Підвищення ефективності психотерапевтичного впливу на пацієнтів з постконтузійним синдромом шляхом використання метафоричних асоціативних карт "КПС"

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДУ «Інститут психології імені Г.С. Костюка НАПН України»

Підвищення ефективності психотерапевтичного впливу на пацієнтів з постконтузійним синдромом, шляхом використання метафоричних асоціативних карт «КПС»

Проноза-Стеблюк Катерина Володимирівна

магістр психології, аспірантка

Анотація

В умовах сучасної війни бойова травма голови посідає друге місце за частотою уражень. Серед травматичних ушкоджень головного мозку (лТУ ГМ) легкі травматичні ушкодження складають до 80%. В 2/3 випадків після проведеного лікування та реабілітації пацієнти з лТУ МГ повертаються до служби та практично не мають віддалених наслідків. Однак в третині випадків, особливо у випадку незавершеного лікування та реабілітації можливий розвиток постконтузійного синдрому (ПКС). Постконтузійний синдром є багатоскладовою патологією з фізичними та ментальними проявами, який змінює особистість. Враховуючи кількість осіб, що мають, чи потенційно будуть мати ПКС після війни ця проблема набуває особливого медико-соціального значення.

В лікуванні ПКС застосовується як медикаментозна, так і психотерапія. Саме для підвищення ефективності психотерапевтичного впливу було розроблено та запропоновано використання метафоричних асоціативних карт «КПС».

Запропоновані авторські метафоричні асоціативні карти КПС являють собою набір із 74 карт, що є фотографічними зображеннями, які оброблені за допомогою комп'ютерних графічних редакторів і розподілені за кластерами та за асоціативними рядами. Асоціативні ряди відображають 8 елементарних емоцій та 4 базових емоцій; внутрішню картину хвороби (прийняття людиною власного захворювання) у випадку психосоматичних хвороб; стратегії поведінки в конфліктних ситуаціях; базові потреби самозбереження; базові потреби емоційного спектру взаємодії. Результати дослідження показали, що дана методика, в комплексі лікувально-діагностичних заходів у пацієнтів з постконтузійним синдромом, якісно відображає поточний стан пацієнта, розуміння пацієнтом природи власної проблематики, а саме здатність інтерпретувати власні симптоми, власні потреби, власні емоційні процеси. Методика може бути рекомендована в якості доповнення до психотерапевтичних методів, у пацієнтів із розладами тривожно спектру та за наявності депресивного компоненту (в т.ч. і самостійного), що можуть бути наслідками та проявами постконтузійного синдрому.

Ключові слова: легке травматичне ушкодження мозку, постконтузійний синдром, психотерапія, метафоричні асоціативні карти

Pronoza-Stebluk Kateryna Volodymyrivna master of psychology, graduate student, State University "Institute of Psychology named after H.S. Kostiuk of the National Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine". Kyiv

Increasing the efficiency of the psychotherapeutic effect on patients with post-concussion syndrome by using of metaphorical associative cards "KPS"

Abstracts

In the modern war a combat injury to the head is the second of most frequent injury. Among of all traumatic brain injuries (TBI), mild traumatic injuries up to 80%. In 2/3 of cases, after treatment and rehabilitation, patients with mTBI return to service and have almost no long-term consequences. However, near30% of cases, especially in the case of incomplete treatment and rehabilitation is possible the manifestations of post-concussion syndrome (PCS). Post-concussion syndrome is a complex pathology with physical and mental manifestations that changes the personality. Considering the number of people who have, or will potentially have, PCS after the war, this problem acquires a special medical and social significance.

In the treatment of PCS, both medication and psychotherapy are used. For the increase effectiveness of psychotherapeutic influence was developed and proposed to use of metaphorical associative cards "KPS".

The proposed author's metaphorical associative cards of KPS are a set of 74 cards, photographic images, which are processed by the computer graphics editors and distributed by clusters and by associative series. Associative rows reflect 8 elementary emotions and 4 basic emotions; the internal picture of the disease (a person's acceptance of his own diseases) in the case of psychosomatic diseases; behavioral strategies in conflict situations; basic self-preservation needs; basic needs of the emotional spectrum of interaction. The results of the study showed that this technique, in the complex of treatment and diagnostic measures for patients with post-concussion syndrome, qualitatively reflects the current state of the patient, the patient's understanding of the nature of his own problems, namely the ability to interpret his own symptoms, his own needs, his own emotional processes. The technique can be recommended as a supplement to psychotherapeutic methods, in patients with disorders of the anxiety spectrum and in the presence of a depressive component (including independent), which can be consequences and manifestations of post-concussion syndrome.

Keywords: mild traumatic brain injury, post-concussive syndrome, psychotherapy, metaphorical associative cards

Вступ

Постановка проблеми. Питання лікувально-реабілітаційних заходів при наслідках легкого травматичного ушкодження головного мозку (лТУ ГМ), а саме постконтузійному синдромі (ПКС) набуває в сучасній вітчизняній медицині особливого значення в період повномасштабної збройної агресії російської федерації. За різними статистичними даними, у структурі бойової травми частота ушкоджень голови становить від 33 до 45%, при цьому саме лТУ посідає перше місце - до 88% усіх ушкоджень ГМ [1].

Як свідчать результати останніх досліджень, в середньому у двох із трьох пацієнтів (це приблизно 50-80% спостережень), які мали в анамнезі закриту черепно-мозкову травму (ЗЧМТ), через різні проміжки часу виникають віддалені наслідки в різних клінічних варіантах, перебіг яких пов'язаний з частими станами декомпенсації, тимчасової непрацездатності, нерідко - з подальшою інвалідизацією. Відсутність своєчасного лікування та реабілітації пацієнтів даної категорії призводить до прогресування мнестично-когнітивної недостатності, фактичного руйнування ядра особистості та психосоціальної деградації суб'єкта. В поєднанні зі швидкою алкоголізацією, афективними розладами з проявами агресії (в тому числі аутоагресії), антисоціальною девіантною поведінкою розлади ментального здоров'я осіб з ПКС стають реальною загрозою для соціуму та суспільства в цілому [2].

Аналіз останніх досліджень і публікацій. В лікуванні ПКС застосовують переважно методи психофармакотерапії (антидепресанти, анксіолітики, седативні препарати), засоби нейропротекторної та нейрорегенеративної дії, фізіотерапію. В той же час недостатньо використовуються методи психотерапевтичного впливу. [3,4,5]. Все це обумовило актуальність потреби розробити методики медико-психологічного супроводу пацієнтів з ПКС, винайти нові підходи та інструменти для підвищення ефективності цього супроводу, зокрема діючих військовослужбовців та ветеранів війни

Мета статті - дослідити ефективність застосування метафоричних асоціативних карт КПС в комплексній медичній та психологічної реабілітації осіб з постконтузійним синдромом.

Матеріали та методи: загалом було обстежено 77 осіб, що перенесли лТУ ГМ, які за даними обстеження відповідали критеріям діагнозу F 07.2 «Постконтузійний синдром» за МКХ-10. З огляду на неоднорідність (полі- морфність) патопсихологічної картини у пацієнтів з ПКС, за ознаками провідної симптоматики і відповідно до програм втручання пацієнтів дослідної та контрольної груп розділили таким чином:

- з вираженими ознаками постравматичного стресового розладу (ПТСР) та розладів адаптації (15/15)

- з вираженими ознаками генералізованого тривожного розладу (ГТР) (13/10);

- з вираженими ознаками депресії (14/10).

Обраними техніками базового обстеження були визначені Шкала впливу подій (IES-R) та опитувальник PCL-m (Український інститут когнітивно- поведінкової терапії www.i-cbt.org.ua). Також застосовували Монреальську шкалу когнітивної оцінки (МОСА), Шкалу депресії Бека, Госпітальну шкалу тривоги та депресії (HADC), Шкалу депресії Монтгомері - Адсберга (MADRS)[4].

Виклад основного матеріалу

Базовою методикою в першій підгрупі був протокол травмофокусованої когнітивно-поведінкової терапії (ТФ-КПТ при ПТСР) (з навчальних програм Українського інституту когнітивно-поведінкової терапії (УІКПТ) https://i-cbt.org.ua). При переважанні ознак депресії використовували протокол КПТ при депрессії (з навчальних програм УІКПТ), а при генералізованому тривожному розладі (ГТР) було запропоновано використання протоколу КПТ при ГТР (з навчальних програм УІКПТ).

Водночас для підвищення ефективності психодіагностики та психотерапевтичного впливу нами було запропоновано використання нової авторської моделі МАК «КСП» для пацієнтів дослідної групи[6].

У результаті спільної роботи фотохудожника Анастасії Клименко та автора статті, психолога Катерини Пронози-Стеблюк, було створено колоду (набір) метафоричних асоціативних карт КПС - за першими буквами прізвищ авторів, які являють собою набір із 74 карт, що є фотографічними зображеннями, що оброблені за допомогою комп'ютерних графічних редакторів і розподілені за кластерами та за асоціативними рядами, які відображають:

1. Вираженість 8 елементарних емоцій та 4-х базових емоцій: задоволення - радість (рис. 1-2); інтерес - збудження, подив - переляк; горе - страждання; гнів - лють; страх - жах (рис. 3); відраза - огида; сором - приниження; радість (достаток); печаль;страх.

2. Внутрішню картину хвороби (прийняття людиною власного захворювання) у випадку психосоматичних захворювань, таких як: артеріальна гіпертензія; гастро-дуоденальні ерозії (виразки); синдром подразнення товстого кишковика; бронхіальна астма; тиреотоксикоз; ідеопатичні больові м'язово- суглобові синдроми, нейродерміт.

3. Стратегії поведінки у конфліктних ситуаціях: Змагання (конкуренція) - прагнення домогтися своїх інтересів на шкоду іншому. Пристосування - принесення в жертву власних інтересів заради іншого. Компроміс - угода на основі взаємних поступок; пропозиція варіанту, що знімає виникле протиріччя. Уникнення - відсутність прагнення до кооперації і відсутність тенденції до досягнення власних цілей. Співпраця - учасники ситуації приходять до альтернативи, повністю задовольняє інтереси обох сторін.

4. Базові потреби самозбереження: тепло, захист, їжа, безпека.

5. Категорії базових емоційних потреб людини, незадоволеність яких у подальшому може відповідати формуванню ранніх дисфункційних схем та глибинних переконань, що можуть бути як наслідками відсутності повноцінного психічного благополуччя, так і сприяти розвиткові інших більш суттєвих психічних розладів. Детально особливості роботи з МАК «КПС» викладено в статті за посиланням [6].

Використання протоколу ТФ-КПТ при ПТСР із застосуванням МАК «КПС» складалось з таких фаз:

1. Фаза стабілізації: психоедукація, активація ресурсів та навчання технік коупінгу із симптомами травми. На цьому етапі застоcування МАК «КПС» є доцільним з метою полегшення інтерпретації власних симптомів та об'єктивнішого прийняття їхніх проявів.

2. Фаза опрацювання травми за допомогою експозиції до травматичних спогадів та ситуативної експозиції.

Застовування МАК «КПС» є доцільним з метою підвищення мотиваційного компонента до аналізу травматичних спогадів, інтенсивність проявів яких може підвищитись під час роботи з ними.

3. Фаза відновлення, повернення до життя. У цій фазі застовування МАК «КПС» є доцільним у разі уникаючої поведінки.

Використання протоколу КПТ при ГТР із допоміжним методом МАК «КПС» складалось з таких фаз:

1. Формулювання. Застосування МАК «КПС» на етапі формулювання доцільно для відображення причинно-наслідкового зв'язку між поточним станом та закономірностями його виникнення.

2. Психоедукація. Соціалізація в модель КПТ. Застосування МАК «КПС» є доцільним з метою розуміння об'єктивного перебігу симптомів.

Модуль 1: розпізнавання продуктивного/непродуктивного переживання.

Модуль 2: підвищення толерантності до невизначеності майбутнього.

Застосування МАК «КПС» є доцільним для наочного відображення результату, що має бути досягнутий в процесі терапії.

Модуль 3: розвиток позитивної орієнтації до проблем.

Застосування МАК «КПС» є доцільним для наочного відображення результату, що має бути досягнутий в процесі терапії.

Модуль 4: подолання когнітивного уникнення.

Модуль 5: зменшення часу на переживання (майнфулднес, «час переживань» тощо).

Модуль 6: Попередження рецидиву.

Використання протоколу КПТ при депрессії із допоміжним методом МАК «КПС»

1. Обстеження і формулювання. Застосування МАК «КПС» є доцільним при унеможливленні сформулювати запит.

2. Психоедукація і соціалізація в КПТ. Застосування МАК «КПС» є доцільним з метою наочного відображення та складання власної історії.

3. Цілі і задачі терапії. Застосування МАК «КПС» є доцільним з метою наочного відображення бажаного кінцевого результату.

4. Техніки поведінкової активації і вирішення проблем. Прояснення НАДів, когнітивних спотворень тощо.

5. Моніторинг симптомів депресії, прояснення суіцидального ризику.

6. Робота з негативними глибинними переконаннями і дисфункціональ- ними «правилами життя».

7. Робота з метою попередження рецидиву.

Результати дослідження та їх обговорення

метафорична асоціативна карта постконтузійний

Використання методики МАК «КПС» в комплексі психотерапевтичних заходів дозволило підвищити ефективність медико-психологічного супроводу пацієнтів з ПКС, що підтверджено достовірною різницею динаміки показників психоемоційного стану та рівня вегетативної дисфункції.

Зокрема про це свідчить динаміка показників інтенсивності проявів наслідків лТУ ГМ «сьогодення» (Цицерон, 1995), що проявилось зниженням в групі, де застосовували МАК «КПС», на 17,15±3,21 проти 9,81±1,11 балів (p<0,05). Середній бал за шкалою самодіагностики ПТСР - PSL-m - в групі, де застосовували МАК «КПС», зменшився на 13,86±2,21 проти 8,51±0,12 в контрольній групі (p<0,05). Однаково ефективно знижувались показники вегетативної дисфункції та за ШАС, достовірної різниці динаміки не виявлено.

Найбільш показовою щодо ефективності запропонованого курсу терапії з використанням МАК «КПС» є динаміка за Шкалою впливу подій. Показник «уникнення»: середнє значення в дослідній групі до початку курсу терапії становило 1,79±0,і2, після - 0,85±0,08 проти 1,98±0,05 і 1,25±0,11 в контрольній групі (p<0,05). Показник «інтрузія»: середнє значення в дослідній групі до початку курсу терапії становило 2,06±0,22, після - 1,02±007 проти 1,921±0,12 і 1,43±0,01 в контрольній групі (p<0,05). Показник «гіперзбудження»: в дослідній групі динаміка показника - від 1,775±0,072 до 0,88±0,17 проти 1,681±0,25 і 1,21±0,25 в контрольній. Різниця між показниками груп до та після курсу терапії достовірна (p<0,05), між показниками в групах після курсу терапії - недостовірна (p>0,05).

Висновки

Розроблені в процесі виконання роботи МАК «КПС» є дієвим допоміжним інструментом для використання як на діагностичному етапі, так і в процесі терапії, що сприяє підвищенню ефективності психологічного впливу.

Література

1. Stebliuk Vsevolod, Gan Roman, Pronoza Kateryna. Particularities of physical and mental injuries for Ukrainian-Russian war victims// Journal of Education, Health and Sport. 2016; 6(4):458-465 http://ojs.ukw.edu.pl/index.php/johs/article/view/3495

2. Проноза-Стеблюк К.В. Особливості медико-психологічної реабілітації учасників бойових дій з постконтузійним сидромом//Медична психологія. - 2019.-№2.-С.32- http:// www.mps.kh.ua/archive/2019/2/6

3. Предиктори когнітивних порушень у постраждалих з черепно-мозковою травмою легкого ступеня внаслідок мінно-вибухового ураження.Чеботарьова Л.Л., Солонович О.С., Каджая М.В., Третьякова А.І., Солонович А.С., Проноза-Стеблюк К.В., Стеблюк B.B.//Ukr Neurosurg J. 2019;25(4):16-24 http://theunj.org/article/view/174610

4. Young, G. Thirty Complexities and Controversies in Mild Traumatic Brain Injury and Persistent Post-concussion Syndrome: a Roadmap for Research and Practice. Psychol. Inj. and Law 13, 427-451 (2020). https://doi.org/10.1007/s12207-020-09395-6

5. Arbabi, M., Sheldon, R. J. G., Bahadoran, P., Smith, J. G., Poole, N., & Agrawal, N. (2020). Treatment outcomes in mild traumatic brain injury: A systematic review of randomized controlled trials. Brain Injury, 34(9), 1139-1149. https://doi.org/10.1080/02699052.2020.1797168.

6. Проноза-Стеблюк К.В. Нова авторська модель асоціативних метафоричних карт// Збірник наукових праць «Теорія і практика сучасної психології» 2019.-№ 4/ Т1.-С.84-89 http://tpsp-journal.kpu.zp.ua/archive/4_2019/part_1/18.pdf

References

1. Stebliuk Vsevolod, Gan Roman, Pronoza Kateryna. Particularities of physical and mental injuries for Ukrainian-Russian war victims// Journal of Education, Health and Sport. 2016; 6(4):458-465 http://ojs.ukw.edu.pl/index.php/johs/article/view/3495

2. Pronoza-Stebliuk K.V. Osoblyvosti medyko-psykholohichnoi reabilitatsii uchasnykiv boiovykh dii z postkontuziinym sydromom [Peculiarities of medical and psychological rehabilitation of combatants with post-traumatic syndrome] // Medychna psykholohiia. - 2019.-№2.-S.32-37 http://www.mps.kh.ua/archive/2019/2Z6

3. Predyktory kohnityvnykh porushen u postrazhdalykh z cherepno-mozkovoiu travmoiu lehkoho stupenia vnaslidok minno-vybukhovoho urazhennia.Chebotarova L.L., Solonovych O.S., Kadzhaia M.V., Tretiakova A.I., Solonovych A.S., Pronoza-Stebliuk K.V., Stebliuk V.V. [Risk factors of cognitive impairment in patients with blast-related mild traumatic brain injury] //Ukr Neurosurg J. 2019;25(4):16-24 http://theunj.org/article/view/174610

4. Young, G. Thirty Complexities and Controversies in Mild Traumatic Brain Injury and Persistent Post-concussion Syndrome: a Roadmap for Research and Practice. Psychol. Inj. and Law 13, 427-451 (2020). https://doi.org/10.1007/s12207-020-09395-6

5. Arbabi, M., Sheldon, R. J. G., Bahadoran, P., Smith, J. G., Poole, N., & Agrawal, N. (2020). Treatment outcomes in mild traumatic brain injury: A systematic review of randomized controlled trials. Brain Injury, 34(9), 1139-1149. https://doi.org/10.1080/02699052.2020.1797168.

6. Pronoza-Stebliuk K.V. Nova avtorska model asotsiatyvnykh metaforychnykh kart [New author's model of associative metaphoric cards]//Zbirnyk naukovykh prats «Teoriia i praktyka suchasnoi psykholohii» 2019.-№ 4/ T1.-2019.-№ 4/ Т1:84-89 http://tpsp-journal.kpu.zp.ua/ archive/4_2019/part_1/18.pdf

Размещено на Allbest.ru