Вплив штучного інтелекту на сучасні психологічні дослідження: перспективи та можливості цифрової психології
Аналіз можливостей цифрової психології, що розвивається в турбулентному інформаційному середовищі. Проведення SWOT-аналіза для оцінки її можливостей і загроз. Наявні технології штучного інтелекту, що можуть бути використані у психологічних дослідженнях.
Рубрика | Психология |
Вид | статья |
Язык | украинский |
Дата добавления | 26.09.2024 |
Размер файла | 399,3 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Вплив штучного інтелекту на сучасні психологічні дослідження: перспективи та можливості цифрової психології
Севост'янов Павло Олександрович кандидат психологічних наук, старший викладач кафедри прикладної психології, Клімушев Василь Вікторович студент магістерського рівня, Клімушева Ганна Сергіївна студент магістерського рівня, Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна
Анотація
Штучний інтелект сприяє розширенню можливостей аналітичної діяльності у системі функціонування Big Data, організації психологічних досліджень та автоматизації. Актуальність цифрової психології пов'язана із стрімким розвитком інноваційних технологій, а також відсутністю упередженості та засудження, що можуть виникати у традиційній психології. Метою цього дослідження є аналіз перспектив і можливостей цифрової психології, що розвивається в турбулентному інформаційному середовищі. Методологічною базою дослідження є сукупність таких методів: аналіз і синтез, дедукція, SWOT-аналіз та узагальнення. Задля досягнення поставленої мети було послідовно виконано п'ять завдань.
На першому етапі було здійснено огляд літератури з використання штучного інтелекту у психологічній практиці, який дозволив встановити не тільки наявність певного позитивного впливу, але й низку можливих негативних наслідків його застосування. Доведено, що штучний інтелект у психологічних дослідженнях є помічником для фахівця. Визначено різні сфери, де нейронна мережа може бути застосована як у теоретичних, так і в практичних психологічних дослідженнях. На другому етапі проведено комплексний SWOT-аналіз для оцінки сильних сторін (можливостей) і слабких сторін (загроз) цифрової психології. На третьому етапі розглянуто наявні технології штучного інтелекту, що можуть бути використані у психологічних дослідженнях. На четвертому етапі було надано оцінку потенціалу цифрової психології для заміни традиційної психології в майбутньому. На п'ятому етапі сформульовано рекомендації щодо ефективного та етичного використання інструментів цифрової психології.
Практичне значення результатів дослідження полягає у тому, що воно розширює знання з можливостей й перспектив штучного інтелекту в психології і може бути відповідально використане психологами теоретичної, науково-прикладної та практичної психології за умови дотримання етичності й збереження конфіденційності даних.
Ключові слова: нейронна мережа, психологія, цифровізація, переваги цифрової психології, технології.
Abstract
The impact of artificial intelligence on modern psychological research: prospects and opportunities for digital psychology
Sevostianov Pavlo Oleksandrovych Candidate of Psychological Sciences, Senior Lecturer of the Applied Psychology Department, Klimushev Vasyl Viktorovych Master Student, Klimusheva Hanna Serhiivna Master Student, V.N. Karazin Kharkiv National University
Artificial intelligence helps to expand the possibilities of analytical activities in the Big Date system, organization of psychological research, and automation. The relevance of digital psychology is associated with global digitalization, as well as the lack of bias and judgment that can occur in traditional psychology. The purpose of this study is to analyze the prospects and opportunities of digital psychology, which is developing in a turbulent information environment. The methodological basis of the study is a set of the following methods: analysis and synthesis, deduction, SWOT analysis, forecasting, generalization.
Achieving this goal required the fulfillment of five tasks. At the first stage, a literature review was conducted on the use of artificial intelligence in psychological practice, which showed mostly positive effects, but also negative consequences of its application. Artificial intelligence in psychological research is an assistant for a specialist. Different areas where the neural network can be applied in both theoretical and practical psychological research are identified. The second step is a comprehensive SWOT analysis to assess the strengths (opportunities) and weaknesses (threats) of digital psychology. The third part of the article reviews existing artificial intelligence technologies that can be used in psychological research. The fourth section assesses the potential of digital psychology to replace traditional psychology in the future.
The fifth step is to formulate recommendations for the effective and ethical use of digital psychology tools. The practical significance of the research results is that it expands knowledge about the possibilities and prospects of artificial intelligence in psychology and can be responsibly used by psychologists of theoretical, scientific and applied, practical psychology in compliance with ethics and data confidentiality.
Keywords: neural network, psychology, digitalization, benefits of digital psychology, technology.
цифровий психологія штучний інтелект
Постановка проблеми
15 липня 2021 р. Верховною Радою України було прийнято Закон № 1667-IX «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні», що вимагає внесення змін в економічні відносини [1]. Цифрова трансформація України під час пандемії COVID-19 та повномасштабної війни зумовила прискорений і посилений розвиток цифрових технологій. Глобальними трендами, що впливають на розвиток суспільства, політики, економіки є інтенсифікація штучного інтелекту, розвиток Big Data, автоматизація тощо.
Актуальним завданням для науковців є дослідження потенціалу використання технологій штучного інтелекту у різних галузях. Для цієї наукової розвідки предметом вивчення було обрано аналіз впливу штучного інтелекту на психологічні дослідження, оскільки розуміння перспектив та можливостей цифрової психології в умовах повномасштабної війни мають важливе значення для суспільства з метою збереження психічного здоров'я. Проблема надання психологічної допомоги полягає у тому, що вона перебуває на межі суб'єктивного й об'єктивного, оскільки будуються відносини «людина-людина». З ціллю мінімізації суб'єктивізму психолога дискусійним питанням залишається впровадження технологій штучного інтелекту у психологічну практику.
Аналіз останніх досліджень і публікацій
Д. Бернацька досліджувала питання заміни психолога роботом, розглянувши таких роботів як EMAR, Vector та Buddy. На думку дослідниці, штучний інтелект є дієвим помічником у психологічній практиці, однак він позбавлений емпатії [2]. У дослідженні К. Оладімеджі та ін. розглянуто вплив штучного інтелекту на укріплення психічного здоров'я. Науковці констатували позитивний вплив нейронної мережі на етапах виявлення, діагностики та лікування психічного розладу. Однак, є гіпотеза, що використання штучного інтелекту у психологічних дослідженнях може призвести до залежності від технологій нейронної мережі та перетворення взаємовідносин із «людина-людина» до «людина-машина». Автори навели 10 додатків, що можуть бути використані у психологічних дослідженнях: ADA, Chai, Elomia, Mindspa, Nuna, Serenity, Stresscoach, Woebot, Wysa та Youper [3].
А. Ребело та ін. проаналізували вплив штучного інтелекту на робоче середовище й виконання обов'язків психологом. Згідно з результатами дослідження, штучний інтелект у роботі психолога може бути використаний під час оцінки, терапії, документації та моніторингу. Процес оцінки передбачає збір інформації про поведінку клієнта та інші дані, що називається цифровий психологічний портрет. Терапія передбачає розмову між спеціалістом і клієнтом. Введення документації передбачає збереження особистої інформації клієнта та його історії. В свою чергу, моніторинг призначений для відстеження динаміки вирішення проблеми клієнта. На думку науковців, найменш ефективний вплив штучного інтелекту на процес терапії [4].
У статті М. Салах та ін. описано використання ChatGPT у дослідженнях соціальної психології, автори розглянули переваги та недоліки цієї технології, а також запропонували рекомендації щодо його практичного й відповідального застосування [5].
Ц. Чен та ін. здійснили бібліометричний огляд наявних досліджень із впливу штучного інтелекту на психічне здоров'я студентів. Науковці зазначили, що нейронну мережу доцільно використовувати під час визначення чинників ризику, оцінки, прогнозування, кластеризації та цифрового здоров 'я [6]. У роботі А. Сендфорд та ін. зазначено, що штучний інтелект дозволяє проаналізувати великі обсяги даних у психологічних дослідженнях. Також у цьому дослідженні було розглянуто етичні принципи й сучасні виклики використання штучного інтелекту у психологічних дослідженнях [7]. С. Чжоу, Дж. Чжао та І. Чжан здійснили короткий огляд використання штучного інтелекту під час психологічного втручання й діагностики [8].
Мета статті - дослідити новітні розробки у сфері технологій штучного інтелекту задля оцінки можливості їх використання у психологічних дослідженнях. Для реалізації поставленої мети потрібно виконати такі завдання: 1) визначити сфери використання штучного інтелекту в теорії та практиці психологічних досліджень; 2) здійснити SWOT-аналіз переваг (можливостей) і недоліків (загроз) цифрової психології; 3) розглянути наявні розробки з використанням штучного інтелекту у психологічних дослідженнях; 4) визначити перспективи заміни традиційної психології на цифрову; 5) розробити рекомендації з ефективного використання інструментів цифрової психології.
Виклад основного матеріалу
Штучний інтелект (ШІ) активно розвивається у всіх сферах, оскільки сприяє оптимізації й автоматизації будь-яких процесів. За даними з 2023 по 2030 рр. очікується, що впровадження технологій штучного інтелекту щороку буде збільшуватись на 37,3 % [9]. Галузь психології не є виключенням, оскільки згідно статистики понад 14 млн українців потребують психологічної допомоги [10]. Відповідно до цього, штучний інтелект починає відігравати важливе значення у роботі психолога, оскільки сприяє пришвидшенню взаємодії з клієнтом. Впровадження штучного інтелекту в психологічні дослідження можна розподілити за трьома категоріями: теоретична психологія, науково-прикладна та практична. У теоретичній психології ШІ може бути використаний для: аналізу великого обсягу інформації; систематизації; визначення закономірностей і тенденцій; моделювання соціальної взаємодії і поведінки; аналізу великих кейсів і прогнозування результатів. У науково-прикладній психології використовується для: визначення психологічних закономірностей; збору інформації й складання цифрового психологічного портрету; терапії. Категорія практичної психології має наступні завдання для нової технології: автоматизація адміністративних завдань (керування записами й нагадуваннями); аналіз та управління даними клієнта; фінансове управління; налаштування автоматичних відповідей на поширені питання за допомогою чат-ботів; аналіз поведінкових моделей; розробка персональних планів психологічної допомоги; оцінка й прогнозування ризиків; інтерактивна терапія; інтеграція з різними базами даних для проведення досліджень; моніторинг динаміки змін.
Нині у психології, як окремій науці, існує більше 100 напрямів, що мають різні задачі й функції [11]. Однак, основною є когнітивна психологія, що вивчає когнітивні процеси у взаємодії зі штучним інтелектом [12]. У цьому контексті нейронна мережа може бути використана для виконання таких дій: 1) розробка моделей, що цілеспрямовано імітують різні аспекти функцій людського мозку; 2) проведення психологічних досліджень когнітивних процесів; 3) діагностика та лікування психічних розладів.
Впровадження штучного інтелекту у сучасні психологічні дослідження може призвести до таких наслідків:
1) звикання до оперативної допомоги нейронної мережі, що з одного боку має позитивний вплив, а з іншого - негативний, що полягає у втраті певних навичок;
2) посилення пізнавальної активності, що може сприяти покращенню розумової діяльності, або навпаки, призведе до зниження рівня критичного мислення й самостійності;
3) зміни у запам'ятовуванні інформації, оскільки зникає потреба тримати у голові великі обсяги інформації через те, що вона зберігається у штучних інтелектуальних системах. Створення баз даних сприяє швидкому доступу до будь-якої інформації;
4) етичних дискусій щодо результатів штучного інтелекту та традиційної психологічної практики;
5) зникнення організаційних навичок, оскільки вони будуть замінені штучним інтелектом. Однак, у психологів з'являється можливість більше часу приділяти розвитку креативності, емоційного інтелекту та інших навичок, що штучним інтелектуальним системам буде важко відтворити.
Отже, штучний інтелект у сфері психологічних досліджень дозволяє створити психологічні профілі, прогнози, рекомендації, адаптивні системи, інтелектуальні системи, оцінювати й удосконалювати індивідуальний терапевтичний підхід.
Для визначення перспектив і можливостей цифрової психології було здійснено SWOT-аналіз, результати якого відображено у таблиці 1.
Таблиця 1. SWOT-аналіз перспектив і можливостей цифрової психології
Сильні сторони 1. Автоматизація завдань, що повторюються, сприяє збереженню особистих ресурсів. 2. За допомогою штучного інтелекту можливо розширити функціональні можливості аналізу даних складних психологічних явищ. 3. Систематизований об'єктивний збір даних і їх обробка з метою моделювання й імітації психологічних феноменів. 4. Залучення великої кількості людей у психологічні дослідження через цифрові платформи. 5. Можливий аналіз великого масиву даних для встановлення закономірностей і тенденцій. 6. Перспективи розвитку індивідуальної терапії, її адаптація під конкретні потреби та запити кожного клієнта. 7. Цілодобовий доступ і зручність у використанні. |
Слабкі сторони 1. Алгоритми психологічних явищ не можна вважати повністю достовірними. У системі можуть бути допущені помилки, що вплинуть на результат. 2. Не всі штучні нейронні мережі наділені емоційним інтелектом, що перешкоджає якісному психологічному дослідженню. 3. Відсутність комунікації з реальним психологом може негативно вплинути на ефективність терапії. 4. Існують проблеми з етичним збереженням конфіденційності даних. 5. Відсутність гаджетів та інші технічні причини перешкоджають отриманню послуг цифрової психології. 6. Спеціалізоване психологічне дослідження вимагає фізичної присутності, оскільки штучний інтелект не всеосяжний. 7. Штучний інтелект не здатний врахувати нюанси особистої історії клієнта та контекст ситуації. 8. Є загроза створення упереджених інтелектуальних систем, що зумовлять поширення шаблонів, дискримінації тощо. 9. Штучний інтелект у психологічних дослідженнях позбавлений креативності. |
|
Можливості 1. Співпраця з фахівцями зі штучного інтелекту для створення й поширення технологій нейронної мережі в психологічних дослідженнях. 2. Дані, що отримані за допомогою штучного інтелекту, можуть покращити програми діагностики, лікування й моніторингу психічних розладів. 3. Можливе використання штучного інтелекту під час терапії для моніторингу психологічного стану клієнта у реальному часі. 4. Стрімке зростання технологій цифрової психології зумовлює створення етичних кодексів та принципів із їх використання у психологічних дослідженнях. 5. Інтеграція з телемедичними системами. 6. Персоналізована терапія спрятиме розбору унікальних психологічних кейсів й створенню різних способів вирішення проблеми. 7. Надання доступу психологічної допомоги різним демографічним групам. |
Загрози 1. Відмова психологів від використання технології штучного інтелекту, оскільки широке його впровадження може призвести до зменшення потреби у реальному спеціалісті. 2. Створення різних платформ цифрової психології призведе до конкуренції й зниженню якості алгоритмів штучного інтелекту. 3. Штучний інтелект не зможе якісно вплинути на результати психологічного дослідження й спричинить поширення дезінформації. 4. Загроза кібератак щодо особистих даних клієнтів. 5. Недовіра до платформ цифрової психології. 6. Недосконалість систем штучного інтелекту в психологічних дослідженнях може призвести до серйозних помилок порівняно з традиційною психологією. |
Отже, SWOT-аналіз цифрової психології показав, що штучний інтелект має перспективи розвитку у психологічних дослідженнях. Однак, зважаючи на слабкі сторони й загрози, варто критично оцінювати результати нейронної мережі й не бути залежним від технологій.
Розглянемо наявні розробки штучних інтелектуальних систем, що можуть бути використані у психології. Впровадження штучної нейронної мережі у психологічні дослідження може бути здійснено у різних напрямах (рис. 1).
Витоки впливу штучного інтелекту на психологічні дослідження й зародження цифрової психології можна розподілити на етапи (табл. 2).
Оскільки, штучний інтелект продовжує стрімко розвиватися, у таблиці 3 зібрано технології нейронної мережі, що можуть бути використані у психологічних дослідженнях.
Рис. 1. Напрями використання штучного інтелекту психологічних дослідженнях
Таблиця 2. Історія розвитку штучного інтелекту у сфері психології
Рік |
Подія |
|
1950-1960 рр. |
1. Алан Тюрінг запропонував «Тест Тюрінга» [13]. 2. Початок когнітивної революції і розвиток штучного інтелекту припав на один період. 3. Розробка першої штучної моделі розпізнавання образів «Перцептрон Ф. Розенблатта» [14]. |
|
1970-1990 рр. |
1. Ренесанс конекціонізму [14]. 2. У 1986 році видана праця «Паралельна розподілена переробка», що є основою для концепції конекціонізму [14]. 3. Початок проведення експериментів з використання штучного інтелекту у клінічній психології [ 14]. |
|
З 2000 р. по теперішній час |
1. Стрімкий розвиток штучного інтелекту й машинного навчання. 2. Розробка різних додатків і використання їх у психологічній практиці. |
Таблиця 3. Розробки штучного інтелекту у сфері психології
Функції |
Продукт |
|
Комп 'ютерні моделі психічних процесів |
MELOS, Human Brain Project, Brain Initiative, Human Connectome Project, SYNAPSE |
|
Аналіз Big Date, що були отримані під час психологічних досліджень, з метою встановлення закономірностей |
Math Garden, R і Python, RapidMiner, MapReduce, Apache Hadoop |
|
Розробка цифрових платформ для автоматичного опрацювання й розуміння психологічних даних |
MindStrong, ADA, Nuna, Stresscoach, Wysa, Youper |
|
Розробка віртуальних роботів та чат-ботів, які можуть взаємодіяти з клієнтами й вирішувати їх проблеми |
Woebot, Ellie, Tess, Chai, Elomia, Mindspa, Serenity, Emar, Vector, Buddy |
У роботі Д. Бернацької було встановлено, що штучний інтелект може замінити психолога у виконанні таких обов'язків: 1) створення психологічного профілю клієнта; 2) аналіз і встановлення діагнозу; 3) запис клієнтів. Таким чином, важливо оцінити перспективи й наслідки заміни традиційної психології на цифрову [2].
Незважаючи на переваги штучного інтелекту (масштабований вплив, об'єктивна оцінка, доступність тощо), він однаково не може повністю замінити кваліфікованого психолога. Штучна нейронна мережа у психологічних дослідженнях може виконувати базові завдання, що не потребують аналізу великої кількості деталей, та діагностувати первинні проблеми, які пов'язані з психічним здоров'ям. Однак, на відміну від спеціаліста, штучний інтелект не може врахувати такі особливості комунікації з клієнтом (рис. 2):
Рис. 2. Модель комунікації психолога з клієнтом
Отже, алгоритми штучного інтелекту у психологічних дослідженнях не можуть повністю замінити спеціаліста, однак є додатковим інструментом в отриманні інформації, який може сприяти підвищенню якості й пришвидшенню роботи. Перспективними напрямами взаємодії нейронної мережі з психологічними дослідженнями може бути:
1) удосконалення алгоритмів штучного інтелекту, що будуть глибоко розпізнавати й розуміти емоції, соціальну поведінку та психічний стан;
2) створення змішаних систем, що дозволять проводити комплексні психологічні дослідження;
3) удосконалення комп'ютерних моделей, які передбачають ризики;
4) створення колоборативних систем взаємодії психологів і штучного інтелекту.
Для збалансованого, етичного й відповідального використання штучного інтелекту у психологічних дослідженнях було розроблено такі рекомендації:
1) перевіряйте інформацію, що була отримана за допомогою штучного інтелекту, оскільки вона може містити помилки;
2) не поширюйте особисту, конфіденційну інформацію в Інтернеті;
3) визначте чіткий запит та задачі, які має вирішити штучний інтелект;
4) з'ясуйте можливості технологій штучного інтелекту. Можливо, що певний цифровий інструмент не може всебічно вирішити проблему;
5) зважайте на виробника технологій ШІ. Важливо, щоб у навчанні інтелектуальних систем, що використовуються у психологічних дослідженнях, брали участь кваліфіковані спеціалісти з психології;
6) критично оцінюйте дані, оскільки ШІ не враховує підтексти, обставини. Відповідно до цього, отримані результати взагалі можуть не мати сенсу;
7) традиційна психологічна діяльність є основною.
На законодавчому рівні важливо розробити норми етичного використання штучного інтелекту в цифровій психології, щоб уникнути проблем із маніпуляціями й обманом.
Висновки
Впровадження штучного інтелекту у психологічні дослідження зумовлене глобальними цифровими трендами та викликами турбулентного інформаційного суспільства. Розвиток психології як самостійної галузі знань залежить від інновацій та здатністю обробляти великі масиви даних. Проведений аналіз наукових публікацій показав, що вплив штучного інтелекту на психологічні дослідження є новою темою. Тому, здебільшого, у попередніх наукових розвідках коротко проаналізовано інструменти штучного інтелекту, що можуть бути використані у психології. У цій статті основна увага приділена перспективам і можливостям цифрової психології на основі бібліометричного огляду.
За результатами виконання першого завдання дослідження було визначено, що штучний інтелект у психологічних дослідженнях може бути застосований для оцінки, моніторингу, терапії, документації й прогнозування. Окрім цього, він може бути використаний у різних сферах психології: теоретичній, практичній та науково-прикладній. Для визначення можливостей штучного інтелекту було проведено SWOT-аналіз. Згідно з його результатами, було визначено 7 сильних сторін, 7 можливостей, 9 слабких сторін та 6 загроз. Аналіз розробок на основі технології ШІ у сфері психології дозволив окреслити сучасний стан його можливостей. Зважаючи на значні переваги цифрової психології, що визначені за допомогою SWOT-аналізу, було розглянуто питання перспективи розвитку штучного інтелекту й заміни традиційних методів на інноваційні. Результати цієї складової дослідження показали, що штучний інтелект у психологічних дослідженнях має бути додатковим інструментом психолога, а не ключовим, оскільки алгоритми не ідеальні й можуть припускатися помилок. Зважаючи на недоліки та загрози використання ШІ у психологічних дослідженнях було розроблено рекомендації з 7 пунктів для мінімізації ризиків й ефективного застосування інструментів цифрової психології.
Подальшою перспективою розвитку теми є практичне використання штучного інтелекту під час діагностики психологічного стану особистості з метою здійснення порівняльного аналізу між традиційним і цифровим психологічним дослідженням.
Література
1. Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні: Закон України від 15.07.2021 № 1667-IX.
2. Бернацька Д.Л. Штучний інтелект і психологія. Чи може робот замінити психолога? ПОЛІТ. Сучасні проблеми науки. Гуманітарні науки: тези доповідей ХХ! Міжнародної науково-практичної конференції здобувачів вищої освіти і молодих учених. Київ: Талком, 2021. С. 99-100.
3. Impact of artificial intelligence (AI) on psychological and mental health promotion: An opinion piece / K. Oladimeji et al. New Voices in Psychology. 2023. Vol. 13.
4. The impact of artificial intelligence on the tasks of mental healthcare workers: A scoping review / A.D. Rebelo et al. Computers in Human Behavior: Artificial Humans. 2023. Vol. 1, № 2. Article 100008.
5. Salah M., Al Halbusi H., Abdelfattah F. May the force of text data analysis be with you: Unleashing the power of generative AI for social psychology research. Computers in Human Behavior: Artificial Humans. 2023. Vol. 1, № 2. Article 100006.
6. Artificial intelligence significantly facilitates development in the mental health of college students: A bibliometric analysis / Ch. Jing et al. Frontiers in Psychology. 2024. Vol. 15.
7. Sandford A., Mulligan B., Gittens E., Norris M., Fernandes M. Artificial intelligence and psychology: a briefing paper. Canadian Psychological Association, 2024. 9 p.
8. Zhou S., Zhao J., Zhang L. Application of artificial intelligence on psychological interventions and diagnosis: An overview. Frontiers in Psychiatry. 2022. Vol. 13.
9. 10 статистичних даних про штучний інтелект, які потрібно знати у 2024 році. SKIM AI.
10. 14 млн українців через війну потребують психологічної допомоги: як ми реагуємо на стрес. Дніпропетровська обласна державна адміністрація.
11. Психологія - що це. Історичне становлення науки. ТОВ "Плесо".
12. Дерев'янко С.П., Примак Ю.В., Ющенко І.М. Штучний інтелект та емоційний штучний інтелект як феномени сучасної когнітивної психології. Наукові записки Національного університету «Острозька академія». Серія «Психологія». 2020. № 11. С. 115-119.
13. Прочухан Д.В. Аналіз проходження тесту Тюрінга. Радіоелектроніка та молодь у ХХІ столітті: матеріали 27-го Міжнар. молодіж. форуму, м. Харків, 10-12 трав. 2023 р. Харків: ХНУРЕ, 202з. Т. 9. С. 90-91.
14. Сардак С.Е., Братчікова Ю.К. Трансформація когнітивних підходів до пізнання. Глобальні та національні проблеми економіки. 2017. №. 17. С. 27-29.
References
1. Zakon Ukrainy «Pro stymuliuvannia rozvytku tsyfrovoi ekonomiky v Ukraini» [The Law of Ukraine «On Stimulating the Development of the Digital Economy in Ukraine»]. (2021). [in Ukrainian].
2. Bernatska D.L. (2021). Shtuchnyi intelekt i psykholohiia. Chy mozhe robot zaminyty psykholoha? [Artificial intelligence and psychology. Can a robot replace a psychologist?]. Proceedings from: XXI Mizhnarodna naukovo-praktychna konferentsiia zdobuvachiv vyshchoi osvity i molodykh uchenykh «POLIT. Suchasni problemy nauky. Humanitarni nauky» - XXI International Scientific and Practical Conference of Higher Education Graduates and Young Scientists «POLIT. Modern problems of science. Humanities» (pp. 99-100). Kyiv: Talkom. [in Ukrainian].
3. Oladimeji K., Nyatela A., Gumede S., Dwarka D., Lalla-Edward S. (2023). Impact of artificial intelligence (AI) on psychological and mental health promotion: An opinion piece. New Voices in Psychology, 13. Retrieved from
4. Rebelo A.D., Verboom D.E., Rebelo dos Santos N., Willem de Graaf J. (2023). The impact of artificial intelligence on the tasks of mental healthcare workers: A scoping review. Computers in Human Behavior: Artificial Humans, 1(2), Article 100008.
5. Salah M., Al Halbusi H., Abdelfattah F. (2023). May the force of text data analysis be with you: Unleashing the power of generative AI for social psychology research. Computers in Human Behavior: Artificial Humans, 1(2), Article 100006.
6. Jing Ch., Dongfeng Yu., Ruotong D., Jingyi C., Zhongzhu A., Shanshan Z. (2024). Artificial intelligence significantly facilitates development in the mental health of college students: A bibliometric analysis. Frontiers in Psychology, 15.
7. Sandford A., Mulligan B., Gittens E., Norris M., Fernandes M. (2024). Artificial intelligence and psychology. Canadian Psychological Association.
8. Zhou S., Zhao J., Zhang L. (2022). Application of artificial intelligence on psychological interventions and diagnosis: An overview. Frontiers in Psychiatry, 13.
9. SKIM AI. (2024). 10 statystychnykh danykhpro shtuchnyi intelekt, yakipotribno znaty u 2024 rotsi [10 AI statistics you need to know in 2024]. [in Ukrainian].
10. Dnipro Regional State Administration. (2023, March 3). 14 mln ukraintsiv cherez viinu potrebuiut psykholohichnoi dopomohy: yak my reahuiemo na stres [14 million Ukrainians need psychological help because of the war: how we react to stress]. [in Ukrainian].
11. Pleso. (n.d.). Psykholohiia - shcho tse. Istorychne stanovlennia nauky [Psychology - what is it. Historical formation of science]. [in Ukrainian].
12. Derevianko S.P., Prymak Yu.V., Yushchenko I.M. (2020). Shtuchnyi intelekt ta emotsiinyi shtuchnyi intelekt yak fenomeny suchasnoi kohnityvnoi psykholohii [Artificial intelligence and emotional artificial intelligenceas phenomena of modern cognitive psychology]. Naukovi zapysky Natsionalnoho universytetu «Ostrozka akademiia». Seriia «Psykholohiia» - Scientific Notes of Ostroh Academy National University: Psychology Series, (11), 115-119. [in Ukrainian].
13. Prochukhan D.V. (2023). Analiz prokhodzhennia testu Tiurinha [Analysis of the passing of the Tiurinh test]. Proceedings from: Materialy 27-ho Mizhnarodnoho molodizhnoho forumu «Radioelektronika ta molod u ХХІ stolitti» - Materials of the 27th International Youth Forum «Radio electronics and youth in the ХХІ century» (pp. 99-100). Kharkiv: Kharkiv National University of Radioelectronic. [in Ukrainian].
14. Sardak S.Е., Bratchikova Yu.К. (2017). Transformatsiia kohnityvnykh pidkhodiv do piznannia [Transformation of cognitive approaches to cognition]. Hlobalni ta natsionalni problemy ekonomiky - Global and National Problems of Economy, (17), 27-29. [in Ukrainian].
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Філософські і методологічні питання, що стосуються створення штучного інтелекту, історія когнітивної психології. Метафори пізнання, порівняння штучного і природного інтелекту. Навчання машин на основі спостережень, приклади існування штучного інтелекту.
курсовая работа [1,0 M], добавлен 05.10.2010Погляди на інтелект у рамках психодіагностки у XIX-XX ст. Поняття та сутність інтелекту, моделі і структури. Характеристика тестів діагностування інтелекту. Організація дослідження по визначенню інтелекту працівників проектно-вишукувального інституту.
курсовая работа [265,9 K], добавлен 18.05.2014Поняття інтелекту, підходи до його вивчення. Особливості розвитку інтелекту ранньої юності. Психологічна характеристика методів діагностики інтелекту юнацького віку. Діагностичні можливості використання тестів для визначення рівня розвитку інтелекту.
курсовая работа [1,0 M], добавлен 22.05.2022Специфіка та структура емоційного інтелекту. Теоретичний аналіз та експериментальне дослідження когнітивного компоненту емоційного інтелекту студентів соціально-гуманітарного напряму. Сприймання, розуміння, контроль, управління і використання емоцій.
курсовая работа [314,7 K], добавлен 10.12.2012Історія вивчення та сучасні підходи до емоційного інтелекту. Розвиток емоційного інтелекту в навчально-професійній діяльності студентів. Уявлення людини про пізнання, яке забарвлене емоційністю. Поєднання емоційних та інтелектуальних процесів мислення.
курсовая работа [246,8 K], добавлен 07.06.2019Дослідження конкретних об'єктів і явищ в соціальній психології. Вплив меншостей і поляризація установок. Функція соціального впливу: зберігання й зміцнення соціального контролю. Аналіз процесів групового впливу як проявів конформності, однобічного впливу.
реферат [22,2 K], добавлен 18.10.2010Народження соціальної психології, публікація підручників Росса і МакДаугалла. Розмежування двох напрямків соціальної психології: аналіз поводження індивіда й дослідження групової динаміки. Культура й особистість як основне гасло розвитку психології.
реферат [27,6 K], добавлен 23.06.2010Креативність як особливість інтелекту. Теоретичні засади дослідження психологічних особливостей людини. Процедура та методика дослідження психологічних особливостей креативності працівників банку. Рекомендації щодо подальшого розвитку цих якостей.
дипломная работа [136,1 K], добавлен 11.07.2014Темперамент як властивість особистості: поняття та типології. Взаємозв'язок темпераментних особливостей та соціального інтелекту. Фактори, що впливають на розвиток соціального інтелекту, методи та вправи, що використовуються. Розробка рекомендацій.
курсовая работа [232,7 K], добавлен 17.06.2015Вивчення емоційної сфери психічного життя людини. Рівень емоційного інтелекту батьків, правопівкульний тип мислення, спадкові задатки, властивості темпераменту та особливості переробки інформації як важливі фактори розвитку емоційного інтелекту.
статья [22,7 K], добавлен 24.11.2017