Взаємозв’язок копінг-стратегій та акцентуацій характеру молодих українців

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний університет «Одеська політехніка»

Взаємозв'язок копінг-стратегій та акцентуацій характеру молодих українців

Гузенко Віра Анатоліївна кандидат психологічних наук, доцент, доцент кафедри психології та соціальної роботи, Дуда Катерина Володимирівна здобувачка першого (бакалаврського) рівня вищої освіти спеціальність «Психологія»

м. Одеса

Анотація

Взаємодія акцентуацій характеру та копінг-стратегій при подоланні стресу є мало вивченою сферою. Завдяки різним дослідникам нам доступно багато даних про подолання стресу, про використання копінг- стратегій у стресових ситуаціях, а також про діагностику та корекцію акцентуацій характеру, але у сучасному світі маленька кількість досліджень поєднує в собі ці три сфери.

Стаття присвячена вивченню взаємозв'язку акцентуацій характеру та копінг-стратегій. На наш погляд, зазначені явища є різними сторонами багатогранного процесу адаптації та соціалізації. Проте, якщо тема копінгів отримала масштабну увагу сучасних українських дослідників, то тема акцентуацій характеру відійшла на другий план та розглядається лише в контексті порушення поведінки. Ми вважаємо, що наші наукові розвідки допоможуть покращити розуміння ролі копінгів та акцентуацій характеру у подоланні стресу, зокрема, та адаптації, взагалі.

Автори наводять результати пілотажного дослідження акцентуацій характеру та копінг-стратегій молодих українців в умовах воєнного стану. Дослідження показало, що всі типи акцентуацій характеру є набутими у різної кількості респондентів, також у більшості респондентів всі копінг- стратегії є дезадаптивними.

Кореляційний аналіз отриманих результатів дозволив виявити помітну тенденцію до синхронного посилення прояву акцентуацій та дезадаптивності копінгів. Що, з одного боку, свідчить про те, що наявність сформованої акцентуації характеру призводить до погіршення адаптації і робить копінг- стратегії дезадаптивними. Проте, той факт, що осіб з дезадаптивними копінгами було більше, ніж із сформованими акцентуаціями, змушує нас переглянути цю думку. Ймовірно саме формування дезадаптивних копінг- стратегій може закріплюватися у вигляді акцентуацій характеру. Щоб довести або спростувати таке припущення, необхідно провести більш масштабне дослідження з використанням регресійного аналізу.

Ключові слова: копінг-стратегії, акцентуації характеру, молоді українці, пілотажне дослідження.

Abstract

Guzenko Vira Anatoliivna Candidate of Psychological Sciences (PhD), Associate Professor, Senior Lecturer of the Department of Psychology and Social Work, Odesа Polytechnic National University, Odesa,

Duda Kateryna Volodymyrivna first (bachelor's) degree student majoring in Psychology, Odesа Polytechnic National University, Odesa,

THE INTERCONNECTION BETWEEN COPING STRATEGIES AND CHARACTER ACCENTUATIONS OF YOUNG UKRAINIANS

The interrelation between character accentuations and coping strategies in coping stress is a poorly studied area. Thanks to various researchers, we have a lot of data on coping with stress, on the use of coping strategies in stressful situations, and on the diagnosis and correction of character accentuations, but in the modern world, few researchers combine these three areas.

The article is devoted to the study of the interconnection between character accentuation and coping strategies. In our opinion, these phenomena are different sides of the multifaceted process of adaptation and socialization. However, while the topic of coping has received extensive attention from contemporary Ukrainian researchers, the theme of character accentuation has faded into the background and is considered only in the context of behavioral disorders. We believe that our research will help to improve understanding the role of coping and character accentuation in coping stress, in particular, and adaptation, in general.

The authors present the results of a pilot study of character accentuations and coping strategies of young Ukrainians under martial law. The study has shown that all types of character accentuations are acquired in a different number of respondents, and that most respondents have maladaptive coping strategies.

The correlation analysis of the obtained results revealed a noticeable tendency to a synchronous increase in the manifestation of accentuations and maladaptive coping. This, on the one hand, indicates that the presence of a formed character accentuation leads to a deterioration in adaptation and makes coping strategies maladaptive. On the other hand, the fact that there were more people with maladaptive coping than with acquired accentuations makes us reconsider this opinion. It is likely that it is the consolidation of maladaptive coping strategies that can be fixed in the form of character accentuations. To prove or disprove this assumption, it is necessary to conduct larger-scale research using regression analysis.

Keywords: coping strategies, character accentuation, young Ukrainians, pilot study.

Постановка проблеми

Дослідження стресу, копінг-стратегій і акцентуацій характеру були розпочаті лише у другій половині двадцятого сторіччя, а отже ми можемо стверджувати, що ця сфера нині є не повністю дослідженою та має в собі багато питань, що обумовлює актуальність нашої теми.

Взаємодія акцентуацій характеру та копінг-стратегій при подоланні стресу є мало вивченою сферою. Завдяки різним дослідникам нам доступно багато даних про подолання стресу, про використання копінг-стратегій у стресових ситуаціях, а також про діагностику та корекцію акцентуацій характеру, але у сучасному світі маленька кількість досліджень поєднує в собі ці три сфери. стрес дезадаптивний копінг стратегія

В наш час війна є головним стресовим фактором, який кардинально змінив життя сучасних українців. На даний момент вчені не знають як саме війна остаточно здійснить вплив на психіку та психічний стан людини, але багато досліджень у різних сферах активно проводяться для того, щоб мати змогу зібрати певну теоретичну та практичну базу стосовно впливу цього стресового фактору на життя людини.

Корекція акцентуацій характеру є важливою при роботі зі стресом. Нажаль, ця сфера нині залишається вузькою, бо більшість корекційних заходів направлена на корегування акцентуацій характеру підлітків в період навчання, що не покриває потреб усіх людей, наприклад дорослих, а отже для нас відомою є лише маленька частина великої сфери корекції акцентуацій характеру. Тобто будь-яке дослідження, яке допомагає цій сфері розвиватися є актуальним в наших умовах.

Надзвичайно важливим є підготовка спеціалістів, які можуть надавати допомогу в умовах війни та після її завершення, тому будь-яке дослідження в цій області може допомогти розробити ефективні заходи психологічної допомоги.

Ця стаття присвячена результатам пілотажного дослідження взаємозв'язку акцентуацій характеру та копінг-стратегій сучасних українців в умовах воєнного стану.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Вивчення стресу налічує вже майже століття. Такі вчені, як О. Даниляк, С.-А. Маринець, О. Заячківська аналізуючи еволюцію досліджені у сфері вивчення стресу наголошують, що це явище стало предметом мультидисциплінарних досліджень та сама по собі «... теорія Ганса Сельє витримала перевірку часом» [1, с. 36 ]. На сучасному етапі ми можемо знайти багато публікацій нейроендокріноімунологічного змісту, присвячені цьому явищу. Проте психологію меншою мірою цікавлять біохімічні процеси. Актуальним запитом сьогодення є питання: як використати ці знання для збереження психологічного здоров'я. Що призводить нас до проблеми протидії та долання стресу.

Науковці З.Р. Шайхлісламов та В.Ю. Горбенко у своїй статті проаналізували теоретичні підходи до розуміння стратегій подолання стресу, але зробили це більшою мірою порівнюючи копінг-стратегії з психологічними захисними механізмами [3]. Проте, якщо розглядати копінг в контексті адаптації, то виходить, що ми маємо справу з налагодженням або порушенням процесу адаптації. Тема адаптації є невід'ємною частиною і вчення про стрес і копінгів, але до цієї теми існує ще один підхід - концепція акцентуацій характеру.

Проблема акцентуацій характеру, порівняно з попередніми двома, отримала менше уваги та більшою мірою досліджується у контексті порушення поведінки осіб юнацького та підліткового віку, як це можна побачити на прикладі робіт Г. Шепелєвої [4], І. Лисенкової та А. Бурячок [5]. Але загально відомо, що наявність акцентуйованих рис погіршує здатність особистості до соціально-психологічної адаптації, оскільки робіть людину більш вразливою перед певними чинниками. Отже, дослідження концепцій копінг-стратегій та акцентуації характеру є перспективним напрямом для розуміння психологічних аспектів долання стресу.

Мета статті - дослідити взаємозв'язок копінг-стратегій та акцентуацій характеру сучасних українців в умовах воєнного стану.

Виклад основного матеріалу

Р. Лазарус був першим, хто спробував розділити психологічне та фізіологічне розуміння стресу. Він висунув концепцію, суть якої була в тому, що фізіологічний і психологічний (емоційний) стрес - це різне. Фізіологічний стрес він пов'язував з тим, що реальний фізичний подразник надає стрес, а психологічний стрес має бути пов'язаний з тим, що людина оцінює майбутню ситуацію як важку або загрозливу. Але слід зауважити, що такий поділ є теж умовним, бо при психологічному стресі відбуваються фізіологічні зміни, а фізіологічний стрес включає в себе елементи психологічного [2]. Тим не менш, таке розуміння привело до формулювання концепції долаючої поведінки або «копінгів».

Активне вивчення копінгу почалося нещодавно, у 1980 роках. На сьогоднішній день можна виділити наступні підходи до розуміння копінгу: диспозійний, ресурсний, психоаналітичний та трансакційний. Сам Р. Лазарус був представником останнього підходу. Тут копінг розглядається як постійний процес взаємодії між середовищем та індивідом. Частота появи певної ситуації, первинна та вторинна когнітивні оцінки, процес долання труднощів, а також сукупність наслідків копінгу є елементами копінгу. Первинна когнітивна оцінка допомагає людині ділити ситуацію на ту, яка містить втрату (ситуація буде розцінена як шкідлива для людини), випробування (така ситуація сприймається як поштовх до особистісного зростання або розвитку) або загрозу (вважається, що дана ситуація принесе труднощі) для людини. Вторинна когнітивна оцінка допомагає людині зрозуміти, якими саме ресурсами вона може вирішити проблемну ситуацію (за допомогою соціальних, психічних або фізичних ресурсів). Якщо узагальнити, то «копінг - це сукупність когнітивних і поведінкових зусиль, що постійно змінюються і спрямовані на подолання різноманітних перешкод, які можуть перевищувати ресурси людини» [6, с. 190].

Загально відомим э факт, що термін «акцентуація» було введено К. Леонгардом для позначення «перехідних» або «межових» станів між здоровою особистістю та психопатією. У своїй концепції акцентуйованих особистостей К. Леонгард виділяв риси особистості, які не можна класифікувати як патологічні, але за умови певних обставин, ці риси особистості можуть змінити свій розвиток у позитивному або негативному напрямку, в результаті можуть досягнути особливої яскравості у невротиків та психопатів. Ці риси особистості є загостренням неповторних індивідуальних властивостей кожної людини.

В контексті долання стресу концепція акцентуацій особистості допомагає нам зрозуміти, чому в деяких людей копінги працюють «добре» та сприяють ефективній адаптації, а в інших стають межовими або дезадаптивними. Можливо саме загострення рис призводить до дезадаптації копінгів. Це припущення лягло в основу нашого пілотажного дослідження.

Для проведення емпіричного дослідження подолання стресу особами з різними типами акцентуацій нами було обрано дві психодіагностичні методики:

Опитувальник акцентуації характеру та темпераменту Леонгарда- Шмішека;

Копінг-тест Лазаруса.

В нашому дослідженні прийняли участь 66 респондентів, з яких 79% жінки (52 респонденти) та 21% чоловіки (14 респондентів). Половина респондентів на момент дослідження знаходилось в Україні, а інша половина змушена була покинути країну через військові дії. Принцип добору вибірки був рандомним, тобто будь-хто бажаючий міг взяти участь у дослідженні. Дослідження проводилось протягом лютого-березня 2024 року. Організація дослідження проводилася в онлайн режимі за допомогою платформи https://psymag.info за посиланням https://psymag.info/research/podolannia-stresu- osobamy-z-riznym-typom-aktsentuatsii-kharakteru-1707754844. Посилання розповсюджувалось за допомогою соціальних мереж.

За допомогою первинного математичного аналізу нами були отримані результати, які показали, що всі типи акцентуацій характеру є набутими у різної кількості респондентів, також у більшості респондентів всі копінг- стратегії є дезадаптивними

Нами був проведений кореляційний аналіз отриманих результатів дослідження, який дав змогу виявити залежність між типом акцентуації та використанням копінг-стратегії.

Таблиця 1 Результати кореляційного налізу між показниками типу акцентуації та копінг-стратегій

*p<0,05, **p<0,01; (КС1) - планування вирішити проблему; (КС2) - конфронтуючий копінг; (КС3) - самоконтроль; (КС4) - пошук соціальної підтримки; (КС5) - уникнення проблеми; (КС6) - позитивна переоцінка; (КС7) - прийняття відповідальності; (КС8) - дистанціювання.

З таблиці 1 видно, що були визначені статистично значущі коефіцієнти кореляції між типом акцентуації та копінг-стратегіями. На себе звертає увагу те, що між демонстративним типом акцентуації та такими копінг-стратегіями як конфронтуючий копінг (г = 0,25) та позитивна переоцінка (г = 0,25) є позитивний зв'язок, а отже наявність акцентуації корелює з підвищенням дезадаптивності копінг-стратегій.

Для демонстративного типу акцентуації характерним є егоцентризм та не уникання конфліктів (можуть вступити в конфлікт через зачіпання самолюбства, байдужість оточуючих тощо), що може підсилювати дезадаптивність конфронтуючого копінгу (призводить до напружених ситуацій та конфліктів), а також для даного типу акцентуації характерним є ризик без попереднього обдумування, що може підсилювати дезадаптивність позитивної переоцінки (проблеми сприймаються як стимул особистісного зросту, не уникає проблеми).

Також були визначені статистично значущий коефіцієнт кореляції між педантичним типом акцентуації та копінг-стратегією прийняття відповідальності (г = 0,27) - наявний прямо пропорційний зв'язок, а отже при наявності педантичного типу акцентуації посилюється дезадаптивність копінг-стратегії.

Для педантичного типу акцентуації характерним є наявність нав'язливих думок, сумніви та самокопання, що може підсилювати дезадаптивність прийняття відповідальності (характерне невиправдане почуття провини, незадоволеність собою, необгрунтована самокритика).

З таблиці 1 можемо визначити статистично значущі коефіцієнти кореляції між ригідним типом копінг-стратегією уникнення проблеми (г = 0,48), що говорить про те, що при наявності даного типу акцентуації підвищується дезадаптивність копінг-стратегії.

Для ригідного типу акцентуації характерним є схильність до перекладання відповідальності на інших, що може підсилювати дезадаптивність уникнення проблеми (відволікання, ігнорування або заперечення проблеми).

Були визначені статистично значущі коефіцієнти кореляції між гіпетримічним типом акцентуації та трьома копінг-стратегіями. Звернемо увагу на те, що між даним типом акцентуації та такими копінг-стратегіями як планування вирішити проблему (r = 0,40), конфронтуючий копінг (r = 0,31) та позитивна переоцінка (r = 0,37) ми бачимо прямо пропорційний зв'язок, а отже при наявності акцентуації підвищується дезадаптивність копінг-стратегій.

Для гіпертимічного типу акцентуації є характерним енергійність, переоцінка своїх здібностей та можливостей та постійний поспіх, що може підсилювати дезадаптивність планування вирішити проблему (планує все до дрібниць, але при невдачі посилюються негативні емоції/почуття провини), а також характерно виникнення конфліктів через несерйозне ставлення, що може підсилювати дезадаптивність конронтуючого копінгу (призводить до напружених ситуацій та конфліктів), також характерним є висока самооцінка, самовпевненість та ініціативність, що може підсилювати дезадаптивність позитивної переоцінки (проблеми сприймаються як стимул особистісного зросту, не уникає проблеми).

Між дистимічною акцентуацією та копінгами статистично значущих кореляційних зв'язків не виявлено.

За даними таблиці 1 можна визначити статистично значущі коефіцієнти кореляції між афективно-лабільним типом акцентуації та такими копінг- стратегіями: конфронтуючий копінг (г = 0,27), пошук соціальної підтримки (г = 0,40), уникнення проблеми (г = 0,56) та прийняття відповідальності (г = 0,40), що свідчить про те, що при наявності даної акцентуації підвищується дезадаптивність даних копінг-стратегій.

Для афективно-лабільного типу акцентуації є характерним циклічність настрою, що може підсилювати дезадаптивність чотирьох копінг-стратегій: поведінка в період гіпертимної фази, а саме комунікативність, потреба в підтримці та спілкуванні, може підсилювати дезадаптивність пошуку соціальної підтримки (повне залучення зовнішніх ресурсів та підтримки), а поведінка в період субдепресивної фази, а саме замкнутість, спалахи дратівливості, байдужість, образливість, прояв невдоволення, тимчасовий розрив спілкування, може підсилювати дезадаптивність конфронтуючого копінгу (призводить до напружених ситуацій та конфліктів), дезадаптивність уникнення проблеми (ігнорування, відволікання або заперечення проблеми) та дезадаптивність прийняття відповідальності (характерне невиправдане почуття провини, незадоволеність собою, необгрунтована самокритика).

Привертає увагу те, що між афективно-екзальтованим типом акцентуації та певними копінг-стратегіями, а саме конфронтуючий копінг (г = 0,33), пошук соціальної підтримки (r = 0,25), уникнення проблеми (r = 0,39), прийняття відповідальності (r = 0,25) та дистанціонування (r = 0,34) є прямий зв'язок, тобто наявність афективно-екзальтованого типу акцентуації підсилює дезадаптивність цих копінг-стратегій.

Для афективно-екзальтованого типу акцентуації характерним є нестійкість емоційного реагування, бурхливість (що призводить до конфліктів), вразливість та тривожність, що може підсилювати дезадаптивність конфронтуючого копінгу (призводить до напружених ситуацій та конфліктів), дезадаптивність уникнення проблеми (ігнорування, відволікання або заперечення проблеми), дезадаптивність прийняття відповідальності (характерне невиправдане почуття провини, незадоволеність собою, необґрунтована самокритика) та дезадаптивність дистанціонування (знецінення та непомічання проблеми). Також, характерним є емпатійність та прив'язаність, що разом з тривожністю, може підсилювати дезадаптивність пошуку соціальної підтримки (повне залучення зовнішніх ресурсів та підтримки).

Визначені статистично значущі коефіцієнти кореляції між емотивним типом акцентуації та копінг-стратегіями. В таблиці ми бачимо, що між даним типом акцентуації та такою копінг-стратегією як пошук соціальної підтримки (г = 0,25) є позитивний зв'язок, а отже можемо зробити висновок, що при наявності емотивного типу акцентуації відбувається підсилення дезадаптив- ності копінг-стратегії.

Для емотивного типу акцентуації характерним є непередбачувані зміни настрою та залежність у підтримці від інших, що може підсилювати дезадаптивність пошуку соціальної підтримки (повне залучення зовнішніх ресурсів).

Визначено статистично значущі коефіцієнти кореляції між тривожним типом акцентуації та такою копінг-стратегією як уникнення проблеми (г = 0,43), що вказує на прямо пропорційний зв'язок, тобто при наявності тривожного типу акцентуації підвищується дезадаптивність копінг-стратегії.

Для тривожного типу акцентуації є характерним підвищена боязкість, нерішучість, сумнівність та вразливість, що може підсилювати дезадаптивність уникнення проблеми (ігнорування, відволікання або заперечення проблеми)

В ході нашого дослідження ми вважали, що першопричиною є акцентуація характеру, яка підсилює дезадаптивність копінг-стратегій. Але нами було помічено те, що кількість респондентів з дезадаптивними копінг- стратегіями значно вища за кількість респондентів з наявними акцентуаціями характеру. Через це ми вважаємо, що, можливо, саме дезадаптивність копінг- стратегій є першопричиною наявності акцентуацій характеру. Але, можливо, на дезадаптивність копінг-стратегій також впливає актуальна ситуація у зовнішньому середовищі респондентів (воєнний стан в Україні), тому було б цікаво простежити зміни у результатах дослідження коли респонденти будуть знаходитися в безпеці. В цьому ми вбачаємо продовження нашого дослідження.

Висновки

Проведене нами пілотажне дослідження дозволило визначити статистично значущі кореляційні зв'язки між акцентуаціями характеру та копінг-стратегіями. Була помічена явна тенденція синхронного посилення проявів акцентуації та копінгів, оскільки всі отримані кореляційні зв'язки були прямо пропорційними. Наше припущення про те, що наявність акцентуації характеру ускладнює адаптацію і може призводити до дезадаптивності копінг- стратегій підтвердилась частково. З одного боку, наявність взаємозв'язку доведена, з іншого - наявність респондентів з дезадаптивними копінгами більше, ніж респондентів зі сформованими акцентуаціями. Отже, причино- наслідковий зв'язок може бути іншим. Уточнення потребує проведення більш масштабного дослідження та застосування регресійного аналізу. Крім того, необхідно також порівняти результати подібного дослідження, яке буде проведено після закінчення війни, коли респонденти будуть у безпеці.

Література

1. Даниляк О. Еволюція знань про стрес: від Ганса Сельє до сучасних досягнень / О. Даниляк, С.-А. Маринець, О. Заячківська // Праці НТШ Мед. науки. - 2016. - Т. XLV. - С. 27-40.

2. Lazarus R., Folkman S. (1984). Stress, Appraisal and Coping. New York: Springer.

3. Шайхлісламов З. Р. Теоретичні підходи визначення копінг-стратегії поведінки особистості / З. Р. Шайхлісламов, В. Ю. Горбенко // Вчені записки ТНУ імені В.І. Вернадського. Серія: Психологія. - 2023. - Т. 34 (73), №1. - С. 64-69.

4. Шепелєва, Г. А. Акцентуації характеру в юнацькому віці. / Г. А. Шепелєва // Актуальні проблеми психології в закладах освіти. - 2019. - Т. 9. - С. 143-146.

5. Лисенкова І.П. Вплив акцентуацій характеру підлітків на поведінку в конфліктних ситуаціях / І. П. Лисенкова, А. В. Бурячок // Габітус. - 2022. - №42. - С. 64-68.

6. Грабовська С. Проблема копінгу в сучасних психологічних дослідженнях. / С. Грабовська, М. Єсип // Соціогуманітарні проблеми людини. - 2010. - № 4. - С. 188-199.

References

1. Danyliak O. & Marynets S.-A. & Zaiachkivska O. (2016). Evoliutsiia znan pro stres: vid Hansa Selie do suchasnykh dosiahnen [The evolution of stress conception: from Hans Selye to modern achievements]. Pratsi NTSh Med. nauky - Proc. Shevcehko Sci. Soc. Medical Sciences, (XLV), 27-40

2. Lazarus R. & Folkman S. (1984). Stress, Appraisal and Coping. New York: Springer.

3. Shaikhlislamov Z. R. & Horbenko V. Yu. (2023). Teoretychni pidkhody vyznachennia kopinh-stratehii povedinky osobystosti. [Theoretical approaches to determining the coping strategy of personal behavior]. Vcheni zapysky TNU imeni V.I. Vernadskoho. Seriia: Psykholohiia, 1 (34 (73) ), 64-69.

4. Shepelieva H. A. (2019). Aktsentuatsii kharakteru v yunatskomu vitsi. [Character's accentuations in the youth]. Aktualni problemy psykholohii v zakladakh osvity, (9), 143-146.

5. Lysenkova I.P. & Buriachok A.V. (2022) Vplyv aktsenthuatsii harakteru pidlitkiv na povedinku v konflikthnyh sutyatsiiah [The influence of adolescent character accentuations on behavior in conflict situations]. Habitus, 42, 64-68 [in Ukrainian].

6. Hrabovska S. & Yesyp M. (2010) Problema kopinhu v suchasnykh psykholohichnykh doslidzhenniakh. Sotsiohumanitarni problemy liudyny [The problem of coping in modern psychological research]. Sociohumanitarniproblemy ludyny, 4, 188-199 [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru