Підсвідомі комплекси як детермінанти професійних змін

Размещено на http://www.allbest.ru/

Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького

ПІДСВІДОМІ КОМПЛЕКСИ ЯК ДЕТЕРМІНАНТИ ПРОФЕСІЙНИХ ЗМІН

Кобець Ірина Вікторівна

аспірантка кафедри психології

м. Черкаси

Анотація

Професійні зміни є невід'ємною складовою сучасного ринку праці, де працівники постійно стикаються з необхідністю адаптації до нових умов та викликів. У цьому контексті важливо розуміти, які чинники впливають на прийняття рішень щодо кар'єрного шляху та професійної діяльності. Одним із таких чинників є підсвідомі комплекси, які формуються в дитинстві під впливом сімейного виховання, соціальних умов та особистого досвіду. Метою даного дослідження є аналіз ролі підсвідомих комплексів у процесі професійних змін, визначення їх впливу на професійне самовизначення та адаптацію до нових професійних умов. Підсвідомі комплекси відіграють значну роль у процесі професійних змін, впливаючи на вибір кар'єрного шляху та загальний професійний розвиток особистості. Дослідження показують, що негативні підсвідомі комплекси, такі як комплекс неповноцінності або страх перед невдачами, можуть значно ускладнити професійне самовизначення. Працівники, які стикаються з подібними комплексами, часто відчувають сумніви у своїх можливостях та здібностях, що заважає їм робити впевнені кроки у своїй кар'єрі. Це призводить до гальмування кар'єрного розвитку, оскільки страх невдач та внутрішня невпевненість змушують їх уникати ризиків, пов'язаних із професійними викликами та новими можливостями. Внаслідок цього, такі особи можуть втрачати важливі шанси для професійного зростання та залишатися на менш престижних або менш відповідальних позиціях, що не відповідають їхньому потенціалу. Підсвідомі комплекси є важливими детермінантами професійних змін, що вимагає їх глибокого вивчення та врахування у професійній діяльності та психологічному консультуванні. Результати дослідження можуть бути корисними для психологів, консультантів з питань кар'єрного зростання, а також для працівників, які стикаються з професійними змінами та прагнуть покращити власну професійну адаптацію.

Ключові слова: професійна адаптація, кар'єрний розвиток, психологічне консультування, особистісний розвиток, професійне самовизначення, сімейне виховання.

Annotation

Kobets Iryna Viktorivna graduate student of the Department of Psychology, Bohdan Khmelnytsjyi National University of Cherkasy, Cherkasy,

SUBCONSCIOUS COMPLEXES AS DETERMINANTS OF PROFESSIONAL CHANGE

Professional changes are an integral part of the modern labor market, where employees constantly face the need to adapt to new conditions and challenges. In this context, it is crucial to understand the factors influencing decision-making regarding career paths and professional activities. One such factor is subconscious complexes, which are formed in childhood under the influence of family upbringing, social conditions, and personal experience. The purpose of this study is to analyze the role of subconscious complexes in the process of professional changes and determine their impact on professional self-determination and adaptation to new professional conditions. Subconscious complexes play a significant role in the process of professional changes, affecting career choice and overall professional development of an individual. Research shows that negative subconscious complexes, such as inferiority complexes or fear of failure, can significantly complicate professional self-determination. Employees facing such complexes often experience doubts about their abilities and capabilities, which hinders them from taking confident steps in their careers. This leads to a slowdown in career development, as the fear of failure and internal insecurity cause them to avoid risks associated with professional challenges and new opportunities. As a result, such individuals may miss important opportunities for professional growth and remain in less prestigious or less responsible positions that do not match their potential. Subconscious complexes are important determinants of professional changes, requiring their thorough study and consideration in professional activities and psychological counselling. The results of the study can be useful for psychologists, career growth consultants, as well as for employees facing professional changes and seeking to improve their professional adaptation.

Keywords: professional adaptation, career development, psychological counselling, personal development, professional self-determination, family upbringing.

Постановка проблеми

підсвідомий комплекс професійний зміна

Професійні зміни є невід'ємною складовою сучасного ринку праці, де працівники постійно стикаються з необхідністю адаптації до нових умов та викликів. У цьому контексті важливо розуміти, які чинники впливають на прийняття рішень щодо кар'єрного шляху та професійної діяльності. Одним із таких чинників є підсвідомі комплекси, які формуються в дитинстві під впливом сімейного виховання, соціальних умов та особистого досвіду. Вони можуть суттєво впливати на професійне самовизначення, мотивацію до роботи та здатність досягати професійних цілей.

Дослідження впливу підсвідомих комплексів на професійну діяльність є надзвичайно актуальним у сучасному світі, де швидкі зміни на ринку праці вимагають від працівників високого рівня адаптивності та психологічної стійкості. Виявлення та опрацювання підсвідомих комплексів дозволяє підвищити ефективність професійної діяльності, сприяє гармонійному розвитку особистості та покращує загальну якість життя працівників.

Незважаючи на значну кількість досліджень у галузі психології праці, проблема підсвідомих комплексів залишається недостатньо дослідженою. Більшість досліджень зосереджуються на окремих аспектах психології праці, не виділяючи підсвідомі комплекси як окрему важливу тему. Це ускладнює розробку ефективних методів психотерапевтичної допомоги та підтримки працівників, які стикаються з професійними змінами.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Сучасні наукові дослідження вивчають взаємозв'язок між підсвідомими комплексами, мотивацією, страхом невдачі та професійним розвитком. Зокрема, J. G. Maree досліджував зв'язок між свідомим знанням та підсвідомими порадами в контексті кар'єрного консультування для вирішення проблем з вибором професії. Дослідження підкреслює важливість інтеграції свідомих та підсвідомих аспектів у процесі кар'єрного консультування, акцентуючи на необхідності глибшого розуміння підсвідомих комплексів.

Y. Chuang, T. Huang, S. Lin, B. Chen вивчали вплив мотивації, самоефективності та страху невдачі на адаптацію до кар'єри у студентів професійних училищ. Дослідження показало, що страх невдачі суттєво впливає на адаптацію до кар'єри, підтверджуючи важливість роботи з підсвідомими комплексами. S. S. Sagar, D. Lavallee, C. M. Spray досліджували причини страху невдачі у молодих елітних спортсменів та наслідки цього страху. Вони виявили, що страх невдачі має значний вплив на психологічний стан спортсменів, що може бути застосовано також до професійної сфери.

Дослідження L. I. Giel, G. Noordzij, L. Noordegraaf-Eelens, S. Denkta§ проаналізувало спільний вплив освітнього середовища та особистої орієнтації на досягнення на страх невдачі, підкреслюючи важливість персоналізованого підходу в навчанні для зниження страху невдачі. Оскільки виконання професійних обов'язків часто пов'язане з підвищенням рівня кваліфікації, результати дослідження можуть бути опосередковано використані при аналізі окресленої теми. S. Taylor, R. Eklund, C. Arthur провели огляд літератури на тему страху невдачі у спорті, фізичних вправах та активностях, зазначивши, що страх невдачі є значним бар'єром для успішного виконання завдань і може призводити до уникання стресових ситуацій.

G. L. Manuel, C. C. Borrego, S. Granero-Gallegos, J. Gonzalez-Hernandez вивчали вплив мотиваційного клімату на страх невдачі та тривожність у гандболістів. Результати показали, що підтримуючий мотиваційний клімат може знижувати рівень тривожності та страху невдачі. G. Cacciotti, J. C Hayton розглянули страх невдачі у контексті підприємництва, зазначаючи, що цей страх може стати серйозною перешкодою для підприємницької діяльності. R. S. Shinnar, O. Giacomin, F. Janssen досліджували сприйняття та наміри підприємців у контексті гендеру та культури, виявивши, що гендерні та культурні фактори суттєво впливають на страх невдачі та підприємницькі наміри. U. Brixy, R. Stenberg, H. Stuber аналізували селективність підприємницького процесу, зазначаючи, що страх невдачі є ключовим фактором, що впливає на підприємницькі рішення.

P. J. Hartung, L. Vess розглядали критичні моменти у кар'єрному консультуванні, підкреслюючи важливість врахування підсвідомих комплексів у цьому процесі. A. Adler досліджував природу людської психології, зокрема підсвідомі комплекси, що впливають на поведінку та розвиток особистості. L. W. Dodd підкреслив значення комплексу меншовартості, описуючи його як «золотий комплекс» через його всеосяжний вплив. W. L. Curlette, R. M. Kern розглядали методи поліпшення функціонування індивідів через групові активності та роботу з комплексом неповноцінності.

При цьому варто відзначити, що проблема підсвідомих комплексів, зокрема їх вплив на професійні зміни, залишається недостатньо дослідженою. Більшість існуючих досліджень зосереджуються на страху невдачі у спортивному контексті або підприємництві, не враховуючи комплексний вплив підсвідомих факторів на різні аспекти професійної діяльності. У світових дослідженнях наголошується на важливості врахування підсвідомих комплексів у кар'єрному консультуванні та професійному розвитку, проте бракує емпіричних даних, що підтверджують ефективність конкретних методів роботи з цими комплексами. Крім того, існує обмежена кількість досліджень, що аналізують взаємодію між різними типами підсвідомих комплексів і їх впливом на професійну діяльність.

Українські дослідження в цій галузі ще менш численні. Більшість з них зосереджуються на загальних аспектах психології праці, не виділяючи підсвідомі комплекси як окрему важливу тему. Відсутність систематичних досліджень і емпіричних даних ускладнює розробку ефективних методів психотерапевтичної допомоги та підтримки.

Мета статті - аналіз ролі підсвідомих комплексів у процесі професійних змін, визначення їх впливу на професійне самовизначення та адаптацію до нових професійних умов.

Виклад основного матеріалу

Комплекси можуть впливати на поведінку та мислення, зумовлюючи несвідомі реакції на різні професійні виклики та зміни. Комплекси, за концепцією Карла Юнга, є скупченням почуттів, спогадів і думок, що впливають на поведінку та мислення. Вони можуть значно впливати на професійну діяльність та кар'єрне зростання, визначаючи реакції людини на професійні виклики та зміни. Шляхом асиміляції несвідомих аспектів особистості у свідомість люди можуть досягти кращої психологічної рівноваги та самосвідомості, що сприяє успішному професійному розвитку. Розпізнавання та опрацювання комплексів через психотерапевтичні методики, розвиток самосвідомості та емоційної інтелігентності є ключовими для досягнення гармонії між свідомими та несвідомими аспектами особистості, що покращує ефективність професійної діяльності та загальну якість життя [1].

Підсвідомі комплекси, які формуються в дитинстві під впливом сімейного виховання, соціальних умов та особистого досвіду, можуть значно впливати на професійну діяльність та прийняття рішень у кар'єрному контексті. Ранній травматичний досвід здатний обумовлювати поведінку та мотивацію особистості, визначаючи її реакції на професійні виклики та зміни, приводячи до розвитку комплексів, які заважають особистісному і професійному розвитку. Такі комплекси можуть виявлятися у формі страху перед невдачами, невпевненості у своїх силах або уникнення певних ситуацій, що викликають тривогу. У дітей, які пережили травматичні події, такі як втрата батьків, насильство або тривале нехтування, можуть розвиватися комплекси, що заважають особистісному і професійному розвитку. Ці комплекси можуть проявлятися у вигляді страху перед невдачами, невпевненості у своїх силах або уникнення певних ситуацій, що викликають тривогу.

Комплекси, сформовані в дитинстві, впливають на професійну діяльність та прийняття рішень у кар'єрному контексті. Людина з комплексом меншовартості може уникати відповідальних завдань, боячись не впоратися з ними, що обмежує її кар'єрний ріст. Невпевненість у своїх силах призводить до постійного сумніву у власних рішеннях та уникнення ризиків, що в свою чергу знижує ефективність роботи та гальмує професійний розвиток.

Страх невдачі - це схильність оцінювати загрози в ситуації оцінки, де можлива невдача. Ця мотивація соціалізується з раннього дитинства і корениться в схильності до самооцінки. Страх невдачі - це схильність намагатися уникнути невдачі через очікування сорому, приниження чи збентеження під час виконання завдання [2]. Є не лише продуктом сприйнятого середовища, але також може походити з внутрішніх джерел, а й виступати мотивацією, орієнтованою на результативність

Страх невдачі спонукає до прийняття цілей уникнення, що здійснює негативний вплив на людей, включаючи нижчий рівень добробуту та нижчий внутрішній рівень мотивації. Страх невдачі викликає оцінку негативних наслідків (наприклад, насмішки, сорому чи нервозності перед колективом) на самопочуття працівників тих потенційних емоцій, які вони можуть відчути після неправильного виконання завдання перед колегами та керівництвом і збільшує їхню тривожність і депресію, низьку успішність [3; 4; 5].

Страх перед невдачею часто визначається як високий ступінь ризикаверсії. Це означає, що люди з високим рівнем страху перед невдачею віддають перевагу певності над невизначеністю, що може перешкоджати їхній готовності до професійної діяльності. Вони прагнуть уникнути ситуацій, які можуть призвести до втрати самоповаги та зниження самооцінки. Відповідно цей страх включає два специфічні аспекти ризику: можливість втрати самоповаги та пошани до себе [6].

Страх перед невдачею є суттєвим бар'єром для професійної поведінки, знижуючи намір стати професіоналом та реінвестувати в заходи підвищення кваліфікації після невдачі. Сприйняття страху перед невдачею знижує намір стати фахівцем у різних культурних контекстах [7]. Ймовірність активності після виходу з бізнесу є вищою у осіб з нижчим рівнем страху перед невдачею.

Підприємці виявляють нижчий рівень страху перед невдачею порівняно з не підприємцями на всіх етапах підприємницького процесу. Це свідчить про те, що низький рівень страху перед невдачею є характеристикою, яка відрізняє підприємців від решти населення. Страх невдачі є значно нижчим у підприємців порівняно з іншими групами населення. Подібні результати демонструють дослідження [8], які також вказують на те, що рівень страху перед невдачею є вищим у не підприємців. Дані результати підкреслюють важливість психологічної стійкості та впевненості у собі для успішної підприємницької діяльності [9].

Зв'язок свідомих знань про себе з підсвідомими порадами допомагає вирішити професійні невизначеності, що досягається через інтеграцію усвідомлених кар'єрних цілей і підсвідомих мотивів, що дозволяє більш цілісно підходити до своїх професійних рішень. Такий підхід сприяє усуненню внутрішніх конфліктів, які можуть гальмувати кар'єрний розвиток [10].

Альфред Адлер вперше запропонував концепцію комплексу меншовартості як ключовий психологічний фактор, який впливає на поведінку та розвиток особистості. Комплекс меншовартості визначається як внутрішнє почуття неповноцінності, що може виникати з дитячих переживань та формувати психологічні труднощі у дорослому житті. А. Адлер вважав, що цей комплекс може стати рушійною силою для самовдосконалення або, навпаки, призвести до невротичної поведінки, якщо він не буде опрацьований належним чином. А. Адлер стверджував, що комплекс меншовартості розвивається у ранньому дитинстві через порівняння себе з іншими дітьми або через негативний вплив батьків чи опікунів. Наприклад, надмірна критика або недооцінка досягнень дитини можуть закріпити в її свідомості почуття неповноцінності. У дорослому віці ці комплекси можуть проявлятися у вигляді соціальної тривожності, страху перед невдачею та низької самооцінки [11].

Л. В. Додд називає комплекс меншовартості «золотим комплексом», підкреслюючи його значимість та всеосяжний вплив на особистість. Це символічне найменування відображає глибокий і всеохоплюючий характер цього комплексу, який має значні наслідки для психічного здоров'я та соціальної поведінки. Комплекс меншовартості може мати позитивний аспект. Наприклад, почуття неповноцінності може стимулювати людину до самовдосконалення та досягнення високих результатів у професійній діяльності. Однак, якщо цей комплекс залишається неусвідомленим, він може призвести до хронічного стресу та психосоматичних захворювань [12].

Комплекс меншовартості не обмежується окремими особами. Він демонструє, що може впливати також на групи, організації та навіть суверенні держави. Індивіди, клуби, організації та суверенні держави можуть мобілізуватись навколо уявлення про неповноцінність, щоб виправдати свою мету та функцію. Комплекс меншовартості стає засобом для раціоналізації та легітимації цілей груп і організацій. Також він відіграє важливу роль у формуванні групової динаміки. Наприклад, групи, що відчувають себе менш вартими порівняно з іншими, можуть об'єднуватися для досягнення спільної мети, що сприяє підвищенню їхньої самооцінки та згуртованості. Проте, якщо цей комплекс не опрацьовується, він може призвести до конфліктів, відчуження та зниження ефективності групової діяльності [12].

Комплекси можуть значно впливати на рівень задоволеності працею. Людина з комплексом меншовартості може відчувати хронічне невдоволення своєю роботою через відсутність впевненості у власних силах та страх перед невдачею. Працівники, які постійно сумніваються у своїй компетентності та здатності досягати успіху, можуть відчувати себе не на своєму місці, навіть якщо об'єктивно вони справляються з робочими завданнями. Відсутність впевненості може також змушувати їх уникати складних завдань та викликів, що обмежує їхній професійний розвиток та знижує відчуття задоволеності від виконаної роботи.

Соціальна взаємодія на роботі також може постраждати через підсвідомі комплекси. Людина з комплексом меншовартості може уникати соціальних контактів або брати мінімальну участь у колективних заходах через страх бути оціненою негативно, що призводить до ізоляції від колективу, що ще більше підсилює відчуття невдоволеності та знижує рівень залученості до робочого процесу. Відсутність підтримки з боку колег і керівництва може посилювати ці почуття, створюючи замкнене коло, де людина почувається все більш невпевнено і незадоволено.

Комплекс меншовартості може обмежувати можливості кар'єрного зростання. Невпевненість у своїх здібностях може перешкоджати людині брати на себе нові проєкти або прагнути до підвищення, що є причинною застою в кар'єрі, зниження задоволеності роботою. Люди з такими комплексами можуть пропускати важливі можливості для професійного розвитку, що в свою чергу знижує їхню конкурентоспроможність на ринку праці.

Постійне відчуття невдоволеності та стресу, пов'язане з комплексом меншовартості, може призвести до емоційного вигорання. Хронічний стрес та тривога, які супроводжують невпевненість у власних силах виснажують емоційні та фізичні ресурси людини, що у подальшому буде проявлятися у зниженні продуктивності, втраті інтересу до роботи, підвищеній дратівливості та проблемах зі здоров'ям. Емоційне вигорання, в свою чергу, ще більше знижує рівень задоволеності працею та створює додаткові бар'єри для професійного зростання.

Комплекси меншовартості та переваги є основними типами, що впливають на самооцінку. Комплекс меншовартості формує почуття неповноцінності, що виражається в низькій самооцінці, невпевненості у своїх силах та постійному самокритиці. З іншого боку, комплекс переваги може призводити до завищеної самооцінки, що виражається у надмірній самовпевненості та відчутті власної винятковості.

Людина з низькою самооцінкою може відчувати себе некомпетентною, що заважає їй просуватися по кар'єрних сходах. Вона може уникати відповідальних завдань, що вимагають прийняття важливих рішень, через страх невдачі або критики, що призводить до застою у кар'єрі, відсутності професійного розвитку та зниження задоволеності роботою. Такі особи часто недооцінюють свої досягнення і постійно порівнюють себе з іншими, що ще більше поглиблює їхні комплекси [13].

Завищена самооцінка, навпаки, може призводити до прийняття ризикованих та необґрунтованих рішень. Людина з комплексом переваги може переоцінювати свої можливості, що може призводити до конфліктів у колективі, невдач та навіть втрати роботи. Вона може ігнорувати критику та поради інших, що може завадити її професійному зростанню та розвитку.

Формування самооцінки відбувається через взаємодію різних психологічних механізмів, таких як інтерналізація соціальних норм, вплив виховання, особисті досягнення та невдачі. Важливу роль відіграє ранній досвід: діти, які отримують підтримку та визнання, мають вищу ймовірність сформувати здорову самооцінку. Натомість, діти, які зазнають постійної критики та недооцінки, схильні до розвитку комплексів меншовартості.

Захисні механізми є психічними процесами, які допомагають людині уникнути усвідомлення або зменшити емоційний вплив негативних думок і почуттів. Використання цих механізмів може бути обумовлене підсвідомими комплексами, що впливають на поведінку та прийняття рішень у професійній сфері.

Раціоналізація є одним із захисних механізмів, що полягає у спробі пояснити або виправдати неприйнятні поведінкові акти, думки або почуття за допомогою логічних та соціально прийнятних причин. У професійному контексті це може проявлятися у вигляді створення псевдологічних аргументів для виправдання своїх невдач або непрофесійної поведінки. Наприклад, працівник, який не виконав завдання у визначений термін, може стверджувати, що це сталося через непередбачені зовнішні обставини, хоча справжньою причиною може бути недостатня організація або прокрастинація.

Проєкція полягає в приписуванні власних неприйнятних почуттів, думок або мотивів іншим людям. Цей механізм може призводити до серйозних конфліктів у колективі, оскільки людина, яка використовує проєкцію, може звинувачувати колег у власних помилках або недоліках. Наприклад, керівник, який сам страждає від невпевненості у своїх управлінських здібностях, може приписувати підлеглим недостатню компетентність і постійно критикувати їх, що створює напруженість у колективі та знижує продуктивність [14].

Регресія як захисний механізм передбачає повернення до більш примітивних рівнів поведінки в умовах стресу або загрози. У професійному контексті це може проявлятися в униканні відповідальності, прояві дитячої поведінки або залежності від інших. Наприклад, працівник, який відчуває себе перевантаженим або некомпетентним, може почати уникати виконання складних завдань, перекладаючи їх на інших, що може призвести до зниження ефективності команди та втрати довіри з боку колег.

Захисні механізми можуть суттєво спотворювати оцінку ситуацій та призводити до неправильних рішень. Використання раціоналізації може затримувати визнання проблем і запобігати їх своєчасному вирішенню. Проєкція може призводити до неадекватного розподілу обов'язків і ресурсів, оскільки людина, яка приписує свої недоліки іншим, може приймати рішення на основі хибних уявлень. Регресія, в свою чергу, може створювати ситуації, коли працівники уникають складних завдань, що негативно впливає на загальну продуктивність організації [15].

Захисні механізми можуть значно впливати на соціальну динаміку в колективі. Проєкція може створювати атмосферу недовіри та напруженості, коли колеги звинувачують один одного в особистих невдачах. Раціоналізація може призводити до створення неформальних груп, що об'єднуються навколо виправдання своїх невдач, що знижує загальну мотивацію та продуктивність. Регресія може сприяти формуванню залежних відносин, де деякі працівники стають надмірно залежними від підтримки та керівництва інших.

Для ефективного опрацювання комплексів, що впливають на самооцінку та професійні рішення, важливо використовувати психотерапевтичні методи, які спрямовані на усвідомлення, аналіз та зміну негативних мисленнєвих та поведінкових патернів.

Когнітивно-поведінкова терапія (КПТ) є одним із найефективніших методів для зміни негативних мисленнєвих патернів. КПТ допомагає пацієнтам ідентифікувати негативні думки та переконання, які лежать в основі їх підсвідомих комплексів. Цей метод сприяє розвитку більш позитивного та реалістичного погляду на власні можливості та здібності, що, в свою чергу, підвищує самооцінку та мотивацію до професійного розвитку. Практичні інструменти КПТ, такі як ведення щоденника думок, переосмислення негативних переконань та формування нових, більш адаптивних моделей поведінки, допомагають пацієнтам поступово змінювати своє ставлення до себе та своєї кар'єри [16; 17; 18].

Гештальт-терапія фокусується на усвідомленні та інтеграції емоційних переживань. Цей підхід підкреслює важливість тут-і-зараз та допомагає пацієнтам усвідомити свої почуття, думки та тілесні відчуття в поточному моменті. Гештальт-терапія сприяє формуванню більш здорової самооцінки через інтеграцію розрізнених аспектів особистості, що дозволяє пацієнтам краще розуміти власні емоційні реакції та потреби. Це особливо важливо для тих, хто має підсвідомі комплекси, оскільки такі комплекси часто виникають через нерозуміння або заперечення власних емоційних переживань. Техніки гештальт-терапії, такі як рольові ігри, діалоги з уявними персонажами та робота з внутрішніми конфліктами, допомагають пацієнтам усвідомити та інтегрувати свої емоційні переживання, що сприяє зростанню особистісної цілісності та впевненості у своїх силах [19; 20].

Психоаналіз є ще одним важливим методом, що дозволяє досліджувати глибинні причини комплексів та опрацьовувати їх на рівні несвідомого. Психоаналітичний підхід допомагає пацієнтам зрозуміти, як ранні дитячі переживання та несвідомі конфлікти впливають на їх поточну поведінку та професійні рішення. Психоаналіз включає роботу зі снами, асоціаціями та несвідомими проявами, що дозволяє пацієнтам виявити приховані мотиви та страхи, які лежать в основі їх комплексів [21]. Важливою частиною психоаналітичного процесу є створення безпечного терапевтичного простору, де пацієнт може вільно досліджувати свої несвідомі процеси, що сприяє глибшому розумінню себе та дозволяє пацієнту звільнитися від впливу негативних комплексів, що перешкоджають професійному та особистісному розвитку.

Крім того, використання міждисциплінарних підходів, таких як поєднання КПТ, гештальт-терапії та психоаналізу, є особливо ефективним у роботі з підсвідомими комплексами. Інтегративні методики дозволяють більш комплексно підходити до проблеми, враховуючи різні аспекти особистості пацієнта та їх вплив на професійну діяльність.

Важливо також зазначити роль групової терапії, яка може бути корисною для опрацювання підсвідомих комплексів у професійному контексті. Групова терапія створює середовище, де учасники можуть ділитися власним досвідом, отримувати підтримку від інших та бачити, як їхні проблеми відображаються у поведінці інших людей. Це сприяє усвідомленню та зміні підсвідомих патернів, які заважають професійному розвитку.

Використання різних психотерапевтичних методів для роботи з підсвідомими комплексами дозволяє забезпечити більш ефективну підтримку та допомогу працівникам у подоланні внутрішніх бар'єрів, що сприяє їх професійному зростанню та підвищенню загальної якості життя.

Важливим кроком до мінімізації впливу підсвідомих комплексів є їх усвідомлення та розуміння їхнього впливу на поведінку та рішення. Для цього можуть бути використані індивідуальна психотерапія, яка допомагає виявити та усвідомити глибинні причини підсвідомих комплексів, а також навчальні семінари та тренінги, спрямовані на підвищення обізнаності працівників про підсвідомі комплекси та їхній вплив.

Емоційна інтелігентність, яка включає здатність розпізнавати, розуміти та управляти своїми емоціями, допомагає справлятися з підсвідомими комплексами. Для цього рекомендується участь у тренінгах з емоційної інтелігентності, які навчають навичкам розпізнавання та управління емоціями. Додатково корисною є регулярна практика уважності (майндфулнес), яка допомагає зосередитися на теперішньому моменті та краще розуміти свої емоції.

Підтримка та розвиток професійних навичок допомагають зменшити вплив підсвідомих комплексів, що включає залучення досвідчених наставників для підтримки та професійного розвитку, а також проведення консультацій з кар'єрними консультантами для визначення цілей та стратегій досягнення успіху.

Минулі травми можуть бути джерелом підсвідомих комплексів. Робота з цими травмами зменшує їхній вплив на поточне життя та професійну діяльність. Для цього можна використовувати психотерапію, яка допомагає опрацьовувати минулі травми, а також участь у групових терапевтичних сесіях, які надають підтримку та можливість обміну досвідом.

Здорові звички та стратегії подолання допомагають мінімізувати негативний вплив підсвідомих комплексів. Регулярні фізичні вправи сприяють зниженню стресу та покращенню настрою. Підтримка здорового способу життя, включаючи збалансоване харчування та достатній сон, позитивно впливає на психічне здоров'я. Використання методів релаксації, таких як медитація, дихальні вправи та йога, допомагають знижувати рівень стресу.

Залучення різноманітних підтримуючих ресурсів допомагає в управлінні підсвідомими комплексами. Важливо створити підтримуюче середовище як на роботі, так і вдома, що включає підтримку з боку колег та сім'ї. Участь у професійних спільнотах сприяє обміну досвідом та наданню необхідної підтримки.

Мінімізація впливу підсвідомих комплексів на професійні зміни вимагає комплексного підходу, що включає підвищення обізнаності, зміцнення самооцінки, розвиток емоційної інтелігентності, підтримку професійного розвитку, опрацювання минулих травм, формування здорових звичок та використання підтримуючих ресурсів. Виконання цих рекомендацій сприятиме створенню здорового та продуктивного робочого середовища, покращенню професійного зростання та підвищенню загальної якості життя.

Висновки

Мінімізація впливу підсвідомих комплексів на професійні зміни є важливою складовою успішного кар'єрного розвитку та адаптації до нових умов праці. Результати даного дослідження підкреслюють необхідність комплексного підходу, що включає підвищення обізнаності про підсвідомі комплекси, зміцнення самооцінки та підтримку професійного розвитку. Особливу увагу слід приділяти опрацюванню минулих травм та формуванню здорових звичок і стратегій подолання стресу. Важливо також залучати підтримуючі ресурси, такі як наставники та професійні спільноти, для створення підтримуючого середовища.

Подальші дослідження мають зосередитися на детальному вивченні підсвідомих комплексів та їх впливу на професійні зміни, зокрема розробці комплексних методик діагностики та інтервенції, які враховують індивідуальні особливості підсвідомих комплексів. Розширення досліджень у цій галузі сприятиме створенню науково обґрунтованих рекомендацій для практичного використанян та підвищенню ефективності професійної діяльності, що в кінцевому підсумку покращить загальну якість життя працівників.

Література

1. Maree J. G. Connecting conscious knowledge with subconscious advice through career construction counselling to resolve career choice indecision. // South African Journal of Education, 2020. №40 (Suppl 1). РР. 1-13.

2. Chuang Y., Huang T., Lin S., Chen B. The influence of motivation, self-efficacy, and fear of failure on the career adaptability of vocational school students: Moderated by meaning in life. // Frontiers in Psychology. 2022. № 13. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/artides/ PMC9534183/

3. Sagar S. S., Lavallee D., Spray C. M. Why young elite athletes fear failure: Consequences of failure. // J. Sports Sci. 2007. №25. РР. 1171-1184.

4. Giel L. I., Noordzij G., Noordegraaf-Eelens L., Denkta§ S. Fear of failure: A polynomial regression analysis of the joint impact of the perceived learning environment and personal achievement goal orientation. // Anxiety Stress Coping. 2020. № 33. РР. 123-139.

5. Taylor S., Eklund R., Arthur C. Fear of failure in sport, exercise, and physical activity: A scoping review. Int. J. Sport Exerc. // Psychol. 2021. РР. 1-29.

6. Manuel G. L., Borrego C. C., Granero-Gallegos S., Gonzalez-Hernandez J. Effects of Motivational Climate on Fear of Failure and Anxiety in Teen Handball Players. // Int. J. Environ. Res. Public Health. 2020. № 17. Р. 592.

7. Cacciotti G., Hayton J. C. Fear of Failure and Entrepreneurship: A Review and Direction for Future Research ERC Research Paper. 2014. №24. 62 р.

8. Shinnar R. S., Giacomin O., Janssen F. Entrepreneurial perceptions and intentions: the role of gender and culture. // Entrepreneurship: Theory and Practice. 2012. № 36. РР. 465-493.

9. Brixy U., Stenberg R., Stuber H. The Selectiveness of the Entrepreneurial Process. // Journal of Small Business Management. 2012. № 50. 105131

10. Hartung P. J., Vess L. Critical moments in career construction counseling. // Journal of Vocational Behavior. 2016. № 97. РР. 31-39.

11. Adler A. Understanding Human Nature (Psychology Revivals). Routledge. 2013. 304 р.

12. Dodd L. W. The Golden Complex: A Defense of Inferiority. Publisher, Literary Licensing, LLC, 2013. 180 р.

13. Curlette W. L., Kern R. M. Improving the functioning of individuals through group activities and an article on the inferiority complex. // The Journal of Individual Psychology. 2014. № 70 (1). РР. 1-2.

14. Bovey W. H., Hede, A. Resistance to organisational change: the role of defence mechanisms. // Journal of Managerial Psychology. 2001. №16 (7). РР. 534-548.

15. Glinska-Newes A., Barabasz A., Escher I., Fu, Y. Defence mechanisms as predictors of trust and positive relationships in top management teams. // Human Systems Management. 2022. № 41 (5). РР. 567-581.

16. Proudfoot J. G., Corr P. J., Guest D. E., Dunn G. Cognitive-behavioural training to change attributional style improves employee well-being, job satisfaction, productivity, and turnover. // Personality and Individual Differences, 2009. №46 (2). РР. 147-153.

17. Xiong J., Wen J. L., Pei G. S., Han X., He, D. Q. Effectiveness of Internet-based cognitive behavioural therapy for employees with depression: a systematic review and metaanalysis. // International Journal of Occupational Safety and Ergonomics. 2022. №29 (1). РР. 268-281.

18. Patel K., Moukhtarian T. R., Russell S., Daly G., Walasek L., Tang N. K. Y., Toro C., Meyer C. Digital cognitive behavioural therapy intervention in the workplace: study protocol for a feasibility randomised waitlist-controlled trial to improve employee mental well-being, engagement and productivity. // BMJ Open. 2022. №12 (12). e060545.

19. Padmasiri M. K. D., Jayathilake L. V. K. A Review of Employee Counselling. // Kelaniya Journal of Human Resource Management, Department of Human Resource Management, Faculty of Commerce and Management Studies, University of Kelaniya, Sri Lanka. 2014. №09 (1&2). РР. 83-94.

20. Raffagnino R. (2019). Gestalt Therapy Effectiveness: A Systematic Review of Empirical evidence. // Open Journal of Social Sciences. 2019. № 7 (6). РР. 66-83.

21. Fonseca M. C. B. Psychoanalytic listening to a company's employees: A work that is possible? // International Forum of Psychoanalysis. 2012. №21 (1). РР. 53-57.

References

1. Maree, J. G. (2020). Connecting conscious knowledge with subconscious advice through career construction counselling to resolve career choice indecision. South African Journal of Education, 40 (Suppl 1), 1-13. [in English]

2. Chuang, Y., Huang, T., Lin, S., & Chen, B. (2022). The influence of motivation, selfefficacy, and fear of failure on the career adaptability of vocational school students: Moderated by meaning in life. Frontiers in Psychology, 13. Retrieved from https: // www. ncbi. nlm. nih. gov / pmc / articles / PMC9534183 / [in English]

3. Sagar, S. S., Lavallee, D., Spray, C. M. (2007). Why young elite athletes fear failure: Consequences of failure. J. Sports Sci, 25. 1171-1184. [in English]

4. Giel, L. I., Noordzij, G., Noordegraaf-Eelens, L., Denkta§, S. (2020). Fear of failure: A polynomial regression analysis of the joint impact of the perceived learning environment and personal achievement goal orientation. Anxiety Stress Coping, 33, 123-139. [in English]

5. Taylor, S., Eklund, R., Arthur, C. (2021). Fear of failure in sport, exercise, and physical activity: A scoping review. Int. J. SportExerc. Psychol. 1-29. [in English]

6. Manuel, G. L., Borrego, C. C., Granero-Gallegos, S., Gonzalez-Hernandez, J. (2020). Effects of Motivational Climate on Fear of Failure and Anxiety in Teen Handball Players. Int. J. Environ. Res. Public Health, 17, 592. [in English]

7. Cacciotti, G., Hayton, J. C. (2014) Fear of Failure and Entrepreneurship: A Review and Direction for Future. Research ERC Research Paper, 24. 62. [in English]

8. Shinnar, R. S., Giacomin, O., Janssen, F. (2012). Entrepreneurial perceptions and intentions: the role of gender and culture. Entrepreneurship: Theory and Practice, 36, 465-493. [in English]

9. Brixy, U., Stenberg, R., Stuber, H. (2012). The Selectiveness of the Entrepreneurial Process. Journal of Small Business Management, 50, 105131 [in English]

10. Hartung, P. J. Vess, L. (2016). Critical moments in career construction counseling. Journal of Vocational Behavior, 97, 31-39. [in English]

11. Adler, A. (2013). Understanding Human Nature (Psychology Revivals). Routledge. 304. [in English]

12. Dodd, L. W. (2013) The Golden Complex: A Defense of Inferiority. Publisher, Literary Licensing, LLC. 180. [in English]

13. Curlette, W. L., Kern, R. M. (2014). Improving the functioning of individuals through group activities and an article on the inferiority complex. The Journal of Individual Psychology, 70 (1), 1-2. [in English]

14. Bovey, W. H., Hede, A. (2001). Resistance to organisational change: the role of defence mechanisms. Journal of Managerial Psychology, 16 (7), 534-548. [in English]

15. Glinska-Newes, A., Barabasz, A., Escher, I., & Fu, Y. (2022). Defence mechanisms as predictors of trust and positive relationships in top management teams. Human Systems Management, 41 (5), 567-581. [in English]

16. Proudfoot, J. G., Corr, P. J., Guest, D. E., Dunn, G. (2009). Cognitive-behavioural training to change attributional style improves employee well-being, job satisfaction, productivity, and turnover. Personality and Individual Differences, 46 (2), 147-153. [in English]

17. Xiong, J., Wen, J. L., Pei, G. S., Han, X., He, D. Q. (2022). Effectiveness of Internetbased cognitive behavioural therapy for employees with depression: a systematic review and metaanalysis. International Journal of Occupational Safety and Ergonomics, 29 (1), 268-281. [in English]

18. Patel, K., Moukhtarian, T. R., Russell, S., Daly, G., Walasek, L., Tang, N. K. Y., Toro, C., & Meyer, C. (2022). Digital cognitive behavioural therapy intervention in the workplace: study protocol for a feasibility randomised waitlist-controlled trial to improve employee mental wellbeing, engagement and productivity. BMJ Open, 12 (12), e060545. [in English]

19. Padmasiri, M. K. D. Jayathilake, L. V. K. (2014). A Review of Employee Counselling. Kelaniya Journal of Human Resource Management, Department of Human Resource Management, Faculty of Commerce and Management Studies, University of Kelaniya, Sri Lanka. 09 (1&2). 83-94. [in English]

20. Raffagnino, R. (2019). Gestalt Therapy Effectiveness: A Systematic Review of Empirical evidence. Open Journal of Social Sciences, 07 (06). 66-83. [in English]

21. Fonseca, M. C. B. (2012). Psychoanalytic listening to a company's employees: A work that is possible? International Forum of Psychoanalysis. 21 (1). 53-57. [in English]

Размещено на Allbest.ru