Сутність та зміст психологічного забезпечення професійної діяльності працівників кінного підрозділу поліції

Размещено на http://www.allbest.ru/

Сутність та зміст психологічного забезпечення професійної діяльності працівників кінного підрозділу поліції

Мітенко Тетяна Миколаївна

аспірант докторантури та аспірантури, кафедри юридичної психології Національна академія внутрішніх справ, м. Київ, Україна

Анотація

Метою статті є вивчення сутності та змісту психологічного забезпечення професійної діяльності працівників кінного підрозділу поліції, департаменту патрульної' поліції, Національної поліції України. Методологічний інструментарій обрано відповідно до окресленої мети, специфіки об'єкта й предмета дослідження. Методологічну основу статті склали нормативно-правові акти, закони та накази щодо порядку організації системи психологічного забезпечення поліцейських, працівників Національної поліції. Розглянуто завдання, принципи та функції системи психологічного забезпечення. Проаналізовано напрями психологічного забезпечення та особливості їх реалізації. Ключові слова: психологічне забезпечення, психологічний супровід, психологічна підготовка, психодіагностичне вивчення, психологічна стійкість.

психологічний професійний поліція

Психологічне забезпечення професійної діяльності є важливою складовою у системі підготовки працівника до умов професійної діяльності а також для ефективного виконання службових обов'язків. Головною метою системи психологічного забезпечення є створення сприятливих умов для особистості поліцейського, відстеження динаміки психоемоціного стану та формування психологічної готовності до умов діяльності.

Дослідженням різноманітних аспектів системи психологічного забезпечення діяльності працівників Національної поліції, займалась низка вітчизняних вчених (Л. Казміренко, В. Медведєв, О. Цільмак, В. Барко, В. Криволапчук, В. Бабенко, С. Яковенко та ін).

Огляд основних структурних елементів психологічного забезпечення засвідчує складність і багатогранність даної системи, що вимагає володіння відповідними навичками, як фахівців що забезпечують її функціонування так і безпосередньо особового складу.

Психологічне забезпечення - один із видів забезпечення діяльності фахівців як у повсякденних умовах, так і в особливих умовах. У змісті психологічного забезпечення виділяють три рівні:

* загально соціальний (державний), що діє в масштабах і потребах усього суспільства;

* професійний, що забезпечує потреби організацій;

* особистісний рівень самовиховання та саморегуляції.

На загально соціальному (державному) рівні психологічного забезпечення створюються необхідні політичні, соціально-психологічні, правові, етичні, економічні, науково-технічні та інші передумови й умови реалізації морально-го потенціалу суспільства, визначаються основні напрями виховання населення, підтримки професійного потенціалу й морально - психологічного стану фахівців на рівні, що гарантує виконання основних завдань [1].

Психологічне забезпечення на загально соціальному рівні передбачає комплекс узгоджених заходів, що вживаються керівництвом країни, відповідними посадовими особами з метою досягнення оптимального психічного стану фахівців. На професійному рівні, завдання психологічного забезпечення є трансформація загальносоціальних умов у професійне середовище працівників, вироблення та здійснення специфічних засобів, форм і способів, що враховують особливості цього середовища. На цьому рівні психологічне забезпечення означає єдиний і безперервний процес формування та підтримки у фахівців стійкого морально-психологічного стану, необхідного для успішного виконання завдань професійної діяльності й високої готовності для здійснення професійних дій. Важливою ланкою в системі психологічного забезпечення є особистість фахівця, її прагнення до вдосконалення, самовиховання, саморегуляції, що складає третій рівень психологічного забезпечення. Об'єктами саморегуляції та самовиховання стають загальносоціальні та професійні якості. Моральні відносини виявляються через усвідомлення та переживання працівником протиріч між об'єктивною та суб'єктивною сторонамийого життєдіяльності, які вирішуються через діяльність з досягнення поставлених цілей [1].

Організація системи психологічного забезпечення здійснюється відповідно до Конституції України, Законів України «Про Національну поліцію», «Про охорону праці», «Про освіту», «Про вищу освіту», «Про психіатричну допомогу», Кримінального процесуального кодексу України, Указу Президента України від 09 грудня 2015 року № 691 «Про перелік посад, які можуть бути заміщені поліцейськими в державних органах, установах та організаціях», Положення про Міністерство внутрішніх справ України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2015 року № 878, Положення про Національну поліцію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2015 року № 877 [2;3;4].

Завдання системи психологічного забезпечення:

1) психологічне вивчення об'єктів системи психологічного забезпечення;

2) психологічна підготовка об'єктів системи психологічного забезпечення;

3) психопрофілактична робота щодо об'єктів системи психологічного забезпечення;

4) підтримка та оптимізація соціально-психологічного клімату в колективах;

5) психологічне супроводження службової діяльності працівників поліції, у тому числі в ході проведення ними оперативних заходів та слідчих дій;

6) психологічне супроводження освітнього процесу у ЗВО та установах (закладах) Національної поліції, які здійснюють професійну підготовку поліцейських [2].

Отже, завдання системи психологічного забезпечення, є усестороннє дослідження, підготовка, профілактика та супровід професійної діяльності поліцейського. Вказані завдання реалізуються на різних рівнях та є загальними для підрозділів органів внутрішніх справ.

Основними завданнями та функціями системи психологічного забезпечення є:

1) організація та безпосереднє проведення заходів психологічного забезпечення в центральному органі управління поліцією;

2) організаційно-методичне та інформаційне забезпечення роботи підрозділів психологічного забезпечення органів поліції;

3) організація та координація діяльності підрозділів психологічного забезпечення органів поліції;

4) забезпечення контролю за виконанням нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України та організаційно-розпорядчих документів Національної поліції України з питань психологічного забезпечення в органах і підрозділах Національної поліції України;

5) участь в організації роботи з добору, раціонального розподілу та призначення кадрів, навчання й професійної підготовки психологів поліції;

6) організація підготовки проектів нормативно-правових та

організаційно-розпорядчих актів з питань психологічного забезпечення в органах, підрозділах Національної поліції України;

7) вивчення та аналіз стану роботи з психологічного забезпечення в органах, підрозділах Національної поліції України;

8) вивчення, узагальнення та поширення в органах і підрозділах Національної поліції України вітчизняного та зарубіжного досвіду з питань психологічного забезпечення;

9) взаємодія із структурними підрозділами психологічного забезпечення у частині реалізації завдань психологічного супроводження освітнього процесу у закладах вищої освіти та установах (закладах) Національної поліції, які здійснюють професійну підготовку поліцейських;

10) взаємодія із закладами охорони здоров'я та реабілітації Міністерства внутрішніх справ України в частині профілактики та зміцнення психічного здоров'я поліцейських [2].

Виділено принципи, на яких базується психологічне забезпечення професійної діяльності:

1) правомірність - відповідність заходів психологічного забезпечення вимогам законодавства України;

2) гуманізм - діяльність суб'єктів психологічного забезпечення ґрунтується на засадах загальнолюдських, моральних, етичних цінностей та ідеалів для забезпечення поваги до особистості, усебічного, гармонійного розвитку особистості, збереження її цілісності та психологічного здоров'я;

3) толерантність - готовність та позитивна установка суб'єктів системи психологічного забезпечення до прийняття психології, поглядів іншої людини, її індивідуальних відмінностей, у тому числі за ознаками раси, політичних, релігійних та інших переконань, статі, віку, мови, етнічного та соціального походження, громадянства, сімейного та майнового стану, місця проживання;

4) добровільність - добровільна згода та активна участь особи, до якої вживаються заходи психологічного забезпечення;

5) конфіденційність - нерозголошення інформації стосовно особи, отриманої в результаті психологічних заходів, застосування отриманих відомостей виключно для надання цій особі кваліфікованої психологічної допомоги;

6) науковість - наукова обґрунтованість підходів, форм і методів у реалізації заходів психологічного забезпечення;

7) об'єктивність - застосування суб'єктами системи психологічного забезпечення в практичній діяльності стандартизованих, надійних, валідних та адаптованих психологічних методик і технологій;

8) комплексність і систематичність - використання в заходах психологічного забезпечення взаємодоповнюючих форм і методів роботи, системного врахування особливостей і закономірностей психологічних проявів особистості працівника поліції, поліцейського ЗВО, курсанта (слухача) в їх професійній діяльності [2;4].

Принципи на яких базується система психологічного забезпечення є базовими та регламентують функціонування системи вцілому.

Виділено наступні напрями системи психологічного забезпечення [2]:

1) психологічне вивчення об'єктів системи психологічного забезпечення

- процес визначення в особи провідних індивідуально-психологічних особливостей, якостей і рис характеру, мотивації її поведінки, психофізіологічних, емоційних реакцій та станів, закономірностей перебігу психічних процесів, рівня розвитку інтелекту, пізнавальної сфери, особливостей мислення, пам'яті, уваги, емоційно-вольової сфери, способу прийняття самостійних рішень, наявності лідерських тенденцій, загального розвитку комунікативних якостей, схильності до управлінської діяльності, прогнозування стресостійкості, успішності у певних умовах професійної діяльності, психологічної готовності до несення служби в екстремальних ситуаціях.

Цей напрям реалізується шляхом психологічного дослідження з використанням формалізованих методик (тести, опитувальники, проективні та психофізіологічні методики) та малоформалізованих методик (спостереження, бесіди, інтерв'ю, аналіз продуктів інтелектуальної діяльності індивіда);

2) психологічна підготовка об'єктів системи психологічного забезпечення

- процес формування у працівників поліції, поліцейських ЗВО, курсантів (слухачів) професійно-психологічної надійності, стійкості, готовності до різноманітних умов службової діяльності, навичок конструктивної комунікації з населенням.

Цей напрям реалізується шляхом проведення навчальних, практичних занять із використанням інноваційних методів, технологій, інтерактивних форм навчання (ділові ігри, моделювання ситуацій, тренінги);

3) психопрофілактична робота щодо об'єктів системи психологічного забезпечення - комплекс організаційних, психологічних, просвітницьких, психопрофілактичних заходів, що проводяться з метою підтримки оптимальної працездатності працівників поліції, курсантів (слухачів), поліцейських ЗВО, зведення до мінімуму впливу на них несприятливих чинників службової діяльності, збереження їх психологічного та фізичного здоров'я.

Цей напрям реалізується шляхом комплексу психологічних, діагностичних, просвітницьких, практичних заходів та передбачає проведення цільових психодіагностичних досліджень, експрес-діагностики, консультування, заходів психокорекції, функціонування психотренінгових комплексів, кімнат психологічної саморегуляції, сприяння в організації та проведенні психологічної реабілітації працівників поліції, які перебували в екстремальних ситуаціях;

4) підтримка та оптимізація соціально-психологічного клімату в колективах - процес формування оптимальних соціально-психологічних умов для підтримки високої працездатності та ефективної діяльності колективів;

5) психологічне супроводження службової діяльності працівників поліції, у тому числі в ході проведення ними оперативних заходів та слідчих дій, комплекс організаційних, просвітницьких, психологічних заходів, спрямованих на підвищення ефективності діяльності працівників поліції із забезпечення публічної безпеки та порядку, протидії злочинності.

Цей напрям реалізується шляхом надання психологічних консультацій працівникам поліції, складання психологічних портретів підозрюваних, обвинувачених осіб, надання необхідної психологічної допомоги в ході проведення допитів, у тому числі неповнолітніх осіб.

Для реалізації психологічного вивчення об'єктів системи психологічного забезпечення затверджено перелік орієнтовних психодіагностичних методик рекомендованих до використання: короткий орієнтований тест, тест Р. Кеттелла; тест на визначення спрямованості особистості Смекала-Кучера; психодіагностичний опитувальник Л. Ямпольського; опитувальник FPI; восьмиколірний тест М. Люшера; опитувальник ММРІ (адаптація Ф. Березіна та М. Мірошникова); інтелектуальні тести, зокрема прогресивні матриці Равена і короткий орієнтовний тест [5].

Психологічна підготовка об'єктів системи психологічного забезпечення реалізується шляхом використання ситуативних задач, тренінгів, семінарів - інтенсивів (що включають практичну складову). Застосування практичних занять сформує у особистості поліцейського професійно важливі якості, сприяє підвищенню рівня стресостійкості і готовності до виникнення не передбачуваних обставин під час виконання службових обов'язків.

Психопрофілактичний напрям роботи спрямований на підтримку функціонального стану особистості на сприятливому рівні. Важливим компонентом є попередження виникнення негативних психоемоційних станів, особистісних змін таких як професійне вигорання та професійна деформація.

Психологічний супровід професійної діяльності працівників кінного підрозділу поліції, реалізується шляхом проведення індивідуального консультування. Метою психологічного консультування є надання фахової психологічної допомоги за запитом поліцейського з питань приватного, службового або соціального життя.

Аналіз основних структурних елементів що формують систему психологічного забезпечення, свідчить про її складність та багатогранність. Зважаючи на описані положення, на нашу думку, варто враховувати специфіку професійної діяльності підрозділу, а саме: для кавалеристів кінного підрозділу поліції, вбачаємо доцільним застосування додаткового психодіагностичного інструментарію на етапі психологічного відбору, під час професійної підготовки та при виконанні професійних обов'язків, з урахуванням специфіки виконуваної діяльності.

Список використаних джерел

[1] Кучеренко, С. М. (2016). Психологічне забезпечення професійної діяльності: Курс лекцій (с. 15-16). Харків: Національний університет цивільного захисту.

[2] Про затвердження Порядку організації системи психологічного забезпечення поліцейських, працівників Національної поліції України та курсантів (слухачів) закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, Наказ Міністерства внутрішніх справ України № 88 (2019) (Україна). Вилучено з: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/z0348-19#Text.

[3] Конституція України, № 254к/96-ВР (2020) (Україна). Вилучено з: https://zakon.rada. gov.ua/laws/show/254к/96-вр#Text.

[4] Про Національну поліцію, Закон України № 580-VIII (2022) (Україна). Вилучено з: https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/580-19#Text.

[5] Литвин, В. В. (2017). Зарубіжний досвід професійно-психологічного відбору поліцейських кадрів. Юридична психологія, 1(20), 139-149.

Размещено на Allbest.ru/