Теоретико-методологічні підходи юридичної психології в процесі професійної підготовки майбутніх психологів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Теоретико-методологічні підходи юридичної психології в процесі професійної підготовки майбутніх психологів

Бочелюк Віталій Йосипович доктор психологічних наук, професор, Заслужений працівник освіти України, завідувач кафедри психології та соціальної роботи, Комунальний заклад вищої освіти «Хортицька національна навчально-реабілітаційна академія» Запорізької обласної ради

Панов Микита Сергійович доктор психологічних наук, професор, завідувач кафедри спеціальної освіти, Комунальний заклад вищої освіти «Хортицька національна навчально-реабілітаційна академія» Запорізької обласної ради

Турубарова Анастасія Володимирівна кандидат психологічних наук, доцент, декан факультету спеціальної освіти та соціально-гуманітарних наук, Комунальний заклад вищої освіти «Хортицька національна навчально- реабілітаційна академія» Запорізької обласної ради



Анотація

На основі наукових постулатів юридичної психології як наукової галузі надається загальний аналіз її розвитку в історії людства. Широко представлено зміст, предмет, об'єкт, систему, методи та методику юридичної психології як науки - з одного боку, і як навчальної дисципліни у освітньому закладі - з іншого боку.

Особливе місце у статті приділено теоретико-методологічним напрямкам, основам та особливостям викладання юридичної психології як навчального предмету у вищих навчальних закладах України.

Показано важливу роль штатного психолога, який має знання у правовій та законодавчий сферах, для діяльності різних установ та організацій правового (юридичного), правоохоронного, держаного та недержавного спрямувань.

Обґрунтовано необхідність наявності твердих знань з різних галузей психологічної науки у юристів, а також глибоких, різносторонніх професійних знань у психологів, які планують пов'язати свою діяльність з правоохоронними органами, з органами держаної влади чи управління, пенітенціарною системою, з наукою чи педагогікою.

Визначено головні програмні напрямки викладання юридичної психології як дисципліни у вищих навчальних закладах України - у юридичних, педагогічних вишах, на філософських факультетах тощо.

Обґрунтовуванням змісту завдань, предмету, об'єкту, методології та методики юридичної психології, показом системних компонентів юридичної психології, ця галузь психології та навчальна дисципліна представлені не лише з позицій її застосування в якості науки й професійної психології до юридичних питань і проблем, а й з позицій освітньої практики, тобто з точки зору самих здобувачів вищої освіти, викладачів цієї дисципліни, методистів та науковців, що працюють у закладах вищої освіти. Надається короткий опис і наводяться конкретні приклади форм, методів та методик викладання юридичної психології, її теоретичним основам та різноманітним практикам.

У статті надані окремі пропозиції щодо вдосконалення певних моментів у викладанні юридичної психології, показано наявні недоліки й прогалини, що мають місце в освітній системі підготовки майбутніх психологів при опануванні програми з юридичної психології. На конкретних прикладах показуються позитивні напрацювання та досягнення у навчанні студентів, майбутніх психологів, дисципліні «Юридична психологія».

Ключові слова: наука, юридична психологія, навчальна дисципліна, професійний психолог, студенти, юрист, правоохоронна сфера, професія, знання, напрямки навчання, теорія, практика, форми, методи, методологія, завдання, тренінг. юридична психологія навчальна дисципліна



THEORETICAL AND METHODOLOGICAL APPROACHES OF LEGAL PSYCHOLOGY IN THE PROCESS OF PROFESSIONAL TRAINING OF FUTURE PSYCHOLOGISTS

Abstract. Abstract: This paper offers a comprehensive analysis of the evolution of legal psychology throughout human history, drawing upon established scientific tenets in the field. It delves into the fundamental aspects such as content, subject, object, system, methods, and methodology of legal psychology both as a scientific discipline and an educational subject in academic settings. Special emphasis is placed on elucidating the theoretical frameworks, methodological orientations, and distinctive characteristics of teaching legal psychology in higher education institutions in Ukraine.

Furthermore, the significance of a proficient psychologist, equipped with expertise in legal and legislative domains, is underscored for the effective functioning of diverse legal, law enforcement, governmental, and non-governmental entities. It highlights the imperative for legal professionals to possess a profound understanding of various realms of psychological science, while stressing the necessity for psychologists intending to venture into law enforcement agencies, governmental bodies, penitentiary systems, academia, or pedagogy to acquire extensive and diverse expertise.

By substantiating the content of the tasks, subject, object, methodology and methods of legal psychology, showing the system components of legal psychology, this field of psychology and educational discipline is presented not only from the standpoint of its application as a science and professional psychology to legal issues and problems, but also from positions of educational practice, from the point of view of higher education students themselves, teachers of this discipline, methodologists and scientists working in higher education institutions. The study identifies the primary curricular domains for imparting legal psychology education within Ukrainian universities, spanning across law faculties, pedagogical institutions, and philosophy departments. It furnishes a succinct overview, along with specific examples, of the instructional forms, methodologies, and techniques employed in teaching legal psychology, elucidating its theoretical underpinnings and practical applications.

Moreover, the article puts forth recommendations for enhancing specific facets of legal psychology education, pinpointing prevalent deficiencies and gaps within the educational framework for grooming prospective psychologists in mastering the legal psychology curriculum. Concrete illustrations are provided to showcase positive advancements and accomplishments in nurturing students and aspiring psychologists in the domain of legal psychology.

Keywords: science, legal psychology, educational discipline, professional psychologist, students, lawyer, law enforcement sector, profession, knowledge, study areas, theory, practice, instructional forms, methods, methodologies, training objectives.



Постановка проблеми

Дослідники юридичної психології як науки вважають цю дисципліну порівняно новою [2], [5], [6], [8]. Спроби вирішення задач юриспруденції з допомогою психології сягають у XVIII століття. Пізніше, протягом ХІХ - першої чверті ХХ століть, в Австрії (Г. Гросс), у Німеччині (В. Вундт, Г. Еббінгауз, В. Штерн), у Швейцарії (Е. Клапаред, який і ввів до наукового обігу термін «юридична психологія»), в Італії (Р. Гарофало, Ч. Ломброзо, Е. Феррі,), у Франції (А. Біне, Т. Рібо), у Великій Британії (У. Макдугалл), у США (Ґ. Мюнстерберг, Е. Росс), в Російській імперії та СРСР (М. Хом'яков, В. Бехтерев) йшли процеси зародження та подальшого розвитку кримінальної, а згодом - судової та юридичної психології. Протягом 40-70-х рр. ХХ століття вагомий внесок у розвиток юридичної психології здійснили українці М. Костицький, У. Шепитько, В. Коновалова, В. Медведєв та інші.

З останніх десятирічь ХХ століття і по наш час українські та зарубіжні дослідники юридичної психології як об'єкта наукових знань та як окремої навчальної дисципліни перманентно намагаються інтегрувати знання психології та юриспруденції, додаючи сюди й досвід соціальних дисциплін, філософії, біології, медицини й психіатрії, програмування та військової справи. Останніми роками набувають особливих темпів розвитку різноманітні напрямки психолого-юридичних знань та їхні дослідження в галузі правової, кримінальної, слідчо-оперативної, судової, пенітенціарної психології. Також активно почали розвиватись і такі напрями юридичної психології, як психологія кіберзлочинності, психологія юридичної праці, психологія правовідносин у підприємництві, військово-юридична психологія та інші її підгалузі.

Юридична психологія (у подальшому можливе скорочення - ЮП) як наукова дисципліна містить в собі і теоретико-методологічний розділ, що включає предмет, об'єкт, систему ЮП, її цілі та завдання, значення, місце в системі наукових знань, методологію і методи пізнання, історію та перспективи розвитку ЮП як науки та в якості навчальної дисципліни. Даний розділ тривалі роки був прерогативою наукової діяльності, але на сьогодні вимагає подальшого розвитку свого освітньо-виховного та практичного компоненту.

Зазначимо, що і в мирні часи, і, особливо, під час війни, яка триває в Україні, пересічні громадяни, військові, підприємці, програмісти-фрілансери, правоохоронні органи, державні та недержавні установи мають проблеми, які складно вирішити без допомоги людини з професійною освітою психолога, який, до того ж, був би обізнаним у сфері права, законотворчості тощо. Наразі в системі правоохоронних органів, не дивлячись на те, що їх працівники теж обізнані у проблемах людської психології, постає потреба мати свого штатного психолога.

Відповідальність за якісну підготовку таких психологів лежить сьогодні на науковцях, які створюють програми, пишуть підручники й наукову літературу з дисципліни «юридична психологія», на викладачах тих навчальних закладів, які готують майбутніх психологів, викладаючи предмет ЮП і залучаючи до передачі своїх знать різноманітний арсенал теоретико-методо- логічних підходів у професійній підготовці майбутніх психологів, котрим доведеться мати справу із правоохоронною діяльністю також.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Розділ психології, предметом якого є психологічні особливості діяльності, що пов'язана із правом, тобто юридична психологія, абсолютно заслужено набуває популярності та отримує подальший розвиток в наш час Зарубіжними та українськими науковцями, психологами-практиками останніми десятиліттями написана різноманітна наукова та навчальна література, монографії, наукові статті та практикуми із названої галузі. Варті уваги до себе навчальні посібники авторства В. Бочелюка [2], Г. Мухіної [6], І. Озерського [7], А. Кепардіса [15], деяких інших науковців.

Питання психологічної підготовки студентів правових спеціальностей, перепідготовки і підвищення психологічної сторони кваліфікації діючих юристів різних напрямків - адвокатів, суддів, прокурорів, нотаріусів, слідчих, дипломатів, юрист-консультантів, військових, держслужбовців тощо - теж неодноразово підіймали у своїх працях знавці юридичної психології [1], [3], [4], [10], [17]. Професорка психології та права в університеті штату Іллінойс (США) Дж. Роббенольт присвятила декілька своїх робіт емоційній сфері діяльності адвокатів, держслужбовців, присяжних засідателів, акцентувавши увагу на особливостях поведінки та емоцій працівників правоохоронних органів, вмінню керувати своїми емоціями та впливати на стан клієнтів [16], [17]. Особливостям роботи правоохоронців та військових під час воєнного стану присвячені опубліковані у наукових виданнях статті М. Буданової [3],І. Дехтяренко [4], В. Едкінса [14].

Теоретико-методологічним проблемам підготовки у навчальних закладах психологів-професіоналів, які б мали пізнання і в галузі законодавчої та правоохоронної сфері, на жаль, не приділяється достатньої уваги. Російський знавець юриспруденції та психології В. Черненілов у своїх роботах багато і, в якійсь мірі, високопарно писав про «цивілізаційну місію юридичної психології» у справі «всебічного формування гармонійної особистості юриста і психолога» [10]. Задачі філософської та педагогічної сторони теоретико-методологічного розділу юридичної психології ставлять у своїх статтях М. Костицький [5], В. Шепітько [11], вже згадані вище А. Карадліс, І. Озерський, Дж. Роббенольт.

Але найбільший внесок у справу розв'язання теоретико-методологіч- них проблем підготовки майбутніх психологів у процесі опанування навчальною дисципліною «юридична психологія» вкладають викладачі навчальних закладів, автори програм, практикумів, різного роду семінарських занять і практичних курсів [9], [11].



Мета статті

Показати та проаналізувати основні складові теоретико- методологічного розділу юридичної психології як навчальної дисципліни у вищих навчальних закладах України. Визначити та теоретично обґрунтувати фактори, які сприяють якісному навчанню майбутніх психологів по спеціальності «юридична психологія». Підсумувати позитивний досвід, показати прогалини, що мають місце в освітній системі підготовки студентів при опануванні програми з юридичної психології.

Виклад основного матеріалу

Визначення поняття «юридична психологія» у науковому світі практично ніколи не викликало будь яких серйозних дискусій. Світова наукова спільнота однозначна у тому, що юридична психологія як галузь психологічної науки покликана вивчати закономірності та механізми психічної діяльності людей у сфері відносин, що регулюються правом [5], [7], [12]. В якості навчальної дисципліни ЮП вивчає психологію правових процесів у їх цілісності, де поєднуються психологічні та юридичні аспекти і де, за словами Девіда Кантера, «виділяються юридична й психологічна підсистеми, що перебувають у динаміці, розвитку та нерозривному зв'язку» [13]. ЮП - це, безумовно, ще й самостійна, розрахована на повсякденне практичне використання, прикладна галузь науки, спрямована на вирішення реальних практичних задач та «вивчення індивідуальних особливостей, зумовлених специфікою певної діяльності» [8, с. 23].

Знання з людської психології (загальної, вікової, соціальної, медичної, педагогічної, військової, патопсихології та, звичайно ж, юридичної психології) є вкрай важливими для юристів будь якої спеціальності. Зі студентської лави майбутнім юристам пояснюють важливість правильного застосування психологічних знань, що у подальшому дозволить правознавцю ефективно переконувати, знаходити вихід з проблемних ситуацій, зберігати свій професійний імідж. Також психологія допоможе юристу краще розуміти механізми правосуддя, досягти високих професійних результатів, гідно представляти інтереси своїх клієнтів. Починаючи з перших лекцій та семінарів у навчальних закладах, де вивчається ЮП як предмет, викладачі намагаються мотивувати студентів-першокурсників на усвідомлене вивчення психології, пояснюючи причини її важливості для роботи юриста будь-якого напрямку. Серед головних причин, що мають спонукати студентів поглиблено вивчати психологію, юристи та професійні психологи називають наступні:

- знання психології сприяє кращому розумінню юристом мотивів дій клієнтів, підсудних, підзахисних, свідків що є важливим при розробці стратегії захисту та підготовки до судового процесу;

- юристи з глибоким знанням психології зможуть краще аналізувати та передбачати поведінку своїх опонентів, розробляти ефективні аргументи та докази;

- психологічні знання та практика різних методів управління стресом та емоціями допоможе юристам зберігати спокій та ефективно працювати в умовах високої напруги, оскільки юридична професія пов'язана з великою кількістю стресових ситуацій;

- психологія має допомогти майбутнім юристам краще розуміти, як керувати собою та відновлюватись після складних робочих днів, адже психологічні аспекти займаної посади також можуть вплинути на самопочуття та благополуччя юристів [1], [2], [7].

Отже, починаючи своє навчання у юридичному виші, молоді люди мають зрозуміти, що знання психології не лише корисні для майбутньої професії юристів, але є конче необхідним елементом для ефективної та успішної практики у цій галузі.

Але чим далі, тим більше, працівники різних сфер юридичної, правоохоронної діяльності вимагають під час повсякденної роботи наявності поруч із собою професійних психологів, які мають досконалі знання з юридичної психології, інших її галузей. Тож наразі і в Україні, і в інших державах світу, при юридичних, педагогічних, медичних навчальних закладах, а також при філософських та суспільствознавчих факультетах готують психологів для роботи у правоохоронних органна та установах. Вищі навчальні заклади України пропонують учням магістратури перелік можливого працевлаштування та подальше навчання згідно класифікатора професій України. Випускники, що здобули професію юридичного психолога, можуть працювати і вихователями виправно-трудового закладу, і бути вищою посадовою особою громадських організацій; можуть працювати інспектором, фахівцем соціальної служби або пенітенціарної системи; можуть бути науковим консультантом Президента України, науковим співробітником з питань психології та/чи кримінології; працювати у центрі психологічного забезпечення, офісним службовцем недержавної юридичної установи, помічником оперуповноваже- ного або приватного детектива чи слідчого, психологом у різних установах та організаціях [9].

На сьогодні юридичні психологи виконують роботу у слідчих відділах, у відділах дізнання, при адвокатських конторах; працюють психологами- експертами в органах внутрішніх справ, у центрах правового забезпечення, у закладах соціально-правового захисту населення, у пенітенціарній службі, в системі правової освіти тощо. Все частіше таких спеціалістів стали залучати до роботи до органів військового управління України (в числі яких і територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), до військових частин та добровольчих батальйонів.

Визначаючи обсяг компетентностей та основні задачі психолога у сфері правоохоронної діяльності, вітчизняна навчальна та довідникова література з юридичної психології говорить: «Юридичний психолог - це практикуючий фахівець, який здатен до розв'язання та вирішення проблем, пов'язаних з психологією відносин у різних сферах життя людини та функцій держави, що складаються з правозастосувальної, правовиконавчої та правозахисної діяльності» [8].

Абітурієнти навчальних закладів вже перед здачею документів до вишу мають чітко усвідомлювати, що завданнями майбутнього юридичного психолога є забезпечення психологічного супроводу взаємовідносин учасників кримінального, цивільного та адміністративного процесів, необхідність мотивування, стимулювання діяльності суддів, адвокатів, інших правоохоронців, управлінців і посадовців, населення громади у забезпеченні правопорядку [6]. [7]. Здійснення психологічної експертизи законодавчих актів, перевірка правдивості написання психолого-педагогічних характеристик малолітнім правопорушникам, обробка результатів поліграфічної експертизи, різноманітних тестів - також являються водночас і задачами, і правом юридичного психолога, який до всього вищесказаного має ще й сприяти створенню позитивного мікроклімату в установі, у якій працює, проводити роботу по створенню та вдосконаленню системи професійного відбору працівників правоохоронних органів, забезпечувати психологічну сторону їхньої професійної підготовки, займатись профілактикою професійного вигорання.

Юридична психологія як навчальна дисципліна, що викладається у вищих навчальних закладах, спрямована на вивчення психологічних моментів, пов'язаних із застосуванням правових норм та з участю у правовій діяльності. Зазвичай ЮП вивчають не тільки майбутні юристи та психологи. Дана дисципліна викладається й економістам, управлінцям, педагогам, військовим, філософам. Звичайно ж, особливу увагу цій галузі психології приділяється в освітніх закладах правоохоронного напрямку.

Відомий український психолог В. Бочелюк, який став автором чисельних наукових праць та навчальних посібників з ЮП, як і багато інших українських дослідників, вважає основною її метою як навчальної дисципліни у закладах вищої освіти (ЗВО) України «опанування навичками використовувати набутих знань у практичній діяльності психолога в межах правоохоронної та правотворчої діяльності» [2]. Завдання ЮП при навчанні українських студентів у закладах освіти В. Бочелюк, Н. Бобечко вбачають у «формуванні усвідомлення щодо необхідності знання юридичної психології як галузі психологічної науки та навчальної дисципліни, що вивчає психологію державно-правових явищ як цілісність» [2], а також у представленні студентам «науково-практичного спрямування для формування високої правової культури та професійної діяльності у сфері правових відносин» [8].

Російський знавець права та психології В. Черненілов метою викладання предмету «юридична психологія» називає «формування психологічної культури, яка сприяє підвищенню ефективності професійної діяльності, її гуманізації» [10, с. 19]. В. Черненілов, який багато років пропрацював в органах внутрішніх справ, призначенням ЮП вважає служіння «людському буттю, міра благополуччя якого повинна стати єдиним критерієм ефективності системи права та його застосування» [10, с. 19]. «Людство упаковане у праві, - продовжує свою думку спеціаліст, - питання полягає лише у ступені гармонії. Саме у пошуку її бачиться нам велика екзистенційна місія юридичної психології» [10, с. 20].

Трохи відійшовши від дещо високопарного стилю В. Черненілова, визначимо завдання ЮП як навчальної дисципліни, які стоять перед викладачами-психологами, більш сучасним науковим стилем:

1. Озброїти здобувачів освіти навчальних закладів (особливо тих, хто здобуває освіту юридичного психолога) психологічними основами кримінального, адміністративного, цивільного, трудового та сімейного законодавства, особливостям їх застосування;

2. Надати юристам та психологам знання про психологічні основи нормативно-правової регуляції правовідносин в силу значущості людського фактору.

3. Навчати студентів досліджувати психологію злочинних (протиправних) діянь людини; розробляти заходи психологічного впливу на потенційних порушників закону з метою профілактики правопорушень.

4. Студенту у процесі здобуття освіти юридичного психолога навчатись розумінню закономірностей соціально-психологічних процесів, що мають місце у суспільстві, навчитись аналізувати вплив цих закономірностей на особистість та поведінку людей.

5. Викладачам та студентам проводити сумісні проекти з дослідження проблем правової свідомості в сучасному світовому й українському суспільстві, розробляти прийоми формування правової свідомості, суспільно-корисних соціальних установок та мотивів серед різних груп населення [5], [7], [9].

Отже, юридична психологія в якості навчальної дисципліни та предмета викладання у виші, рівно як і наукова галузь ЮП, за словами М. Костицького, «призначені долати відстань між психологією та системою права» оскільки предметом її вивчення є психологічна складова управлінсько-правових явищ у державі як єдине ціле, де «не можна механічно розокремити психологічне та юридичне, оскільки вони перебувають в динаміці, розвитку та нерозривному зв'язку» [5, с.7]. Інакше кажучи, предметом ЮП слід вважати психологічні особливості поведінки особи ти групи осіб у сфері правової дійсності.

Теоретико-методологічну основу ЮП як науки і як навчальної дисципліни, окрім вже згаданих вище предмету та задач, складають такі компоненти:

Об'єктом юридичної психології фахівці називають свідомого індивіда з певним соціальним статусом, який у системі людина - суспільство - право виконує призначені йому соціальні функції [5], [8].

М. Костицький та інші знавці правової психології особливу частину дисципліни ЮП поділяють на такі компоненти:

- правова психологія (сукупність емоцій, традицій, настроїв, що відображує суб'єктивне ставлення особи або групи людей до права; досліджує психологію правотворчості, правову соціалізацію осіб);

- кримінальна психологія (надає знання з психологічних механізмів злочинів (правопорушень), психології злочинців; вивчає проблеми виникнення, складу, особливості діяння та розпаду злочинних груп.

- судова психологія (галузь ЮП про психологічний зміст діяльності юристів - суддів, слідчих, адвокатів, прокурорів, інших працівників правоохоронних органів; про методику судово-психологічної експертизи; також передбачає знання психології звинувачених, підозрюваних, потерпілих, свідків);

- пенітенціарна психологія (дисципліна, що вивчає та надає знання про виправлення та перевиховання правопорушників, навчає визначати інтелектуальні та особистісні властивості цих осіб, їхній психічний стан під час позбавлення волі, методи виховання трудом; вивчає психологічний клімат у формальних та неформальних групах, механізми їх виникнення; навчає алгоритмам створення психолого-педагогічних рекомендацій по ресоціалізації колишніх засуджених, по запобіганню рецидивів злочинності тощо) [5], [12].

У сфері діяльності практичних психологів, окрім зазначених вище, традиційно виділяють психологію потерпілого, психологію неповнолітніх, психологічні основи попереднього розслідування, психологію і психотехніки військового юриста, психологію адвокатської діяльності. Приділяється увага психологічним особливостям правоохоронної діяльності поліції, працівників митної служби, охороні авторського права профілактиці кіберзлочинності, іншим видами діяльності.

Психологічні дисципліни вже не одне десятиліття вивчаються практично у кожному виші нашої країни. Програми курсів психології відрізняються обсягом, глибиною матеріалу, що надається студентам, спрямованістю його змісту. Адже, так чи інакше, всі ці курси є складовими психології. Юридична ж психологія містить в собі матеріал, що має відношення і до юридичних, правознавчих наук, і до соціології, біології, медицини тощо. Тож методи ЮР більшість фахівців поділяють на дві групи: 1) методи наукового дослідження; 2) методи психологічного впливу на особистість [6], [8]. Але, коли йдеться мова про методи й методику викладання цього предмету майбутнім психологам, то тут вже варто подивитись на цю проблему з різних кутів та більш детально її розглянути.

Почнемо з того, що на поточний навчальний рік юридична психологія як навчальна дисципліна викладається не лише на юридичних факультетах українських вузів. Так, наприклад, високопрофесійні викладачі працюють на кафедрі психології філософського факультету, що навчають студентів за спеціальністю «Юридична психологія» у Львівському національному університеті ім. Івана Франка, на кафедрах психології деяких національних університетів (Київського ім. Драгоманова, приватному університеті КРОК, Харківському ім. Каразіна), на факультетах міжнародного права та економіки, на юридичних, правознавчих факультетах та кафедрах багатьох закладів вищої освіти.

Попри позитивні відгуки студентів, їхніх батьків, роботодавців випускників вишів про успішну роботу викладачів даного навчального предмету, варто відзначити певні недоліки даної освітньої галузі.

По-перше, на більшості юридичних факультетів (рівно, як на філософських, економічних, у меншій мірі - психологічних) студенти лише починають своє знайомство з психологією як наукою, вивчаючи курс «Юридична психологія». Вони ще не володіють знаннями, уміннями та навичками з різних галузей психологічної науки, як от загальна чи соціальна психологія, а отже, вони не сприймають теоретико-психологічні знання окремо, не володіють понятійним апаратом, теоретичною базою для адекватного розуміння та оперування інформацією, яку вони отримують. Педагоги, психологи, юристи, що мають відношення до викладання курсу ЮП, майже одностайно погоджуються із тим, що перед початком вивчення курсу ЮП учні (студенти) вже мають володіти категоріально-понятійним апаратом загальної психології, розуміти сутність психологічних явищ, які є феноменологічними за своєю суттю та природою.

По-друге, майбутні психологи, що мають намір працювати у юридичних установах, в суді, у правоохоронних органах, вести практичні курси, досліджувати проблеми конфліктології (остання має тісні міжпредметні зв'язки із ЮП) мають необхідність оптимізації інформації для її кращого сприйняття студентами, потребують застосовувати методи, які сприяють формуванню зацікавленого ставлення студентів до курсу, що вивчається.

По-третє, програми і підручники, за якими викладається та вивчаєтеся навчальна дисципліна юридична психологія, у більшості випадків розраховані на навчання багатьом спеціальностям - психологів, конфліктологів, юристів, правоохоронців різних сфер діяльності, інспекторів, консультантів тощо. На сьогодні явно не вистачає навчальної літератури вузькоспрямованого напрямку, тобто, наприклад, безпосередньо для майбутніх психологів певного напрямку юридичної (правоохоронної) діяльності.

Представники філософської науки мають свої критичні зауваження до змісту курсу юридичної психології. Вони вважають, що з наукової точки зору на сьогодні не існує філософського пояснення певних психологічних феноменів, як правова і моральна єдність, суспільна єдність як джерело зародження ідей держави, закону, суспільної організації [14]. М. Костицький теж зауважує, що філософська складова юридичної психології має розвиватися «паралельно з розвитком філософських складових юриспруденції та психології як науково- практичних комплексів» оскільки без «філософської складової немає «голови» ні в юриспруденції, ні в психології, ні в юридичній психології зокрема» [5, с. 7].

До всього іншого варто додати, що дисципліна ЮП включає психологічний аналіз діяльності людини, психологію доказування, психологію допиту, психологічні основи проведення слідчих дій, психологію пред'явлення для впізнання, психологію слідчого експерименту, психологію огляду місця події, психологію обшуку вивчення психологічних аспектів судового розгляду, правової соціалізації, психологічних особливостей особистості злочинця та засудженого, злочинної поведінки, психологію злочинних груп, психологічні аспекти виправлення засудженого та чимало інших напрямків [9], [15]. Така кількість цих напрямків говорить про яскраву вираженість прикладної спрямованості даного навчального предмету: а саме цього, на жаль, часто не вистачає у вітчизняних навчальних закладах, в яких студенти осягають знання як майбутні психологи установ і організацій правознавчого спрямування.

Не є секретом, що навчання психології взагалі, а юридичної психології зокрема, найщільнішим чином пов'язані із вміннями застосовувати набуті теоретичні знання на практиці. Не лише українські, а й зарубіжні науковці, цілком справедливо констатують, що юридична психологія а, надмірно теоретизована, тож «для подолання подібних труднощів необхідно навчити студентів застосовувати отримані в ході теоретичних занять знання у професійній діяльності» [15].

Добре відомо, що перетворення теоретико-психологічних знань на практику - це достатньо нелегкий та тривалий процес. Студентам-психологам доводиться цьому навчатися протягом всього свого перебування у виші. Дослідники вважають, що формувати компетентності студентів слід починати на основі практичних вправ, переходячи на рівень психологічних тренінгів. Саме це, на думку фахівців, надасть можливість поступово перетворювати теоретичні знання на практичні вміння та навички. Тренувальні завдання доцільно використовувати, вивчаючи теми, які б розкривали сутність форм психічного відображення дійсності, пізнавальну підструктуру діяльності юриста, особистість як об'єкт психологічного пізнання [13], [15]. Саме проведення тренінгів з юридичної психології дозволяє студентам - майбутнім психологам сфери юриспруденції, - оволодіти соціально-психологічними явищами, розвинути комунікативні компетентності.

Зазначимо, що сьогодні передові ЗВО різних країн світу включають до своїх навчальних планів використання нових інформаційних технологій, котрі мають забезпечувати практичну спрямованість у процесі вивчення дисципліни ЮП, проведення практичних занять на базі профільних установ, організацію та поетапне проведення тренінгів (про особливу роль яких сказано вище), дискусій, сюжетно-рольових ігор.

Викладачі-професіонали намагаються на кожному своєму занятті використовувати елементи практичної діяльності (і не лише під час семінарських чи практичних занять!). Так, наприклад, у річних та семестрових календарних планах викладачів Харківського національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого для курсу «юридична психологія» практичні моменти передбачені навіть під час проведення лекцій (так звані «комбіновані пари»). У названому виші працювали і продовжують працювати науковці-викладачі В. Білоус В. Друзь, Л. Балабанова, О. Тімченко, О. Землянська, В. Шепітько, В. Шевчук, які зробили власний вагомий внесок у справу наукового розвитку ЮП, практичній стороні її викладання в якості навчальної дисципліни.

Вже на перших заняттях з даного предмету, як от, наприклад, за темою «Особистість і структура її психологічних властивостей», автори програмних курсів з цієї дисципліни встановлюють своєрідний міст між загальною та юридичною психологією. І під час самого заняття, і для позааудиторної роботи, майбутні юристи та юридичні психологи отримують такі завдання, котрі сприяють формуванню психологічного складу мислення, пізнанню психіки людини, її психологічних особливостей, розвитку способів ефективної співпраці та взаємодії. Наведемо конкретні приклади таких практичних завдань за вищеназваною темою:

- Завдання у формі ділової гри «Темперамент» передбачає у кожній парі студентів за допомогою психологічних методів виявити поведінкові особливості, на основі яких діагностувати провідний тип темпераменту та обґрунтувати свій висновок перед групою.

- У позааудиторний час провести свою порівняльну діагностику особистості за опитувальником Айзенка (версія EPI).

- В ході ділової гри «Характер» визначити емоційні, вольові, інтелектуальні риси характеру партнера та пояснити, чому студенти це саме так встановили.

- Позааудиторне завдання: проведення діагностики своєї особистості за опитувальником Леонгарда-Шмішека (визначення типу своєї акцентуації) [11].

По ходу проходження тем курсу завдання стають складнішими, більш чітко зорієнтованими безпосередньо на професію юридичного психолога. Так, на заняттях з кримінальної та пенітенціарної психології студенти мають вирішувати чимало ситуативних задач на кшталт таких: на основі наведених ситуацій «скласти психологічний портрет невідомого злочинця, використовуючи різні методики профілювання», «знайти психологічне обґрунтування злочинної поведінки військовослужбовця», «визначити можливі варіанти сумісного перебування засуджених у місцях відбування покарань» [11]. Студенти навчаються аналізу особистості злочинця, у них формується розуміння впливу оточення, обставин розвитку особистості людини, впливу емоцій на становленні особистості, що стала правопорушником чи навпаки, стала сприяти утвердженню правопорядку.

В ході практичних занять студенти на окремих життєвих прикладах аналізують біологічні і соціальні фактори формування антисоціальних установок особистості, визначаючи місце психічних процесів у розумінні особистості злочинця: характерологічні відмінності мислення, особливості мотивації, індивідуальні відмінності емоційного досвіду та їх місце у формуванні антисоціальних установок.

Студентів також навчають актуальним проблемам саморегуляції та психологічної допомоги співробітникам правоохоронних органів в екстремальних умовах несення служби, опануванню особистої професійної безпеки та пильності, психологічним правилам при затриманні правопорушників, при веденні переговорів зі злочинцями.

З початком повномасштабної війни в Україні майбутнім психологам у навчальних закладах додаються нові теми для вивчення, нові алгоритми для засвоєння практичних навичок. Так, українським студентам, що осягають знання з ЮП, пропонуються теоретичні теми та практичні тренінги з розвитку психологічної пружності, яку розглядають, за словами М. Буданової, «як інтегративну властивість особистості, що виявляється в здатності зберігати в критичних ситуаціях стабільний рівень психологічного та фізичного функціонування, виходити з важких ситуацій без стійких порушень, успішно адаптуватися до несприятливих змін» [2, с. 82].

Отже, набуття практичних навичок застосування психологічних прийомів, методів та засобів мають проходити і, в основному, відбуваються у формі виконання практичних завдань, ділових ігор, складання необхідних документів, вирішення ситуаційних задач. Бесіди, спостереження, експеримент, тестування (анкетування), вивчення продуктів (результатів) діяльності, експертне оцінювання - далеко не повний перелік методів, що застосовуються при вивченні ЮП.

Викладачі дисципліни «юридична психологія» національного педагогічного університету ім. Драгоманова (м. Київ), Львівського національного університету ім. Івана Франка вважають необхідним давати своїм студентам міцну теоретичну базу з психології, філософії, конфліктології, давати певні знання з анатомії та психіатрії, знайомити із міжнародною й вітчизняною законодавчою базою в галузі права, освіти, охорони здоров'я. Безумовно, глибокі теоретичні знання мають тісно поєднуватися із практикою. Перед студентами-старшокурсниками, що навчаються спеціальності ЮП, ставляться програмні задачі працювати з психолого-педагогічною, методичною літературою, «виділяючи основні конструктивні ідеї для розв'язання проблем, виявлених практикою», «будувати гіпотези, що не заперечують логічним теоріям», «пізнавати інших і розуміти їх», «будувати ланцюжки міркувань, які приводять до запланованого результату», «приходити до правильних умовиводів на основі відомих фактів, окремих понять» [9], інші навчальні цілі та задачі.

Науковці-дослідники та викладачі-практики чітко розуміють, що методика викладання дисципліни ЮП напряму залежить від поставленої мети навчання

та від особистості викладача. При наявній меті навчання юридичної психології по формуванню психологічного складу мислення, пізнання людини, розробці способів взаємодії людей, і сама методика викладання предмету має сприяти досягненню цієї мети. Тож ефективність навчання ЮП тісно пов'язана з прийомами, формами, методами, які обирає сам викладач, а також залежить від таких факторів, як особливості організації учбового процесу у конкретному закладі вищої освіти, від професійного рівня всього професорсько- викладацького складу, індивідуальних особливостей учнів, від чисельності груп тощо.

Таким чином, не дивлячись на суттєві прогалини у структурі курсу, у програмах та системності його викладання, і теоретична, і практична сторони опанування знань юридичній психології мають свої позитивні напрацювання та дають реальні результати, сприяють урізноманітненню теоретико- методологічних підходів дисципліни «юридична психологія» при навчанні майбутніх психологів-професіоналів.



Висновки

Показавши та проаналізувавши основні моменти теоретико- методологічного розділу юридичної психології як навчальної дисципліни, визначивши та обґрунтувавши фактори, котрі сприяють якісному навчанню майбутніх психологів за спеціальністю «Юридична психологія», використавши знання власного досвіду та проаналізувавши наявну теоретико-методо- логічну базу й публікації з даного напрямку, автор статті виказав свою згоду з колом дослідників, які вважають юридичну психологію дисципліною психолого-правового циклу, наукові та освітні завдання якої мають подвійне (а часом і більш чисельне!) значення. Обґрунтовуванням змісту завдань, предмету, об'єкту, методології та методики ЮП, показом системних компонентів юридичної психології, ця галузь психології та навчальна дисципліна представлені не лише з позицій її застосування в якості науки й професійної психології до юридичних питань і проблем, а й з позицій освітньої практики, тобто з точки зору самих здобувачів вищої освіти, викладачів цієї дисципліни, методистів та науковців, що працюють у закладах вищої освіти.

Протягом усієї статті актуалізується думка про важливість психологічних знань для широкого спектру правознавців, про особливу роль юридичних психологів і науки ЮП під час війни, що триває в Україні; про надзвичайне значення в таких умовах практичних технік та методик, вмінь з напрацювання особистої психологічної пружності. Червоною лінією проходить думка про необхідність мати своїх, кваліфікованих та освічених, штатних психологів в установах та організаціях різного спрямування - військових, підприємницьких, у програмуванні та фрілансерстві, а особливо - у правоохоронних органах, державних та недержавних установах юридичного та законотворчого напрямку.



Література:

1. Бочелюк В.Й., Панов М.С., Панов Т.С. Психологічні особливості формування професійно-комунікативної компетентності юристів у сфері державного управління. Наукові перспективи. 2023. Вип. 7(37). С 573-586.

2. Бочелюк В.Й. Юридична психологія. Навч. Посіб. Харків: Центр учбової літератури, 2020. 336 с.

3. Буданова М. Воєнний стан і можливі трансформації особистості поліцейського. Юридична психологія. 2023. № 1 (32). С. 79-85.

4. Дехтяренко І.С. Теоретико-методологічні засади здійснення професійного психологічного відбору військовослужбовців до Національної гвардії України. Юридична психологія. 2022. № 2(31). С. 47-52.

5. Костицький М.В. Наукознавчий підхід до структури юридичної психології як науки. Юридична психологія. 2019. №1(18). С. 5-16.

6. Мухіна Г.В. Юридична психологія: навчально-методичний посібник / за заг. ред. В. М. Бесчастного. Київ: ВД «Дакор», 2022. 236 с.

7. Озерський І.В. Актуальні проблеми юридичної психології. Навч. посіб. Миколаїв : ЧНУ ім. Петра Могили, 2021. 298 с.

8. Основи загальної та юридичної психології: курс лекцій. навч. посіб. /Н.Р. Бобечко, В.П. Бойко, І.В. Жолнович, І.І. Когутич; за ред. В.Т. Нора. Київ: Алерта. 2023. 226 с

9. Освітня програма Психологія за спеціальністю 053 «Психологія» Юридична психологія Магістр НПУ імені М.П. Драгоманова: Київ, 2022 [Електронний ресурс] Режим доступу до джерела: https://drive.google.eom/file/d/1AVhWekOPszQVXpbW760-e0Ny_XPFOeK6/view

10. Черненилов В.И. Цивилизационная миссия юридической психологии. Прикладная юридическая психология. 2011. №1. С. 19-26.

11. Шепітько В.Ю Матеріали для практичних занять та самостійної роботи з навчальної дисципліни «Юридична психологія». Харків: Видавництво «Право», 2022. 68 с.

12. Юридична психологія. Словник: Довідкове видання / Кол. авт.: Д.О. Александров, В.Г. Андросюк, Л.І. Казміренко та ін.; за заг. ред. Л.І. Казміренко, Є.М. Моісеєва. Київ: КНТ, 2020. 227 с.

13. Canter David Psychology and legal proceedings. Published: 2010 [Електронний ресурс] Режим доступу до джерела: https://doi.org/10.1093/aetrade/9780199550203.003.000

14. Edkins V.A., Falligant J.M., Lavoie J., & Lawal, T. Psychology and the legal system: The courtroom and beyond.Translational Issues in Psychological Science. 2023. 3(2). Р 117-120.

15. Kapardis A. Psychology and Law. Encyclopedia of the Philosophy of Law and Social Philosophy. Springer, Dordrecht. 2018. [Електронний ресурс] Режим доступу до джерела: https://doi.org/10.1007/978-94-007-6730-0_108-1

16. Robbennolt Jennifer K. & Hans, V.P. The Psychology of Tort Law. New York, NY: NYU Press, 2018. 281 p.

17. Robbennolt J. K., & Eisenberg T. Juries compared to what? The need for a baseline and attention to real world complexity [Електронний ресурс]. The psychology of juries: Current knowledge and a research agenda for the future. Washington, DC: American Psychological Association. Mode access: https://link.springer.com/chapter/10.1007/978-3-319-29406-3_8

References:

1. Bocheliuk VI., Panov M.S., Panov T.S. (2023) Psykholohichni osoblyvosti formuvannia profesiino-komunikatyvnoi kompetentnosti yurystiv u sferi derzhavnoho upravlinnia [Psychological features of the formation ofprofessional and communicative competence of lawyers in the field of public administration]. Naukovi perspektyvy. 7(37). [in Ukrainian].

2. Bocheliuk V.Y (2020) Yurydychna psykholohiia [Legal psychology]. Kharkiv: Tsentr uchbovoi literatury. [in Ukrainian]

3. Budanova M. (2023) Voiennyi stan i mozhlyvi transformatsii osobystosti politseiskoho [Martial law and possible transformations of the policeman's personality]. Zhurnal «lurydychna psykholohiia». 1 (32). [in Ukrainian]

4. Dekhtiarenko I.S. (2022) Teoretyko-metodolohichni zasady zdiisnennia profesiinoho psykholohichnoho vidboru viiskovosluzhbovtsiv do Natsionalnoi hvardii Ukrainy [Theoretical and methodological principles ofprofessional psychological selection of servicemen for the National Guard of Ukraine]. Zhurnal «Iurydychna psykholohiia». 2(31). [in Ukrainian]

5. Kostytskyi M.V (2019) Naukoznavchyi pidkhid do struktury yurydychnoi psykholohii yak nauky [A scientific approach to the structure of legal psychology as a science]. Yurydychna psykholohiia. №1(18). [in Ukrainian].

6. Mukhina H.V (2022) Yurydychna psykholohiia [Legal psychology]. Kyiv: VD “Dakor”. [in Ukrainian].

7. Ozerskyi I.V (2021) Aktualni problemy yurydychnoi psykholohii [Actualproblems of legal psychology]. Mykolaiv: ChNU im. Petra Mohyly. [in Ukrainian].

8. Osnovy zahalnoi ta yurydychnoi psykholohii: kurs lektsii. navch. Posib [Basics of general and legal psychology]. za red. V.T. Nora. Kyiv: Alerta; TsUL, 2023. [in Ukrainian]

9. Osvitnia prohrama Psykholohiia za spetsialnistiu [Basics of general and legal psychology]. urydychna psykholohiia Kyiv, 2022 [Elektronnyi resurs]. Rezhym dostupu do dzherela: https:// drive.google.com/file/d/1AVhWekOPszQVXpbW760-e0Ny_XPFOeK6/view [in Ukrainian]

10. Chernenylov V.Y. (2011) Tsyvylyzatsyonnaia myssyia yurydycheskoi psykholohyy [Civilization mission of legal psychology]. Prykladnaia yurydycheskaia psykholohyia. №1. S. [in Russian].

11. Shepitko V. Yu. (2022) Materialy dlia praktychnykh zaniat ta samostiinoi roboty z navchalnoi dystsypliny «Iurydychna psykholohiia» [Materials for practical classes and independent work in the academic discipline "Legal Psychology"]. Kharkiv: Vydavnytstvo «Pravo» [in Ukrainian].

12. Iurydychna psykholohiia. Slovnyk [Legal psychology. Dictionary] / Kol. avt.: D.O. Aleksandrov, V.H. Androsiuk, L.I. Kazmirenko; Za zah. red. L.I. Kazmirenko, Ye.M. Moiseieva. Kyiv: KNT [in Ukrainian]

13. Canter David (2010) Psychology and legal proceedings Published: June 2010 [Elektronnyi resurs] Rezhym dostupu do dzherela: https://doi.org/10.1093/actrade/97801995502 03.003.000/ [in English].

14. Edkins V.A., Falligant J.M., Lavoie J., & Lawal, T. (2023) Psychology and the legal system: The courtroom and beyond.Translational Issues in Psychological Science, 3(2) [in English].

15. Kapardis A. Psychology and Law. Encyclopedia of the Philosophy of Law and Social Philosophy. Springer, Dordrecht., 2018. [Elektronnyi resurs] Rezhym dostupu do dzherela: https://doi.org/10.1007/978-94-007-6730-0_108-1 [in English].

16. Robbennolt Jennifer K. & Hans V.P. (2018) The Psychology of Tort Law. New York, NY: NYU Press. [in English].

17. Robbennolt J.K. & Eisenberg T. Juries compared to what? The need for a baseline and attention to real world complexity [Elektronnyi resurs] / J. K. Robbennolt, T Eisenberg: In M. B. Kovera (Ed.), The psychology of juries: Current knowledge and a research agenda for the future. Washington, DC: American Psychological /[in English].

Размещено на Allbest.ru