Розробка предиктивної моделі посттравматичного та комплексного посттравматичного стресового розладу для цивільних осіб України під час російського вторгнення

Размещено на http://www.allbest.ru/

Розробка предиктивної моделі посттравматичного та комплексного посттравматичного стресового розладу для цивільних осіб України під час російського вторгнення

Квітка Н.В.

аспірантка кафедри практичної психології Криворізький державний педагогічний університет

У статті подана спроба відповіді на запитання про те, чи можна пояснити предикційні моделі для посттравматичного стресового розладу (ПТСР) та комплексного посттравматичного стресового розладу (КПТСР) за допомогою спільних параметрів для вибірки повнолітніх громадян України (n=206) після початку війни 2022 року. Повномасштабне вторгнення росії має численні наслідки для ментального здоров'я та способу життя. Серед них - підвищення рівня негативної психологічної симптоматики, як-от: тривожності, депресії, проявів ПТСР, безсоння тощо, а також численні втрати громадянами фінансових ресурсів, місця постійного проживання, близьких людей тощо. Через це постає питання про те, які з наслідків більше характерні для осіб, що зазнали найбільшої' травматизації через війну. Емпіричне дослідження проводилось у період 13.09.2023 р. до 31.10.2023 р. Обрахунки даних здійснені із використанням методу лінійної регресії. У результаті були виокремлені 10 найбільш значущих предикторів, які пояснюють 37,2% із коливань у значеннях для ПТСР; 4, що пояснюють 54% для КПТСР. Було виявлено такі спільні предиктори для обох моделей: старший вік, суб'єктивне усвідомлення більш високого рівня загрози власному життю, нижчі показники вітальності за шкалою депресії, проживання з членами родини. Для моделі ПТСР унікальними стали такі фактори: наявність або відсутність робоча/навчальної зайнятості; несамостійне проживання; середній рівень освіти. Параметри резильєнтності частково продемонстрували статистичну значущість для КПТСР, а саме параметр «прийняття ризику». Для ПТСР параметри резильєнтості не стали значущими предикторами. Стать та наявність статусу ВПО або біженця не продемонстрували статис-тичної значущості в якості предикторів для обох моделей розладів для української вибірки. Отримані результати можуть стати в нагоді під час побудови заходів своєчасного виявлення, профілактики та сфокусованої психологічної допомоги громадянам України, що в більшій мірі страждають на ПТСР та КПТСР.

Ключові слова: посттравматичний стресовий розлад, комплексний посттравматичний стресовий розлад, предикційна модель, резильєнтність, російське вторгнення.

DEVELOPMENT OF THE PREDICTION MODEL OF THE POSTTRAUMATIC AND COMPLEX POSTTRAUMATIC STRESS DISORDER AMONG UKRAINIAN CIVILIANS DURING THE RUSSIAN INVASION

In the article, an attempt is made to answer the question: can the predictive models for post-traumatic stress disorder (PTSD) and complex post-traumatic stress disorder (CPTSD) be explained by common parameters for the sample of adult Ukrainian citizens (n=206) after the beginning of the 2022 war? The full-scale invasion of russia has numerous consequences for the mental health and lifestyle of Ukrainian residents. Among them are an increase in the level of negative psychological symptoms, such as anxiety, depression, PTSD manifestations, insomnia, etc., as well as numerous losses of financial resources, permanent residence, loved ones, etc. by citizens. This raises the question of which of them are more characteristic of people who have experienced the most trauma through the war. The empirical study was conducted in the period from September 13, 2023 to October 31, 2023. The study used a linear regression model to identify the predictors of PTSD and CPTSD. The study found 10 pre-dictors that explained 37.2% of the variance in PTSD scores, and 4 predictors explained 54% of the variance in CPTSD scores. The common predictors of PTSD and CPTSD were: elder age, subjective awareness of a higher level of threat to one's own life, lower vitality scores on the depression scale, living with family members The unique predictors of PTSD were: employedt/unemployed or educational status; unindependent living, middle school educational level. The resilience variables were not significant predictors of PTSD, except for the "risk-taking" parameter, which was a significant predictor of CPTSD. Sex, internally displaced and refugee status did not demonstrate statistical significance as a predictor for both models for the Ukrainian sample. The results of the study can be useful in the development of timely detection, prevention, and focused psychologi-cal assistance measures for Ukrainian citizens who are more likely to suffer from PTSD and CPTSD.

Key words: posttraumatic stress disorder, complex posttraumatic stress disorder, prediction model, resilience, russian invasion.

Вступ

посттравматичний стресовий розлад війна

Більшість досліджень психологічного стану українців після початку вторгнення росії вказує на посилення симптоматики тривоги, депресії, ПТСР [1; 2], що збігається з результатами інших досліджень ментального стану популяцій, які страждають від наслідків збройних конфліктів [4; 7]. Але є певні відмінності, які виникають, коли дослідники здійснюють спробу визначити з цієї низки пов'язаних факторів саме ті, які є факторами ризику розвитку травматичних розладів. Так, одні дослідження вказують на приналежність до жіночої статі та ментального стану до травматичної події, як на ті фактори, що зумовлюють більший рівень вираженості ПТСР [8; 3]. Інші пропонують додаткові параметри до цього, такі як соціально-економічний статус особи, рівень освіти, попередній досвід травми [5]. Невелика кількість досліджень присвячена вивченню предикторів ПТСР та КПТСР саме для популяцій, що страждають від наслідків війни, та переважно стосується колишніх військових [9]. Визначення факторів ризику розвитку ПТСР в українців на тлі війни залишається відкритим, тому метою нашого дослідження є з'ясування специфіки саме тих предикторів, які є значущими для українського цивільного населення, що страждає від російської агресії, та на які в більшій мірі необхідно звертати увагу фахівцям сфери охорони психічного та психологічного благополуччя при визначенні потреб населення тієї частини мешканців України, що найбільше можуть страждати від ПТСР та КПТСР.

Виклад основного матеріалу дослідження

Емпіричне дослідження проводилось із використанням сервісу Google Forms. Поширення запрошення на опитування відбувалось через соціальні мережі, у т. ч. засоби реклами. Ми не збирали жодних даних, які визначені чинним законодавством України як персональні. Учасники були поінформовані про умови участі, про обробку відповідей та мали надати згоду із правилами проведення дослідження, перш ніж отримували доступ до змістовної частини опитування. Дослідження є когортним, тобто респонденти обрані випадковим чином з загальної вибірки цивільного населення. До участі були запрошені повнолітні цивільні громадяни України. Загальний обсяг вибірки склав 206 осіб, з яких було 172 жінки та 34 чоловіки.

Усі використані опитувальники були перевірені завдяки конфірматорному факторному аналізу (Confirmatory factor analysis (CFA)) задля оцінки ефективності діагностичної моделі, яку утворюють їх шкали. Якщо результат CFA не відображав розподіл шкал, ми здійснювали додаткову оцінку опитувальника за допомогою розвідувального факторного ана-лізу (Exploratory factor analysis (EFA)) задля виокремлення необхідних шкал. Також в оцінці діагностичної цінності методики ми спиралися на показник стандартизованого середнього залишку (Standardized Root Mean Squared Residual, або SRMSR). Статистичні обрахунки були виконані за допомогою програми Jamovi v.2.4.1.

Основними методиками, за якими були опитані респонденти, стали такі: «Міжнародний опитувальник про травму» (International Trauma Questionnaire. ITQ), «Шкала депресії центру епідеміологічних досліджень» (Center for Epidemiological Studies - Depression Scale, CES-D), «Коротка версія тесту життєстійкості» (В. А. Олефир, М. А. Кузнецов, А. В. Павлова).

«Міжнародний опитувальник про травму» (International Trauma Questionnaire. ITQ). Це самооцінюваний(self-reported) містить12 тверджень, які оцінюють симптоми ПТСР та КПТСР. Твердження пропонується оцінювати за шкалою Лайкерта від 0 до 4 балів із відповідними значеннями: «ніскільки» - 0; «трохи» - 1; «помірно» - 2; «досить сильно» - 3; «надзвичайно сильно» - 4. Бали за методикою підраховуються як сума балів за кожне твердження. Мінімальна кількість балів за шкалою ПТСР та КПТСР сягає 0 балів. Максимальна кількість балів за шкалою ПТСР - 24 бали, за шкалою КПТСР - 48 балів. ITQ має дві основні субшкали з трьома кластерами симптомів у кожній.

Для ПТСР:

- інтрузія;

- уникнення;

- гіперпильність.

Для порушень самоорганізації (DSO):

- порушення емоційної саморегуляції;

- негативна «Я»-концепція;

- порушення стосунків.

Максимальна кількість балів за кожною зі шкал сягає 8 балів, мінімальна - 0. CFA підтвердив ефективність факторної структури даного опитувальника на нашій вибірці (CFI=0,95; TLI=0,98; SRMSR=0,03).

«Шкала депресії центру епідеміологічних досліджень» (Center for Epidemiological Studies - Depression Scale, CES-D) є моношкалою, що містить 20 тверджень, які оцінюються за шкалою Лайкерта від 0 до 3: «рідко або жодного разу (менше ніж 1 день)» - 0); «іноді або випадково (1-2 дні)» - 1; «іноді буває або час від часу (3-4 дні)» - 2); «майже постійно (5-7 днів)» - 3. Респонденту пропонується оцінювати твердження стосовно періоду минулого тижня. З метою порушення установки респондента надавати виключно позитивні або негативні відповіді твердження № 4, № 8, № 12 та № 16 є зворотними. Мінімальна кількість балів за методикою дорівнює 0, максимальна - 60. Показник CFI не продемонстрував достатньої діагностичної ефективності моношкали даної методики на нашій вибірці (CFA=0,70; TLI=0,67; SRMR=0,08). За допомогою розвідувального факторного аналізу (EFA) ми встановили чотири структурні шкали даної методики, завдяки чому вдалось покращити показники рівня ефективності діагностичної моделі методики (CFI=0,87; TLI=0,82). Спираючись на SRMRS = 0,06, ми прийняли рішення про достатню узгодженість даних методики для нашого дослідження. Шкали, які були виділені нами у процесі, є такими: «вітальність» (твердження № 1,2, 6, 10, 11, 12, 13, 14, 17, 18); «соціальна реалізованість» (твердження № 3, 9, 14, 15, 19, 20); «психофізична виснаженість» (твердження № 5, 6, 7, 8, 11); «задоволеність життям» (твердження № 4, 12, 16).

«Коротка версія тесту життєстійкості» (В. А. Олефир, М. А. Кузнецов, А. В. Павлова) була використана як інструмент оцінки рівня резильєнтності респондентів. Вона складається з 15 тверджень, які респондент має оцінити за шкалою Лайкерта від 0 до 3: «ні» - 0, «скоріше ні, ніж так» - 1, «скоріше так, ніж ні» - 2), «так» - 3. Містить 3 такі субшкали: «залученість», «контроль», «прийняття ризику», які є концептуальними аспектами поняття життєстійкості. Залученість є показником задоволення особистості від власної діяльності її та впевненості у тому, що вона здатна знайти щось гідне та цікаве у подіях, в які вона включена. За низьких показників ця шкала вказує на відчуття людиною себе поза життям. Шкала «контроль» відображає упевненість у здатності впливати на результат того, що відбувається навкруги, обирати свій шлях та діяльність. Прийняття ризику є впевненістю людини в сприянні розвитку особи тому, що відбувається навкруги. Опитувальник був заявлений авторами як той, що продемонстрував достатні показники надійності, ретестової надійності та валідності. Опитувальник містить як прямі, так і зворотні твердження. Загальний бал життєстійкості є сумою балів за кожною із субшкал. Максимальна кількість балів для кожної з субшкал - 15, мінімальна - 0. Максимальний показник життєстійкості дорівнює 45, мінімальний - 0. Наша вибірка продемонструвала показник CFI=0,88 та TLI=0,84. Спираючись на SRMSR=0,05, ми прийняли методику як ту, що має достатню узгодженість даних для цілей дослідження.

Питаннями, що цікавили нас стосовно предиктивних моделей ПТСР та КПТСР, були такі:

- чи можна пояснити однією предиктивною моделлю вираженість симптомів для ПТСР та КПТСР;

- яка модель найкраще прогнозує ПТСР;

- яка модель найкраще прогнозує КПТСР.

Для отримання відповіді на запитання нами був використаний метод лінійної регресії. Ми послідовно додавали та вилучали з розрахунків предиктори один за одним. Кожен предиктор залишалася в моделі або відхилявся залежно від p-значення та змін, які він викликав в інших р-значеннях моделі. P-значення є мірою ймовірності того, що детерміновані відносини між змінними є випадковими. P-значення 0.05 або менше свідчить про те, що в моделі реально є відносини між змінними (тобто виявлена закономірність не є випадковою). У разі, якщо додавання нового статистично значущого предиктора робило попередній статистично незначущим і навпаки, предиктор, що мав більше p-значення та призводив до більшого R2, залишався в моделі.

Окрім шкал, ми також здійснили спробу додати у предиктори додаткові параметри, за якими були опитані респонденти, які можна побачити у таблиці 1. Для них ми обрали мінімальну кількість значень (SPV, subjects per variable) для кожної змінної, що дорівнює 10. На нашу думку, коефіцієнт регресії для змінних <10 може важко інтерпретуватися та може не відображати справжнього зв'язку між змінною та результатом, тому ці значення були виключені з обрахунків.

- параметри, що були виключені при обрахуванні регресійної моделі

Показники, які продемонстрували найбільшу прогностичну цінність та статистичну значимість для ПТСР та КПТСР, представлені у Таблиці 2.

Розроблені моделі ПТСР та КПТСР пояснюють 37,2% коливань у значеннях для ПТСР та 54% для КПТСР. Значення шкал «вітальність» та «соціальна реалізованість» інтерпретуються за логікою «чим більший бал, тим більшою є дезадаптація за шкалою». Зворотні значення коефіцієнту регресії залежних змінних вказують на зворотний зв'язок між ними та незалежними (ПТСР та КПТСР). Спільними предикторами для ПТСР та КПТСР стали такі: нижча вітальність, старший вік, проживання з членами родини, суб'єктивне усвідомлення вищого рівня загрози власному життю.

Нижчі показники за шкалою вітальності можуть свідчити про те, що особи, які є найбільш психофізично виснаженими та мають досвід травматизації через потужну стресову подію, більше відповідають критеріям ПТСР та КПТСР.

Статистичну значущість віку як предиктора можна пояснити потенційним накопиченням травматичного досвіду з плином життя та підвищенням вразливості до травмівних подій у майбутньому. Також можливо, що особи більш старшого віку можуть мати меншу соціальну захищеність з боку соціальних інституцій та меншу лабільність до життєвих обставин через наявність напрацьованого протягом життя репертуару поведінки та копінг-стратегій.

Таблиця 1

Соціодемографічні дані респондентів