Психофізіологічні критерії оцінювання адаптаційних можливостей студентів закладів вищої психологічної освіти в умовах воєнного стану

Размещено на http://www.allbest.ru/

ПСИХОФІЗІОЛОГІЧНІ КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ АДАПТАЦІЙНИХ МОЖЛИВОСТЕЙ СТУДЕНТІВ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ПСИХОЛОГІЧНОЇ ОСВІТИ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ

Петрик Роман Олегович, аспірант, Кравченко Валентин Вікторович, аспірант, Західноукраїнський національний університет

Анотація

Для ефективного навчання здобувачів вищої освіти важливим є забезпечення їх психологічного здоров'я. Навчання студентів саме по собі є стресовим фактором, особливо для здобувачів освіти перших курсів, які перейшли від шкільної форми навчання до академічної, що вимагає самодисципліни й адаптації до нових вимог. Освітній процес в Україні за останні роки зіткнувся із серйозними викликами, починаючи від пандемії COVID-19 і війни 2022 року, яка поглибила проблеми, що виникли під час дистанційного навчання. Метою дослідження є визначення рівня тривожності за шкалою Спілберга-Ханіна і встановлення кореляційних зв'язків між рівнем тривожності здобувачів вищої освіти і показниками активації симпатичної нервової системи за частотою серцевих скорочень, величиною артеріального тиску і частотою дихання. У дослідженні взяли участь 45 дівчат і 43 хлопці, які навчаються з першого по п'ятий курс на психологічному факультеті Національного авіаційного університету, м. Київ, Україна. Усі студенти підписали згоду на проведення анонімного опитування і визначення показників стану вегетативної нервової системи. Опитування проводилось двічі: на початку семестру і в середині (під час проведення модулів і заліків). За результатами опитування було встановлено, що студенти першого і п'ятого курсів мають високий рівень особистісної тривожності 62,7% і реактивної тривожності - 72,5%. Здобувачі вищої освіти третього курсу мають середній рівень тривожності реактивної і низький - особистісної. Серед студентів п'ятого курсу з високим рівнем тривожності переважать хлопці, а серед першокурсників більший рівень тривожності відзначено в дівчат. Зростання тривожності корелює з показниками активації симпатичної нервової системи. Встановлено, що між високим рівнем тривожності та зростанням частоти серцевих скорочень і частоти дихання існує прямий сильний кореляційний зв'язок r=0,84±0,03 у розрахунках реактивної тривожності й r=0,76±0,12 за встановлення особистісної тривожності в студентів. Отримані результати вказують на зростання рівня особистісної тривожності на тлі воєнної агресії, що посилює реактивну тривожність здобувачів вищої освіти на ситуації, пов'язані з додатковими стресами на іспитах. Такі події можуть вплинути на розвиток хронічного стресу, знизити мотивацію до навчання і спричинити емоційне вигорання.

Ключові слова: тривожність студентів-психологів, особистісна і реактивна тривожність, стрес, стрес-реакції, симпатоадреналова система.

Abstract

Psychophysiological criteria for assessment of the adaptation opportunities of students of higher psychological education institutions under the conditions of the state of war

Petryk Roman Olegovych Postgraduate, Kravchenko Valentyn Viktorovych Postgraduate, West Ukrainian National University

Ensuring psychological health is important for effective student learning. Teaching students in itself is a stressful factor, especially for first-year students who have switched from a school form of education to an academic one, which requires self-discipline and adaptation to new requirements. The educational process in Ukraine has faced serious challenges in recent years challenges: ranging from the pandemic of COVID-19 and the war of 2022, which deepened the problems that arose during distance learning. The purpose of our study was to determine the level of anxiety according to the Spielberg-Hanin scale and to establish correlations between the level of anxiety of students and indicators of activation of the sympathetic nervous system based on heart rate, blood pressure, and respiratory rate. 45 girls and 43 boys who study from the first to the fifth year at the Faculty of Psychology, National Aviation University, Kyiv, Ukraine, took part in the study.

All students signed consent to conduct an anonymous survey and determine indicators of the state of the autonomic nervous system. The survey was conducted twice: at the beginning of the semester and in the middle (during modules and assessments). According to the results of the survey, we found that students of the first and fifth years have a high level of personal anxiety 62.7% and reactive anxiety - 72.5%. Third-year students have an average level of reactive and low personal anxiety. Among fifth-year students with a high level of anxiety, boys predominate, and among first-year students, a higher level of anxiety is noted among girls. An increase in anxiety correlates with indicators of activation of the sympathetic nervous system. Thus, between a high level of anxiety and an increase in heart rate and breathing rate, there is a direct strong correlation r=0.84±0.03 when calculating reactive anxiety and r=0.76±0.12 when determining personal anxiety in students. The results obtained by us indicate an increase in the level of personal anxiety against the background of military aggression, which increases the reactive anxiety of students in situations associated with additional stress during exams. Such events can affect the development of chronic stress and reduce motivation to study and cause emotional burnout.

Keywords: anxiety of psychology students, personal and reactive anxiety, stress, stress reactions, sympathoadrenal system.

Постановка проблеми

Навчання в закладах вищої освіти вимагає багато зусиль від здобувачів освіти. Студенти стикаються із широким спектром постійних стресових факторів, пов'язаних з академічними вимогами [1]. Дослідження показують, що стрес, пов'язаний з навчанням, може знизити академічну успішність і мотивацію, збільшує ризик не опанувати необхідний об'єм знань та навичок або взагалі бути відрахованим. Здобувачі вищої освіти зазвичай занепокоєні успішним і вчасним складанням іспитів і заліків, що саме по собі відзначається студентами як стресова ситуація, особливо серед першокурсників, які переходять від шкільної форми навчання до вищої освіти, яка вимагає дисципліни, самостійності й відповідальності та потребує готовності до адаптації. Зміни, які відбуваються сьогодні в Україні, є додатковим психологічним навантаженням через навчання в умовах війни, що може викликати хронічний стрес у студентів і сприяти накопиченню негативних емоцій і зниженню в них стресостійкості, а це зруйнує можливість адаптуватись до тривалих змін [2].

Щоб успішно скласти іспит або залік, здобувач вищої освіти повинен активізувати свої психічні та фізичні ресурси. Студентські сесії зазвичай оцінюються здобувачами як стрес [3]. Під стресом, який детально вивчався Г. Сельє, розуміють неспецифічну реакцію організму на дію надмірного подразника за участю нейроендокринної регуляції [1]. Під час розвитку стрес- реакції відбувається адаптація організму до факторів, які викликали цей стрес, і проходить це в три послідовні стадії. Для першої стадії - тривоги - характерна мобілізація сил організму з активацією симпатоадреналової системи, на другій стадії - резистентності - організм здатен долати стрес, а в разі переходу до стадії виснаження організм утрачає здатність адаптуватись [4].

Стрес, що пов'язаний з війною, має відмінності від звичайного стресу, й організму важко адаптуватись до такого стану, який може діяти тривало і невизначено довго. Також це є фактором, котрий неможливо усунути за бажанням, що зрештою може викликати хронічний стрес і стати причиною тривожних, депресивних і посттравматичних стресових розладів у майбутньому [5].

Студенти-психологи - це майбутні спеціалісти, професійна діяльність яких буде спрямована на консультування людей, котрі не можуть самостійно подолати психологічну проблему з приводу тих чи інших причин. Але здобувачі вищої психологічної освіти самі можуть стати жертвою стресу в умовах війни. У дослідженнях фахівців наведено дані про втрату студентами мотивації не лише до навчання, а до будь-якої діяльності, що може поєднуватися з емоційним вигорянням, яке спричиняє розвиток психоемоційних розладів на тлі стресу. Здобувачі вищої освіти, які навчаються на старших курсах, усвідомлюють, з якими труднощами зіштовхнуться через рік-два, в умовах загальної невизначеності, депресії і тривожності, котрі є невід'ємною частиною психологічних проблем суспільства, що перебуває у стані війні [6]. Вивчення психофізіологічних критеріїв як показників тривожності здобувачів вищої освіти є важливим для розроблення методик, які допоможуть студентам-психологам адаптуватися до навчання в умовах війни і здобути якісну освіту з усвідомленням того, що саме психологи допоможуть великій кількості людей зберегти і відновити ментальне здоров'я.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Питання адаптації студентів-психологів до навчання в закладах вищої освіти висвітлюється в роботах вітчизняних і закордонних фахівців. У наукових розвідках І.М. Соколової, Г.В. Петренко, Д.С. Волкова, С.Р. Пантилеєва, І.І. Чеснокова, У. Джеймса, М. Розенберга наведено дані щодо особливостей рівня тривожності у здобувачів вищої освіти перших і старших курсів. Зазначається, що студенти перших курсів мають нижчий рівень самоприхильності й вищий рівень самозвинувачення [7]. У роботах Д.С. Волкова та О.А. Черних представлено дані емпіричних досліджень щодо показників оптимізму, песимізму та просоціальної поведінки здобувачів вищої освіти. Отримані результати демонструють, що першокурсники мають вищі показники оптимізму і просоціальної поведінки порівняно зі студентами старших курсів [8].

Навчання здобувачів вищої освіти в умовах воєнного стану з повітряними тривогами і переживаннями, пов'язаними з небезпекою для власного життя і життя близьких, безумовно, має значний вплив на якість навчання. За останні роки з'явилось багато публікацій, які присвячено особливостям освітнього процесу в умовах війни. У роботах О.В. Денефіль, Л.М. Потапюк, С.О. Запєвалової, Т. Бородулькіної, А.І. Гусєва, Н.В. Дерев'янченко, Т.С. Сапєльнікової розглядаються питання становлення майбутніх спеціалістів в умовах воєнного стану [5; 9; 10]. Фахівці зазначають, що в умовах війні на студентів впливає багатокомпонентний стрес, який пов'язаний як з високим рівнем тривожності на тлі воєнних дій, так і з великими обсягами матеріалу, який необхідно засвоїти [6; 11]. Якщо раніше війна в уявленні багатьох була далеким минулим, то зараз - це реальність, з якою іноді не в змозі впоратись людська психіка. Тож студенти-психологи, особливо зі старших курсів, усвідомлюють, яка відповідальність ляже на їхні плечі, а це є додатковим фактором стресу.

Для успішного навчання, навіть в умовах стресу, важливо вміти справлятися зі складними ситуаціями й адаптуватись до нових умов. Здобувачі вищої освіти відрізняються за рівнем адаптації, деякі з них демонструють дезадаптивну поведінку, що може викликати фізичні й психологічні проблеми. У роботах С.Ю. Макарова, І.В. Сергети, Т. Дерев'янченко, Т.В. Камарка, І. Попоусека розглядаються зміни психофізіологічних показників за умови розвитку стрес-реакції та можливі шляхи корекції [12; 13].

Мета статті - визначення рівня тривожності у студентів-психологів першого-п'ятого курсів Національного авіаційного університету за допомогою шкали Ч. Спілберга і Ю.Л. Ханіна, а також встановлення кореляційних зв'язків між рівнем тривожності та змінами фізіологічних показників активності автономної нервової системи.

Виклад основного матеріалу

Реакція організму на будь-який стрес спрямована на адаптацію до цієї стресової ситуації. Навчання саме по собі є стресом, а в умовах війни цей стрес стає багатокомпонентним, оскільки до звичайних переживань здобувача вищої освіти, пов'язаних із засвоєнням великих обсягів інформації, приєднується страх, пов'язаний із військовими діями [5]. Неможливість передбачити майбутні події та невизначеність можуть перевести гострий стрес у хронічний і викликати у студента тривожно-депресивні розлади і ще більше заглибити його в психологічну проблему, з якою неможливо впоратись самотужки [7].

Розвиток стресу пов'язаний з активацією гіпоталамо-гіпофізарної вісі, що сприяє вивільненню кортиколіберина гіпоталамусом із подальшою активацією гіпофіза і вивільненням адренокортикотропного гормону, який діє на кору наднирників і сприяє вивільненню корою наднирників кортизолу. Кортизол - це гормон стресу, і визначення його рівня є одним із критеріїв визначення стрес-реактивності організму. Кортизол відноситься до глюкокортикоїдів, а його фізіологічна дія полягає в збільшенні рівня глюкози в крові шляхом активації глюконеогенезу і гліколізу, що пов'язано із загальними вимогами з боку організму щодо збільшення забезпечення енергією в умовах стресу. Кортизол є біохімічним маркером хронічної стрес-реакції, концентрацію якого можна визначити в слині.

На тлі активації симптоадреналової системи під час стресу зростає ЧСС, що можна використовувати як критерій для оцінки фізіологічних параметрів стресу. З точки зору ЧСС реактивність передбачає реакцію та збільшення ЧСС під час стресових ситуацій у результаті мобілізації енергії та виконання завдання [1]. Вісцеральні реакції під час розвитку стресу є об'єктивним критерієм оцінювання рівня стрес-реактивності. До таких показників можна віднести: зміни кольору шкіри - від збліднення до почервоніння, зміни пітливості та зміни розміру зіниць, а також зміни показників серцево-судинної (ЧСС, АТ) і дихальної (частоти і глибини дихання) систем [15].

Дослідження, яке було проведено серед 45 дівчат і 43 хлопців - студентів психологічного факультету Національного авіаційного університету 1-5 курсів показало зростання показників ЧСС і АТ та ЧД під час проведення модульного контролю і заліків. Усі учасники дослідження підписали згоду на проходження експерименту, вік учасників експерименту - у середньому 20,4 роки (від 18 до 22 років). Статистичне оброблення отриманих результатів здійснювали за допомогою програми STATISTICA 6.0 (фірма StatSoft, США). Кореляційні зв'язки встановлювали методом кореляції Пірсона [18].

Цікавим виявився факт, що ці показники були достовірно вищими і на початку семестру, особливо у студентів першого і п'ятого курсів, і наближались до норми у студентів третього курсу. Такі показники свідчать, що процес адаптації, в якому знаходяться першокурсники, вимагає активації резервних можливостей організму, а у здобувачів вищої освіти старшого курсу підвищена активність симпатичної нервової системи, пов'язана із тривогою за майбутнє і усвідомленням відповідальності, особливо в умовах реалій сьогодення.

У нормі ЧСС визначається на рівні 60-80 ударів за хвилину, АТ - від 110/70 мм. рт. ст. до 120/80 мм. рт. ст., ЧД - 16-20 за хвилину. Зростання тривожності у здобувачів вищої освіти під час проведення модульних контролів і заліків стала причиною підвищення показників активації симпатичної нервової системи. Так, у 64,3% студентів під час проведення контролю зростали: ЧСС (112,4±2,35 за хв), АТ (127,34±12,2) та ЧД (21±2,1), що свідчило про вплив стресового чинника.

Прискорення ЧСС під час розвитку стресу та відновлення нормального ритму серцевих скорочень є показником відновлення і психофізіологічної адаптації до навколишніх, фізіологічних або психічних потреб. Адаптивні реакції на гострий стрес характеризуються як чітка початкова реакція та ефективне відновлення після припинення дії стресора. Уповільнене відновлення серцевої активації в основному пояснюється постійною психічною присутністю стресорів, що перевищує їх реальну корисність, і тісно пов'язане з персеверативною когнітивністю та схильністю до руйнації, які у свою чергу пов'язані з уразливістю до депресії та інших психологічних розладів [14].

Стрес, пов'язаний з іспитами і заліками, має подвійну спрямованість. З одного боку, це активація гіпоталамо-гіпофізарно-наднирникової системи зі змінами в серцево-судинній системі й підвищенням рівня кортизолу, а з іншого - це активація симпатичної нервової системи, яка мобілізує ресурси організму й підвищує якість навчання, а також відбувається модуляція нейронних функцій префронтальних ділянок головного мозку, які включають пам'ять, прийняття рішень і здатність до навчання [14]. Переваження рівня активності одного з відділів вегетативної нервової системи дає можливість класифікувати осіб на: нормотоніків, парасимпатотоніків і симпатотоніків, у яких, відповідно, є баланс, переважання парасимпатичного і симпатичного відділів нервової системи [15]. Симпатотоніки мають достовірно вищий рівень тривожності й вищі результати навчання, але вони схильні до розвитку неврозів у майбутньому. Парасимпатотоніки з переважанням парасимпатичної нервової системи, за даними наукової літератури, часто виявляються інтравертами і схильні до тривалого стресу, що може викликати розвиток захворювань, які пов'язують із психосоматикою [16].

Крім підвищення ЧСС і АТ, під час розвитку тривалого стресу можуть бути й інші прояви активації автономної нервової системи у вигляді відчуття страху, паніки, втоми, головного болю, нудоти і болю в шлунку, що може порушувати концентрацію уваги і впливати на процеси робочої і довготривалої пам'яті [17].

Рівень тривожності визначали за шкалою Спілберга-Ханіна. Тривожність проявляється підвищеним рівнем занепокоєння навіть за відсутності чинника. Студенти проходили опитування на початку семестру і в кінці, під час проведення модульних контролів і заліків. Опитувальник Спілберга-Ханіна містить 40 питань, відповіді на які закодовані в бали і дозволяють оцінити рівень особистісної та реактивної тривожності. За результатами опитування формуються групи тривожності серед здобувачів вищої освіти:

• дуже висока тривожність - 3,5-4,0 балів;

• висока тривожність - 3,0-3,4 балів;

• помірна тривожність - 2,0-2,9 балів;

• низька тривожність - 1,5-1,9 балів;

• дуже низька тривожність - 0,0-1,4 бали [18].

З 88 студентів-психологів (45 дівчат і 43 хлопці), які взяли участь в опитуванні, високий рівень тривожності продемонстрували 62,5% здобувачів вищої освіти, серед них 25 (28,4%) дівчат і 30 (34,1%) хлопців. Високий рівень реактивної тривожності був у студентів першого курсу та у студентів п'ятого курсу, причому серед хлопців старшого курсу цей відсоток був вищим. Так, серед першокурсників рівень тривожності переважав у дівчат порівняно з хлопцями: з 15 дівчат-першокурсниць, які взяли участь в експерименті, у 8 (9%) рівень тривожності був вище середнього і лише у 3 (3%) із 12 хлопців-першокурсників рівень тривожності був середнім. У студентів другого і третього курсу рівень тривожності був низьким, але в жодного зі здобувачів вищої освіти він не був дуже низьким, навіть на початку семестру. Дані представлені в таблицях 1 і 2.

Важливим показником у цьому дослідженні було те, що рівень особистісної тривожності, яка є проявом рис особистості, у студентів був високим.

Таблиця 1. Рівень тривожності студентів-психологів на початку семестру

Таблиця 2. Рівень тривожності студентів-психологів під час проведення іспитів

Такі показники особистісної тривожності є реакцією здобувачів вищої освіти на навчання в умовах підвищеної тривожності й можливим розвитком хронічного стресу в умовах війни. У першокурсників рівень особистісної тривожності знизився під час другого опитування (під час проведення модулів і заліків), а рівень реактивної тривожності, яка пов'язана з реакцією нервової системи на ситуацію, дещо зріс, і у 24,3% першокурсників був дуже високим, а у 34,1% - високим. У студентів п'ятого курсу рівень особистісної тривожності залишався високим (3,23±0,44) у 62,7%, а рівень реактивної тривожності наростав до 72,1% і був високим та дуже високим (3,23 ±0,44 і 3,98±0,23). У хлопців старшого курсу цей показник був достовірно вищим, особливо під час обчислення особистісної тривожності.

У дослідженнях фахівців зазначено, що всі мають різний рівень адаптаційних можливостей, що пов'язано з індивідуальними особливостями нейроендокринної регуляції, і саме це визначає стресостійкість. В останні роки вченими наведено дані, що можливість до адаптації залежить від структурних особливостей нервової системи і пов'язана з наявністю нейротропного фактору мозку (BDNF), який широко експресується в центральній та периферичній нервовій системі й бере участь у нейрогенезі, виживанні клітин, диференціюванні та формуванні синапсів. Нижчі рівні BDNF внаслідок ранньої травми та генетичної схильності можуть збільшити ризик несприятливих психологічних наслідків у людей [13].

Для встановлення кореляційного зв'язку між рівнем тривожності та змінами показників активації вегетативної нервової системи (зміни ЧСС, АТ, ЧД) розраховували коефіцієнт кореляції Пірсона. Між високим рівнем тривожності у студентів і зростанням показників активації симпатичної нервової системи встановлений прямий сильний кореляційний зв'язок, який у середньому дорівнював г=0,84±0,03 за розрахунків реактивної тривожності й г=0,76±0,12 за встановлення особистісної тривожності у здобувачів вищої освіти. Робота психолога пов'язана з постійними контактами з людьми, які перебувають у скрутній психологічній ситуації, що не може не впливати на психічний стан самого психолога. Для встановлення на професійну придатність у сферах з високим рівнем стресу важливо проходити попереднє тестування [20]. Підвищення тривожності студентів, що спровоковано навчанням під час війни, може мати негативні наслідки і призводити до емоційного вигоряння, що підтверджується даними наукових досліджень [11].

Висновки

Проведені дослідження за шкалою опитування Спілберга- Ханіна встановили високий і дуже високий рівень тривожності серед студентів-психологів, особливо першого і п'ятого курсів, як на початку семестру, так і в кінці, під час проведення модульних контролів і заліків. Отримані показники мали сильну пряму кореляційну залежність із показниками активації вегетативної нервової системи і проявлялись у вигляді зростання показників симпатичного впливу на стан серцево-судинної і дихальної систем (підвищення рівня ЧСС, АТ, ЧД).

Отримані показники дослідження демонструють, що воєнний стан є причиною зростання особистісної тривожності, що стає тлом для підвищення реактивної тривожності та спричиняє емоційне вигорання, погану адаптацію, а в майбутньому може викликати хронічний стрес із розвитком психосоматичних захворювань.

тривожність нервовий тиск здобувач

1. Wimmer S., Lackner H.K., Papousek I., Paechter M. Influences of Different Dimensions of Academic Self-Concept on Students' Cardiac Recovery After Giving A Stressful Presentation. Psychol Res Behav Manag, 2019. № 7(12). P. 1031-1040.

2. Денефіль О.В., Мусієнко С.А., Зьомко Ю.В. Психологічна адаптація студентів старших курсів під час війни. Здобутки клінічної і експериментальної медицини, 2023. №4. С. 100-104.

3. Pascoe M.C., Hetrick S.E., Parker A.G. The impact of stress on students in secondary school and higher education. International Journal of Adolescence and Youth,2019. № 25(1). P. 104-112.

4. Svendsen J.L., Osnes B., Binder P.E., Dundas I., Visted E., Nordby H., Schanche E., Sorensen L. Trait Self-Compassion Reflects Emotional Flexibility Through an Association with High Vagally Mediated Heart Rate Variability. Mindfulness (N Y), 2016. №7(5). P. 1103-1113.

5. Потапюк Л.М. Особливості формування стресостійкості студентів в умовах російсько-української війни. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Психологія, 2023. № 2. С. 34-38.

6. Соколова І.М., Шайхлісламов З.Р., Горбенко В.Ю. Психологічні особливості самоставлення в студентів-психологів. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія:Психологія,, 2023. №4. С. 118-123.

7. Волков Д.С., Черних О.А. Особливості психічного здоров'я та особистісних властивостей студентів-психологів. Вчені записки ТНУ імені В.І. Вернадського, 2021. №1. С. 14-20.

8. Derevianchenko N., Nekrashevy T. Peculiarities of communication of the participants of the educational process in the conditions of martial state. Scientific Notes of the Pedagogical Department, 2023 №53. С. 24-31.

9. Рештакова Н.О. Депресія як один із чинників, що сприяють розвитку психосоматичних розладів. Медсестринство, 2019. № 1. С. 29-31.

10. Бородулькіна Т. Стабілізація психічного стану в уявленнях студентів- психологів. Психологічні перспективи, 2024. Вип. 43. С. 10-24.

11. Сапєльнікова Т.С. Особливості емоційного вигоряння студентів психологів в умовах військового стану. Перспективи та інновації науки» (Серія «Педагогіка», Серія «Психологія», Серія «Медицина»), 2024. № 3(37). С. 965-973.

12. Макаров С.Ю. Особливості взаємозв'язків фізіологічно- і психічно-обумовлених корелят психофізіологічної адаптації студентів та перспективи їх використання для встановлення критеріїв оцінки навчального стресу. World Science. 2019. № 3 (43). С. 24-33.

13. Young D.A., Neylan T.C., O'Donovan A., Metzler T., Richards A., Ross J.A., Inslicht S.S. The interaction of BDNF Val66Met, PTSD, and child abuse on psychophysiological reactivity and HPA axis function in a sample of Gulf War Veterans. JAffect Disord. 2018. № 1 (235). Р. 52-60.

14. Ramirez-Adrados A., Fernandez-Elias V.E., Fernandez-Martinez S., Martinez-Pascual B., Gonzalez-de-Ramos C., Clemente-Suarez V.J. The Effect of Studying a Double Degree in the Psychophysiological Stress Response in the Bachelor's Thesis Defense. Int J Environ Res Public Health. 2022. №21(19). Р. 1207.

15. Давибіда Н., Довгань О., Кондратюк В. Фізичний розвиток студентів в залежності від переважання типу автономної нервової системи. Науковий часопис Українського державного університету імені Михайла Драгоманова, 2023. №6(166), С. 46-51.

16. Maksymyak M.V., Soltysik L.M., Ovchar A.I., Levchenko V.A. Psycho-vegetative "chaos" as an imbalance of homeostatic systems in students: methods of its early diagnosis. EUMJ.2021. №9(4). Р. 391-400.

17. Соловйова Є.Т., Максименко О.В., Літвін В.І., Цикало Б.М. Вплив стресу на когнітивні функції. Topical aspects of modern scientific research: Proceedings of the 9th International scientific and practical conference (16-18 Мау. 2024 р. Tokyo), Tokyo, 2024. P. 211--216.

18. Харченко Г. Яценко С., Неведомська Є. Рівень тривожності студентів та його зв'язок з самооцінкою здоров'я. Спортивна наука та здоров'я людини, 2019. № 2. С.68-73

19. Makarov S.Y., Stoyan N.V., Serheta I.V., Taran O.A., Dyakova O.V. Peculiarities of the interaction of the indicators of psychophysiological adaptation of modern students in the context of the effective monitoring of individual health of young women and young men. Wiad Lek. 2019. №72(5). Р. 1053-1058. PMID: 31175743.

20. Недашківська Т.Є. Експеримент у психолінгвістиці (з досвіду роботи): монографія. Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2019. 230 с.

References

1. Wimmer S., Lackner H.K., Papousek I., Paechter M. (2019). Influences Of Different Dimensions Of Academic Self-Concept On Students Cardiac Recovery After Giving A Stressful Presentation. Psychol Res Behav Manag, 7(12), 1031-1040. [in English].

2. Denefil O.V., Musiienko S.A., Zomko Yu.V. (2023). Psykholohichna adaptatsiia studentiv starshykh kursiv pid chas viiny [Psychological adaptation of senior year students during the war]. Zdobutky klinichnoi i eksperymentalnoi medytsyny - Achievements of clinical and experimental medicine, 4, 100-104 [in Ukrainian].

3. Pascoe M.C., Hetrick S.E., Parker A.G. (2019). The impact of stress on students in secondary school and higher education. International Journal of Adolescence and Youth, 25(1), 104-112. [in English].

4. Svendsen J.L., Osnes B., Binder P.E., Dundas I., Visted E., Nordby H., Schanche E., Sorensen L. (2016). Trait Self-Compassion Reflects Emotional Flexibility Through an Association with High Vagally Mediated Heart Rate Variability. Mindfulness (N Y), 7(5), 1103-1113. [in English].

5. Potapiuk L.M. (2023). Osoblyvosti formuvannia stresostiikosti studentiv v umovakh rosiisko-ukrainskoi viiny [Peculiarities of the formation of students' stress resistance in the conditions of the Russian-Ukrainian war]. Naukovyi visnyk Uzhhorodskoho natsionalnoho universytetu. Seriia: Psykholohiia - Scientific Bulletin of the Uzhhorod National University. Series: Psychology, 2, 34-38. [in Ukrainian].

6. Sokolova I.M., Shaikhlislamov Z.R., Horbenko V.Yu. (2023). Psykholohichni osoblyvosti samostavlennia v studentiv-psykholohiv [Psychological features of self-attitude in psychology students]. Naukovyi visnyk Uzhhorodskoho natsionalnoho universytetu. Seriia: Psykholohiia - Scientific Bulletin of the Uzhhorod National University. Series: Psychology, 4, 118-123. [in Ukrainian].

7. Volkov D.S., Chernykh O.A. (2021). Osoblyvosti psykhichnoho zdorovia ta osobystisnykh vlastyvostei studentiv-psykholohiv [Peculiarities of mental health and personal characteristics of psychology students]. Vcheni zapysky TNU imeni VI Vernadskoho - Scientific notes of VI Vernadsky TNU, 1, 14-20 [in Ukrainian].

8. Derevianchenko N., Nekrashevy T. (2023). Peculiarities of communication of the participants of the educational process in the conditions of martial state. Scientific Notes of the Pedagogical Department, 53, 24-31. [in English].

9. Reshtakova N.O. (2019). Depresiia yak odyn iz chynnykiv, shcho spryiaiut rozvytku psykhosomatychnykh rozladiv [Depression as one of the factors contributing to the development of psychosomatic disorders]. Medsestrynstvo - Nursing, 1, 29-31 [in Ukrainian].

10. Borodulkina T. (2024). Stabilizatsiia psykhichnoho stanu v uiavlenniakh studentiv- psykholohiv [Stabilization of the mental state in the ideas of psychology students]. Psykholohichni perspektyvy - Psychological perspectives, 43, 10-24 [in Ukrainian].

11. Sapielnikova T.S. (2024). Osoblyvosti emotsiinoho vyhoriannia studentiv psykholohiv v umovakh viiskovoho stanu [Peculiarities of emotional burnout of psychology students under martial law]. Perspektyvy ta innovatsii nauky» (Seriia «Pedahohika», Seriia «Psykholohiia», Seriia «Medytsyna») - Perspectives and innovations of science " ("Pedagogy " Series, "Psychology " Series, "Medicine" Series'), 3(37), 965-973 [in Ukrainian].

12. Makarov S.Yu. (2019). Osoblyvosti vzaiemozviazkiv fiziolohichno- i psykhichno obumovlenykh koreliat psykhofiziolohichnoi adaptatsii studentiv ta perspektyvy yikh vykorystannia dlia vstanovlennia kryteriiv otsinky navchalnoho stresu [Peculiarities of interrelationships of physiologically and psychologically determined correlates of psychophysiological adaptation of students and prospects of their use for establishing criteria for assessment of educational stress]. World Science - World Science, 3 (43), 24-33 [in Ukrainian].

13. Young D.A., Neylan T.C., ODonovan A., Metzler T., Richards A., Ross J.A., Inslicht S.S. (2018). The interaction of BDNF Val66Met, PTSD, and child abuse on psychophysiological reactivity and HPA axis function in a sample of Gulf War Veterans. JAffect Disord, 1 (235), 52-60. [in English].

14. Ramirez-Adrados A., Fernandez-Elias V.E., Fernandez-Martinez S., Martinez-Pascual B., Gonzalez-de-Ramos C., Clemente-Suarez V.J. (2022). The Effect of Studying a Double Degree in the Psychophysiological Stress Response in the Bachelors Thesis Defense. Int J Environ Res Public Health, 21(19), 1207. [in English].

15. Davybida N., Dovhan O., Kondratiuk V. (2023). Fizychnyi rozvytok studentiv v zalezhnosti vid perevazhannia typu avtonomnoi nervovoi systemy [Physical development of students depending on the predominance of the type of autonomic nervous system]. Naukovyi chasopys Ukrainskoho derzhavnoho universytetu imeni Mykhaila Drahomanova - Scientific journal of Mykhailo Drahomanov Ukrainian State University, 6(166), 46-51. [in Ukrainian].

16. Maksymyak M.V., Soltysik L.M., Ovchar A.I., Levchenko V.A. (2021). Psycho- vegetative "chaos" as an imbalance of homeostatic systems in students: methods of its early diagnosis. EUMJ, 9(4), 391-400. [in English].

17. Soloviova Ye.T., Maksymenko O.V., Litvin V.I., Tsykalo B.M. (2024). Vplyv stresu na kohnityvni funktsii [The influence of stress on cognitive functions]. Proceedings from the 9th International scientific and practical conference «Topical aspects of modern scientific research» - The 9th International scientific and practical conference «Topical aspects of modern scientific research». (pp. 211-216) Tokyo [in Ukrainian].

18. Kharchenko H. Yatsenko S., Nevedomska Ye. (2019). Riven tryvozhnosti studentiv ta yoho zviazok z samootsinkoiu zdorovia [Anxiety level of students and its relationship with selfassessment of health]. Sportyvna nauka ta zdorovia liudyny - Sports science and human health, 2, 68-73 [in Ukrainian].

19. Makarov S.Y., Stoyan N.V., Serheta I.V., Taran O.A., Dyakova O.V. (2019). Peculiarities of the interaction of the indicators of psychophysiological adaptation of modern students in the context of the effective monitoring of individual health of young women and young men. Wiad Lek. 72(5), 1053-1058. PMID: 31175743 [in English].

20. Nedashkivska T.Ye. (2019). Eksperyment u psykholinhvistytsi (z dosvidu roboty): monohrafiia [Eksperyment u psykholinhvistytsi (z dosvidu roboty): monohrafiia]. Zhytomyr: Vyd-vo ZhDU im. I. Franka. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru