Впливовість суб'єктів воєнно-політичних подій у ціннісному сприйманні українців

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Категорія впливовости не набула помітного поширення в соціяльній психології, її використовують радше в поточних міркуваннях, ніж у ґрунтовних узагальненнях. На підставі низки науково-психологічних джерел можна зробити висновок, що дослідники вельми по-різному трактують зміст цієї категорії. В окремих контекстах говорять, зокрема, про впливовість абстрактних явищ, інформаційних процесів, навчально-виховної педагогічної взаємодії, психологічних рис особистости тощо.

Впливовість абстрактних явищ здебільшого має метафоричний зміст. Досліджуючи особливості трактування поняття «свідомість» у психології, Я. Коркос аналізує низку матеріялів, критерієм добору яких стала впливовість наукових джерел на розвиток дискусії серед учених та досягнення консенсусу (Коркос, 2022). R. Peterson & V. Crittenden пропонують визнавати впливовість теоретичних та оглядових статей на маркетингову думку попри те, що оцінка їхнього впливу сповнена двозначности, непослідовности та суб'єктивности (Peterson, & Crittenden, 2012). Виявлення впливовости вузлів інформаційних мереж було предметом графічного дослідження A. Rezaei et al. Ефективність запропонованої моделі оцінювано шляхом вимірювання кореляції між рейтингом, створеним запропонованим методом, і рейтингом реальности (Rezaei et al., 2021).

Впливовість інформаційних процесів надзвичайно популярна тема останніх десятиріч. Л. Король і С. Максимець розглядають впливовість ЗМІ у зв'язку з проблемами Інернетзалежности молоді як чинника, що впливає позитивно або негативно залежно від тривалости та контексту на розвиток комунікативних навичок, формування самооцінки, рівень тривожности та агресивности, моральність та емпатійність особи (Король, & Максимець, 2014). А. Прохоров відзначає особливості психіки людини, які уможливлюють впливовість політичних технологій: нездатність критично сприймати інформацію; нелінійність процесів сприймання інформації; наявність стереотипних схем уявлень, оцінок; перебування людини у двох реальностях справжній та уявно-символічній; зміни в шкалі цінностей та потреб індивіда під впливом технологій, що пов'язані з роботою пам'яті та уяви (Прохоров, 2002). Такі висновки увиразнюють різні сторони вразливости людської психіки на інформаційні впливи.

У навчально-виховній взаємодії носієм впливовости звичайно є вчитель. Про засади педагогічної впливовости слова вчителя за В. Сухомлинським ідеться в статті І. Баранюк: це вимогливість особистости вчителя, який, зокрема, володіє енергетичним словом довгочасного виховного впливу; це мистецтво слова вчителя, яке виявляється в здатності викликати в учня образно-зорові уявлення, а через них впливати на його емоційну сферу; це системна робота з виховання учня, завдяки чому він стає відкритим для впливів педагогічного слова (Баранюк, 2011). Н. Мордовцева досліджувала впливовість як важливу комунікативну ознаку мовлення майбутнього вчителя початкових класів. Її характеризує здатність викликати або змінювати думки, почуття, волю, поведінку учнів завдяки оперуванню найбільш доречними, влучними мовленнєвими виразами для досягнення навчальної і виховної мети (Мордовцева, 2020). Отже, ефективність педагогічного впливу істотно спирається на застосування певних комунікативних прийомів.

Залежно від контексту набувати впливовости можуть і психологічні риси особистости. Так, впливовість індивідуальної мовної політики в середовищі двомовної молоді, яка належить до різних етнічних меншин у В'єтнамі, що відображено в щоденній мовній поведінці, підкреслила Trang Thi Thuy Nguyen (Trang Thi Thuy Nguyen, 2022). О. Клепікова довела впливовість загального та локальних проявів особистого добростану на процес професійного поставання майбутніх психологів (Клепікова, 2021). За результатами дослідження В. Вінкова, впливовість зафіксовано серед провідних орієнтирів, які молодь сприймає як життєвий успіх. Зокрема, молодь, яка обрала власну впливовість за мірило життєвого успіху, більшою мірою визнає роль ризику і водночас менше задоволена зі своїх досягнень (Вінков, 2018). Наведені положення виводять впливовість у ширший контекст особистісної саморегуляції та самоефективности.

У соціяльно-психологічному відношенні найцікавішим є тлумачення впливовости власне соціяльних суб'єктів індивідуальних і колективних. S. Reid і S. Ng вивчали впливовість членів групи під час обговорення дражливої проблеми скасування смертної кари. Вони виходили з положення про те, що розмови є джерелом внутрішньогрупової впливовости, і виявили водночас, що розмови сильно корелюють із впливовістю в міжгруповому контексті. Комунікативні впливи є інтерактивно організованими та побудованими навколо виразних самокатегоризацій учасників спілкування (Reid, & Ng, 2000). У дослідженні A. Zareie et al. запропоновано критерії виявляння впливових користувачів соціяльних мереж на основі їхніх інтересів задля поширення через них новин і маркетингу та розроблено алгоритм отримання набору найвпливовіших користувачів (Zareie et al., 2019).

Узагальнений зміст впливовости як здатности справляти соціяльно-психологічний вплив охоплює такі ознаки. По-перше, має значення власне об'єктивний стан справ, згідно з яким суб'єкти справді бувають більш і менш впливові (хоча в соціяльному просторі така «об'єктивність» завжди є вельми суб'єктивною). По-друге, важить загальний ціннісний контекст, залежно від якого оцінка впливовости зростає або спадає. Потретє, важливу роль відіграє суб'єктивна прихильність оцінювачів до об'єкта оцінки, яка звичайно посилює враження про його впливовість. По-четверте, даються взнаки й негативні постави щодо об'єкта: з одного боку, його впливовість знецінюють, але з другого перевищують через приписувану йому небезпечність, якій треба запобігти.

Екстремальні обставини воєнно-політичного протистояння в сучасній Україні інтенсифікують сприймання перелічених ознак та загострюють його ціннісний зміст.

Мета статті полягає в розкритті ціннісно-орієнтаційного підґрунтя оцінок українцями впливовости суб'єктів воєнно-політичних подій в умовах російсько-української війни.

впливовість суб'єкт воєнний політичний

Методологія дослідження

Виклад основного матеріялу. У межах моніторингу масової політичної свідомости українців, що його з 1994 р. здійснює Інститут соціяльної та політичної психології НАПН України, у лютому 2022 р. (напередодні широкомасштабної війни) та в лютому 2023 р. (рік потому) опитано, відповідно, 1167 і 1147 респондентів за всеукраїнською вибіркою на підконтрольних територіях.

Структура вибірок 2022 і 2023 рр. була аналогічною: середній вік становив, відповідно, 46.8 і 46.6 року; осіб жіночої статі було 54.2 і 54.1%; за національністю українці становили 84.8 і 90.1% (таке зростання є виявом посилення патріотичних настроїв під впливом російської агресії). Аналогічним виявився й розподіл по регіонах (у 2023 р. запитувано про місце проживання до початку широкомасштабної війни): із центральних областей походили 39.4 і 40.4% респондентів, із південно-східних 37.8 і 35.7%, із західних 22.7 і 23.9%.

Зміст анкети становили, зокрема, запитання про актуальну суспільну ситуацію і про те, хто справляє істотний вплив на неї (вплив оцінювано за 5-бальною шкалою; імовірних суб'єктів впливу було визначено в попередніх дослідженнях). Респонденти також оцінили 71 вислів, зміст яких відображає ціннісно-орієнтаційний контекст суспільного життя. Зв'язок між оцінками цих висловів і впливовости зазначених суб'єктів було розглянуто на основі кореляційного, факторного та регресійного аналізу.

Результати і дискусія

Належить зазначити, що оцінка респондентами свого власного впливу на актуальну суспільну ситуацію залишилася незмінною: 2.39 бали і в 2022, і в 2023 рр. Це може правити за свідчення високого ступеня психологічної відповідности результатів обох опитувань. Водночас доречним є питання про те, яким був цей показник, наприклад, у перші тижні широкомасштабної війни, відповіді на яке ми, на жаль, не отримаємо.

Значущі зміни оцінок впливовости різних соціяльно-політичних суб'єктів протягом року широкомасштабної війни відображено на рис. 1 і 2.

Отже, найбільш виразно зросло визнання впливовости Збройних сил України. Меншою мірою це проявилося щодо инших владних (президента України, російського і західного керівництва) та соціяльних суб'єктів.

Порівняно відчутніше зменшилася впливовість олігархічних кланів, прозахідних сил (їхня активність стала менш потрібною?), а також центральних і місцевих органів влади на відміну від президента, що, найімовірніше, відображає посилення потреби мати сильну централізовану й персоналізовану владу в умовах війни.

За результатами факторного аналізу оцінок впливовости у 2023 р. виявлено чотири категорії найбільш впливових суб'єктів: «захисники» (Збройні сили України; керівництво США та ЄС; їхню впливовість високо оцінили 804 респонденти; кореляція між їхніми оцінками г =.427, тут і далі p <.001), влада (уряд; парламент; n = 793; г =.711), «вороги» (російські війська; зрадники й коляборанти; n = 432; г =.571), «инші» (мешканці инших регіонів; представники инших національностей; n =176; г =.785).

Кореляція оцінок впливовости і «ціннісно-орієнтаційних» висловів показала, що впливовість «захисників» пов'язана з підтримкою масових протестів (г =.17, тут і далі p <.01), ринкового реформування (г =.12) та вимог до ефективности влади (г =.08). Впливовість влади корелює з підтримкою ринкових реформ (г =.14,) та визнанням ефективности влади (г =.09). Впливовість «ворогів» співвідноситься з патріотичними поставами (г =.19), осудом російської агресії (г =.12), підтримкою масових протестів (г =.11), констатацією недостатньої ефективности українського опору (г =.08). Впливовість «инших» поєднується з бажанням поліпшення ситуації (г =.23), антиросійськими поставами (г =.2), запереченням компромісів з агресором (г =.17), осудом у бік инших груп (г =.12).

Для більш докладного з'ясування психологічної структури оцінок впливовости суб'єктів воєнно-політичних подій у ціннісному контексті суспільного життя було виконано процедуру факторного аналізу в просторі 26 ознак тих, де було зафіксовано найвищі рівні кореляції між оцінками впливовости суб'єктів (10 із 17) і змісту висловів (16 із 71). Далі проведено конфірматорний факторний аналіз із 15 ознаками (5 суб'єктів і 10 висловів). Виділилися п'ять факторів із загальною дисперсією 55.2%.

Перший фактор (внесок у дисперсію 20.4%): вплив ЗСУ (.2) і вислови «Привести країну до процвітання здатні українські патріоти. Відродження національної самосвідомости зробить Україну могутньою державою» (.767) та «Війна, з якою прийшла до нас Росія, є продовженням того ж геноциду українського народу, що здійснювався під час голодоморів» (.743).

За результатами регресійного аналізу зафіксовано позитивний вплив оцінок вислову про геноцид на оцінку впливовости ЗСУ: в =.239, p <.001.

Другий фактор (10.2%): вплив президента України (.768), ЗСУ (.767) та волонтерських організацій (.703) і вислову «Нинішня українська влада рішуче очищується від тих, хто наживається на війні, заплямував себе корупцією та іншими зловживаннями» (.182).

Оцінки цього вислову відображають позитивний вплив на оцінку впливовости волонтерських організацій: в =.226, p <.001.

Третій фактор (9.3%): вплив олігархічних кланів (-.49) та власний вплив респондента (.467) і вислови «Наша влада наживається на війні і все глибше грузне в корупції» (-.72) та «Нинішня українська влада рішуче очищується від тих, хто наживається на війні, заплямував себе корупцією та іншими зловживаннями» (.598).

Має місце негативний вплив оцінок вислову про очищення від корупції на оцінку впливовости олігархічних кланів: в = -.144, p <.001.

Четвертий фактор (8.3%): вплив ЗСУ (-.187) і вислови «Надалі треба підтримувати не фермерів, а передусім великі аграрні підприємства, бо тільки вони можуть прогодувати народ України» (.692) та «Масові виступи протесту не мають сенсу їхніми плодами користуються лише політикани та олігархи» (.617).

Оцінки вислову про виступи протесту справили негативний вплив на оцінку впливовости ЗСУ: в = -.178, p <.001.

П'ятий фактор (7%): власний вплив респондента (.282) та вплив волонтерських організацій (.216) і вислови «Моє життя залежить більше від мене самого» (.714) та «Масові виступи протесту не мають сенсу їхніми плодами користуються лише політикани та олігархи» (-.393).

Тут проявився позитивний вплив вислову про залежність життя від себе самого» на оцінку власної впливовости респондента: в =.199, p <.001.

Висновки

Результати опитування показали значення загальносуспільного ціннісного контексту для сприймання суб'єктів воєнно-політичних подій. Можна визначити низу політико-ідеологічних і водночас соціяльно-психологічних постав громадян, що є визначальними для оцінки впливовосте таких суб'єктів.

Найбільш виразними стали постави патріотично-антиросійські. Під їхнім впливом насамперед зростає оцінка впливовости Збройних сил України. Оцінка впливовости зовнішніх і внутрішніх ворогів, а також инших (відмінних від респондентів) етнічних і регіональних суб'єктів виявляється більш суперечливою: з одного боку, патріотизм спонукає применшувати впливовість цих антиукраїнських або «не зовсім українських» груп, але з другого навпаки, перебільшувати її з огляду на потенційну небезпеку від них.

Реформаторські постави респондентів даються взнаки в позитивному сприйманні впливовости української державної влади, Збройних сил України та західних союзників. Натомість антиреформаторські настрої спонукають до скептичного бачення впливовости цих суб'єктів.

Розгалуженим виявилося сприймання різних суб'єктів у зв'язку з антикорупційно-протестними поставами. Ці постави підвищують оцінки впливовости української державної влади, Збройних сил України, західних союзників, волонтерських організацій, «ворогів», олігархічних кланів та самого респондента. Водночас слід звернути увагу на суперечливість антикорупційно-протестних позицій щодо влади: тут вочевидь спрацьовує ефект переважно позитивного ставлення до президента Зеленського за одночасно негативної оцінки решти представників державної влади та самого феномена «влади» як істотно скорумпованої структури.

Лише опосередковано можна простежити значення рентно-безпорадницьких постав, які проявилися нечітко з огляду на брак відповідних індикаторів у застосованій методиці. Такі позиції мають місце, по-перше, щодо державної влади та західних союзників у вигляді вимог допомогти й захистити, а по-друге, щодо «ворогів» та «инших» як острах перед 'їхньою небезпечною або шкідливою впливовістю.

Загалом описана сукупність постав і висловлюваних оцінок творить специфічний ціннісно-перцептивний дискурс політизованого суспільства в умовах війни, важливим елементом якого є сприймання впливовости суб'єктів воєнно-політичних подій.

Перспективи подальших досліджень можна вбачати в розширенні оцінюваних сфер сприймання суб'єктів воєнно-політичних подій та відстеженні динаміки оцінок і ставлень.

Декларація про конфлікт інтересів. Автор заявляє про відсутність потенційного конфлікту інтересів стосовно дослідження, авторства і/або публікації цієї статті.

Список використаних джерел

Peterson, R. A., & Crittenden, V L. (2012). On the impactfulness of theory and review articles. AMS Rev, 2, 1-4. DOI: 10.1007/s13162-012-0025-6

Reid, S. A., & Ng, S. H. (2000). Conversation as a resource for influence: evidence for prototypical arguments and social identification processes. EuropeanJourn al of Social Psychology, 30(1), 83-100. DOI: https://doi.org/10.1002/(SIa)1099-0992(200001/02)30:1%3C83::AIDEJSP983%3E3.0.CO;2-I

Rezaei, A. A., Munoz, J., Jalili, M., & Khayyam, H. (2021). Influential Node Ranking in Complex Information Networks Using A Randomized Dynamics-Sensitive Approach, 1-14. DOI: https://doi.org/10.48550/arXiv.2112.02927

Trang Thi Thuy Nguyen (2022). Individual Language Policy: Bilingual Youth in Vietnam. Publisher: Multilingual Matters. DOI: https://doi.org/10.21832/9781800411142

Zareie, A., Sheikhahmadi, A., & Jalili, M. (2019). Identification of influential users in social networks based on users' interest. Information Sciences, 493, 217-231. DOI: https://doi. org/10.1016/j.ins.2019.04.033

Бабка, В. (2014). Політичний вплив: тенденції концептуальних змін. Наукові записки ІПіЕНД ім. І. Ф. Кураса НАН України, 3(71), 325-336. Режим доступу: http://nbuv.gov. ua/UJRN/N zipiend_2014_3_31

Баранюк, І. (2011). Василь Сухомлинський про засади педагогічної впливовості слова вчителя. Наукові записки Кіровоградського держ. пед. університету імені Володимира Винниченка. Серія: Педагогічні науки, 99, 58-65. Режим доступу: http:// nbuv.gov.ua/UJRN/Nz_p_2011_99_10

Вінков, В. (2018). Уявлення молоді про життєвий успіх: структурно-змістовий аспект дослідження. Проблеми політичної психології, 21(1), 161-173. DOI: https://doi. org/10.33120/popp-Vol21-Year2018-14

Клепікова, О. В. (2021). Особистісне благополуччя як чинник професійного становлення майбутніх психологів. (Дис. д-ра філос. наук). Київ. Режим доступу: https:// elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/39887/1/%D0%9A%D0%BB%D0%B5%D0%BF%D1%96%D 0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%90%D0%BD%D0%BE%D1%82%D0%B0%D1%8 6%D1%96%D1%8F.pdf

Коркос, Я. О. (2022). Концептуальний зміст категорії «свідомість» у зарубіжній психології. Науковий вкник Херсонського державного ушверситету. Серія: Психологічні науки, 1, 11-17. DOI: https://doi.org/10.32999/ksu2312-3206/2022-1-2

Король, Л. М., & Максимець, С. М. (2014). Психологічні чинники впливу ЗМІ на формування особистості сучасної молоді. Наука і освіта, 5, 157-162. Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/NiO_2014_5_30

Мордовцева, Н. В. (2020). Впливовість як важлива комунікативна ознака мовлення майбутнього вчителя початкових класів. Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції «Стратегічні пріоритети філології й лінгводидактики в умовах реформування освітньої системи в Україні» (10 квітня 2020 року). (с. 81-84). Старобільськ: ДЗ «Луган. нац. ун-т імені Тараса Шевченка». Режим доступу: http://dspace.luguniv.edu.ua/jspui/bitstream/123456789/6752/1/24. pdf

Прохоров, А. М. (2002). Інформаційно-психологічне підґрунтя політичних технологій. Наукові записки НаУКМА, 20, 1, 256-257. Режим доступу: https://ekmair.ukma. edu.ua/handle/123456789/9145

Сітарський, Б. (2022). Політичний вплив на реформу децентралізації в Україні.

Агора. Журнал соціяльних наук, 1, 1, 29-46. DOI: https://doi.org/10.25264/26.01.2023-1/129-46

References

Peterson, R. A., & Crittenden, V. L. (2012). On the impactfulness of theory and review articles. AMS Rev, 2, 1-4. DOI: 10.1007/s13162-012-0025-6

Reid, S. A., & Ng, S. H. (2000). Conversation as a resource for influence: evidence for prototypical arguments and social identification processes. European Journal of Social Psychology, 30(1), 83-100. Retrieved from: https://doi.org/10.1002/(SICI) 1099-

0992(200001/02)30:1%3C83::AID-EJSP983%3E3.0.C0;2-I

Rezaei, A. A., Munoz, J., Jalili, M., & Khayyam, H. (2021). Influential Node Ranking in Complex Information Networks Using A Randomized Dynamics-Sensitive Approach, 1-14. DOI: https://doi.org/10.48550/arXiv.2112.02927

Trang Thi Thuy Nguyen (2022). Individual Language Policy: Bilingual Youth in Vietnam. Publisher: Multilingual Matters. DOI: https://doi.org/10.21832/9781800411142

Zareie, A., Sheikhahmadi, A., & Jalili, M. (2019). Identification of influential users in social networks based on users' interest. Information Sciences, 493, 217-231. DOI: https://doi. org/10.1016/j.ins.2019.04.033

Babka, V. (2014). Politychnyj vplyv: tendencii' konceptual'nyh zmin [Political influence: Trends in conceptual change]. Naukovi zapysky IPiEND im. I. F Kurasa NAN Ukrainy, 3(71), 325-336. [in Ukrainian]. Retrieved from: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nzipiend_2014_3_31 Baranjuk, I. (2011). Vasyl' Suhomlyns'kyj pro zasady pedagogichoi' vplyvovosti slova vchytelja [Vasyl Sukhomlynskyi on the principles of the pedagogical influence of the teacher's words]. Naukovi zapysky Kirovograds'kogo derzh. ped. universytetu imeni Volodymyra Vynnychenka. Serija: Pedagogichni nauky, 99, 58-65. [in Ukrainian]. Retrieved from: http:// nbuv. gov. ua/UJRN/Nz_p_2011_99_10

Vinkov, V. (2018). Ujavlennja molodi pro zhyttjevyj uspih: strukturno-zmistovyj aspekt doslidzhennja [Young people's perception of life success: structural and content aspect of the study]. Problemy politychnoi' psyhologii', 21(1), 161-173. [in Ukrainian]. DOI: https://doi. org/10.33120/popp-Vol21-Year2018-14

Klepikova, O. V. (2021). Osobystisne blagopoluchchja jak chynnyk profesijnogo stanovlennja majbutnih psyhologiv [Personal Well-being as a Factor in the Professional Development of Future Psychologists]. Doctor's thesis. Kyi'v. [in Ukrainian]. Retrieved from: https://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/39887/1/%D0%9A%D0%BB%D0%B5%D0%BF%D1 %96%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%90%D0%BD%D0%BE%D1%82%D0%B0 %D1%86%D1%96%D1%8F.pdf

Korkos, Ja. O. (2022). Konceptual'nyj zmist kategorii' «svidomist'» u zarubizhnij psyhologii' [Conceptual content of the category «consciousness» in foreign psychology]. Naukovyj visnyk Hersons'kogo derzhavnogo universytetu. Serija: Psyhologichni nauky, 1, 1117. [in Ukrainian]. DOI: https://doi.org/10.32999/ksu2312-3206/2022-1-2

Korol, L. M., & Maksymets, S. M. (2014). Psyhologichni chynnyky vplyvu ZMI na formuvannja osobystosti suchasnoi' molodi [Psychological factors of mass media influence on personality formation of modern youth]. Nauka i osvita, 5, 157-162. [in Ukrainian]. Retrieved from: http://nbuv.gov.ua/UJRN/NiO_2014_5_30

Mordovceva, N. V. (2020). Vplyvovist' jak vazhlyva komunikatyvna oznaka movlennja majbutnogo vchytelja pochatkovyh klasiv [Influencity as an important communicative feature of a future primary school teacher's speech]. Materialy Vseukrai'ns'koi' naukovo-praktychnoi' konferencii' «Strategichni priorytety filologii' j lingvodydaktyky v umovah reformuvannja osvitn'oi' systemy v Ukraini» (10 kvitnja 2020 roku). (s. 81-84). Starobil's'k: DZ «Lugan. nac. un-t imeni Tarasa Shevchenka». [in Ukrainian]. Retrieved from: http://dspace.luguniv.edu. ua/jspui/bitstream/123456789/6752/1/24.pdf

Prohorov, A. M. (2002). Informacijno-psyhologichne pidg'runtja politychnyh tehnologij [Informational and psychological basis of political technologies]. Naukovi zapysky NaUKMA, 20, 1, 256-257. [in Ukrainian]. Retrieved from: https://ekmair.ukma.edu.ua/ handle/123456789/9145

Sitarskyj, B. (2022). Politychnyj vplyv na reformu decentralizacii' v Ukrai'ni [Political influence on the decentralization reform in Ukraine]. Agora. Zhurnal socijal'nyh nauk, 1, 1, 29-46. [in Ukrainian]. DOI: https://doi.org/10.25264/26.01.2023-1/1-29-46

Размещено на Allbest.ru