"Я-Концепція" особистості як продукт розвитку професійної самосвідомості у рефлексіях вітчизняних та зарубіжних учених

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

«Я-Концепція» особистості як продукт розвитку професійної самосвідомості у рефлексіях вітчизняних та зарубіжних учених

Петриченко Лариса Олексіївна доктор педагогічних наук, професор, професор кафедри педагогіки, психології, початкової освіти та освітнього менеджменту, Комунальний заклад «Харківська гуманітарно-педагогічна академія»

Анотація

У статті, на основі досліджень вітчизняних та зарубіжних учених, розкривається сутність поняття «Я-концепція», яке представлене як відносно стійка, усвідомлена система уявлень індивіда про самого себе, на основі якої він будує свою взаємодію з іншими людьми і ставиться до себе. Автор теоретично обґрунтовує зазначений феномен як визначальний фактор професійного самовизначення особистості та важливий продукт розвитку її самосвідомості, як результат сприйняття і розуміння себе як суб'єкта конкретної професійної діяльності, включаючи самооцінку власних індивідуально-психологічних якостей та зіставляючи свої можливості з вимогами до даного напряму підготовки.

Автор робить акцент, що проблема розвитку професійної Я-концепції досі не зовсім невирішена, існує багато підходів і теорій стосовно трактування цього поняття та його змісту, структури, проте доводить, що цю категорію варто розглядати в контексті професійного становлення та розвитку особистості в цілому.

Автор доводить, що професійна Я-концепція є специфічно організованою, осмисленою й актуалізованою системою, яка формується і розвивається під впливом суб'єктивних чи об'єктивних чинників. Загалом це складний, багатогранний та інтегральний, неперервний процес, який передбачає об'єднання й тісний взаємозв'язок професійних та особистісних якостей фахівця, які визначають його спрямованість, ідеали, етичні переконання, мотиваційно-ціннісні орієнтації діяльності.

Ефективність процесу професійного самовизначення обумовлена формою прояву Я-концепції як певного конструкта розвитку самосвідомості майбутнього фахівця, що суттєво впливає на успішність його діяльності. Я-концепція є важливим компонентом професійної самосвідомості майбутнього фахівця, є системоутворюючим чинником саморегуляції і самоорганізації особистості, оскільки обумовлює інтерпретацію досвіду і слугує джерелом очікувань людини.

Ключові слова: особистість, професійне самовизначення, Я-концепція, пошук себе, образ Я, професійна самосвідомість, установка, самооцінка.

Abstract

«І-Concept» of personality as a product of the development professional of self-awareness in the reflections of some domestic and foreign scientists

Petrychenko Larysa Oleksiivna Doctor of Pedagogical Sciences, Professor, Professor of the Department of Pedagogy, Psychology, Primary Education and Educational Management, Municipal Institution «Kharkiv Humanitarian and Pedagogical Academy» of Kharkiv Regional Council

The article, based on the research of domestic and foreign scientists, reveals the essence of the concept of «self-concept», which is presented as a relatively stable, conscious system of an individual's ideas about himself, on the basis of which he builds his interaction with other people and treats himself. The author theoretically substantiates the mentioned phenomenon as a determining factor of professional self-determination of an individual and an important product of the development of his self-awareness, as a result of perception and understanding of himself as a subject of a specific professional activity, including self-assessment of his own individual and psychological qualities and comparing his capabilities with the requirements for this field of training.

The author emphasizes that the problem of the development of the professional self-concept is still not completely unsolved, there are many approaches and theories regarding the interpretation of this concept and its content, structure, but proves that this category should be considered in the context of professional formation and development of the individual as a whole.

The author proves that the professional self-concept is a specifically organized, meaningful and actualized system that is formed and developed under the influence of subjective or objective factors. In general, this is a complex, multifaceted and integral, continuous process, which involves the unification and close relationship of professional and personal qualities of a specialist, which determine his direction, ideals, ethical beliefs, motivational and value orientations of activity.

The effectiveness of the process of professional self-determination is determined by the form of manifestation of self-concept as a certain construct of self-awareness development of the future specialist, which significantly affects the success of his activity. The self-concept is an important component of the professional self-awareness of the future specialist, is a system-forming factor of self-regulation and self-organization of the individual, as it determines the interpretation of experience and serves as a source of human expectations.

Keywords: personality, professional self-determination, self-concept, selfdiscovery, self-image, professional self-awareness, attitude, self-esteem.

Постановка проблеми

Професійне самовизначення майбутнього фахівця - один із важливих етапів процесу розвитку особистості, достатньо складний за своїм змістом. Він є тривалим, динамічним, цілісним процесом входження у професію, результатом чого є вибір і проєктування майбутньої педагогічної діяльності, що відбувається в освітньому середовищі закладу вищої освіти, шляхом усвідомленого і активного ставлення студента до власної життєвої перспективи, до оволодіння майбутньою професією, що передбачає високий рівень професійно-педагогічної комунікації, розвинену емпатію, повагу до іншої особистості, психологічну проникливість, здатність до адаптації та роботи в команді. Ефективність процесу професійного самовизначення обумовлена формою прояву Я-концепції як певного конструкта розвитку самосвідомості майбутнього фахівця, що суттєво впливає на успішність його діяльності, а також акумулює в своїй основі комплекс уявлень: що собою представляє індивід, що він про себе думає, його розуміння основ власної поведінки, співставлення можливостей та здібностей, окреслення тенденцій майбутнього вдосконалення.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Теоретико-методологічні основи дослідження самовизначення представлені у працях К. Абульханової-Славської, С. Батишева, Ю. Гільбуха, О. Голомштока, М. Захарова, В. Зінченко, В. Мадзігона, В. Моляко, Є. Павлютенкова, Б. Федоришина, П. Шавіра, С. Чистякової та ін. [2; 3].

Проблеми взаємозв'язку понять «образ-Я» та «професія» досліджували В. Брагіна, П. Горностай, М. Гриньова, О. Калітеєвська, Є. Клімов, М. Кононова, В. Мерлін, Л. Олійник, О. Солодухова, В. Столін, Т. Титаренко, І. Чеснокова П. Шавір, Л. Шнейдер та ін. [1, с. 148]. Зазначені автори розглядають взаємовплив та співвідношення цих категорій у контексті дослідження професійної самосвідомості особистості.

Дослідження факторів професійного самовизначення, як зовнішніх (макро- і мікросоціум), так і внутрішніх (особистісні мотиви, індивідуально-типологічні характеристики, специфіка ціннісно-значеннєвої сфери, особливості «Я-концепції») здійснювали Р. Бернс, М. Гінзбург, М. Дубінка, В. Жуковська, Ф. Іващенко, І. Кон, Ф. Райс, Н. Савченко, В. Сафін, Г. Крайг та інші [2-5].

У контексті теоретико-практичного аналізу та узагальнення окресленої проблеми значний інтерес представляють зарубіжні дослідження в галузі професійної орієнтації та самовизначення, серед яких виокремлюємо дослідження Дж. Голланда, Р. Бернса, Е. Еріксона, А. Маслоу, К. Роджерса, Н. Роджерс, Д. Сьюпера, В. Франкла, С. Фукуями). Дослідники роблять акцент на розкритті феноменів самоідентичності та соціальної ідентифікації, самодетермінації, самоефективності, автентичності особистості, саморозвитку, зазначається в [2; 3; 4; 5].

Мета статті полягає в розкритті сутності феномену «Я-концепція» й теоретичному обґрунтуванні його як визначального фактора професійного самовизначення та продукту розвитку самосвідомості фахівця в контексті досліджень вітчизняних та зарубіжних науковців.

Виклад основного матеріалу

У науковій літературі професійне самовизначення визначається як процес розвитку особистості в обраній професійній діяльності, що охоплює значний період її життєвого та трудового шляху. Як складне структурне утворення особистості професійне самовизначення відображає погляд людини на світ професій, на конкретну професію, свої можливості в соціальному середовищі, а також власні наміри щодо самореалізації в рамках певної трудової діяльності.

У соціолого-педагогічному словнику професійне самовизначення характеризується як «процес прийняття рішення особистістю щодо вибору майбутньої трудової діяльності. Професійне самовизначення полягає в усвідомленні особистістю себе як суб'єкта конкретної професійної діяльності і передбачає самооцінку людиною індивідуально-психологічних якостей та зіставлення своїх можливостей з психологічними вимогами професії до спеціаліста» [7, С. 293].

Визначаючи сутнісні характеристики професійного самовизначення, ми схиляємось до думки тих дослідників, які категорію самовизначення розглядають як невід'ємну складову професійного становлення особистості, адже основними змістовними характеристиками, як зазначають Т. Кудрявцев, Л. Мітіна, М. Пряжніков, Н. Савченко, професійного становлення фахівця є розвиток саморозуміння, Я-концепції професіонала, самовизначення [6, С. 257]. Виходячи із цієї концепції, професійне самовизначення майбутніх фахівців у ЗВО ми розглядаємо як цілісну систему, яка має свою структуру і зміст.

Успішність професійного самовизначення багато в чому залежить від Я- концепції. Адже проблема розвитку у людини уявлень про саму себе, про свою власну особистість - це уявлення, яке об'єднує поняття Я-концепція. А власне аналіз філософської, соціологічної, психологічно-педагогічної літератури, присвяченій проблемам професійного самовизначення молоді, дозволяє зробити наступне узагальнення, що поняття самовизначення багатьма авторами пов'язується з процесами «пошуку себе», «відкриття Я», «усвідомлення Я» тощо. На думку дослідників цієї проблеми (Р. Бернс, І. Бех, М. Гінзбург, Е. Діксон, І. Кон, П. Шавір та інших), саме формування образу «Я» (або Я-концепції), яке активно починає розвиватися ще в юнацькому віці, є важливим підґрунтям для подальших процесів самовизначення, представлено в [2; 5].

Як важлива категорія «Я-концепція» стала поступово закріплюватися в науковому обігу, розкриваючи все нові й нові грані проблеми «само». Також відмічаємо різноманітність її трактування як у вітчизняній, так і зарубіжній психолого-педагогічній літературі, де спостерігаємо її тісний зв'язок із самосвідомістю. Так, у соціолого-педагогічному словнику спостерігаємо підтвердження цього визначення, де Я-концепція характеризується як «відносно стійка, більшою чи меншою мірою усвідомлена система уявлень індивіда про самого себе, яка переживається ним як неповторна, на основі якої він будує свою взаємодію з іншими людьми і ставиться до себе» [7, С. 440].

Ураховуючи твердження, що людина з однієї сторони має свідомість, а з іншої - усвідомлює себе як один з елементів дійсності, У. Джеймс розглядав особистісне «Я» як двояке утворення, що інтегрує як власне досвід, так і зміст цього досвіду (Я - як об'єкт). Отже, поняття «Я» у психолого-педагогічних дослідженнях може співвідноситься, а, інколи, ототожнюватись як з поняттям особистості, так і з категорією самосвідомості [4, С. 80]. Особистість, з позиції її внутрішнього світу та здатності, завдяки самосвідомості, пізнавати власну природу, формувати певне ставлення до себе й поступово закріплювати у своїй свідомості певне оціночне судження, все глибше й різнобічніше пізнає себе та оточення. При цьому, як стверджує Р. Бернс, людина фільтрує свої чуттєві враження, наповнює їх смислом, що відповідає її минулому досвіду, її очікуванням, її актуальним переконанням стосовно оточення та себе. І тільки коли індивід наповнює особистісними значеннями чуттєву інформацію про себе, ми можемо говорити про наявність у нього Я-концепції. Співвідносячи із чуттєвими враженнями відповідні значення, особа все далі просувається на шляху самоусвідомлення. Це своєрідна «самореалізуюча лінія розвитку», як важливий етап процесу становлення Я-концепції та продукт розвитку самосвідомості. А власне взаємовплив та співвідношення категорій «образ-Я» та «професія» у контексті дослідження професійної самосвідомості особистості, має вияв через: 1) тісний взаємозв'язок: «Я» «обирає» професію, а структура професійної самосвідомості формується шляхом усвідомлення своєї належності до професійної групи, знання, визначення відповідності до певних еталонів та професійних ролей, шляхом усвідомлення своїх індивідуальних способів та стилю діяльності, своїх переваг та недоліків, бачення своєї професії в майбутньому (Є. Клімов та ін.); 2) динамічність: «Я» «будує» професію, змінюється в ній у часі, професійна самосвідомість функціонує через побудову майбутнього результату діяльності, формування професійних планів, визначення напрямку самовдосконалення та професійних перспектив (В. Брагіна); 3) діалогічність: професійна самосвідомість формується на основі співвіднесення образу професії та «Я» на певній стадії розвитку особистості під впливом стилю життя та не завжди усвідомленого спілкування з самим собою (О. Калітеєвська), що потребує від людини самоконтролю та рефлексії власних вчинків і дій, взяття відповідальності за них (О. Гура, Л. Клюйко) [1, С. 149].

Не випадково, Р. Бернс характеризує Я-концепцію як своєрідний механізм внутрішнього світу, завдяки якому особистість інтерпретує наявний досвід взаємодії з оточенням, формує власне бачення на ситуацію, що є підґрунтям певних очікувань та прагнень. Завдяки таким характеристикам Я-концепції особистість має змогу вберегти себе від негативних почуттів, які можуть викликати емоційне напруження, стрес, дискомфорт та інші негативні прояви, при цьому створивши певний захисний бар'єр.

Враховуючи відсутність єдиного підходу у трактуванні професійної концепції особистості в науковій психолого-педагогічній літературі та використовуючи здобутки М. Гриньової, М. Кононової, О. Шевцової, професійну Я-концепцію характеризуємо як продукт професійної самосвідомості людини, як динамічну систему взаємопов'язаних з емоційно-ціннісними переживаннями й оцінками та поведінково-регулятивними актами уявлень людини про себе як професіонала в контексті її професійної діяльності, кар'єри, конкретного професійного співтовариства, професійного становлення і розвитку [1, С. 150].

У контексті розвитку Я-концепції, Р. Бернс характеризує її як взаємозв'язок трьох основних елементів:

1) переконання, як когнітивна складова установки, що утворює Я-образ (уявлення індивіда про самого себе);

2) емоційне ставлення до цього переконання (емоційно-оцінна складова);

3) відповідна реакція, яка зокрема може мати вияв у поведінці (поведінкова складова) [5]. Саме така змістовна сторона Я-концепції, є одним з важливих результатів виховання і навчання та визначає зміст і форми соціалізації особистості.

Ще однією важливою характеристикою професійної Я-концепції є її вплив на діяльність мотиваційної сфери, яку можна назвати основою діяльності майбутнього фахівця. Вона є внутрішньою програмою самопрояву та пов'язана із здійсненням рефлексії індивіда. Не випадково, науковці А. Рікель та С. Джанер'ян центральною ланкою в професійній Я-концепції вважають смислове ставлення до професії, знаходження глибинних смислів діяльності, що регулюють діяльність і взаємовідносини з професійним середовищем, забезпечують розвиток особистості в професійній сфері та ін.

Нацковці С. Гончаренко, О. Гура [2], М. Дубінка [6], В. Онищенко, С. Ренке [5], Н. Савченко [6], О. Шевцова наголошують, що «Я-концепція» - цілісний, хоча і не позбавлений внутрішніх протиріч, образ власного Я, що виступає як установка по відношенню до самого себе і який включає компоненти: «когнітивний - образ своїх якостей, здібностей, зовнішності, соціальної значущості тощо (самосвідомості); емоційний - самоповага, самоприниження тощо; оцінково-вольовий - прагнення підвищити самооцінку, завоювати повагу тощо» [7, С. 440]. Ці складові Я-концепції піддаються лише умовному концептуальному розмежуванню, оскільки в психолого-педаго- гічному значенні вони нерозривно взаємозалежні: 1) конкретні способи самосприйняття, що ведуть до формування образу «Я», можуть бути найрізноманітнішими та є результатом систематизації минулого досвіду взаємодії суб'єкта з об'єктом; 2) уявлення індивіда про самого себе, як правило, здаються йому переконливими незалежно від того базуються вони на об'єктивному знанні чи на суб'єктивній думці. Позитивною установкою на себе, що формується у процесі його соціалізації називають самоакцептацією. Це основа самоповаги, без якої та неможлива. Самоакцептація - це те, що ти робиш. Отже, емоційний компонент є своєрідним регулятором дій людини; 3) Я-концепція визначає не просто те, що собою представляє індивід, але й те, що він про себе думає, як визначає свою сутнісну діяльну основу і можливості розвитку в майбутньому. Складову, пов'язану з відношенням до себе чи до окремих своїх якостей, називають самооцінкою чи прийняттям себе [2; 5].

Саме цим і пояснюється, як стверджують ряд авторів (М. Гриньова, І. Кон, М. Кононова, О. Тихомиров, Л. Шнейдер та ін.), в контексті вивчення професійної концепції, виділення такої складової, як професійна самооцінка особистості - оцінка себе як суб'єкта професійної діяльності, що формується на етапі підготовки до самостійної трудової діяльності [1, С. 150], а також передбачає усвідомлене ставлення до власної особистості: до якостей і станів, можливостей, фізичних і духовних сил та формує судження про власну цінність, що виражається в установках, властивих індивіду. Таким чином, самооцінка відображає міру розвитку в людини почуття самоповаги, відчуття власної цінності і позитивного ставлення до всього того, що входить у сферу її «Я». Тому таким важливим є формувати правильну самооцінку людини, адже саме вона сприяє моральному задоволенню і підтримує гідність власне особистості.

Варто акцентувати увагу на важливості існування таких суттєвих для розуміння самооцінки ознак: 1) по-перше, важливу роль в її формуванні відіграє співставлення образу Я-реального з образом Я-ідеального, тобто з уявленням про те, якою людина хотіла б бути; 2) по-друге, фактор важливий для формування самооцінки, пов'язаний з інтеріоризацією соціальних реакцій на даного індивіда, іншими словами, людина схильна оцінювати себе так, як, на її думку, її оцінюють інші; 3) по-третє, ще один погляд на природу і формування самооцінки полягає в тому, що індивід оцінює успішність своїх дій і проявів через призму своєї ідентичності. Індивід відчуває задоволення не від того, що він просто щось робить добре, а від того, що вибрав певну справу і саме її робить добре [4, С. 81].

Аналіз наукових даних свідчить, що професійна Я-концепція, як стверджують М. Гриньова, С. Білозерська, М. Кононова, О. Шевцова онтогенетично розвивається пізніше особистісної Я-концепції та має з нею спільні складові, однак структурні відмінності полягають у суб'єкті носія: Я-концеп- ція відноситься до особистості в цілому, а професійна Я-концепція - до особистості як суб'єкта професійної діяльності. Саме тому вона конкретизована й усвідомлена, є результатом адекватного самоусвідомлення особою себе як професіонала під впливом правил, моделей, вимог професійної діяльності, спілкування з професіоналами й активної участі у професійній діяльності, у своєму особистісно-професійному розвитку [1, С. 152].

Діяльнісна складова Я-концепції полягає в потенційній поведінковій реакції, тобто конкретних діях, які можуть бути детерміновані образом «Я» і самооцінкою. Будь-яка установка є емоційно забарвленим переконанням, пов'язаним з певним об'єктом. Завдяки цьому всі емоції й оцінки, пов'язані з образом «Я», є дуже сильними і стійкими, активно впливають на діяльність людини, її поведінку, стосунки з оточуючими. А успішність формування професійної самосвідомості в процесі навчання залежить від адекватної самооцінки та Я-концепції, гармонії внутрішнього світу людини та відчуття власної гідності [3, С. 94], а також від сформованого позитивного образу обраної професії: її історії та значення в цей час, предмет, умови, засоби праці, вимоги, які ставить професія до людини, перспективи розвитку професії [5, С. 260]. На переконання С. Ренке, важливо, щоб студент мав чіткі уявлення про вимоги до сучасного професіонала, позитивні зразки для наслідування в професійній діяльності.

Порівняння студентом образу професії з власним образом «Я» забезпечує формування професійної ідентичності, формує позитивне ставлення до себе як суб'єкта реальної навчальнопрофесійної та майбутньої професійно-виробничої діяльності [5, С. 261].

Сучасні вчені (Л. Подоляк, О. Романова, А. Маркова, Л. Шнейдер, Н. Шевченко, С. Ренке, К. Ушакова, В. Юрченко, В. Якунін та ін.) стверджують, що становлення професійної «Я-концепції» студентів проходить у кілька етапів: 1) етап професійного вибору - особистість визначається зі своїми професійними намірами і цілями та засобами їх досягнення; 2) етап професійної підготовки - в процесі засвоєння професійних знань і вироблення практичних умінь у студентства розвиваються професійна свідомість і самосвідомість, професійно-значущі особистісні якості, а також готовність до професійної діяльності; 3) етап входження в професію - від набуття особистістю професіоналізму до її цілковитої професійної самореалізації, досягнення майстерності.

я-концепція самосвідомість фахівець професійний

Висновки

Отже, Я-концепція - це певна сукупність уявлень людини про саму себе, що включає переконання, оцінки і тенденції поведінки. В силу цього її можна розглядати як властивий кожній людині набір установок, спрямованих на саму себе. При цьому Я-концепція утворює важливий компонент професійної самосвідомості майбутнього фахівця, є системо утворюючим чинником саморегуляції і самоорганізації особистості, оскільки обумовлює інтерпретацію досвіду і слугує джерелом очікувань людини.

З метою забезпечення успіху професійного становлення та самовизначення, студент повинен всебічно пізнати і оцінити себе, свої можливості, розвивати у себе педагогічну рефлексію, яка сприяє формуванню усвідомленого ставлення до проблеми самовизначення і цілеспрямованості даного процесу, на динаміку якого суттєво впливає і педагогічна креативність майбутнього фахівця.

Проаналізувавши подану інформацію, робимо висновок, що важливою умовою розвитку професійності особистості стає саме сформована зріла, продуктивна та позитивна Я-концепція студента. Дослідження умов професійного становлення Я-концепції є перспективним напрямом подальших наукових пошуків.

Література

1. Гриньова М.В., Кононова М.М. Саморегуляція навчальної діяльності та професійний розвиток студентської молоді: монографія. Полтава: Астрая, 2021. 384 с.

2. Гура О.І. Концепти професійної Я-концепції фахівця. Наука і освіта: науково- педагогічний журнал Південного наукового центру АПН України. 2009. № 1-2. С. 150-155.

3. Крутько С.В. Психологічні особливості професійної Я-концепції особистості. Вісник ПУДПУ імені К. Д. Ушинського. 2013. № 3-4. С. 89-94.

4. Подофєй С.О. Я-концепція людини як потенціал становлення її суб'єктності. Молодий вчений. № 10.2 (50.2). Жовтень. 2017. С. 79-83.

5. Ренке С.О. Професійний образ «Я» як предмет психології та становлення особистісної ідентичності майбутнього фахівця. Проблеми сучасної психології. 2018. Вип. 39. С. 257-271.

6. Савченко Н.С., Дубінка М.М., Захарова О.В. Поняття особистісного саморозвитку в концептуальному полі сучасної педагогічної науки. Актуальні питання гуманітарних наук: міжвузівський збірник наукових праць молодих вчених Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка / [редактори-упорядники М. Пантюк, А. Душний, І. Зимомря]. Дрогобич: Видавничий дім «Гельветика», 2020. Вип. 29. Том 3. С. 256-263.

7. Соціолого-педагогічний словник [Уклад.: Радул В.В., Галета Я.В., Довга Т.Я., Дубінка М.М., Кічук Я.В., Кравцов В.О., Радул О.С., Фабрика А.А., Шульга О.А.] / За ред. В.В. Радула, вид. 2-е. Харків: Мачулін, 2015. 444 с.

References

1. Hryn'ova M.V., Kononova M.M. (2021). Samorehulyatsiya navchal'noyi diyal'nosti ta profesiynyy rozvytok students'koyi molodi. [Self-regulation of educational activity and professional development of student youth]: monohrafiya. Poltava: Astraya, 384 р. [in Ukrainian].