навколишнього середовища. Таким чином, повторення ситуації при інших внутрішніх умовах призводить до зміни психоемоційного стану [33].

О. Ігумнової досліджувала чинники, що викликають негативні психоемоційні стани у молоді. Дослідниця прийшла до висновку, що зовнішні впливові фактори (включаючи екологічні, соціально-економічні, інформаційні, техногенні та інші) можуть спричиняти негативний емоційний стан як прямим, так і опосередкованим способом. Наприклад, вплив засобів масової інформації, конкретного соціального середовища та матеріальних умов, а також постійне перебування у ситуації оцінювання (особливо, коли йдеться про молодих людей, які отримують освіту), може призводити до стресових та дистресових станів. Зміни у навколишньому середовищі, у суспільстві, у фізіології людини, а також вплив індивідуальних особливостей та попередніх станів відображаються й формують актуальні психічні стани особистості. Відповідно, особливості прояву, тривалість, інтенсивність та активізація негативних психічних станів складають детальну картину індивідуально- психологічних рис особистості [6, с. 58].

Спираючись на аналіз численних досліджень (Р. Бар-Он, Н. Макарчук, І. Мельничук, Є. Тополов, А. Чебикін), можемо виокремити кілька категорій зовнішніх факторів, які спричиняють розвиток негативних психоемоційних реакцій та особистісних проявів, що можуть лежати в основі підвищеного рівня агресивності:

глобальні природні-екологічні, соціально-економічні, інформаційні, техногенні виклики, які ускладнюють задоволення основних життєвих потреб;

економічні проблеми, падіння рівня життя, втрата звичайних видів зайнятості;

інтенсивна інтелектуальна активність, брак збалансованого графіка начання та відпочинку, необхідність обробки великих масивів інформації, часовий дефіцит, потреба в досягненні оптимальних результатів;

конфлікти в сімейних взаєминах, дисгармонійний психологічний клімат у сім'ї або в закладі освіти;

невідповідні умови життя та домашні незручності, дисгармонійне співвідношення режиму навчання та відпочинку, відсутність приватного простору;

негативний вплив соціокультурних аспектів та засобів масової інформації, що позначаються на системі відносин, потребах та ціннісних орієнтаціях;

погіршення здоров'я та потреба в постійному медичному догляді, захворювання членів сім'ї;

проблеми з адаптацією до нових професійних умов;

соціально-психологічні виклики - зміна соціального оточення та кола спілкування, міжособистісні конфлікти, вступ у новий колектив, необхідність адаптації до нового соціального статусу в стосунках [10; 22; 24; 28]

Щодо внутрішніх причин несприятливих психоемоційних станів, то тут вслід за О. Ігумновою варто зазначити, що сукупність вроджених та індивідуально-психологічних особливостей спільно з особистісними

властивостями впливає на розвиток негативних психоемоційних станів. Мова йде про такі риси як високий рівень нейротизму та низький рівень екстраверсії, зовнішній локус контролю, недостатня саморегуляція та самоконтроль, тенденційна інтелектуальна оцінка різних життєвих ситуацій як несприятливих та загрозливих. Смислова сфера формується за допомогою особистісних значень, конструкцій, напрямів, настанов, цілей, ідеалів, цінностей, мотивів та інших елементів, які виступають як системоутворюючий фактор у виникненні психоемоційних станів та, відповідно, виявів. З опорою на смислову сферу оцінюється важливість життєвої ситуації, власні дії у конкретних обставинах, визначаються особливості суб'єктивного сприйняття зовнішніх обставин згідно з системою цінностей та ставлень особистості, визначаються риси психологічної ситуації. Значущість ситуації, виокремлення найбільш важливих дестабілізуючих чинників, умов та обставин, усвідомлення її як складної, напруженої, загрозливої, конфліктної, разом сприяє виникненню негативних психоемоційних станів і визначає їх особливості, характер, тривалість та інтенсивність [6].

На цьому етапі аналізу варто звернути увагу на чинники, що лежать в основі позитивних психоемоційних станів та проявів особистості, що забезпечуючи психологічне благополуччя особистості, навпаки, знижують вірогідність агресивних проявів. З цього приводу Л. Сердюк зазначає, що основними соціально-психологічними детермінантами гармонійного психоемоційного стану є безпечність та зручність навколишнього світу; атмосфера тепла і взаємоповаги в родині, виражена у родинних радощах, близькості і гармонії; відкритість і довірливість міжособистісних відносин; участь у житті інших людей; підтримка родиною у відносинах з іншими людьми, які не входять до сімейного кола [16, с. 128].

О. Гринів було встановлено, що найбільш значущими соціально- психологічними детермінантами схильності особистості до позитивних психоемоційних станів та конструктивних психоемоційних проявів є високий інтелектуальний потенціал, наявність близької людини, комфортне місце проживання. Соціально-психологічна природа позитивних та гармонійних психоемоційних станів, на думку дослідниці, полягає у поєднанні об'єктивних та суб'єктивних аспектів. Зокрема, дослідницею зазначається, що високі інтелектуальні здібності сприяють кращій осмисленості життя, що, у свою чергу, визначає схильність особистості до цілеспрямованого творення власного життєвого сценарію та більшої вірогідності його успішності. Таке положення речей, безумовно, сприяє переважанню позитивної афективності над негативною [32].

У якості суто психологічних чинників, що можуть впливати на актуальний психоемоційний стан та поведінкові прояви суб'єктів соціальної взаємодії К. Терещенко називає: детермінанти, що пов'язані з потребо- мотиваційною сферою особистості; детермінанти, що стосуються когнітивної сфери особистості; детермінанти, що пов'язані з емоційно-регулятивною сферою особистості; детермінанти, що стосуються комунікативної сфери особистості [18, с. 63].

Повертаючись до специфічних психологічних особливостей підліткового віку необхідно зазначити, що агресивність формується як форма протесту проти нерозуміння оточуючих людей, через незадоволення своїм становищем у соціумі, що проявляється у відповідній поведінці. Також можуть впливати й природні риси особистості: темперамент, збудливість і сила емоцій, які сприяють формуванню таких рис характеру, як запальність, дратівливість [2]. З огляду на здійснений аналіз можна зробити висновок, що важлива роль у формуванні агресивності належить індивідуальним, особистісним детермінантам, під якими розуміють стійкі риси характеру та нахили. На думку А. Бандури джерела агресивності визначаються на рівні психодинамічних якостей, темпераменту і певних видів акцентуацій характеру. Сюди входять емоційна чутливість і дратівливість, рівень тривожності та емоції, що утворюють так званий «комплекс ворожості» - гнів, відраза, презирство і страх [27]. Психологи відзначають найбільш часті форми прояву агресивності: агресивна поведінка при гіперактивності, агресивна поведінка лідерства, демонстративності, помсти, страху, тривоги, провини, низької самооцінки, неадекватно завищеної самооцінки.

Формування агресивної поведінки залежить від ряду чинників, до яких слід віднести: найближче оточення особистості - сім'я, група однолітків; макросередовище - освітні установи в яких людина перебуває тривалий час (заклад середньої освіти, університет тощо), а також традиції та закони культури місця перебування, засоби масової інформації [2].

Ключова роль відводиться родині. Відповідно, в цьому контексті, під час взаємодії та взаємовпливу подружжя, батьків та дітей формуються основи норм і правил моральності, навичок спільної діяльності, а також утворюються світогляд, ціннісні орієнтації, життєві плани та ідеали. Експерти вважають, що реакція батьків на некоректну поведінку дитини, тип взаємин між батьками та дітьми, ступінь сімейної гармонії чи дисгармонії, стосунки з рідними братами та сестрами - це чинники, які можуть викликати агресивну поведінку дитини вдома та за його межами, а також впливати на її взаємини з оточенням у дорослому віці. Тип взаємин між батьками і дітьми являє собою важливий елемент [4].

Починаючи з підліткового періоду вплив батьків уже обмежений, але ціннісні орієнтації, розуміння соціальних проблем, моральної оцінки подій і вчинків залежать у першу чергу від позиції батьків. Основні складності у спілкуванні, конфлікти виникають через батьківський контроль за поведінкою, навчанням, вибором друзів тощо. Крайні, найнесприятливіші для розвитку особистості випадки - жорсткий тотальний контроль при авторитарному вихованні чи повна відсутність контролю, коли молодь виявляється наданою самій собі, бездоглядною. Крім контролю в сімейних відносинах важливі очікування батьків, турбота, послідовність або непослідовність вимог, які пред'являються дитині, і, звичайно, емоційна основа цих відносин - любов, прийняття або її неприйняття дитини як особистості [17].

Спостереження показують, що агресивність виникає в сім'ї, де батьки застосовували до дитини фізичне насильство. Такі діти виростають, удома вони спокійні та покірні, а до ровесників виявляють ще більше агресивності, ніж інші. На думку О. Цільмак до агресії призводять тривалі й часті фрустрації: приниження, образи з боку близьких людей, колег по роботі тощо [23].

На формування агресивної поведінки особливий вплив чинять засоби масової інформації та реклама. Дослідники масової реклами відзначають, що за останній час відбулося посилення агресивної спрямованості багатьох телевізійних рекламних роликів, часто повторюваних протягом дня. З огляду на те, що реклама на телебаченні має сильний психологічний вплив на населення, можна стверджувати: найбільш сильно впливає вона на нестійку психіку молоді [2]. Агресію викликають не лише висловлення і дії інших осіб. Це може бути результатом впливу особливостей оточення чи обставин проживання, які підвищують ймовірність прояву агресії. Серед них можуть бути характеристики фізичного оточення, які створюють неприємні умови - висока температура, галас, тіснота, забруднене повітря. Також важливим є вплив засобів масової інформації, особливо кіно і телебачення, на цей процес [17].

Численні дослідники вказують на те, що вплив сучасного телебачення на особистість є переважно негативним та сприяє формуванню агресивного радикалу у структурі особистості людини. Це пов'язано з тим, що людина:

Може наслідувати насильство, побачене на екрані;

починає вважати насильство прийнятною моделлю поведінки й способом розв'язання своїх проблем;

стає нечутливою до грубості, жорстокості;

схильна ототожнювати себе з героями телевізійних фільмів - жертвами або агресорами [2; 17; 19; 23].

Серед основних мотивів виявлення агресивності обов'язково слід виокремити особистісні особливості (акцентуація характеру, тривожність), установки та систему цінностей. Психолог О. Іванова визначає дві найбільш розповсюджені причини агресивної поведінки:

страх отримати травму, бути скривдженим або стати об'єктом нападу;

пережита образа чи душевна травма [5].

Виділяють чотири основних детермінанти агресії: соціальні, зовнішні, індивідуальні та біологічні. Серед соціальних детермінант агресії провідне місце належить фрустрації, фізичним і вербальним провокаціям, даним об'єкта агресії (стать, раса) і підбурюванням із боку оточення [34]. Однак агресію породжують не тільки слова і вчинки інших людей, а й дія середовища, яка підвищує ймовірність агресії: спека, шум, тіснота, забруднене повітря, а також вплив засобів масової інформації [23].



Висновки

Отже, у підсумку можна зазначити, що психоемоційні стани, які лежать в основі готовності до агресивних проявів мають поліфакторну природу: на виникнення даного явища впливають як біологічні чинники (наявність агресивності як вродженої схильності до агресивних дій), так і психологічні та мікросоціальні чинник (індивідуально-психологічні особливості підлітка, стиль взаємодії в сім'ї, референтній групі, колективі), а також мікросоціальні чинники (модель поведінки, яка прийнята в суспільстві та популяризується за допомогою засобів масової інформації). У своїй сукупності чинники різних рівні утворюють складний візерунок, що може викликати специфічні психоемоційні стани, що лежать в основі підвищеної готовності підлітків до агресивних реакцій.

Перспективи подальших досліджень можуть бути пов'язані з визначенням механізмів взаємодії між різними психосоціальними чинниками, такими як сімейне виховання, соціальне середовище, вплив ЗМІ та освітніх установ. Зокрема, важливо визначити, як ці чинники посилюють або зменшують ризик агресивної поведінки. Важливо оцінювати довгостроковий вплив різних чинників на емоційний стан і поведінку підлітків, що дозволить визначити, які з них мають найбільший вплив на прояви агресивності в різні періоди дорослішання.



Література

Аршава І. Ф. Емоційна стійкість людини та її діагностика : монографія. Дніпропетровськ: Вид-во ДНУ, 2006. 336 с.

Волянська О. В. Підліткова агресія: огляд теоретико-методологічних підходів до аналізу. Методологія, теорія та практика соціологічного аналізу сучасного суспільства: зб. наук. праць. Харків: Видавничий центр Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна, 2000. С. 274-277.

Галич М. Ю. Особливості динаміки емоційних станів поліцейських-учасників

операції об'єднаних сил у реабілітаційний пеірод : дис д-р філософії: 053 - Психологія/

Національна академія внутрішніх справ Київ, 2020. 176 с.

Запухляк О. З. Вплив акцентуацій характеру особистості на агресивність в

підлітковому віці : дис канд. психол. наук: 19.00.07 / Прикарпатський національний

ун-т ім. Василя Стефаника. Івано-Франківськ, 2006. 391 с.

Іванова О. А. Прояви агресивності у дітей підліткового віку. Актуальні проблеми психології в закладах освіти: збірник наукових праць Криворізького педагогічного університету. 2022. №6. С. 49-52. DOI: https://doi.org/10.318l2/psychology.v6i.7312 (дата звернення: 03.02.2024).

Ігумнова О. Б. Генеза негативних психічних станів студентів та їх психокорекція:

дис канд. психол. наук: 19.00.07 / Хмельницький національний університет. Хмельницький,

2014. 189 с.

Лисенкова І. П. Детермінанти емоційного розвитку дітей з когнітивними порушеннями : дис д-р психол. н. : 19.00.08 / Інститут спеціальної педагогіки і психології імені

Миколи Ярмаченка. Київ, 2019. 349 с.

М'ясоїд П. А. Загальна психологія : навчальний посібник. Київ : Вища школа, 2004. 487 с.

Мазоха І. С. Індивідуально-психологічні особливості агресивності особистості: автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.01 / Південноукраїнський державний педагогічний ун-т ім. К. Д. Ушинського. Одеса, 2008. 20 с.

Макарчук Н. О. Фрустрованість особистості як чинник внутрішньоособистісної конфліктності в пізньому юнацькому віці. Науковий часопис НПУіменіМ. П. Драгоманова. Серія 12. Психологія. 2004. № 2 (26). С. 110-118.

Максименко С. Д. Генетична психологія особистості: психічний розвиток і навчання. Проблеми сучасної психології. 2016. Вип. 31. С. 7-19. URL: http://nbuv.gov.ua/ UJRN/Pspl_2016_31_3 (дата звернення: 12.05.2024).

Носенко Е. Л., Аршава І. Ф. Сучасні напрями зарубіжної психології: психологія особистості: підручник. Дніпропетровськ : Вид-во Дніпропетр. нац. ун-ту, 2010. 261 с.

Носенко Е. Л., Коврига Н. В. Емоційний інтелект: концептуалізація феномену, основні функції. Київ : Вища школа, 2003. 126 с.

Саннікова О. П. Емоційні явища: стани та властивості. Наука і освіта : науково- практичний журнал. 2009. №6. С. 4-8.

Саннікова О. П. Феноменологія особистості: Вибрані психологічні праці. Одеса: СМІЛ, 2003. 256 с.

Сердюк Л. З. Структура та функція психологічного благополуччя особистості. Актуальні проблеми психології : збірник наукових праць Інституту психології імені Г. С. Костюка НАПН України. 2017. Том V., Психофізіологія. Психологія праці. Експериментальна психологія. Вип. 17. С. 124-133. URL: https://lib.iitta.gov.ua/709129/1/% D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B4%D1%8E%D0%BA%201.pdf (дата звернення: 12.05.2024).

Спринська З. В. Співвідношення агресивної поведінки та ціннісних орієнтацій особистості: дис... канд психол. наук: 19.00.11 / Львівський національний університет імені

І. Я. Франка. Львів, 2008. 157 с.

Терещенко К. В. Детермінанти забезпечення психологічного здоров'я персоналу організацій в умовах соціальної напруженості. Актуальні проблеми психології: Організаційна психологія. Економічна психологія. Соціальна психологія. 2020. Т. 55. №1. С. 59-65. URL: http://appsychology.org.ua/data/jrn/v1/i55/11.pdf (дата звернення: 05.02.2024).

Ткач О. А. Психологічні особливості агресивної поведінки молоді в ситуації міжособистісного конфлікту. Вісник Чернігівського державного педагогічного університету ім. Т. Г. Шевченка. 2005. Випуск 31. Том 3. С. 112-117.

Толмачевська В. О. Психологічні особливості емоційної експресії у представників професій з високим емоційним навантаженням : дис д-р. філософії: 053 -

психологія / Одеський національний універитет імені І. І. Мечникова. Одеса, 2022. 189 с.

Томчук С. М., Томчук М. І. Психологія тривоги, страху та агресії особистості в освітньому процесі. Вінниця: КВНЗ «ВАНО», 2018. 200 с.

Тополов Є. В. Професійна агресивність особистості: монографія. Київ : Слово, 2011. 400 с.

Цільмак О. М. Психологічні детермінанти проявів агресії у працівників органів внутрішніх справ: дис... канд. психол. наук: 19.00.06 / Київський юридичний ін-т МВС України. Київ, 2004. 312 с.

Чебикін А. Я., Мельничук І. В. Генеза емоційних особливостей у дітей різного віку та статі. Одеса: ЮНЦ АПН України, 2004. 256 с.

Шапар В. Б. Сучасний тлумачний психологічний словник. Харків: Прапор, 2007.

640 с.

Шпак М. М. Психологічні основи розвитку емоційного інтелекту молодших

школярів : дис д-р. психол. н.: 19.00.07 / Київський національний університет імені

Тараса Шевченка. Київ, 2018. 396 с.

Bandura A. Aggression: A social learning analysis. New Jersey : Prentice-Hall, 1973.

428 p.

Bar-On R. Emotional Intelligence Inventory (EQ-i): technical manual. Toronto, Canada: Multy-Health System, 1997. 215 p.

Baron R. A., Richardson D. R. Human Aggression. New York : Springer Science & Business Media, 1994. 420 p.

Berkowitz L. Some aspects of observed aggression. Journal of Personality and Social Psychology. 1965. № 2(3). P. 359-369.

Elements of psychology / Krech D., Crutchfield R. S., Livson N., Wilson W. A., Parducci A. New York : Alfred A. Knopf, 1982. 356 p.

Hryniv O. M. Determinants of psychological well-being of modern men and women during early adulthood. Problems of Modern Psychology : Collection of research papers of Kamianets-Podilskyi Ivan Ohienko National University, Kostiuk G. S. Institute of Psychology at the National Academy of Pedagogical Science of Ukraine. 2015. Issue 29. Р. 184-195. DOI: https://doi.org/10.32626/2227-6246.2015-29.%p (last accessed: 11.05.2024).

Lewin K. Field Theory of Social Science: Selected Theoretical Papers. New York : Harper & Brothers, 1951. 346 p.

П'янківська Л.В. Вплив наслідків війни на психічне здоров'я людини: огляд зарубіжних досліджень. Theory and practice of mod rn science: collection of scientific papers «SCIENTIA» with Proceedings of the II I International Scientific and Theoretical Conference. April 1. 2022. Krakow, Republic of Poland: European Scientific Platform. 2022. Vol. 2. С. 79-81. URL: https://ojs.ukrlogos.in.ua/index.php/scientia/issue/view/01.04.2022/724.



References

Arshava I. F. Emotsiina stiikist liudyny ta yii diahnostyka [Emotional stability of a person and its diagnostics]: monohrafiia. Dnipropetrovsk : Vyd-vo DNU, 2006. 336 s. [In Ukrainian].

Volianska O. V. Pidlitkova ahresiia: ohliad teoretyko-metodolohichnykh pidkhodiv do analizu [Adolescent aggression: a review of theoretical and methodological approaches to analysis]. Metodolohiia, teoriia tapraktyka sotsiolohichnoho analizu suchasnoho suspilstva: zb. nauk. prats. Kharkiv: Vydavnychyi tsentr Kharkivskoho natsionalnoho universytetu im. Karazina V. N., 2000. S. 274-277. [In Ukrainian].

Halych M. Y. Osoblyvosti dynamiky emotsiinykh staniv politseiskykh-uchasnykiv operatsii obiednanykh syl u reabilitatsiinyi peirod [Peculiarities of the dynamics of emotional states of police officers-participants of the joint forces operation in the rehabilitation period]:

dys d-r filosofii: 053 - Psykholohiia / Natsionalna akademiia vnutrishnikh sprav Kyiv, 2020.

176 s. [In Ukrainian].

Zapukhliak O. Z. Vplyv aktsentuatsii kharakteru osobystosti na ahresyvnist v pidlitkovomu vitsi [Influence of personality character accentuations on aggressiveness in adolescence]: dys.. . kand. psykhol. nauk: 19.00.07 / Prykarpatskyi natsionalnyi un-t im. Vasylia Stefanyka. Ivano-Frankivsk, 2006. 391 s. [In Ukrainian].

Ivanova O. A. Proiavy ahresyvnosti u ditei pidlitkovoho viku [Manifestations of aggressiveness in children of adolescence]. Aktualni problemy psykholohii v zakladakh osvity: zbirnyk naukovykh prats Kryvorizkoho pedahohichnoho universytetu. 2022. #6. S. 49-52. DOI: https://doi.org/10.31812/psychology.v6i.7312 (last accessed: 03.02.2024) [In Ukrainian].

Ihumnova O. B. Heneza nehatyvnykh psykhichnykh staniv studentiv ta yikh psykhokorektsiia [Genesis of negative mental states of students and their psychocorrection]:

dys kand. psykhol. nauk: 19.00.07 / Khmelnytskyi natsionalnyi universytet. Khmelnytskyi,

2014. 189 s. [In Ukrainian].

Lysenkova I. P. Determinanty emotsiinoho rozvytku ditei z kohnityvnymy porushenniamy [Determinants of emotional development of children with cognitive disorders]:

dys d-r psykhol. n. : 19.00.08 / Instytut spetsialnoi pedahohiky i psykholohii imeni Mykoly

Yarmachenka. Kyiv, 2019. 349 s. [In Ukrainian].

Miasoid P. A. Zahalna psykholohiia [General psychology]: navchalnyi posibnyk. Kyiv: Vyshcha shkola, 2004. 487 s. [In Ukrainian].

Mazokha I. S. Indyvidualno-psykholohichni osoblyvosti ahresyvnosti osobystosti [Individual-psychological features of personality aggressiveness]: avtoref. dys.. kand. psykhol. nauk: 19.00.01 / Pivdennoukrainskyi derzhavnyi pedahohichnyi un-t im. Ushynskoho K. D. Odesa, 2008. 20 s. [In Ukrainian].

Makarchuk N. O. Frustrovanist osobystosti yak chynnyk vnutrishnoosobystisnoi konfliktnosti v piznomu yunatskomu vitsi [Frustrated personality as a factor of intrapersonal conflict in late adolescence]. Naukovyi chasopys NPU imeni DrahomanovaM. P. Seriia 12. Psykholohiia. 2004. # 2 (26). S. 110-118. [In Ukrainian].

Maksymenko S. D. Henetychna psykholohiia osobystosti: psykhichnyi rozvytok i navchannia [Genetic psychology of personality: mental development and learning]. Problemy suchasnoipsykholohii. 2016. Vyp. 31. S. 7-19. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pspl_2016_31_3 (last accessed: 12.05.2024) [In Ukrainian].

Nosenko E. L., Arshava I. F. Suchasni napriamy zarubizhnoi psykholohii: psykholohiia osobystosti: pidruchnyk [Modern Directions of Foreign Psychology: Psychology of Personality]. Dnipropetrovsk : Vyd-vo Dnipropetr. nats. un-tu, 2010. 261 s. [In Ukrainian].

Nosenko E. L., Kovryha N. V. Emotsiinyi intelekt: kontseptualizatsiia fenomenu, osnovni funktsii [Emotional intelligence: conceptualization of the phenomenon, main functions]. Kyiv : Vyshcha shkola, 2003. 126 s. [In Ukrainian].

Sannikova O. P. Emotsiini yavyshcha: stany ta vlastyvosti [Emotional Phenomena: States and Properties]. Nauka i osvita: naukovo-praktychnyi zhurnal. 2009. #6. S. 4-8. [In Ukrainian].

Sannikova O. P. Fenomenolohiia osobystosti: Vybrani psykholohichni pratsi

[Phenomenology of Personality: Selected Psychological Works]. Odesa : SMIL, 2003. 256 s. [In Ukrainian].

Serdiuk L. Z. Struktura ta funktsiia psykholohichnoho blahopoluchchia osobystosti [Structure and function of psychological well-being of personality]. Aktualni problemy psykholohii: zbirnyk naukovykh prats Instytutu psykholohii imeni Kostiuka H. S. NAPN Ukrainy. 2017. Tom V., Psykhofiziolohiia. Psykholohiia pratsi. Eksperymentalna psykholohiia. Vyp. 17. S. 124-133. URL: https://lib.iitta.gov.ua/709129/1/%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B4% D1%8E%D0%BA%201.pdf (last accessed: 12.05.2024) [In Ukrainian].

Sprynska Z. V. Spivvidnoshennia ahresyvnoi povedinky ta tsinnisnykh oriientatsii osobystosti [Correlation of aggressive behavior and value orientations of personality]: dys.. kand psykhol. nauk: 19.00.11 / Lvivskyi natsionalnyi universytet imeni Ya I. Franka. Lviv, 2008. 157 s. [In Ukrainian].

Tereshchenko K. V. Determinanty zabezpechennia psykholohichnoho zdorovia personalu orhanizatsii v umovakh sotsialnoi napruzhenosti [Determinants of Ensuring Psychological Health of Personnel of Organizations in the Context of Social Tension]. Aktualni problemy psykholohii: Orhanizatsiinapsykholohiia. Ekonomichnapsykholohiia. Sotsialnapsykholohiia. 2020. T. 55. #1. S. 59-65. URL: http://appsychology.org.ua/data/jrn/v1/i55/11.pdf (last accessed: 05.02.2024) [In Ukrainian].

Tkach O. A. Psykholohichni osoblyvosti ahresyvnoi povedinky molodi v sytuatsii mizhosobystisnoho konfliktu [Psychological features of aggressive behavior of youth in the situation of interpersonal conflict]. Visnyk Chernihivskoho derzhavnoho pedahohichnoho universytetu im. Shevchenka T. H. 2005. Vypusk 31. Tom 3. S. 112-117. [In Ukrainian].

Tolmachevska V. O. Psykholohichni osoblyvosti emotsiinoi ekspresii u predstavnykiv profesii z vysokym emotsiinym navantazhenniam [Psychological features of emotional expression

in representatives of professions with high emotional load]: dys d-r. filosofii: 053 -

psykholohiia / Odeskyi natsionalnyi univerytet imeni Mechnykova I. I. Odesa, 2022. 189 s. [In Ukrainian].

Tomchuk S. M., Tomchuk M. I. Psykholohiia tryvohy, strakhu ta ahresii osobystosti v osvitnomu protsesi. Vinnytsia: KVNZ «VANO», 2018. 200 s. [In Ukrainian].

Topolov Y. V. Profesiina ahresyvnist osobystosti: monohrafiia [Professional aggressiveness of personality]. Kyiv : Slovo, 2011. 400 s.

Tsilmak O. M. Psykholohichni determinanty proiaviv ahresii u pratsivnykiv orhaniv vnutrishnikh sprav [Psychological Determinants of Aggression Manifestations in Employees of Internal Affairs Bodies]: dys.. kand. psykhol. nauk: 19.00.06 / Kyivskyi yurydychnyi in-t MVS Ukrainy. Kyiv, 2004. 312 s. [In Ukrainian].

Chebykin A. Y., Melnychuk I. V. Heneza emotsiinykh osoblyvostei u ditei riznoho viku ta stati [Genesis of emotional features in children of different age and gender]. Odesa: YuNTs APN Ukrainy, 2004. 256 s. [In Ukrainian].

Shapar V. B. Suchasnyi tlumachnyi psykholohichnyi slovnyk [Modern explanatory psychological dictionary]. Harkiv: Prapor, 2007. 640 s. [In Ukrainian].

Shpak M. M. Psykholohichni osnovy rozvytku emotsiinoho intelektu molodshykh shkoliariv [Psychological foundations for the development of emotional intelligence of junior

schoolchildren]: dys d-r. psykhol. n.: 19.00.07 / Kyivskyi natsionalnyi universytet imeni

Tarasa Shevchenka. Kyiv, 2018. 396 s. [In Ukrainian].

Bandura A. Aggression: A social learning analysis. New Jersey : Prentice-Hall, 1973.

428 p.

Bar-On R. Emotional Intelligence Inventory (EQ-i): technical manual. Toronto, Canada: Multy-Health System, 1997. 215 p.

Baron R. A., Richardson D. R. Human Aggression. New York : Springer Science & Business Media, 1994. 420 p.

Berkowitz L. Some aspects of observed aggression. Journal of Personality and Social Psychology. 1965. № 2(3). P. 359-369.

Elements of psychology / Krech D., Crutchfield R. S., Livson N., Wilson W. A., Parducci A. New York : Alfred A. Knopf, 1982. 356 p.

Hryniv O. M. Determinants of psychological well-being of modern men and women during early adulthood. Problems of Modern Psychology : Collection of research papers of Kamianets-Podilskyi Ivan Ohienko National University, Kostiuk G. S. Institute of Psychology at the National Academy of Pedagogical Science of Ukraine. 2015. Issue 29. Р. 184-195. DOI: https://doi.org/10.32626/2227-6246.2015-29.%p (last accessed: 11.05.2024).

Lewin K. Field Theory of Social Science: Selected Theoretical Papers. New York : Harper & Brothers, 1951. 346 p.

Piankivska L.V. The impact of the consequences of war on human mental health: a review of foreign studies. Theory and practice of mod rn science: collection of scientific papers "SCIENTIA" with Proceedings of the II I International Scientific and Theoretical Conference. April 1. 2022. Krakow, Republic of Poland: European Scientific Platform. 2022. Vol. 2. P. 79-81. URL: https://ojs.ukrlogos.in.ua/index.php/scientia/issue/view/01.04.2022/724.

Размещено на Allbest.ru