Психологічні особливості прояву та види самотності у юнацькому віці в період війни

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Волинський національний університет імені Лесі Українки

Психологічні особливості прояву та види самотності у юнацькому віці в період війни

Магдисюк Людмила Іванівна, кандидат психологічних наук,

доцент кафедри практичної психології та психодіагностики

Ізмаїлов Руслан Петрович, асистент кафедри практичної психології

та психодіагностики, клінічний психолог, КП«ВОГВВ»

Сакуляк Віта Володимирівна, Директор центру комплексної

реабілітації для дітей з інвалідністю (м. Луцьк),

здобувач другого рівня вищої освіти факультету психології

Анотація

У статті вказано, що важливим аспектом актуальності є вплив самотності на психічне та фізичне здоров'я молоді в період війни. Самотність може стати причиною ряду негативних наслідків, серед яких погіршення емоційного стану, зниження самооцінки, ризик розвитку депресії та тривожних розладів, погіршення успішності та мотивації у навчанні та міжособистісних стосунків.

Проаналізовано проблему прояву самотності у юнацькому віці, встановлено взаємозв'язок самотності з агресією, тривожністю. Самотність як соціально-психологічний феномен - це серйозне емоційне переживання, яке тісно пов'язане з відсутністю близьких, позитивних емоційних зв'язків з людьми або ж страхом їх втрати через соціальну ізоляцію, що призводить до негативних соціальних явищ, різних форм деструктивної поведінки, депресії, самоагресії та суїцидальної поведінки. Самотність розглядається у двох аспектах: психологічний стан людини (внутрішні емоційні переживання) та особливості її фізичних взаємовідносин з іншими (зовнішнє відчуження від людей). Отож, незважаючи на все вищесказане, самотність має і позитивний аспект - усамітнення.

Емоційний інтелект як фактор запобігання самотності в юнацькому віці ґрунтується на теоретичних положеннях про можливість розвитку внутрішньо-особистісних та міжособистісних компонентів через здатність вільно пересуватися в життєвих ситуаціях, розуміти власні емоції та емоції інших людей, вибирати такі форми спілкування, які створюють умови для відкритості та сприяють психологічному розвитку. Негативний досвід молоді може впливати на процеси соціалізації та особистісного розвитку і бути однією з основних причин соціальної дезадаптації. Самотність часто призводить до нігілістичного ставлення до суспільства, розвитку поведінки, яка протистоїть йому або спрямована на відокремлення від нього: кримінальна та екстремістська поведінка, алкоголізм, наркоманія тощо.

Ключові слова: самотність, юнацький вік, емоції, соціальна дезадаптація, відчуження, форми спілкування.

PSYCHOLOGICAL CHARACTERISTICS OF THE MANIFESTATION AND TYPES OF LONELINESS IN ADOLESCENTS DURING THE WAR

Abstract

The article indicates that an important aspect of relevance is the impact of loneliness on the mental and physical health of young people during the war. Loneliness can cause a number of negative consequences, including deterioration of emotional state, lower self-esteem, risk of developing depression and anxiety disorders, deterioration of academic performance and motivation, and interpersonal relationships.

The problem of loneliness in youth was analyzed, the relationship between loneliness and aggression, anxiety was established. Loneliness as a socio- psychological phenomenon is a serious emotional experience that is closely related to the lack of close, positive emotional ties with people or the fear of losing them due to social isolation, which leads to negative social phenomena, various forms of destructive behavior, depression, self-aggression and suicidal behavior. Loneliness is considered in two aspects: the psychological state of a person (internal emotional experiences) and the features of his physical relationships with others (external alienation from people). So, despite all the above, loneliness also has a positive aspect - seclusion.

Emotional intelligence as a factor in preventing loneliness in youth is based on theoretical propositions about the possibility of developing intra-personal and interpersonal components through the ability to move freely in life situations, understand one's own emotions and the emotions of other people, choose such forms of communication that create conditions for openness and promote psychological development.

Negative experiences of young people can affect the processes of socialization and personal development and be one of the main causes of social maladjustment. Loneliness often leads to a nihilistic attitude towards society, the development of behavior that opposes it or is aimed at separation from it: criminal and extremist behavior, alcoholism, drug addiction, etc.

Keywords: loneliness, youth, emotions, social maladaptation, alienation, forms of communication.

Вступ

Постановка проблеми. Сьогодні в період війни надзвичайно важливим завданням для психологів, педагогів, медиків, батьків та тих осіб, що працюють з молоддю, є розуміння психологічних аспектів самотності. Феномен самотності не має чіткого визначення, причин і конкретних заходів для його подолання, оскільки лежить на перетині психології, соціології, філософії та культури. Однак можна сказати, що самотність належить до внутрішнього світу людини і виражається у відносинах зі світом та з самим собою.

У сучасному суспільстві віртуальне спілкування замінює безпосередню особисту взаємодію між людьми. Хоча людина може не бути соціально ізольованою, має широке коло спілкування, перебуває серед людей і, водночас, відчуває в той же час відчуває себе емоційно відчуженою та незрозумілою. Тому необхідно розглядати це поняття не тільки як соціальну проблему окремої людини, а як невід'ємну частину життя кожної особистості.

Одним із факторів, що впливає на розвиток самотності у молодої людини, є егоїзм, який може перешкоджати розвитку соціальних контактів, заважати взаєморозумінню між оточуючими та ефективній інтеграції в соціальне середовище. Егоїстичні люди нехтують почуттями, інтересами та правами інших для досягнення власних цілей і можуть завдати шкоди заради задоволення власних потреб [5].

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Аналіз психологічної літератури показує, що серед зарубіжних авторів проблему самотності досліджували В. Дерлег, К. Мустакас, Л. Пепло, Д. Перлман, З. Фрейд, Е. Фромм, Ф. Фромм-Райхман, І. Ялом та інші [1].

Стосовно молоді дослідники відзначають високий рівень самотності (В. Лашук, Д. Нокс, М. Пінкварт, Г. Шагівалєва), який виникає внаслідок відокремлення від батьківської сім'ї, розширення контексту соціальних зв'язків та побудови інтимності в особистих стосунках, планування, перешкоджає вирішенню вікових завдань, пов'язаних із власним майбутнім та особистісною рефлексією і розвитком впевненості в собі, подальшим професійним розвитком, гострою потребою у спілкуванні, глибокими емоційними та міжособистісними стосунками [2].

Метою статті є здійснення теоретичного аналізу проблеми самотності особистості у сучасній психології та виявлення взаємозв'язку самотності із різними емоційними проявами.

Виклад основного матеріалу

самотність психічний молодь війна

У науковій літературі з психології, що присвячена самотності, існують різні класифікації типів самотності. Відмінності між типами ґрунтуються на трьох основних вимірах, пов'язаних з оцінкою індивідом свого соціального статусу, типом дефіциту соціальних стосунків, який він відчуває, та часовою перспективою, пов'язаною з самотністю. Розглядаються такі типи самотності: відчуження, дифузна та дисоціативна самотність; культурна, соціальна та міжособистісна самотність; суб'єктивна та об'єктивна самотність [2].

Самотність - це суб'єктивне відчуття. Відчуття абсолютної самотності призводить до духовного руйнування свого духовного світу, так само як фізичний голод призводить до смерті. Самотність - одна з найскладніших психологічних проблем сучасної людини. Більшість проведених досліджень сформували стійке негативне ставлення до явища. Сучасний світ, навпаки, вимагає від нас переоцінки самотності як ресурсу самовдосконалення та становлення особистості [1].

Самотність може бути викликана браком спілкування, що стає наслідком внутрішніх психологічних причин, таких як сором'язливість [1]. Однак сам процес усвідомлення особою своєї самотності в молодому віці викликає сором. З іншого боку, самотність часто засуджується, адже самотність не завжди приймається суспільством: самотні люди асоціюються зі слабкими особистостями, які не можуть брати активну участь у соціальних відносинах. Страх самотності лякає людей і змушує їх придушувати переживання самотності або постійно шукати нове спілкування і будувати численні поверхневі контакти без емоційного контакту [2].

Аналізуючи психологічні причини самотності, дослідники найчастіше розглядають особистісні фактори (риси характеру, поведінкові моделі) та соціальні чинники (високий рівень мобільності, страх перед соціальною ідентичністю). Серед важливих причин самотності вважаються індивідуально-психологічні особливості (низька самооцінка, страх, сором'язливість, нервозність, комплекс неповноцінності, депресія), взаємне відчуження у батьківсько-дитячих стосунках, відчуття безглуздості життя; розчарування в попередніх стосунках, страх довіряти іншим, втрата смислу життя, смерть когось з близьких, розчарування, відчай, розставання, втрата моральних цінностей у житті, невдачі в діяльності, невміння керувати міжособистісними стосунками, надання переваги ізоляції у спілкуванні, негативне самонавіювання. Самотність може бути результатом генетичної спадковості, культурних факторів родини, відсутності значущих стосунків, значних втрат, надмірної залежності від пасивних технологій або самодостатнього мислення [3].

Наслідки самотності різноманітні. Тимчасова самотність (самотність, яка триває лише короткий час) пов'язана з позитивними наслідками, зокрема з підвищеною увагою до міцності стосунків. Хронічна самотність (самотність, яка триває протягом тривалого періоду часу) часто пов'язана з небажаними наслідками, включаючи збільшення ожиріння, розлади вживання психоактивних речовин, ризик депресії, серцево-судинні захворювання, ризик високого кров'яного тиску та високий рівень холестерину. Хронічна самотність також пов'язана з підвищеним ризиком смерті та суїцидальними думками [4].

Одним із факторів, що впливає на розвиток самотності у молодих людей, є егоїзм, який може перешкоджати розвитку соціальних контактів, міжособистісної взаємодії, заважати взаєморозумінню між людьми та ефективній інтеграції в соціальне середовище. Егоїстичні люди нехтують почуттями, інтересами та правами інших для досягнення власних цілей і можуть завдати шкоди заради задоволення власних потреб [2].

Найгіршими формами соціального виключення серед молоді вважається бойкот та усування, які є наслідком відмови у можливості бути включеними до груп, які є для них важливими та бажаними. Загалом, молоді люди не тільки хочуть бути активними членами груп, але й прагнуть, щоб їх визнавали за їхню унікальність та особисті якості. Неможливість отримати бажане або виправдати свої очікування та сподівання погіршує ситуацію. Особливо сильно на нас впливає розчарування в друзях та досвід втрати друзів [5]. З віком збільшується кількість особистісних рис, які сприяють самотності та надають негативної модальності досвіду соціальної взаємодії [6].

На сьогоднішній день більшість авторів, які займаються проблемою самотності, сходяться на думці, що самотність пов'язана з переживанням людиною відокремленості від людей, історії, сім'ї, природи, культурної спільноти. Неодноразово доведено, що сучасна людина відчуває себе найбільш самотньою в ситуаціях інтенсивного вимушеного спілкування. Дослідник Дмитро Рокач виділив п'ять поширених причин самотності [2]:

1. безособистість;

2. проблеми розвитку;

3. нереалізовані міжособистісні стосунки;

4. поселення або соціальна ізоляція;

5. соціальна маргіналізація.

Ці причини охоплюють широкий спектр факторів, від спадкових до особистих, фінансових і соціальних. Сучасна психолого-історична конце- птуалізація самотності сформувала три основні конструкти: емоційний компонент, когнітивний компонент і суб'єктивний компонент. Ці три компоненти представлені трьома психологічними підходами: психодинамічним, когнітивним та екзистенціальним [2].

Існує чотири рівні самотності: фізичний, комунікативний, емоційний та духовний. Фізичний рівень з'являється тоді, коли людина з різних причин не може підтримувати контакт з іншими людьми, окрім як віртуально. Комунікативний рівень виникає тоді, коли людина тривалий час перебуває в колі незнайомих або малознайомих людей. Емоційний рівень проявляється при відсутності близьких та інтимних стосунків і зазвичай не залежить від кількості контактів та добрих емоційних стосунків. Духовний рівень спостерігається при відсутності духовного взаєморозуміння з іншими людьми [ 6].

Тим не менш, самотність може бути проблемою, яку потрібно вирішити, або рушійною силою для розвитку та самореалізації людини. Самотність залежить від емоційного інтелекту особистості, обізнаності чи необізнаності людини з проблемою чи ситуацією, пасивності чи активності у реагуванні та вирішенні ситуації, що виникла, спрямованості активності (деструктивної чи конструктивної), наявності чи відсутності позитивного досвіду у вирішенні ситуації, що склалася; виховання-незнання мотивів цілеспрямованого вибору самотності (що може сприяти розвитку особистості) [7]. Важливо в консультативній роботі з такою категорією клієнтів виділити характер сприйняття самотності (негативний чи позитивний) та причини відчуття самотності (зовнішні обставини чи особисті, свідомі рішення) [8].

Негативний досвід молодої людини може впливати на процеси соціалізації, міжособистісної комунікації та особистісного розвитку і бути однією з основних причин соціальної дезадаптації. Самотність часто призводить до нігілістичного ставлення до суспільства, розвитку поведінки, яка протистоїть йому або спрямована на відокремлення від нього: кримінальна та екстремістська поведінка, алкоголізм, наркоманія тощо [5].

Для дослідження рівня самотності молоді було використано методику «Діагностика рівня суб'єктивного відчуття самотності (Д. Рассела і М. Фергюссона). Дана методика дозволяє оцінити наскільки людина відчуває свою самотність. Результати дослідження показали, що з 30 досліджуваних тільки 7% демонструють високий рівень самотності, середній рівень відслідковується у 33% молоді. Молоді люди, які виявляють високий або середній рівень самотності, зазнають проблем у спілкуванні зі своїми однолітками, оскільки вони відчувають комунікативний бар'єр. Це пояснюється їх переконанням, що соціум не приймає їх, не бажає зрозуміти і вони почуваються покинутими. Низький рівень самотності спостерігається у 60% досліджуваних. Ця група респондентів проявляє комунікативні навички в колективі та відчуває, що їх приймають у соціальному середовищі. Вони не сприймають жодних перешкод для взаємодії з однолітками.

Для дослідження у молоді депресивних станів, тенденцій та прослідкувати взаємозв'язок з відчуттям самотності було використано опитувальник Шкала депресії Бека. За результатами даної методики можна спостерігати, що серед досліджуваних високий рівень депресії виявляють 7%, середній рівень - всього лише у 3%. У 17% респондентів проявляється помірний ступінь вираженості депресивних настроїв, 30% демонструють легкий рівень депресії за даною методикою і у 43% представників юнацтва спостерігається відсутність значущих симптомів депресії. За результатами, можна спостерігати, що середній прояв тривожності 67%, високий рівень зафіксовано у 7%, а в 26% у респондентів виявлено низький рівень тривожності. Високий ступінь фрустрації прослідковується у 9% досліджуваних. Досліджувані цієї категорії переживають стан безнадійності, втрати перспективи та перебувають у депресивному настрої. У той же час 30% демонструють середній рівень фрустрації, а низький рівень зафіксований у 61% респондентів, 20% проявляють схильні до високого рівня агресивності. Середній ступінь прояву агресії у 60% досліджуваних, а низький рівень демонструють 20% респондентів. Переважаюча частина проявляє середній рівень ригідності, а саме 60%, у 23% виявлено високий рівень, а низький рівень ригідності було зафіксовано у 17% досліджуваних.

Під час дослідження був встановлений кореляційний зв'язок між відчуттям самотності студентів та депресивності, який відповідає середньому показнику. А тому на підставі отриманих даних можна зробити наступний висновок, що тенденція самотності нерозривно пов'язана з проявами депресивних ознак.

Оскільки самотність є суб'єктивним переживанням, неможливо знайти єдиний спосіб її подолання в період війни, який підійде кожному. Тому, надаючи допомогу юнакам і дівчатам, необхідно дотримуватись принципу «золотої середини», тобто приділяти їм достатньо уваги та розуміння, виявляти готовність надати допомогу у складній ситуації, але при водночас самостійність і активність у прагненні подолати негативний досвід самотності. Розділяти самотність означає: слухати когось, коли він хоче поговорити про свій біль; зрозуміти і прийняти його почуття. Перетворення позитивного досвіду означає бажання змінити ситуацію, проаналізувавши її та розпочавши будувати стосунки з іншими, розглядаючи альтернативні можливості, такі як змінити власну поведінку та ставлення до себе, а також людей, розвивати навички рефлексії та спілкування, змінити власне оточення [5].

Висновки

Отже, дослідники розглядають поняття самотності з різних підходів: екзистенціального (переживання особистості на рівні вільного самовизначення та самоствердження у світі), психоаналітичного (негативний стан, який формується з дитинства в результаті невдалого досвіду), феноменологічний (прояв низької соціальної адаптації індивіда, відчуженість індивіда від своїх справжніх почуттів), соціологічний (виникає в результаті впливу на нього суспільства), інтеракційний (недостатність соціальних навичок і невміння будувати міжособистісні стосунки). приносили б задоволення та задовольняли потреби особистості), когнітивні (невідповідності між бажаним і досягнутим рівнями наявних соціальних контактів), інтимні (дефіцит інтимної прихильності), системні (підтримка бажаних соціальних контактів). Відповідно до цих підходів, самотність розглядається як позитивне начало, з якого виникає повноцінна творча особистість, і, з іншого боку, як негативне начало, що веде до негармонійних переживань і провокує падіння самооцінки.

Суспільство постійно чинить вплив на молоду людину, змушуючи її діяти відповідно до норм поведінки, які лімітують її свободу та викликають внутрішньо-особистісні конфлікти. Конфлікт між справжнім «Я» і вираженням себе в міжособистісних стосунках з іншими може бути основною причиною самотності.

Перспективою дослідження надалі вбачаємо у аналізі гендерних особливостей самотності у юнацькому віці та розробці тренінгової програми.

Література

1. Виноградна О., Гриб І. Психологічні особливості феномену самотності в юнацькому віці. Практична психологія та соціальна робота: науково-практичний освітньо-методичний журнал. Київ: Інститут психології ім. Г.С. Костюка АПН України, 2013. № 11. С. 5-9.

2. Колісник Л. Розвиток емоційного інтелекту як чинника запобігання самотності в юнацькому віці: автореф. дис. на здоб. наук. степеня канд. психол. наук: спец. 19.00.07. Київ, 2016. 20 с.

3. Магдисюк Л. І., Притка І. В. Психологічні особливості прояву самотності у юнацькому віці. Психологія:реальність і перспективи. Рівне: РДГУ, 2020. С. 136-143.

4. Помазова О. Самотність як психологічний феномен. Наукові записки Національ - ного університету «Острозька академія». Психологія і педагогіка. 2013. Вип. 23. с. 206-214.

5. Магдисюк Л. І., Федоренко Р. П. Психологія життєвих криз: навч. посіб. Луцьк: Вежа-Друк, 2023. 292 с.

6. Попелюшко Р. Самотність - як проблема соціалізації особистості в суспільстві. Збірник наукових праць Хмельницького інституту соціальних технологій Університету «Україна». 2013. №2. С. 212-216.

7. Шабала Я., Магдисюк Л. Емоційний інтелект як компонент особистісного розвитку підлітків в умовах війни. Актуальні проблеми практичної психології у Волинському регіоні. Луцьк: Вежа-Друк, 2023. С. 142-145.

8. Рибачок Н., Магдисюк Л. Психологічні особливості прояву самотності у підлітків. Психологічні основи здоров'я, освіти, науки та самореалізації особистості: Луцьк: Вежа- Друк, 2024. С. 134-137.

References

1. Vynohradna O., Hryb I.; Psykholohichni osoblyvosti fenomenu samotnosti v yunatskomu vitsi [Psychological features of the phenomenon of loneliness in youth.]. Praktychna psykholohiia ta sotsialna robota: naukovo-praktychnyi osvitno-metodychnyi zhurnal. Kyiv: Instytut psykholohii im. H.S. Kostiuka APN Ukrainy 2013. № 11. S. 5-9 [in Ukrainian].

2. Kolisnyk L. Rozvytok emotsiinoho intelektu yak chynnyka zapobihannia samotnosti v yunatskomu vitsi [Development of emotional intelligence as a factor in preventing loneliness in youth]: avtoref. dys. na zdob. nauk. stepenia kand. psykhol. nauk: spets. 19.00.07. Kyiv, 2016. 20 s. [in Ukrainian].

3. Mahdysiuk L. I., Prytka I. V. Psykholohichni osoblyvosti proiavu samotnosti u yunatskomu vitsi [Psychological features of the manifestation of loneliness in youth]. Psykholohiia: realnist i perspektyvy. Rivne: RDHU, 2020. S. 136-143 [in Ukrainian].

4. Pomazova O.; Samotnist yak psykholohichnyi fenomen [Loneliness as a psychological phenomenon]. Naukovi zapysky Natsionalnoho universytetu «Ostrozka akademiia». Psykholohiia i pedahohika. 2013. Vyp. 23. s. 206-214 [in Ukrainian].

5. Mahdysiuk L. I., Fedorenko R. P. (2023) Psykholohiia zhyttievykh kryz [Psychology of life crises]: navch. posib. Lutsk: Vezha-Druk. 292 s [in Ukrainian].

6. Popeliushko R. Samotnist - yak problema sotsializatsii osobystosti v suspilstvi [Loneliness is a problem of socialization of an individual in society]. Zbirnyk naukovykh prats Khmelnytskoho instytutu sotsialnykh tekhnolohii Universytetu «Ukraina». 2013. №2. S. 212-216 [in Ukrainian].

7. Shabala Ya., Mahdysiuk L. Emotsiinyi intelekt yak komponent osobystisnoho rozvytku pidlitkiv v umovakh viiny [Emotional intelligence as a component of personal development of teenagers in war conditions]. Aktualni problemy praktychnoi psykholohii u Volynskomu rehioni. Lutsk: Vezha-Druk, 2023. S. 142-145 [in Ukrainian].

8. Rybachok N., Mahdysiuk L. Psykholohichni osoblyvosti proiavu samotnosti u pidlitkiv [Psychological features of the manifestation of loneliness in teenagers]. Psykholohichni osnovy zdorovia, osvity, nauky ta samorealizatsii osobystosti: Lutsk: Vezha-Druk, 2024. S. 134-137 [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru